fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Rik bez lita

Рік без літа

Vesnu ta lito ćogorič važko nazvaty stabiľnymy i sezonnymy — na 1-2 dni speky prypadaje tyždeń doščiv, gradu, groz ta inšyh pogodnyh anomalij. Vtim, jakščo vy narikajete na pogodu, mabuť, vas zacikavyť toj fakt, ščo v istoriї sučasnogo ljudstva vže buv rik, koly lita ne bulo vzagali — i ščo by tam ne kazav Donaľd Tramp, vplyv zabrudnennja atmosfery na klimat vyjavyvsja biľš niž značnym
Весну та літо цьогоріч важко назвати стабільними і сезонними — на 1-2 дні спеки припадає тиждень дощів, граду, гроз та інших погодних аномалій. Втім, якщо ви нарікаєте на погоду, мабуть, вас зацікавить той факт, що в історії сучасного людства вже був рік, коли літа не було взагалі — і що би там не казав Дональд Трамп, вплив забруднення атмосфери на клімат виявився більш ніж значним
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  — Коли це в нас був рік без літа?. Аудиторія наших читачів та їхніх батьків і дідів-прадідів цього не застали, але такий рік був. Влітку 1816 року у Західній Європі та Північній Америці було не просто холодно — клімат змінився настільки кардинально, що й досі цей рік вважається найхолоднішим за весь час документованих спостережень людства за погодою. — Що сталося?. В архіпелазі Інодонезії є острів Сумбава, нічим не примітний крім того, що на ньому знаходився в ті часи вулкан під назвою Тамбора. У квітні 1815 року вулкан прокинувся — і лупанув в атмосферу так, що викинув 150 км³ попелу, знищив 71 тис мешканців острова — і викликав на пару років вулканічну зиму для Північної півкулі Землі. Без усіляких там фільмів про апокаліпсис і наукової фантастики. Загострилася вся ця ситуація саме у 1816 році. А якщо додати, що років за 6 до цього було схоже виверження в районі тропічного пояса — то недивно, що 1810—1819 роки стали найхолоднішими за попередні півтисячоліття для кількох континентів. — OK, викид попелу, страшні людські жертви. Але до чого тут відсутність літа? Його що, взагалі не було?. В березні 1816 року потепління навесні не настало. Дощі та град не припинялися у квітні та травні. Червень та липень у Північній Америці супроводжувався заморозками. У Нью-Йорку взагалі випав сніг; у Німеччині почали вирувати буревії; а в Швейцарії сніжило щомісяця (що нетипово навіть для такої гірської країни). Захід сонця став хронічно дивним: якщо ви бачили пейзажі Уільяма Тьорнера, то напевно знаєте ці дивні жовтувато-зеленуваті відтінки неба: це не через те, що Тьорнер любив абсент, а через високу забрудненість атмосфери частками попелу. Економічний ефект не змусив себе довго чекати: холодний 1816-й призвів до того, що ціни на зерно у 1817 році підскочили вдесятеро через масові неврожаї у більшості країн. Британці тоді закуповували більше зерна, аніж будь-коли у своїй історії — навіть у часи обох Світових війн вони не купували стільки. З Європи потяглися десятки тисяч мігрантів на інші континенти у пошуках кращого життя (адже війни Наполеона і без того поруйнували економіку, а неврожай та кліматичні негаразди зробили ці проблеми ще нагальнішими). — Чи було хоча би щось корисне в той час?. Живопис ми вже згадали. На часі — згадати про літературу. Саме влітку 1816 року письменниця Мері Шеллі поблизу Женевського озера застрягла на дачі з друзями — а постійні дощі не давали змоги ані гуляти, ані виїхати. Аби якось розважитися, друзі-літератори почали вигадувати готичні історії. Так було написано Франкенштейн, або Сучасний Прометей та перше оповідання лорда Байрона про вампірів. Хтозна: можливо, без вулкану світова література не мала би щонайменше двох геніїв. — Які ще наслідки все це мало?. Є ще низка недоведених припущень, як літо 1816-го могло вплинути на науку, техніку та креативність людей у різних країнах. Подейкують, що через нестачу вівса та катастрофічне скорочення поголів’я коней німець Карл Дрез створив перші прототипи механізованого транспорту — велосипеду та дрезини. Є події, які можна порівняти із відомим ефектом метелика. Наприклад, різке похолодання протягом 2 років спричинило мутацію холерного вібріону в Індії. Індія на той час була колонією Великобританії, і там було розташовано британські військові гарнізони. Холера вразила військових, знищивши частину особового складу. Після Індії епідемія почала поширюватися іншими країнами — і до 1830 року добралася до Російської імперії. В розпал холери в цій країні Олександр Пушкін вирішив перечекати епідемію у заміському особняку — цей період його творчості визнано одним із найпродуктивніших і відомий він як болдінська осінь. Неврожай рису різних сортів у Китаї через аномально холодну погоду призвів до того, що жителі Південного Китаю почали висаджувати менш примхливий до погоди опійний мак. За декілька років опійним маком було наповнено китайський ринок збуту — і це спровокувало так звані опійні війни середини XIX століття. Можливо, були й ще економічні та соціальні явища, про які ми не знаємо — але які пов’язані саме із тим Роком-Без-Літа. Тож не поспішайте скаржитися на погоду: можливо, негода дає вам шанс зробити щось інше, корисне, доленосне чи просто цікавіше за засмагання під палючим літнім сонцем.
21.07.2017,14:14
0
Pixabay, CC
Реклама 👇 Замовити

— Koly ce v nas buv rik bez lita?

Audytorija našyh čytačiv ta їhnih baťkiv i didiv-pradidiv ćogo ne zastaly, ale takyj rik buv. Vlitku 1816 roku u Zahidnij Jevropi ta Pivničnij Ameryci bulo ne prosto holodno — klimat zminyvsja nastiľky kardynaľno, ščo j dosi cej rik vvažajeťsja najholodnišym za veś čas dokumentovanyh sposterežeń ljudstva za pogodoju.

— Ščo stalosja?

V arhipelazi Inodoneziї je ostriv Sumbava, ničym ne prymitnyj krim togo, ščo na ńomu znahodyvsja v ti časy vulkan pid nazvoju Tambora. U kvitni 1815 roku vulkan prokynuvsja — i «lupanuv» v atmosferu tak, ščo vykynuv 150 km³ popelu, znyščyv 71 tys meškanciv ostrova — i vyklykav na paru rokiv vulkaničnu zymu dlja Pivničnoї pivkuli Zemli. Bez usiljakyh tam fiľmiv pro apokalipsys i naukovoї fantastyky. Zagostrylasja vsja cja sytuacija same u 1816 roci. A jakščo dodaty, ščo rokiv za 6 do ćogo bulo shože vyveržennja v rajoni tropičnogo pojasa — to nedyvno, ščo 1810—1819 roky staly najholodnišymy za poperedni pivtysjačolittja dlja kiľkoh kontynentiv.

— OK, vykyd popelu, strašni ljudśki žertvy. Ale do čogo tut vidsutnisť lita? Jogo ščo, vzagali ne bulo?

V berezni 1816 roku poteplinnja navesni ne nastalo. Došči ta grad ne prypynjalysja u kvitni ta travni. Červeń ta lypeń u Pivničnij Ameryci suprovodžuvavsja zamorozkamy. U Nju-Jorku vzagali vypav snig; u Nimeččyni počaly vyruvaty bureviї; a v Švejcariї snižylo ščomisjacja (ščo netypovo naviť dlja takoї girśkoї kraїny). Zahid soncja stav hronično dyvnym: jakščo vy bačyly pejzaži Uiľjama Tornera, to napevno znajete ci dyvni žovtuvato-zelenuvati vidtinky neba: ce ne čerez te, ščo Torner ljubyv absent, a čerez vysoku zabrudnenisť atmosfery častkamy popelu.

Ekonomičnyj efekt ne zmusyv sebe dovgo čekaty: holodnyj 1816-j pryzviv do togo, ščo ciny na zerno u 1817 roci pidskočyly vdesjatero čerez masovi nevrožaї u biľšosti kraїn. Brytanci todi zakupovuvaly biľše zerna, aniž buď-koly u svoїj istoriї — naviť u časy oboh Svitovyh vijn vony ne kupuvaly stiľky. Z Jevropy potjaglysja desjatky tysjač migrantiv na inši kontynenty u pošukah kraščogo žyttja (adže vijny Napoleona i bez togo porujnuvaly ekonomiku, a nevrožaj ta klimatyčni negarazdy zrobyly ci problemy šče nagaľnišymy).

— Čy bulo hoča by ščoś korysne v toj čas?

Žyvopys my vže zgadaly. Na časi — zgadaty pro literaturu. Same vlitku 1816 roku pyśmennycja Meri Šelli poblyzu Ženevśkogo ozera «zastrjagla» na dači z druzjamy — a postijni došči ne davaly zmogy ani guljaty, ani vyїhaty. Aby jakoś rozvažytysja, druzi-literatory počaly vygaduvaty «gotyčni» istoriї. Tak bulo napysano «Frankenštejn, abo Sučasnyj Prometej» ta perše opovidannja lorda Bajrona pro vampiriv. Htozna: možlyvo, bez vulkanu svitova literatura ne mala by ščonajmenše dvoh geniїv.

— Jaki šče naslidky vse ce malo?

Je šče nyzka nedovedenyh prypuščeń, jak lito 1816-go moglo vplynuty na nauku, tehniku ta kreatyvnisť ljudej u riznyh kraїnah. Podejkujuť, ščo čerez nestaču vivsa ta katastrofične skoročennja pogoliv’ja konej nimeć Karl Drez stvoryv perši prototypy mehanizovanogo transportu — velosypedu ta drezyny.

Je podiї, jaki možna porivnjaty iz vidomym «efektom metelyka». Napryklad, rizke poholodannja protjagom 2 rokiv spryčynylo mutaciju holernogo vibrionu v Indiї. Indija na toj čas bula kolonijeju Velykobrytaniї, i tam bulo roztašovano brytanśki vijśkovi garnizony. Holera vrazyla vijśkovyh, znyščyvšy častynu osobovogo skladu. Pislja Indiї epidemija počala pošyrjuvatysja inšymy kraїnamy — i do 1830 roku dobralasja do Rosijśkoї imperiї. V rozpal holery v cij kraїni Oleksandr Puškin vyrišyv perečekaty epidemiju u zamiśkomu osobnjaku — cej period jogo tvorčosti vyznano odnym iz najproduktyvnišyh i vidomyj vin jak «boldinśka osiń».

Nevrožaj rysu riznyh sortiv u Kytaї čerez anomaľno holodnu pogodu pryzviv do togo, ščo žyteli Pivdennogo Kytaju počaly vysadžuvaty menš prymhlyvyj do pogody opijnyj mak. Za dekiľka rokiv opijnym makom bulo napovneno kytajśkyj rynok zbutu — i ce sprovokuvalo tak zvani «opijni vijny» seredyny XIX stolittja. Možlyvo, buly j šče ekonomični ta sociaľni javyšča, pro jaki my ne znajemo — ale jaki pov’jazani same iz tym Rokom-Bez-Lita. Tož ne pospišajte skaržytysja na pogodu: možlyvo, negoda daje vam šans zrobyty ščoś inše, korysne, dolenosne čy prosto cikaviše za zasmagannja pid paljučym litnim soncem.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: