Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Makedonija — vid «fabryky» fejkovyh novyn do IT-kraїny

Македонія — від «фабрики» фейкових новин до IT-країни

Nevelyčka Makedonija pid čas vyboriv prezydenta u SŠA proslavylasja pošyrennjam brehni pro odnogo z kandydativ — a do ćogo skandalu figuruvala v svitovyh novynah vyključno jak oseredok turyzmu. Nyni cja kraїna namagajeťsja zalučyty inozemni investyciї dlja rozbudovy IT-sektoru — adže ce može dopomogty u podolanni bezrobittja. Čy vdajeťsja їj vključatysja u jevropejśku spiľnotu tehnologičnyh kraїn?
Невеличка Македонія під час виборів президента у США прославилася поширенням брехні про одного з кандидатів — а до цього скандалу фігурувала в світових новинах виключно як осередок туризму. Нині ця країна намагається залучити іноземні інвестиції для розбудови IT-сектору — адже це може допомогти у подоланні безробіття. Чи вдається їй включатися у європейську спільноту технологічних країн?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна прославилася технічним ноу-хау: тут народилися фабрики фейкових новин, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку. Чим прославилася Македонія. Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою Місто брехунів свого часу описувало карєрний шлях деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші, — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи надбавок на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи, — зазначив македонець. Крутий поворот. Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати фейкових журналістів та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання притягнути іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів. Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу у країнах Східної та Центральної Європи, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії, — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше. Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як Microsoft. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скопє мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані, — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа. Що рекламувати, крім туризму. Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії. Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну, — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні премєр-міністра — а в Скопє це відбувається.

Raniše pro Makedoniju ridko možna bulo počuty ščoś v novynah. Sytuacija zminylasja pid čas peredvyborčoї kampaniї 2016 roku v Spolučenyh Štatah: todi cja balkanśka kraїna «proslavylasja» tehničnym nou-hau: tut narodylysja «fabryky» fejkovyh novyn, jaki pošyrjuvaly pozytyvnu informaciju pro odnogo z kandydativ na post prezydenta SŠA — i takym čynom namagalysja zmanipuljuvaty dyskusijeju v media j dumkoju vyborciv. Pracjuvaly, zvisno, na amerykanśkyj media-prostir — i dijaly ne z polityčnyh perekonań, a zarady zarobitku.

Čym «proslavylasja» Makedonija

Nimećke vydannja Die Zeit u statti pid nazvoju «Misto brehuniv» svogo času opysuvalo «kar’jernyj šljah» dejakyh takyh makedonciv. Napryklad, Viktor — oficiant z nevelyčkogo mista Veles, pracjuvav na odyn iz sajtiv, ščo pošyrjuvav nepravdyvu informaciju — The Daily Box. Sam vin ne pysav cyh novyn, a radše šukav pidhodjaščyj kontent na inšyh storinkah, kopijuvav їh i pošyrjuvav dali. «Potribno rozbyratysja u Facebook — ce najvažlyviše. Ja zoseredžuvavsja na amerykanśkomu rynku, jak i vsi inši», — peredaje slova Viktora nimećke vydannja. Krim Viktora, taku robotu vykonuvaly šče desjatky inšyh molodyh ljudej, adže takym čynom vdavalosja zarobyty čymalo grošej. Zarplatu otrymuvaly za 1 klik: ¢1 / klik na Facebook — i trohy «nadbavok» na reklamu Google. Dejaky fejkovi novyny pošyrjuvaly j komentuvaly ponad pivmiľjona raziv. «Vid $500 do $700 ja zarobljav u najkrašči časy», — zaznačyv makedoneć.

Krutyj povorot

Vyrobnyctvom fejkovyh novyn na mižnarodnij areni osoblyvo ne pohyzuješsja — tož pozytyvnyj imidž dovodyťsja zarobljaty deinde. Nevelyčka balkanśka respublika z naselennjam blyźko 2 mln namagajeťsja pracevlaštuvaty «fejkovyh žurnalistiv» ta inšyh bezrobitnyh gromadjan u biľš prestyžnomu sektori — IT-sferi. Makedonija rozpočala šyroku kampaniju, aby zalučyty v kraїnu inozemni investyciї. Її provodyť deržavne agentsvo Invest Macedonia. Raniše namagannja «prytjagnuty» inozemnyj kapital ne zakinčuvalysja uspihom — s feri informacijnyh tehnologij vdalosja realizuvaty lyše 10 iz 15 investycijnyh ugod ta proektiv.

Utim, deržava zrozumila svoї pomylky i ćogo razu namagatymeťsja vtilyty optymistyčnyj scenarij rozvytku podij, pyše Financial Times. «Pislja 2007 roku zminylosja te, ščo bagato investoriv šukajuť fahivciv dlja autsorsyngu u kraїnah Shidnoї ta Centraľnoї Jevropy, otže prynajmni rozgljanuť j variant Makedoniї», — peredaje vydannja slova predstavnyka Invest Macedonia Aleksandara Klašninoski. Vin pracjuvav u deržavnij ağenciї Invest Macedonia šče u 2000-h, koly sytuacija vygljadala zovsim inakše.

Makedonija poky ne stala pryvablyvym miscem u porivnjani z її susidamy, napryklad Rumunijeju, u jakyh rozmistylysja filiї velykyh tehničnyh kompanij, takyh jak Microsoft. Utim, menši investory (jak, napryklad brytanśki rozrobnyky programnogo zabezpečennja dlja strahovyh kompanij S4i) stverdžujuť, ščo zadovoleni rišennjam rozmistyty ofis z nadannja tehničnoї pidtrymky u Makedoniї. «Ja peregljanuv nyzku lokacij u Jevropi ta vyrišyv, ščo Skop’je meni pidhodyť čerez te, ščo proces stvorennja viddilu inozemnoї kompaniї prostyj, vytraty — nyźki, a pracivnyky — kvalifikovani», — cytuje FT top-menedžera Džulsa Gorindža.

Ščo reklamuvaty, krim turyzmu

Nevelyčkij balkanśkij kraїny osoblyvo nema čym pohyzuvatysja. Utim, deržavne agentstvo taky zumilo rozrobyty komunikacijnu strategiju dlja togo, ščoby pryvernuty uvagu potencijnyh investoriv. Vona pobudovana na 4 ključovyh mesedžah: nadnyźki podatky ta zarplaty, zacikavlenisť politykiv ta zmenšennja bjurokratiї.

Makedonija namagajeťsja stvoryty jakomoga spryjatlyviši umvy dlja inozemnyh investoriv. Často tyh, hto gotovyj vklasty košty v ekonomiku kraїny, zviľnjajuť vid velykoї kiľkosti podatkiv. Krim togo, seredńostatystyna zarplata tut — blyźko €502 / mis. «My proponujemo jevropejśku jakisť za kytajśku cinu», — stverdžuje Klašninoski. Ta j miscevi polityky j čynovnyky ne zalyšajuťsja ostoroń: v inšyh kraїnah nevelyki investyciї (obsjagom €10-30 mln) ne staly by pryvodom dlja zustričej ta dyskusij na rivni prem’jer-ministra — a v Skop’je ce vidbuvajeťsja.

Džerelo: FT

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: