fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Pam’jať, čas ta jak vony vzajemopov’jazani — tlumačennja naukovciv

Пам'ять, час та як вони взаємопов'язані — тлумачення науковців
Šče u dytynstvi, vyvčajučy tablycju množennja, my pomičajemo, ščo jakščo periodyčno ne povtorjuvaty її, pryklady nemov «vylitajuť iz golovy». Jak same korotkočasna pam'jať staje dovgotryvaloju, rozbyrajemosja razom iz naukovcjamy Nju-Jorkśkogo Universytetu. Na časi — їhnje doslidžennja pryrody ljudśkoї pam'jati.
Ще у дитинстві, вивчаючи таблицю множення, ми помічаємо, що якщо періодично не повторювати її, приклади немов «вилітають із голови». Як саме короткочасна пам'ять стає довготривалою, розбираємося разом із науковцями Нью-Йоркського Університету. На часі — їхнє дослідження природи людської пам'яті.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Ми вивчаємо алфавіт у дитинстві і пам’ятаємо його протягом усього життя. Проте бувають речі, які забуваються одразу, як тільки перестають бути необхідними. Так студенти, які вчать конспекти у ніч перед іспитом, стикаються з тим, що через кілька днів після успішного складання все забувається. Було би добре мати картку памяті, яку можна вставити чи вийняти — але у людей все працює трохи інакше. Забування відбувається тому, що так зване зубріння відкладається у короткочасній пам’яті, щоби на іспиті студент швиденько відшукав потрібні файли у мозку й використав їх. Проте до довготривалої пам’яті ця інформація так і не надходить. Саме тому вона з часом видаляється з мозку як непотрібна. Учені чимало часу досліджували процес перетворення короткочасної пам’яті в довготривалу. Хоча остаточна відповідь залишається невловимою, вчені університету Нью-Йорку Томас Карю та Микола Кукушкін дійшли висновку, що це перетворення найкраще пояснюється тимчасовою ієрархією. В основі лежить явище часових вікон, які спільно змінюють стан мозку. Як працює короткочасна память. Результати дослідження, опубліковані в журналі Neuron, стверджують, що спосіб перетворення короткочасних спогадів у довготривалу пам’ять схожий на те, як ми обробляємо звук. Подібно до того, як звук розбивається слуховою системою на безліч окремих відсіків частот, котрі сприймаються одночасно, наш когнітивний досвід у цілому розбивається мозком на часові вікна, котрі в сукупності представляють минуле. Це стверджують науковці Карю, професор Центру нейронауки Нью-Йоркського університету і декан факультету мистецтв і наук, та Кукушкін, аспірант пост-докторантури з нейронауки. Більшість спогадів тривають секунди й одразу забуваються. Проте деякі речі ми пам’ятаємо протягом усього життя, зауважують автори. Але на кожний конкретний момент обидва види памяті співіснують з поточним досвідом на тих самих умовах. Наприклад, знайомий музичний твір сприймається одночасно короткочасною пам’яттю через кілька щойно почутих нот і довготривалою — спогадом прослуховування цієї мелодії в минулому. Обидва види памяті зберігають інформацію про минуле, кажуть дослідники. Ці обидва види памяті формують сприйняття у теперішньому. Яким чином короткочасна память стає довготривалою. Що менш зрозуміло нейронауковцям, так це як, де і коли короткочасна пам’ять стає довготривалою. Це питання породжує низку міркувань та припущень. Чи пересувається пам’ять з одного сховища в мозку в інше? Чи перетворюється короткочасна пам’ять на довготривалу з плином часу? Чи є довготривала память видозміненою версією короткочасної, чи вони незалежні? Всі ці питання поки що не мають чіткої однозначної відповіді. Читатйте також: 5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ. У своєму аналізі професори Карю та Кукушкін відзначають, що мізки живих організмів — від морського слимака до людини — здатні відображати досвід протягом багатьох проміжків часу, одночасно пригадуючи події, що відбуваються протягом років, годин і мілісекунд. Кожен проміжок часу відповідає певним відхиленням від гомеостазу. У свою чергу кожне з них має власні обмеження у часі. Порушення стану організму відкриває часові вікна, які у кінцевому рахунку закриваються, коли стан повертається до рівноваги. Нейронна память у цілому складається з великого переліку вікон часу, що взаємодіють між собою. Зміни, що відбуваються в найшвидших часових проміжках, поєднуються з іншими змінами для створення більш тривалих, невідкладних перетворень. Вони створюють тимчасову ієрархію часових вікон, які спільно змінюють стан мозку в кожну конкретну мить. Що означають результати цього дослідження на практиці. За словами науковців, память не може обмежуватися лише певним обєктом чи станом. Натомість, вона принципово структурована в часовій області. Насправді, час є єдиною фізичною змінною, яка успадковується мозком від зовнішнього світу, — такий підсумок дослідження озвучують дослідники. За їхніми словами, спогади повинні вироблятися під впливом часу — або точніше, часовими звязками між зовнішніми подразниками. По суті, вся біологічна корисність памяті спирається на існування багатьох вимірів гомеостазу. Деякі з них є більш короткостроковими, а деякі — довгостроковими. Багато часових проміжків памяті являють собою велику кількість інтервалів минулого досвіду і повинні бути одночасно доступними для організму, щоб бути корисними. Як бачите, суть людського механізму запамятовування та спогадів набагато складніша за картки памяті для компютерів.
Реклама 👇 Замовити

My vyvčajemo alfavit u dytynstvi i pam’jatajemo jogo protjagom uśogo žyttja. Prote buvajuť reči, jaki zabuvajuťsja odrazu, jak tiľky perestajuť buty neobhidnymy. Tak studenty, jaki včať konspekty u nič pered ispytom, stykajuťsja z tym, ščo čerez kiľka dniv pislja uspišnogo skladannja vse zabuvajeťsja. Bulo by dobre maty kartku pam’jati, jaku možna vstavyty čy vyjnjaty — ale u ljudej vse pracjuje trohy inakše. Zabuvannja vidbuvajeťsja tomu, ščo tak zvane «zubrinnja» vidkladajeťsja u korotkočasnij pam’jati, ščoby na ispyti student švydeńko vidšukav potribni «fajly» u mozku j vykorystav їh. Prote do dovgotryvaloї pam’jati cja informacija tak i ne nadhodyť. Same tomu vona z časom «vydaljajeťsja» z mozku jak nepotribna.

Učeni čymalo času doslidžuvaly proces peretvorennja korotkočasnoї pam’jati v dovgotryvalu. Hoča ostatočna vidpoviď zalyšajeťsja nevlovymoju, včeni universytetu Nju-Jorku Tomas Karju ta Mykola Kukuškin dijšly vysnovku, ščo ce peretvorennja najkrašče pojasnjujeťsja «tymčasovoju ijerarhijeju». V osnovi ležyť javyšče «časovyh vikon», jaki spiľno zminjujuť stan mozku.

Jak pracjuje korotkočasna pam’jať

Rezuľtaty doslidžennja, opublikovani v žurnali Neuron, stverdžujuť, ščo sposib peretvorennja korotkočasnyh spogadiv u dovgotryvalu pam’jať shožyj na te, jak my obrobljajemo zvuk.

Podibno do togo, jak zvuk rozbyvajeťsja sluhovoju systemoju na bezlič okremyh vidsikiv častot, kotri spryjmajuťsja odnočasno, naš kognityvnyj dosvid u cilomu rozbyvajeťsja mozkom na «časovi vikna», kotri v sukupnosti predstavljajuť mynule. Ce stverdžujuť naukovci Karju, profesor Centru nejronauky Nju-Jorkśkogo universytetu i dekan fakuľtetu mystectv i nauk, ta Kukuškin, aspirant post-doktorantury z nejronauky.

Biľšisť spogadiv tryvajuť sekundy j odrazu zabuvajuťsja. Prote dejaki reči my pam’jatajemo protjagom uśogo žyttja, zauvažujuť avtory. Ale na kožnyj konkretnyj moment obydva vydy pam’jati spivisnujuť z potočnym dosvidom na tyh samyh umovah.

Napryklad, znajomyj muzyčnyj tvir spryjmajeťsja odnočasno korotkočasnoju pam’jattju čerez kiľka ščojno počutyh not i dovgotryvaloju — spogadom prosluhovuvannja cijeї melodiї v mynulomu. Obydva vydy pamjati zberigajuť informaciju pro mynule, kažuť doslidnyky. Ci obydva vydy pam’jati formujuť spryjnjattja u teperišńomu.

Jakym čynom korotkočasna pam’jať staje dovgotryvaloju

Ščo menš zrozumilo nejronaukovcjam, tak ce jak, de i koly korotkočasna pam’jať staje dovgotryvaloju. Ce pytannja porodžuje nyzku mirkuvań ta prypuščeń. Čy peresuvajeťsja pam’jať z odnogo shovyšča v mozku v inše? Čy peretvorjujeťsja korotkočasna pam’jať na dovgotryvalu z plynom času? Čy je dovgotryvala pam’jať vydozminenoju versijeju korotkočasnoї, čy vony nezaležni? Vsi ci pytannja poky ščo ne majuť čitkoї odnoznačnoї vidpovidi.

Čytajte takož: 5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit

U svojemu analizi profesory Karju ta Kukuškin vidznačajuť, ščo mizky žyvyh organizmiv — vid morśkogo slymaka do ljudyny — zdatni vidobražaty dosvid protjagom bagaťoh promižkiv času, odnočasno prygadujučy podiї, ščo vidbuvajuťsja protjagom rokiv, godyn i milisekund. Kožen promižok času vidpovidaje pevnym vidhylennjam vid gomeostazu. U svoju čergu kožne z nyh maje vlasni obmežennja u časi.

Porušennja stanu organizmu vidkryvaje «časovi vikna», jaki u kincevomu rahunku zakryvajuťsja, koly stan povertajeťsja do rivnovagy. Nejronna pam’jať u cilomu skladajeťsja z velykogo pereliku «vikon času», ščo vzajemodijuť miž soboju.

Zminy, ščo vidbuvajuťsja v najšvydšyh časovyh promižkah, pojednujuťsja z inšymy zminamy dlja stvorennja biľš tryvalyh, nevidkladnyh peretvoreń. Vony stvorjujuť «tymčasovu ijerarhiju» časovyh vikon, jaki spiľno zminjujuť stan mozku v kožnu konkretnu myť.

Ščo označajuť rezuľtaty ćogo doslidžennja na praktyci

Za slovamy naukovciv, pam’jať ne može obmežuvatysja lyše pevnym ob’jektom čy stanom. Natomisť, vona pryncypovo strukturovana v časovij oblasti. «Naspravdi, čas je jedynoju fizyčnoju zminnoju, jaka «uspadkovujeťsja» mozkom vid zovnišńogo svitu», — takyj pidsumok doslidžennja ozvučujuť doslidnyky. Za їhnimy slovamy, spogady povynni «vyrobljatysja» pid vplyvom času — abo točniše, časovymy zv’jazkamy miž zovnišnimy podraznykamy.

Po suti, vsja biologična korysnisť pam’jati spyrajeťsja na isnuvannja bagaťoh vymiriv gomeostazu. Dejaki z nyh je biľš korotkostrokovymy, a dejaki — dovgostrokovymy. Bagato časovyh promižkiv pam’jati javljajuť soboju velyku kiľkisť intervaliv mynulogo dosvidu i povynni buty odnočasno dostupnymy dlja organizmu, ščob buty korysnymy. Jak bačyte, suť ljudśkogo mehanizmu zapam’jatovuvannja ta spogadiv nabagato skladniša za kartky pam’jati dlja komp’juteriv.

Džerelo: NYU

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: