Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak rozpiznaty fejkovi novyny ta statti

Як розпізнати фейкові новини та статті

U čas, koly kožen, hto maje smartfon i dostup do internetu, može zrobyty dopys u Facebook i staty ńjuzmejkerom, jak nikoly je aktuaľnym pytannja pravdyvosti novyn. Na ščastja, pereviryty novynu na dostovirnisť ne tak uže j važko, i my znajemo, jak ce zrobyty
У час, коли кожен, хто має смартфон і доступ до інтернету, може зробити допис у Facebook і стати ньюзмейкером, як ніколи є актуальним питання правдивості новин. На щастя, перевірити новину на достовірність не так уже й важко, і ми знаємо, як це зробити
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Зараз легко створити сайт і публікувати на ньому вигадані новини, котрі стають міжнародними заголовками. Стає дедалі важче відрізнити правду від вигадки — не кажучи вже про те, що легко поділитися фейком з іншими, хто також може нічого не запідозрити. Недарма правду було названо найважливішим словом 2017 року. На щастя, фейкові новини можливо розпізнати. Читайте, як це зробити — і як відфільтрувати псевдоновини та пост-правду зі своєї стрічки Facebook. Яких сайтів варто остерігатися, аби не поширити фейкову новину. Незалежно від того, чи вважаєте ви сфабриковані новини одним із чинників, що визначили результат минулорічних виборів у США, чи ні — фейкові новинарні сайти однозначно мали певний вплив. Саме з 2016 року почала активно зростати кількість сайтів, які привертають увагу аудиторії, публікуючи цілковиті вигадки. У кращому випадку, такі ресурси дезінформують суспільство. У гіршому — вони призводять то потопання справжніх новин у невпинному потоці сфабрикованих історій, які потребують викриття. Часто ці сайти зараховують себе до сатиричних або запевняють, що переслідують виключно розважальні цілі. Більше того, вони можуть зовсім знехтувати відмовою від відповідальності. Автори таких статей не прагнуть чогось навіть віддалено схожого на правду. Пол Горнер створив кілька подібних сайтів. Він є власником цілком правдоподібних URL-адрес, як-от nbc.com.co та abcnews.com.co. Зверніть увагу на сторонні .co наприкінці. Жоден із цих сайтів не пов’язаний зі справжніми ABC, NBC чи іншими телеканалами та редакціями. Але якщо не надто придивлятися до посилання, за яким ви переходите, можна прийняти це за справжній ньюзрум. Такі сайти пропонують читачам повністю вигадані історії, які можуть видатися достовірними, якщо ви не надто обізнані у певній сфері. Особливо — у журналістиці. Фейки та закордонна журналістика. Наведемо декілька прикладів типових фейків, які добре заходять англомовній аудиторії. На одному із сайтів Горнера йшлося, що Обама піде на третій президентський термін. Це заборонено відповідно до 22-ї поправки Конституції США. А в іншій публікації сказано, що тоді ще президент Обама підписав виконавче розпорядження про розслідування результатів виборів 2016 та заплановане повторне голосування 19 грудня цього ж року. Це теж незаконно й неможливо. Незважаючи на очевидну фейковість цих новин, думка про те, що це могло би бути правдою, викликала хвилю обурення в суспільстві. Додайте сюди й той факт, що мало хто із звичайних людей занурюється у юридичні тонкощі. Сам Горнер в інтерв’ю для The Washington Post говорив, що поширення фейків відбувається, бо люди не перевіряють інформацію на достовірність. The New York Times спілкувалися зі ще одним власником сайту вигаданих новин. Бека Латсабідзе стверджував, що продукування фейкового контенту — це лише прибуток і нічого більше. Хоча Горнер і Латсабідзе стверджують, що їхні сайти є сатиричними, не секрет, що якби вони не вдалися до хитрощів, заробляти гроші таким чином було би значно важче. Ситуацію ускладнює ще й те, що Facebook зацікавлений у показі людям новин, які їм подобаються, навіть якщо ці новини сфабриковані. За повідомленням Gizmodo, Facebook має інструменти для закриття сайтів із вигаданими новинами. Проте їх не вдалося використати через острах видатися упередженими. Натомість, ваші друзі чи навіть алгоритми Facebook потенційно можуть принести вам повністю сфабриковані новини, які будуть винагороджені соцмережею так само, як і достовірні. Як уникнути відвертих фейків. Сайти з абсолютно сфабрикованими новина є скрізь. Але їх також найлегше уникнути: Розширення, на зразок B.S.Detector, повідомлятимуть вас, що ви збираєтеся перейти за посиланням із сумнівного джерела. Ви також можете перевірити URL-адресу сайту. Більшість сайтів новин переспрямовуватимуть до.com або.net-домену, навіть якщо вони володіють іншими версіями URL-адреси. Якщо ви читаєте сайт, який закінчується менш поширеними доменами, такими як.co, шукайте в інтернеті назву вузла новин, щоби спочатку знайти їхній справжній сайт. Якщо ви не можете знайти подібну статтю на більш надійному домені, не довіряйте написаному. Подивіться на нижній колонтитул сайту. Багато сайтів матимуть застереження про те, що є сатиричними або щось на кшталт цього. Як користуватися фактчекінґом. Відносно легко розпізнати новини, які надходять із ненадійних джерел. Проте деякі сфабриковані новини можуть з’являтися й на авторитетних ресурсах. Українські редакції, на жаль, теж грішать подібним. У деяких випадках популярні ньюзруми накидаються на потенційні новини без адекватних досліджень чи підтверджень. Результатом є неправдива історія, яка розповсюджується всією мережею. Такі новини є фейковими, навіть якщо видання, що публікує їх, є справжнім. The New York Times показав наочний приклад того, як сфабриковані новини стають вірусними. Користувач Twitter Ерік Такер сфотографував кілька автобусів поблизу післявиборчої протестної акції, стверджуючи, що все було підлаштовано та додаючи хештег #fakeprotests. Історію підхопили численні новинні видання. Однак претензія виявилася помилковою. Подальше розслідування виявили, що автобуси були найняті компанією Tableau Software на конференцію. Автобуси ніколи не перевозили протестуючих і не мали нічого спільного з політикою. Проте історією в соцмережах поділилися тисячі користувачів. До з’ясування справжніх обставин шкоду вже було заподіяно. Схожа ситуація сталася через кілька публікацій одного користувача Twitter. Кілька твітів спричинили шквал повідомлень про те, що CNN випадково транслював порно протягом 30 хвилин. За повідомленням Gizmodo, це навряд чи було правдою. Ніхто, крім цього користувача Twitter, не бачив імовірного забороненого контенту. Сам телеканал стверджував, що не зміг знайти жодних доказів того, що телепрограма в Бостоні була перервана вищезазначеним роликом. Незважаючи на непереконливі докази — це цілком могло бути вигадкою або ізольованою помилкою — історію підхопили The International Business Times, Independent, Mashable й інші сайти. Багато з них використали заголовки, що позиціонували новину як питання. Чи справді CNN транслював порно протягом 30 хвилин? Коли питання використовується як заголовок до новини, зазвичай відповідь на нього є негативною. Це — ще один підступний спосіб надрукувати матеріал, не перевіряючи його достовірність. Де перевіряти українські новини на достовірність. Із такими новинами важче боротися, оскільки правду значно важче з’ясувати. До того ж, правда ніколи не матиме такого ж вірусного розпосюдження, як брехня. У цьому випадку, вам допоможуть фактчекінгґові сайти: Snopes, Politifact, FactCheck.org — світові StopFake, VoxUkraine, FactCheck та Слово й діло — в Україні. Недоліком є те, що ці сайти не завжди достатньо швидкі, аби встигати за тими, хто фабрикує псевдоновини. Викривальну статтю Snopes опублікував 11 жовтня 2016 року, за два дні після твіту Еріка Такера й на день пізніше, ніж у мережі з’явилися резонансні статті на цю тему. Важливо пам’ятати, що жоден фактчекінговий сайт не є досконалим. Хоча вони ефективні у викритті очевидних вигадок та неправдивої інформації, ці сайти не розроблені, щоби бути ретельними майданчиками, таким собі золотим стандартом журналістики. Якщо ви помітили в статті сумнівне твердження, скористайтеся зазначеними сайтами для перевірки фактів. Однак не забудьте провести також власний аналіз конкретного питання. Як шукати докази достовірності. Окрім людей, котрі вигадують нісенітниці онлайн (навмисне чи ні), політичні та корпоративні діячі часто змішують новини з обвинуваченнями. Намагаючись заохотити нейтралітет, багато новинарних видань не наважуються спростувати висловлювання публічного діяча, навіть якщо сказане є очевидною брехнею. Професор журналістики Нью-Йоркського університету Джей Русен називає це новиною на основі звинувачень. Такі новини слідують базовій структурі: Особа А робить звинувачення на адресу особи Б. Особа Б заперечує звинувачення. Новинарні видання повідомляють про адресоване звинувачення та його заперечення, але не додають інформації на підтримку або спростування відповідного твердження. Саме звинувачення, а не достовірність претензії, розглядається як історія, придатна для новин. Русен стверджує, що це суперечить правилам побудови новин на основі фактичних даних. У статтях, що базуються на доказах, історія повинна супроводжуватися інформацією про достовірність обвинувачення. Якщо немає доказів, що підтверджують обвинувачення, це обов’язково має бути вказано в статті. Якщо є докази, що спростовують звинувачення, це також має зазначатися в матеріалі. Саме докази мають стояти на першому місці, а не звинувачення. Як це працює на прикладі. Наприклад, новообраний президент Дональд Трамп стверджував, що мільйони голосів були віддані незаконно, через що він втратив значну кількість голосів виборців. Як зазначає Русен, новини на основі звинувачень видаватимуть цю заяву за достовірну тільки тому, що її зробив обраний президент. У той час як за стандартами, будь-яка заява має насамперед супроводжуватися доказами, лише на основі яких можна робити висновок про правдивість конкретного звинувачення. У випадку з голосуванням, видання The Washington Post пояснило, що не було вагомих доказів фальсифікацій голосів у масштабах, зазначених Трампом. Перерахунок голосів здійснювався в кількох штатах. Але до його завершення та оприлюднення даних, не було жодних ґрунтовних доказів, лише звинувачення. Хоча більшість видань принаймні повідомляли інформацію, багато авторитетних ЗМІ просто цитували твердження обраного президента США, створюючи враження достовірності звинувачення. Звичайно, це робиться з метою зацікавлення читачів. Проте таким чином видання вводять їх в оману, що є неприпустимим. В чому головна проблема для сучасних читачів. У читачів є велика кількість матеріалів, що потребують фактчекінґу. Людина мусить перевіряти кожне твердження (включаючи й самі заголовки), хоча мала би отримувати точну інформацію якомога легше. У гонитві за сенсаціями, читачі можуть стати дезінформованими. А найгіршим є те, що провокаційні новини на основі звинувачень насправді можуть відволікати читачів від реальних історій, з наявними доказами, які слід розглянути. На жаль, саме цей тип фейкових новин є найпоширенішим, і навіть великі видання мають подібні гріхи. Аби не стати жертвою новин, що базуються на звинувачення, розгляньте структуру повідомлення та докази, наявні в ньому. Якщо стаття просто дублює звинувачення та заперечення зацікавлених осіб, можливо, краще пошукати правди деінде. Ще раз, у цій галузі можуть бути корисними фактчекінґові сайти та власний поглиблений аналіз. Як визначити якість контенту. Коли дезінформація набуває загрозливих масштабів, легко стверджувати, що у світі не залишається якісної журналістики. Насправді, вона існує. Соцмережі й інструменти, які ми використовуємо для отримання новин, дозволяють нам обирати те, що нам найбільше подобається. У результаті, ми можемо перевантажуватися сфабрикованими новинами та втрачати здатність відрізняти правду від вигадки. Ми достатньо розумні, аби виявити фейкові новини, проте не маємо достатньо часу для перевірки всього потоку інформації. Врешті-решт, подібний матеріал просочується крізь шпарини. На жаль, немає якогось простого вирішення цієї проблеми. Та ми можемо почати із того, що не варто ділитися новинами тільки тому, що вони нас обурюють. Сфабриковані новини та вигадані історії процвітають за рахунок того, що експлуатують наше обурення, гнів, незадоволення. Новини справедливо отримують емоційний підйом від нас, коли історія правдива. Але коли вона вигадана, наша емоційність може дати велику силу безпідставним звинуваченням, що робить нас менш інформованими та більш розділеними. А ніщо з цього не робить якіснішими новини, які ми читаємо. Тому голову варто зберігати холодною, читаючі навіть гарячі новини.
Реклама 👇 Замовити

Zaraz legko stvoryty sajt i publikuvaty na ńomu vygadani novyny, kotri stajuť mižnarodnymy zagolovkamy. Staje dedali važče vidriznyty pravdu vid vygadky — ne kažučy vže pro te, ščo legko podilytysja fejkom z inšymy, hto takož može ničogo ne zapidozryty. Nedarma «pravdu» bulo nazvano najvažlyvišym slovom 2017 roku. Na ščastja, fejkovi novyny možlyvo rozpiznaty. Čytajte, jak ce zrobyty — i jak vidfiľtruvaty psevdonovyny ta «post-pravdu» zi svojeї stričky Facebook.

Jakyh sajtiv varto osterigatysja, aby ne pošyryty fejkovu novynu

Nezaležno vid togo, čy vvažajete vy sfabrykovani novyny odnym iz čynnykiv, ščo vyznačyly rezuľtat mynuloričnyh vyboriv u SŠA, čy ni — fejkovi novynarni sajty odnoznačno maly pevnyj vplyv. Same z 2016 roku počala aktyvno zrostaty kiľkisť sajtiv, jaki pryvertajuť uvagu audytoriї, publikujučy cilkovyti vygadky. U kraščomu vypadku, taki resursy dezinformujuť suspiľstvo. U giršomu — vony pryzvodjať to «potopannja» spravžnih novyn u nevpynnomu potoci sfabrykovanyh istorij, jaki potrebujuť vykryttja. Často ci sajty zarahovujuť sebe do «satyryčnyh» abo zapevnjajuť, ščo pereslidujuť vyključno rozvažaľni cili. Biľše togo, vony možuť zovsim znehtuvaty vidmovoju vid vidpovidaľnosti. Avtory takyh statej ne pragnuť čogoś naviť viddaleno shožogo na pravdu.

Pol Gorner stvoryv kiľka podibnyh sajtiv. Vin je vlasnykom cilkom pravdopodibnyh URL-adres, jak-ot nbc.com.co ta abcnews.com.co. Zverniť uvagu na storonni «.co» naprykinci. Žoden iz cyh sajtiv ne pov’jazanyj zi spravžnimy ABC, NBC čy inšymy telekanalamy ta redakcijamy. Ale jakščo ne nadto prydyvljatysja do posylannja, za jakym vy perehodyte, možna pryjnjaty ce za spravžnij ńjuzrum. Taki sajty proponujuť čytačam povnistju vygadani istoriї, jaki možuť vydatysja dostovirnymy, jakščo vy ne nadto obiznani u pevnij sferi. Osoblyvo — u žurnalistyci.

Fejky ta zakordonna žurnalistyka

Navedemo dekiľka prykladiv typovyh fejkiv, jaki dobre «zahodjať» anglomovnij audytoriї. Na odnomu iz sajtiv Gornera jšlosja, ščo Obama pide na tretij prezydentśkyj termin. Ce zaboroneno vidpovidno do 22-ї popravky Konstytuciї SŠA. A v inšij publikaciї skazano, ščo todi šče prezydent Obama pidpysav vykonavče rozporjadžennja pro rozsliduvannja rezuľtativ vyboriv 2016 ta zaplanovane povtorne golosuvannja 19 grudnja ćogo ž roku. Ce tež nezakonno j nemožlyvo. Nezvažajučy na očevydnu fejkovisť cyh novyn, dumka pro te, ščo ce moglo by buty pravdoju, vyklykala hvylju oburennja v suspiľstvi. Dodajte sjudy j toj fakt, ščo malo hto iz zvyčajnyh ljudej zanurjujeťsja u jurydyčni tonkošči.

Taki novyny vse odno pošyrjujuťsja, vykorystovujuťsja v jakosti bojeprypasiv u superečkah i virusnoї prymanky dlja ljudej, kotri šukajuť pidtverdžennja svoїh zdogadok. U rezuľtati, ci sajty otrymujuť velyčeznyj dohid vid reklamodavciv.

Sam Gorner v interv’ju dlja The Washington Post govoryv, ščo pošyrennja fejkiv vidbuvajeťsja, bo ljudy ne perevirjajuť informaciju na dostovirnisť. The New York Times spilkuvalysja zi šče odnym vlasnykom sajtu vygadanyh novyn. Beka Latsabidze stverdžuvav, ščo produkuvannja fejkovogo kontentu — «ce lyše prybutok i ničogo biľše».

Hoča Gorner i Latsabidze stverdžujuť, ščo їhni sajty je satyryčnymy, ne sekret, ščo jakby vony ne vdalysja do hytroščiv, zarobljaty groši takym čynom bulo by značno važče. Sytuaciju uskladnjuje šče j te, ščo Facebook zacikavlenyj u pokazi ljudjam novyn, jaki їm podobajuťsja, naviť jakščo ci novyny sfabrykovani. Za povidomlennjam Gizmodo, Facebook maje instrumenty dlja zakryttja sajtiv iz vygadanymy novynamy. Prote їh ne vdalosja vykorystaty čerez ostrah vydatysja uperedženymy. Natomisť, vaši druzi čy naviť algorytmy Facebook potencijno možuť prynesty vam povnistju sfabrykovani novyny, jaki buduť vynagorodženi socmerežeju tak samo, jak i dostovirni.

Jak unyknuty vidvertyh fejkiv

Sajty z absoljutno sfabrykovanymy novyna je skriź. Ale їh takož najlegše unyknuty:

  • Rozšyrennja, na zrazok B.S.Detector, povidomljatymuť vas, ščo vy zbyrajetesja perejty za posylannjam iz sumnivnogo džerela.
  • Vy takož možete pereviryty URL-adresu sajtu. Biľšisť sajtiv novyn peresprjamovuvatymuť do.com abo.net-domenu, naviť jakščo vony volodijuť inšymy versijamy URL-adresy.
  • Jakščo vy čytajete sajt, jakyj zakinčujeťsja menš pošyrenymy domenamy, takymy jak.co, šukajte v interneti nazvu vuzla novyn, ščoby spočatku znajty їhnij spravžnij sajt.
  • Jakščo vy ne možete znajty podibnu stattju na biľš nadijnomu domeni, ne dovirjajte napysanomu.
  • Podyviťsja na nyžnij kolontytul sajtu. Bagato sajtiv matymuť zasterežennja pro te, ščo je satyryčnymy abo ščoś na kštalt ćogo.

Jak korystuvatysja faktčekinğom

Vidnosno legko rozpiznaty novyny, jaki nadhodjať iz nenadijnyh džerel. Prote dejaki sfabrykovani novyny možuť z’javljatysja j na avtorytetnyh resursah. Ukraїnśki redakciї, na žaľ, tež grišať podibnym. U dejakyh vypadkah populjarni ńjuzrumy nakydajuťsja na potencijni novyny bez adekvatnyh doslidžeń čy pidtverdžeń. Rezuľtatom je nepravdyva istorija, jaka rozpovsjudžujeťsja vsijeju merežeju. Taki novyny je fejkovymy, naviť jakščo vydannja, ščo publikuje їh, je spravžnim.

The New York Times pokazav naočnyj pryklad togo, jak sfabrykovani novyny stajuť virusnymy. Korystuvač Twitter Erik Taker sfotografuvav kiľka avtobusiv poblyzu pisljavyborčoї protestnoї akciї, stverdžujučy, ščo vse bulo pidlaštovano ta dodajučy hešteg «#fakeprotests». Istoriju pidhopyly čyslenni novynni vydannja. Odnak pretenzija vyjavylasja pomylkovoju. Podaľše rozsliduvannja vyjavyly, ščo avtobusy buly najnjati kompanijeju Tableau Software na konferenciju. Avtobusy nikoly ne perevozyly protestujučyh i ne maly ničogo spiľnogo z politykoju. Prote istorijeju v socmerežah podilylysja tysjači korystuvačiv. Do z’jasuvannja spravžnih obstavyn škodu vže bulo zapodijano.

Shoža sytuacija stalasja čerez kiľka publikacij odnogo korystuvača Twitter. Kiľka tvitiv spryčynyly škval povidomleń pro te, ščo CNN vypadkovo transljuvav porno protjagom 30 hvylyn. Za povidomlennjam Gizmodo, ce navrjad čy bulo pravdoju. Nihto, krim ćogo korystuvača Twitter, ne bačyv imovirnogo zaboronenogo kontentu. Sam telekanal stverdžuvav, ščo ne zmig znajty žodnyh dokaziv togo, ščo teleprograma v Bostoni bula perervana vyščezaznačenym rolykom. Nezvažajučy na neperekonlyvi dokazy — ce cilkom moglo buty vygadkoju abo izoľovanoju pomylkoju — istoriju pidhopyly The International Business Times, Independent, Mashable j inši sajty. Bagato z nyh vykorystaly zagolovky, ščo pozycionuvaly novynu jak pytannja. «Čy spravdi CNN transljuvav porno protjagom 30 hvylyn?» Koly pytannja vykorystovujeťsja jak zagolovok do novyny, zazvyčaj vidpoviď na ńogo je negatyvnoju. Ce — šče odyn pidstupnyj sposib nadrukuvaty material, ne perevirjajučy jogo dostovirnisť.

Jak rozpiznaty fejkovi novyny ta statti 1

De perevirjaty ukraїnśki novyny na dostovirnisť

Iz takymy novynamy važče borotysja, oskiľky pravdu značno važče z’jasuvaty. Do togo ž, pravda nikoly ne matyme takogo ž virusnogo rozposjudžennja, jak brehnja. U ćomu vypadku, vam dopomožuť faktčekingğovi sajty:

Nedolikom je te, ščo ci sajty ne zavždy dostatńo švydki, aby vstygaty za tymy, hto fabrykuje psevdonovyny. Vykryvaľnu stattju Snopes opublikuvav 11 žovtnja 2016 roku, za dva dni pislja tvitu Erika Takera j na deń pizniše, niž u mereži z’javylysja rezonansni statti na cju temu.

Važlyvo pam’jataty, ščo žoden faktčekingovyj sajt ne je doskonalym. Hoča vony efektyvni u vykrytti očevydnyh vygadok ta nepravdyvoї informaciї, ci sajty ne rozrobleni, ščoby buty reteľnymy majdančykamy, takym sobi «zolotym standartom» žurnalistyky. Jakščo vy pomityly v statti sumnivne tverdžennja, skorystajtesja zaznačenymy sajtamy dlja perevirky faktiv. Odnak ne zabuďte provesty takož vlasnyj analiz konkretnogo pytannja.

Jak šukaty dokazy dostovirnosti

Okrim ljudej, kotri vygadujuť nisenitnyci onlajn (navmysne čy ni), polityčni ta korporatyvni dijači často zmišujuť novyny z obvynuvačennjamy. Namagajučyś zaohotyty nejtralitet, bagato novynarnyh vydań ne navažujuťsja sprostuvaty vyslovljuvannja publičnogo dijača, naviť jakščo skazane je očevydnoju brehneju. Profesor žurnalistyky Nju-Jorkśkogo universytetu Džej Rusen nazyvaje ce novynoju na osnovi zvynuvačeń.

Taki novyny slidujuť bazovij strukturi:

  • Osoba A robyť zvynuvačennja na adresu osoby B.
  • Osoba B zaperečuje zvynuvačennja.

Novynarni vydannja povidomljajuť pro adresovane zvynuvačennja ta jogo zaperečennja, ale ne dodajuť informaciї na pidtrymku abo sprostuvannja vidpovidnogo tverdžennja. Same zvynuvačennja, a ne dostovirnisť pretenziї, rozgljadajeťsja jak istorija, prydatna dlja novyn. Rusen stverdžuje, ščo ce superečyť pravylam pobudovy novyn na osnovi faktyčnyh danyh. U stattjah, ščo bazujuťsja na dokazah, istorija povynna suprovodžuvatysja informacijeju pro dostovirnisť obvynuvačennja. Jakščo nemaje dokaziv, ščo pidtverdžujuť obvynuvačennja, ce obov’jazkovo maje buty vkazano v statti. Jakščo je dokazy, ščo sprostovujuť zvynuvačennja, ce takož maje zaznačatysja v materiali. Same dokazy majuť stojaty na peršomu misci, a ne zvynuvačennja.

Jak ce pracjuje na prykladi

Napryklad, novoobranyj prezydent Donaľd Tramp stverdžuvav, ščo miľjony golosiv buly viddani nezakonno, čerez ščo vin vtratyv značnu kiľkisť golosiv vyborciv. Jak zaznačaje Rusen, novyny na osnovi zvynuvačeń vydavatymuť cju zajavu za dostovirnu tiľky tomu, ščo її zrobyv obranyj prezydent. U toj čas jak za standartamy, buď-jaka zajava maje nasampered suprovodžuvatysja dokazamy, lyše na osnovi jakyh možna robyty vysnovok pro pravdyvisť konkretnogo zvynuvačennja. U vypadku z golosuvannjam, vydannja The Washington Post pojasnylo, ščo ne bulo vagomyh dokaziv faľsyfikacij golosiv u masštabah, zaznačenyh Trampom. Pererahunok golosiv zdijsnjuvavsja v kiľkoh štatah. Ale do jogo zaveršennja ta opryljudnennja danyh, ne bulo žodnyh ğruntovnyh dokaziv, lyše zvynuvačennja.

Hoča biľšisť vydań prynajmni povidomljaly informaciju, bagato avtorytetnyh ZMI prosto cytuvaly tverdžennja obranogo prezydenta SŠA, stvorjujučy vražennja dostovirnosti zvynuvačennja. Zvyčajno, ce robyťsja z metoju zacikavlennja čytačiv. Prote takym čynom vydannja vvodjať їh v omanu, ščo je neprypustymym.

V čomu golovna problema dlja sučasnyh čytačiv

U čytačiv je velyka kiľkisť materialiv, ščo potrebujuť faktčekinğu. Ljudyna musyť perevirjaty kožne tverdžennja (vključajučy j sami zagolovky), hoča mala by otrymuvaty točnu informaciju jakomoga legše. U gonytvi za sensacijamy, čytači možuť staty dezinformovanymy. A najgiršym je te, ščo provokacijni novyny na osnovi zvynuvačeń naspravdi možuť vidvolikaty čytačiv vid reaľnyh istorij, z najavnymy dokazamy, jaki slid rozgljanuty.

Na žaľ, same cej typ fejkovyh novyn je najpošyrenišym, i naviť velyki vydannja majuť podibni grihy. Aby ne staty žertvoju novyn, ščo bazujuťsja na zvynuvačennja, rozgljańte strukturu povidomlennja ta dokazy, najavni v ńomu. Jakščo stattja prosto dubljuje zvynuvačennja ta zaperečennja zacikavlenyh osib, možlyvo, krašče pošukaty pravdy deinde. Šče raz, u cij galuzi možuť buty korysnymy faktčekinğovi sajty ta vlasnyj poglyblenyj analiz.

Jak vyznačyty jakisť kontentu

Koly dezinformacija nabuvaje zagrozlyvyh masštabiv, legko stverdžuvaty, ščo u sviti ne zalyšajeťsja jakisnoї žurnalistyky. Naspravdi, vona isnuje. Socmereži j instrumenty, jaki my vykorystovujemo dlja otrymannja novyn, dozvoljajuť nam obyraty te, ščo nam najbiľše podobajeťsja. U rezuľtati, my možemo perevantažuvatysja sfabrykovanymy novynamy ta vtračaty zdatnisť vidriznjaty pravdu vid vygadky. My dostatńo rozumni, aby vyjavyty fejkovi novyny, prote ne majemo dostatńo času dlja perevirky vśogo potoku informaciї. Vrešti-rešt, podibnyj material prosočujeťsja kriź šparyny.

Na žaľ, nemaje jakogoś prostogo vyrišennja cijeї problemy. Ta my možemo počaty iz togo, ščo ne varto dilytysja novynamy tiľky tomu, ščo vony nas oburjujuť. Sfabrykovani novyny ta vygadani istoriї procvitajuť za rahunok togo, ščo ekspluatujuť naše oburennja, gniv, nezadovolennja. Novyny spravedlyvo otrymujuť emocijnyj pidjom vid nas, koly istorija pravdyva. Ale koly vona vygadana, naša emocijnisť može daty velyku sylu bezpidstavnym zvynuvačennjam, ščo robyť nas menš informovanymy ta biľš rozdilenymy. A niščo z ćogo ne robyť jakisnišymy novyny, jaki my čytajemo. Tomu golovu varto zberigaty holodnoju, čytajuči naviť «garjači novyny».

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: