Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak nimećki parlamentari vrahovujuť nauku ta IT u peredvyborčyh peregonah

Як німецькі парламентарі враховують науку та IT у передвиборчих перегонах

Potencial cyfrovyh tehnologij može daty poštovh rozvytku nauky. Jdeťsja pro onlajn-navčannja ta platformy dlja obminu naukovymy danymy, a takož tehnologiї dlja doslidžeń. Same tomu v Nimeččyni nauka i osvita u kombinaciї z informatyzacijeju zajmajuť čiľne misce u peredvyborčij kampaniї
Потенціал цифрових технологій може дати поштовх розвитку науки. Йдеться про онлайн-навчання та платформи для обміну науковими даними, а також технології для досліджень. Саме тому в Німеччині наука і освіта у комбінації з інформатизацією займають чільне місце у передвиборчій кампанії
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Використання цифрових технологій стало чільною темою передвиборчої кампанії у Німеччині. Питання про те, як і де застосовуватиметься потенціал IT, фігурує ледве не в кожній сфері: охороні здоровя, державному врядуванні, промисловості. Така дискусія триває вже доволі давно. Що цікаво, на передовиці вийшла тема, яка раніше згадувалася лише на полях — ІКТ у науці. Своєрідний план дій (Digitale Agenda) був ухвалений на період від 2014 до 2017 року. У ньому були зазначені 7 пріоритетних напрямків, у яких держава планувала розвивати потенціал інформатизації. На перших місцях тоді фігурували питання розбудови інформаційної інфраструктури. Зокрема, йшлося про забезпечення доступу до швидкого інтернету для всіх та вивчення і використання потенціалу роботи 4.0. У вересні 2017 року в Німеччині відбудуться вибори до Бундестаґу. Порядок денний буде ухвалений заново. Нині ж однією з ключових тем є питання освіти майбутнього. Наскільки важливе це питання, можна побачити, проаналізувавши передвиборчі програми основних німецьких партій, які згідно з попередніми опитуваннями мають шанс пройти у парламент: ХДС/ХСС, СДПГ, Ліва партія, партія Зелених та АдН. Йдеться не лише класичну освіту у школі, профучилищі чи університеті, але й про розвиток культури навчання впродовж всього життя. Чільне місце займає й питання про взаємозвязок між інформатизацією та наукою. Частина партій у цьому контексті розмірковує про те, у які сфери слід інвестувати у майбутньому. Інші активно замислюються над тим, які можливості відкривають ІКТ та стимулювання наукового прогресу. Онлайн-освіта та навчання. Одним з ключових слів партійних програм у контексті освіти можна назвати термін відкритість. Німецькі соціал-демократи, яким пророкують друге місце на виборах, пропонують створити цифровий відкритий університет. До його курсів якого зможе долучитися будь-хто незалежно від попередньої освіти. Крім того, планують покращити звязок між вищими навчальними закладами. Звісно, усі ці ідеї підкріплюються бажанням покращити рівень технічного оснащення в університетах. Правляча партія ХДС/ХСС, якій на прийдешніх виборах пророкують перше місце, також підтримує ідею провадження цифрових інноваційних університетів. Більше того — соціал-демократи виступають за створення цифрової бази даних для публікації й обміну навчальними матеріалами. Вільні демократи FDP говорять про livestream-лекції, відеолекції. Вони навіть хочуть перевірити, чи можна офіційно визнавати сертифікати, отримані за результатами навчання на онлайн-курсах Massive Online Courses (MOOCs). Політика відкритого доступу. Одна з найбільших проблем у наукових колах — доступ до результатів досліджень, наукових даних. Нині складнощі полягають у тому, що офіційні наукові журнали платні. Тож далеко не всі науковці мають бажання віддавати свої дані в чужі руки та дозволяти продовження досліджень. Партії здебільшого лівого спрямування прагнуть запровадити політику вільного доступу — Open Access. Згідно із нею дані з досліджень, проведених за державний кошт, мають бути доступні кожному. Таку ідею підтримують й СДПН та вільні демократи. Інші політсили Німеччини не висловлюють позицію щодо цього питання. Напрямки й фінансування. У програмі правлячої партії Німеччини ХДС/ХСС йдеться не стільки про культуру, комунікації й формат науки, скільки про перспективні напрямки. Серед них — дослідження у сфері штучного інтелекту, біотехнології, автоматизації виробничих процесів тощо. Ймовірно, що ці напрямки отримуватимуть у майбутньому підтримку з боку держави. Крім того, 2 партії виступають за впровадження спеціальних механізмів фінансування. СДПН пропонує створити систему наукових бонусів. Їх виплачуватимуть компаніям, що долучають до своєї роботи науковців. Вільні демократи пропонують підтримувати розробки інновацій на підприємствах за допомогою податкових коштів. З огляду на низку терактів, які прокотилися за минулі роки європейськими столицями, партії не оминули увагою й питання безпеки. Зокрема правляча партія ХДС/ХСС, наприклад, закликає збільшити фінансування досліджень у цій сфері захисту й обміну даних, підтримати кібербезпеку. Паралелі із реформуванням освіти й науки в Україні. На відміну від німецьких, українські політки поки що не квапляться задекларувати свою позицію з питань підтримки науки та освіти, сучасних технологій та IT. Хоча в Україні вибори пройдуть менш ніж за 2 роки — а тим часом проблеми системи освіти й науки в Україні вже стали хронічними. Фінансування науки утримується на символічному рівні й складає, за даними Інституту досліджень майбутнього, менше 1% державного бюджету. Хвиля реформ, яка піднялася після Євромайдану та Революції Гідності, майже не зачепила наукову сферу. Лише у травні 2017 року було обрано перший склад Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки й технологій. Його створення передбачає закон Про наукову і науково-технічну діяльність, ухвалений в кінці 2015 року. Рада стане консультативним органом при уряді та відіграватиме важливу роль при реформуванні наукової сфери. Серед пріоритетів роботи — розробка національної дорожньої карти Європейського простору дослідження, що дозволить набагато ефективніше використовувати можливості програми Горизонт 2020, у якій Україна є асоційованим членом. Залишається сподіватися на те, що це — перший крок на шляху змін у ставленні української держави до науково-технічного прогресу.
Реклама 👇 Замовити

Vykorystannja cyfrovyh tehnologij stalo čiľnoju temoju peredvyborčoї kampaniї u Nimeččyni. Pytannja pro te, jak i de zastosovuvatymeťsja potencial IT, figuruje ledve ne v kožnij sferi: ohoroni zdorov’ja, deržavnomu vrjaduvanni, promyslovosti. Taka dyskusija tryvaje vže dovoli davno. Ščo cikavo, na peredovyci vyjšla tema, jaka raniše zgaduvalasja lyše na poljah — IKT u nauci. Svojeridnyj «plan dij» (Digitale Agenda) buv uhvalenyj na period vid 2014 do 2017 roku. U ńomu buly zaznačeni 7 priorytetnyh naprjamkiv, u jakyh deržava planuvala rozvyvaty potencial informatyzaciї. Na peršyh miscjah todi figuruvaly pytannja rozbudovy informacijnoї infrastruktury. Zokrema, jšlosja pro zabezpečennja dostupu do švydkogo internetu dlja vsih ta vyvčennja i vykorystannja potencialu «roboty 4.0».

U veresni 2017 roku v Nimeččyni vidbuduťsja vybory do Bundestağu. Porjadok dennyj bude uhvalenyj zanovo. Nyni ž odnijeju z ključovyh tem je pytannja osvity majbutńogo. Naskiľky važlyve ce pytannja, možna pobačyty, proanalizuvavšy peredvyborči programy osnovnyh nimećkyh partij, jaki zgidno z poperednimy opytuvannjamy majuť šans projty u parlament: HDS/HSS, SDPG, Liva partija, partija Zelenyh ta AdN.

Jdeťsja ne lyše klasyčnu osvitu u školi, profučylyšči čy universyteti, ale j pro rozvytok kuľtury navčannja vprodovž vśogo žyttja. Čiľne misce zajmaje j pytannja pro vzajemozv’jazok miž informatyzacijeju ta naukoju. Častyna partij u ćomu konteksti rozmirkovuje pro te, u jaki sfery slid investuvaty u majbutńomu. Inši aktyvno zamysljujuťsja nad tym, jaki možlyvosti vidkryvajuť IKT ta stymuljuvannja naukovogo progresu.

Onlajn-osvita ta navčannja

Odnym z ključovyh sliv partijnyh program u konteksti osvity možna nazvaty termin «vidkrytisť». Nimećki social-demokraty, jakym prorokujuť druge misce na vyborah, proponujuť stvoryty cyfrovyj «vidkrytyj universytet». Do jogo kursiv jakogo zmože dolučytysja buď-hto nezaležno vid poperedńoї osvity. Krim togo, planujuť pokraščyty zv’jazok miž vyščymy navčaľnymy zakladamy. Zvisno, usi ci ideї pidkripljujuťsja bažannjam pokraščyty riveń tehničnogo osnaščennja v universytetah. Pravljača partija HDS/HSS, jakij na pryjdešnih vyborah prorokujuť perše misce, takož pidtrymuje ideju provadžennja cyfrovyh «innovacijnyh» universytetiv.

Biľše togo — social-demokraty vystupajuť za stvorennja cyfrovoї bazy danyh dlja publikaciї j obminu navčaľnymy materialamy. Viľni demokraty FDP govorjať pro livestream-lekciї, videolekciї. Vony naviť hočuť pereviryty, čy možna oficijno vyznavaty sertyfikaty, otrymani za rezuľtatamy navčannja na onlajn-kursah Massive Online Courses (MOOCs).

Polityka vidkrytogo dostupu

Odna z najbiľšyh problem u naukovyh kolah — dostup do rezuľtativ doslidžeń, naukovyh danyh. Nyni skladnošči poljagajuť u tomu, ščo oficijni naukovi žurnaly platni. Tož daleko ne vsi naukovci majuť bažannja viddavaty svoї dani v čuži ruky ta dozvoljaty prodovžennja doslidžeń. Partiї zdebiľšogo livogo sprjamuvannja pragnuť zaprovadyty polityku viľnogo dostupu — Open Access. Zgidno iz neju dani z doslidžeń, provedenyh za deržavnyj košt, majuť buty dostupni kožnomu. Taku ideju pidtrymujuť j SDPN ta viľni demokraty. Inši politsyly Nimeččyny ne vyslovljujuť pozyciju ščodo ćogo pytannja.

Naprjamky j finansuvannja

U programi pravljačoї partiї Nimeččyny HDS/HSS jdeťsja ne stiľky pro kuľturu, komunikaciї j format nauky, skiľky pro perspektyvni naprjamky. Sered nyh — doslidžennja u sferi štučnogo intelektu, biotehnologiї, avtomatyzaciї vyrobnyčyh procesiv toščo. Jmovirno, ščo ci naprjamky otrymuvatymuť u majbutńomu pidtrymku z boku deržavy. Krim togo, 2 partiї vystupajuť za vprovadžennja speciaľnyh mehanizmiv finansuvannja. SDPN proponuje stvoryty systemu «naukovyh bonusiv». Їh vyplačuvatymuť kompanijam, ščo dolučajuť do svojeї roboty naukovciv. Viľni demokraty proponujuť pidtrymuvaty rozrobky innovacij na pidpryjemstvah za dopomogoju podatkovyh koštiv.

Z ogljadu na nyzku teraktiv, jaki prokotylysja za mynuli roky jevropejśkymy stolycjamy, partiї ne omynuly uvagoju j pytannja bezpeky. Zokrema pravljača partija HDS/HSS, napryklad, zaklykaje zbiľšyty finansuvannja doslidžeń u cij sferi zahystu j obminu danyh, pidtrymaty kiberbezpeku.

Paraleli iz reformuvannjam osvity j nauky v Ukraїni

Na vidminu vid nimećkyh, ukraїnśki politky poky ščo ne kvapljaťsja zadeklaruvaty svoju pozyciju z pytań pidtrymky nauky ta osvity, sučasnyh tehnologij ta IT. Hoča v Ukraїni vybory projduť menš niž za 2 roky — a tym časom problemy systemy osvity j nauky v Ukraїni vže staly hroničnymy. Finansuvannja nauky utrymujeťsja na symvoličnomu rivni j skladaje, za danymy Instytutu doslidžeń majbutńogo, menše 1% deržavnogo bjudžetu. Hvylja reform, jaka pidnjalasja pislja Jevromajdanu ta Revoljuciї Gidnosti, majže ne začepyla naukovu sferu. Lyše u travni 2017 roku bulo obrano peršyj sklad Naukovogo komitetu Nacionaľnoї rady z pytań rozvytku nauky j tehnologij. Jogo stvorennja peredbačaje zakon «Pro naukovu i naukovo-tehničnu dijaľnisť», uhvalenyj v kinci 2015 roku. Rada stane konsuľtatyvnym organom pry urjadi ta vidigravatyme važlyvu roľ pry reformuvanni naukovoї sfery. Sered priorytetiv roboty — rozrobka nacionaľnoї dorožńoї karty Jevropejśkogo prostoru doslidžennja, ščo dozvolyť nabagato efektyvniše vykorystovuvaty možlyvosti programy «Goryzont 2020», u jakij Ukraїna je asocijovanym členom. Zalyšajeťsja spodivatysja na te, ščo ce — peršyj krok na šljahu zmin u stavlenni ukraїnśkoї deržavy do naukovo-tehničnogo progresu.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: