Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

«Vas statystyčno malo» — jak vedeťsja v Ukraїni žinkam u «netypovyh» profesijah

«Вас статистично мало» — як ведеться в Україні жінкам у «нетипових» професіях

«Ty ž divčynka, kudy tobi v IT / hirurgiju / inženeriju?» — dosyť rytoryčne, ale nabolile. Sogodni svit zminjujeťsja nastiľky švydko, ščo biľšisť robotodavciv pry pryjomi na robotu zvertajuť uvagu na profesionalizm, a ne stať. Odnak stereotypy stosovno «žinočyh» i «čolovičyh» profesij vse šče isnujuť.
«Ти ж дівчинка, куди тобі в IT / хірургію / інженерію?» — досить риторичне, але наболіле. Сьогодні світ змінюється настільки швидко, що більшість роботодавців при прийомі на роботу звертають увагу на професіоналізм, а не стать. Однак стереотипи стосовно «жіночих» і «чоловічих» професій все ще існують.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Лише нещодавно в Україні скасували норму щодо обмеженої кількості професій для жінок. Відтепер жінки можуть працювати нарівні з чоловіками у шахтах та підземці. Де-юре — це справді можливо, а де-факто? У Креативному просторі Часопис нещодавно відбулася зустріч-дискусія з жінками, які присвятили своє життя STEM (science, technology, engeneering, math) та підприємництву — і в них ми дізналися про те, наскільки декларована фахова рівність справді існує. Що ми знаємо про жінок? . Відео із символічною назвою Чому квіти не ростуть крізь асфальт найточніше передає всю передісторію проблеми і висвітлює в контексті історії та сучасності деякі делікатні моменти між чоловіками та жінками: У мистецтві жінка завжди була натурницею, а чоловік — художником чи скульптором. Вперше жінки отримали право голосувати в Новій Зеландії у 1893 році. Джоан Роулінґ пропонували випустити першу книгу про Гаррі Поттера без зазначення імені. На той час це був 1997 рік — і вважалося, що авторство жінки суттєво повпливає на продажі. За часів Рузвельта першу жінку-міністра у США не сприймали всерйоз, допоки вона не змінила свій стиль одягу на більш офіційний. А ось вам ще декілька фактів вже не про гендерну нерівність в карєрі, а в щоденному житті деяких країн: Згідно з доповіддю Global Gender Gap Report у світі немає жодної країни, де б жінки заробляти стільки ж, скільки чоловіки. Перше місце серед країн, які активно боряться з гендерною нерівністю, займає Ісландія. Після неї — Фінляндія, Норвегія, Швеція і Данія. В Руанді в парламенті більше жінок, ніж чоловіків. ЧАД, Пакистан і Ємен — країни з найвищим рівнем дискримінації. Тільки малий відсоток жінок тут можуть отримати вищу освіту, тому юристи, менеджери і посадові особи — майже всі чоловіки. За підрахунками World Economic Forum, для того, щоб зрівняти жінок і чоловіків у професійному плані, знадобиться щонайменше 81 рік. Надія Андрущенко, співзасновниця освітньо-технологічного майданчику для дітей KidIT — Коли я вступала на факультет автоматизованого управління технологічними процесами (Національний університет водного господарства та природокористування), то чітко знала, навіщо йду туди вчитися, хоча мене й відмовляли. Але не від математики! Мені радили займатися прикладною математикою, бо вважали, що мені буде легше, а от автоматизація — складніша. Та я не відступила і закінчила саме цей факультет. Чому обрала математику? Бо моя вдача така: я людина логічна, прямолінійна, отже ця наука — моє. У класі я була однією з трьох дівчат серед 40 хлопців. А ще могла стати криміналістом-експертом, але тато у свій час відмовив, познайомивши зі справжнім криміналістом. Мені подобається викладання, тому і заснувала свій освітній проект. Я дуже добре вмію пояснювати складні речі простими словами. Виявила це, коли навчала літніх сусідів користуватися смартфонами. Вони й порадили мені спробувати себе у викладацтві, і хоча я думала, що із дітьми буде складно, врешті-решт я спробувала, і все вдалося якнайкраще. Маргарита Недзельська, Software Engineer y компанії Luxoft, закінчила факультет кібернетики КНУ. — Зараз я працюю у компанії, де багато молодих співробітників, і вони дуже радо мене прийняли до колективу. А ще, окрім мене, в компанії працюють й інші жінки-програмісти. Їх небагато, але вони є. Дивно, я помітила — щойно їх підвищують до старших програмістів, вони зникають! Бо йдуть у декрет. А щодо дискримінації за статевими ознаками я часто буваю на різних самітах та конференціях, і на таких заходах учасникам зазвичай дарують футболки, я дуже їх люблю, бо вони із цікавими написами, логотипами, і завжди беру собі на згадку. І от після чергової конференції я вдягаю чергову футболку і розумію, що вона, як і всі інші, на мені, наче сукні! Я обурилася і навіть хотіла написати пост у соцмережах, чи не пора організаторам подбати про жінок і запропонувати футболки відповідних розмірів? А потім зрозуміла, що жінок не так вже й багато і організаторам незручно буде принтувати окремо 10 футболок, в той час як вони замовляють тираж у 200 — 300. Отже, чи не дискриміную я цим усіх інших? Я поміркувала і нічого писати не стала. Анастасія Свердлова, інженерка-електронниця, аспірантка Інституту технічної теплофізики НАНУ. — Я вважаю, що некоректно на співбесіді запитати у дівчини про її особисте життя. Це навіть заборонено законом, але ніхто на це не звертає уваги, отже продовжують запитувати, чи планую я виходити заміж або народжувати дітей. Вибачте, але це моя особиста справа. Однак закони в нашій країні не працюють, і я впевнена, що не було жодного звернення до суду від громадянок з приводу того, що роботодавець порушив закон, спілкуючись з ними таким чином. Тому, якщо ми хочемо змінити ситуацію, то потрібно не тільки починати з себе, а й домагатися того, щоб закони працювали. З приводу провокування жінкою чоловіків на роботі у мене є така історія. Ми з подругою проходили стажування в одній вузькопрофільної компанії. Через деякий час я пішла, а вона залишилася. І потім директор почав проявляти до неї знаки уваги — підвозити додому, дарувати подарунки, а потім взагалі запросив її відзначити його День народження в аквапарку. Це недопустимо! Я порадила їй не вести себе таким чином, але вона аргументувала свою поведінку тим, що більше ніде в Україні вона не зможе перейняти такий досвід і отримувати таку заробітну плату. Дарія Лосєва, співзасновниця стартапу Myhelix, вчена-генетик, спікерка TEDxWomen. — Під час навчання я не відчувала проявів гендерої дискримінації, але коли заснувала свій стартап і почала відвідувати конференції, хакатони, бізнес-акселератори у різних країнах, побачила разючу різницю у поведінці бізнесменів із Західної та Східної Європи. Виявилось, що підприємці із нашої країни та східних країн дозволяють собі у спілкуванні робити якісь недоречні та навіть абсурдні зауваження, типу а, зрозуміло, ти ж  дівчинка! Був такий приклад, коли під час нетворкінгової зустрічі у польському акселераторі виявилося, що у мене немає місцевої валюти, і я не можу розрахуватися із офіціантом. Я запитала у чоловіків, наших співвітчизників, чи не знають вони, де поблизу є обмінний пункт, на що мені була відповідь: Нащо тобі місцева валюта? Підсядь до столику тих іноземців, ти дівчина симпатична, то вони закриють рахунок!. Це подавалось у жартівливій формі, але хіба це допустимий жарт у бізнес-середовищі, навіть у неформальній атмосфері? Поляки і німці такого не дозволяють у спілкуванні. І таких прикладів від інших стартапів із жінками-засновницями маса. Отже я намагаюсь сприяти становленню більш толерантної культури бізнес-спілкування. По-перше, я не дозволяю таким чином розмовляти зі мною і завжди коректно роблю зауваження, вимагаючи чемного ставлення. По-друге, я намагаюся не давати приводів, тобто позиціоную себе передусім у якості професіонала. В Україні немає ділової культури спілкування з жінками. Тетяна Скороход, працює у лабораторії Супутникових досліджень ближнього космосу, Інститут космічних досліджень НАН та ДКА України. — Я вважаю, що всі ці проблеми — в голові. Із свого досвіду скажу, що коли я поводжуся професійно, то люди і бачать у мені професіонала, отже і ставлення до мене у них відповідне. Я завжди займалася тим, що мені подобається і не ділила це на чоловіче або жіноче. Так, були ситуації, коли люди дивилися на мене і не могли повірити, що я науковець, що я атмосферу досліджую, бо вони вважають, що науковці якось по-іншому мають виглядати. Але коли я починала спілкуватися, то цей стереотип у їх голові розвіювався одразу. Замість підсумків. Отже, як розвіяти стереотипи раз і назавжди, як зробити жінок та чоловіків рівними? Не потрібно, по-перше, шукати однозначної відповіді. Все залежить від нашого ставлення до речей і ситуацій. Жінка завжди має вибір: погодитися чи відмовитися. І якщо дівчина має нестримне бажання стати машиністкою метрополітену, мабуть, її не зупинять чиїсь докори, якщо вона покаже себе справнім професіоналом. Так само і з чоловіками. Головне - навчитися розділяти наші емоціо та раціо і вчиняти відповідно.
14.07.2017,15:12
0
Natalija Šuľga

Lyše neščodavno v Ukraїni skasuvaly normu ščodo obmeženoї kiľkosti profesij dlja žinok. Vidteper žinky možuť pracjuvaty narivni z čolovikamy u šahtah ta pidzemci. De-jure — ce spravdi možlyvo, a de-fakto? U Kreatyvnomu prostori «Časopys» neščodavno vidbulasja zustrič-dyskusija z žinkamy, jaki prysvjatyly svoje žyttja STEM (science, technology, engeneering, math) ta pidpryjemnyctvu — i v nyh my diznalysja pro te, naskiľky deklarovana fahova rivnisť spravdi isnuje.

Ščo my znajemo pro žinok? 

Video iz symvoličnoju nazvoju «Čomu kvity ne rostuť kriź asfaľt» najtočniše peredaje vsju peredistoriju problemy i vysvitljuje v konteksti istoriї ta sučasnosti dejaki delikatni momenty miž čolovikamy ta žinkamy:

  • U mystectvi žinka zavždy bula naturnyceju, a čolovik — hudožnykom čy skuľptorom.
  • Vperše žinky otrymaly pravo golosuvaty v Novij Zelandiї u 1893 roci.
  • Džoan Roulinğ proponuvaly vypustyty peršu knygu pro Garri Pottera bez zaznačennja imeni. Na toj čas ce buv 1997 rik — i vvažalosja, ščo avtorstvo žinky suttjevo povplyvaje na prodaži.
  • Za časiv Ruzveľta peršu žinku-ministra u SŠA ne spryjmaly vserjoz, dopoky vona ne zminyla svij styľ odjagu na biľš oficijnyj.

A oś vam šče dekiľka faktiv vže ne pro gendernu nerivnisť v kar’jeri, a v ščodennomu žytti dejakyh kraїn:

  • Zgidno z dopoviddju Global Gender Gap Report u sviti nemaje žodnoї kraїny, de b žinky zarobljaty stiľky ž, skiľky čoloviky.
  • Perše misce sered kraїn, jaki aktyvno borjaťsja z gendernoju nerivnistju, zajmaje Islandija. Pislja neї — Finljandija, Norvegija, Švecija i Danija.
  • V Ruandi v parlamenti biľše žinok, niž čolovikiv.
  • ČAD, Pakystan i Jemen — kraїny z najvyščym rivnem dyskryminaciї. Tiľky malyj vidsotok žinok tut možuť otrymaty vyšču osvitu, tomu jurysty, menedžery i posadovi osoby — majže vsi čoloviky.
  • Za pidrahunkamy World Economic Forum, dlja togo, ščob zrivnjaty žinok i čolovikiv u profesijnomu plani, znadobyťsja ščonajmenše 81 rik.
«Vas statystyčno malo» — jak vedeťsja v Ukraїni žinkam u «netypovyh» profesijah 1

Nadija Andruščenko, spivzasnovnycja osvitńo-tehnologičnogo majdančyku dlja ditej KidIT

Ščodo momentiv dyskryminaciї, Nadja ziznajeťsja, ščo zištovhuvalasja z neju, ale lyše v konteksti viku. Odnak v uiversyteti častiše spilkuvalasja iz hlopcjamy, «vony - superlogični, tomu v universyteti bulo legko».

«Vas statystyčno malo» — jak vedeťsja v Ukraїni žinkam u «netypovyh» profesijah 2

— Koly ja vstupala na fakuľtet avtomatyzovanogo upravlinnja tehnologičnymy procesamy (Nacionaľnyj universytet vodnogo gospodarstva ta pryrodokorystuvannja), to čitko znala, naviščo jdu tudy včytysja, hoča mene j vidmovljaly. Ale ne vid matematyky! Meni radyly zajmatysja prykladnoju matematykoju, bo vvažaly, ščo meni bude legše, a ot avtomatyzacija — skladniša. Ta ja ne vidstupyla i zakinčyla same cej fakuľtet. Čomu obrala matematyku? Bo moja vdača taka: ja ljudyna logična, prjamolinijna, otže cja nauka — moje.

U klasi ja bula odnijeju z tŕoh divčat sered 40 hlopciv. A šče mogla staty kryminalistom-ekspertom, ale tato u svij čas vidmovyv, poznajomyvšy zi spravžnim kryminalistom.

Meni podobajeťsja vykladannja, tomu i zasnuvala svij osvitnij proekt. Ja duže dobre vmiju pojasnjuvaty skladni reči prostymy slovamy. Vyjavyla ce, koly navčala litnih susidiv korystuvatysja smartfonamy. Vony j poradyly meni sprobuvaty sebe u vykladactvi, i hoča ja dumala, ščo iz diťmy bude skladno, vrešti-rešt ja sprobuvala, i vse vdalosja jaknajkrašče.

Margaryta Nedzeľśka, Software Engineer y kompaniї Luxoft, zakinčyla fakuľtet kibernetyky KNU

— Zaraz ja pracjuju u kompaniї, de bagato molodyh spivrobitnykiv, i vony duže rado mene pryjnjaly do kolektyvu. A šče, okrim mene, v kompaniї pracjujuť j inši žinky-programisty. Їh nebagato, ale vony je. Dyvno, ja pomityla — ščojno їh pidvyščujuť do «staršyh» programistiv, vony znykajuť! Bo jduť u dekret.

A ščodo dyskryminaciї za statevymy oznakamy ja často buvaju na riznyh samitah ta konferencijah, i na takyh zahodah učasnykam zazvyčaj darujuť futbolky, ja duže їh ljublju, bo vony iz cikavymy napysamy, logotypamy, i zavždy beru sobi na zgadku.

«Vas statystyčno malo» — jak vedeťsja v Ukraїni žinkam u «netypovyh» profesijah 3

I ot pislja čergovoї konferenciї ja vdjagaju čergovu futbolku i rozumiju, ščo vona, jak i vsi inši, na meni, nače sukni! Ja oburylasja i naviť hotila napysaty post u socmerežah, čy ne pora organizatoram podbaty pro žinok i zaproponuvaty futbolky vidpovidnyh rozmiriv? A potim zrozumila, ščo žinok ne tak vže j bagato i organizatoram nezručno bude pryntuvaty okremo 10 futbolok, v toj čas jak vony zamovljajuť tyraž u 200 — 300. Otže, čy ne dyskryminuju ja cym usih inšyh? Ja pomirkuvala i ničogo pysaty ne stala.

Margaryta ne ljubyla istoriju, programuvaty divčyna tež ne planuvala, tomu obrala kibernetyku. Ziznajeťsja, ščo čerez te, ščo vona bula odnijeju z nebagaťoh divčat u grupi, v universyteti naviť bulo legše sklasty dejaki predmety.

Anastasija Sverdlova, inženerka-elektronnycja, aspirantka Instytutu tehničnoї teplofizyky NANU

— Ja vvažaju, ščo nekorektno na spivbesidi zapytaty u divčyny pro її osobyste žyttja. Ce naviť zaboroneno zakonom, ale nihto na ce ne zvertaje uvagy, otže prodovžujuť zapytuvaty, čy planuju ja vyhodyty zamiž abo narodžuvaty ditej. Vybačte, ale ce moja osobysta sprava. Odnak zakony v našij kraїni ne pracjujuť, i ja vpevnena, ščo ne bulo žodnogo zvernennja do sudu vid gromadjanok z pryvodu togo, ščo robotodaveć porušyv zakon, spilkujučyś z nymy takym čynom. Tomu, jakščo my hočemo zminyty sytuaciju, to potribno ne tiľky «počynaty z sebe», a j domagatysja togo, ščob zakony pracjuvaly.

«Vas statystyčno malo» — jak vedeťsja v Ukraїni žinkam u «netypovyh» profesijah 4

Z pryvodu «provokuvannja» žinkoju čolovikiv na roboti u mene je taka istorija. My z podrugoju prohodyly stažuvannja v odnij vuźkoprofiľnoї kompaniї. Čerez dejakyj čas ja pišla, a vona zalyšylasja. I potim dyrektor počav projavljaty do neї znaky uvagy — pidvozyty dodomu, daruvaty podarunky, a potim vzagali zaprosyv її vidznačyty jogo Deń narodžennja v akvaparku. Ce nedopustymo! Ja poradyla їj ne vesty sebe takym čynom, ale vona argumentuvala svoju povedinku tym, ščo biľše nide v Ukraїni vona ne zmože perejnjaty takyj dosvid i otrymuvaty taku zarobitnu platu.

Darija Losjeva, spivzasnovnycja startapu «Myhelix», včena-genetyk, spikerka TEDxWomen

Dar'ja zahopylasja genetykoju šče z dytynstva. adže vyrosla v sim'ї likariv. ЇЇ odrazu zacikavyla naukovo-doslidnyćka dijaľnisť, ale jakoś vykladač їj skazav: «Naukova kar'jera korotka, osoblyvo žinoča».

— Pid čas navčannja ja ne vidčuvala projaviv genderoї dyskryminaciї, ale koly zasnuvala svij startap i počala vidviduvaty konferenciї, hakatony, biznes-akseleratory u riznyh kraїnah, pobačyla razjuču riznycju u povedinci biznesmeniv iz Zahidnoї ta Shidnoї Jevropy. Vyjavyloś, ščo pidpryjemci iz našoї kraїny ta shidnyh kraїn dozvoljajuť sobi u spilkuvanni robyty jakiś nedorečni ta naviť absurdni zauvažennja, typu «a, zrozumilo, ty ž  divčynka»!

Buv takyj pryklad, koly pid čas netvorkingovoї zustriči u poľśkomu akseleratori vyjavylosja, ščo u mene nemaje miscevoї valjuty, i ja ne možu rozrahuvatysja iz oficiantom. Ja zapytala u čolovikiv, našyh spivvitčyznykiv, čy ne znajuť vony, de poblyzu je obminnyj punkt, na ščo meni bula vidpoviď: «Naščo tobi misceva valjuta? Pidsjaď do stolyku tyh inozemciv, ty divčyna sympatyčna, to vony zakryjuť rahunok!». Ce podavaloś u žartivlyvij formi, ale hiba ce dopustymyj žart u biznes-seredovyšči, naviť u neformaľnij atmosferi? Poljaky i nimci takogo ne dozvoljajuť u spilkuvanni. I takyh prykladiv vid inšyh startapiv iz žinkamy-zasnovnycjamy masa.

«Vas statystyčno malo» — jak vedeťsja v Ukraїni žinkam u «netypovyh» profesijah 5

Otže ja namagajuś spryjaty stanovlennju biľš tolerantnoї kuľtury biznes-spilkuvannja. Po-perše, ja ne dozvoljaju takym čynom rozmovljaty zi mnoju i zavždy korektno roblju zauvažennja, vymagajučy čemnogo stavlennja. Po-druge, ja namagajusja ne davaty pryvodiv, tobto pozycionuju sebe peredusim u jakosti profesionala. V Ukraїni nemaje dilovoї kuľtury spilkuvannja z žinkamy.

Tetjana Skorohod, pracjuje u laboratoriї «Suputnykovyh doslidžeń blyžńogo kosmosu», Instytut kosmičnyh doslidžeń NAN ta DKA Ukraїny

— Ja vvažaju, ščo vsi ci «problemy» — v golovi. Iz svogo dosvidu skažu, ščo koly ja povodžusja profesijno, to ljudy i bačať u meni profesionala, otže i stavlennja do mene u nyh vidpovidne. Ja zavždy zajmalasja tym, ščo meni podobajeťsja i ne dilyla ce na «čoloviče» abo «žinoče». Tak, buly sytuaciї, koly ljudy dyvylysja na mene i ne mogly poviryty, ščo ja naukoveć, ščo ja atmosferu doslidžuju, bo vony vvažajuť, ščo naukovci jakoś po-inšomu majuť vygljadaty. Ale koly ja počynala spilkuvatysja, to cej stereotyp u їh golovi rozvijuvavsja odrazu.

«Vas statystyčno malo» — jak vedeťsja v Ukraїni žinkam u «netypovyh» profesijah 6

Tetjana pracjuje u sferi doslidžennja kosmosu, a takož zakinčyla klub junyh morjakiv. Naviť potrapyla v zbirnu Ukraїny z gandbolu. Do reči, do klubu morjakiv divčat ne braly, ale instruktor pobačyv v Tetjani potencial, tomu, jak vyjavljajeťsja, vse možlyvo, jakščo duže zahotity. «Jakščo v tobi bačať hyst i znannja, počynajuť stavytysja serjozno».

Zamisť pidsumkiv

Otže, jak rozvijaty stereotypy raz i nazavždy, jak zrobyty žinok ta čolovikiv rivnymy? Ne potribno, po-perše, šukaty odnoznačnoї vidpovidi. Vse zaležyť vid našogo stavlennja do rečej i sytuacij. Žinka zavždy maje vybir: pogodytysja čy vidmovytysja. I jakščo divčyna maje nestrymne bažannja staty mašynistkoju metropolitenu, mabuť, її ne zupynjať čyїś dokory, jakščo vona pokaže sebe spravnim profesionalom. Tak samo i z čolovikamy. Golovne – navčytysja rozdiljaty naši «emocio» ta «racio» i včynjaty vidpovidno.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: