fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Omar Hatamle, NASA: «My pracjujemo nad tehnologijamy, jaki buduť zmagatysja z ljuďmy za roboči miscja»

Омар Хатамле, NASA: «Ми працюємо над технологіями, які будуть змагатися з людьми за робочі місця»
Jaki kardynaľni zminy prynesuť tehnologiї v naše žyttja, jak vytrymaty konkurenciju na rynku j u ščo varto investuvaty biznesam — pro ce ta inše rozpoviv pid čas konferenciї Brain&Ukraine predstavnyk kosmičnoї agenciї NASA, doktor Omar Hatamle
Які кардинальні зміни принесуть технології в наше життя, як витримати конкуренцію на ринку й у що варто інвестувати бізнесам — про це та інше розповів під час конференції Brain&Ukraine представник космічної агенції NASA, доктор Омар Хатамле
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Що відбувається у світі?. Якщо ви подивитеся на населення Землі від початку еволюції сучасної людини до приблизно XIX століття, населення планети було менше ніж 1 млрд. Лише за 200 років чисельність населення зросла до 7,5 млрд людей і продовжує зростати далі. І в цілому населення Землі доволі скоро зможе сягнути позначки в 9–10 млрд. Це — величезна кількість людей. І що цікаво, водночас у нас є експоненційний розвиток технологій на безпрецедентному рівні. Якщо просто подивитися на обчислювальну потужність, яка буде доступна десь до 2030 року, то до того часу вона буде еквівалентна одному людському мозку. Якщо цей тренд далі триватиме, обчислювальна потужність досягне моменту, коли 1 комп’ютер буде еквівалентом 1 млрд людських мізків. Можете уявити, які будуть наслідки цього. Тобто в нас величезний експоненційний розвиток технологій і збільшення кількості населення. Це відбувається одночасно, і це дуже цікаво. Чи замінять машини людину?. У США до 2050 року розвиток технологій вплине на 50 млн робочих місць в економіці. До 2025 року самий лише ринок робототехніки буде становити $70 млрд. Уже розроблено робота, який може двома руками рухати предмети та маневрувати ними. Якщо так продовжуватиметься й далі, через плюс-мінус 50 років роботи стануть настільки просунутими, що їх буде важко відрізнити від людей. Але тільки цього не достатньо. Якщо в нас є робот, який виглядає як людина, може діяти як людина, використовувати всю інфраструктуру, як це робить людина, тоді це може мати вплив і на ринок праці. Це дискусія, яка вже давно триває. Ще на початку століття, коли почалася промислова революція, ми думали, що машини й автоматизація можуть суттєво вплинути на робочі місця. Проте цього не сталося. Робочі місця змінилися на інші. Але ринок праці продовжує зростати. Проблемою тут і тепер є поєднання штучного інтелекту з роботами. Таким чином ми створюємо нову парадигму. Отже, уявіть обчислювальна потужність 1 млрд людей в одному роботі, який буде схожий на людину. По суті ми говоримо про створення нового виду. Це — технологія, яка цілковито змінить правила гри й матиме істотний вплив на все, що ми робимо. Читатйте також: 70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC. Кіборги: фантастика чи близька реальність?. Експерти можуть сказати, що нова технологія буде створювати нові робочі місця, як це завжди траплялося. Але тут ми створюємо не тільки нову технологію, а справді новий вид, нових істот, які будуть змагатися з людьми за ці робочі місця. І саме тому багато науковців мають кардинально різні думки. Дехто стверджує, що може бути негативний вплив. Інша половина переконує, що такого впливу не буде. Часто ведуться дискусії про різні види праці. Ми загалом можемо сказати, що майже будь-яку роботу людини можна замінити штучним інтелектом. Водії, лікарі, юристи, бухгалтери — майже всі професії можна реалізувати за допомогою штучного інтелекту. Реально величезна кількість робочих місць може зазнати впливу від роботів. Звісно, є ті професії, які доступні лише для людей. Але головне — як нам зберегти ці робочі місця і як захиститися? З іншого боку, обчислювальна потужність роботів і далі продовжує збільшуватися. Зараз, наприклад, уже є спеціальні рукавиці із серводвигунами, які збільшують силу. У нас уже є лінзи, які можуть фотографувати, уже є доповнена реальність, яку можна використовувати. Із розвитком технологій ми намагаємося інтегрувати ці технологічні системи в наші тіла. Але наскільки за 25–50 років ми наблизимося до кіборгів? Наукова фантастика часто посилається на подібні речі, але насправді — це вже майже реальність. Освіта майбутнього: в чому полягає складність?. Нам необхідно працювати і з науковцями, і з державними установами, і з промисловцями в тому числі. Якщо ми подивимося на професії наступних десятьох років, то 60% з них ще навіть не існують сьогодні. Тому як ми можемо навчати майбутніх працівників, якщо невідомо якими будуть професії найближчих років? Ми насправді маємо переоцінити всю систему освіти. Науковці, промисловці й уряд мають працювати разом, щоби почати розбиратися в тому, як ми насправді можемо адаптуватися, змінити підхід, щоби в майбутньому навички людей були адекватними, відповідали попиту та стану технологій і економіки. Читатйте також: Фредерік Мазелла, засновник BlaBlaCar — про сучасну освіту. Чому NASA цікавлять інновації?. Якщо подивитися на те, що було за останні кілька років у нашій космічній програмі, основною метою було збудувати космічну станцію. Це – дорогий, складний проект, міжнародне починання різних країн. І ця місія була виконана. Далі на Space Shuttle не варто було витрачати гроші, тому ми скасували цю програму й почали думати про глибокий космос. І далі ми почали думати про місяць і астероїди, і зараз усі переважно дивляться на Марс. По суті, потім ми почали думати про низьку орбіту і про комерційні ракетоносії. Тому що зараз не тільки NASA є на цьому ринку. Ви напевно чули про NewOrigin, SpaceX й інші компанії. Усі вони змогли скористатися цим величезним набором технологій, який ми накопичили за роки. І вже створилася нова економіка, новий бізнес навколо цього, який далі продовжує зростати. Також, якщо подивитися на те, що буде в найближчому майбутньому, технологія стає все меншою, йде мініатюризація. Уже не потрібні супутники завбільшки з машину. Зараз можна збудувати невеликий супутник завбільшки, як кубик Рубіка, і його набагато дешевше запустити. Вже сама мініатюризація й дешевий доступ до ракетоносіїв створюють нову хвилю компаній та стартапів по всьому світу. Зараз і далі відкривають нові лінії, вкладають багато капіталу і створюють нові технології. А що там із відпусткою на Марсі?. Полетіти на Марс — це буде дуже складно та ризиковано. Тому нам потрібно думати творчо як робити речі дешевшими, швидшими, як створювати міжнародні альянси для того, щоби ці речі ставали можливими. Тепер, як космічна галузь може зробити внесок в економіку? Ви можете подивитися, як аеронавтика може змінювати світ за допомогою таких компаній, як Boeing, Lockheed та низки інших. Аерокосмічна галузь — це зараз трильйонна індустрія, яка створює тисячі робочих місць. Буде дуже багато технологій, які стануть загальновживаними. Однак ми говорили про мініатюризацію. Наприклад, пристрій для запису 5 МБ у 1956 році й зараз — це величезна різниця. Виготовлення 3D-деталей — це нова технологія. Вона надзвичайно важлива. Адже коли ми починаємо посилати людей на Марс, ми не можемо посилати туди всі запчастини для техніки одразу. І це було б дуже важко з точки зору логістики. Тому ми висилатимемо електронний файл, і можемо за допомогою піску з нашої планети виготовляти деталі. Читатйте також: Українська ракета сподобалася Ілону Маску. Друкуємо сорочки, недорого. У медицині ми говоримо про 3D-друк органів. Можемо також друкувати їжу й одяг. У майбутньому ви підете в магазин одягу, вас просканує тривимірний сканер, зніматиме мірки, дізнається, який вас цікавить фасон і колір. І поки ви питимете каву, вам надрукують сорочку або інший предмет вашого гардеробу. І це станеться набагато скоріше, ніж ви думаєте. Зараз індустрія концентрується також на безпілотних автомобілях. Це — дуже захопливий приклад. Кожна з цих технологій матиме надзвичайні наслідки для людства. Коли в Каліфорнії я працював у центрі Еймса в NASA, я пив каву в кав’ярні й побачив дуже дивний автомобіль, на якому все крутилося, було дуже багато приладів. Виявилося, що це був один із прототипів безпілотного автомобіля Google. Що цікаво стосовно безпілотних автомобілів — це розробка алгоритмів. Чим більше у вас вихідних даних, чим точніші алгоритми, тим краще орієнтується машина в просторі. У Гарварді провели дослідження, де стверджується, що середній американець проводить до 40 тис годин за кермом автомобіля. Ми розуміємо, що якщо для кожної людини ми зекономимо по 40 тис годин, скільки це звільненої продуктивності й виробничої потужності, і що ми можемо зробити для економіки. Ще одна мета безпілотних автомобілів — це до нуля зменшити кількість ДТП. Тобто ми повністю прибираємо людський елемент із цієї системи. Повністю роботизована система має бути набагато стабільнішою та безпечнішою із відсутністю дорожніх аварій. У Штатах в середньому є по 2 автомобілі на сім’ю. Але я їду на автомобілі на роботу, і 90 % часу він стоїть на стоянці. Алгоритми штучного інтелекту можуть визначати, кому наразі потрібна машина. І тому ми можемо перейдемо від 2 автомобілів на сім’ю до невеличкого парку автомобілів, який обслуговуватиме дуже велику групу людей. Тобто ми будемо бачити набагато меншу кількість автівок на вулицях. Чим менше машин — тим менше шкоди для навколишнього середовища. Чим менше машин — тим менше заторів. Читатйте також: Volvo тестує безпілотний сміттєвоз. А що ж з’явиться нового?. Далі, з появою автономних автомобілів виникнуть нові послуги та нові технології розваг. Адже якщо люди не керують автомобілями, вони зможуть робити щось інше. Можливо, люди зможуть споживати їжу в автомобілі. Це —дуже великі можливості для бізнесу та для стартапів. Не існує жодних концептуальних і технологічних перепон для цих автівок. Якщо ви розпочнете зараз — у вас буде певна фора. Проте це матиме вплив на безліч сфер, зокрема на готельну індустрію. Також це вплине на паркувальні майданчики у великих містах. Вони просто стануть непотрібними, адже машини водитимуть себе самі, а ці паркувальні майданчики можна буде використовувати для інших цілей. І це — тільки ті декілька речей, про які я подумав на ходу. Це — лише одна технологія, яка має такий вплив на всі елементи життя й кидає виклики, покращує якість життя. А їх буде чимало. Також надзвичайно важливою також є кібербезпека. Жодна з цих технологій не буде можливою без належної кібербезпеки. Уявіть, що ви їдете по шосе на великій швидкості в автомобілі, хтось зламує вашу машину й отримує над нею контроль. Тобто яким чином убезпечити цю інфраструктуру — це є питання номер один. Що інновації дають бізнесу?. По-перше, інновація, яка є на порядку денному в бізнесі. Наприклад, ZARA. Коли ця марка розпочала своє існування, усі думали, що вона не буде успішною. Індустрія одягу — одна з найбільш конкурентних на ринку. І коли ZARA з’явилася, вони подумали, як зробити щось краще, чого ще не було на ринку. У стандартній індустрії одягу між тим, як дизайнер створює новий фасон, і моментом, коли він потрапляє на полиці магазинів, є проміжок часу приблизно в 1 рік. У ZARA це відбувається за 2 тижні. Також вони створюють відчуття постійної нестачі: випускають свої колекції в дуже малій кількості. Також вони отримують відгук від покупців і аналізують отримані дані. І тепер вони випускають нову колекцію щодватижні та мають понад 2 тис магазинів по всьому світу. Читатйте також: Український бренд чоловічого одягу виходить на Kickstarter. Як здобувати там, де інші втрачають?. Netflix — це теж дуже яскравий приклад інновацій і того, як компанія не спинилася на досягнутому успіху. Пам’ятаю, коли я брав на прокат VHS-касети, доводилося сплачувати штраф за несвоєчасне повернення. І я весь час сплачував ці штрафи. Тому перегляд фільмів обходився мені досить дорого. На це жалілися всі покупці. Netflix зробили ланцюжок доставки та змогли доставляти DVD за день чи два. Також вони першими зробили передплату. Ви могли заплатити певну суму й завдяки цій моделі отримувати декілька фільмів на місяць. Вони пішли до компанії Blockbuster і хотіли їм продати свій бізнес, але Blockbuster їх не викупив. Але через деякий час Blockbuster збанкрутував саме через них. І Netflix уже став лідером на ринку, у той час як Blockbuster, Hollywood — всі ці звичайні моделі поширення кінофільмів почали втрачати позиції. Глядачі дуже нетерплячі, вони хочуть усе швидко. Саме тому старі моделі дистрибуції зазнали поразки. Зараз, наприклад, можна просто зайти на веб-сторінку й дивитися стрімінґ фільмів. Ми бачимо успіх платформ для потокового відео. Зараз у Netflix побачили, що з іншими потоковими сервісами доводиться багато конкурувати, і тому вони самі почали виробляти кінофільми, які вже отримують Оскар. Це свідчить, що недостатньо просто мати успіх — слід продовжувати робити інновації, щоби далі не стояти на місці. І великі компанії мають також остерігатися стартапів, тому що якась невеличка технологія може повністю змінити всю індустрію. Наприклад, Airbnb зараз істотно змінює готельний бізнес. Uber повністю змінив діяльність таксі, і є купа таких прикладів. Тому великі корпорації мають бути дуже кмітливими, дивитися що відбувається у їхніх невеличких конкурентів. Тому що стрімкий розвиток технологій діє таким чином, що великому бізнесу потрібно зараз зважати на все. Читатйте також: Де зупинитися в сезон відпусток — 5 альтернатив Airbnb. Велике починається з малого. Якщо говорити про те, як креатив може допомагати розвитку технологій, розповім яскравий приклад крос-індустрії. Автомеханік з Аргентини якось був на вечірці, відкривав пляшку вина й помітив, що корок потрапив усередину. Присутні почали думати, хто зможе витягнути цей корок, не розбивши пляшку. Усі спробували, але ніхто не зміг. І от він узяв поліетиленовий пакет, засунув усередину, почав його надувати й зміг таким чином дістати корок із пляшки. Потім він подумав, як це можна використати. У нього був приятель гінеколог. Автомеханік розповів йому цю історію. В результаті вони придумали технологію, яка зараз у країнах, що розвиваються, використовується при пологах. Цей прилад врятував багатьох дітей. І це — дуже проста технологія, яку автомеханік вигадав на вечірці за пляшкою вина. Іноді речі можуть придумуватися дуже легко, якщо ви просто вмієте порівняти різні елементи, поєднати їх. Обмінюйтеся думками в різних сферах. Відкрита інновація — це теж те, чим у NASA ми часто користуємося. Наприклад, Гарварду було цікаво розробити алгоритм для секвенування нуклеотидів. Вони кілька років працювали, мільйони доларів витратили, і змогли зробити алгоритм, що мав точність у 70%. Було витрачено купу грошей, і час секвенування за цією технологією складав понад 4 години. Ученим це не сподобалося, вони спробували щось інше — точніше та швидше. Вони взяли двох аспірантів, заплатили їм невеликі гроші, і ті успішно змогли підвищити точність до 77%. Також вони зменшили час обробки на 47 хв. Але потім почали з’являтися відкриті інновації. Тому вчені з Гарварду вирішили виставити свої напрацювання на ринок і подивитися що буде. Вони оголосили про це завдання як про виклик для усього ринку технологій. Хтось їм розробив алгоритм, який підвищив точність секвенування до 80% за 16 сек при вартості технології лише $6 тис. І людина, яка вирішила цю задачу, не була медиком. Це був фахівець із IT. Чимало подібних рішень можуть надходити з різних галузей. Збалансуйте свою команду. Часто працівники компаній поділяються на дві частини: фермери та мисливці. Фермери кажуть: Дайте мені задачу, я її виконаю, і не чіпайте мене більше. А мисливці завжди бігають туди-сюди, намагаються знайти найкраще місце для здобичі, але вони не завершують свої проекти. Тому вам необхідно знайти баланс фермерів і мисливців, який може повністю змінити перебіг процесів у компанії. Читатйте також: 5 серіалів про технології, які вам варто подивитися. Прагніть змін і ставайте кращими. Ми часто чуємо вислів поразка — це не варіант. А я думаю, що поразка — це завжди варіант. Ми це розуміємо з дуже багатьох речей. Якщо ви зазнали поразки, ви можете потім зробити краще. Звичайно, якщо ви ставите ракету вже з людьми на майданчик для запуску, то вам не можна зазнавати невдачі. Томас Едісон сказав: Я не зазнавав поразки, я просто знайшов 10 тис варіантів, які не працюють. Він колись повертався додому зі школи і приніс звідти записку матері про те, що він занадто розумний, і школа не може його нічому навчити, і він має навчатися вдома. Едісон лишився вдома, навчався індивідуально — і став одним із найкращих винахідників. Коли його мати померла через дуже багато років, він перебирав її речі і знайшов цю записку. Але в ній було написано, що ця дитина недорозвинена й ніколи не зможе закінчити школу. Мати насправді зробила все інакше, не сказавши хлопчикові про справжній вміст записки від вчителя. Якщо ви даєте людям можливість вірити в себе, ви тим самим створюєте собі неймовірних працівників. Дуже часто коли ви зустрічаєтеся з якоюсь проблемою, багато людей кажуть: Це для розумних, це для ботанів, це неможливо. Але насправді немає жодних обмежень. Принцип якщо це працює, навіщо його змінювати не підходить. Завжди можна щось змінити на краще. Якби ми дотримувалися цього принципу, то всі досі їздили би верхи та возами, тому що перші машини були гіршими за коней. Отже, якщо ви бачите, що щось можна змінити на краще — змінюйте це. Не бійтеся висловити власну ідею, поважайте креатив інших. Розумні компанії оберігають свої відділення, які займаються інноваціями, навіть іноді їх розміщують в інших будівлях. Я люблю звертатися до двох-трьох інших компаній, наприклад до Google у Кремнієвій Долині. Коли ви приходите до Google, складається зовсім інше враження. Вони кажуть, що ви не можете змусити людей створювати інновації, але ви можете створити середовище, де зростатимуть інновації. Читатйте також: 10 головних анонсів конференції Google I/O 2017. Є середовище, де люди вільно створюють ідеї. Розробники можуть обговорити свої пропозиції з менеджером, який дозволить їм використати певний бюджет або 20% робочого часу для реалізації цього проекту. У цьому плані вони дуже гарно створюють інновації. Промоція інновацій серед директорів — це дуже важливо. Старші директори дуже часто підтримують інновації. Але менеджери середньої ланки дуже часто їх стримують і  перешкоджають. Як цього позбутися? Потрібно в ключові показники ефективності менеджерів середньої ланки закладати показники інновацій. Менеджерів середньої ланки варто контролювати саме в цьому аспекті. Створіть сприятливе для розвитку середовище. Діти завжди будуть ділитися з вами своїми малюнками, своїми творіннями, вони не соромляться цього. Я веду до того, що потрібно створити середовище, де люди зможуть ділитися навіть найдурнішими ідеями. І хтось знайде цю ідею цікавою, почне розвивати її, замість того, щоби директор сказав, що це — повна дурня. Середовище — це дуже важливо. Вам і вашим колегам має бути комфортно ділитись ідеями. Забудьте про обмеження і досягайте успіху. Коли створюєте стратегію майбутнього, не обмежуйте себе технологіями сьогодення. Я люблю інвестувати та робити ставку на ті речі, які ще досі не розроблені. І коли ви маєте наукові доробки, статті, розумієте куди рухається індустрія, ви починаєте інвестувати в ці напрямки. Також дуже важливо, коли публічний та приватний сектори працюють разом. Уявіть собі, скільки всього ми могли би досягти, працюючи разом, щоби вирішити наші спільні виклики. Нас фактично ніщо більше не обмежує.
Реклама 👇 Замовити

Ščo vidbuvajeťsja u sviti?

Jakščo vy podyvytesja na naselennja Zemli vid počatku evoljuciї sučasnoї ljudyny do pryblyzno XIX stolittja, naselennja planety bulo menše niž 1 mlrd. Lyše za 200 rokiv čyseľnisť naselennja zrosla do 7,5 mlrd ljudej i prodovžuje zrostaty dali. I v cilomu naselennja Zemli dovoli skoro zmože sjagnuty poznačky v 9–10 mlrd. Ce — velyčezna kiľkisť ljudej. I ščo cikavo, vodnočas u nas je eksponencijnyj rozvytok tehnologij na bezprecedentnomu rivni. Jakščo prosto podyvytysja na občysljuvaľnu potužnisť, jaka bude dostupna deś do 2030 roku, to do togo času vona bude ekvivalentna odnomu ljudśkomu mozku.

Jakščo cej trend dali tryvatyme, občysljuvaľna potužnisť dosjagne momentu, koly 1 komp’juter bude ekvivalentom 1 mlrd ljudśkyh mizkiv. Možete ujavyty, jaki buduť naslidky ćogo. Tobto v nas velyčeznyj eksponencijnyj rozvytok tehnologij i zbiľšennja kiľkosti naselennja. Ce vidbuvajeťsja odnočasno, i ce duže cikavo.

Čy zaminjať mašyny ljudynu?

U SŠA do 2050 roku rozvytok tehnologij vplyne na 50 mln robočyh misć v ekonomici. Do 2025 roku samyj lyše rynok robototehniky bude stanovyty $70 mlrd. Uže rozrobleno robota, jakyj može dvoma «rukamy» ruhaty predmety ta manevruvaty nymy. Jakščo tak prodovžuvatymeťsja j dali, čerez pljus-minus 50 rokiv roboty stanuť nastiľky prosunutymy, ščo їh bude važko vidriznyty vid ljudej. Ale tiľky ćogo ne dostatńo.

Jakščo v nas je robot, jakyj vygljadaje jak ljudyna, može dijaty jak ljudyna, vykorystovuvaty vsju infrastrukturu, jak ce robyť ljudyna, todi ce može maty vplyv i na rynok praci. Ce dyskusija, jaka vže davno tryvaje. Šče na počatku stolittja, koly počalasja promyslova revoljucija, my dumaly, ščo mašyny j avtomatyzacija možuť suttjevo vplynuty na roboči miscja. Prote ćogo ne stalosja. Roboči miscja zminylysja na inši. Ale rynok praci prodovžuje zrostaty. Problemoju tut i teper je pojednannja štučnogo intelektu z robotamy. Takym čynom my stvorjujemo novu paradygmu. Otže, ujaviť občysljuvaľna potužnisť 1 mlrd ljudej v odnomu roboti, jakyj bude shožyj na ljudynu. Po suti my govorymo pro stvorennja novogo vydu. Ce — tehnologija, jaka cilkovyto zminyť pravyla gry j matyme istotnyj vplyv na vse, ščo my robymo.

Čytajte takož: 70% top-menedžeriv investuvatymuť v štučnyj intelekt — dani PwC

Kiborgy: fantastyka čy blyźka reaľnisť?

Eksperty možuť skazaty, ščo nova tehnologija bude stvorjuvaty novi roboči miscja, jak ce zavždy trapljalosja. Ale tut my stvorjujemo ne tiľky novu tehnologiju, a spravdi novyj vyd, novyh istot, jaki buduť zmagatysja z ljuďmy za ci roboči miscja. I same tomu bagato naukovciv majuť kardynaľno rizni dumky.

Dehto stverdžuje, ščo može buty negatyvnyj vplyv. Inša polovyna perekonuje, ščo takogo vplyvu ne bude. Často veduťsja dyskusiї pro rizni vydy praci. My zagalom možemo skazaty, ščo majže buď-jaku robotu ljudyny možna zaminyty štučnym intelektom. Vodiї, likari, jurysty, buhgaltery — majže vsi profesiї možna «realizuvaty» za dopomogoju štučnogo intelektu. Reaľno velyčezna kiľkisť robočyh misć može zaznaty vplyvu vid robotiv. Zvisno, je ti profesiї, jaki dostupni lyše dlja ljudej. Ale golovne — jak nam zberegty ci roboči miscja i jak zahystytysja? Z inšogo boku, občysljuvaľna potužnisť robotiv i dali prodovžuje zbiľšuvatysja. Zaraz, napryklad, uže je speciaľni rukavyci iz servodvygunamy, jaki zbiľšujuť sylu. U nas uže je linzy, jaki možuť fotografuvaty, uže je dopovnena reaľnisť, jaku možna vykorystovuvaty. Iz rozvytkom tehnologij my namagajemosja integruvaty ci tehnologični systemy v naši tila. Ale naskiľky za 25–50 rokiv my nablyzymosja do kiborgiv? Naukova fantastyka často posylajeťsja na podibni reči, ale naspravdi — ce vže majže reaľnisť.

Osvita majbutńogo: v čomu poljagaje skladnisť?

Nam neobhidno pracjuvaty i z naukovcjamy, i z deržavnymy ustanovamy, i z promyslovcjamy v tomu čysli. Jakščo my podyvymosja na profesiї nastupnyh desjaťoh rokiv, to 60% z nyh šče naviť ne isnujuť śogodni. Tomu jak my možemo navčaty majbutnih pracivnykiv, jakščo nevidomo jakymy buduť profesiї najblyžčyh rokiv? My naspravdi majemo pereocinyty vsju systemu osvity. Naukovci, promyslovci j urjad majuť pracjuvaty razom, ščoby počaty rozbyratysja v tomu, jak my naspravdi možemo adaptuvatysja, zminyty pidhid, ščoby v majbutńomu navyčky ljudej buly adekvatnymy, vidpovidaly popytu ta stanu tehnologij i ekonomiky.

Čytajte takož: Frederik Mazella, zasnovnyk BlaBlaCar — pro sučasnu osvitu

Čomu NASA cikavljať innovaciї?

Jakščo podyvytysja na te, ščo bulo za ostanni kiľka rokiv u našij kosmičnij programi, osnovnoju metoju bulo zbuduvaty kosmičnu stanciju. Ce – dorogyj, skladnyj proekt, mižnarodne počynannja riznyh kraїn. I cja misija bula vykonana. Dali na Space Shuttle ne varto bulo vytračaty groši, tomu my skasuvaly cju programu j počaly dumaty pro glybokyj kosmos. I dali my počaly dumaty pro misjać i asteroїdy, i zaraz usi perevažno dyvljaťsja na Mars.

Po suti, potim my počaly dumaty pro nyźku orbitu i pro komercijni raketonosiї. Tomu ščo zaraz ne tiľky NASA je na ćomu rynku. Vy napevno čuly pro NewOrigin, SpaceXOmar Hatamle, NASA: «My pracjujemo nad tehnologijamy, jaki buduť zmagatysja z ljuďmy za roboči miscja» 1SpaceX zapustyť na orbitu bezpilotnyk j inši kompaniї. Usi vony zmogly skorystatysja cym velyčeznym naborom tehnologij, jakyj my nakopyčyly za roky. I vže stvorylasja nova ekonomika, novyj biznes navkolo ćogo, jakyj dali prodovžuje zrostaty. Takož, jakščo podyvytysja na te, ščo bude v najblyžčomu majbutńomu, tehnologija staje vse menšoju, jde miniatjuryzacija. Uže ne potribni suputnyky zavbiľšky z mašynu. Zaraz možna zbuduvaty nevelykyj suputnyk zavbiľšky, jak kubyk Rubika, i jogo nabagato deševše zapustyty. Vže sama miniatjuryzacija j deševyj dostup do raketonosiїv stvorjujuť novu hvylju kompanij ta startapiv po vśomu svitu. Zaraz i dali vidkryvajuť novi liniї, vkladajuť bagato kapitalu i stvorjujuť novi tehnologiї.

A ščo tam iz vidpustkoju na Marsi?

Poletity na MarsOmar Hatamle, NASA: «My pracjujemo nad tehnologijamy, jaki buduť zmagatysja z ljuďmy za roboči miscja» 2NASA rozrobljaje raketu dlja kiľkatyžnevyh poľotiv na Mars — ce bude duže skladno ta ryzykovano. Tomu nam potribno dumaty tvorčo jak robyty reči deševšymy, švydšymy, jak stvorjuvaty mižnarodni aľjansy dlja togo, ščoby ci reči stavaly možlyvymy. Teper, jak kosmična galuź može zrobyty vnesok v ekonomiku? Vy možete podyvytysja, jak aeronavtyka može zminjuvaty svit za dopomogoju takyh kompanij, jak Boeing, Lockheed ta nyzky inšyh. Aerokosmična galuź — ce zaraz tryľjonna industrija, jaka stvorjuje tysjači robočyh misć. Bude duže bagato tehnologij, jaki stanuť zagaľnovžyvanymy. Odnak my govoryly pro miniatjuryzaciju. Napryklad, prystrij dlja zapysu 5 MB u 1956 roci j zaraz — ce velyčezna riznycja. Vygotovlennja 3D-detalej — ce nova tehnologija. Vona nadzvyčajno važlyva. Adže koly my počynajemo posylaty ljudej na Mars, my ne možemo posylaty tudy vsi zapčastyny dlja tehniky odrazu. I ce bulo b duže važko z točky zoru logistyky. Tomu my vysylatymemo elektronnyj fajl, i možemo za dopomogoju pisku z našoї planety vygotovljaty detali.

Čytajte takož: Ukraїnśka raketa spodobalasja Ilonu Masku

Drukujemo soročky, nedorogo

U medycyni my govorymo pro 3D-druk organiv. Možemo takož drukuvaty їžu j odjag. U majbutńomu vy pidete v magazyn odjagu, vas proskanuje tryvymirnyj skaner, znimatyme mirky, diznajeťsja, jakyj vas cikavyť fason i kolir. I poky vy pytymete kavu, vam nadrukujuť soročku abo inšyj predmet vašogo garderobu. I ce staneťsja nabagato skoriše, niž vy dumajete. Zaraz industrija koncentrujeťsja takož na bezpilotnyh avtomobiljah. Ce — duže zahoplyvyj pryklad. Kožna z cyh tehnologij matyme nadzvyčajni naslidky dlja ljudstva.

Omar Hatamle, NASA: «My pracjujemo nad tehnologijamy, jaki buduť zmagatysja z ljuďmy za roboči miscja» 3

Foto: Ruslan Batytskyi

Koly v Kaliforniї ja pracjuvav u centri Ejmsa v NASA, ja pyv kavu v kav’jarni j pobačyv duže dyvnyj avtomobiľ, na jakomu vse krutylosja, bulo duže bagato pryladiv. Vyjavylosja, ščo ce buv odyn iz prototypiv bezpilotnogo avtomobilja Google. Ščo cikavo stosovno bezpilotnyh avtomobiliv — ce rozrobka algorytmiv. Čym biľše u vas vyhidnyh danyh, čym točniši algorytmy, tym krašče orijentujeťsja mašyna v prostori.

U Garvardi provely doslidžennja, de stverdžujeťsja, ščo serednij amerykaneć provodyť do 40 tys godyn za kermom avtomobilja. My rozumijemo, ščo jakščo dlja kožnoї ljudyny my zekonomymo po 40 tys godyn, skiľky ce zviľnenoї produktyvnosti j vyrobnyčoї potužnosti, i ščo my možemo zrobyty dlja ekonomiky. Šče odna meta bezpilotnyh avtomobiliv — ce do nulja zmenšyty kiľkisť DTP. Tobto my povnistju prybyrajemo ljudśkyj element iz cijeї systemy. Povnistju robotyzovana systema maje buty nabagato stabiľnišoju ta bezpečnišoju iz vidsutnistju dorožnih avarij. U Štatah v seredńomu je po 2 avtomobili na sim’ju. Ale ja їdu na avtomobili na robotu, i 90 % času vin stoїť na stojanci. Algorytmy štučnogo intelektu možuť vyznačaty, komu narazi potribna mašyna. I tomu my možemo perejdemo vid 2 avtomobiliv na sim’ju do nevelyčkogo parku avtomobiliv, jakyj obslugovuvatyme duže velyku grupu ljudej. Tobto my budemo bačyty nabagato menšu kiľkisť avtivok na vulycjah. Čym menše mašyn — tym menše škody dlja navkolyšńogo seredovyšča. Čym menše mašyn — tym menše zatoriv.

Čytajte takož: Volvo testuje bezpilotnyj smittjevoz

A ščo ž z’javyťsja novogo?

Dali, z pojavoju avtonomnyh avtomobiliv vynyknuť novi poslugy ta novi tehnologiї rozvag. Adže jakščo ljudy ne kerujuť avtomobiljamy, vony zmožuť robyty ščoś inše. Možlyvo, ljudy zmožuť spožyvaty їžu v avtomobili. Ce —duže velyki možlyvosti dlja biznesu ta dlja startapiv. Ne isnuje žodnyh konceptuaľnyh i tehnologičnyh perepon dlja cyh avtivok. Jakščo vy rozpočnete zaraz — u vas bude pevna fora. Prote ce matyme vplyv na bezlič sfer, zokrema na goteľnu industriju. Takož ce vplyne na parkuvaľni majdančyky u velykyh mistah. Vony prosto stanuť nepotribnymy, adže mašyny vodytymuť sebe sami, a ci parkuvaľni majdančyky možna bude vykorystovuvaty dlja inšyh cilej. I ce — tiľky ti dekiľka rečej, pro jaki ja podumav na hodu. Ce — lyše odna tehnologija, jaka maje takyj vplyv na vsi elementy žyttja j kydaje vyklyky, pokraščuje jakisť žyttja. A їh bude čymalo.

Takož nadzvyčajno važlyvoju takož je kiberbezpeka. Žodna z cyh tehnologij ne bude možlyvoju bez naležnoї kiberbezpeky. Ujaviť, ščo vy їdete po šose na velykij švydkosti v avtomobili, htoś zlamuje vašu mašynu j otrymuje nad neju kontroľ. Tobto jakym čynom ubezpečyty cju infrastrukturu — ce je pytannja nomer odyn.

Ščo innovaciї dajuť biznesu?

Po-perše, innovacija, jaka je na porjadku dennomu v biznesi. Napryklad, ZARA. Koly cja marka rozpočala svoje isnuvannja, usi dumaly, ščo vona ne bude uspišnoju. Industrija odjagu — odna z najbiľš konkurentnyh na rynku. I koly ZARA z’javylasja, vony podumaly, jak zrobyty ščoś krašče, čogo šče ne bulo na rynku. U standartnij industriї odjagu miž tym, jak dyzajner stvorjuje novyj fason, i momentom, koly vin potrapljaje na polyci magazyniv, je promižok času pryblyzno v 1 rik. U ZARA ce vidbuvajeťsja za 2 tyžni. Takož vony stvorjujuť vidčuttja postijnoї nestači: vypuskajuť svoї kolekciї v duže malij kiľkosti. Takož vony otrymujuť vidguk vid pokupciv i analizujuť otrymani dani. I teper vony vypuskajuť novu kolekciju ščodvatyžni ta majuť ponad 2 tys magazyniv po vśomu svitu.

Čytajte takož: Ukraїnśkyj brend čolovičogo odjagu vyhodyť na Kickstarter

Jak zdobuvaty tam, de inši vtračajuť?

NetflixOmar Hatamle, NASA: «My pracjujemo nad tehnologijamy, jaki buduť zmagatysja z ljuďmy za roboči miscja» 4Na platformi Netflix vyjšov peršyj ukraїnśkyj serial — ce tež duže jaskravyj pryklad innovacij i togo, jak kompanija ne spynylasja na dosjagnutomu uspihu. Pam’jataju, koly ja brav na prokat VHS-kasety, dovodylosja splačuvaty štraf za nesvoječasne povernennja. I ja veś čas splačuvav ci štrafy. Tomu peregljad fiľmiv obhodyvsja meni dosyť dorogo. Na ce žalilysja vsi pokupci. Netflix zrobyly lancjužok dostavky ta zmogly dostavljaty DVD za deń čy dva. Takož vony peršymy zrobyly peredplatu. Vy mogly zaplatyty pevnu sumu j zavdjaky cij modeli otrymuvaty dekiľka fiľmiv na misjać. Vony pišly do kompaniї Blockbuster i hotily їm prodaty svij biznes, ale Blockbuster їh ne vykupyv. Ale čerez dejakyj čas Blockbuster zbankrutuvav same čerez nyh.

I Netflix uže stav liderom na rynku, u toj čas jak Blockbuster, Hollywood — vsi ci zvyčajni modeli pošyrennja kinofiľmiv počaly vtračaty pozyciї. Gljadači duže neterpljači, vony hočuť use švydko. Same tomu stari modeli dystrybuciї zaznaly porazky. Zaraz, napryklad, možna prosto zajty na veb-storinku j dyvytysja striminğ fiľmiv. My bačymo uspih platform dlja potokovogo video. Zaraz u Netflix pobačyly, ščo z inšymy potokovymy servisamy dovodyťsja bagato konkuruvaty, i tomu vony sami počaly vyrobljaty kinofiľmy, jaki vže otrymujuť Oskar.

Ce svidčyť, ščo nedostatńo prosto maty uspih — slid prodovžuvaty robyty innovaciї, ščoby dali ne stojaty na misci. I velyki kompaniї majuť takož osterigatysja startapiv, tomu ščo jakaś nevelyčka tehnologija može povnistju zminyty vsju industriju. Napryklad, AirbnbOmar Hatamle, NASA: «My pracjujemo nad tehnologijamy, jaki buduť zmagatysja z ljuďmy za roboči miscja» 5Vice ta Airbnb započatkujuť oryginaľnyj turystyčnyj proekt zaraz istotno zminjuje goteľnyj biznes. UberOmar Hatamle, NASA: «My pracjujemo nad tehnologijamy, jaki buduť zmagatysja z ljuďmy za roboči miscja» 6UberX zapustyvsja šče v odnomu ukraїnśkomu misti povnistju zminyv dijaľnisť taksi, i je kupa takyh prykladiv. Tomu velyki korporaciї majuť buty duže kmitlyvymy, dyvytysja ščo vidbuvajeťsja u їhnih «nevelyčkyh» konkurentiv. Tomu ščo strimkyj rozvytok tehnologij dije takym čynom, ščo velykomu biznesu potribno zaraz zvažaty na vse.

Čytajte takož: De zupynytysja v sezon vidpustok — 5 aľternatyv Airbnb

Velyke počynajeťsja z malogo

Jakščo govoryty pro te, jak kreatyv može dopomagaty rozvytku tehnologij, rozpovim jaskravyj pryklad kros-industriї. Avtomehanik z Argentyny jakoś buv na večirci, vidkryvav pljašku vyna j pomityv, ščo korok potrapyv useredynu. Prysutni počaly dumaty, hto zmože vytjagnuty cej korok, ne rozbyvšy pljašku. Usi sprobuvaly, ale nihto ne zmig.

I ot vin uzjav polietylenovyj paket, zasunuv useredynu, počav jogo naduvaty j zmig takym čynom distaty korok iz pljašky. Potim vin podumav, jak ce možna vykorystaty. U ńogo buv pryjateľ ginekolog. Avtomehanik rozpoviv jomu cju istoriju. V rezuľtati vony prydumaly tehnologiju, jaka zaraz u kraїnah, ščo rozvyvajuťsja, vykorystovujeťsja pry pologah. Cej prylad vrjatuvav bagaťoh ditej. I ce — duže prosta tehnologija, jaku avtomehanik vygadav na večirci za pljaškoju vyna. Inodi reči možuť prydumuvatysja duže legko, jakščo vy prosto vmijete porivnjaty rizni elementy, pojednaty їh.

Obminjujtesja dumkamy v riznyh sferah

Vidkryta innovacija — ce tež te, čym u NASA my často korystujemosja. Napryklad, Garvardu bulo cikavo rozrobyty algorytm dlja sekvenuvannja nukleotydiv. Vony kiľka rokiv pracjuvaly, miľjony dolariv vytratyly, i zmogly zrobyty algorytm, ščo mav točnisť u 70%. Bulo vytračeno kupu grošej, i čas sekvenuvannja za cijeju tehnologijeju skladav ponad 4 godyny. Učenym ce ne spodobalosja, vony sprobuvaly ščoś inše — točniše ta švydše.

Vony vzjaly dvoh aspirantiv, zaplatyly їm nevelyki groši, i ti uspišno zmogly pidvyščyty točnisť do 77%. Takož vony zmenšyly čas obrobky na 47 hv. Ale potim počaly z’javljatysja vidkryti innovaciї. Tomu včeni z Garvardu vyrišyly vystavyty svoї napracjuvannja na rynok i podyvytysja ščo bude. Vony ogolosyly pro ce zavdannja jak pro vyklyk dlja uśogo rynku tehnologij. Htoś їm rozrobyv algorytm, jakyj pidvyščyv točnisť sekvenuvannja do 80% za 16 sek pry vartosti tehnologiї lyše $6 tys. I ljudyna, jaka vyrišyla cju zadaču, ne bula medykom. Ce buv fahiveć iz IT. Čymalo podibnyh rišeń možuť nadhodyty z riznyh galuzej.

Zbalansujte svoju komandu

Často pracivnyky kompanij podiljajuťsja na dvi častyny: fermery ta myslyvci. Fermery kažuť: «Dajte meni zadaču, ja її vykonaju, i ne čipajte mene biľše». A myslyvci zavždy bigajuť tudy-sjudy, namagajuťsja znajty najkrašče misce dlja zdobyči, ale vony ne zaveršujuť svoї proekty. Tomu vam neobhidno znajty balans fermeriv i myslyvciv, jakyj može povnistju zminyty perebig procesiv u kompaniї.

Čytajte takož: 5 serialiv pro tehnologiї, jaki vam varto podyvytysja

Pragniť zmin i stavajte kraščymy

My často čujemo vysliv «porazka — ce ne variant». A ja dumaju, ščo porazka — ce zavždy variant. My ce rozumijemo z duže bagaťoh rečej. Jakščo vy zaznaly porazky, vy možete potim zrobyty krašče. Zvyčajno, jakščo vy stavyte raketu vže z ljuďmy na majdančyk dlja zapusku, to vam ne možna zaznavaty nevdači. Tomas Edison skazav: «Ja ne zaznavav porazky, ja prosto znajšov 10 tys variantiv, jaki ne pracjujuť». Vin kolyś povertavsja dodomu zi školy i prynis zvidty zapysku materi pro te, ščo vin zanadto rozumnyj, i škola ne može jogo ničomu navčyty, i vin maje navčatysja vdoma. Edison lyšyvsja vdoma, navčavsja indyviduaľno — i stav odnym iz najkraščyh vynahidnykiv. Koly jogo maty pomerla čerez duže bagato rokiv, vin perebyrav її reči i znajšov cju zapysku. Ale v nij bulo napysano, ščo cja dytyna nedorozvynena j nikoly ne zmože zakinčyty školu. Maty naspravdi zrobyla vse inakše, ne skazavšy hlopčykovi pro spravžnij vmist zapysky vid včytelja.

Jakščo vy dajete ljudjam možlyvisť viryty v sebe, vy tym samym stvorjujete sobi nejmovirnyh pracivnykiv. Duže často koly vy zustričajetesja z jakojuś problemoju, bagato ljudej kažuť: «Ce dlja rozumnyh, ce dlja botaniv, ce nemožlyvo». Ale naspravdi nemaje žodnyh obmežeń. Pryncyp «jakščo ce pracjuje, naviščo jogo zminjuvaty» ne pidhodyť. Zavždy možna ščoś zminyty na krašče. Jakby my dotrymuvalysja ćogo pryncypu, to vsi dosi їzdyly by verhy ta vozamy, tomu ščo perši mašyny buly giršymy za konej. Otže, jakščo vy bačyte, ščo ščoś možna zminyty na krašče — zminjujte ce.

Ne bijtesja vyslovyty vlasnu ideju, považajte kreatyv inšyh

Rozumni kompaniї oberigajuť svoї viddilennja, jaki zajmajuťsja innovacijamy, naviť inodi їh rozmiščujuť v inšyh budivljah. Ja ljublju zvertatysja do dvoh-tŕoh inšyh kompanij, napryklad do Google u Kremnijevij Dolyni. Koly vy pryhodyte do Google, skladajeťsja zovsim inše vražennja. Vony kažuť, ščo vy ne možete zmusyty ljudej stvorjuvaty innovaciї, ale vy možete stvoryty seredovyšče, de zrostatymuť innovaciї.

Čytajte takož: 10 golovnyh anonsiv konferenciї Google I/O 2017

Je seredovyšče, de ljudy viľno stvorjujuť ideї. Rozrobnyky možuť obgovoryty svoї propozyciї z menedžerom, jakyj dozvolyť їm vykorystaty pevnyj bjudžet abo 20% robočogo času dlja realizaciї ćogo proektu. U ćomu plani vony duže garno stvorjujuť innovaciї. Promocija innovacij sered dyrektoriv — ce duže važlyvo. Starši dyrektory duže často pidtrymujuť innovaciї. Ale menedžery seredńoї lanky duže často їh strymujuť i  pereškodžajuť. Jak ćogo pozbutysja? Potribno v ključovi pokaznyky efektyvnosti menedžeriv seredńoї lanky zakladaty pokaznyky innovacij. Menedžeriv seredńoї lanky varto kontroljuvaty same v ćomu aspekti.

Stvoriť spryjatlyve dlja rozvytku seredovyšče

Dity zavždy buduť dilytysja z vamy svoїmy maljunkamy, svoїmy tvorinnjamy, vony ne soromljaťsja ćogo. Ja vedu do togo, ščo potribno stvoryty seredovyšče, de ljudy zmožuť dilytysja naviť najdurnišymy idejamy. I htoś znajde cju ideju cikavoju, počne rozvyvaty її, zamisť togo, ščoby dyrektor skazav, ščo «ce — povna durnja». Seredovyšče — ce duže važlyvo. Vam i vašym kolegam maje buty komfortno dilytyś idejamy.

Zabuďte pro obmežennja i dosjagajte uspihu

Koly stvorjujete strategiju majbutńogo, ne obmežujte sebe tehnologijamy śogodennja. Ja ljublju investuvaty ta robyty stavku na ti reči, jaki šče dosi ne rozrobleni. I koly vy majete naukovi dorobky, statti, rozumijete kudy ruhajeťsja industrija, vy počynajete investuvaty v ci naprjamky. Takož duže važlyvo, koly publičnyj ta pryvatnyj sektory pracjujuť razom. Ujaviť sobi, skiľky vśogo my mogly by dosjagty, pracjujučy razom, ščoby vyrišyty naši spiľni vyklyky. Nas faktyčno niščo biľše ne obmežuje.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: