Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Golovne pro mem «barža z kavunamy» — ta ekonomiku ričok

Головне про мем «баржа з кавунами» — та економіку річок

Publikacija na oficijnij storinci ukraїnśkogo prem'jer-ministra, suprovodžuvana frazoju pro «hersonśki kavuny», jaki teper matymuť zmogu doplysty do spožyvača u stolyci ričkovym transportom, vže tyždeń ne daje spokoju blogosferi ta Facebook-audytoriї — a my rozibralysja, ščo vse ce označaje (krim čergovogo internet-memu)
Публікація на офіційній сторінці українського прем'єр-міністра, супроводжувана фразою про «херсонські кавуни», які тепер матимуть змогу доплисти до споживача у столиці річковим транспортом, вже тиждень не дає спокою блогосфері та Facebook-аудиторії — а ми розібралися, що все це означає (крім чергового інтернет-мему)
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Звідки взявся новий мем. Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом. Так наприкінці липня розпочинався один із дописів Володимира Гройсмана, очільника українського уряду, у Facebook. І далі йшло посилання на матеріал про розвиток річкового транспорту та його використання в Україні як альтернативу автомобільним перевезенням. Як відомо, рідкісний український блоґер не знайде зраду навіть там, де номінально є перемога. Тому соцмережі вкрилися фотошопом та жартами на тему не гірше від стиглих смугастих на херсонському баштані. Найбільш оригінальними, втім, виявилися у редакції TEXTY. Там вирішили простежити за тим, як баржа з кавунами рухається в бік Горішніх Плавнів (містечка, яке повернуло свою історичну козацьку назву і стало мемом у соцмережах навесні 2017 року): Що насправді стоїть за анонсом баржі з кавунами. Укррічфлот свого часу опікувався внутрішніми перевезеннями — як вантажними, так і пасажирськими. Внаслідок неконтрольованих процесів всередині номінально державного (а по факту — по-тіньовому привласненого) підприємства у 1990-ті — нульові відбувся розпродаж суден, які забезпечували перевезення не лише кавунів. Втім, демотиваторів, жартів чи запитань про те, куди зникли популярні в Дніпрі та Миколаєві ракети (швидкісні пасажирські катери, інтенсивно використовувалися на внутрішніх річкових рейсах Південного Бугу та Дніпра між Миколаєвом, Одесою, Херсоном, Дніпропетровською областю до середини 1990-х — прим.авт.) чи суховантажні судна в ті часи не створювали. Можливо, через відсутність інтернету та соцмереж. Але скоріше — через повну закритість усіх процесів, повязаних із реорганізацією (а фактично — розкраданням) річкового флоту України. Тому ні мікро-, ні макроблоґер тих часів нічого не міг накреативити про ці історії, котрі були куди цікавішими за всі нинішні. Google дає чимало цікавої інформації за запитами Чорноморське пароплавство, Одеське морське пароплавство. Тож всі економічні та напівкримінальні нюанси зараз згадувати не будемо, будь-хто із бажаючих може відшукати їх самостійно. Ключовим орієнтиром для нової епохи внутрішнього судноплавства в Україні стали зусилля агрохолдингу НІБУЛОН — аж ніяк не пароплавств (більшість із яких залишилися існувати виключно на папері, але не на рейді). Баржа з кавунами — лише маленький фрагмент вантажного флоту. Його вже не перший рік розвиває компанія Вадатурського на додачу до спорудження інфраструктури вантажних портів, пунктів та елеваторів. Внаслідок цих змін судноплавство повернулося до Південного Бугу на Півдні України. Зявилися нові маршрути в Чорне море та альтернатива класичним портам Одеси та Херсону. Звісно, краще в звітах виглядали би згадані вище ракети. От тільки інвестиції у агрохолдинг хтось вирішив проілюструвати саме актуальною в сезон баштанною продукцією. Далі сюжет потрапив на ТСН. А той факт, що піарники та SMM-ники очільника українського КабМіну підхопили цей матеріал 1+1 і поширили його у соцмережах, можна назвати просто кумедним збігом, не більше. Але точно не вартим такої підвищеної багатоденної уваги з боку користувачів Facebook та Twitter. Що варто знати про плани України в сфері річкового транспорту. Насправді епізод із баржею — це навіть не пролог до реформ в сфері річкового транспорту. Завдовго до баржі, у травні 2017 року стало відомо, що Україна і Білорусь мають намір створити річковий хаб з метою включення Дніпра до трансєвропейської портової мережі. Оскільки Україна виступила із заявкою про включення Дніпра до трансєвропейської транспортної мережі, то вона має право подавати до Єврокомісії запит на технічну допомогу з розвитку даного міжнародного транспортного коридору. Орієнтири закріплено й документально. У проекті Національної транспортної стратегії до 2030 року наголос зроблено на розвиток судноплавства та внутрішнього водного транспорту. До чого тут НІБУЛОН. Згаданий вище агрохолдинг важливий в контексті барж не лише із кавунами. Він є однією з компаній, котра інвестує значні кошти в те, аби повернути колишній рівень продуктивності внутрішніх річкових перевезень. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні НІБУЛОН транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. А в найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно. Для цього навіть придбано окремий оновлений автопарк. Схема проста. Вантажівки довозять зерно, кавуни чи овочі до терміналів у портах. А далі все це подорожує українськими річками, не розбиваючи дороги і не знищуючи ґрунтові шляхи чи і без того нетривкий український асфальт на трасах. Паралельно в НІБУЛОН оголосили про відкриття регулярних пасажирських перевезень водним транспортом. Першими подорожувати на пасажирських суднах НІБУЛОН Експрес зможуть мешканці Миколаївської та Херсонської областей. А загалом корпорація має намір вкласти 5,5 млрд грн в розвиток аграрної інфраструктури та річкових перевезень України. Отакі ось кавуни, баржі і меми. Завершимо, мабуть, дописом від SMM-ників премєр-міністра:

Zvidky vzjavsja novyj mem

«Vperše za 14 rokiv hersonśki kavuny vidpravljaťsja v stolycju ne avtošljahamy, a ričkovym transportom». Tak naprykinci lypnja rozpočynavsja odyn iz dopysiv Volodymyra Grojsmana, očiľnyka ukraїnśkogo urjadu, u Facebook. I dali jšlo posylannja na material pro rozvytok ričkovogo transportu ta jogo vykorystannja v Ukraїni jak aľternatyvu avtomobiľnym perevezennjam.

Jak vidomo, ridkisnyj ukraїnśkyj bloğer ne znajde «zradu» naviť tam, de nominaľno je «peremoga». Tomu socmereži vkrylysja fotošopom ta žartamy na temu ne girše vid styglyh «smugastyh» na hersonśkomu baštani.

Golovne pro mem «barža z kavunamy» — ta ekonomiku ričok 1

Najbiľš oryginaľnymy, vtim, vyjavylysja u redakciї TEXTY. Tam vyrišyly prostežyty za tym, jak «barža z kavunamy» ruhajeťsja v bik Gorišnih Plavniv (mistečka, jake povernulo svoju istoryčnu kozaćku nazvu i stalo memom u socmerežah navesni 2017 roku):

Golovne pro mem «barža z kavunamy» — ta ekonomiku ričok 3

Ščo naspravdi stoїť za anonsom «barži z kavunamy»

— A meni ce naviť podobajeťsja. Pošumily pro litaky — uveś Facebook vyvčyv cinoutvorennja v aeroportah. Napysav Grojsman pro kavuny — drugyj deń vsi vyvčajuť systemu vnutrišnih sudnoplavnyh šljahiv Ukraїny, її potočnyj stan i vklad u ce agroholdyngu «Nibulon», na jakyj, — a ne na profukanyj bezdarno «Ukrričflot» — i pokladajuťsja vsi naši nadiї pro vidrodžennja dniprovśkogo sudnoplavstva.

«Ukrričflot» svogo času opikuvavsja vnutrišnimy perevezennjamy — jak vantažnymy, tak i pasažyrśkymy. Vnaslidok nekontroľovanyh procesiv vseredyni nominaľno deržavnogo (a po faktu — «po-tińovomu» pryvlasnenogo) pidpryjemstva u 1990-ti — «nuľovi» vidbuvsja «rozprodaž» suden, jaki zabezpečuvaly perevezennja ne lyše kavuniv. Vtim, demotyvatoriv, žartiv čy zapytań pro te, kudy znykly populjarni v Dnipri ta Mykolajevi «rakety» (švydkisni pasažyrśki katery, intensyvno vykorystovuvalysja na vnutrišnih ričkovyh rejsah Pivdennogo Bugu ta Dnipra miž Mykolajevom, Odesoju, Hersonom, Dnipropetrovśkoju oblastju do seredyny 1990-h — prym.avt.) čy suhovantažni sudna v ti časy ne stvorjuvaly. Možlyvo, čerez vidsutnisť internetu ta socmerež. Ale skoriše — čerez povnu zakrytisť usih procesiv, pov’jazanyh iz «reorganizacijeju» (a faktyčno — rozkradannjam) ričkovogo flotu Ukraїny. Tomu ni mikro-, ni makrobloğer tyh časiv ničogo ne mig «nakreatyvyty» pro ci istoriї, kotri buly kudy cikavišymy za vsi nynišni. Google daje čymalo cikavoї informaciї za zapytamy «Čornomorśke paroplavstvo», «Odeśke morśke paroplavstvo». Tož vsi ekonomični ta napivkryminaľni njuansy zaraz zgaduvaty ne budemo, buď-hto iz bažajučyh može vidšukaty їh samostijno.

Ključovym orijentyrom dlja novoї epohy vnutrišńogo sudnoplavstva v Ukraїni staly zusyllja agroholdyngu «NIBULON» — až nijak ne paroplavstv (biľšisť iz jakyh zalyšylysja isnuvaty vyključno «na paperi», ale ne na rejdi). «Barža z kavunamy» — lyše maleńkyj fragment vantažnogo flotu. Jogo vže ne peršyj rik rozvyvaje kompanija Vadaturśkogo na dodaču do sporudžennja infrastruktury vantažnyh portiv, punktiv ta elevatoriv. Vnaslidok cyh zmin sudnoplavstvo povernulosja do Pivdennogo Bugu na Pivdni Ukraїny. Z’javylysja novi maršruty v Čorne more ta aľternatyva «klasyčnym» portam Odesy ta Hersonu. Zvisno, krašče v zvitah vygljadaly by zgadani vyšče «rakety». Ot tiľky investyciї u agroholdyng htoś vyrišyv proiljustruvaty same aktuaľnoju v sezon baštannoju produkcijeju. Dali sjužet potrapyv na «TSN». A toj fakt, ščo piarnyky ta SMM-nyky očiľnyka ukraїnśkogo KabMinu pidhopyly cej material «1+1» i pošyryly jogo u socmerežah, možna nazvaty prosto kumednym zbigom, ne biľše. Ale točno ne vartym takoї pidvyščenoї bagatodennoї uvagy z boku korystuvačiv Facebook ta Twitter.

Ščo varto znaty pro plany Ukraїny v sferi ričkovogo transportu

Naspravdi epizod iz baržeju — ce naviť ne prolog do reform v sferi ričkovogo transportu. Zavdovgo do «barži», u travni 2017 roku stalo vidomo, ščo Ukraїna i Biloruś majuť namir stvoryty ričkovyj hab z metoju vključennja Dnipra do transjevropejśkoї portovoї mereži. Oskiľky Ukraїna vystupyla iz zajavkoju pro vključennja Dnipra do transjevropejśkoї transportnoї mereži, to vona maje pravo podavaty do Jevrokomisiї zapyt na tehničnu dopomogu z rozvytku danogo mižnarodnogo transportnogo korydoru. Orijentyry zakripleno j dokumentaľno. U proekti Nacionaľnoї transportnoї strategiї do 2030 roku nagolos zrobleno na rozvytok sudnoplavstva ta vnutrišńogo vodnogo transportu.

Do čogo tut «NIBULON»

Zgadanyj vyšče agroholdyng važlyvyj v konteksti barž ne lyše iz kavunamy. Vin je odnijeju z kompanij, kotra investuje značni košty v te, aby povernuty kolyšnij riveń produktyvnosti vnutrišnih ričkovyh perevezeń. Metoju kompaniї je maksymaľne pereorijentuvannja vantažnyh perevezeń na ričky. Vže śogodni «NIBULON» transportuje 2 mln t zerna na rik ričkamy Ukraїny. A v najblyžči roky perevezennja po vodi skladatymuť 4,6 mln t ščorično. Dlja ćogo naviť prydbano okremyj onovlenyj avtopark. Shema prosta. Vantaživky dovozjať zerno, kavuny čy ovoči do terminaliv u portah. A dali vse ce «podorožuje» ukraїnśkymy ričkamy, ne «rozbyvajučy» dorogy i ne znyščujučy ğruntovi šljahy čy i bez togo netryvkyj ukraїnśkyj asfaľt na trasah.

Paraleľno v «NIBULON» ogolosyly pro vidkryttja reguljarnyh pasažyrśkyh perevezeń vodnym transportom. Peršymy podorožuvaty na pasažyrśkyh sudnah «NIBULON Ekspres» zmožuť meškanci Mykolaїvśkoї ta Hersonśkoї oblastej. A zagalom korporacija maje namir vklasty 5,5 mlrd grn v rozvytok agrarnoї infrastruktury ta ričkovyh perevezeń Ukraїny.

Otaki oś kavuny, barži i memy. Zaveršymo, mabuť, dopysom vid SMM-nykiv prem’jer-ministra:

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: