fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Svoboda slova v epohu internetu — meži ta obmežennja

Свобода слова в епоху інтернету — межі та обмеження

«Vsesvitnja kloaka» internet natykajeťsja ostannim časom na nyzku nezgrabnyh zakoniv, jaki namagajuťsja її očystyty. Problema u tomu, ščo tehnologija za dopomogoju možna obijty zaboronu z velykoju jmovirnistju z'javyťsja švydše, niž čergove pravylo. Brytanśkyj včenyj i žurnalist proponuje pereosmyslyty koncepciju «svobody slova» i namagajeťsja dlja ćogo nalagodyty globaľnyj dialog riznyh miž riznymy kraїnamy pro te, ščo ž maje mistyty u sobi ponjattja svobody slova.
«Всесвітня клоака» інтернет натикається останнім часом на низку незграбних законів, які намагаються її очистити. Проблема у тому, що технологія за допомогою можна обійти заборону з великою ймовірністю з'явиться швидше, ніж чергове правило. Британський вчений і журналіст пропонує переосмислити концепцію «свободи слова» і намагається для цього налагодити глобальний діалог різних між різними країнами про те, що ж має містити у собі поняття свободи слова.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Інтернет суттєво змінив поняття медіа і помітно розширив можливості й розуміння поняття свобода слова. Будь-яке слово, сказане онлайн, може охопити мільйонну аудиторію за лічені секунди. В авторитарних державах Мережа часто стає острівцем свободи, яка дає шанс обійти державну цензуру. Тут активісти організовуються для проведення масових протестів, поширюють критичні до влади матеріали чи результати антикорупційних розслідувань. Одночасно інтернет став клоакою суспільної дискусії: тут дозволено все — і ніхто ні за що не відповідає. Коментарі тролів, які погрожують, ображають, висловлюють неполіткоректні думки й поширюють фейки та користуються мовою ненависті, стали звичним явищем. Крім того, інтернет — чудовий канал для поширення пропаганди, що для України стало особливо помітним після початку війни на Сході з моменту вторгнення військ північно-східного сусіда. Епоха регулювань. Намагання якимось чином врегулювати поведінку онлайн-користувачів спостерігаються скрізь, демократичні країни часто в цьому питанні не відстають від авторитарних. У Німеччині соціальні мережі змушують платити штрафи, якщо ті не видаляють нелегальний контент; кремлівський режим прирівняв блоґерів до ЗМІ та змушує їх реєструватися через наглядові органи. Україна теж блокує російські соцмережі, аби запобігти збиранню даних супротивником, поширенню брехні та вербуванню спільників терористичних угруповань. Намагання врегулювати онлайн-дискусії викликає запитання: що таке свобода слова в еру інтернету і які її обмеження? Розуміння свободи слова відрізняється у різних культурах і країнах. У Німеччині, наприклад, діють жорсткіші правила щодо антисемітизму та ксенофобії. У сусідніх країнах до такого роду висловлювань менш прискіпливо ставляться. Різняться й погляди щодо того, чи дозволені зображення з оголеним тілом. У США правила жорсткіші, ніж, приміром, в країнах ЄС. Наочно цю тезу проілюстрував випадок з історичною фотографією Жахи війни, на якому видно оголене тіло вєтнамської дівчинки, що тікає від вибуху бомби з напалмом. Кадр був знятий у Вєтнамі у 1972 році фотографом Ніком Утом. Facebook видалив його через те, що в кадрі видно оголене тіло — згідно з діючими нормами, якими керується соціальна мережа, такий контент заборонено розміщувати. Універсальна свобода. Британський вчений і журналіст Тімоті Гартон Еш відверто називає інтернет найбільшою клоакою історії — і тим не менше виступає за те, аби свобода слова не обмежувалася, а навпаки гарантувалася у повному обсязі. У своїй книзі 10 Principles For a Connected World він висловлює переконання, що свободи повинно бути більше, а не менше. Разом з групою науковців з Оксфордського університету Еш запустив проект: Free Speech Debate, що доступний 13 мовами. Таким чином він прагне представити свої 10 принципів та ініціювати дискусію представників різних культур, національностей і держав. Долучитися до розмови може будь-хто. Як виглядають 10 принципів свободи слова за Ешем. 1. Свобода пошуку та використання інформації — правила доступу до інформації повинні бути рівними й однаковими для всіх користувачів. 2. Ні насильству — погрози й насильство заборонені. 3. Освіта — заборони на поширення знань не мають права на існування. 4. Жодної цензури щодо журналістики — потрібно забезпечувати свободу і плюралізм медіа ландшафту для того, щоб громадяни різних країн були добре поінформовані та повноцінно брали участь у політичному житті країни. 5. Різноманіття — потрібно забезпечити конструктивну дискусію про всі види людських відмінностей (культурні, національні, політичні, тощо). 6. Релігія — повага до різних релігії, але це не стосується сумнівних змістів. 7. Приватність — кожен має право знати, що відбувається з особистими даними, які потрапили в інтернет. Цей принцип не повинен обмежувати можливість стежити за прозорістю політичного процесу: наприклад відслідковувати заробітки державних службовців тощо. 8. Секретність — в інтересах особистої і державної безпеки приватність може порушуватися. 9. Нелегальне втручання з боку державних органів та приватних корпорацій заборонене — йдеться, зокрема, про встановлення цензури та монополії. 10. Відвага — користувач сам вирішує, де ризикувати й готовий справитися з наслідками. Як реагує суспільство. Еша критикують за надмірний ідеалізм та відірваність від реальності . Йому звинувачують у західному імперіалізмі, закидаючи, що він намагається навязати світові єдині правила поведінки. На такого роду критику він відповідає, що у часи, коли кордони по факту зникають, і різні культури, народи, звички й традиції — хочете ви цього чи ні — наштовхуються один на одного, варто спробувати спосіб мислення тих, хто по інший бік інформаційної барикади. Ідеалістично? Можливо. Втім, це не робить ситуацію гіршою у порівнянні із альтернативою — можливим світом постправди, на порозі створення якого ми стоїмо.
Реклама 👇 Замовити

Internet suttjevo zminyv ponjattja «media» i pomitno rozšyryv možlyvosti j rozuminnja ponjattja «svoboda slova». Buď-jake slovo, skazane onlajn, može ohopyty miľjonnu audytoriju za ličeni sekundy. V avtorytarnyh deržavah Mereža často staje «ostrivcem svobody», jaka daje šans obijty deržavnu cenzuru. Tut aktyvisty organizovujuťsja dlja provedennja masovyh protestiv, pošyrjujuť krytyčni do vlady materialy čy rezuľtaty antykorupcijnyh rozsliduvań.

Odnočasno internet stav «kloakoju» suspiľnoї dyskusiї: tut dozvoleno vse — i nihto ni za ščo ne vidpovidaje. Komentari «troliv», jaki pogrožujuť, obražajuť, vyslovljujuť nepolitkorektni dumky j pošyrjujuť fejky ta korystujuťsja movoju nenavysti, staly zvyčnym javyščem. Krim togo, internet — čudovyj kanal dlja pošyrennja propagandy, ščo dlja Ukraїny stalo osoblyvo pomitnym pislja počatku vijny na Shodi z momentu vtorgnennja vijśk pivnično-shidnogo «susida».

Epoha reguljuvań

Namagannja jakymoś čynom vreguljuvaty povedinku onlajn-korystuvačiv sposterigajuťsja skriź, demokratyčni kraїny často v ćomu pytanni ne vidstajuť vid avtorytarnyh. U Nimeččyni sociaľni mereži zmušujuť platyty štrafy, jakščo ti ne vydaljajuť nelegaľnyj kontent; kremlivśkyj režym pryrivnjav bloğeriv do ZMI ta zmušuje їh rejestruvatysja čerez nagljadovi organy. Ukraїna tež blokuje rosijśki socmereži, aby zapobigty zbyrannju danyh suprotyvnykom, pošyrennju brehni ta verbuvannju spiľnykiv terorystyčnyh ugrupovań.

Namagannja vreguljuvaty onlajn-dyskusiї vyklykaje zapytannja: ščo take «svoboda slova» v eru internetu i jaki її obmežennja? Rozuminnja svobody slova vidriznjajeťsja u riznyh kuľturah i kraїnah. U Nimeččyni, napryklad, dijuť žorstkiši pravyla ščodo antysemityzmu ta ksenofobiї. U susidnih kraїnah do takogo rodu vyslovljuvań menš pryskiplyvo stavljaťsja. Riznjaťsja j pogljady ščodo togo, čy dozvoleni zobražennja z ogolenym tilom. U SŠA pravyla žorstkiši, niž, prymirom, v kraїnah JeS.

Foto amerykanśkogo korespondenta Nika Uta. Dity ta napalm, vijna u V'jetnami, XX st. © Nick Ut/AP Photo

Foto amerykanśkogo korespondenta Nika Uta. Dity ta napalm, vijna u V’jetnami, XX st. © Nick Ut/AP Photo

Naočno cju tezu proiljustruvav vypadok z istoryčnoju fotografijeju «Žahy vijny», na jakomu vydno ogolene tilo v’jetnamśkoї divčynky, ščo tikaje vid vybuhu bomby z napalmom. Kadr buv znjatyj u V’jetnami u 1972 roci fotografom Nikom Utom. Facebook vydalyv jogo čerez te, ščo v kadri vydno ogolene tilo — zgidno z dijučymy normamy, jakymy kerujeťsja sociaľna mereža, takyj kontent zaboroneno rozmiščuvaty.

Universaľna svoboda

Brytanśkyj včenyj i žurnalist Timoti Garton Eš vidverto nazyvaje internet «najbiľšoju kloakoju istoriї» — i tym ne menše vystupaje za te, aby svoboda slova ne obmežuvalasja, a navpaky garantuvalasja u povnomu obsjazi. U svoїj knyzi «10 Principles For a Connected World» vin vyslovljuje perekonannja, ščo svobody povynno buty biľše, a ne menše.

Razom z grupoju naukovciv z Oksfordśkogo universytetu Eš zapustyv proekt: Free Speech Debate, ščo dostupnyj 13 movamy. Takym čynom vin pragne predstavyty svoї 10 pryncypiv ta inicijuvaty dyskusiju predstavnykiv riznyh kuľtur, nacionaľnostej i deržav. Dolučytysja do rozmovy može buď-hto.

Jak vygljadajuť 10 pryncypiv svobody slova za Ešem

1. Svoboda pošuku ta vykorystannja informaciї — pravyla dostupu do informaciї povynni buty rivnymy j odnakovymy dlja vsih korystuvačiv.

2. Ni nasyľstvu — pogrozy j nasyľstvo zaboroneni.

3. Osvita — zaborony na pošyrennja znań ne majuť prava na isnuvannja.

4. Žodnoї cenzury ščodo žurnalistyky — potribno zabezpečuvaty svobodu i pljuralizm media landšaftu dlja togo, ščob gromadjany riznyh kraїn buly dobre poinformovani ta povnocinno braly učasť u polityčnomu žytti kraїny.

5. Riznomanittja — potribno zabezpečyty konstruktyvnu dyskusiju pro vsi vydy ljudśkyh vidminnostej (kuľturni, nacionaľni, polityčni, toščo).

6. Religija — povaga do riznyh religiї, ale ce ne stosujeťsja sumnivnyh zmistiv.

7. Pryvatnisť — kožen maje pravo znaty, ščo vidbuvajeťsja z osobystymy danymy, jaki potrapyly v internet. Cej pryncyp ne povynen obmežuvaty možlyvisť stežyty za prozoristju polityčnogo procesu: napryklad vidslidkovuvaty zarobitky deržavnyh službovciv toščo.

8. Sekretnisť — v interesah osobystoї i deržavnoї bezpeky pryvatnisť može porušuvatysja.

9. Nelegaľne vtručannja z boku deržavnyh organiv ta pryvatnyh korporacij zaboronene — jdeťsja, zokrema, pro vstanovlennja cenzury ta monopoliї.

10. Vidvaga — korystuvač sam vyrišuje, de ryzykuvaty j gotovyj spravytysja z naslidkamy.

Jak reaguje suspiľstvo

Eša krytykujuť za nadmirnyj idealizm ta vidirvanisť vid reaľnosti . Jomu zvynuvačujuť u «zahidnomu imperializmi», zakydajučy, ščo vin namagajeťsja nav’jazaty svitovi jedyni pravyla povedinky. Na takogo rodu krytyku vin vidpovidaje, ščo u časy, koly kordony po faktu znykajuť, i rizni kuľtury, narody, zvyčky j tradyciї — hočete vy ćogo čy ni — naštovhujuťsja odyn na odnogo, varto sprobuvaty sposib myslennja tyh, hto «po inšyj bik» informacijnoї barykady. Idealistyčno? Možlyvo. Vtim, ce ne robyť sytuaciju giršoju u porivnjanni iz aľternatyvoju — možlyvym svitom «postpravdy», na porozi stvorennja jakogo my stoїmo.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: