Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Zamisť «preparativ» — jak ğadžety zaminjujuť škidlyvi zaležnosti dlja molodi

Замість «препаратів» — як ґаджети замінюють шкідливі залежності для молоді

Zazvyčaj pro zaležnisť vid mobiľnykiv govorjať u negatyvnomu konteksti. Odnak neščodavno včeni vysunuly cikavu gipotezu: ğadžety možuť «vidvolikaty» tinejdžeriv vid škidlyvyh zvyčok. Jak ce vidbuvajeťsja?
Зазвичай про залежність від мобільників говорять у негативному контексті. Однак нещодавно вчені висунули цікаву гіпотезу: ґаджети можуть «відволікати» тінейджерів від шкідливих звичок. Як це відбувається?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Останнім часом у США спостерігається цікава тенденція. Серед молоді спадає інтерес до наркотиків, пише видання The New York Times. Немає точного розуміння, чому проблема залежності від препаратів раптово почала вирішуватися сама собою. Дехто допускає, що це — результат довготривалої кампанії проти тютюнових виробів та наркотиків. Однак науковці висунули іншу гіпотезу. Ймовірно, молодь почала отримувати відчуття радості й задоволення від великої кількості технологічних ґаджетів. Цікаво зрозуміти, чому обидві тенденції протікають паралельно. Спад інтересу до наркотиків та бум популярності мобільників і планшетів. Немає прямих доказів, що ці два тренди повязані між собою. Але низка досліджень демонструють, що інтерактивні медіа та розваги викликають відчуття, схожі до вживання наркотиків: намагання відчути щось сенсаційне, екстраординарне або бажання до незалежності. Інший варіант — ґаджети зїдають стільки часу, що на інші справи (включно із формуванням згубних звичок) його більше не залишається. У 2011 році австрійські науковці з Міжнародного центру досліджень медіа та публічного простору ICMPA та Зальцбурзької академії медіа і глобальних змін дійшли висновку, що у більшості підлітків день без мобільника викликає стрес і паніку, а разом із цим — відчуття ізольованості та розгубленості. Крім того, значна частина піддослідних не зуміла чи не захотіла витримати експеримент до кінця і провести 24 години офлайн, без комунікацій. Психологи та психіатри бють на сполох. Мовляв, дитина змалку втрачає інтерес до всього на світі, якщо у неї зявляється iPad. Але нині варто поглянути на цю проблему з іншого боку. Можливо, інтерес до мобільника корисніший, ніж деякі інші захоплення, що їх пропонує вулиця чи тимчасове оточення школярів та студентів. В ролі доброго наркотику. Вчена Нора Волков — очільниця Національного інституту з питань зловживання наркотиків у США, — збирається розпочати дослідження взаємозвязку між зниженням рівня вживання наркотиків та популяризацією інтерактивних ґаджетів. Її також насторожує той факт, що за даними дослідження Моніторинг майбутнього, яке щороку проводиться у США, виявилося, що рівень споживання наркотиків серед 10- та 11-тикласників у 2016 році став найнижчим за минулі 40 років. Єдиний виняток у цій тенденції — вживання марихуани, яке зросло серед 12-тикласників. А от галюциногени, кокаїн та екстазі молодь стала вживати набагато рідше. Волков разом з кількома експертами допускає, що ґаджети стали альтернативою згубним залежностям, адже теж викликають звикання (особливо — якщо йдеться про ігри). Інша дослідниця Сільвіа Мартінс вивчає питання зловживання наркотиків в Колумбійському університеті. Вона вважає це припущення правдоподібним. Свого часу вона також намагалася знайти спосіб вивчення взаємозвязків між частотою користування інтернетом та ступенем вживання наркотичних речовин серед молоді. За її словами, відеоігри та соціальні медіа задовольняють бажання знайти нові відчуття, які раніши вирішувалися виключно через марки, таблетки чи психотропні речовини. Як самі підлітки оцінюють ці 2 явища. Молодь, як правило не замислюється над питанням взаємозвязку наркотиків та ґаджетів. 17-літня Александра Елліот, яка навчається у старших класах, вважає, що наркотики та сучасні телефони і планшети є взаємовиключним явищем. А от Мелані Кларке — 18-літня американка, яка нещодавно закінчила навчання в школі, — погоджується, що такий взаємозвязок існує. Особисто я думаю, що це — заміна одного іншим, — наводить слова Мелані видання The New York Times. — Коли я сама вдома, то мій перший інстинктивний рух — взяти в руки телефон. Однолітки, у яких немає сучасних ґаджетів, на її думку, радше починають думати про щось недозволене (скрутити косячок чи вирушити на вулицю в пошуках пригод). Здебільшого голоси в наукових колах висловлюються набагато скептичніше і вважають, що ґаджети тут ні до чого; мовляв, обсяги вживання наркотиків зменшилися в першу чергу завдяки кампаніям щодо шкідливих наслідків та ймовірних захворювань, які виникають через подібні речовини. Незважаючи на те, яку сторону у дискусії займають ті чи інші науковці, всі сподіваються, що звязок між технікою та зниженням вживання наркотиків існує. Життя без мобільного телефону важко уявити. Але насправді лише нещодавно дослідники розпочали цікавитися, як саме смартфони впливають на процеси та реакції головного мозку людини. Люди носять за собою джерело дофамінів, а діти не розлучаються з ними впродовж минулих 10 років, — зауважує Дейвід Грінфілд, професор психіатрії з медичного університету міста Коннектікут та засновник Центру, що займається дослідженнями інтернет-залежності.

Ostannim časom u SŠA sposterigajeťsja cikava tendencija. Sered molodi spadaje interes do narkotykiv, pyše vydannja The New York Times. Nemaje točnogo rozuminnja, čomu problema zaležnosti vid «preparativ» raptovo počala vyrišuvatysja sama soboju. Dehto dopuskaje, ščo ce — rezuľtat dovgotryvaloї kampaniї proty tjutjunovyh vyrobiv ta narkotykiv. Odnak naukovci vysunuly inšu gipotezu. Jmovirno, moloď počala otrymuvaty vidčuttja radosti j zadovolennja vid velykoї kiľkosti tehnologičnyh ğadžetiv.

Cikavo zrozumity, čomu obydvi tendenciї protikajuť paraleľno. Spad interesu do narkotykiv ta «bum» populjarnosti mobiľnykiv i planšetiv. Nemaje prjamyh dokaziv, ščo ci dva trendy pov’jazani miž soboju. Ale nyzka doslidžeń demonstrujuť, ščo interaktyvni media ta rozvagy vyklykajuť vidčuttja, shoži do vžyvannja narkotykiv: namagannja vidčuty ščoś sensacijne, ekstraordynarne abo bažannja do nezaležnosti. Inšyj variant — ğadžety «z’їdajuť» stiľky času, ščo na inši spravy (vključno iz formuvannjam zgubnyh zvyčok) jogo biľše ne zalyšajeťsja.

U 2011 roci avstrijśki naukovci z Mižnarodnogo centru doslidžeń media ta publičnogo prostoru ICMPA ta Zaľcburźkoї akademiї media i globaľnyh zmin dijšly vysnovku, ščo u biľšosti pidlitkiv deń bez mobiľnyka vyklykaje stres i paniku, a razom iz cym — vidčuttja izoľovanosti ta rozgublenosti. Krim togo, značna častyna piddoslidnyh ne zumila čy ne zahotila vytrymaty eksperyment do kincja i provesty 24 godyny oflajn, bez komunikacij. Psyhology ta psyhiatry b’juť na spoloh. Movljav, dytyna zmalku vtračaje interes do vśogo na sviti, jakščo u neї z’javljajeťsja iPad. Ale nyni varto pogljanuty na cju problemu z inšogo boku. Možlyvo, interes do mobiľnyka korysnišyj, niž dejaki inši «zahoplennja», ščo їh proponuje «vulycja» čy tymčasove otočennja školjariv ta studentiv.

V roli «dobrogo» narkotyku

Včena Nora Volkov — očiľnycja Nacionaľnogo instytutu z pytań zlovžyvannja narkotykiv u SŠA, — zbyrajeťsja rozpočaty doslidžennja vzajemozv’jazku miž znyžennjam rivnja vžyvannja narkotykiv ta populjaryzacijeju interaktyvnyh ğadžetiv. Її takož nastorožuje toj fakt, ščo za danymy doslidžennja «Monitoryng majbutńogo», jake ščoroku provodyťsja u SŠA, vyjavylosja, ščo riveń spožyvannja narkotykiv sered 10- ta 11-tyklasnykiv u 2016 roci stav najnyžčym za mynuli 40 rokiv. Jedynyj vynjatok u cij tendenciї — vžyvannja maryhuany, jake zroslo sered 12-tyklasnykiv. A ot galjucynogeny, kokaїn ta ekstazi moloď stala vžyvaty nabagato ridše.

Volkov razom z kiľkoma ekspertamy dopuskaje, ščo ğadžety staly aľternatyvoju zgubnym zaležnostjam, adže tež vyklykajuť zvykannja (osoblyvo — jakščo jdeťsja pro igry). Inša doslidnycja Siľvia Martins vyvčaje pytannja zlovžyvannja narkotykiv v Kolumbijśkomu universyteti. Vona vvažaje ce prypuščennja pravdopodibnym. Svogo času vona takož namagalasja znajty sposib vyvčennja vzajemozv’jazkiv miž častotoju korystuvannja internetom ta stupenem vžyvannja narkotyčnyh rečovyn sered molodi. Za її slovamy, videoigry ta sociaľni media zadovoľnjajuť bažannja znajty novi vidčuttja, jaki ranišy vyrišuvalysja vyključno čerez «marky», tabletky čy psyhotropni rečovyny.

Jak sami pidlitky ocinjujuť ci 2 javyšča

Moloď, jak pravylo ne zamysljujeťsja nad pytannjam vzajemozv’jazku narkotykiv ta ğadžetiv. 17-litnja Aleksandra Elliot, jaka navčajeťsja u staršyh klasah, vvažaje, ščo narkotyky ta sučasni telefony i planšety je vzajemovyključnym javyščem. A ot Melani Klarke — 18-litnja amerykanka, jaka neščodavno zakinčyla navčannja v školi, — pogodžujeťsja, ščo takyj vzajemozv’jazok isnuje. «Osobysto ja dumaju, ščo ce — zamina odnogo inšym», — navodyť slova Melani vydannja The New York Times. — «Koly ja sama vdoma, to mij peršyj instynktyvnyj ruh — vzjaty v ruky telefon». Odnolitky, u jakyh nemaje sučasnyh ğadžetiv, na її dumku, radše počynajuť dumaty pro ščoś nedozvolene (skrutyty «kosjačok» čy vyrušyty na vulycju v pošukah «prygod»).

Zdebiľšogo golosy v naukovyh kolah vyslovljujuťsja nabagato skeptyčniše i vvažajuť, ščo ğadžety tut ni do čogo; movljav, obsjagy vžyvannja narkotykiv zmenšylysja v peršu čergu zavdjaky kampanijam ščodo škidlyvyh naslidkiv ta jmovirnyh zahvorjuvań, jaki vynykajuť čerez podibni rečovyny.

Nezvažajučy na te, jaku storonu u dyskusiї zajmajuť ti čy inši naukovci, vsi spodivajuťsja, ščo zv’jazok miž tehnikoju ta znyžennjam vžyvannja narkotykiv isnuje. Žyttja bez mobiľnogo telefonu važko ujavyty. Ale naspravdi lyše neščodavno doslidnyky rozpočaly cikavytysja, jak same smartfony vplyvajuť na procesy ta reakciї golovnogo mozku ljudyny. «Ljudy nosjať za soboju džerelo dofaminiv, a dity ne rozlučajuťsja z nymy vprodovž mynulyh 10 rokiv», — zauvažuje Dejvid Grinfild, profesor psyhiatriї z medyčnogo universytetu mista Konnektikut ta zasnovnyk Centru, ščo zajmajeťsja doslidžennjamy internet-zaležnosti.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: