Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

«Numo spaty!» — ščo naspravdi varto znaty pro dytjačyj son

«Нумо спати!» — що насправді варто знати про дитячий сон

— Pora spaty! — Ale ž na vulyci šče vydko, šče naviť sonce ne silo! Vaša dytyna tež vede taki dialogy? A zgadajte-no: zolotavyj večir, teplyj vitereć, susidy peregukujuťsja u dvori, dorosli nekvaplyvo pro ščoś rozmovljajuť — ale vas vže «zapakovano» v pižamu i vidpravleno spaty, adže vam 7 rokiv, i «potribno dotrymuvatysja režymu». Znajomo?
— Пора спати! — Але ж на вулиці ще видко, ще навіть сонце не сіло! Ваша дитина теж веде такі діалоги? А згадайте-но: золотавий вечір, теплий вітерець, сусіди перегукуються у дворі, дорослі неквапливо про щось розмовляють — але вас вже «запаковано» в піжаму і відправлено спати, адже вам 7 років, і «потрібно дотримуватися режиму». Знайомо?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Культура ліжкового супротиву. Битва між батьками та дітьми щодо того, пора в ліжко чи ще ні — напевно, одна із найтриваліших у західній культурі. Цікава вона тим, що саме в цьому питання як ніде помітно протистояння між традиціями та реальними біологічними потребами. Більшість батьків малих дітей переконані, що о 19:30 в липні треба вкладати своє чадо до ліжка. Найанекдотичніше — що представники покоління нульових звідкись перейняли це переконання. Тому власних дітей продовжують вкладати за тим же принципом. Сформувався цілий ритуал ліжкового супротиву. Це коли діти з віком все частіше хочуть до вбиральні, до ванни, запитати звідки беруться діти, знайти улюблену іграшку, прочитати казку, поговорити про космос. Одним словом, знайти 100500 причин, аби не йти в ліжко після 19:00. Мовою цифр. Дослідження у Нью-Йорку, проведене між 1956 та 1988 роками, продемонструвало, що 26% дворічних дітей проявляли ознаки супротиву вкладанню в ліжко за розкладом. В той час як у 5-річному віці цей показник зростав аж до 50%. Але схоже дослідження провели у Швейцарії — і там не виявили такого високого відсотку. Більше того, за інформацією дослідників від 2005 року з віком цей показник супротиву скорочується. Діти пізніших поколінь набагато охочіше йдуть спати. Причина проста: батьки просто почали вкладати їх пізніше. Скільки насправді мають спати діти. Фраза дитина має спати багато відома всім. В юному віці діти так і сплять: більше за дорослих. Однак поняття здорового сну не є універсальним ані для дітей, ані для дорослих людей. Неприбуткова організація The National Sleep Foundation в ході досліджень виявила, що здоровий сон немовляти триває від 9 до 16 годин на добу залежно від індивідуальних особливостей організму. Те ж саме підтверджують окремі дослідники-педіатри. І вже на цьому етапі реальність та медичні показання контрастують із уявленнями більшості батьків про те, скільки насправді має спати дитина віком до 5 років. З дорослими  відбувається те саме. На рівень виспаності впливає не лише, скільки годин ви проспали — але й те, в котрій годині пішли спати, що їли чи пили перед сном, в якому фізичному та моральному стані ви заснули. Механізми сну та втоми — як це працює. Біологія є найбільшим визначальним фактором сну, зазначає Кейт Бартель, яка нещодавно закінчила свою докторську дисертацію під керівництвом професора Майкла Градісара в Kабораторії сну в Австралійському університеті Фліндерса. Вона говорить про те, як організм реагує на світло, викликаючи складні цикли фізичних і поведінкових змін. Сукрахіазматичне ядро, або SCN, — це крихітна область мозку поблизу зорових нервів. Вона використовує світло, отримане вашими очима, для калібрування себе як пристрою хронометражу для вашого тіла. Електрохімічні імпульси, вироблені SCN, допомагають контролювати широкий спектр тілесних функцій. У тому числі — сигналізувати вам, що ви голодні, скільки їжі ви хочете зїсти, чи потребує ваша шкіра захисту від впливу сонячного проміння. Всі ці процеси відомі під назвою циркадні ритми. Ті самі сигнали від SCN говорять вам, коли спати, запускаючи виробництво мелатоніну — гормону, який, серед іншого, змушує людей відчувати втому — у відповідь на темряву. Мелатонін наповнює вашу систему — і диван починає виглядати дуже спокусливим обєктом. Але те, як ми спимо — і як ми відчуваємо якість отриманого сну  — не визначається суто біологічними процесами. Також є і культурний аспект, і ви можете побачити це в деяких розладах циркадного ритму, відомих як затримка сну, фазовий розлад сну чи навіть сомнамбулізм. Деякі люди внаслідок розладів краще сплять вдень, а вночі до 5 ранку не можуть склепити повіки. Весь розклад їхнього життя змінюється. І це ефективно, бо просто в цих людей циркадний ритм відрізняється від оточуючих. Безсоння та сон — де проблема. Фазовий розлад сну зазвичай починається у підлітковому віці. Дитина може почати лягати вдень, щоби грати у відеоігри щоночі, — і зрештою не зможе спати в прийнятний час, в який батьки звикли відправляти дітей до ліжка. Поширеність такого роду розладів залежить від різних культур. А культура — і в цьому питанні вона жахливо неправильна — проектує уявлення про сон так, що школа, робота, шопінґ і безліч інших важливих речей відбуваються в той часий, який не є зручним для людей із фазовими розладами сну. Завершується все тим, що більшість таких людей вдається до терапії, аби змінити свій ритм сну шляхом регулювання поведінки, вживання гормонів чи під впливом світла. Це працює для декого, але далеко не для всіх І ось тут починаються реальні проблеми. Дослідниця наводить приклади, коли дітей, які не могли заснути до 20:45, вже зараховували до числа таких, що мають розлад сну. Але що коли ваша дитина не хоче спати в 19:00 і їй лише 6 років? Чи це вже є проблемою, через яку треба давати ліки і записуватися до терапевта? Сон — та битва між традиціями, здоровим ґлуздом і наукою. Американські виші є ще одним прекрасним прикладом того, що трапляється при зіткненні біології та культурних очікувань, зауважує Бонні ОКоннор, професор педіатрії в Університеті Брауна. Дослідження показують, що підлітки мають різні циркадні цикли, відмінні від решти людей — це свого роду тимчасовий фазовий зсув, що означає, що їхні тіла краще почуваються у більш пізній час доби і сплять теж довше. Але середній час початку навчання для шкіл у США становить 8:03 ранку. Американська академія педіатрії та Центр контролю та профілактики захворювань рекомендували, щоби школи починали заняття не раніше 8:30 ранку. Якщо починати раніше, годі очікувати успішності та зразкової поведінки від учнів. Але це нелегко зробити цю зміну, каже ОКоннор, навіть якщо це справді буде краще для підлітків. Навіть якщо шкільні уроки розпочнуться пізніше, із роботою більшості офісів так не вийде. Тож пізніший дзвінок у школі автоматично означатиме, що все більше підлітків мають прокидатися, снідати, вдягатися та йти чи їхати на навчання без нагляду та підтримки дорослих. Через вплив зсуву у розкладі на автобусні рейси, молодші школярі можуть виходити зі школи набагато раніше. Як наслідок — менше часу з родиною, менше часу на домашні завдання, вища підліткова злочинність. Але вплив культури на сон не завжди негативний. Бартель вказує на деякі традиційні суспільства, які помякшують вплив безсоння, просто не розглядаючи це як щось надзвичайне. Чи існує розлад сну. Розлади сну відрізняються як в межах країн, так і між ними. Наприклад, вчені вважають, що підлітки з багатьох азійських країн, включаючи Китай та Японію, менше сплять, аніж їхні однолітки у Штатах та Європі. Чи ці діти пригнічені? Чи низька у них успішність? Можливо, так — а може й ні. Сон — це біологічне явище, але коли йти спати — це вже явище соціокультурне. Не існує єдиного правильного способу робити це, що добре підходить для всіх, скрізь, завжди. І сну це стосується чи не в першу чергу. Якщо вам 5 чи 7 років — просто покажіть цю статтю своїм батькам. А якщо ви вже самі батьки — перестаньте заганяти дитину до ліжка.
17.07.2017,17:11
0
Pixabay (CC)

Kuľtura «ližkovogo suprotyvu»

Bytva miž baťkamy ta diťmy ščodo togo, «pora» v ližko čy šče ni — napevno, odna iz najtryvališyh u zahidnij kuľturi. Cikava vona tym, ščo same v ćomu pytannja jak nide pomitno protystojannja miž tradycijamy ta reaľnymy biologičnymy potrebamy. Biľšisť baťkiv malyh ditej perekonani, ščo o 19:30 v lypni treba vkladaty svoje čado do ližka. Najanekdotyčniše — ščo predstavnyky «pokolinnja nuľovyh» zvidkyś perejnjaly ce perekonannja. Tomu vlasnyh ditej prodovžujuť vkladaty za tym že pryncypom.

Sformuvavsja cilyj rytual «ližkovogo suprotyvu». Ce koly dity z vikom vse častiše hočuť do vbyraľni, do vanny, zapytaty zvidky beruťsja dity, znajty uljublenu igrašku, pročytaty kazku, pogovoryty pro kosmos. Odnym slovom, znajty 100500 pryčyn, aby ne jty v ližko pislja 19:00.

Movoju cyfr

Doslidžennja u Nju-Jorku, provedene miž 1956 ta 1988 rokamy, prodemonstruvalo, ščo 26% dvoričnyh ditej projavljaly oznaky suprotyvu vkladannju v ližko za rozkladom. V toj čas jak u 5-ričnomu vici cej pokaznyk zrostav až do 50%.

Ale shože doslidžennja provely u Švejcariї — i tam ne vyjavyly takogo vysokogo vidsotku. Biľše togo, za informacijeju doslidnykiv vid 2005 roku z vikom cej pokaznyk suprotyvu skoročujeťsja. Dity piznišyh pokoliń nabagato ohočiše jduť spaty. Pryčyna prosta: baťky prosto počaly vkladaty їh pizniše.

Skiľky naspravdi majuť spaty dity

Fraza «dytyna maje spaty bagato» vidoma vsim. V junomu vici dity tak i spljať: biľše za doroslyh. Odnak ponjattja «zdorovogo snu» ne je universaľnym ani dlja ditej, ani dlja doroslyh ljudej.

Neprybutkova organizacija The National Sleep Foundation v hodi doslidžeń vyjavyla, ščo zdorovyj son nemovljaty tryvaje vid 9 do 16 godyn na dobu zaležno vid indyviduaľnyh osoblyvostej organizmu. Te ž same pidtverdžujuť okremi doslidnyky-pediatry. I vže na ćomu etapi reaľnisť ta medyčni pokazannja kontrastujuť iz ujavlennjamy biľšosti baťkiv pro te, skiľky naspravdi maje spaty dytyna vikom do 5 rokiv.

Z doroslymy  vidbuvajeťsja te same. Na riveń «vyspanosti» vplyvaje ne lyše, skiľky godyn vy prospaly — ale j te, v kotrij godyni pišly spaty, ščo їly čy pyly pered snom, v jakomu fizyčnomu ta moraľnomu stani vy zasnuly.

«Numo spaty!» — ščo naspravdi varto znaty pro dytjačyj son 1

Mehanizmy snu ta vtomy — jak ce pracjuje

Biologija je najbiľšym vyznačaľnym faktorom snu, zaznačaje Kejt Barteľ, jaka neščodavno zakinčyla svoju doktorśku dysertaciju pid kerivnyctvom profesora Majkla Gradisara v Kaboratoriї snu v Avstralijśkomu universyteti Flindersa. Vona govoryť pro te, jak organizm reaguje na svitlo, vyklykajučy skladni cykly fizyčnyh i povedinkovyh zmin.

Sukrahiazmatyčne jadro, abo SCN, — ce kryhitna oblasť mozku poblyzu zorovyh nerviv. Vona vykorystovuje svitlo, otrymane vašymy očyma, dlja kalibruvannja sebe jak prystroju hronometražu dlja vašogo tila. Elektrohimični impuľsy, vyrobleni SCN, dopomagajuť kontroljuvaty šyrokyj spektr tilesnyh funkcij. U tomu čysli — sygnalizuvaty vam, ščo vy golodni, skiľky їži vy hočete z’їsty, čy potrebuje vaša škira zahystu vid vplyvu sonjačnogo prominnja. Vsi ci procesy vidomi pid nazvoju «cyrkadni rytmy».

Ti sami sygnaly vid SCN govorjať vam, koly spaty, zapuskajučy vyrobnyctvo melatoninu — gormonu, jakyj, sered inšogo, zmušuje ljudej vidčuvaty vtomu — u vidpoviď na temrjavu. Melatonin napovnjuje vašu systemu — i dyvan počynaje vygljadaty duže spokuslyvym ob’jektom.

Ale te, jak my spymo — i jak my vidčuvajemo jakisť otrymanogo snu  — ne vyznačajeťsja suto biologičnymy procesamy. Takož je i kuľturnyj aspekt, i vy možete pobačyty ce v dejakyh rozladah cyrkadnogo rytmu, vidomyh jak zatrymka snu, fazovyj rozlad snu čy naviť somnambulizm. Dejaki ljudy vnaslidok rozladiv krašče spljať vdeń, a vnoči do 5 ranku ne možuť sklepyty poviky. Veś rozklad їhńogo žyttja zminjujeťsja. I ce efektyvno, bo prosto v cyh ljudej cyrkadnyj rytm vidriznjajeťsja vid otočujučyh.

Bezsonnja ta son — de problema

Fazovyj rozlad snu zazvyčaj počynajeťsja u pidlitkovomu vici. Dytyna može počaty ljagaty vdeń, ščoby graty u videoigry ščonoči, — i zreštoju ne zmože spaty v «pryjnjatnyj» čas, v jakyj baťky zvykly «vidpravljaty» ditej do ližka. Pošyrenisť takogo rodu rozladiv zaležyť vid riznyh kuľtur. A kuľtura — i v ćomu pytanni vona žahlyvo nepravyľna — proektuje ujavlennja pro son tak, ščo škola, robota, šopinğ i bezlič inšyh važlyvyh rečej vidbuvajuťsja v toj časyj, jakyj ne je «zručnym» dlja ljudej iz fazovymy rozladamy snu. Zaveršujeťsja vse tym, ščo biľšisť takyh ljudej vdajeťsja do terapiї, aby zminyty svij rytm snu šljahom reguljuvannja povedinky, vžyvannja gormoniv čy pid vplyvom svitla. Ce pracjuje dlja dekogo, ale daleko ne dlja vsih I oś tut počynajuťsja reaľni problemy. Doslidnycja navodyť pryklady, koly ditej, jaki ne mogly zasnuty do 20:45, vže zarahovuvaly do čysla takyh, ščo majuť «rozlad snu». Ale ščo koly vaša dytyna ne hoče spaty v 19:00 i їj lyše 6 rokiv? Čy ce vže je problemoju, čerez jaku treba davaty liky i zapysuvatysja do terapevta?

«Numo spaty!» — ščo naspravdi varto znaty pro dytjačyj son 2

Son — ta bytva miž «tradycijamy», zdorovym ğluzdom i naukoju

Amerykanśki vyši je šče odnym prekrasnym prykladom togo, ščo trapljajeťsja pry zitknenni biologiї ta kuľturnyh očikuvań, zauvažuje Bonni O’Konnor, profesor pediatriї v Universyteti Brauna. Doslidžennja pokazujuť, ščo pidlitky majuť rizni cyrkadni cykly, vidminni vid rešty ljudej — ce svogo rodu tymčasovyj fazovyj zsuv, ščo označaje, ščo їhni tila krašče počuvajuťsja u biľš piznij čas doby i spljať tež dovše. Ale serednij čas počatku navčannja dlja škil u SŠA stanovyť 8:03 ranku. Amerykanśka akademija pediatriї ta Centr kontrolju ta profilaktyky zahvorjuvań rekomenduvaly, ščoby školy počynaly zanjattja ne raniše 8:30 ranku. Jakščo počynaty raniše, godi očikuvaty uspišnosti ta zrazkovoї povedinky vid učniv.

Ale ce nelegko zrobyty cju zminu, kaže O’Konnor, naviť jakščo ce spravdi bude krašče dlja pidlitkiv. Naviť jakščo škiľni uroky rozpočnuťsja pizniše, iz robotoju biľšosti ofisiv tak ne vyjde. Tož piznišyj dzvinok u školi avtomatyčno označatyme, ščo vse biľše pidlitkiv majuť prokydatysja, snidaty, vdjagatysja ta jty čy їhaty na navčannja bez nagljadu ta pidtrymky doroslyh. Čerez vplyv zsuvu u rozkladi na avtobusni rejsy, molodši školjari možuť vyhodyty zi školy nabagato raniše. Jak naslidok — menše času z rodynoju, menše času na domašni zavdannja, vyšča pidlitkova zločynnisť.

Ale vplyv kuľtury na son ne zavždy negatyvnyj. Barteľ vkazuje na dejaki tradycijni suspiľstva, jaki pom’jakšujuť vplyv bezsonnja, prosto ne rozgljadajučy ce jak ščoś nadzvyčajne.

— Koly ljudy v zahidnyh, industriaľnyh suspiľstvah prokydajuťsja vnoči, odnijeju z velykyh problem je te, ščo vony spryjmajuť ce jak problemu. Jakščo kuľturnyj pidhid do bezsonnja biľše shožyj na «take inodi buvaje», to vy pozbavljajetesja zajvyh perežyvań.

Čy isnuje «rozlad snu»

Rozlady snu vidriznjajuťsja jak v mežah kraїn, tak i miž nymy. Napryklad, včeni vvažajuť, ščo pidlitky z bagaťoh azijśkyh kraїn, vključajučy Kytaj ta Japoniju, menše spljať, aniž їhni odnolitky u Štatah ta Jevropi. Čy ci dity prygničeni? Čy nyźka u nyh uspišnisť? Možlyvo, tak — a može j ni. Son — ce biologične javyšče, ale koly jty spaty — ce vže javyšče sociokuľturne. Ne isnuje jedynogo pravyľnogo sposobu robyty ce, ščo dobre pidhodyť dlja vsih, skriź, zavždy. I snu ce stosujeťsja čy ne v peršu čergu. Jakščo vam 5 čy 7 rokiv — prosto pokažiť cju stattju svoїm baťkam. A jakščo vy vže sami baťky — perestańte zaganjaty dytynu do ližka.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: