fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Žajvoronky ta sovy — 9 faktiv pro hronotypy, pidtverdženyh naukoju

Жайворонки та сови — 9 фактів про хронотипи, підтверджених наукою
«Hto rano vstaje, tomu Bog daje» — prysliv'ja, jakym z dytynstva nastavljajuť čymalo ljudej na te, ščo varto ljagaty rano i prokydatysja ne menš rano. Čy spravdi «vranišnim ptaškam» žyveťsja krašče, niž opivničnykam? I jak same biorytmy vplyvajuť na samopočuttja ta pracezdatnisť ljudyny?
«Хто рано встає, тому Бог дає» — прислів'я, яким з дитинства наставляють чимало людей на те, що варто лягати рано і прокидатися не менш рано. Чи справді «вранішнім пташкам» живеться краще, ніж опівнічникам? І як саме біоритми впливають на самопочуття та працездатність людини?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Швидше за все, ви вже знаєте до якого хронотипу належите: ранкового чи нічного. Якщо ж ні, запитайте про це у своїх друзів, родичів чи співмешканців. Та ви можете не знати, що соціологи використовують доволі точні і, відповідно до академічних стандартів, доволі прості назви. Ці хронотипи названі на честь двох видів пташок. Жайворонки рано-вранці вже на ногах і намагаються лягти спати якомога раніше. Сови пильніші вночі і зазвичай засинають пізно вночі. Надалі у цій публікації ми використовуватимемо ці означення без лапок. Які відомі люди вставали рано чи лягали пізно. Світу відомі чимало жайворонків: Ернест Хемінгуей — письменник, Томас Едісон — винахідник та конструктор, Джордж Вокер Буш — президент США, Маргарет Тетчер — премєр-міністерка Великобританії. Проте й сови не відстають. Зокрема, звичкою працювати вночі відзначилися: Чарльз Дарвін — творець теорії походження видів та еволюції, Елвіс Преслі — рок-н-рольна зірка, Кіт Річардс — рок-музикант, Барак Обама — президент США. Чи означає це, що людина все життя буде жайворонком чи лягатиме в другій ночі?. Хронотип може змінюватися протягом життя. Крім того, нещодавні дослідження пропонують додати ще 2 різновиди до списку, наведеного вище: ті, хто рано встають і пізно лягають, ті, хто пізно встають і рано лягають. Проте загалом концепція жайворонків і сов витримала досить суворі дослідження. Суттєвою базою для досліджень стала анкета з 19 питань, розроблена у 1976 році. За допомогою питань про звичний час пробудження та засинання, самопочуття вранці та ввечері й низки подібних людина може визначити свій хронотип. За необхідності, його можна змінити на бажаний, якщо напрацювати у собі відповідні звички. Ми виокремили 9 загальних висновків про сов і жайворонків, які варто прочитати незалежно від того, який час доби для вас улюблений — день чи ніч. Який спосіб життя — денний чи нічний — вели відомі люди минулого. Клікніть на зображенні, аби побачити інтерактивну версію. Жайворонки не є здоровішими, заможнішими чи мудрішими. Бен Франклін пропагував жайворонковий спосіб життя. Саме йому належав вислів: Хто рано лягає і рано встає, здоров’я, багатство й розум наживе. Проте пара епідеміологів Саутгемптонського університету в Англії у 1998 кинули прямий виклик вранішній тиранії Франкліна своєю статтею для BMJ. Дослідники проаналізували загальнонаціональну вибірку чоловіків і жінок, котрі раніше були обстежені на моделі сну. Також вони вивчили показники, пов’язані зі здоров’ям, багатством та мудрістю. У групі було 356 жайворонків (люди, котрі перебувають у ліжку до 11 години вечора, а на ногах вже до 8 ранку) та 318 сов (у ліжку після 11, на ногах після 8). Всупереч твердженню Франкліна, сови мали більші доходи та більше доступу до машин, ніж ранкові жайворонки. 2 хронотипи також оцінювали приблизно так само на когнітивному тесті. Він теж не продемонстрував жодних виявлених відмінностей у стані здоровя. Ми не знайшли жодних доказів, що наслідування поради Франкліна про ранній відбій та ранній підйом якимось чином пов’язане зі здоров’ям, соціально-економічними та когнітивними перевагами, — доходять висновку автори. — Навпаки: сови виявилися заможнішими за жайворонків, хоча суттєвої різниці у стані їхнього здоров’я чи розумових здібностях не було. І все ж сови розумніші. Порівняльне дослідження жайворонків та сов наступного року більш детально розглянуло питання особливостей мозку. Психолог Річард Робертс із Сіднейського університету та Патрік Кіллонен із дослідницької лабораторії ВПС визначили хронотип 420 осіб. Опісля їм дали 2 інтелектуальних тести. Разом завдання визначали рівень професійних знань (наприклад, з механіки чи інженерії), загальної математики, розуміння прочитаного, роботи пам’яті, швидкості обробки даних. Результати, хоч і не переважною більшістю, але зійшлися на користь вечірнього типу людей. Сови перевершили ранкових жайворонків за більшістю інтелектуальних показників, зі значними відмінностями у роботі пам’яті та швидкості обробки інформації. Особливо цікаво те, що таке відкриття мало силу й тоді, коли когнітивні тести проводили вранці. Результати свідчать: на відміну від традиційної народної мудрості, вечірні типи більш схильні мати вищі показники інтелекту, — повідомили Робертс і Кіллонен у журналі Personality and Individual Differences від 1999 року. Наука, час доби — та успіхи в ліжку. Вечірні типи людей виявилися кращими не тільки в інтелектуальному плані. Вони також проявили себе як гарні коханці — принаймні за результатами дослідження, опублікованими у вищезазначеному журналі у 2012 році. Дослідженння провів Кристоф Рандлер з Гайдельберзького університету Рупрехта-Карла, що у Німеччині. У тестуванні взяли участь 284 представники чоловічої статі. В ході дослідження визначався взаємозв’язок між їхнім хронотипом та сексуальною поведінкою. І хоча ранкові та вечірні типи піддослідних мали статеві акти однаково часто, чоловіки-сови повідомляли про більшу кількість партнерів загалом. Ця особливість зберігалася й тоді, коли дослідники враховували вік учасників експерименту, відкритість і схильність прогулюватися довше. Вечірній тип людей також більш схильний до зрад. Якщо продовжити пташину аналогію, то в природі саме сови вважаються схильним до полігамії птахами, а не жайворонки. Сови кращі у бейсболі. Дослідницька група, до складу якої входив представник команди San Francisco Giants, вивчала біоритми 16 гравців Вищої бейсбольної ліги. 9 із них виявилися совами, 7 — жайворонками. Потім дослідники об’єднала інформацію про хронотипи зі статистикою гри, врахувавши близько 7,5 тис подач за сезони 2009-2010 років. Свої попередні висновки дослідницька група опублікувала у 2011 році в додатковому випуску журналу Sleep. Усі бейсболісти вправлялися краще, коли час гри відповідав їхньому хронотипу. Хоча сови мали кращі середні показники, ніж жайворонки, — пише American Academy of Sleep Medicine. Жайворонки менш схильні до шкідливих звичок. Твердження Франкліна про краще здоров’я вранішніх пташок все ж має певний сенс. Справа в тому, що жайворонки є менш схильними до зловживання психоактивними речовинами.  Ряд досліджень підтверджує цей взаємозв’язок. Досліджуючи 676 дорослих, фінські вчені дійшли висновку, що серед сов частіше зустрічаються курці або ті, хто палили протягом життя. Крім того, опівнічники рідше кидають палити і, згідно з діагностичними показниками, проявляють більшу схильність до нікотинової залежності. Інше дослідження показало, що сови вживають більше алкоголю, ніж жайворонки. Проте поки що вчені не можуть пояснити цей взаємозв’язок. Можливо, серед затятих курців більше представників нічного хронотипу саме тому, що вони палять ввечері, використовуючи сигарети в якості додаткового стимулятора активності. Достеменно цей звязок не досліджено. Жайворонки більш завзяті, свідомі та схильні до компромісів. У 2011 році було проведене дослідження, переважно спрямоване на підлітків. Було виявлено взаємозв’язок між хронотипом та прагненням до різноманіття. За результатами експерименту, схильність до пошуку нових відчуттів серед німецьких підлітків властива саме тим, хто веде нічний спосіб життя. У ході цього ж дослідження, участь в якому взяли 346 осіб віком від 12 до 18 років, з’ясувалося, що завзятість, свідомість, командний дух та схильність до компромісів більше властиві жайворонкам, аніж совам. Також сови менше виявляють свою проактивність. Про хронотипи та прокрастинацію. Виходячи з попереднього пункту, неважко здогадатися, що сови більш схильні до відкладання справ на потім. Дослідження Джозефа Ферарі від 1997 року показало, що затяті прокрастинатори відносили себе до нічного типу людей. Базуючись на шестиденних записах повсякденної діяльності піддослідних, учені пов’язали прокрастинацію із загальною тенденцією цього типу людей робити все увечері. Дослідники зосереджували увагу на студентах, які є опівнічниками та прокрастинаторами практично за визначенням. Проте таку ж тенденцію було виявлено й у 2008 році серед дорослих людей, середній вік яких складав 50 років. І знову: приналежність до нічного типу людей прямо пов’язана з уникненням завдання, яке потрібно виконати. Про це дослідницька група включно з Ферарі повідомила в Journal of General Psychology. Також дослідники припустили, що ця схильність відкладати завдання до вечора може спричиняти проблеми на роботі з усталеним денним графіком. Вміння почуватися щасливим та час доби: жайворонки попереду. Можливо, совам тяжче в тому сенсі, що від них очікують не властивої їм активності протягом дня. Як наслідок, це порушує їхній природній біоритм, адже вони вимушені прокидатися раніше, ніж цього хоче організм. Це призводить до недосипання та емоційного виснаження. Тому й сови виявляються менш щасливими, ніж вранішні пташки. Такого висновку дійшли психологи з Університету Торонто, котрі проаналізували дані 435 молодих (віком 17-38 років) та 297 літніх (віком 59-79 років) людей. Результати дослідження показали: люди, які активні вранці, отримують більше позитивних емоцій, на відміну від тих, хто веде нічний спосіб життя. Обидва типи є більш творчими в періоди малої активності. У тому, що ваш біоритм не збігається з вимогами суспільства, є й свої переваги. Зокрема, креативні завдання найкраще вирішуються тоді, коли ви найменш активні. Такий висновок зробили психологи Маріка Віт і Роущ Зекс на підставі дослідження, в якому взяли участь 438 бажаючих. Встановивши їхній хронотип, учені запропонували піддослідним виконати 6 завдань уранці й увечері. Це були як аналітичні задачі, так і завдання, що потребували творчого підходу. Виконання другого типу задач було можливе виключно шляхом раптового осяяння. Учені зазначили, що в цілому учасники експерименту краще вправлялися в аналітичних задачах. Однак сови краще розв’язували задачі на кмітливість уранці, а жайворонки — ввечері. Тобто період найвищої продуктивності у такому роді занять припадали на часи найменшої активності для обох хронотипів. Результати стали своєрідним підтвердженням теорії інкубації. Вона стверджує: якщо трохи абстрагуватися від вирішення проблеми, людину спіткає еврика — і вирішення раптово приходить саме по собі. У цьому випадку абстрагуватися учасникам допомогла втома, яку вони відчували протягом неактивного для них періоду доби.
Реклама 👇 Замовити

Švydše za vse, vy vže znajete do jakogo hronotypu naležyte: rankovogo čy ničnogo. Jakščo ž ni, zapytajte pro ce u svoїh druziv, rodyčiv čy spivmeškanciv. Ta vy možete ne znaty, ščo sociology vykorystovujuť dovoli točni i, vidpovidno do akademičnyh standartiv, dovoli prosti nazvy. Ci hronotypy nazvani na česť dvoh vydiv ptašok. «Žajvoronky» rano-vranci vže na nogah i namagajuťsja ljagty spaty jakomoga raniše. «Sovy» pyľniši vnoči i zazvyčaj zasynajuť pizno vnoči. Nadali u cij publikaciї my vykorystovuvatymemo ci označennja bez lapok.

Jaki vidomi ljudy vstavaly rano čy ljagaly pizno

Svitu vidomi čymalo žajvoronkiv:

  • Ernest Heminguej — pyśmennyk,
  • Tomas Edison — vynahidnyk ta konstruktor,
  • Džordž Voker Buš — prezydent SŠA,
  • Margaret Tetčer — prem’jer-ministerka Velykobrytaniї.

Prote j sovy ne vidstajuť. Zokrema, zvyčkoju pracjuvaty vnoči vidznačylysja:

  • Čarľz Darvin — tvoreć teoriї pohodžennja vydiv ta evoljuciї,
  • Elvis Presli — rok-n-roľna zirka,
  • Kit Ričards — rok-muzykant,
  • Barak Obama — prezydent SŠA.

Čy označaje ce, ščo ljudyna vse žyttja bude žajvoronkom čy ljagatyme v drugij noči?

Hronotyp može zminjuvatysja protjagom žyttja. Krim togo, neščodavni doslidžennja proponujuť dodaty šče 2 riznovydy do spysku, navedenogo vyšče:

  • ti, hto rano vstajuť i pizno ljagajuť,
  • ti, hto pizno vstajuť i rano ljagajuť.

Prote zagalom koncepcija žajvoronkiv i sov vytrymala dosyť suvori doslidžennja. Suttjevoju bazoju dlja doslidžeń stala anketa z 19 pytań, rozroblena u 1976 roci. Za dopomogoju pytań pro zvyčnyj čas probudžennja ta zasynannja, samopočuttja vranci ta vvečeri j nyzky podibnyh ljudyna može vyznačyty svij hronotyp. Za neobhidnosti, jogo možna zminyty na bažanyj, jakščo napracjuvaty u sobi vidpovidni zvyčky.

My vyokremyly 9 zagaľnyh vysnovkiv pro sov i žajvoronkiv, jaki varto pročytaty nezaležno vid togo, jakyj čas doby dlja vas uljublenyj — deń čy nič.

Žajvoronky ta sovy — 9 faktiv pro hronotypy, pidtverdženyh naukoju 1
Jakyj sposib žyttja — dennyj čy ničnyj — vely vidomi ljudy mynulogo.
Klikniť na zobraženni, aby pobačyty interaktyvnu versiju.

Žajvoronky ne je zdorovišymy, zamožnišymy čy mudrišymy

Ben FranklinŽajvoronky ta sovy — 9 faktiv pro hronotypy, pidtverdženyh naukoju 2Buty jak Franklin — jak dije «pravylo 5 godyn» v roboti ta žytti propaguvav «žajvoronkovyj» sposib žyttja. Same jomu naležav vysliv: «Hto rano ljagaje i rano vstaje, zdorov’ja, bagatstvo j rozum nažyve». Prote para epidemiologiv Sautgemptonśkogo universytetu v Angliї u 1998 kynuly prjamyj vyklyk «vranišnij» tyraniї Franklina svojeju statteju dlja BMJ. Doslidnyky proanalizuvaly zagaľnonacionaľnu vybirku čolovikiv i žinok, kotri raniše buly obsteženi na modeli snu. Takož vony vyvčyly pokaznyky, pov’jazani zi zdorov’jam, bagatstvom ta mudristju. U grupi bulo 356 žajvoronkiv (ljudy, kotri perebuvajuť u ližku do 11 godyny večora, a na nogah vže do 8 ranku) ta 318 sov (u ližku pislja 11, na nogah pislja 8).

Vsupereč tverdžennju Franklina, sovy maly biľši dohody ta biľše dostupu do mašyn, niž rankovi žajvoronky. 2 hronotypy takož ocinjuvaly pryblyzno tak samo na kognityvnomu testi. Vin tež ne prodemonstruvav žodnyh vyjavlenyh vidminnostej u stani zdorov’ja.

«My ne znajšly žodnyh dokaziv, ščo nasliduvannja porady Franklina pro rannij vidbij ta rannij pidjom jakymoś čynom pov’jazane zi zdorov’jam, sociaľno-ekonomičnymy ta kognityvnymy perevagamy», — dohodjať vysnovku avtory. — «Navpaky: sovy vyjavylysja zamožnišymy za žajvoronkiv, hoča suttjevoї riznyci u stani їhńogo zdorov’ja čy rozumovyh zdibnostjah ne bulo».

I vse ž sovy rozumniši

Porivnjaľne doslidžennja žajvoronkiv ta sov nastupnogo roku biľš detaľno rozgljanulo pytannja osoblyvostej mozku. Psyholog Ričard Roberts iz Sidnejśkogo universytetu ta Patrik Killonen iz doslidnyćkoї laboratoriї VPS vyznačyly hronotyp 420 osib. Opislja їm daly 2 intelektuaľnyh testy. Razom zavdannja vyznačaly riveń profesijnyh znań (napryklad, z mehaniky čy inženeriї), zagaľnoї matematyky, rozuminnja pročytanogo, roboty pam’jati, švydkosti obrobky danyh.

Rezuľtaty, hoč i ne perevažnoju biľšistju, ale zijšlysja na korysť «večirńogo» typu ljudej. Sovy pereveršyly rankovyh žajvoronkiv za biľšistju intelektuaľnyh pokaznykiv, zi značnymy vidminnostjamy u roboti pam’jati ta švydkosti obrobky informaciї. Osoblyvo cikavo te, ščo take vidkryttja malo sylu j todi, koly kognityvni testy provodyly vranci.

«Rezuľtaty svidčať: na vidminu vid tradycijnoї narodnoї mudrosti, večirni typy biľš shyľni maty vyšči pokaznyky intelektu», — povidomyly Roberts i Killonen u žurnali “Personality and Individual Differences” vid 1999 roku.

Nauka, čas doby — ta uspihy v ližku

Večirni typy ljudej vyjavylysja kraščymy ne tiľky v intelektuaľnomu plani. Vony takož projavyly sebe jak garni kohanci — prynajmni za rezuľtatamy doslidžennja, opublikovanymy u vyščezaznačenomu žurnali u 2012 roci.

Doslidžennnja proviv Krystof Randler z Gajdeľberźkogo universytetu Ruprehta-Karla, ščo u NimeččyniŽajvoronky ta sovy — 9 faktiv pro hronotypy, pidtverdženyh naukoju 3Stvoreno peršyj u sviti lajner z kartyngom na palubi. U testuvanni vzjaly učasť 284 predstavnyky čolovičoї stati. V hodi doslidžennja vyznačavsja vzajemozv’jazok miž їhnim hronotypom ta seksuaľnoju povedinkoju. I hoča rankovi ta večirni typy piddoslidnyh maly statevi akty odnakovo často, čoloviky-sovy povidomljaly pro biľšu kiľkisť partneriv zagalom. Cja osoblyvisť zberigalasja j todi, koly doslidnyky vrahovuvaly vik učasnykiv eksperymentu, vidkrytisť i shyľnisť proguljuvatysja dovše.

Večirnij typ ljudej takož biľš shyľnyj do zrad. Jakščo prodovžyty «ptašynu» analogiju, to v pryrodi same sovy vvažajuťsja shyľnym do poligamiї ptahamy, a ne žajvoronky.

Sovy krašči u bejsboli

Doslidnyćka grupa, do skladu jakoї vhodyv predstavnyk komandy San Francisco Giants, vyvčala biorytmy 16 gravciv Vyščoї bejsboľnoї ligy. 9 iz nyh vyjavylysja sovamy, 7 — žajvoronkamy. Potim doslidnyky ob’jednala informaciju pro hronotypy zi statystykoju gry, vrahuvavšy blyźko 7,5 tys podač za sezony 2009-2010 rokiv. Svoї poperedni vysnovky doslidnyćka grupa opublikuvala u 2011 roci v dodatkovomu vypusku žurnalu Sleep.

«Usi bejsbolisty vpravljalysja krašče, koly čas gry vidpovidav їhńomu hronotypu. Hoča sovy maly krašči seredni pokaznyky, niž žajvoronky», — pyše American Academy of Sleep Medicine.

Žajvoronky menš shyľni do škidlyvyh zvyčok

Tverdžennja Franklina pro krašče zdorov’ja vranišnih ptašok vse ž maje pevnyj sens. Sprava v tomu, ščo žajvoronky je menš shyľnymy do zlovžyvannja psyhoaktyvnymy rečovynamy.  Rjad doslidžeń pidtverdžuje cej vzajemozv’jazok. Doslidžujučy 676 doroslyh, finśki včeni dijšly vysnovku, ščo sered sov častiše zustričajuťsja kurci abo ti, hto palyly protjagom žyttja. Krim togo, opivničnyky ridše kydajuť palyty i, zgidno z diagnostyčnymy pokaznykamy, projavljajuť biľšu shyľnisť do nikotynovoї zaležnosti.

Inše doslidžennja pokazalo, ščo sovy vžyvajuť biľše alkogolju, niž žajvoronky. Prote poky ščo včeni ne možuť pojasnyty cej vzajemozv’jazok. Možlyvo, sered zatjatyh kurciv biľše predstavnykiv ničnogo hronotypu same tomu, ščo vony paljať vvečeri, vykorystovujučy sygarety v jakosti dodatkovogo stymuljatora aktyvnosti. Dostemenno cej zv’jazok ne doslidženo.

Žajvoronky ta sovy — 9 faktiv pro hronotypy, pidtverdženyh naukoju

Žajvoronky biľš zavzjati, svidomi ta shyľni do kompromisiv

U 2011 roci bulo provedene doslidžennja, perevažno sprjamovane na pidlitkiv. Bulo vyjavleno vzajemozv’jazok miž hronotypom ta pragnennjam do riznomanittja. Za rezuľtatamy eksperymentu, shyľnisť do pošuku novyh vidčuttiv sered nimećkyh pidlitkiv vlastyva same tym, hto vede ničnyj sposib žyttja.

U hodi ćogo ž doslidžennja, učasť v jakomu vzjaly 346 osib vikom vid 12 do 18 rokiv, z’jasuvalosja, ščo zavzjatisť, svidomisť, komandnyj duh ta shyľnisť do kompromisiv biľše vlastyvi žajvoronkam, aniž sovam. Takož sovy menše vyjavljajuť svoju proaktyvnisť.

Pro hronotypy ta prokrastynaciju

Vyhodjačy z poperedńogo punktu, nevažko zdogadatysja, ščo sovy biľš shyľni do vidkladannja sprav na potim. Doslidžennja Džozefa Ferari vid 1997 roku pokazalo, ščo zatjati prokrastynatory vidnosyly sebe do ničnogo typu ljudej. Bazujučyś na šestydennyh zapysah povsjakdennoї dijaľnosti piddoslidnyh, učeni pov’jazaly prokrastynaciju iz zagaľnoju tendencijeju ćogo typu ljudej robyty vse uvečeri.

Doslidnyky zoseredžuvaly uvagu na studentah, jaki je opivničnykamy ta prokrastynatoramy praktyčno za vyznačennjam. Prote taku ž tendenciju bulo vyjavleno j u 2008 roci sered doroslyh ljudej, serednij vik jakyh skladav 50 rokiv. I znovu: prynaležnisť do ničnogo typu ljudej prjamo pov’jazana z unyknennjam zavdannja, jake potribno vykonaty. Pro ce doslidnyćka grupa vključno z Ferari povidomyla v Journal of General Psychology. Takož doslidnyky prypustyly, ščo cja shyľnisť vidkladaty zavdannja do večora može spryčynjaty problemy na roboti z ustalenym dennym grafikom.

Vminnja počuvatysja ščaslyvym ta čas doby: žajvoronky poperedu

Možlyvo, sovam tjažče v tomu sensi, ščo vid nyh očikujuť ne vlastyvoї їm aktyvnosti protjagom dnja. Jak naslidok, ce porušuje їhnij pryrodnij biorytm, adže vony vymušeni prokydatysja raniše, niž ćogo hoče organizm. Ce pryzvodyť do nedosypannja ta emocijnogo vysnažennja. Tomu j sovy vyjavljajuťsja menš ščaslyvymy, niž vranišni ptašky.

Takogo vysnovku dijšly psyhology z Universytetu Toronto, kotri proanalizuvaly dani 435 molodyh (vikom 17-38 rokiv) ta 297 litnih (vikom 59-79 rokiv) ljudej. Rezuľtaty doslidžennja pokazaly: ljudy, jaki aktyvni vranci, otrymujuť biľše pozytyvnyh emocij, na vidminu vid tyh, hto vede ničnyj sposib žyttja.

Obydva typy je biľš tvorčymy v periody maloї aktyvnosti

U tomu, ščo vaš biorytm ne zbigajeťsja z vymogamy suspiľstva, je j svoї perevagy. Zokrema, kreatyvni zavdannja najkrašče vyrišujuťsja todi, koly vy najmenš aktyvni. Takyj vysnovok zrobyly psyhology Marika Vit i Roušč Zeks na pidstavi doslidžennja, v jakomu vzjaly učasť 438 bažajučyh. Vstanovyvšy їhnij hronotyp, učeni zaproponuvaly piddoslidnym vykonaty 6 zavdań uranci j uvečeri. Ce buly jak analityčni zadači, tak i zavdannja, ščo potrebuvaly tvorčogo pidhodu. Vykonannja drugogo typu zadač bulo možlyve vyključno šljahom raptovogo «osjajannja».

Učeni zaznačyly, ščo v cilomu učasnyky eksperymentu krašče vpravljalysja v analityčnyh zadačah. Odnak sovy krašče rozv’jazuvaly zadači na kmitlyvisť uranci, a žajvoronky — vvečeri. Tobto period najvyščoї produktyvnosti u takomu rodi zanjať prypadaly na časy najmenšoї aktyvnosti dlja oboh hronotypiv. Rezuľtaty staly svojeridnym pidtverdžennjam teoriї inkubaciї. Vona stverdžuje: jakščo trohy abstraguvatysja vid vyrišennja problemy, ljudynu spitkaje «evryka» — i vyrišennja raptovo pryhodyť same po sobi. U ćomu vypadku abstraguvatysja učasnykam dopomogla vtoma, jaku vony vidčuvaly protjagom neaktyvnogo dlja nyh periodu doby.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: