Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Iryna Solovej, Garage Gang: «Mali mista v Ukraїni majuť velykyj potencial»

Ірина Соловей, Garage Gang: «Малі міста в Україні мають великий потенціал»

«Ğaraž Ğenğ» — ce organizacija, ščo projšla šljah vid kvartyrnyh vystavok do realizaciї novatorśkyh modelej finansuvannja sociaľnyh iniciatyv. Vprodovž 9 rokiv komanda eksperymentuvala u gromadśkij dijaľnosti, publičnomu prostori ta onlajn-media. Pro robotu organizaciї, žyttjevi perekonannja ta Ukraїnu śogodni my pospilkuvalyś z Irynoju Solovej, kerujučoju partnerkoju ta strategom organizaciї
«Ґараж Ґенґ» — це організація, що пройшла шлях від квартирних виставок до реалізації новаторських моделей фінансування соціальних ініціатив. Впродовж 9 років команда експериментувала у громадській діяльності, публічному просторі та онлайн-медіа. Про роботу організації, життєві переконання та Україну сьогодні ми поспілкувались з Іриною Соловей, керуючою партнеркою та стратегом організації
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Організація розпочала свою роботу у 2008 році. Україна і світ тоді переживали економічну кризу. В листопаді того року лідери G20 зібралися вирішувати долю всього світу без участі представників інших країн. Саме в цей непростий період і виникла ініціатива. Зараз Ґараж Ґенґ — це Велика Ідея, Спільнокошт, Код міста та низка проектів, що змінюють країну в цілому та її міста зокрема. Про головні підсумки роботи за I півріччя 2017 року. — Досягненням є те, що ми отримали підтримку і запускаємо нову багаторічну програму. Вона тримає фокус на учасницьких даних — тих, якими можуть обмінюватися громадяни між собою, щоби картографувати виклики у своїй спільноті. Також важливим досягненням для нас буде момент, коли ми зможемо оголосити про започаткування програми Інгредієнти росту. Це — навчальний цикл для соціальних, креативних і зелених підприємців. Вони зможуть використовувати інформацію, яку генерують громадяни про свої спільноти. Це — поєднання ефектів двох різних програм. За рахунок цього можемо очікувати, що більше проектів ставатимуть ефективними в роботі з викликами, оскільки опиратимуться на реальні дані від реальних людей. Про плани на майбутнє. — Ми продовжуємо працювати з моделлю Креативне місто. ЖиттєЗАРАДне суспільство (англ. — Creative city. Resilient society). Це є місією роботи Ґараж Ґенґ. Всі програми (Код міста, робота платформи соціальних інновацій Велика ідея, CityGen, Інгредієнти росту) будуть таким чином інтегруватися, щоби люди індивідуально або в організаціях змогли взяти максимум від взаємодії з іншими. І щоби це відбувалося як у містах, так і на онлайн-платформі. Ми почали роботу ще неформально з 2008-го і продовжили як неприбуткова інституція із 2009 року. Бачимо в цьому сенс та багато позитивного зворотнього зв’язку від фахівців. Спостерігаємо успішність програм як у великих, так і малих містах. Бачимо заохочення від середовища, аби продовжити рух в цьому напрямку. Ми плануємо розширити й популяризувати використання Спільнокошту в регіонах, завдяки делегуванню знаннь про те, як працює краудфандинґ, як можна фінансувати інноваційні проекти спільним коштом, завдяки роботі агентів. Найближчим часом будемо пропонувати Майстерню Спільнокошту, де зможуть навчатися агенти Спільнокошту. Це — ті люди, які хочуть розуміти краще механізми краудфандинґу та консультувати проекти у своїх містах. Це розуміння важливе для роботи на будь-якій платформі колективного фінансування. Ми хочемо, щоби люди розуміли як це працює, могли цим скористатися. Ми прагнемо залучати їхню спільноту до реалізації активностей, які трансформують міста, села, школи, університети, публічні простори, театри та неформальні центри. Про колективне фінансування в Україні — Позитивна динаміка відбувається, оскільки люди краще розуміють, де й коли, на якій фазі проекту доречніше використовувати Спільнокошт. Можна прослідкувати, як проекти успішно поєднують фінансування Спільнокоштом з іншими джерелами надходжень. Наприклад ініціативи беруть участь у міських конкурсах Громадський проект, отримують бюджет від міста і знаходять цікаву пропозицію, щоби залучити й місцевий бізнес у тій чи іншій формі, Іноді надаються продукти для цього, але й у тому числі фінансова підтримка та експертна підтримка. Ми зробили дослідження про моделі філантропії, залучивши до опитування доброчинців платформи Велика Ідея. Виявили, що крім такої класичної філантропічної моделі, яка є джерелом оптимізму і відгуком на те, що люди хочуть робити щось нове та незвичне, є інші люди. Вони тяжіють до моделі стратегічної філантропії. Такі люди розглядають проект як можливість перевірити, яка модель буде працювати в нашому контексті, яка — ні. Їх цікавить, наскільки вона буде впливовою. Вони вникають у проект від фази формування, щоби проаналізувати, які результати він насправді дав. Так ми збагнули в ході дослідження, що людям не вистачає інструментів для виявлення своєї моделі філантропії. Зараз ми розробляємо настільну гру Синергія. Завдяки цьому інструменту через гру можна буде побачити себе в ролі лідера або соціального інвестора і зрозуміти, яка модель вам ближча. Це стосується не лише підтримки проектів через краудфандинґ, але й інвестування свого часу, уваги, знань у певні проекти. Так люди зможуть дізнатися, чи вони будуть отримувати більше віддачі, якщо фокусуватимуться на одному-двох проектах із повним відстеженням циклу. А можливо, їм варто підтримати ширше коло проектів, але проявити таке ж заохочення, щоби люди робили щось важливе, потрібне для своєї спільноти. Про прагнення українців до змін. — Варто посилити нашу толерантність до помилок. Звісно, підходити до цього розумно, але все-таки вміти капіталізувати на помилках. Таким чином, буде більше готовності тестувати нові моделі. Також відбуватиметься інтеграція знання, яке з’явилося в результаті можливо не дуже вдалих тестів. Якщо це знання буде інтегроване, то тоді кожен наступний тест буде нас просувати далі. І ми так би частіше спостерігали, що зміни вдаються, бо зробили достатньо спроб, щоби знайти працюючий метод. Про ініціативи у сфері урбаністики. — Програма, яка фокусується на сучасних методах урбаністики — це Код міста. Зараз вона працює в малих містах на Сході. Для неї застосовуємо концепцію на напрямку метагеографії. Ми хотіли запропонувати малим містам такий підхід, який дозволяє їм розвиватися комплексно. І ми міркували, що буде, коли мале місто задумається над тим, у що йому інвестувати і від чого буде найбільший вплив на нову динаміку в спільноті. Саме тоді зрозуміли, що іноді цікаві інвестиції є більшими за масштабом, генерують більше благ, ніж може бути поглинуто цією спільнотою. В результаті нам вдалось запропонувати малим містам такий метод розвитку, як метамісто, коли мале місто розглядає себе у ширшому інформаційному полі. Таким чином, малі міста отримують варіант навчатися один в одного. Це можуть бути міста, що розташовані поряд (як Краматорськ та Слов’янськ), або ті, які з дуже подібним або схожим досвідом (як Нетішин і Славутич, що обидва є атомоградами). Про малі міста. — Впевнена, що це все має великий потенціал. Обмеження роботи з малими містами й обмеження створення агломерацій міських триватиме до тих пір, поки в нас не буде політики, яка сприяє регіональній спеціалізації. Це — коли фактично регіон має внутрішню політику, яка пов’язує економіку, креативний потенціал включно з людським капіталом. Вибір такої траєкторії дозволяє спеціалізувати підприємства, формувати галузеві кластери. Коли міста ставатимуть двигунами для регіону, тоді, я думаю, цей потенціал зможе себе проявити повною мірою. Зараз мені рідко трапляються майданчики, де ведеться розмова про регіональну спеціалізацію такого характеру, хоча це є поширена й добре вивчена європейська практика. Але втішно в той же момент, що є маса майданчиків, де спілкуються про розвиток міст. Там досить цікаві й актуальні речі звучать. Такі діалоги — справді кроссекторальні. В них представлено людей із різних секторів — від державного й неприбуткового, культурного, й освітнього до інших, включно із екологічним. Вони всі разом спілкуються про те, як розвивати наші міста. Гадаю, дуже важливо, щоби цей підйом міст був своєрідною інвестицією в регіональний розвиток. Для цього можна орієнтуватися на європейську практику розумної спеціалізації регіонів. Про іноземний досвід обєднання громад. — Ми не мусимо вибирати вже відпрацьовану практику. Можемо аналізувати досвід як польський, так і німецький чи французький — і формувати власну політику. І, навіть, перш ніж такі політики можуть бути вироблені та втілені, потрібно започатковувати діалог про те, як міста взаємопов’язані з регіонами. А далі говорити, як регіони взаємопов’язані з державою. Тоді стає зрозуміло, які політики на кожному рівні потрібні. А ще видно, як всі ці рівні доповнюють та інтегруються одне з одним. Таким чином міцнітиме та використовуватиметься потенціал, який ми вже спостерігаємо в містах. Зараз йде підйом серед громадян, певні зміни в державних службах, зацікавленість бізнесу. Ми зможемо побачити, яка атмосфера і які свободи є в наших громадах. Також це дає змогу простежити, як формується й реалізовується креативний потенціал. Він мав би знайти своє втілення в хороших продуктивних ефектах, які можна отримати, коли є логіка на регіональному рівні. Але має бути так само підхід державний, який теж допомагає цим регіональним зв’язкам. Про книги для тих, хто започатковує зміни. — Точно можу назвати книгу Who’s Your City (Хто таке твоє місто) Річарда Флоріди. Вона буде цікавою не тільки урбаністам, але й освітянам, і менеджерам різних проектів, міських і культурних у тому числі. А також Пол Мейсон — Postcapitalism (Посткапіталізм). І третім пунктом — усі книжки, які викликають у вас інтерес. Тому що цікаво, щоби ми читали різні книжки, а не всі однакові. А потім обмінювалися тим, що ми в тих книжках вичитали. Про слово, яке характеризує Україну. — Помітила, що в мене українською це буде одне слово, а англійською — інше. Скажу українською: це — зростаюча. Перше, звісно, про що йдеться — це про ті болі, які пов’язані зі зростанням, і конфлікти росту, так би мовити, але це й радість відкриття. Зарядженість, яка виникає, коли ти, виростаючи, щось дізнався. Для тебе стає щось більше зрозумілим і ясним. І ти вже можеш діяти, виходячи з цієї ясності. Ось це — радість відкриття. Ти відкриваєш для себе по-новому і країну, і місто, і людей, які довкола тебе. І навіть себе розумієш більше.   Світлини з архіву Ірини Соловей
09.08.2017,13:30
0
Kostjantyn Strileć
Реклама 👇 Замовити

Organizacija rozpočala svoju robotu u 2008 roci. Ukraїna i svit todi perežyvaly ekonomičnu kryzu. V lystopadi togo roku lidery G20 zibralysja vyrišuvaty dolju vśogo svitu bez učasti predstavnykiv inšyh kraїn. Same v cej neprostyj period i vynykla iniciatyva. Zaraz «Ğaraž Ğenğ» — ce «Velyka Ideja»«Spiľnokošt»«Kod mista» ta nyzka proektiv, ščo zminjujuť kraїnu v cilomu ta її mista zokrema.

Pro golovni pidsumky roboty za I pivriččja 2017 roku

— Dosjagnennjam je te, ščo my otrymaly pidtrymku i zapuskajemo novu bagatoričnu programu. Vona trymaje fokus na učasnyćkyh danyh — tyh, jakymy možuť obminjuvatysja gromadjany miž soboju, ščoby kartografuvaty vyklyky u svoїj spiľnoti. Takož važlyvym dosjagnennjam dlja nas bude moment, koly my zmožemo ogolosyty pro započatkuvannja programy «Ingredijenty rostu». Ce — navčaľnyj cykl dlja sociaľnyh, kreatyvnyh i «zelenyh» pidpryjemciv. Vony zmožuť vykorystovuvaty informaciju, jaku generujuť gromadjany pro svoї spiľnoty. Ce — pojednannja efektiv dvoh riznyh program. Za rahunok ćogo možemo očikuvaty, ščo biľše proektiv stavatymuť efektyvnymy v roboti z vyklykamy, oskiľky opyratymuťsja na reaľni dani vid reaľnyh ljudej.

Pro plany na majbutnje

— My prodovžujemo pracjuvaty z modellju «Kreatyvne misto. ŽyttjeZARADne suspiľstvo (angl. — Creative city. Resilient society)». Ce je misijeju roboty «Ğaraž Ğenğ». Vsi programy («Kod mista», robota platformy sociaľnyh innovacij «Velyka ideja», CityGen, «Ingredijenty rostu») buduť takym čynom integruvatysja, ščoby ljudy indyviduaľno abo v organizacijah zmogly vzjaty maksymum vid vzajemodiї z inšymy. I ščoby ce vidbuvalosja jak u mistah, tak i na onlajn-platformi.

My počaly robotu šče neformaľno z 2008-go i prodovžyly jak neprybutkova instytucija iz 2009 roku. Bačymo v ćomu sens ta bagato pozytyvnogo zvorotńogo zv’jazku vid fahivciv. Sposterigajemo uspišnisť program jak u velykyh, tak i malyh mistah. Bačymo zaohočennja vid seredovyšča, aby prodovžyty ruh v ćomu naprjamku.

Dlja nas ce — duže važlyvo. Adže ce označaje, ščo svogo času my počaly ruhatysja v naprjamku, jakyj generuje novi možlyvosti, navčajučy čomuś novomu. Napryklad, tema roboty z danymy v spiľnotah — ce dlja nas nove pole, my budemo bagato včytysja v ćomu naprjamku, ale j tak samo masštabuvaty te, ščo my stvoryly raniše.

My planujemo rozšyryty j populjaryzuvaty vykorystannja «Spiľnokoštu» v regionah, zavdjaky deleguvannju znanń pro te, jak pracjuje kraudfandynğ, jak možna finansuvaty innovacijni proekty spiľnym koštom, zavdjaky roboti agentiv. Najblyžčym časom budemo proponuvaty «Majsternju Spiľnokoštu», de zmožuť navčatysja agenty «Spiľnokoštu». Ce — ti ljudy, jaki hočuť rozumity krašče mehanizmy kraudfandynğu ta konsuľtuvaty proekty u svoїh mistah. Ce rozuminnja važlyve dlja roboty na buď-jakij platformi kolektyvnogo finansuvannja. My hočemo, ščoby ljudy rozumily jak ce pracjuje, mogly cym skorystatysja. My pragnemo zalučaty їhnju spiľnotu do realizaciї aktyvnostej, jaki transformujuť mista, sela, školy, universytety, publični prostory, teatry ta neformaľni centry.

«Ğaraž Ğenğ»

Pro kolektyvne finansuvannja v Ukraїni

— Pozytyvna dynamika vidbuvajeťsja, oskiľky ljudy krašče rozumijuť, de j koly, na jakij fazi proektu dorečniše vykorystovuvaty «Spiľnokošt». Možna proslidkuvaty, jak proekty uspišno pojednujuť finansuvannja «Spiľnokoštom» z inšymy džerelamy nadhodžeń. Napryklad iniciatyvy beruť učasť u miśkyh konkursah «Gromadśkyj proekt», otrymujuť bjudžet vid mista i znahodjať cikavu propozyciju, ščoby zalučyty j miscevyj biznes u tij čy inšij formi, Inodi nadajuťsja produkty dlja ćogo, ale j u tomu čysli finansova pidtrymka ta ekspertna pidtrymka.

My zrobyly doslidžennja pro modeli filantropiї, zalučyvšy do opytuvannja dobročynciv platformy «Velyka Ideja». Vyjavyly, ščo krim takoї klasyčnoї filantropičnoї modeli, jaka je džerelom optymizmu i vidgukom na te, ščo ljudy hočuť robyty ščoś nove ta nezvyčne, je inši ljudy. Vony tjažijuť do modeli strategičnoї filantropiї. Taki ljudy rozgljadajuť proekt jak možlyvisť pereviryty, jaka modeľ bude pracjuvaty v našomu konteksti, jaka — ni. Їh cikavyť, naskiľky vona bude vplyvovoju. Vony vnykajuť u proekt vid fazy formuvannja, ščoby proanalizuvaty, jaki rezuľtaty vin naspravdi dav.

Tak my zbagnuly v hodi doslidžennja, ščo ljudjam ne vystačaje instrumentiv dlja vyjavlennja «svojeї» modeli filantropiї. Zaraz my rozrobljajemo nastiľnu gru «Synergija». Zavdjaky ćomu instrumentu čerez gru možna bude pobačyty sebe v roli lidera abo sociaľnogo investora i zrozumity, jaka modeľ vam blyžča. Ce stosujeťsja ne lyše pidtrymky proektiv čerez kraudfandynğ, ale j investuvannja svogo času, uvagy, znań u pevni proekty. Tak ljudy zmožuť diznatysja, čy vony buduť otrymuvaty biľše viddači, jakščo fokusuvatymuťsja na odnomu-dvoh proektah iz povnym vidstežennjam cyklu. A možlyvo, їm varto pidtrymaty šyrše kolo proektiv, ale projavyty take ž zaohočennja, ščoby ljudy robyly ščoś važlyve, potribne dlja svojeї spiľnoty.

Pro pragnennja ukraїnciv do zmin

— Varto posylyty našu tolerantnisť do pomylok. Zvisno, pidhodyty do ćogo rozumno, ale vse-taky vmity kapitalizuvaty na pomylkah.

Jakščo ščoś ne spracjuvalo, vidrefleksuvaty, čomu ne spracjuvalo — i zrobyty ce svoїm znannjam, deleguvaty ce znannja inšym.

Iryna Solovej, Garage Gang: «Mali mista v Ukraїni majuť velykyj potencial» 1
Iryna Solovej. Foto — Gate Business Photo

Takym čynom, bude biľše gotovnosti testuvaty novi modeli. Takož vidbuvatymeťsja integracija znannja, jake z’javylosja v rezuľtati možlyvo ne duže vdalyh testiv. Jakščo ce znannja bude integrovane, to todi kožen nastupnyj test bude nas prosuvaty dali. I my tak by častiše sposterigaly, ščo zminy vdajuťsja, bo zrobyly dostatńo sprob, ščoby znajty pracjujučyj metod.

Pro iniciatyvy u sferi urbanistyky

— Programa, jaka fokusujeťsja na sučasnyh metodah urbanistyky — ce «Kod mista». Zaraz vona pracjuje v malyh mistah na Shodi. Dlja neї zastosovujemo koncepciju na naprjamku metageografiї. My hotily zaproponuvaty malym mistam takyj pidhid, jakyj dozvoljaje їm rozvyvatysja kompleksno. I my mirkuvaly, ščo bude, koly male misto zadumajeťsja nad tym, u ščo jomu investuvaty i vid čogo bude najbiľšyj vplyv na novu dynamiku v spiľnoti.

Same todi zrozumily, ščo inodi cikavi investyciї je biľšymy za masštabom, generujuť biľše blag, niž može buty poglynuto cijeju spiľnotoju. V rezuľtati nam vdaloś zaproponuvaty malym mistam takyj metod rozvytku, jak metamisto, koly male misto rozgljadaje sebe u šyršomu informacijnomu poli. Takym čynom, mali mista otrymujuť variant navčatysja odyn v odnogo. Ce možuť buty mista, ščo roztašovani porjad (jak Kramatorśk ta Slov’janśk), abo ti, jaki z duže podibnym abo shožym dosvidom (jak Netišyn i Slavutyč, ščo obydva je «atomogradamy»).

Pro mali mista

— Vpevnena, ščo ce vse maje velykyj potencial. Obmežennja roboty z malymy mistamy j obmežennja stvorennja aglomeracij miśkyh tryvatyme do tyh pir, poky v nas ne bude polityky, jaka spryjaje regionaľnij specializaciї. Ce — koly faktyčno region maje vnutrišnju polityku, jaka pov’jazuje ekonomiku, kreatyvnyj potencial vključno z ljudśkym kapitalom. Vybir takoї trajektoriї dozvoljaje specializuvaty pidpryjemstva, formuvaty galuzevi klastery. Koly mista stavatymuť dvygunamy dlja regionu, todi, ja dumaju, cej potencial zmože sebe projavyty povnoju miroju.

Zaraz meni ridko trapljajuťsja majdančyky, de vedeťsja rozmova pro regionaľnu specializaciju takogo harakteru, hoča ce je pošyrena j dobre vyvčena jevropejśka praktyka. Ale vtišno v toj že moment, ščo je masa majdančykiv, de spilkujuťsja pro rozvytok mist. Tam dosyť cikavi j aktuaľni reči zvučať.

Taki dialogy — spravdi krossektoraľni. V nyh predstavleno ljudej iz riznyh sektoriv — vid deržavnogo j neprybutkovogo, kuľturnogo, j osvitńogo do inšyh, vključno iz ekologičnym. Vony vsi razom spilkujuťsja pro te, jak rozvyvaty naši mista. Gadaju, duže važlyvo, ščoby cej pidjom mist buv svojeridnoju investycijeju v regionaľnyj rozvytok. Dlja ćogo možna orijentuvatysja na jevropejśku praktyku rozumnoї specializaciї regioniv.

Iryna Solovej, Garage Gang: «Mali mista v Ukraїni majuť velykyj potencial» 2

Komanda «Ğaraž Ğenğ» i partnery. Avtorka foto — Natalja Kravčuk

Pro inozemnyj dosvid ob’jednannja gromad

— My ne musymo vybyraty vže vidpraćovanu praktyku. Možemo analizuvaty dosvid jak poľśkyj, tak i nimećkyj čy francuźkyj — i formuvaty vlasnu polityku. I, naviť, perš niž taki polityky možuť buty vyrobleni ta vtileni, potribno započatkovuvaty dialog pro te, jak mista vzajemopov’jazani z regionamy. A dali govoryty, jak regiony vzajemopov’jazani z deržavoju. Todi staje zrozumilo, jaki polityky na kožnomu rivni potribni. A šče vydno, jak vsi ci rivni dopovnjujuť ta integrujuťsja odne z odnym. Takym čynom micnityme ta vykorystovuvatymeťsja potencial, jakyj my vže sposterigajemo v mistah.

Zaraz jde pidjom sered gromadjan, pevni zminy v deržavnyh službah, zacikavlenisť biznesu. My zmožemo pobačyty, jaka atmosfera i jaki svobody je v našyh gromadah. Takož ce daje zmogu prostežyty, jak formujeťsja j realizovujeťsja kreatyvnyj potencial. Vin mav by znajty svoje vtilennja v horošyh produktyvnyh efektah, jaki možna otrymaty, koly je logika na regionaľnomu rivni. Ale maje buty tak samo pidhid deržavnyj, jakyj tež dopomagaje cym regionaľnym zv’jazkam.

Pro knygy dlja tyh, hto započatkovuje zminy

— Točno možu nazvaty knygu Who’s Your City («Hto take tvoje misto») Ričarda Floridy. Vona bude cikavoju ne tiľky urbanistam, ale j osvitjanam, i menedžeram riznyh proektiv, miśkyh i kuľturnyh u tomu čysli. A takož Pol Mejson — Postcapitalism («Postkapitalizm»). I tretim punktom — usi knyžky, jaki vyklykajuť u vas interes. Tomu ščo cikavo, ščoby my čytaly rizni knyžky, a ne vsi odnakovi. A potim obminjuvalysja tym, ščo my v tyh knyžkah vyčytaly.

Najgolovniša cinnisť čytannja — v tomu, ščo ty možeš pereosmyslyty te, ščo diznavsja z knyžok ta integruvaty ci znannja u svoju dijaľnisť, a potim analizuvaty, jak ce pracjuje na praktyci. Poglynannja tyh znań, jaki my čerpajemo z knyžok, nastiľky ž važlyve, jak i čytannja samyh knyžok.

Pro slovo, jake harakteryzuje Ukraїnu

— Pomityla, ščo v mene ukraїnśkoju ce bude odne slovo, a anglijśkoju — inše. Skažu ukraїnśkoju: ce — «zrostajuča».

Perše, zvisno, pro ščo jdeťsja — ce pro ti boli, jaki pov’jazani zi zrostannjam, i konflikty rostu, tak by movyty, ale ce j radisť vidkryttja. Zarjadženisť, jaka vynykaje, koly ty, vyrostajučy, ščoś diznavsja. Dlja tebe staje ščoś biľše zrozumilym i jasnym. I ty vže možeš dijaty, vyhodjačy z cijeї jasnosti. Oś ce — radisť vidkryttja. Ty vidkryvaješ dlja sebe po-novomu i kraїnu, i misto, i ljudej, jaki dovkola tebe. I naviť sebe rozumiješ biľše.

 

Svitlyny z arhivu Iryny Solovej

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: