fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak nične osvitlennja vplyvaje na dereva u megapolisah

Як нічне освітлення впливає на дерева у мегаполісах
Vyjavljajeťsja, dereva takož straždajuť vid nedosypannja. Vulyčne osvitlennja j inši miśki obstavyny provokujuť hvoroby legeń našoї planety ta pereškodžajuť їhńomu normaľnomu isnuvannju
Виявляється, дерева також страждають від недосипання. Вуличне освітлення й інші міські обставини провокують хвороби легень нашої планети та перешкоджають їхньому нормальному існуванню
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Дерева в містах, як і більша частина світу природи, переживають важкі часи, коли ліхтарі горять протягом усієї ночі. У цьому переконаний Петер Воллебен — німецький лісник і автор публікацій на екологічну тематику. Як саме наше штучне світло впливає на цикли активності дерев?. Вони також мають спати вночі, — заявив Петер Воллебен публіці під час Hay Festival of Literature у Вельсі. За його дослідженнями, дерева, що ростуть біля вуличних ліхтарів, раніше гинуть. Так само, як і світильник, що горить у вашій спальні всю ніч, це не призводить до  добра. Якщо хтось і знається на деревах — й активно антропоморфізує їх — то це Воллебен. Німецький лісник і автор бестселлерів не соромиться говорити про дерева порівнюючи їх із людьми. Я використовую звичайні людські слова, говорячи про ці проблеми, — зазначає дослідник. — Наукова мова позбавлена емоцій, тому люди не розуміють її. Коли я кажу, що дерева вигодовують їхніх дітей, кожен одразу розуміє, що я маю на увазі. Петер Воллебен вивчає ліси та працює в них із 1987 року. Його підхід до роботи вражає своїми результатами,і всі свої спостереження він підкріплює дослідженнями. У 2016 році Єврокомісія профінансувала вивчення впливу штучного освітлення на дерева та рослини. Як повідомляла The Times, у статті, надрукованій в Journal of Ecology, говорилося, що існують докази впливу штучного освітлення на весняне розкриття бруньок, забарвлення й опадання листя. Це дослідження довело, що зміна річного ритму брунькування та цвітіння дерев може мати значний вплив на їхнє здоров’я, виживання та розмноження. Що варто зробити, аби деревам можна було заснути вночі?. Воллебен стверджує: міським радам слід вимикати вуличне освітлення вночі, щоби допомогти деревам бути здоровими й жити довше, а також — економити електроенергію. Крім того, існує низка інших переваг зменшення світлового забрудненя, у тому числі: можливість для любителів споглядання нічного неба насолодитися багатовіковим задоволенням — спостереженням за справжніми зорями. Які інші небезпеки є для легень міста?. Є й інші виклики, з якими стикаються дерева в містах. За словами Воллебена, дерева, подібно сиротам, прагнуть зростати, але не отримують жодної системної підтримки від їхніх сусідів. Це повторювана тема для дослідника, котрий довів, що лісові дерева — істоти соціальні. Міські дерева — це вуличні діти лісів, — говорить лісник, додаючи, що їхнє коріння постійно бореться з важким ґрунтом під тротуарами. Наче цього недостатньо, вони також нагріваються вночі теплом, що випромінюють вулиці та будівлі, на відміну від лісів, які охолоджуються. на додачу до всього цього, дерева в містах позбавлені спільних лісових мікроорганізмів, які б допомагали їм збирати поживні речовини та воду, а міські робітники комунальних служб вкрай рідко допомагають їм у цьому. Чому треба берегти здоровя дерев у містах?. Тим часом ці мимовільні заручники вулиць роблять так багато для нас. Мат Макдермот, американський експерт із навколишнього середовища, назвав 5 важливих речей, які роблять для нас міські дерева: Чистий охолоджуючий ефект одного молодого здорового дерева дорівнює 10 кондиціонерам, розміром із кімнату кожен, які працюватимуть 20 годин на день. 10 кондиціонерів = 1 дерево. Якщо ви посадите одне дерево на західній стороні перед вашим будинком, це забезпечить вам економію енергії в 3% через 5 років, й у 12% — за 15 років. Невеличкий гай знижує кількість забруднюючих частинок на 9–13%, при цьому кількість пилу, що досягає землі під цими деревами, складає 27–42% порівняно з відкритою місцевістю. Якщо на вашій прибудинковій території ростуть дерева, вони становлять від 10% до 23% вартості цього будинку. У містах витрати на висадження іа підтримку дерева протягом трьох років становитимуть $250–600. Натомість, вони повернуть жителям близько $90 тис безпосередніми вигодами протягом усього життя (окрім благоустрою тощо). Більше того, велика кількість дерев у містах впливає на розширення середовища проживання дикої природи, поліпшення психічного здоров’я жителів і навіть зниження рівня злочинності. З огляду на все те, що дерева роблять для нас, найменше, що ми можемо зробити, — вимкнути ліхтарі та дати їм спокійно виспатися.
10.07.2017,16:05
0
Pixabay, CC
Реклама 👇 Замовити

Dereva v mistah, jak i biľša častyna svitu pryrody, perežyvajuť važki časy, koly lihtari gorjať protjagom usijeї noči. U ćomu perekonanyj Peter Volleben — nimećkyj lisnyk i avtor publikacij na ekologičnu tematyku.

Jak same naše štučne svitlo vplyvaje na cykly aktyvnosti derev?

«Vony takož majuť spaty vnoči», — zajavyv Peter Volleben publici pid čas Hay Festival of Literature u Veľsi. Za jogo doslidžennjamy, dereva, ščo rostuť bilja vulyčnyh lihtariv, raniše gynuť. Tak samo, jak i svityľnyk, ščo goryť u vašij spaľni vsju nič, ce ne pryzvodyť do  dobra.

Jakščo htoś i znajeťsja na derevah — j aktyvno antropomorfizuje їh — to ce Volleben. Nimećkyj lisnyk i avtor bestselleriv ne soromyťsja govoryty pro dereva porivnjujučy їh iz ljuďmy. «Ja vykorystovuju zvyčajni ljudśki slova, govorjačy pro ci problemy», — zaznačaje doslidnyk. — «Naukova mova pozbavlena emocij, tomu ljudy ne rozumijuť її. Koly ja kažu, ščo dereva vygodovujuť їhnih ditej, kožen odrazu rozumije, ščo ja maju na uvazi».

Peter Volleben vyvčaje lisy ta pracjuje v nyh iz 1987 roku. Jogo pidhid do roboty vražaje svoїmy rezuľtatamy,i vsi svoї sposterežennja vin pidkripljuje doslidžennjamy. U 2016 roci Jevrokomisija profinansuvala vyvčennja vplyvu štučnogo osvitlennja na dereva ta roslyny. Jak povidomljala The Times, u statti, nadrukovanij v Journal of Ecology, govorylosja, ščo isnujuť dokazy vplyvu štučnogo osvitlennja na vesnjane rozkryttja bruńok, zabarvlennja j opadannja lystja. Ce doslidžennja dovelo, ščo zmina ričnogo rytmu bruńkuvannja ta cvitinnja derev može maty značnyj vplyv na їhnje zdorov’ja, vyžyvannja ta rozmnožennja.

Ščo varto zrobyty, aby derevam možna bulo «zasnuty» vnoči?

Volleben stverdžuje: miśkym radam slid vymykaty vulyčne osvitlennja vnoči, ščoby dopomogty derevam buty zdorovymy j žyty dovše, a takož — ekonomyty elektroenergiju. Krim togo, isnuje nyzka inšyh perevag zmenšennja svitlovogo zabrudnenja, u tomu čysli: možlyvisť dlja ljubyteliv spogljadannja ničnogo neba nasolodytysja bagatovikovym zadovolennjam — sposterežennjam za spravžnimy zorjamy.

Jak nične osvitlennja vplyvaje na dereva u megapolisah 1

Jaki inši nebezpeky je dlja «legeń» mista?

Je j inši vyklyky, z jakymy stykajuťsja dereva v mistah. Za slovamy Vollebena, dereva, podibno syrotam, pragnuť zrostaty, ale ne otrymujuť žodnoї systemnoї pidtrymky vid їhnih susidiv. Ce povtorjuvana tema dlja doslidnyka, kotryj doviv, ščo lisovi dereva — istoty sociaľni.

«Miśki dereva — ce vulyčni dity lisiv», — govoryť lisnyk, dodajučy, ščo їhnje korinnja postijno boreťsja z važkym ğruntom pid trotuaramy. Nače ćogo nedostatńo, vony takož nagrivajuťsja vnoči teplom, ščo vyprominjujuť vulyci ta budivli, na vidminu vid lisiv, jaki oholodžujuťsja. na dodaču do vśogo ćogo, dereva v mistah pozbavleni spiľnyh lisovyh mikroorganizmiv, jaki b dopomagaly їm zbyraty požyvni rečovyny ta vodu, a miśki robitnyky komunaľnyh služb vkraj ridko dopomagajuť їm u ćomu.

Čomu treba beregty «zdorov’ja» derev u mistah?

Tym časom ci mymoviľni zaručnyky vulyć robljať tak bagato dlja nas. Mat Makdermot, amerykanśkyj ekspert iz navkolyšńogo seredovyšča, nazvav 5 važlyvyh rečej, jaki robljať dlja nas miśki dereva:

  • Čystyj oholodžujučyj efekt odnogo molodogo zdorovogo dereva dorivnjuje 10 kondycioneram, rozmirom iz kimnatu kožen, jaki pracjuvatymuť 20 godyn na deń. 10 kondycioneriv = 1 derevo.
  • Jakščo vy posadyte odne derevo na zahidnij storoni pered vašym budynkom, ce zabezpečyť vam ekonomiju energiї v 3% čerez 5 rokiv, j u 12% — za 15 rokiv.
  • Nevelyčkyj gaj znyžuje kiľkisť zabrudnjujučyh častynok na 9–13%, pry ćomu kiľkisť pylu, ščo dosjagaje zemli pid cymy derevamy, skladaje 27–42% porivnjano z vidkrytoju miscevistju.
  • Jakščo na vašij prybudynkovij terytoriї rostuť dereva, vony stanovljať vid 10% do 23% vartosti ćogo budynku.
  • U mistah vytraty na vysadžennja ia pidtrymku dereva protjagom tŕoh rokiv stanovytymuť $250–600. Natomisť, vony povernuť žyteljam blyźko $90 tys bezposerednimy vygodamy protjagom uśogo žyttja (okrim blagoustroju toščo).

Biľše togo, velyka kiľkisť derev u mistah vplyvaje na rozšyrennja seredovyšča prožyvannja dykoї pryrody, polipšennja psyhičnogo zdorov’ja žyteliv i naviť znyžennja rivnja zločynnosti. Z ogljadu na vse te, ščo dereva robljať dlja nas, najmenše, ščo my možemo zrobyty, — vymknuty lihtari ta daty їm spokijno «vyspatysja».

Teğy: istoriї, mista
Džerelo: TreeHugger

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: