fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Lesja Kondratjuk, Open World: «Radžu počynaty z komandy, a ne z ideї»

Леся Кондратюк, Open World: «Раджу починати з команди, а не з ідеї»

Ljudy, v jakyh nemaje problem iz zorom, ridko zadumujuťsja pro te, čy je seredovyšče navkolo nyh dostatńo dostupnym ta družnim dlja nezrjačyh. Komanda startapu Open World za dopomogoju majačkiv, kerovanyh čerez Bluetooth zi zvyčajnyh smartfoniv, hoče zminyty realiї ukraїnśkyh mist ta zrobyty їh zručnymy dlja vsih. Jak ce pracjuje i čogo vony vže zumily dosjagty?
Люди, в яких немає проблем із зором, рідко задумуються про те, чи є середовище навколо них достатньо доступним та дружнім для незрячих. Команда стартапу Open World за допомогою маячків, керованих через Bluetooth зі звичайних смартфонів, хоче змінити реалії українських міст та зробити їх зручними для всіх. Як це працює і чого вони вже зуміли досягти?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про обєкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості універсального дизайну в містах. Про аналоги та схожі ініціативи. — Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, Говорящий Город. Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати. Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається Be My Eyes. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони бачать ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом. Про досвід у 1991 Open Data Incubator — Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в IoT Lab — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території. Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою Kyiv Smart City. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року. Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу Спільнокошт — але зібрали лише 30%. Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі. Про тестування продукту в полях. — Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків. Про команду. — Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі. Про розумні міста та співпрацю із державою. — Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна. Про головні уроки після запуску проекту. — Перший урок — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки. Друге, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує. Одразу потрібно планувати собі вихід на міжнародні ринки, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для Сільпо реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст. Про те, що допомагає. — Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.
Реклама 👇 Замовити

Lesja Kondratjuk, spivzasnovnycja proektu Open World, rozpovidaje pro te, jak vynykla ideja navigacijnyh majačkiv dlja nezrjačyh. Kožen zmože vstanovyty takyj majačok na dverjah vlasnogo budynku, kafe i buď-jakomu misci, de vin može staty korysnym. Ljudy z problemamy zoru možuť otrymaty perelik majačkiv, ščo znahodjaťsja navkolo, za dopomogoju speciaľnogo mobiľnogo dodatku, — i prosluhaty dodatkovu informaciju pro ob’jekyt, proklasty maršrut čy diznatysja točne roztašuvannja ustanovy. Tym samym rozrobka rozšyrjuje možlyvosti universaľnogo dyzajnu v mistah.

Pro analogy ta shoži iniciatyvy

— Koly my počynaly robotu, my šukaly, jaki vzagali systemy isnujuť dlja navigaciї nezrjačyh ljudej mistom. Je kiľka analogiv, napryklad, «Govorjaščyj Gorod». My vidriznjajemosja vid cijeї systemy tym, ščo pracjujemo z biľš novitnimy tehnologijamy, a same iz Bluetooth Low Energy. Vony ž pracjujuť iz radiozv’jazkom, tobto potribno okremo kupuvaty puľty, za dopomogoju jakyh vmykajuťsja zvukovi sygnaly. Ce — dodatkovi vytraty nezrjačym na ci puľty, jaki kožen povynen maty.

My vykorystovujemo bezposeredńo telefony, ščo vlasne sproščuje j daje možlyvisť biľšij kiľkosti ljudej korystuvatysja majačkamy. Takož tak prostiše rozrobljaty novi mobiľni dodatky, — a ne lyše puľt, jakyj maje obmeženu kiľkisť funkcij. Takož je takyj servis, jakyj nazyvajeťsja Be My Eyes. Vony proponujuť nezrjačym zv’jazatysja čerez їhnij servis zi zrjačymy ljuďmy, jaki zmogly b їm dopomogty u vyznačenyj čas ta u vyznačenomu misci. Tam takož je mobiľni dodatky, jaki dopomogajuť zrjačym perehožym konsuľtuvaty nezrjačyh čy dopomagaty u pytannjah navigaciї mistom. Inšyh analogiv našogo proektu nemaje. Je čymalo ğadžetiv, takyh jak okuljary, jaki uľtrazvukom skanujuť seredovyšče. Ale ce — inši reči, tomu ščo vony ne dopomagajuť rozbyratysja i znahodyty ob’jekty same v infrastrukturi mista. Vony «bačať» uľtrazvukom pereškody. Ale zv’jazku z jakojuś informatyvnoju častynoju nemaje. Takož u Beľgiї namagalysja rozrobyty braslety, jaki za dopomogoju vibrosygnalu peredavaly by vidstań do pereškod. Ale znov-taky, jak govoryly naši nezrjači konsuľtanty, jaki dopomagajuť nam u proekti, ce ne vyrišuje problemu orijentaciї v misti. Tomu ščo dlja nyh golovna problema — ce distatysja v pevnyj punkt, zajty v pevni dveri, skorystatysja transportom.

Pro dosvid u 1991 Open Data Incubator

— Potrapyly tudy my za rekomendacijeju. Na toj moment u nas uže bulo dosyť bagato gotovogo, rozroblenogo, bo my jakraz prohodyly navčannja j inkubaciju v IoT Lab — ce laboratorija vid Microsoft. Tudy my prohodyly vidbir i tam vidbuvalosja pevne navčannja. Faktyčno odnočasno vidbulosja zakinčennja ćogo navčannja i vstup do 1991, a vony znahodylysja na odnij terytoriї.

Nam zaproponuvaly pospilkuvaty z Jurijem Nazarovym, jakyj pracjuje v administraciї, je kerivnykom viddilu IT-rozrobok dlja mista — ta obgovoryty, jak by my mogly ce realizuvaty v misti. Vyjavylosja, ščo todi ce buv peršyj nabir do inkubatoru v spivpraci zgromadśkoju iniciatyvoju Kyiv Smart City. My todi jakraz šukaly kompaniju abo ljudynu, jaka hotila by vstanovyty testovu systemu cyh majačkiv. I vony zaproponuvaly nam dlja togo, ščoby vyjty na biľš šyrokyj riveń vpiznavanosti, projty inkubaciju. My dobre pidhodyly za parametramy, buly proektom, jakyj dopomagaje rozbudovuvaty rozumne misto. My projšly vidbir, hakaton, i potrapyly na inkubaciju vlitku 2016 roku.

My otrymaly garnyj dosvid u plani spilkuvannja z mentoramy. U Kyiv Smart City buly duže klasno pidibrani ljudy, jaki rozpovidaly, jak buduvaty startapy, jak perevesty їh iz rivnja startapu na biznes-riveń. Čymalo ljudej, jaki potim nam rekomenduvaly rizni džerela finansuvannja. Hoča naspravdi, u kožnogo pidpryjemstva je istorija uspihu. I v startapiv tak samo. Ne vse te, pro ščo rozpovidaly, dlja nas spracjuvalo. Ale prynajmni my pro ce znaly. I ce dalo nam možlyvisť unyknuty perevirky na vlasnomu dosvidi. Pid čas inkubaciї my podalysja paraleľno na platformu «Spiľnokošt» — ale zibraly lyše 30%.

Čym nam takož dopomig inkubator, tak ce pevnym seredovyščem ljudej, jaki zajmajuťsja spravamy ta proektamy, podibnymy do našyh. I ce dalo možlyvisť pobuduvaty netvorking, de možna zavždy čerez kogoś distatysja šče do kogoś. Sogodni v nas dosyť rozvynena spivpracja z partneramy, z inšymy startapamy, z administracijeju mist. My paraleľno sami nad cym pracjuvaly, my duže dobre pracjujemo zi Lvovom, Rivnym, Lućkom. Tomu švydše v znannjah nam dopomig inkubator, niž u vprovadženni, tomu ščo cja procedura neprosta i tryvaje dosi.

Lesja Kondratjuk, Open World: «Radžu počynaty z komandy, a ne z ideї» 1

Pro testuvannja produktu «v poljah»

— My zakinčyly inkubator tym, ščo zrobyly za vlasni košty 10 majačkiv, i rozmistyly їh u perehodi na Majdani Nezaležnosti u Kyjevi. Ce bula pracjujuča versija, ale vona ne bula promyslovogo zrazka. Її ne možna vygotovljaty na zavodi u velykij kiľkosti. Zaraz my majemo vže četvertu versiju. Cej majačok my vže možemo prodavaty. Zaraz my oformljujemo na ńogo tehnični umovy i vsi potribni sertyfikaty, dlja togo ščoby maty možlyvisť prodavaty ne biznesu, a same deržavi. Hoča my takož rozrobyly i vykorystovujemo majačky v inšyh sferah —  v turyzmi, v igrovij industriї, rozrobljajemo kvesty dlja riznyh parkiv. Vse ce robyťsja, ščoby maty možlyvisť monetyzuvaty produkt v inšyj sposib, zarady zboru bjudžetu dlja vygotovlennja biľšoї kiľkosti promyslovyh zrazkiv.

Pro komandu

— Zaraz nad proektom pracjujuť 4 ljudyny, jaki postijno cym zajmajuťsja. Takož je konsuľtanty, jakyh my zalučajemo po miri togo, jak vynykajuť pytannja, ščo potrebujuť vyrišennja. Učasnykiv komandy nam poky vystačaje, u nas pokryti vsi gilky roboty. Časom vynykajuť pytannja jurydyčnogo čy ekonomičnogo harakteru. My namagajemosja znahodyty čerez svoї zv’jazky. Možlyvo, budemo zalučaty takož medijnykiv, jaki b dopomagaly nam rozrobljaty videokontent i podibni reči.

Pro rozumni mista ta spivpracju iz deržavoju

— Naspravdi cja ideja v nas i bula. My dodatkovo rozvyvalysja j bagato zv’jazkiv otrymaly. Takož my prohodyly Sikorsky Challenge, u KPI im. Sikorśkogo. Buly dviči v Azerbajdžani, u misti Baku tež zacikavylysja majačkamy. Sogodni tam takož je komanda rozrobnykiv, jaka pracjuje nad turystyčnym dodatkom. Ideja z dodatkovymy funkcijamy v majačkah bula peršopočatkovoju. Cja tehnologija duže universaľna, i ci majačky možna vykorystovuvaty dlja bagaťoh rečej. U nas je v planah dodavaty tudy datčyky skanuvannja navkolyšńogo seredovyšča, jak-to napryklad riveń šumu abo riveń zabrudnenosti CO2. Ce nam dasť možlyvisť zbyraty dani, jaki potim možna analizuvaty i vykorystovuvaty dlja riznyh servisiv, zaležno vid potreby. Ce bude cikavo j zabudovnykam, i klijentam, jaki hočuť prydbaty neruhomisť, i tym, hto hoče vynajnjaty žytlo, naviť dlja inozemciv. Podibni reči vže je. Jedyne ščo — my za dopomogoju cijeї tehnologiї možemo realizuvaty velyku kiľkisť riznomanitnyh proektiv, jaki časom zovsim rizni miž soboju, ale tehnologija u nyh spiľna.

Lesja Kondratjuk, Open World: «Radžu počynaty z komandy, a ne z ideї» 2

Pro golovni uroky pislja zapusku proektu

— Peršyj urok — ce te, ščo my sprobuvaly vse: i kraudfandynğ, i ğranty, i donory, j investorśku dopomogu. Naspravdi, probuvaty ce vse potribno, ale ne varto duže na ce rozrahovuvaty. My b zekonomyly bagato času, švydše zapustyly proekt, jakby zrozumily, ščo nasampered, košty ta resursy treba šukaty samotužky.

Druge, — ščo naviť jakščo ce sociaľnyj proekt, jogo slid use odno rozgljadaty jak takyj, jakyj može sam sebe zabezpečuvaty. Naviť jakby my otrymaly ğrant i vygotovyly majačky, my potim dlja togo, ščoby pokryty jakuś inšu terytoriju, znovu pidnimaly pytannja pro te, de vzjaty groši na inšu partiju. Naviť jakščo ce sociaľnyj proekt, vin potrebuje pravyľnogo finansuvannja ta pravyľnogo pozycionuvannja. Jak na mene, sociaľnyh proektiv duže malo. V osnovnomu, jakščo govoryty pro masštabuvannja, strategiju j rozvytok, ce maje buty sociaľne pidpryjemstvo, jake faktyčno same sebe zabezpečuje i finansovo utrymuje.

Odrazu potribno planuvaty sobi vyhid na mižnarodni rynky, tomu ščo v Ukraїni duže skladna procedura realizaciї innovacijnyh proektiv. Do reči, my v žovtni 2017-go їdemo u Varšavu. Tam tež zacikavylysja našym proektom, uže govoryla pro Baku. V Ukraїni prostiše pracjuvaty iz sociaľno vidpovidaľnym biznesom. Zaraz my pracjujemo z Fozzy Group, dlja «Siľpo» realizovujemo proekt dostupnosti magazyniv dlja nezrjačyh. Ce legše, niž pracjuvaty bezposeredńo z administracijamy mist.

Ščo cikavo, rizni administraciї pracjujuť po-riznomu. Kyїv — ne najprostiša administracija, z jakymy my pracjujemo; ale krašče počynaty z nevelykyh mist.

Pro te, ščo dopomagaje

— Buď-jakyj startap možna realizuvaty, jakščo je horoša komanda — ce takyj fundament, bez jakogo ničogo ne bude. Može buty bagato ljudej, možuť buty naviť šljahy realizaciї. Ale jakščo ne bude poruč ljudej, jaki možuť spiľno pracjuvaty v buď-jakyh umovah, ne rozsvarytysja j dijty do kincja, — ničogo ne vyjde. Ce te, ščo ja duže cinuju. Radžu vse ž taky počynaty z komandy, a ne z ideї. Rizni buvajuť sytuaciї, zvyčajno, ale v našomu vypadku, komanda — ce te, ščo ne daje nam zdatysja j zupynytysja.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: