Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Pavlo Šeremeta: «Radžu pidibraty v komandu tygriv, a ne kotykiv»

Павло Шеремета: «Раджу підібрати в команду тигрів, а не котиків»

Pavlo Šeremeta – vidomyj menedžer-ekonomist, Ministr ekonomičnogo rozvytku i torgivli (2014), zasnovnyk Kyjevo-Mogyljanśkoї biznes-školy. Iz panom Pavlom vdalosja pogovoryty pro mižnarodnyj dosvid, najkrašči praktyky menedžmentu, їhnju adaptaciju ta zastosuvannja v umovah ukraїnśkyh realij
Павло Шеремета – відомий менеджер-економіст, Міністр економічного розвитку і торгівлі (2014), засновник Києво-Могилянської бізнес-школи. Із паном Павлом вдалося поговорити про міжнародний досвід, найкращі практики менеджменту, їхню адаптацію та застосування в умовах українських реалій
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  . Південно-східноазійська логіка для мене базується на трьох важливих підходах. Перше — мати великі плани і віру в перемогу. Сунь-цзи, китайський мислитель і стратег, автор трактату Мистецтво війни писав, що битва виграється ще до її початку. Якщо ти не налаштований на перемогу, тоді краще не починати. Війна — дуже затратна річ. Війна в бізнесі, тобто конкуренція, теж затратна. Тобто, якщо ти не налаштований на перемогу в бізнесі, то пошукай іншу галузь, іншу компанію чи іншу стратегію. В компанії Samsung 40 років тому починали з текстилю і це була маленька сімейна компанія, а далі вони пішли в телевізори, мікрохвильові пічки, комп’ютери. Зараз ми вже знаємо цю компанію як глобального гравця на ринку, тобто в них були великі плани і віра в перемогу. Коли Мацусіта засновував японську компанію Matsushita Electric, то продумав план розвитку на 250 років, розділивши цей термін на 10 періодів по 25 років. Очевидно, це не була стратегія, як перемогти в якомусь районному центрі, йшлося про завоювання світу. Східні люди дуже конкурентні і прагматичні. Друге — східні бізнесмени та управлінці не розділяють розробку стратегії та її впровадження. Вони менш комфортно почувають себе з абстракціями. В них діє принцип ми прийшли працювати, значить працюємо, якщо щось не спрацьовує — ми його міняємо і працюємо далі. В Україні для порівняння у великих компаніях дуже часто є підрозділ чи навіть відділ стратегій, який має дуже мале поняття, як продавати товари чи послуги, які надає компанія. Натомість, ті, хто займаються продажем реально знають проблеми клієнтів, їхні точки болю, але вони не можуть достукатися до стратегії, тобто між стратегією і впровадженням є великий розрив і нема розуміння. Інколи стратегію пишуть зовнішні консультанти, тобто навіть не внутрішній підрозділ, а люди, які дійсно мають мале поняття, як належить продавати продукт компанії. Тож в рамках навчального проекту Майстерня міських проривів ми присвячуємо годину-півтори стратегії, а далі весь час думаємо над проектами, їх стратегічними цілями та впровадженням. Третє — дисципліна впровадження практичних стратегій з настроєм на перемогу. Провідні азійські компанії погано розуміють, що таке вихідні. Грубо кажучи, вихідні для них – це дні для європейських лузерів, які люблять відпочити на пляжі. Вони працюють далеко не 8 годин щоденно. Це — максимум 1 вихідний на тиждень, максимум — тиждень відпустки на рік. Часто працюють і без цих розкішних канікул. . Значить, ми будемо постійно програвати, втрачати території, скиглити, як нам погано. Нас ніхто в такому режимі не буде підтримувати, тому що німецькі пенсіонери скажуть: До того ж, хто може пояснити, що в нас за свято було 25, 26, 27 серпня? Що ми святкували? Втричі нижче ВВП, ніж в Білорусі? В чотири рази нижче ВВП, ніж в Росії? Вп’ятеро нижче, ніж у Польщі? 24-25 серпня, між іншим, нація-агресор працювала. Ви це зауважили? Також 2 травня ми відпочивали, а вони працювали. А що ми, до речі, 2-го травня святкували? День праці першого травня, а що другого? Якщо ти хочеш результат, в тебе нема вихідних. Ти або перемагаєш, або відпочиваєш. Але якесь покоління-таки скаже: Вистачить. Так, як ми працюємо, не приводить до перемоги, тому більше так продовжуватися не повинно. . Нам треба більше глобальних компаній, які залучають таланти. Що потрібно, щоб їх було більше? По-перше, багато працювати і це перегукується з тим, з чого ми почали розмову. Чому Samsung може, а ми ні? Чому американці, приїхавши в корейський Samsung, дали завдання, на виконання якого американці витратили б близько 2-3 тижні, а корейці принесли рішення наступного ранку? Ніхто не згадує їхні червоні від втоми очі в той ранок, знають лише їхній сьогоднішній успіх. Ми теж можемо досягати результатів, маємо лише розумніше і більше працювати. По-друге, тут велику роль має відіграти уряд, тому що є проблеми полягають в монополізації ринку, тобто в будь-якій галузі має бути більше конкуренції. В Кореї ж не тільки Samsung, а й багато інших великих корпорацій, як LG, Daewoo та інші. Samsung, до речі, краще ставиться до Apple, ніж до LG. Дуже важливо, якщо в тебе така конкуренція і всередині країни, і у світі, оскільки треба вигравати конкуренцію, в тому числі талантами. Ти починаєш шукати людей, які щось знають і вміють, а найбільше переживаєш, щоб їх не переманили працювати в наприклад LG. . Ми говорили про глобальних економічних гравців, гляньмо на українських локальних. Візьмемо до прикладу Вінницю, де є ряд потужних, глобальних гравців у сфері агро і харчування. Але відверто кажучи, сфера послуг у Вінниці ще має великий простір для покращення. Я не порівнюю це з Києвом, Львовом, Одесою, я порівнюю це з Чернівцями. Гостинно-ресторанна галузь там створена місцевим бізнесом. Я писав недавно на своїй сторінці у Facebook, що якби у Чернівцях була б згуртована Вінницька міська рада, а у Вінниці чернівецький гостинно-ресторанний бізнес, то це були би два надзвичайно успішніші міста в Україні. Риса XXI століття – багато безкоштовних речей, тому треба подвійно, потрійно думати, як це монетизувати. Facebook – на перший погляд безкоштовний продукт, але це мільярдна компанія, вони думали як монетизувати свою ідею, тому зараз це дуже прибуткова компанія. В Києво-Могилянській бізнес-школі ми робили найдорожчі програми, при чому є і було в час заснування безліч безкоштовних матеріалів. В чому секрет успіху? Ми дуже потужно думали над програмою і над продуктом в цілому. Важливо розуміти цілісний продукт. Це не просто викладач, хоча це ключовий елемент. Ми надавали сервіс, який обслуговував наших студентів, хоча це було не обов’язково робити. Наприклад, ми викликали таксі за потреби, в наших туалетах стояли квіти і навіть грав джаз, в аудиторіях завжди було чисто. Ми це називали 5-зірковий сервіс, який звичайно, не завжди був таким, але ми цього прагнули. На той час у Києві був один 5-зірковий готель Прем’єр-Палац, Ми туди завели всю команду разом з викладачами на одноденний семінар, щоб зрозуміти, в чому суть 5-зіркового сервісу. Пітер Тіль, засновник платіжної системи PayPal, у своїй книзі Від нуля до одиниці казав, що ти можеш виходити на ринок тільки тоді, коли твій продукт в 10 разів кращий за конкурентів. Хто в Україні має такий продукт? При підготовці продукту я завжди запитую себе і клієнтів, з яким твіттом ми виходимо на ринок — тобто як ваші послуги можна охарактеризувати 1-2 реченнями (навіть краще — одним як SMS). Якщо ви не можете сформулювати ідею стисло, значить, те ж саме може сказати ваш конкурент. Для чого виходити на ринок, якщо вже є такий продукт? В чому диференціація? Чим я буду відрізнятися? Також я би радив підбирати в команду тигрів, а не котиків. І ті, і інші належать до родини котових, але котиків треба постійно заспокоювати, мотивувати, пояснювати. З тиграми все просто – вони розуміють цінності команди, знають стратегічні цілі, готові втілювати в життя проекти. . По-перше, потужна, глобальна конкуренція. Ваші ровесники в південно-східній Азії, — а це мільярди людей, — готові працювати за дуже малі гроші. Також є кілька десятків мільйонів людей в Кремнієвій Долині, які працюють без вихідних. Домінантний настрій в Кремнієвій долині: робота з 9 до 5 – це для лузерів. Це не я придумав, але людей такий підхід дивує настільки, ніби я відбираю у них найсвятіше – можливість посадити і викопати картоплю і відсвяткувати ці обидва процеси. По-друге, автоматизація. Через 20 років 47% економістів будуть безробітними, тому що людську роботу замінить робот. Це також бухгалтери, правники, ті ж програмісти, тому що бездумне кодування буде робити робот — краще, швидше, дешевше. Тобто рівень конкуренції сягатиме не тільки Кремнієвої Долини, китайців чи індійців, а ще й роботів. І постає питання – чим ти кращий, чим ти вирізняєшся? По-третє, до 1990-х років світ ділився на три смуги – повільна, середня і швидка. З виходом Китаю на світовий ринок з 90-х років зникла середня смуга. Ми бачимо гіперуспішних конкурентних людей, які не сплять, не відпочивають, але багато заробляють. І ми бачимо іншу категорію людей, які програли глобальній конкуренції. І ті, й інші загалом мають рівні шанси, але по-різному їх використовують. Варто запитати себе: Чому я не вчив англійську?, Чому не вчився кодувати тощо. Проблема в тому, що тих, хто знаходиться на повільній смузі, набагато більше, відповідно проблема демократії в тому, що ці люди голосують. Результат – Трамп і Brexit. Звідси висновок: бійтеся потрапити в цю категорію людей, тобто бійтеся випасти зі швидкої смуги. Середня смуга була вигідна тим, що коли ти втомився на швидкій, ти зійшов на середню, відпочив, потім повернувся на швидку. Зараз якщо ти випадаєш, то ймовірність повернутися на швидку – дуже низька. За цей час там багато всього може змінитися і ти вже не встигаєш слідкувати за контекстом. . Вміння комунікувати – важливе на всіх етапах. Успішні люди є дійсно легкі в спілкуванні, не проблема до них підійти і поговорити. Тим паче, що, англійською є один займенник you, який означає і ти, і ви одночасно. Натомість, у японців є 12 способів сказати ви. В кожному разі, якщо з інвестори легкі в спілкуванні, то легкими у фінансуванні їх не назвеш. Пітчінг – це не просто про знайомство, це про гроші або ж замовлення. В такому разі, ти повинен мати 2 варіанти диференціації: 30 секунд – elevator pitch — і 2 хвилини, якщо співрозмовник зацікавиться і продовжить спілкування. Ти мусиш зробити так, щоб твої слова запам’ятовувалися. Якщо ти починаєш з фрази Тільки ми єдині у світі робимо такий продукт, то це напевно привертає увагу. Якщо ж ти кажеш 4 речення, які насправді ні про що конкретно не розповідають, то інвестор посміхнеться, ти з ним приємно поспілкуєшся, але в нього таких зустрічей може бути тисячі за день, тобто успіхом це не назвеш. Треба постійно стукати в потрібні двері, не сподівайтеся, що вам за одну зустріч вдасться досягнути успіху. Якщо вам все ж вдалося, то вам дуже пощастило, але для того, аби щастило має спрацювати закон великих чисел: треба відвідати багато івентів, говорити з великою кількістю людей.

— Jaki pryncypy upravlinnja ta vedennja biznesu Vy vvažajete uspišnymy ta ključovymy z ogljadu na Vaš bagatoričnyj dosvid roboty u pivdenno-shidnoazijśkomu regioni?

Pivdenno-shidnoazijśka logika dlja mene bazujeťsja na tŕoh važlyvyh pidhodah. Perše — maty velyki plany i viru v peremogu. Suń-czy, kytajśkyj myslyteľ i strateg, avtor traktatu «Mystectvo vijny» pysav, ščo bytva vygrajeťsja šče do її počatku. Jakščo ty ne nalaštovanyj na peremogu, todi krašče ne počynaty. Vijna — duže zatratna rič. Vijna v biznesi, tobto konkurencija, tež zatratna. Tobto, jakščo ty ne nalaštovanyj na peremogu v biznesi, to pošukaj inšu galuź, inšu kompaniju čy inšu strategiju.

V kompaniї Samsung 40 rokiv tomu počynaly z tekstylju i ce bula maleńka simejna kompanija, a dali vony pišly v televizory, mikrohvyľovi pičky, komp’jutery. Zaraz my vže znajemo cju kompaniju jak globaľnogo gravcja na rynku, tobto v nyh buly velyki plany i vira v peremogu. Koly Macusita zasnovuvav japonśku kompaniju Matsushita Electric, to produmav plan rozvytku na 250 rokiv, rozdilyvšy cej termin na 10 periodiv po 25 rokiv. Očevydno, ce ne bula strategija, jak peremogty v jakomuś rajonnomu centri, jšlosja pro zavojuvannja svitu. Shidni ljudy duže konkurentni i pragmatyčni.

Druge — shidni biznesmeny ta upravlinci ne rozdiljajuť rozrobku strategiї ta її vprovadžennja. Vony menš komfortno počuvajuť sebe z abstrakcijamy. V nyh dije pryncyp «my pryjšly pracjuvaty, značyť pracjujemo, jakščo ščoś ne spraćovuje — my jogo minjajemo i pracjujemo dali». V Ukraїni dlja porivnjannja u velykyh kompanijah duže často je pidrozdil čy naviť viddil strategij, jakyj maje duže male ponjattja, jak prodavaty tovary čy poslugy, jaki nadaje kompanija. Natomisť, ti, hto zajmajuťsja prodažem reaľno znajuť problemy klijentiv, їhni točky bolju, ale vony ne možuť dostukatysja do strategiї, tobto miž strategijeju i vprovadžennjam je velykyj rozryv i nema rozuminnja. Inkoly strategiju pyšuť zovnišni konsuľtanty, tobto naviť ne vnutrišnij pidrozdil, a ljudy, jaki dijsno majuť male ponjattja, jak naležyť prodavaty produkt kompaniї. Tož v ramkah navčaľnogo proektu «Majsternja miśkyh proryviv» my prysvjačujemo godynu-pivtory strategiї, a dali veś čas dumajemo nad proektamy, їh strategičnymy ciljamy ta vprovadžennjam.

Tretje — dyscyplina vprovadžennja praktyčnyh strategij z nastrojem na peremogu. Providni azijśki kompaniї pogano rozumijuť, ščo take vyhidni. Grubo kažučy, vyhidni dlja nyh – ce dni dlja «jevropejśkyh luzeriv», jaki ljubljať vidpočyty na pljaži. Vony pracjujuť daleko ne 8 godyn ščodenno. Ce — maksymum 1 vyhidnyj na tyždeń, maksymum — tyždeń vidpustky na rik. Často pracjujuť i bez cyh «rozkišnyh» kanikul.

— Jaki z cyh pryncypiv Ukraїna maje vprovadžuvaty tut i zaraz? Adže navrjad čy ukraїnci zumijuť najblyžčym časom perejty na režym vidpočynku u 7 dniv na rik

Značyť, my budemo postijno progravaty, vtračaty terytoriї, skyglyty, jak nam pogano. Nas nihto v takomu režymi ne bude pidtrymuvaty, tomu ščo nimećki pensionery skažuť:

Sekundu, meni 63 roky, i meni lyšajeťsja šče 2 roky do pensiї, a ja maju pidtrymaty ukraїnciv, jaki 2 roky tomu pišly na pensiju? V nas že svoї dity i svoї vnuky

Do togo ž, hto može pojasnyty, ščo v nas za svjato bulo 25, 26, 27 serpnja? Ščo my svjatkuvaly? Vtryči nyžče VVP, niž v Bilorusi? V čotyry razy nyžče VVP, niž v Rosiї? Vp’jatero nyžče, niž u Poľšči? 24-25 serpnja, miž inšym, nacija-agresor pracjuvala. Vy ce zauvažyly? Takož 2 travnja my vidpočyvaly, a vony pracjuvaly. A ščo my, do reči, 2-go travnja svjatkuvaly? Deń praci peršogo travnja, a ščo drugogo?

Jakščo ty hočeš rezuľtat, v tebe nema vyhidnyh. Ty abo peremagaješ, abo vidpočyvaješ. Ale jakeś pokolinnja-taky skaže: «Vystačyť. Tak, jak my pracjujemo, ne pryvodyť do peremogy, tomu biľše tak prodovžuvatysja ne povynno».

— Jak stymuljuvaty moloď pracjuvaty v Ukraїni, naviť otrymavšy zakordonnu osvitu čy dosvid roboty? Adže «vidplyv intelektu» speršu na navčannja, dali porodžuje spokusu zalyšytysja zakordonom pracjuvaty, meškaty tam, formuvaty sim’ju

Nam treba biľše globaľnyh kompanij, jaki zalučajuť talanty. Ščo potribno, ščob їh bulo biľše? Po-perše, bagato pracjuvaty i ce peregukujeťsja z tym, z čogo my počaly rozmovu. Čomu Samsung može, a my ni? Čomu amerykanci, pryїhavšy v korejśkyj Samsung, daly zavdannja, na vykonannja jakogo amerykanci vytratyly b blyźko 2-3 tyžni, a korejci prynesly rišennja nastupnogo ranku? Nihto ne zgaduje їhni červoni vid vtomy oči v toj ranok, znajuť lyše їhnij śogodnišnij uspih.

My tež možemo dosjagaty rezuľtativ, majemo lyše rozumniše i biľše pracjuvaty. Po-druge, tut velyku roľ maje vidigraty urjad, tomu ščo je problemy poljagajuť v monopolizaciї rynku, tobto v buď-jakij galuzi maje buty biľše konkurenciї. V Koreї ž ne tiľky Samsung, a j bagato inšyh velykyh korporacij, jak LG, Daewoo ta inši. Samsung, do reči, krašče stavyťsja do Apple, niž do LG. Duže važlyvo, jakščo v tebe taka konkurencija i vseredyni kraїny, i u sviti, oskiľky treba vygravaty konkurenciju, v tomu čysli talantamy. Ty počynaješ šukaty ljudej, jaki ščoś znajuť i vmijuť, a najbiľše perežyvaješ, ščob їh ne peremanyly pracjuvaty v napryklad LG.

— Jaki porady dlja molodyh ukraїnśkyh pidpryjemciv Vy možete daty? Jaka galuź maje potencial zdijsnyty proryv v ukraїnśkij ekonomici?

My govoryly pro globaľnyh ekonomičnyh gravciv, gljańmo na ukraїnśkyh lokaľnyh. Viźmemo do prykladu Vinnycju, de je rjad potužnyh, globaľnyh gravciv u sferi agro i harčuvannja. Ale vidverto kažučy, sfera poslug u Vinnyci šče maje velykyj prostir dlja pokraščennja. Ja ne porivnjuju ce z Kyjevom, Lvovom, Odesoju, ja porivnjuju ce z Černivcjamy. Gostynno-restoranna galuź tam stvorena miscevym biznesom. Ja pysav nedavno na svoїj storinci u Facebook, ščo jakby u Černivcjah bula b zgurtovana Vinnyćka miśka rada, a u Vinnyci černivećkyj gostynno-restorannyj biznes, to ce buly by dva nadzvyčajno uspišniši mista v Ukraїni.

Na mij pogljad, u vsij kraїni ne vystačaje konkurenciї, pryvatnoї iniciatyvy. Malyj i serednij biznes skladaje 10-15%, a maje skladaty 40%.

Rysa XXI stolittja – bagato bezkoštovnyh rečej, tomu treba podvijno, potrijno dumaty, jak ce monetyzuvaty. Facebook – na peršyj pogljad bezkoštovnyj produkt, ale ce miľjardna kompanija, vony dumaly jak monetyzuvaty svoju ideju, tomu zaraz ce duže prybutkova kompanija. V Kyjevo-Mogyljanśkij biznes-školi my robyly najdorožči programy, pry čomu je i bulo v čas zasnuvannja bezlič bezkoštovnyh materialiv.

Čytajte takož: Nastiľna knyga stoїkiv u XXI stolitti

V čomu sekret uspihu? My duže potužno dumaly nad programoju i nad produktom v cilomu. Važlyvo rozumity cilisnyj produkt. Ce ne prosto vykladač, hoča ce ključovyj element. My nadavaly servis, jakyj obslugovuvav našyh studentiv, hoča ce bulo ne obov’jazkovo robyty. Napryklad, my vyklykaly taksi za potreby, v našyh tualetah stojaly kvity i naviť grav džaz, v audytorijah zavždy bulo čysto. My ce nazyvaly 5-zirkovyj servis, jakyj zvyčajno, ne zavždy buv takym, ale my ćogo pragnuly. Na toj čas u Kyjevi buv odyn 5-zirkovyj goteľ «Prem’jer-Palac», My tudy zavely vsju komandu razom z vykladačamy na odnodennyj seminar, ščob zrozumity, v čomu suť 5-zirkovogo servisu. Piter Tiľ, zasnovnyk platižnoї systemy PayPal, u svoїj knyzi «Vid nulja do odynyci» kazav, ščo ty možeš vyhodyty na rynok tiľky todi, koly tvij produkt v 10 raziv kraščyj za konkurentiv. Hto v Ukraїni maje takyj produkt?

Pry pidgotovci produktu ja zavždy zapytuju sebe i klijentiv, z jakym tvittom my vyhodymo na rynok — tobto jak vaši poslugy možna oharakteryzuvaty 1-2 rečennjamy (naviť krašče — odnym jak SMS). Jakščo vy ne možete sformuljuvaty ideju styslo, značyť, te ž same može skazaty vaš konkurent. Dlja čogo vyhodyty na rynok, jakščo vže je takyj produkt? V čomu dyferenciacija? Čym ja budu vidriznjatysja?

Adrian Slyvoćkyj v UKU skazav nedavno duže horošu frazu: «Jakščo u vas nemaje dyferenciaciї, to pidiť v nedilju pospovidajtesja», bo ce označaje, ščo vy polinuvalysja, ne dodumaly, nedopracjuvaly.

Takož ja by radyv pidbyraty v komandu tygriv, a ne kotykiv. I ti, i inši naležať do rodyny kotovyh, ale kotykiv treba postijno zaspokojuvaty, motyvuvaty, pojasnjuvaty. Z tygramy vse prosto – vony rozumijuť cinnosti komandy, znajuť strategični cili, gotovi vtiljuvaty v žyttja proekty.

Pavlo Šeremeta: «Radžu pidibraty v komandu tygriv, a ne kotykiv»

— Jaki lokaľni i globaľni vyklyky stojať pered molodymy biznesmenamy?

Po-perše, potužna, globaľna konkurencija. Vaši rovesnyky v pivdenno-shidnij Aziї, — a ce miľjardy ljudej, — gotovi pracjuvaty za duže mali groši. Takož je kiľka desjatkiv miľjoniv ljudej v Kremnijevij Dolyni, jaki pracjujuť bez vyhidnyh. Dominantnyj nastrij v Kremnijevij dolyni: robota z 9 do 5 – ce dlja luzeriv. Ce ne ja prydumav, ale ljudej takyj pidhid dyvuje nastiľky, niby ja vidbyraju u nyh najsvjatiše – možlyvisť posadyty i vykopaty kartoplju i vidsvjatkuvaty ci obydva procesy.

Po-druge, avtomatyzacija. Čerez 20 rokiv 47% ekonomistiv buduť bezrobitnymy, tomu ščo ljudśku robotu zaminyť robot. Ce takož buhgaltery, pravnyky, ti ž programisty, tomu ščo bezdumne koduvannja bude robyty robot — krašče, švydše, deševše. Tobto riveń konkurenciї sjagatyme ne tiľky Kremnijevoї Dolyny, kytajciv čy indijciv, a šče j robotiv. I postaje pytannja – čym ty kraščyj, čym ty vyriznjaješsja?

Po-tretje, do 1990-h rokiv svit dilyvsja na try smugy – poviľna, serednja i švydka. Z vyhodom Kytaju na svitovyj rynok z 90-h rokiv znykla serednja smuga. My bačymo giperuspišnyh konkurentnyh ljudej, jaki ne spljať, ne vidpočyvajuť, ale bagato zarobljajuť. I my bačymo inšu kategoriju ljudej, jaki prograly globaľnij konkurenciї.

I ti, j inši zagalom majuť rivni šansy, ale po-riznomu їh vykorystovujuť. Varto zapytaty sebe: «Čomu ja ne včyv anglijśku?», «Čomu ne včyvsja koduvaty» toščo. Problema v tomu, ščo tyh, hto znahodyťsja na poviľnij smuzi, nabagato biľše, vidpovidno problema demokratiї v tomu, ščo ci ljudy golosujuť. Rezuľtat – Tramp i Brexit. Zvidsy vysnovok: bijtesja potrapyty v cju kategoriju ljudej, tobto bijtesja vypasty zi švydkoї smugy. Serednja smuga bula vygidna tym, ščo koly ty vtomyvsja na švydkij, ty zijšov na serednju, vidpočyv, potim povernuvsja na švydku. Zaraz jakščo ty vypadaješ, to jmovirnisť povernutysja na švydku – duže nyźka. Za cej čas tam bagato vśogo može zminytysja i ty vže ne vstygaješ slidkuvaty za kontekstom.

— Zaraz často govorjať pro te, ščo ukraїnśkym pidpryjemcjam ta upravlincjam važlyvo navčytysja komunikuvaty, jak vseredyni, tobto pracjujučy v komandah, tak i nazovni, na stadiї tak zvanogo pitčingu proektiv ta idej pered investoramy. Jak pryšvydšyty cej proces i uspišno prosuvaty svoї ideї?

Vminnja komunikuvaty – važlyve na vsih etapah. Uspišni ljudy je dijsno legki v spilkuvanni, ne problema do nyh pidijty i pogovoryty. Tym pače, ščo, anglijśkoju je odyn zajmennyk you, jakyj označaje i «ty», i «vy» odnočasno. Natomisť, u japonciv je 12 sposobiv skazaty «vy».

V kožnomu razi, jakščo z investory legki v spilkuvanni, to legkymy u finansuvanni їh ne nazveš. Pitčing – ce ne prosto pro znajomstvo, ce pro groši abo ž zamovlennja. V takomu razi, ty povynen maty 2 varianty dyferenciaciї: 30 sekund – elevator pitch — i 2 hvylyny, jakščo spivrozmovnyk zacikavyťsja i prodovžyť spilkuvannja. Ty musyš zrobyty tak, ščob tvoї slova zapam’jatovuvalysja. Jakščo ty počynaješ z frazy «Tiľky my jedyni u sviti robymo takyj produkt», to ce napevno pryvertaje uvagu. Jakščo ž ty kažeš 4 rečennja, jaki naspravdi ni pro ščo konkretno ne rozpovidajuť, to investor posmihneťsja, ty z nym pryjemno pospilkuješsja, ale v ńogo takyh zustričej može buty tysjači za deń, tobto uspihom ce ne nazveš.

Treba postijno stukaty v potribni dveri, ne spodivajtesja, ščo vam za odnu zustrič vdasťsja dosjagnuty uspihu. Jakščo vam vse ž vdalosja, to vam duže poščastylo, ale dlja togo, aby ščastylo maje spracjuvaty zakon velykyh čysel: treba vidvidaty bagato iventiv, govoryty z velykoju kiľkistju ljudej.

Inna Sandjuk

Molodižna delegatka OON

Inši dopysy avtora:

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1

Якщо українцям бізнес, держава будуть платити пристойну зарплату на рівні 1000 євро на місяць(7-10 євро за годину), то люди гаруватимуть 350 днів на рік.
Малі зарплати(100-300 євро) - призводять до того, що люди не бажають працювати. Який сенс йти на роботу? Щоб заробити 10 євро за день???
Якщо людина знатиме, що за день заробить 40-60 євро, то це буде найкращим стимулом працювати без вихідних!
Це написано в підручниках з економіки за 10-11 клас. Звичайно українські бізнесмени не вчили економіку в школі! Ось в цьому і є проблема! Відсутність елементарних базових знань з економіки.
Як можна стати успішною країною, якщо бізнес, підприємці не володіють елементарними знаннями з економіки, використовують хибні практики?
З цього випливає проблема з дефіцитом кваліфікованих людей.
Який сенс людині працювати за 200-500 євро на місяць в Україні, якщо за в ЄС за ту ж саму роботу європейські підприємці заплатять 1000-2000 євро?

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: