fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Istorija hmarnyh občysleń

Історія хмарних обчислень

Ščo take hmarni tehnologiї? Jakščo postavyty ce pytannja rjadovomu korystuvaču, vidpoviď otrymaty ne vdasťsja. Hoča kožen, sam togo ne usvidomljujučy, korystujeťsja cym vydom tehnologij ščodnja
Що таке хмарні технології? Якщо поставити це питання рядовому користувачу, відповідь отримати не вдасться. Хоча кожен, сам того не усвідомлюючи, користується цим видом технологій щодня
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Те, що ми сьогодні називаємо хмарними технологіями — це складний процес, який є результатом тривалої еволюції і широкого впровадження систем віртуалізації і автономних обчислень. Сьогодні завдяки хмарним технологіям такі дані, як розташування інфраструктури або її технічні характеристики, не стосуються взагалі кінцевих користувачів сервісу. Спочатку термін хмара використовувався як визначення обчислювального простору між провайдером і кінцевим користувачем. У 1997 році професор Рамнатх Челлапа з Університету Південної Каліфорнії сформував сучасний погляд на хмарні технології, визначивши їх, як обчислювальну парадигму, де межі обчислень будуть визначатися економічним обґрунтуванням, а не технічними можливостями. Як все починалося. Еволюція хмарних технологій стартувала у 1950-х роках з початком використання мейнфреймів в компанії IBM. Мейнфрейм — це сервер з великим обємом оперативної і зовнішньої памяті. Він призначений для вирішення завдань, повязаних із обробкою великих обсягів даних. У операторів цих машин зявилася можливість отримувати доступ до центрального компютера через термінали, єдина функція яких полягала в забезпеченні доступу додаткових операторів до мейнфреймів. Найчастіше користувач не потребував повної потужності мейнфрейма. Тому тупі порти зробили мейнфрейми економічно доступнішими, а хмарні технології отримали шанс на подальший розвиток. Ідея міжгалактичної компютерної мережі вперше виникла в 1960-х роках у Джозефа Ліклайдера. Він відповідав за створення мережі агентств Advanced Research Projects Agency (ARPANET). Суть його концепції була в тому, що всі користувачі з будь-якої точки світу мають бути взаємоповязані і отримувати доступ до програм і даних на будь-якому сайті. Саму ідею хмарних сервісів повязують з Джоном Маккарті, фахівцем з теорії електронно-обчислювальних машин. Він висловив припущення, що у майбутньому комп’ютерні обчислення будуть доступні у вигляді послуги. Ця концепція стане основою для моделі SaaS, згідно з якою програмне забезпечення у хмарі надається як публічний сервіс. Крок наступний — віртуалізація. Від ідеї до створення перших віртуальних машин перейшли в 1970-х роках. Саме тоді IBM випустила операційну систему під назвою VM, яка дозволяла декільком окремим компютерам перебувати в одному середовищі обробки. Це призвело до нового типу взаємодії, який називали віртуалізацією. Якщо говорити просто, то віртуалізація — це система, в якій у кожного користувача є повноцінний компютер, але потужностями електронно-обчислюваної машини в мережі може скористатися будь-який з операторів. Цей тип групових обчислень показав компаніям, що вони можуть почати додавати мережеві рішення, не збільшуючи апаратну інфраструктуру. Відтепер стало можливим надання апаратних ресурсів, якими володіє компанія, із можливістю при необхідності балансувати і перерозподіляти навантаження на мережу для надання якісніших послуг. Подальший розвиток віртуалізації повязаний з розвитком інтернету в цілому. У 1993 році браузер Mosaic зробив Інтернет більш графічним. Бум розвитку персональних компютерів у 1980-і дозволив Мережі стати масовим продуктом. Популярність інтернету в середині 1990-х років, зумовила розвиток хмарних технологій, які брали перерву до 1999 року. Хмарні перспективи. Першим по-справжньому хмарним сервісом став сайт Salesforce.com. У 1999 році компанія Salesforce надала можливість користування власною CRM-системою через сайт на умовах передплати. Salesforce стала першою компанією, яка запропонувала SaaS-механізм для роботи хмарних систем. Надалі ідею підхопив Amazon. Компанія в 2002 році створила хмарний сервіс AWS Platform. Він фактично став першим хмарним сховищем. Запуск платформ від Google і Microsoft в 2009 році ознаменував фактичне завершення етапу становлення хмарних ресурсів і зробив хмарні технології масовим продуктом. Сьогодні хмари — це новий інтернет. За прогнозами Gartner, лідера ринку аналітики в сфері IT, до 2020 року корпоративна політика без хмар буде настільки ж рідкісною, як сьогодні компанії без інтернету.  

Te, ščo my śogodni nazyvajemo hmarnymy tehnologijamy — ce skladnyj proces, jakyj je rezuľtatom tryvaloї evoljuciї i šyrokogo vprovadžennja system virtualizaciї i avtonomnyh občysleń. Sogodni zavdjaky hmarnym tehnologijam taki dani, jak roztašuvannja infrastruktury abo її tehnični harakterystyky, ne stosujuťsja vzagali kincevyh korystuvačiv servisu.

Spočatku termin «hmara» vykorystovuvavsja jak vyznačennja občysljuvaľnogo prostoru miž provajderom i kincevym korystuvačem. U 1997 roci profesor Ramnath Čellapa z Universytetu Pivdennoї Kaliforniї sformuvav sučasnyj pogljad na hmarni tehnologiї, vyznačyvšy їh, jak «občysljuvaľnu paradygmu, de meži občysleń buduť vyznačatysja ekonomičnym obğruntuvannjam, a ne tehničnymy možlyvostjamy».

Jak vse počynalosja

Evoljucija hmarnyh tehnologij startuvala u 1950-h rokah z počatkom vykorystannja mejnfrejmiv v kompaniї IBM. Mejnfrejm — ce server z velykym ob’jemom operatyvnoї i zovnišńoї pam’jati. Vin pryznačenyj dlja vyrišennja zavdań, pov’jazanyh iz obrobkoju velykyh obsjagiv danyh. U operatoriv cyh mašyn z’javylasja možlyvisť otrymuvaty dostup do centraľnogo komp’jutera čerez terminaly, jedyna funkcija jakyh poljagala v zabezpečenni dostupu dodatkovyh operatoriv do mejnfrejmiv. Najčastiše korystuvač ne potrebuvav povnoї potužnosti mejnfrejma. Tomu «tupi» porty zrobyly mejnfrejmy ekonomično dostupnišymy, a hmarni tehnologiї otrymaly šans na podaľšyj rozvytok.

Ideja «mižgalaktyčnoї komp’juternoї mereži» vperše vynykla v 1960-h rokah u Džozefa Liklajdera. Vin vidpovidav za stvorennja mereži agentstv Advanced Research Projects Agency (ARPANET). Suť jogo koncepciї bula v tomu, ščo vsi korystuvači z buď-jakoї točky svitu majuť buty vzajemopov’jazani i otrymuvaty dostup do program i danyh na buď-jakomu sajti.

Samu ideju hmarnyh servisiv pov’jazujuť z Džonom Makkarti, fahivcem z teoriї elektronno-občysljuvaľnyh mašyn. Vin vyslovyv prypuščennja, ščo u majbutńomu komp’juterni občyslennja buduť dostupni u vygljadi poslugy. Cja koncepcija stane osnovoju dlja modeli SaaS, zgidno z jakoju programne zabezpečennja u hmari nadajeťsja jak publičnyj servis.

01/ 03
Mejnfrejm vid IBM

Krok nastupnyj — virtualizacija

Vid ideї do stvorennja peršyh virtuaľnyh mašyn perejšly v 1970-h rokah. Same todi IBM vypustyla operacijnu systemu pid nazvoju VM, jaka dozvoljala dekiľkom okremym komp’juteram perebuvaty v odnomu seredovyšči obrobky. Ce pryzvelo do novogo typu vzajemodiї, jakyj nazyvaly virtualizacijeju. Jakščo govoryty prosto, to virtualizacija — ce systema, v jakij u kožnogo korystuvača je povnocinnyj komp’juter, ale potužnostjamy elektronno-občysljuvanoї mašyny v mereži može skorystatysja buď-jakyj z operatoriv.

Cej typ «grupovyh občysleń» pokazav kompanijam, ščo vony možuť počaty dodavaty mereževi rišennja, ne zbiľšujučy aparatnu infrastrukturu. Vidteper stalo možlyvym nadannja aparatnyh resursiv, jakymy volodije kompanija, iz možlyvistju pry neobhidnosti balansuvaty i pererozpodiljaty navantažennja na merežu dlja nadannja jakisnišyh poslug.

Podaľšyj rozvytok virtualizaciї pov’jazanyj z rozvytkom internetu v cilomu. U 1993 roci brauzer Mosaic zrobyv Internet biľš grafičnym. «Bum» rozvytku personaľnyh komp’juteriv u 1980-i dozvolyv Mereži staty masovym produktom. Populjarnisť internetu v seredyni 1990-h rokiv, zumovyla rozvytok hmarnyh tehnologij, jaki «braly perervu» do 1999 roku.

01/ 02
IBM 370

Hmarni perspektyvy

Peršym po-spravžńomu hmarnym servisom stav sajt Salesforce.com. U 1999 roci kompanija Salesforce nadala možlyvisť korystuvannja vlasnoju CRM-systemoju čerez sajt na umovah peredplaty. Salesforce stala peršoju kompanijeju, jaka zaproponuvala SaaS-mehanizm dlja roboty hmarnyh system.

Nadali ideju pidhopyv Amazon. Kompanija v 2002 roci stvoryla hmarnyj servis AWS Platform. Vin faktyčno stav peršym hmarnym shovyščem. Zapusk platform vid Google i Microsoft v 2009 roci oznamenuvav faktyčne zaveršennja etapu stanovlennja hmarnyh resursiv i zrobyv hmarni tehnologiї masovym produktom.

Sogodni «hmary» — ce «novyj internet». Za prognozamy Gartner, lidera rynku analityky v sferi IT, do 2020 roku korporatyvna polityka «bez hmar» bude nastiľky ž ridkisnoju, jak śogodni kompaniї «bez internetu».

 

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: