fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Mify ta pravda stosovno najobgovorjuvanišogo zakonoproektu pro movu

Міфи та правда стосовно найобговорюванішого законопроекту про мову

Čuly pro novi zakonoproekty ščodo movnoї polityky, ale ne maly času pročytaty dokladniše? Ne potribno perečytuvaty 50 storinok tekstu, my rozpovimo korotko pro golovne — i sprostovujemo 3 najrozpovsjudženiši mify stosovno novogo zakonoproektu pro deržavnu movu
Чули про нові законопроекти щодо мовної політики, але не мали часу прочитати докладніше? Не потрібно перечитувати 50 сторінок тексту, ми розповімо коротко про головне — і спростовуємо 3 найрозповсюдженіші міфи стосовно нового законопроекту про державну мову
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  На підтримку законопроекту стали відомі митці та громадські діячі, а супротивники дивували винахідливістю, вигадуючи страшні історії про в’язницю для російськомовних громадян. Розглянемо ключові моменти законопроекту №5670 та популярні стереотипи, пов’язані з ним. Чим законопроект №5670 відрізняється від інших, що були відхилені?. Перше і головне — закон про державну мову скасовує чинний закон Про засади державної мовної політики (так званий закон Ківалова-Колесніченка) і вносить зміни до 51 законодавчого акту. До робочої групи мовного законопроекту входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики. Проект закону передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови: Національна комісія зі стандартів державної мови Центр української мови Термінологічний центр української мови Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів) Закон про державну мову набуває чинності за 2 місяці після опублікування і передбачає додаткові перехідні періоди — для різних сфер до 2 років. Такий термін є найбільш оптимальним. Він дає можливість підприємствам та іншим суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до вимог закону, водночас унеможливлюючи розтягнення реалізації закону на десятиліття. Міф #1: За розмову недержавною мовою даватимуть штраф чи саджатимуть до в’язниці. Володіння українською мовою стане обов’язком громадянина України. Та цей закон ні в кого не забирає права вільно спілкуватися будь-якою іншою мовою. Згідно зі статтею 2 закону Про державну мову його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Зобов’язані вільно володіти державною мовою держслужбовці, посадові особи, керівники та працівники всіх державних та комунальних підприємств, установ та організацій, депутати всіх рівнів, чиновники, члени уряду, Президент України, а також особи, що претендують на призначення / обрання на зазначені посади. Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюється до наруги над державними символами України, і карається відповідно до Закону. Вживання суржика, попри поширену думку, не є фактом зневаги. Міф #2: Зобов’язання до використання однієї (державної) мови в усіх сферах суспільного життя наближує нас до диктатури. У законопроекті №5670 враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства. Зокрема подібним чином регулюється вживання державної мови у Литві, Латвії, Польщі, Франції та Австрії. Варто наголосити, що завданням законопроекту №5670 не є обмеження прав певної категорії населення. Головне завдання закону про державну мову — захист державного статусу української мови як мови громадянства України. Робоча група, яка працювала над текстом закону, орієнтувалась на законодавство та досвід країн Європи. Також автори закону про державну мову врахували досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності. При цьому більшість прихильників законопроекту вважають, що він стане суттєвим щаблем на шляху євроінтеграції. Міф #3: Запровадження обов’язкового володіння українською мовою в усіх державних підприємствах, органах та установах знизить можливість працевлаштування. З ухваленням закону про державну мову на ринку праці побутуватиме абсолютно протилежна тенденція. Ірина Подоляк, народна депутатка України, зауважує: Цей закон, можливо, стане причиною найбільшого масового працевлаштування кваліфікованих філологів за останній час. Створення кількох профільних інституцій дасть змогу фахівцям проводити актуальні дослідження живої мови і впливати на її розвиток. За її словами, перекладачі, редактори, викладачі української у медицині, української у природничих науках, розвиток малого підприємництва через надання послуг з усного і синхронного перекладу, викладання на різнорівневих курсах державної мови та багато іншого – це все робочі місця, зарплата, відтак податки і надходження до бюджету. Коли почнуться зміни і чому вони необхідні?. Закон почне працювати поступово. Значна частина положень набирає чинності за 2 місяці після опублікування. Але більшість положень розтягнуті в часі на кілька років. Наприклад, виключною мовою ЗНО українська стане у 2025 році. Говорити про впровадження української мови в усі сфери суспільного життя України як про утиск прав — абсурдно. Наприклад, будь-який посадовець Франції виступає публічно виключно французькою, в той час як народні депутати України виступають на засіданнях іноземною. Звідси й відповідь — так, оновлений закон про державу мову необхідний. І потрібен він, у першу чергу, щоби зберегти одну з головних рис нашої державної ідентичності — адже нації вмирають не від інфаркту…, як відомо. За матеріалами Language Policy та Радіо Свобода
Реклама 👇 Замовити

Na pidtrymku zakonoproektu staly vidomi mytci ta gromadśki dijači, a suprotyvnyky dyvuvaly vynahidlyvistju, vygadujučy strašni istoriї pro v’jaznycju dlja rosijśkomovnyh gromadjan. Rozgljanemo ključovi momenty zakonoproektu №5670 ta populjarni stereotypy, pov’jazani z nym.

Čym zakonoproekt №5670 vidriznjajeťsja vid inšyh, ščo buly vidhyleni?

Perše i golovne — zakon pro deržavnu movu skasovuje čynnyj zakon «Pro zasady deržavnoї movnoї polityky» (tak zvanyj «zakon Kivalova-Kolesničenka») i vnosyť zminy do 51 zakonodavčogo aktu.

Do robočoї grupy movnogo zakonoproektu vhodyly predstavnyky gromadśkosti ta eksperty, ščo specializujuťsja na pytannjah movnoї polityky.

Proekt zakonu peredbačaje stvorennja deržavnyh instytutiv dlja zabezpečennja standartiv ta zahystu deržavnoї movy:

  • Nacionaľna komisija zi standartiv deržavnoї movy
  • Centr ukraїnśkoї movy
  • Terminologičnyj centr ukraїnśkoї movy
  • Upovnovaženyj iz zahystu deržavnoї movy (vključno zi služboju movnyh inspektoriv)

Zakon pro deržavnu movu nabuvaje čynnosti za 2 misjaci pislja opublikuvannja i peredbačaje dodatkovi perehidni periody — dlja riznyh sfer do 2 rokiv. Takyj termin je najbiľš optymaľnym. Vin daje možlyvisť pidpryjemstvam ta inšym sub’jektam pryvesty svoju dijaľnisť u vidpovidnisť do vymog zakonu, vodnočas unemožlyvljujučy roztjagnennja realizaciї zakonu na desjatylittja.

Mif #1: Za rozmovu nederžavnoju movoju davatymuť štraf čy sadžatymuť do v’jaznyci

Volodinnja ukraїnśkoju movoju stane obov’jazkom gromadjanyna Ukraїny. Ta cej zakon ni v kogo ne zabyraje prava viľno spilkuvatysja buď-jakoju inšoju movoju. Zgidno zi statteju 2 zakonu «Pro deržavnu movu» jogo dija ne pošyrjujeťsja na sferu pryvatnogo spilkuvannja ta zdijsnennja religijnyh obrjadiv.

Zobov’jazani viľno volodity deržavnoju movoju deržslužbovci, posadovi osoby, kerivnyky ta pracivnyky vsih deržavnyh ta komunaľnyh pidpryjemstv, ustanov ta organizacij, deputaty vsih rivniv, čynovnyky, členy urjadu, Prezydent Ukraїny, a takož osoby, ščo pretendujuť na pryznačennja / obrannja na zaznačeni posady.

Publične prynyžennja čy znevažannja ukraїnśkoї movy pryrivnjujeťsja do narugy nad deržavnymy symvolamy Ukraїny, i karajeťsja vidpovidno do Zakonu. Vžyvannja suržyka, popry pošyrenu dumku, ne je faktom znevagy.

Mif #2: Zobov’jazannja do vykorystannja odnijeї (deržavnoї) movy v usih sferah suspiľnogo žyttja nablyžuje nas do dyktatury

U zakonoproekti №5670 vrahovano svitovyj, u tomu čysli, jevropejśkyj dosvid movnogo zakonodavstva. Zokrema podibnym čynom reguljujeťsja vžyvannja deržavnoї movy u Lytvi, Latviї, Poľšči, Franciї ta Avstriї. Varto nagolosyty, ščo zavdannjam zakonoproektu №5670 ne je obmežennja prav pevnoї kategoriї naselennja. Golovne zavdannja zakonu pro deržavnu movu — zahyst deržavnogo statusu ukraїnśkoї movy jak movy gromadjanstva Ukraїny. Roboča grupa, jaka pracjuvala nad tekstom zakonu, orijentuvalaś na zakonodavstvo ta dosvid kraїn Jevropy. Takož avtory zakonu pro deržavnu movu vrahuvaly dosvid usih movnyh zakonoproektiv, ščo isnuvaly v Ukraїni za vsi časy nezaležnosti. Pry ćomu biľšisť pryhyľnykiv zakonoproektu vvažajuť, ščo vin stane suttjevym ščablem na šljahu jevrointegraciї.

— My majemo vyrišyty kym my hočemo buty: maleńkoju kopijeju susidńoї imperiї čy jevropejśkoju kraїnoju z vlasnym oblyččjam ta identyčnistju.

Gennadij Afanaśjev, aktyvist, politv'jazeń

Mif #3: Zaprovadžennja obov’jazkovogo volodinnja ukraїnśkoju movoju v usih deržavnyh pidpryjemstvah, organah ta ustanovah znyzyť možlyvisť pracevlaštuvannja

Z uhvalennjam zakonu pro deržavnu movu na rynku praci pobutuvatyme absoljutno protyležna tendencija.

Iryna Podoljak, narodna deputatka Ukraїny, zauvažuje: «Cej zakon, možlyvo, stane pryčynoju najbiľšogo masovogo pracevlaštuvannja kvalifikovanyh filologiv za ostannij čas. Stvorennja kiľkoh profiľnyh instytucij dasť zmogu fahivcjam provodyty aktuaľni doslidžennja žyvoї movy i vplyvaty na її rozvytok».

Za її slovamy, perekladači, redaktory, vykladači ukraїnśkoї u medycyni, ukraїnśkoї u pryrodnyčyh naukah, rozvytok malogo pidpryjemnyctva čerez nadannja poslug z usnogo i synhronnogo perekladu, vykladannja na riznorivnevyh kursah deržavnoї movy ta bagato inšogo – ce vse roboči miscja, zarplata, vidtak podatky i nadhodžennja do bjudžetu.

Koly počnuťsja zminy i čomu vony neobhidni?

Zakon počne pracjuvaty postupovo. Značna častyna položeń nabyraje čynnosti za 2 misjaci pislja opublikuvannja. Ale biľšisť položeń roztjagnuti v časi na kiľka rokiv. Napryklad, vyključnoju movoju ZNO ukraїnśka stane u 2025 roci.

Govoryty pro vprovadžennja ukraїnśkoї movy v usi sfery suspiľnogo žyttja Ukraїny jak pro utysk prav — absurdno. Napryklad, buď-jakyj posadoveć Franciї vystupaje publično vyključno francuźkoju, v toj čas jak narodni deputaty Ukraїny vystupajuť na zasidannjah inozemnoju. Zvidsy j vidpoviď — tak, onovlenyj zakon pro deržavu movu neobhidnyj. I potriben vin, u peršu čergu, ščoby zberegty odnu z golovnyh rys našoї deržavnoї identyčnosti — adže «naciї vmyrajuť ne vid infarktu…», jak vidomo.

Za materialamy Language Policy ta «Radio Svoboda»

Teğy: zakony, istoriї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: