Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jakymy stanuť ključovi trendy v roboti ta pracevlaštuvanni

Якими стануть ключові тренди в роботі та працевлаштуванні

Avtomatyzacija, minimaľnyj dohid ta post-kapitalizm — osnovni trendy roboty majbutńogo. Ščo ce označaje naspravdi, pojasnyv analityk Grehem Brau-Martin, zasnovnyk doslidnyćkogo centru Navčannja bez kordoniv (LWF)
Автоматизація, мінімальний дохід та пост-капіталізм — основні тренди роботи майбутнього. Що це означає насправді, пояснив аналітик Грехем Брау-Мартін, засновник дослідницького центру Навчання без кордонів (LWF)
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  На відміну від футуристів Грехем не намагається передбачити майбутнє, а радше перевірити наявні сценарії на співвимірність з соціальними, політичними та технологічними трендами. Футуристи намагаються зрозуміти, куди веде суто технологічний прогрес. Грехем стверджує, що зростання та розбудова технологій — лише один з аспектів, який впливає на історичний розвиток подій. Від цього зміниться і наш дохід, і наше дозвілля, і наші цілі розвитку. Автоматизація та штучний інтелект. Промислова революція у комбінації з базовими ідеями капіталізму стимулюють утвердження схеми праці, в якій все, що можна виміряти чи виконати у відповідності до конкретних правил, буде автоматизовано. Отже, у майбутньому людина буде виконувати лише ту роботу, яка не під силу машині. Автоматизація зводить нанівець необхідність людської праці, бо та має чимало недоліків. Краще найняти робота, що не втомлюється, не ходить на обід, не потребує відпусток чи лікарняних. Причому автоматизація зітре не лише прості, виробничі професії, але ті, які потребують вищого рівня кваліфікації — вчителів, юристів та журналістів. На вулиці такого роду спеціалісти не залишаться. Як і раніше (під час промислової революції, наприклад), зявляться нові робочі місця, а працівникам доведеться здобувати нові навички й звикати до змінених умов. Однак, на думку Грехема, суспільство зараз не докладає достатніх зусиль, щоби підготувати наступне покоління до такого роду кардинальних перетворень на ринку праці. Вивчати те, що у майбутньому замість людини робитиме компютер, тепер уже просто-таки немає сенсу. Уміння програмувати не допоможе, коли компютер навчиться це робити краще за будь-якого сучасного фахівця. Універсальний мінімальний дохід. Універсальний мінімальний дохід — це плата, яку отримує кожен, без привязки до певних умов та без вимоги до виконання роботи. Цікаву ідею нещодавно висловив засновник Microsoft Білл Ґейтс, який запропонував накладати на роботів майбутнього податок. З цього прибутку можна було би фінансувати універсальний базовий дохід. Думка звучить привабливо, і її сміливо можна використовувати в якості аргументу у відповідь на застереження, що лунають із консервативних кіл (мовляв, автоматизація і роботизація не принесуть користі суспільству). Автоматизація здатна принести користь людству і дозволить нарешті позбутися набридливої монотонної роботи, аби можна було присвятити час чомусь цікавішому і важливішому: волонтерству, творчості, громадській діяльності. Наразі найбільше можливостей розробляти й застосовувати роботизацію — у великих корпорацій. Не виключено, що й прибуток отримуватимуть саме вони. Пост-капіталізм. Автоматизація та роботизація неодмінно призведуть до принципових змін у житті суспільства й стимулюватимуть появу нової політично-філософської концепції: пост-капіталізму. Так, це нова утопія, згідно з якою традиційний капіталізм — у якому йдеться в першу чергу про приватну власність і найману працю — замінить нова форма спільного виробництва. Історія вже неодноразово демонструвала, що світле майбутнє, яке обіцяли прихильники соціалізму та лівих політичних течій, так і не наставало. Цього разу, як вважає Грехем, варто поміркувати над принципово новою концепцією. Приміром, знайти середнє арифметичне між колективним та вільним ринком. Це можливо, якщо у майбутньому кожен стане власником засобу виробництва — самостійно або колективно, — а продукція реалізовуватиметься на вільному ринку. Така форма власності не вписується у класичне розуміння приватної, за умови якої лише частина суспільства володіє майном (у цьому випадку — виробництвом). З іншого боку, не йдеться про націоналізацію, тобто присвоєння державою усієї власності.

Na vidminu vid futurystiv Grehem ne namagajeťsja peredbačyty majbutnje, a radše pereviryty najavni scenariї na spivvymirnisť z sociaľnymy, polityčnymy ta tehnologičnymy trendamy. Futurysty namagajuťsja zrozumity, kudy vede suto tehnologičnyj progres. Grehem stverdžuje, ščo zrostannja ta rozbudova tehnologij — lyše odyn z aspektiv, jakyj vplyvaje na istoryčnyj rozvytok podij. Vid ćogo zminyťsja i naš dohid, i naše dozvillja, i naši cili rozvytku.

Avtomatyzacija ta štučnyj intelekt

Promyslova revoljucija u kombinaciї z bazovymy idejamy kapitalizmu stymuljujuť utverdžennja shemy praci, v jakij vse, ščo možna vymirjaty čy vykonaty u vidpovidnosti do konkretnyh pravyl, bude avtomatyzovano. Otže, u majbutńomu ljudyna bude vykonuvaty lyše tu robotu, jaka ne pid sylu mašyni. Avtomatyzacija zvodyť naniveć neobhidnisť ljudśkoї praci, bo ta maje čymalo nedolikiv. Krašče najnjaty robota, ščo ne vtomljujeťsja, ne hodyť na obid, ne potrebuje vidpustok čy likarnjanyh. Pryčomu avtomatyzacija zitre ne lyše prosti, vyrobnyči profesiї, ale ti, jaki potrebujuť vyščogo rivnja kvalifikaciї — včyteliv, jurystiv ta žurnalistiv.

«Na vulyci» takogo rodu specialisty ne zalyšaťsja. Jak i raniše (pid čas promyslovoї revoljuciї, napryklad), z’javljaťsja novi roboči miscja, a pracivnykam dovedeťsja zdobuvaty novi navyčky j zvykaty do zminenyh umov. Odnak, na dumku Grehema, suspiľstvo zaraz ne dokladaje dostatnih zusyľ, ščoby pidgotuvaty nastupne pokolinnja do takogo rodu kardynaľnyh peretvoreń na rynku praci. Vyvčaty te, ščo u majbutńomu zamisť ljudyny robytyme komp’juter, teper uže prosto-taky nemaje sensu. Uminnja programuvaty ne dopomože, koly komp’juter navčyťsja ce robyty krašče za buď-jakogo sučasnogo fahivcja.

Universaľnyj minimaľnyj dohid

Universaľnyj minimaľnyj dohid — ce plata, jaku otrymuje kožen, bez pryv’jazky do pevnyh umov ta bez vymogy do vykonannja roboty.

Cikavu ideju neščodavno vyslovyv zasnovnyk Microsoft Bill Ğejts, jakyj zaproponuvav nakladaty na robotiv majbutńogo podatok. Z ćogo prybutku možna bulo by finansuvaty universaľnyj bazovyj dohid. Dumka zvučyť pryvablyvo, i її smilyvo možna vykorystovuvaty v jakosti argumentu u vidpoviď na zasterežennja, ščo lunajuť iz konservatyvnyh kil (movljav, avtomatyzacija i robotyzacija ne prynesuť korysti suspiľstvu).

Avtomatyzacija zdatna prynesty korysť ljudstvu i dozvolyť narešti pozbutysja nabrydlyvoї monotonnoї roboty, aby možna bulo prysvjatyty čas čomuś cikavišomu i važlyvišomu: volonterstvu, tvorčosti, gromadśkij dijaľnosti. Narazi najbiľše možlyvostej rozrobljaty j zastosovuvaty robotyzaciju — u velykyh korporacij. Ne vyključeno, ščo j prybutok otrymuvatymuť same vony.

Post-kapitalizm

Avtomatyzacija ta robotyzacija neodminno pryzveduť do pryncypovyh zmin u žytti suspiľstva j stymuljuvatymuť pojavu novoї polityčno-filosofśkoї koncepciї: post-kapitalizmu. Tak, ce nova utopija, zgidno z jakoju tradycijnyj kapitalizm — u jakomu jdeťsja v peršu čergu pro pryvatnu vlasnisť i najmanu pracju — zaminyť nova forma spiľnogo vyrobnyctva.

Istorija vže neodnorazovo demonstruvala, ščo «svitle majbutnje», jake obicjaly pryhyľnyky socializmu ta «livyh» polityčnyh tečij, tak i ne nastavalo. Cogo razu, jak vvažaje Grehem, varto pomirkuvaty nad pryncypovo novoju koncepcijeju. Prymirom, znajty serednje aryfmetyčne miž «kolektyvnym» ta «viľnym rynkom». Ce možlyvo, jakščo u majbutńomu kožen stane vlasnykom zasobu vyrobnyctva — samostijno abo kolektyvno, — a produkcija realizovuvatymeťsja na viľnomu rynku. Taka forma vlasnosti ne vpysujeťsja u klasyčne rozuminnja pryvatnoї, za umovy jakoї lyše častyna suspiľstva volodije majnom (u ćomu vypadku — vyrobnyctvom). Z inšogo boku, ne jdeťsja pro nacionalizaciju, tobto prysvojennja deržavoju usijeї vlasnosti.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: