fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Pavlo Kravčenko, Distributed Lab: «My zvykly dumaty v mežah ijerarhičnyh system — a filosofija Blockchain inša»

Павло Кравченко, Distributed Lab: «Ми звикли думати в межах ієрархічних систем — а філософія Blockchain інша»
Vže ćogo tyžnja, 22 veresnja, u Kyjevi vidbudeťsja konferencija BlockchainUA, pid čas jakoї jtymeťsja pro tehnologiju Blockchain ta možlyvosti її dlja sektoru finansovyh poslug. Detaľniše pro ce my pospilkuvalysja iz spivorganizatorom ta ekspertom iz decentralizovanyh system, kandydatom nauk v sferi zahystu informaciї Pavlom Kravčenkom
Вже цього тижня, 22 вересня, у Києві відбудеться конференція BlockchainUA, під час якої йтиметься про технологію Blockchain та можливості її для сектору фінансових послуг. Детальніше про це ми поспілкувалися із співорганізатором та експертом із децентралізованих систем, кандидатом наук в сфері захисту інформації Павлом Кравченком
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Вищу освіту Павло здобув у Харківському Національному університеті радіоелектроніки. Після завершення вишу він 3 роки працював у компанії ІІТ, що постачає програмно-апаратні рішення для держсектору та банків. Із 2009 року Павло інтенсивно займався розробкою та управлінням банківськими проектами із високим навантаженням систем. З початку 2014 року, перебуваючи у Каліфорнії, він потрапив у blockchain-індустрію та почав роботу у проекті Stellar. Зараз Павло Кравченко розвиває blockchain-компанію Distributed Lab, котра займається створенням open-source інфраструктури для банківської сфери. Для кого ця подія. — Конференція по суті — для широких мас людей. Це освітній захід, відповідно основні його цілі — це просвітництво, створення ком’юніті, обмін ідеями та знайомство з іноземними експертами. Ми займаємося цим уже досить давно, і головна наша мета — дати людям ту інформацію, на основі якої вони зможуть самі приймати рішення, аналізувати якісь новини. Зараз на ринку багато відверто неправдивої інформації або занадто комерційної. Тому ми намагаємося добирати таких спікерів і такі теми, які дадуть людям базу для розуміння. У нас буде 3 потоки. Основний — на якому буде обговорюватися як загалом Blockchain змінює світ, фінансову галузь, держсектор і так далі. Буде так званий продуктовий потік, де розглядатимуться безпосередньо кейси застосування технології Blockchain, її переваги, і самі приклади бізнес-кейсів. Третій потік — технічний, де обговорюватимуться чітко технічні питання, безпека й тому подібне. Ще буде четвертий напрямок. Це будуть стартап-пітчі. Проекту презентуватимуть себе та змагатимуться за приз. Після конференції також відбудеться дводенний хакатон. Ось такі власне стоять цілі. Ми робимо конференцію вже вшосте, і приїжджають хороші фахівці з-за кордону. Про регуляцію ринку криптовалют та теми, які найбільше обговорюються зараз. — Питання регуляції важливе, але цікавить невелику кількість людей. Тому що всі теми криптовалют у нас у такому сірому полі. І до тих пір, поки прибутковість цих заходів велика, то регуляція нікого не хвилює. Навпаки, люди хочуть, щоби її не було. Тому я би сказав, що серед таких важливих тем однозначно буде майнінг ґ— у нас буде дискусійна панель на цю тему. Також це безпека — це те, що технічному потоці буде обговорюватися. Йдеться про безпеку загалом гаманців, безпечні ICO і всі ці складові. Власне, ICO та залуення коштів стане основною темою на цьому потоці. Це в короткочасній перспективі буде дійсно дуже корисно. У довготривалій перспективі — і ці теми будуть обов’язково підніматися — це те, як Blockchain буде трансформувати банківську галузь до fintech-індустрії. Blockchain — це спосіб зберігання й синхронізації інформації між учасниками, які не довіряють одне одному. У своєму максимальному варіанті він був застосований у Bitcoin. Творець біткоїнів не винаходив Blockchain, у нього не було такої мети. Він вирішував конкретну задачу: як створити децентралізовану фінансову систему. І для того, щоби цю задачу вирішити, йому знадобилися деякі технічні хитрощі. У підсумку все це назвали Blockchain. Пізніше виявилося, що цю технологію можна використовувати і для інших сфер — необов’язково для децентралізованої фінансової системи. Таким прикладом чогось іще можуть бути децентралізовані публічні реєстри, децентралізований процесор транзакцій, публічні торги або голосування. Це такі основні сфери, де Blockchain справді потрібен. Там він буде застосовуватися в інакшому вигляді, ніж у криптовалютах, просто тому, що будуть інші вхідні умови. Активісти та представники державних структур, дивлячись на Blockchain, зазвичай говорять про нього як про спосіб досягнення прозорості операцій. Зокрема — про спосіб вирішення корупції. До цього моменту в держави завжди була якась відмовка — певний реєстр, процес або торги, і це вирішувалося звісно централізованою системою. Оскільки централізовані системи вразливі за визначенням (бо в них є центр), то їх необхідно захищати. Щоби їх захищати, треба обмежити доступ іззовні — поставити firewall, спеціальне обладнання, фізичний захист і так далі. У держави завжди був привід сказати: Це — система, вона вимагає захисту, відповідно ми не можемо дати до неї доступ. Коли з’явився Blockchain, люди зрозуміли, що можна створити надійну систему, котра захищена від підміни інформації, проблем з авторизацією, різних атак на неї — систему надійну, але прозору. Тоді вони сказали чудово, давайте застосуємо ці ідеї Blockchain до держуправління. І держуправління так чи інакше погоджується з цим. Криптовалюти можна взагалі не згадувати тут, адже він не стосується цієї теми. Про ставлення до стартапів на blockchain. Читатйте також: Що таке blockchain і для чого він потрібен. — Намагалися неодноразово створювати такі Blockchain-центри, але це ніколи не спрацювало. Люди дуже швидко починають конкурувати одне з одним або переманювати співробітників. Зустрічі, конференції, хакатони — так: там люди спілкуються, діляться знаннями. І знову ж, будь-який стартап із використанням Blockchain може на 20% реально вирішувати питання, пов’язані з Blockchain, а на 80% — усі решта питань. І з цих 80% ще 20% — питання безпеки (вони не стосуються Blockchain як такого), 20% — питання маркетингу та продажів, 30% — керування, проджект-менеджмент, бізнес-логіка. Тобто оці 20% — це не така величезна цифра. Тому я вважаю, що в майбутньому люди говоритимуть не про Blockchain, а про конкретні продукти. Зараз же немає окремих конференцій про інтернет. Просто буде принцип, підхід, який будуть застосовувати. Є декілька технологій, які мені подобаються. Є команди, які їх розвивають. Поки що важко говорити про них як стартап, тому що у цьому сегменті ринку ніхто ще не заробляє поки що гроші. Капітали в основному робляться на спекуляціях, на ICO, на майнінгу. Коли буде робочий продукт і ним будуть користуватися, тоді можна буде щось сказати. Але з точки зору технологій багато правильних речей роблять команди Blockstream, Rootstock, Monero, Zcash, Lightning Network, Ethereum. Вони вирішують проблеми технічні і водночас ще просувають усе це в маси. Технологій багато на ринку, але є команди, які за ними стоять. Час покаже, наскільки настав час технологій. Що відбуватиметься із blockhain далі. — Навколо цієї технології зараз вирує надзвичайний інтерес — здебільшого тому, що тут з’явилися гроші. Вони прийшли у цей сегмент через спекуляції, знову ж більшою мірою, і за рахунок того, що стало можливим збирати кошти. Тут цілий ланцюжок подій: люди розбагатіли на Bitcoin, вклали ці гроші далі, припустимо, частина грошей пішла в Etherium. Etherium виріс за рахунок того, що на ньому стартапи почали будувати свої токени, свої еко-системи. Потім Etherium сильно виріс, дуже багато людей стали багатими, відповідно вони почали вкладати гроші далі. Тобто зараз уся індустрія на підйомі, але це не завдяки технології Blockchain. Це завдяки скоріше децентралізації фінансових систем, які держава ще не встигла відрегулювати. Є дуже високий ризик, і прибутковість дуже висока. Все це не відрегульоване — й у будь-яку мить може виявитися шахрайством якийсь певний проект, і ціна токену впаде. І звідси відповідно зявляються певні недоліки. Перший — це те, що масштабованість технології не нескінченна (бо вона децентралізована). Коли рішення приймаються в одній точці — це ефективно. Коли рішення приймаються в десятках тисяч точок, і вони мають між собою домовитися в реальному часі — це буде суттєво повільніше. Пропускна здатність за транзакціями суттєво нижча. Наприклад, у Біткойн — це приблизно 3 транзакції на секунду. Форк Біткойна стався саме через питання, як вирішувати цю проблему. Наступна проблема — це приватність транзакцій. Якщо все публічно, усе прозоро, то як забезпечити приватність? Для цього вже є певні рішення. Але приватність не можна зробити абсолютною. Є також одна з найважливіших проблем — це питання керованості як такої, тобто її розвитку. Коли є один центр, котрий приймає рішення стосовно розвитку — усе просто. Коли в нас ком’юніті, у якому тисячі або сотні тисяч людей, і вони якось зацікавлені в цьому, то потрібно досягнути згоди між ними. І має бути чіткий процес — із цим зіткнулося багато проектів. Є ще проблема відповідальності. Ви можете підписати договір із банком про надання послуг, але ви не можете підписати договір із децентралізованою системою. Немає з ким підписувати. І ще така маленька проблема — це зберігання даних. Вона виникає за рахунок того, що кожен учасник в ідеалі повинен зберігати повну копію всього Blockchain, який постійно росте. І якщо це будуть терабайти даних, це може стати реальною проблемою для подальшого зростання. Про вплив бюрократії. Читатйте також: Уряд України схвалив впровадження Blockchain для держреєстрів. — Тут є кілька нюансів. Перший — Blockchain не може бути універсальною технологією, тому що він покликаний вирішувати одну конкретну задачу. І ця задача — якраз досягнення згоди між сторонами, які не довіряють одне одному. Тобто в усіх випадках, коли буде така ситуація, він може бути застосований. Передача даних — це не use case для Blockchain. Узгодження даних — можливо. Але знову ж, узгодження не між одним і другим, а між множиною людей. І зберігання даних — це теж не прерогатива Blockchain. Це — радше система контролю цілісності даних, аніж зберігання. Те, що зараз транзакції Біткойна зберігаються у Blockchain, це радше так вийшло. Blockchain не може бути універсальною технологією. У неї є чіткий ескіз, і відповідно, коли зійде дикий інтерес, залишиться суть. Обробляти дані скоріше за все буде не Blockchain. Він буде зберігати деякі так якірні речі й гарантувати, що вони не були змінені. І проблема впровадження Blockchain навіть там, де він потрібен, перш за все полягає в тому, що потрібно перейти від централізованої моделі мислення до децентралізованої. Ми звикли думати в межах ієрархічних систем, коли є керівник, який каже підлеглим, що робити. А філософія Blockchain якраз інакша. Вона говорить, що є множина сторін, і вони діють за принципом не довіряй і перевіряй. У результаті — загальне перевірене рішення вважається довіреним. На це реально знадобиться багато років — поки люди змінять свій менталітет на такий, що передбачатиме децентралізоване прийняття рішень. Про те, з чого варто починати роботу з blockchain-проектами. Читати. Є такий найбільший міжнародний ресурс новин CoinDesk. Щодо блогів, я би радив підписатися на блоги компаній. Я читаю, наприклад, блог Ethereum, Blockstream. Якщо ви вирішили розробляти власний проект на основі Blockchain, перше й головне — це визначити, яка бізнес-проблема вирішується. Друге — це виділити той її аспект, який вирішує конкретно технологія Blockchain. І третє — це робити прототип як можна швидше, тестувати його в житті як можна швидше. Чим швидше встановиться зворотній зв’язок, тим швидше почнеться новий цикл, і стартап зможе стати успішним. Надто багато стартапів мають ідею, починають реалізовувати її протягом року-двох, і врешті середовище довкола змінюється швидше, ніж стартап. Ці поради радше універсальні і стосуються не тільки Blockchain. З позиції Blockchain варто приділяти багато уваги безпеці, особливо в анонімних проектах. Друге — потрібно заздалегідь прописати правила роботи децентралізованої системи. І не забувати про певні мотиваційні фактори кожного з учасників: про відповідь на питання, чому учасник чи учасниця матимуть вигоду з участі у розробці та розвиткові такого проекту.
Реклама 👇 Замовити

Vyšču osvitu Pavlo zdobuv u Harkivśkomu Nacionaľnomu universyteti radioelektroniky. Pislja zaveršennja vyšu vin 3 roky pracjuvav u kompaniї IIT, ščo postačaje programno-aparatni rišennja dlja deržsektoru ta bankiv. Iz 2009 roku Pavlo intensyvno zajmavsja rozrobkoju ta upravlinnjam bankivśkymy proektamy iz vysokym navantažennjam system. Z počatku 2014 roku, perebuvajučy u Kaliforniї, vin potrapyv u blockchain-industriju ta počav robotu u proekti Stellar. Zaraz Pavlo Kravčenko rozvyvaje blockchain-kompaniju Distributed Lab, kotra zajmajeťsja stvorennjam open-source infrastruktury dlja bankivśkoї sfery.

Dlja kogo cja podija

— Konferencija po suti — dlja šyrokyh mas ljudej. Ce osvitnij zahid, vidpovidno osnovni jogo cili — ce prosvitnyctvo, stvorennja kom’juniti, obmin idejamy ta znajomstvo z inozemnymy ekspertamy. My zajmajemosja cym uže dosyť davno, i golovna naša meta — daty ljudjam tu informaciju, na osnovi jakoї vony zmožuť sami pryjmaty rišennja, analizuvaty jakiś novyny. Zaraz na rynku bagato vidverto nepravdyvoї informaciї abo zanadto komercijnoї. Tomu my namagajemosja dobyraty takyh spikeriv i taki temy, jaki daduť ljudjam bazu dlja rozuminnja.

U nas bude 3 potoky. Osnovnyj — na jakomu bude obgovorjuvatysja jak zagalom Blockchain zminjuje svit, finansovu galuź, deržsektor i tak dali. Bude tak zvanyj produktovyj potik, de rozgljadatymuťsja bezposeredńo kejsy zastosuvannja tehnologiї Blockchain, її perevagy, i sami pryklady biznes-kejsiv. Tretij potik — tehničnyj, de obgovorjuvatymuťsja čitko tehnični pytannja, bezpeka j tomu podibne. Šče bude četvertyj naprjamok. Ce buduť startap-pitči. Proektu prezentuvatymuť sebe ta zmagatymuťsja za pryz. Pislja konferenciї takož vidbudeťsja dvodennyj hakaton. Oś taki vlasne stojať cili. My robymo konferenciju vže všoste, i pryїždžajuť horoši fahivci z-za kordonu.

Для купівлі/продажу криптовалют рекомендуємо:

Binance

Найбільша світова крипто-біржа з величезним вибором криптовалют

Kuna

Найзручніша українська крипто-біржа

Pro reguljaciju rynku kryptovaljut ta temy, jaki najbiľše obgovorjujuťsja zaraz

— Pytannja reguljaciї važlyve, ale cikavyť nevelyku kiľkisť ljudej. Tomu ščo vsi temy kryptovaljut u nas u takomu «siromu» poli. I do tyh pir, poky prybutkovisť cyh zahodiv velyka, to reguljacija nikogo ne hvyljuje. Navpaky, ljudy hočuť, ščoby її ne bulo. Tomu ja by skazav, ščo sered takyh važlyvyh tem odnoznačno bude majning ğ— u nas bude dyskusijna paneľ na cju temu. Takož ce bezpeka — ce te, ščo tehničnomu potoci bude obgovorjuvatysja. Jdeťsja pro bezpeku zagalom gamanciv, bezpečni ICO i vsi ci skladovi. Vlasne, ICO ta zaluennja koštiv stane osnovnoju temoju na ćomu potoci. Ce v korotkočasnij perspektyvi bude dijsno duže korysno. U dovgotryvalij perspektyvi — i ci temy buduť obov’jazkovo pidnimatysja — ce te, jak Blockchain bude transformuvaty bankivśku galuź do fintech-industriї.

Blockchain — ce sposib zberigannja j synhronizaciї informaciї miž učasnykamy, jaki ne dovirjajuť odne odnomu. U svojemu maksymaľnomu varianti vin buv zastosovanyj u Bitcoin. Tvoreć bitkoїniv ne vynahodyv Blockchain, u ńogo ne bulo takoї mety. Vin vyrišuvav konkretnu zadaču: jak stvoryty decentralizovanu finansovu systemu. I dlja togo, ščoby cju zadaču vyrišyty, jomu znadobylysja dejaki tehnični hytrošči. U pidsumku vse ce nazvaly Blockchain.

Pizniše vyjavylosja, ščo cju tehnologiju možna vykorystovuvaty i dlja inšyh sfer — neobov’jazkovo dlja decentralizovanoї finansovoї systemy. Takym prykladom «čogoś išče» možuť buty decentralizovani publični rejestry, decentralizovanyj procesor tranzakcij, publični torgy abo golosuvannja. Ce taki osnovni sfery, de Blockchain spravdi potriben. Tam vin bude zastosovuvatysja v inakšomu vygljadi, niž u kryptovaljutah, prosto tomu, ščo buduť inši vhidni umovy. Aktyvisty ta predstavnyky deržavnyh struktur, dyvljačyś na Blockchain, zazvyčaj govorjať pro ńogo jak pro sposib dosjagnennja prozorosti operacij. Zokrema — pro sposib vyrišennja korupciї. Do ćogo momentu v deržavy zavždy bula jakaś vidmovka — pevnyj rejestr, proces abo torgy, i ce vyrišuvalosja zvisno centralizovanoju systemoju. Oskiľky centralizovani systemy vrazlyvi za vyznačennjam (bo v nyh je centr), to їh neobhidno zahyščaty. Ščoby їh zahyščaty, treba obmežyty dostup izzovni — postavyty firewall, speciaľne obladnannja, fizyčnyj zahyst i tak dali. U deržavy zavždy buv pryvid skazaty: «Ce — systema, vona vymagaje zahystu, vidpovidno my ne možemo daty do neї dostup».

Koly z’javyvsja Blockchain, ljudy zrozumily, ščo možna stvoryty nadijnu systemu, kotra zahyščena vid pidminy informaciї, problem z avtoryzacijeju, riznyh atak na neї — systemu nadijnu, ale prozoru. Todi vony skazaly «čudovo, davajte zastosujemo ci ideї Blockchain do deržupravlinnja». I deržupravlinnja tak čy inakše pogodžujeťsja z cym. Kryptovaljuty možna vzagali ne zgaduvaty tut, adže vin ne stosujeťsja cijeї temy.

Pro stavlennja do startapiv na blockchain

Čytajte takož: Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben

— Namagalysja neodnorazovo stvorjuvaty taki Blockchain-centry, ale ce nikoly ne spracjuvalo. Ljudy duže švydko počynajuť konkuruvaty odne z odnym abo peremanjuvaty spivrobitnykiv. Zustriči, konferenciї, hakatony — tak: tam ljudy spilkujuťsja, diljaťsja znannjamy. I znovu ž, buď-jakyj startap iz vykorystannjam Blockchain može na 20% reaľno vyrišuvaty pytannja, pov’jazani z Blockchain, a na 80% — usi rešta pytań. I z cyh 80% šče 20% — pytannja bezpeky (vony ne stosujuťsja Blockchain jak takogo), 20% — pytannja marketyngu ta prodaživ, 30% — keruvannja, prodžekt-menedžment, biznes-logika. Tobto oci 20% — ce ne taka velyčezna cyfra. Tomu ja vvažaju, ščo v majbutńomu ljudy govorytymuť ne pro Blockchain, a pro konkretni produkty. Zaraz že nemaje okremyh konferencij «pro internet». Prosto bude pryncyp, pidhid, jakyj buduť zastosovuvaty.

Je dekiľka tehnologij, jaki meni podobajuťsja. Je komandy, jaki їh rozvyvajuť. Poky ščo važko govoryty pro nyh jak startap, tomu ščo u ćomu segmenti rynku nihto šče ne zarobljaje poky ščo groši. Kapitaly v osnovnomu robljaťsja na spekuljacijah, na ICO, na majningu. Koly bude robočyj produkt i nym buduť korystuvatysja, todi možna bude ščoś skazaty. Ale z točky zoru tehnologij bagato pravyľnyh rečej robljať komandy Blockstream, Rootstock, Monero, Zcash, Lightning Network, Ethereum. Vony vyrišujuť problemy tehnični i vodnočas šče prosuvajuť use ce v masy. Tehnologij bagato na rynku, ale je komandy, jaki za nymy stojať. Čas pokaže, naskiľky nastav čas tehnologij.

Pavlo Kravčenko, Distributed Lab: «My zvykly dumaty v mežah ijerarhičnyh system — a filosofija Blockchain inša» 1

Ščo vidbuvatymeťsja iz blockhain dali

— Navkolo cijeї tehnologiї zaraz vyruje nadzvyčajnyj interes — zdebiľšogo tomu, ščo tut z’javylysja groši. Vony pryjšly u cej segment čerez spekuljaciї, znovu ž biľšoju miroju, i za rahunok togo, ščo stalo možlyvym zbyraty košty. Tut cilyj lancjužok podij: ljudy rozbagatily na BitcoinPavlo Kravčenko, Distributed Lab: «My zvykly dumaty v mežah ijerarhičnyh system — a filosofija Blockchain inša» 2Sered ukraїnśkyh parlamentariv vyjavylysja try Bitcoin-miľjonera, vklaly ci groši dali, prypustymo, častyna grošej pišla v Etherium. Etherium vyris za rahunok togo, ščo na ńomu startapy počaly buduvaty svoї tokeny, svoї eko-systemy. Potim Etherium syľno vyris, duže bagato ljudej staly bagatymy, vidpovidno vony počaly vkladaty groši dali. Tobto zaraz usja industrija na pidjomi, ale ce ne zavdjaky tehnologiї Blockchain. Ce zavdjaky skoriše decentralizaciї finansovyh system, jaki deržava šče ne vstygla vidreguljuvaty. Je duže vysokyj ryzyk, i prybutkovisť duže vysoka. Vse ce ne vidreguľovane — j u buď-jaku myť može vyjavytysja šahrajstvom jakyjś pevnyj proekt, i cina tokenu vpade. I zvidsy vidpovidno z’javljajuťsja pevni nedoliky.

Peršyj — ce te, ščo masštabovanisť tehnologiї ne neskinčenna (bo vona decentralizovana). Koly rišennja pryjmajuťsja v odnij točci — ce efektyvno. Koly rišennja pryjmajuťsja v desjatkah tysjač točok, i vony majuť miž soboju domovytysja v reaľnomu časi — ce bude suttjevo poviľniše. Propuskna zdatnisť za tranzakcijamy suttjevo nyžča. Napryklad, u Bitkojn — ce pryblyzno 3 tranzakciї na sekundu. Fork BitkojnaPavlo Kravčenko, Distributed Lab: «My zvykly dumaty v mežah ijerarhičnyh system — a filosofija Blockchain inša» 3Ščo take Bitcoin Cash i ščo varto znaty pro fork bitkoїniv stavsja same čerez pytannja, jak vyrišuvaty cju problemu.

Nastupna problema — ce pryvatnisť tranzakcij. Jakščo vse publično, use prozoro, to jak zabezpečyty pryvatnisť? Dlja ćogo vže je pevni rišennja. Ale pryvatnisť ne možna zrobyty absoljutnoju.

Je takož odna z najvažlyvišyh problem — ce pytannja kerovanosti jak takoї, tobto її rozvytku. Koly je odyn centr, kotryj pryjmaje rišennja stosovno rozvytku — use prosto. Koly v nas kom’juniti, u jakomu tysjači abo sotni tysjač ljudej, i vony jakoś zacikavleni v ćomu, to potribno dosjagnuty zgody miž nymy. I maje buty čitkyj proces — iz cym zitknulosja bagato proektiv.

Je šče problema vidpovidaľnosti. Vy možete pidpysaty dogovir iz bankom pro nadannja poslug, ale vy ne možete pidpysaty dogovir iz decentralizovanoju systemoju. Nemaje z kym pidpysuvaty.

I šče taka maleńka problema — ce zberigannja danyh. Vona vynykaje za rahunok togo, ščo kožen učasnyk v ideali povynen zberigaty povnu kopiju vśogo Blockchain, jakyj postijno roste. I jakščo ce buduť terabajty danyh, ce može staty reaľnoju problemoju dlja podaľšogo zrostannja.

Pro vplyv bjurokratiї

Čytajte takož: Urjad Ukraїny shvalyv vprovadžennja Blockchain dlja deržrejestriv

— Tut je kiľka njuansiv. Peršyj — Blockchain ne može buty universaľnoju tehnologijeju, tomu ščo vin poklykanyj vyrišuvaty odnu konkretnu zadaču. I cja zadača — jakraz dosjagnennja zgody miž storonamy, jaki ne dovirjajuť odne odnomu. Tobto v usih vypadkah, koly bude taka sytuacija, vin može buty zastosovanyj.

Peredača danyh — ce ne use case dlja Blockchain. Uzgodžennja danyh — možlyvo. Ale znovu ž, uzgodžennja ne miž odnym i drugym, a miž množynoju ljudej. I zberigannja danyh — ce tež ne prerogatyva Blockchain. Ce — radše systema kontrolju cilisnosti danyh, aniž zberigannja. Te, ščo zaraz tranzakciї Bitkojna zberigajuťsja u Blockchain, ce radše tak vyjšlo. Blockchain ne može buty universaľnoju tehnologijeju. U neї je čitkyj eskiz, i vidpovidno, koly zijde dykyj interes, zalyšyťsja suť.

Obrobljaty dani skoriše za vse bude ne Blockchain. Vin bude zberigaty dejaki tak jakirni reči j garantuvaty, ščo vony ne buly zmineni. I problema vprovadžennja Blockchain naviť tam, de vin potriben, perš za vse poljagaje v tomu, ščo potribno perejty vid centralizovanoї modeli myslennja do decentralizovanoї. My zvykly dumaty v mežah ijerarhičnyh system, koly je kerivnyk, jakyj kaže pidleglym, ščo robyty. A filosofija Blockchain jakraz inakša. Vona govoryť, ščo je množyna storin, i vony dijuť za pryncypom «ne dovirjaj i perevirjaj». U rezuľtati — zagaľne perevirene rišennja vvažajeťsja dovirenym. Na ce reaľno znadobyťsja bagato rokiv — poky ljudy zminjať svij mentalitet na takyj, ščo peredbačatyme decentralizovane pryjnjattja rišeń.

Pavlo Kravčenko, Distributed Lab: «My zvykly dumaty v mežah ijerarhičnyh system — a filosofija Blockchain inša» 4

Pro te, z čogo varto počynaty robotu z blockchain-proektamy

Čytaty. Je takyj najbiľšyj mižnarodnyj resurs novyn CoinDesk. Ščodo blogiv, ja by radyv pidpysatysja na blogy kompanij. Ja čytaju, napryklad, blog Ethereum, Blockstream.

Jakščo vy vyrišyly rozrobljaty vlasnyj proekt na osnovi Blockchain, perše j golovne — ce vyznačyty, jaka biznes-problema vyrišujeťsja.

Druge — ce vydilyty toj її aspekt, jakyj vyrišuje konkretno tehnologija Blockchain.

I tretje — ce robyty prototyp jak možna švydše, testuvaty jogo v žytti jak možna švydše. Čym švydše vstanovyťsja zvorotnij zv’jazok, tym švydše počneťsja novyj cykl, i startap zmože staty uspišnym. Nadto bagato startapiv majuť ideju, počynajuť realizovuvaty її protjagom roku-dvoh, i vrešti seredovyšče dovkola zminjujeťsja švydše, niž startap.

Ci porady radše universaľni i stosujuťsja ne tiľky Blockchain. Z pozyciї Blockchain varto prydiljaty bagato uvagy bezpeci, osoblyvo v anonimnyh proektah. Druge — potribno zazdalegiď propysaty pravyla roboty decentralizovanoї systemy. I ne zabuvaty pro pevni motyvacijni faktory kožnogo z učasnykiv: pro vidpoviď na pytannja, čomu učasnyk čy učasnycja matymuť vygodu z učasti u rozrobci ta rozvytkovi takogo proektu.

Dlja kupivli/prodažu kryptovaljut rekomendujemo:

Binance

Najbiľša svitova krypto-birža z velyčeznym vyborom kryptovaljut

Kuna

Najzručniša ukraїnśka krypto-birža

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: