fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Vseredyni buľbašky — Nobelivśkyj laureat ta jogo dumka pro Bitcoin

Всередині бульбашки — Нобелівський лауреат та його думка про Bitcoin
Jak vvažaje ekonomist Robert Šyller, «velyki reči stajuťsja, jakščo htoś vynahodyť pravyľnu istoriju ta rozpovsjudyť її». A šče vin nazyvaje ažiotaž dovkola kryptovaljut typovym prykladom «myľnoї buľky»
Як вважає економіст Роберт Шиллер, «великі речі стаються, якщо хтось винаходить правильну історію та розповсюдить її». А ще він називає ажіотаж довкола криптовалют типовим прикладом «мильної бульки»
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно бульбашок. Так називають штучно роздмухані економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські піраміди, які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості активів. Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — Ірраціональне виживання. У ній він досліджує у тому числі і природу бульбашки як економічного явища. Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової бульбашки на ринку грошей? Про спекулятивні очікування та мильні бульки. — Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він повязує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі. Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати самому собі господарем — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів. Чи належить біткоїн до мильних бульок. — Фундаментальне невдоволення та вихід гніву назовні призводить до появи таких альтернатив, як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у розкрутці ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос Іліаду та Одісею. Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет. Читатйте також: Що таке Bitcoin Cash і що варто знати про форк біткоїнів. На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна бульбашка привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають бульбашки на ринку житла, нерухомості та цінних паперів. Про універсальну природу коефіцієнтів. — Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити. Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік буму доткомів, добре відомої мильної бульки в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи золотої лихоманки, і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та бульбашок. Про волатильність, очікування та коливання ставок. — Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було. Ось так може змінитися абсолютно все. Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною. Читатйте також: Чи законне використання Bitcoin в Україні. Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять звязати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно повязує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку. Про ставлення до ICO. Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про ICO. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок бульбашки в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не мильна булька, каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.
Реклама 👇 Замовити

Jeľśkyj ekonomist profesor Robert Šyller vygrav Nobelivśku premiju za robotu stosovno «buľbašok». Tak nazyvajuť štučno «rozdmuhani» ekonomični ažiotažni javyšča, finansovi ta upravlinśki «piramidy», jaki žyvljaťsja za rahunok ažiotažnogo popytu, zavyščenyh očikuvań ta nadmirnoї spekuljatyvnoї vartosti «aktyviv». Vin napysav osnovnu knygu pro spekuljatyvni procesy — «Irracionaľne vyžyvannja». U nij vin doslidžuje u tomu čysli i pryrodu «buľbašky» jak ekonomičnogo javyšča.

Šyller rozrobyv dejaki instrumenty, jaki vvažajuťsja žyttjevo važlyvymy dlja tverezogo pogljadu na rynky. Vin dopomig stvoryty indeksy dlja vymirjuvannja cin na neruhomisť ta indykator ocinky fondovogo rynku — cyklično skorygovane spivvidnošennja cina-prybutok, abo koeficijent CAPE. Cja modeľ rozgljadajeťsja jak odna z najkraščyh dlja prognozuvannja dohodnosti akcij. Tož čy slid nam osterigatysja novoї «buľbašky» na rynku grošej?

ФОП-звітність та сплата податків за кілька кліків — рекомендуємо сервіс Taxer.ua

Зареєструватися

Pro spekuljatyvni očikuvannja ta «myľni buľky»

— Najkraščym prykladom spekuljatyvnyh očikuvań na śogodni ekonomist vvažaje bitkoїn. Vin pov’jazuje ce iz motyvujučoju istorijeju, jaku maje cja kryptovaljuta. Vin naviť neodnorazovo sposterigav ce na prykladi svoїh učniv u Jeli.

Spekuljatyvni očikuvannja počynajuťsja iz Satosi Nakamoto. Tajemnyčogo zasnovnyka najvidomišoї kryptovaljuty nihto ne bačyv — jogo, možlyvo, vzagali ne isnuje. Garna tajemnycja. Ažiotaž pidigrivajuť publikaciї pro blokčejn ta konfidencijnisť zasnovnyka. A šče — toj fakt, ščo naviť urjady ne možuť ničogo vdijaty iz kryptovaljutamy. Fundamentaľne nezadovolennja potočnym stanom ekonomiky ta bažannja staty «samomu sobi gospodarem» — tež ključovyj rušij interesu do bitkoїniv. Vlasnyky Bitcoin vidčuvajuť, ščo možuť sami zarobyty na tehnologijah, haj naviť do kincja ne rozumijučy їh. Bitkoїny — ce pryklad togo, jak pravyľno podaty istoriju, cikavu dlja šyrokogo zagalu potencijnyh korystuvačiv.

Для купівлі/продажу криптовалют рекомендуємо:

Binance

Найбільша світова крипто-біржа з величезним вибором криптовалют

Čy naležyť bitkoїn do «myľnyh buľok»

— Fundamentaľne nevdovolennja ta «vyhid gnivu nazovni» pryzvodyť do pojavy takyh «aľternatyv», jak Donaľd Tramp u polityci čy Bitcoin v ekonomici. V oboh vypadkah čy ne providnu roľ u «rozkrutci» ažiotažnogo popytu zigraly sučasni media. Pošyrennja informaciї jak rušij ažiotažnogo popytu — ce naspravdi ne vynahid XX stolittja, doby internetu čy naviť epohy Ğutenberğa u 1400-h rokah. Vse počalosja šče todi, koly Gomer počav mandruvaty, čytajučy vgolos «Iliadu» ta «Odiseju». Virusne pošyrennja informaciї zavždy bulo rysoju, prytamannoju ljudśkij cyvilizaciї, ale iz pošyrennjam presy cej vplyv počav zrostaty. Z pojavoju u 1600-h rokah ščotyžnevyh gazet vse počalo nabyraty obertiv. Internet sučasnosti — ce prosto nastupnyj krok u evoljuciї vse tyh že gazet.

Čytajte takož: Ščo take Bitcoin Cash i ščo varto znaty pro fork bitkoїniv

Na potočnomu etapi istoriї i u vypadku z Trampom, i u vypadku iz bitkoїnom vidbuvajeťsja deščo neočikuvane: reputacija perestaje maty značennja. Istorija Trampa — ce istorija pro te, jak informacijna «buľbaška» pryvela jogo u prezydentśke krislo. Šče ne tak davno my znevažaly bagatyh ljudej. A teper u SŠA prezydent miľjarder, jakyj zaohočuje inšyh takož bagatity. V cij atmosferi nazrivajuť «buľbašky» na rynku žytla, neruhomosti ta cinnyh paperiv.

Pro universaľnu pryrodu koeficijentiv

— Spivvidnošennja CAPE je lyše odnym pokaznykom, jakyj ja zaproponuvav. U mene je inšyj ekonomičnyj indykator, na jakyj ne zvertajuť uvagy čymalo ljudej. Z 1989 roku ja provodyv anketuvannja jak indyviduaľnyh, tak i instytucijnyh investoriv. Ce dalo zmogu zaprovadyty indykator, jakyj ja nazyvaju indeksom doviry do ocinky rynku. Ce — lyše šestymisjačna kovzna serednja, zasnovana na nevelykyh doslidžennjah, tryvalisť jakyh, jmovirno, varto bulo by zbiľšyty.

Nyni cej pokaznyk je najnyžčym z 2000 roku. My žyvemo v časy nedoviry do rynku. 2000-j — ce pik «bumu dotkomiv», dobre vidomoї «myľnoї buľky» v innovacijnij ekonomici. Potočnyj sposib myslennja sposterigavsja u časy «zolotoї lyhomanky», i vin sposterigajeťsja teper, koly ljudy govorjať pro kryptovaljuty. Z odnogo boku, cja atmosfera porodyla u 2000-h FANG (Facebook, Amazon, Netflix i Google). Z inšogo — bezlič spekuljacij ta «buľbašok».

Pro volatyľnisť, očikuvannja ta kolyvannja stavok

— Nyźku volatyľnisť možna nazvaty častkovo rezuľtatom togo naratyvu, jakyj zvučyť u ZMI ta obgovorennjah: ščo zaraz ne varto vkladaty u cinni papery, ne varto zaohočuvaty torgivlju nymy. Sytuacija je hystkoju i može raptovo zminytysja. Prygaduju žovteń 1987 roku — misjać, koly fondovyj rynok vpav najstrimkiše. Jak ja počuv pro ce? Ja viv rankovu lekciju, i pomityv dvoh studentiv, kotri sluhaly tranzystorni radiopryjmači. Narešti odyn z nyh pidnjav ruku i skazav: «A vy znajete, ščo vidbuvajeťsja? Ce ž katastrofa, jakoї v istoriї fondovogo rynku šče ne bulo». Oś tak može zminytysja absoljutno vse.

Grošova polityka vstupyla v novyj režym. Jedynym istoryčnym precedentom, koly procentni stavky buly takymy, buv period Velykoї Depresiї u 1930-h. Čym vin zakinčyvsja? Drugoju Svitovoju vijnoju.

Čytajte takož: Čy zakonne vykorystannja Bitcoin v Ukraїni

Čomu dovgostrokovi procentni stavky nastiľky nyźki? Ce javyšče masštabne. Iz 1982 roku tryvaje tendencija znyžennja stavok. Dovgostrokovi reaľni procentni stavky spryčynyly spad u vśomu sviti. I ce osoblyvo ne stosujeťsja finansovoї kryzy. ZMI ljubljať zv’jazaty reči z vže populjarnymy naratyvamy. Kožen reporter instynktyvno pov’jazuje vže najavni tendenciї iz novymy — prote (jak u vypadku z bitkoїnamy) ne vse nastiľky linijno. U mene nemaje unikaľnogo rozuminnja pryčyn znyžennja procentnyh stavok. Ale ja znaju, ščo vony vrazlyvi do zminnyh rynku.

Pro stavlennja do ICO

Robert Šyller vyznaje, ščo raniše u svoїj roboti ta doslidžennjah ne čuv pro ICOVseredyni buľbašky — Nobelivśkyj laureat ta jogo dumka pro Bitcoin 1Sterežysja ICO — čomu amerykanśki finreguljatory b’juť na spoloh čerez tokeny. Prote sama pryroda propozyciї tokeniv zadlja zalučennja koštiv za mehanizmom, analogičnym do spiľnokoštu, — klasyčnyj zrazok «buľbašky» v ekonomici. Zreštoju, u ćomu vypadku emitenty tokeniv naviť ne garantujuť prybutok u majbutńomu. Sotni miľjoniv dolariv v obmin na vkraj prymarnyj biznes-plan — ščo ce, jak ne «myľna buľka», kaže Šyller. Prote fenomen ICO, na jogo dumku, varto vyvčyty detaľniše, bo vin vidriznjajeťsja vid rešty skladovyh kryptovaljut ta kryptotehnologij.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: