Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

10 istorij, jaki nadyhnuť ne zdavatysja v osviti

10 історій, які надихнуть не здаватися в освіті

Koly ty «lupaješ skalu», v jakyjś moment zupynjaješsja i zapytuješ sebe: «A naviščo ce vse? V čomu sens? Dlja čogo ce ja roblju?». Duže važlyvo v cej moment znajty svoje nathnennja, jake nagadaje, dlja čogo ty ce robyš
Коли ти «лупаєш скалу», в якийсь момент зупиняєшся і запитуєш себе: «А навіщо це все? В чому сенс? Для чого це я роблю?». Дуже важливо в цей момент знайти своє натхнення, яке нагадає, для чого ти це робиш
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Зазвичай, це момент опускання рук відбувається від втоми і головне за крок до прориву, за крок до маленької перемоги. Один із способів натхнення — це TED. Для мене TED — це бібліотека історій людей, які змінюють світ на краще. Це — збір людей-однодумців, які живуть тим, що вони роблять. І кожна їхня історія унікальна і неповторна. Ділюся з вами своїм топ-плейлистом історій в освіті. Про освітню реформу в Індії та перші кроки для реалізацї. Про те як архітектура змінює піходи до навчання. Про героїв, які так потрібні дітям. Як шалена любов і віра у дітей допомогла дикерторці підняти старшу школу у Філадельфії з низів рейтингів. Як навики розвивають комп’ютерні ігри у дітей та дорослих. Школа, у яку ніхто не вірив. Історія така: у Харіана, Індія 15000 шкіл. Стан шкіл в такому занедбаному стані, що навіть найгірші школи України виглядають в порівнянні просто неймовірними. Вчителі в Індії замість того, щоб акцентувати свою увагу на процесі навчання, змушені доглядати за чистотою в туалеті, турбуватися про шпатлювання стін та про дисципліну й безпеку в школі. Саме тому Бансал з командою поставили собі мету до 2020 року — 80% дітей мають досягнути рівня знань, відповідного їхньому класу. Не така амбітна ціль, набагато краще звучало би: До 2020 року зробити капітальну реконструкцію 10 тис шкіл. Команда шукала шлях таких реформ, щоби зміни почалися відбувати в усіх 15 тис шкіл. Вони знайшли такий шлях — і найголовніше, що зробили це з мінімальними витратами: Вчителька, яка вирішила щось нарешті змінити. Вона залишила високооплачувану роботу в сфері консалтингу та пішла викладати. Насправді за минулі 2 роки чую все більше подібних історій. В цьому відео йдеться про Анджелу Лі Дукворз, яка викладає математику в школі в державній школі в Нью-Йорку. І під час своєї викладацької практики вона помітила, що рівень IQ зовсім не корелює з досягненням успіху дитиною в майбутньому. Упродовж 16 хвилин вона намагалася розкрити поняття пристрасті, жаги в навчанні — та як воно впливає на успішність: Підприємець, який вірить у горизонтальний менеджмент. Нещодавно відкрила для себе підприємця Рікардо Семлера. Він — невпинний пропагандист менеджменту з участю персоналу та терміну корпоративна демократія. Підприємці, які мають свої власні компанії, ставлять питання: Якщо мене раптово переїде вантажівка, що стане з моєю компанією?. Іронія долі сталася з Рікардо — і він потрапив в аварію в 2005 році. Він — у важкому стані в лікарні, компанія і команда працює і виконує поставлені плани. І тут проявилася система горизонтального управління. Про філософію Рікарддо Семлера можна почитати в інтернеті — варто лише загуглити. Але повернімося до освітньої теми. Рікардо Семлер і його команда відкрили державну школу, засновану на тих же принципах. Продовження історії про те, де вони знайшли фінансування та які методики застосовують, дивіться далі: Дитсадок, який створений для дітей, а не для уявлень дорослих про дитинство. Продовжу серію натхненних виступів і далі презентую для вас приклад абсолютно нового дитсадка в Японії. Ця історія мені показує, що лиш змінивши форму, можна змінити абсолютний підхід до навчання. Тож нумо відкривати для себе садок, спроектований архітектором Такахару Еузука, де діти можуть бути дітьми. Простір, в якому діти можуть бути собою та відкривати себе та світ навколо: Директорки, які зробили радикальні перетворення у своїх школах. А ось — історії директорок-героїнь, якими я захоплююся: Ігри, в які варто грати і дітям, і дорослим. Якщо ми хочемо вижити на цій планеті в наступному столітті, ми повинні грати в ігри набагато більше. Я підрахувала, що загалом нам треба грати 21 млрд год щотижня. Якщо ми хочемо подолати такі проблеми, як голод, бідність, зміна клімату, глобальні конфлікти, ожиріння — слід грати, — каже Джейн Макконагел. Як саме ігри підвищують концентрацію, цілеспрямованість, відвищують впевненість у своїх силах, прокачують навики командної роботи та трендовий навик, який зараз в усіх на слуху — problem solving , тобто вирішення проблем? І яка роль комп’ютерних ігор в підготовці людей до невідомого майбутнього? Ніхто краще за Джейн Макконагел не може розповісти про роль ігор в реальному житті: Якщо Джейн розповідала загалом про користь комп’ютерних ігор і які навики вони розививають, то із Гебом Зіхерманом ми перейдемо до конкретики. Рекомендації від Американської асоціаці педіатрів, щодо лімітування часу за ґаджетами для дітей містять такі поради. По-перше, слід уникати використання гаджетів для дітей у віці до 18 міс. Батьки дітей віком від 18 до 24 місяців, які хочуть впровадити цифрові медіа, повинні вибирати якісний контент та дивитися його разом із своїми дітьми, щоби вони могли зрозуміти, що вони бачать. Для дітей віком від 2 до 5 років рекомендується обмежувати використання смартфонів та планшетів до 1 години на добу. Для дітей віком від 6 років слід послідовно обмежувати час, витрачений на використання соціальних мереж та інших типів засобів масової інформації. Також визначте час без медіа разом (наприклад, під час вечері), а також місця в будинку, де не будуть використовуватися телефони і планшети (наприклад, у спальні). І не забувайте спілкуватися з дитиною про безпеку в онлайн-мережах. Як діти краще вирішують склдані задачі і знаходять креативні і нестандратні рішення у житті — у цьому відео:
14.09.2017,19:20
0
Unsplash

Zazvyčaj, ce moment «opuskannja ruk» vidbuvajeťsja vid vtomy i golovne za krok do proryvu, za krok do maleńkoї peremogy. Odyn iz sposobiv nathnennja — ce TED. Dlja mene TED — ce biblioteka istorij ljudej, jaki zminjujuť svit na krašče. Ce — zbir ljudej-odnodumciv, jaki žyvuť tym, ščo vony robljať. I kožna їhnja istorija unikaľna i nepovtorna.

Diljusja z vamy svoїm top-plejlystom istorij v osviti. Pro osvitnju reformu v Indiї ta perši kroky dlja realizacї. Pro te jak arhitektura zminjuje pihody do navčannja. Pro geroїv, jaki tak potribni ditjam. Jak šalena ljubov i vira u ditej dopomogla dykertorci pidnjaty staršu školu u Filadeľfiї z nyziv rejtyngiv. Jak navyky rozvyvajuť komp’juterni igry u ditej ta doroslyh.

Škola, u jaku nihto ne viryv

Istorija taka: u Hariana, Indija 15000 škil. Stan škil v takomu zanedbanomu stani, ščo naviť najgirši školy Ukraїny vygljadajuť v porivnjanni prosto nejmovirnymy. Včyteli v Indiї zamisť togo, ščob akcentuvaty svoju uvagu na procesi navčannja, zmušeni dogljadaty za čystotoju v tualeti, turbuvatysja pro špatljuvannja stin ta pro dyscyplinu j bezpeku v školi. Same tomu Bansal z komandoju postavyly sobi metu do 2020 roku — 80% ditej majuť dosjagnuty rivnja znań, vidpovidnogo їhńomu klasu. Ne taka ambitna ciľ, nabagato krašče zvučalo by: «Do 2020 roku zrobyty kapitaľnu rekonstrukciju 10 tys škil». Komanda šukala šljah takyh reform, ščoby zminy počalysja vidbuvaty v usih 15 tys škil. Vony znajšly takyj šljah — i najgolovniše, ščo zrobyly ce z minimaľnymy vytratamy:

Včyteľka, jaka vyrišyla ščoś narešti zminyty

Vona zalyšyla vysokooplačuvanu robotu v sferi konsaltyngu ta pišla vykladaty. Naspravdi za mynuli 2 roky čuju vse biľše podibnyh istorij. V ćomu video jdeťsja pro Andželu Li Dukvorz, jaka vykladaje matematyku v školi v deržavnij školi v Nju-Jorku. I pid čas svojeї vykladaćkoї praktyky vona pomityla, ščo riveń IQ zovsim ne koreljuje z dosjagnennjam uspihu dytynoju v majbutńomu. Uprodovž 16 hvylyn vona namagalasja rozkryty ponjattja «prystrasti», «žagy» v navčanni — ta jak vono vplyvaje na uspišnisť:

Pidpryjemeć, jakyj viryť u goryzontaľnyj menedžment

Neščodavno vidkryla dlja sebe pidpryjemcja Rikardo Semlera. Vin — nevpynnyj propagandyst «menedžmentu z učastju personalu» ta terminu «korporatyvna demokratija». Pidpryjemci, jaki majuť svoї vlasni kompaniї, stavljať pytannja: «Jakščo mene raptovo pereїde vantaživka, ščo stane z mojeju kompanijeju?». Ironija doli stalasja z Rikardo — i vin potrapyv v avariju v 2005 roci. Vin — u važkomu stani v likarni, kompanija i komanda pracjuje i vykonuje postavleni plany. I tut projavylasja systema goryzontaľnogo upravlinnja. Pro filosofiju Rikarddo Semlera možna počytaty v interneti — varto lyše zaguglyty. Ale povernimosja do osvitńoї temy. Rikardo Semler i jogo komanda vidkryly deržavnu školu, zasnovanu na tyh že pryncypah. Prodovžennja istoriї pro te, de vony znajšly finansuvannja ta jaki metodyky zastosovujuť, dyviťsja dali:

Dytsadok, jakyj stvorenyj dlja ditej, a ne dlja ujavleń doroslyh pro dytynstvo

Prodovžu seriju nathnennyh vystupiv i dali prezentuju dlja vas pryklad absoljutno novogo dytsadka v Japoniї. Cja istorija meni pokazuje, ščo lyš zminyvšy formu, možna zminyty absoljutnyj pidhid do navčannja. Tož numo vidkryvaty dlja sebe sadok, sproektovanyj arhitektorom Takaharu Euzuka, de dity možuť buty diťmy. Prostir, v jakomu dity možuť buty soboju ta vidkryvaty sebe ta svit navkolo:

Dyrektorky, jaki zrobyly radykaľni peretvorennja u svoїh školah

A oś — istoriї dyrektorok-geroїń, jakymy ja zahopljujusja:

Igry, v jaki varto graty i ditjam, i doroslym

Jakščo my hočemo vyžyty na cij planeti v nastupnomu stolitti, my povynni graty v igry nabagato biľše. «Ja pidrahuvala, ščo zagalom nam treba graty 21 mlrd god ščotyžnja. Jakščo my hočemo podolaty taki problemy, jak golod, bidnisť, zmina klimatu, globaľni konflikty, ožyrinnja — slid graty», — kaže Džejn Makkonagel. Jak same igry pidvyščujuť koncentraciju, cilesprjamovanisť, vidvyščujuť vpevnenisť u svoїh sylah, prokačujuť navyky komandnoї roboty ta trendovyj navyk, jakyj zaraz v usih na sluhu — «problem solving» , tobto vyrišennja problem? I jaka roľ komp’juternyh igor v pidgotovci ljudej do nevidomogo majbutńogo? Nihto krašče za Džejn Makkonagel ne može rozpovisty pro roľ igor v reaľnomu žytti:

Jakščo Džejn rozpovidala zagalom pro korysť komp’juternyh igor i jaki navyky vony rozyvyvajuť, to iz Gebom Zihermanom my perejdemo do konkretyky. Rekomendaciї vid Amerykanśkoї asociaci pediatriv, ščodo limituvannja času za ğadžetamy dlja ditej mistjať taki porady. Po-perše, slid unykaty vykorystannja gadžetiv dlja ditej u vici do 18 mis. Baťky ditej vikom vid 18 do 24 misjaciv, jaki hočuť vprovadyty cyfrovi media, povynni vybyraty jakisnyj kontent ta dyvytysja jogo razom iz svoїmy diťmy, ščoby vony mogly zrozumity, ščo vony bačať. Dlja ditej vikom vid 2 do 5 rokiv rekomendujeťsja obmežuvaty vykorystannja smartfoniv ta planšetiv do 1 godyny na dobu. Dlja ditej vikom vid 6 rokiv slid poslidovno obmežuvaty čas, vytračenyj na vykorystannja sociaľnyh merež ta inšyh typiv zasobiv masovoї informaciї. Takož vyznačte čas bez media razom (napryklad, pid čas večeri), a takož miscja v budynku, de ne buduť vykorystovuvatysja telefony i planšety (napryklad, u spaľni). I ne zabuvajte spilkuvatysja z dytynoju pro bezpeku v onlajn-merežah. Jak dity krašče vyrišujuť skldani zadači i znahodjať kreatyvni i nestandratni rišennja u žytti — u ćomu video:

Nadija Andruščenko

Cofounder / CEO u KidIT

Teğy: video, dobirky, osvita

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: