fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Sorok p’jať miľjoniv: Herson

Сорок п’ять мільйонів: Херсон

Vid redakciї: «Sorok p’jať miľjoniv» (#45miľjoniv) — cykl pro mandry malymy mistamy Ukraїny vid proektu «Budujemo Ukraїnu razom». Žurnalistka Jeva Jakubovśka, pryїždžajučy u pevne misto, namagajeťsja za kiľka dniv ohopyty kuľturne žyttja. Jdeťsja uu cykli same pro ti mista, pro jaki my ne tak často čujemo
Від редакції: «Сорок п’ять мільйонів» (#45мільйонів) — цикл про мандри малими містами України від проекту «Будуємо Україну разом». Журналістка Єва Якубовська, приїжджаючи у певне місто, намагається за кілька днів охопити культурне життя. Йдеться уу циклі саме про ті міста, про які ми не так часто чуємо
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Єва Якубовська розповідає про враження від міст — на часі розмова про Херсон. Про кольори. — Ви краще з таксистами на українськом не розмовляйте – попереджує мене таксист у Херсоні, який почувши мою западенську, перейшов на ламану українську (яку, за його словами, успадкував від батьків-западенців). Важливо наголосити, що характеристика територіальної приналежності у такому ракурсі надійшла саме від нього. — Чому? – дивуюсь. — Ну, бо знаєте у нас здєсь багато трикольорних, — апелює до відомого нам прапору, за колористикою схожого на колорадського жука, — ані нє очень люблять український. Це був лише перший день мого дослідження Херсону. Тому в принципі до поради западенського таксиста вирішила не особливо дослухатись, але звісно, що на таксі почала дивитись дещо по-іншому. Не такий вже й малий. Читатйте також: Сорок пять мільйонів: Подільськ. Насправді, коли у списку малих міст я зустріла Херсон, було як мінімум дивно. Навіть спираючись на мій нижче середнього рівень знання географії України, розуміла, що якось поруч із Подільськом не дуже ґречно писати Херсон. І це я зараз не про кількість населення, хоча це — також красномовний факт. Для порівняння у першому місті мешкає 40 тис осіб (якщо вірити даним перепису 2002 року), а у другому – 295 тис (за інформацією ООН від 2013 року). Ну і найяскравіший факт – у місті є культура, і її чимало. До прикладу: аби більш-менш чітко скласти перелік гуртів у місті мені (а точніше — музикантові, який мені цьому чистосердечно допомагав) знадобилося 2 дні — і ще кілька повідомлень у Facebook. Найпромовистіший факт – це певного роду суперечка, можливо навіть краще сказати конфлікт, який присутній у культурно-мистецькій сфері. Конфлікт. Якщо говорити про це явище у розрізі мистецьких проектів, то зазвичай він стосується або влади, або конфлікту у самій мистецькій спільноті. Існування другого зазвичай притаманне просторам великих міст. Він може існувати тільки там, де є чому конфліктувати. Не подумайте, я не закликаю до сварок та розмов на ножах. Радше констатую те, що до мене прийшло за три дні розчиняння у Херсоні. Та важливіше тут буде згадати про перший вид конфлікту. Влада та культура. Взаємовиключні поняття для більшості міст України. На жаль. Продати не можна залишити. Розкажу вам історію Art HUB, який намагається не загубити себе, а головне — не втратити приміщення кінотеатру Ілюзіон, де зараз він існує. Якщо коротко: це приміщення розташоване у місті, але, як це часто буває із старими кінотеатрами, належить обласній адміністрації. Сам по собі HUB є у підпорядкуванні КП Кіновідеопрокат. Обласна адміністрація спільно з КП Кіновідеопрокат, посилаючись на неприбутковість та затратність утримування HUB‘у (колишнього кінотеатру Ілюзіон), хоче продати приміщення. Важливо візуалізувати географічно ситуацію: будівля розташована у мальовничому (тобто ласому) куточку Херсона, недалеко від берегів Дніпра, а також самого центру міста. Словом, казка. Але у наших героїв із Art HUB’у не така вже безвихідь. На допомогу активістам-оборонцям прийшла міська рада, яка запропонувала взяти на міське утримання приміщення багатостраждального кінотеатру (до речі, це не перший раз його намагаються пустити по світу, – варто прочитати у метафоричній трактації, - прим. авт.). Звісно, що обласну адміністрацію не вельми потішила ця щиросердна пропозиція від влади міста, тому вона намагається боротись за право власності (читай: продажі). Інакшу мотивацію нам не допомогли знайти безпосередні учасники рингу баталій зі сторони ОДА та Кіновідеопрокату. Адже графік роботи державних структур, а особливо відділу культури адміністрації важко прованґувати, а достукатись до коментаря від КП Кіновідеопрокат не вдалось ні особистим візитом, ні офіційним прес-зверненням на електронну скриньку організації. За останніми постами безпосереднього лідера руху за життя Art HUB і приміщення кінотеатру Ілюзіон як креативного простору, а не чергової фабрики, чи торгового центру, можемо сміливо сказати, що боротьба триває. Місто-сад. Херсон, — а точніше його культурно-мистецький прошарок, — може бути настільною книгою для багатьох малих міст, як необхідно створювати та відстоювати право на культуру. Насправді прикро усвідомлювати, що слід виборювати таке право, але краще швидше прийти до усвідомлення хвороби, аніж бавитись у небачення, аби швидше перейти до лікування діагнозів. Ще один приклад до наслідування – проект Urban Сад. Він є взірцем якісної співпраці бізнесу та мистецького сектору. Якось бізнес-організація міста Ми – Херсонці усвідомила важливість ревіталізаційних процесів і відчула велику вагу мистецького як такого. Тоді скинувшись копійчиною, учасники організації перетворили колишню взуттєву фабрику на креативний простір під назвою Urban Сад. Допомагає їм у цьому ГО Тотем. Локація досить швидко стала популярною як у самих організаторів культурних подій міста, так і в цільового споживача такого типу подій, ба навіть у молодят (а радше — у весільних фотографів, які полюбили цей ревіталізований завод і мистецтво у ньому як чудовий горизонт для святкових світлин). Читатйте також: Сорок пять мільйонів: Мукачево. А тепер зведемо в один абзац Urban Сад та Art HUB, мене, здається, за це можна було б анафемувати (притаманно перебільшую – прим. авт.). Проекти досить різні у природі свого існування, як і у типі. Але мету мають схожу – пожвавити місто, наповнити його сенсами, а не лише модою на сенси. Красиві люди роблять красиві проекти, вболівають за рух вперед і вгору. Прикро, тільки що зараз у цьому абзаці доведеться вам нагадати про явище конфлікту. І не того, який ми вже проговорили, — тобто протистояння влади з культурними спільнотами, — а як раз той, який притаманний містам із достатньо розвиненим мистецтвом. У часі відстоювання права на існування Art HUB у приміщенні колишнього кінотеатру Ілюзіон у Саду саджають квіти. Остання дія є прекрасною і необхідною, але прикро, що квіти не допомагають створювати й у іншому місці. Адже, коли їх, — квітів, — є багато, вони стають різноманітніші та й поціновувачів стає більше. Словом, тільки в казках дракона перемагають самотужки. І на завершення про приємне:  тобто про таксистів, западенців та триколір, — а радше про відсутність останнього. У день від’їзду з міста була змушена все ж таки скористатися послугами херсонського таксі. Та цього разу водієм не виявився западенець у відставці. Мене зустрів дружелюбний корінний херсонець, який не так давно повернувся додому після служби в лавах української армії — рік часу він воював в АТО. Він захопливо ділився майбутніми мандрами зі своєю дружиною та донькою, яких вже за місяць планував повезти до Львова,а ще до Кракова і Праги. Розповідав він українською, хоча жартував, що через відсутність практики, йому легше говорити англійською. P.S.: Всі матеріали є суб’єктивним баченням автора і можуть не піддаватись вашому прийняттю
Реклама 👇 Замовити

Jeva Jakubovśka rozpovidaje pro vražennja vid mist — na časi rozmova pro Herson.

Pro koľory

— Vy krašče z taksystamy na ukraїnśkom ne rozmovljajte – poperedžuje mene taksyst u Hersoni, jakyj počuvšy moju «zapadenśku», perejšov na lamanu ukraїnśku (jaku, za jogo slovamy, uspadkuvav vid baťkiv-«zapadenciv»). Važlyvo nagolosyty, ščo harakterystyka terytoriaľnoї prynaležnosti u takomu rakursi nadijšla same vid ńogo.

— Čomu? – dyvujuś.

— Nu, bo znajete u nas zdjeś bagato trykoľornyh, — apeljuje do vidomogo nam praporu, za kolorystykoju shožogo na koloradśkogo žuka, — ani nje očeń ljubljať ukraїnśkyj.

Ce buv lyše peršyj deń mogo doslidžennja Hersonu. Tomu v pryncypi do porady «zapadenśkogo» taksysta vyrišyla ne osoblyvo dosluhatyś, ale zvisno, ščo na taksi počala dyvytyś deščo po-inšomu.

Ne takyj vže j malyj

Čytajte takož: Sorok p’jať miľjoniv: Podiľśk

Naspravdi, koly u spysku malyh mist ja zustrila Herson, bulo jak minimum dyvno. Naviť spyrajučyś na mij nyžče seredńogo riveń znannja geografiї Ukraїny, rozumila, ščo jakoś poruč iz Podiľśkom ne duže ğrečno pysaty «Herson». I ce ja zaraz ne pro kiľkisť naselennja, hoča ce — takož krasnomovnyj fakt. Dlja porivnjannja u peršomu misti meškaje 40 tys osib (jakščo viryty danym perepysu 2002 roku), a u drugomu – 295 tys (za informacijeju OON vid 2013 roku). Nu i najjaskravišyj fakt – u misti je kuľtura, i її čymalo. Do prykladu: aby biľš-menš čitko sklasty perelik gurtiv u misti meni (a točniše — muzykantovi, jakyj meni ćomu čystoserdečno dopomagav) znadobylosja 2 dni — i šče kiľka povidomleń u Facebook.

Najpromovystišyj fakt – ce pevnogo rodu superečka, možlyvo naviť krašče skazaty konflikt, jakyj prysutnij u kuľturno-mystećkij sferi

Konflikt. Jakščo govoryty pro ce javyšče u rozrizi mystećkyh proektiv, to zazvyčaj vin stosujeťsja

  • abo vlady,
  • abo konfliktu u samij mystećkij spiľnoti.

Isnuvannja drugogo zazvyčaj prytamanne prostoram velykyh mist. Vin može isnuvaty tiľky tam, de je čomu konfliktuvaty. Ne podumajte, ja ne zaklykaju do svarok ta rozmov «na nožah». Radše konstatuju te, ščo do mene pryjšlo za try dni rozčynjannja u Hersoni. Ta važlyviše tut bude zgadaty pro peršyj vyd konfliktu. Vlada ta kuľtura. Vzajemovyključni ponjattja dlja biľšosti mist Ukraїny. Na žaľ.

Prodaty ne možna zalyšyty

Rozkažu vam istoriju Art HUB, jakyj namagajeťsja ne zagubyty sebe, a golovne — ne vtratyty prymiščennja kinoteatru «Iljuzion», de zaraz vin isnuje.

Jakščo korotko: ce prymiščennja roztašovane u misti, ale, jak ce často buvaje iz starymy kinoteatramy, naležyť oblasnij administraciї. Sam po sobi HUB je u pidporjadkuvanni KP «Kinovideoprokat». Oblasna administracija spiľno z KP «Kinovideoprokat», posylajučyś na neprybutkovisť ta zatratnisť utrymuvannja HUB‘u (kolyšńogo kinoteatru «Iljuzion»), hoče prodaty prymiščennja.

Važlyvo vizualizuvaty geografično sytuaciju: budivlja roztašovana u maľovnyčomu (tobto lasomu) kutočku Hersona, nedaleko vid beregiv Dnipra, a takož samogo centru mista. Slovom, kazka. Ale u našyh geroїv iz Art HUB’u ne taka vže bezvyhiď. Na dopomogu aktyvistam-oboroncjam pryjšla miśka rada, jaka zaproponuvala vzjaty na miśke utrymannja prymiščennja bagatostraždaľnogo kinoteatru (do reči, ce ne peršyj raz jogo namagajuťsja pustyty po svitu, – varto pročytaty u metaforyčnij traktaciї, – prym. avt.). Zvisno, ščo oblasnu administraciju ne veľmy potišyla cja ščyroserdna propozycija vid vlady mista, tomu vona namagajeťsja borotyś za pravo vlasnosti (čytaj: prodaži). Inakšu motyvaciju nam ne dopomogly znajty bezposeredni učasnyky ryngu batalij zi storony ODA ta «Kinovideoprokatu». Adže grafik roboty deržavnyh struktur, a osoblyvo viddilu kuľtury administraciї važko provanğuvaty, a dostukatyś do komentarja vid KP «Kinovideoprokat» ne vdaloś ni osobystym vizytom, ni oficijnym pres-zvernennjam na elektronnu skryńku organizaciї.
Za ostannimy postamy bezposeredńogo lidera ruhu za žyttja Art HUB i prymiščennja kinoteatru «Iljuzion» jak kreatyvnogo prostoru, a ne čergovoї fabryky, čy torgovogo centru, možemo smilyvo skazaty, ščo boroťba tryvaje.

01/ 03

Misto-sad

Herson, — a točniše jogo kuľturno-mystećkyj prošarok, — može buty nastiľnoju knygoju dlja bagaťoh malyh mist, jak neobhidno stvorjuvaty ta vidstojuvaty pravo na kuľturu. Naspravdi prykro usvidomljuvaty, ščo slid vyborjuvaty take pravo, ale krašče švydše pryjty do usvidomlennja hvoroby, aniž bavytyś u nebačennja, aby švydše perejty do likuvannja diagnoziv.

Šče odyn pryklad do nasliduvannja – proekt Urban Sad. Vin je vzircem jakisnoї spivpraci biznesu ta mystećkogo sektoru. Jakoś biznes-organizacija mista «My – Hersonci» usvidomyla važlyvisť revitalizacijnyh procesiv i vidčula velyku vagu mystećkogo jak takogo. Todi skynuvšyś kopijčynoju, učasnyky organizaciї peretvoryly kolyšnju vzuttjevu fabryku na kreatyvnyj prostir pid nazvoju «Urban Sad». Dopomagaje їm u ćomu GO «Totem».

Lokacija dosyť švydko stala populjarnoju jak u samyh organizatoriv kuľturnyh podij mista, tak i v ciľovogo spožyvača takogo typu podij, ba naviť u molodjat (a radše — u vesiľnyh fotografiv, jaki poljubyly cej revitalizovanyj zavod i mystectvo u ńomu jak čudovyj goryzont dlja svjatkovyh svitlyn).

Čytajte takož: Sorok p’jať miľjoniv: Mukačevo

A teper zvedemo v odyn abzac Urban Sad ta Art HUB, mene, zdajeťsja, za ce možna bulo b anafemuvaty (prytamanno perebiľšuju – prym. avt.). Proekty dosyť rizni u pryrodi svogo isnuvannja, jak i u typi. Ale metu majuť shožu – požvavyty misto, napovnyty jogo sensamy, a ne lyše modoju na sensy. Krasyvi ljudy robljať krasyvi proekty, vbolivajuť za ruh vpered i vgoru. Prykro, tiľky ščo zaraz u ćomu abzaci dovedeťsja vam nagadaty pro javyšče konfliktu. I ne togo, jakyj my vže progovoryly, — tobto protystojannja vlady z kuľturnymy spiľnotamy, — a jak raz toj, jakyj prytamannyj mistam iz dostatńo rozvynenym mystectvom.

U časi vidstojuvannja prava na isnuvannja Art HUB u prymiščenni kolyšńogo kinoteatru «Iljuzion» u Sadu sadžajuť kvity. Ostannja dija je prekrasnoju i neobhidnoju, ale prykro, ščo kvity ne dopomagajuť stvorjuvaty j u inšomu misci. Adže, koly їh, — kvitiv, — je bagato, vony stajuť riznomanitniši ta j pocinovuvačiv staje biľše. Slovom, tiľky v kazkah drakona peremagajuť samotužky.

I na zaveršennja pro pryjemne:  tobto pro taksystiv, «zapadenciv» ta trykolir, — a radše pro vidsutnisť ostanńogo. U deń vid’їzdu z mista bula zmušena vse ž taky skorystatysja poslugamy hersonśkogo taksi. Ta ćogo razu vodijem ne vyjavyvsja «zapadeneć u vidstavci». Mene zustriv druželjubnyj korinnyj hersoneć, jakyj ne tak davno povernuvsja dodomu pislja služby v lavah ukraїnśkoї armiї — rik času vin vojuvav v ATO. Vin zahoplyvo dilyvsja majbutnimy mandramy zi svojeju družynoju ta dońkoju, jakyh vže za misjać planuvav povezty do Lvova,a šče do Krakova i Pragy. Rozpovidav vin ukraїnśkoju, hoča žartuvav, ščo čerez vidsutnisť praktyky, jomu legše govoryty anglijśkoju.

P.S.: Vsi materialy je sub’jektyvnym bačennjam avtora i možuť ne piddavatyś vašomu pryjnjattju

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: