fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Denys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne»

Денис Гурський: «Не треба дотягувати все до глобального, спробуйте вирішити щось локальне»
1991 Open Data Incubator, Socialboost — ščonajmenše ci 2 nazvy vy točno čuly porjad iz imenem Denysa Gurśkogo. Rozvytok vidkrytyh danyh ta dopomoga startapam, jaki namagajuťsja zrobyty vzajemyny ljudej ta deržavy prostišymy i efektyvnišymy — u centri jogo uvagy. Proponujemo vam golovni tezy vystupu Denysa Gurśkogo pid čas iForum-2017 stosovno togo, kudy ruhajeťsja open data v Ukraїni i jaki osnovni možlyvosti ta ryzyky je v cij sferi
1991 Open Data Incubator, Socialboost — щонайменше ці 2 назви ви точно чули поряд із іменем Дениса Гурського. Розвиток відкритих даних та допомога стартапам, які намагаються зробити взаємини людей та держави простішими і ефективнішими — у центрі його уваги. Пропонуємо вам головні тези виступу Дениса Гурського під час iForum-2017 стосовно того, куди рухається open data в Україні і які основні можливості та ризики є в цій сфері
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  На сьогоднішній день викликає занепокоєння низка проблем екосистеми стартапів та вирішення більшості задач, які стоять перед українськими стартапами. Команда 1991 Open Data Incubator намагається їх вирішувати в тому числі й з допомогою держави. У 2014-2016 роках вони активно займалися реформою відкритих даних і, зокрема, багато зробили для того, аби ця реформа відбулася. Чому Україна все ще не є технологічним хабом?. На сьогоднішній день в Україні є певна кількість інкубаторів і акселераторів, які, мабуть можна перерахувати на пальцях однієї руки. В той час як, наприклад, у Торонто ця цифра перевищує 50 тільки в одному місті, в одній великій країні. На думку Гурського, нерозвиненість самої екосистеми говорить про те, що кількість стартапів просто не може бути великою в Україні. Крім того, університети дуже інтенсивно залучені в тих країнах, де екосистема стартапів є на високому рівні. Подивіться на світ Північної Америки, подивіться на Європу – практично в кожному університеті є своя інноваційна акселераційна програма, з якою співпрацюють інвестори. За словами Гурського, у нашої країни є всі передумови для успіху. Тут — велика кількість програмістів, велика кількість місцевих фондів, які стверджують, що вони інвестують. Є українські стартапи з великою кількістю успішних історій. Але ми стикаємося з тим, що Україна все ще не є таким центром інновацій як, наприклад, Ізраїль. Інвестиції та раунди — ще не все. Українські стартапи піднімають гроші, вони активно прославляють Україну по всьому світу, але насправді це не зовсім так. Оскільки ті гроші, які ви можете підняти в Україні, найчастіше не досить корисні. А ті великі гроші, які ви можете підняти за межами України, вимагають обов’язкової інкорпорації за кордоном. І виходить, що засновників стартапів з Україною пов’язує тільки біографія цих самих людей. Це — американські, польські, чеські, британські юридичні особи, які отримали отримали фінансування від закордонних фондів. Крім всього іншого, є аналітика, яку робили у PricewaterhouseCoopers: більша частина наших талановитих людей все ж таки задіяна в аутсорсингу. Діапазон зарплат від $2 до $4 тис на місяць змушує таланти працювати на користь закордонних компаній, але не створювати продукти тут і зараз, тому що це довго, ризиковано, незрозуміло тощо. Крім того, конвертувати тих, хто задіяний в аутсорсингу, в стартапи практично неможливо. Ці люди знаходяться в надто теплому і приємному місці. — У нас є фрілансери, і судячи з усього, фрілансери — це люди, які звикли брати на себе відповідальність, вони створюють продукти самі, вони самі несуть повну матеріальну і якісну відповідальність за продукт, який їм доводиться розробляти, і ось вони можуть стати потенційними стартапами.. . . Проблеми, породжені проблемами. Денис Гурський наголошує: в Україні немає воронки, яка достатньо потужна, для того, щоб забезпечити країну достатньою кількістю проектів. Університети не залучені, міських інкубаторів дуже мало — і міста не беруть участі у тому, щоби створювати екосистеми всередині міст. Крім усього цього, низькомаржинальні можливості експорту призводять до того, що проекти або перепродаються задешево, навіть якщо подивитися на суму угоди, і вона здається високою. Також чимало фахівців обирають аутсорсинг порівняно зі стартапами. Крім того, немає посівного фінансування або його мало. — З того що ми в 1991 намагалися вирішити і дати відповіді на ці проблеми, у нас вийшло наступне: ми активно займалися реформою відкритих даних, а відкриті дані вони завжди українські, вони дозволяють розвернути проекти в нашій країні досить швидко. Взяв один набір даних, другий набір даних, зробив додаток по пошуку найдешевшого поблизу інсуліну в один клік – це робота для програміста на два дні, і ти вже запустився на ринку, вже тестуєшся, і вже маєш, що експортувати, у тебе є терабайт даних.. . . Крім того, стартапи, які народжуються в Україні, намагаються одразу вирішувати якісь великі проблеми – Гурський вважає, що цього робити не слід. Не треба дотягувати своє бачення із рівня Херсона, Одеси або Львова до рівня якоїсь глобальної екосистеми: спробуйте вирішити хоча би щось локальне, спробуйте побачити ті виклики, які стоять перед Україною і почніть вирішувати один із них. Це те, що потрібно, те, що забезпечить швидке зростання. — У нас проблеми куди не поглянь: медицина, інфраструктура, енергетика… Стартапи, які виручають галузі і ведуть їх до успіху – їх на пальцях можна перерахувати, їх зовсім небагато. Тому це — той блакитний океан, котрий можна брати і в якому можна плавати.. . . Не варто також ігнорувати потенціал донорських коштів та долучення державних інституцій, підкреслює Денис Гурський: Я впевнений, що або ви знаєте особисто якихось людей, які зараз прийшли до влади, або у вас є знайомі, які точно знають когось у міністерстві, в міській адміністрації, або в департаменті якогось міського підприємства, це все люди, які з нами разом виросли і зараз шукають якогось рішення для країни. Одна справа створювати стартап самостійно, а інша справа – робити його разом із якоюсь великою інституцією. Потенціал ринку. Ринок даних в Євросоюзі оцінюється майже в $300 млрд за кілька років. Кількість людей, задіяних у ньому – колосальна. По-перше, це дозволяє економити кошти в традиційних бізнесах за рахунок прийняття правильних рішень, по-друге, дозволяє швидко розвертати додатки і нові абсолютно сервіси для ринку. Крім цього, Україна займає чемпіонські позиції: реформа відкритих даних призвела до того, що держсектор починає повертатися обличчям до IT-спільноти і бізнесу в цілому. Можливо, це не завжди працює таким чином, що ви пішли в держсектор і там прямо все відкрито, і ви берете з цим граєтеся. Але є можливість потрапити і відкрити те, що в принципі давно вже мало би бути відкрито, ви це починаєте використовувати і ці дані вже не приховані. Така можливість є і ця система працює. Більше того, є портал відкритих даних, на якому можна знайти дуже багато всього цікавого. За законом в Україні має бути відкрито більше 300 реєстрів: — Я пам’ятаю той жахливий 2015 рік, коли доводилося кожного дня просто ногами вибивати ці дані, цей список, і ці підписи, але це сталося, ці документи є і ми з вами маємо право на них. Крім того, заява адміністрації Трампа говорить про те, що Україна все-таки буде отримувати велику кількість допомоги. $200 млн будуть виділені Україні на наступний рік на проведення ключових реформ, і це — не оборонна галузь, а все те, що я згадував до цього. Це охорона здоров’я, інфрастуктура, антикорупція, інновації – все, на чому в принципі можна будувати проекти.. . . Як держава може стати учасницею процесів. Наостанок Гурський навів низку прикладів — проектів, що випустилися з 1991. AGRIEYE — одеський стартап — розробив спектральну камеру для дрона, яка дозволяє вимірювати температуру та вологість ґрунту, і Міністерство агрополітики відкрило для них набір даних, який називається Агрохімпаспорти (хімічний склад ґрунту, який замірюється раз в півроку). Схрестивши всі ці дані разом, команда зробила додаток для українських фермерів, залучила локального інвестора та зараз продовжує розвиватися. Ще один із проектів NAVIZOR — це команда з Івано-Франківська, яка збирає інформацію зі смартфонів і дають її Міністерству інфраструктури про якісь дорожнього покриття. На акселерометрі видно, коли і скільки разів ваша машина підстрибнула, коли у вас база зі 100 тис клієнтів – можна робити якісь висновки. Digital Police домовилися зі львівською поліцією про те, що вони очищують і деперсоналізують реєстр про злочини — і у вас є тільки адреса, тип злочину і час його скоєння. Вони не стали наносити ці дані на карту, а розробили сімейні пакети, котрі продають додаток, і власне кажучи, ви можете отримати сповіщення на смартфон, коли ви входите в небезпечну зону. Або ви можете перевірити чи небезпечно паркуватися в цьому місці і залишати авто на ніч, бо можливо на цій вулиці в минулому році викрали машину. Один із проектів, який візуалізує дані Держказначейства і дає повну аналітику по транзакціях всіх держпідприємств, має назву 007. Вони працюють тільки з відкритими даними — і це один із серйозних big-data проектів, який сьогодні працює з держсектором. Усі ці проекти були підтримані, отримали якесь фінансування. — На жаль, ми самі не можемо давати фінансування тим стартапам, які до нас заходять на програму, ми можемо лише допомогти знайти фінансування. За минулий рік ми допомогли нашим стартапам-випускникам зібрати трохи більше півмільйона доларів із донорських й інвестиційних джерел.. . . Денис Гурський закликає звернути увагу на роботу з даними та співпрацю з державою в плані політичної підтримки, піару, прохання про рекомендацію по знаходженню швидких пілотованих клієнтах. Це — один із тих способів, яким чином стартапи в Україні можуть бути успішними, пілотуючись тут, піднімаючи невеликий раунд тут, і починаючи свою діяльність повноцінно тут, потім експортуючи, залишаючи тут R&D.
20.06.2017,11:11
0
Anna Savčynśka
Реклама 👇 Замовити

Na śogodnišnij deń vyklykaje zanepokojennja nyzka problem ekosystemy startapiv ta vyrišennja biľšosti zadač, jaki stojať pered ukraїnśkymy startapamy. Komanda 1991 Open Data IncubatorDenys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne» 1Open Data Incubator predstavyv nyzku servisiv dlja terytoriaľnyh gromad namagajeťsja їh vyrišuvaty v tomu čysli j z dopomogoju deržavy. U 2014-2016 rokah vony aktyvno zajmalysja reformoju vidkrytyh danyh i, zokrema, bagato zrobyly dlja togo, aby cja reforma vidbulasja.

Čomu Ukraїna vse šče ne je tehnologičnym habom?

Na śogodnišnij deń v Ukraїni je pevna kiľkisť inkubatoriv i akseleratoriv, jaki, mabuť možna pererahuvaty na paľcjah odnijeї ruky. V toj čas jak, napryklad, u Toronto cja cyfra perevyščuje 50 tiľky v odnomu misti, v odnij velykij kraїni. Na dumku Gurśkogo, nerozvynenisť samoї ekosystemy govoryť pro te, ščo kiľkisť startapiv prosto ne može buty velykoju v Ukraїni. Krim togo, universytety duže intensyvno zalučeni v tyh kraїnah, de ekosystema startapiv je na vysokomu rivni. Podyviťsja na svit Pivničnoї Ameryky, podyviťsja na Jevropu – praktyčno v kožnomu universyteti je svoja innovacijna akseleracijna programa, z jakoju spivpracjujuť investory.

Za slovamy Gurśkogo, u našoї kraїny je vsi peredumovy dlja uspihu. Tut — velyka kiľkisť programistiv, velyka kiľkisť miscevyh fondiv, jaki stverdžujuť, ščo vony investujuť. Je ukraїnśki startapy z velykoju kiľkistju uspišnyh istorij. Ale my stykajemosja z tym, ščo Ukraїna vse šče ne je takym centrom innovacij jak, napryklad, IzraїľDenys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne» 2Izraїľśka osvita ta praktyky STEAM — čogo varto povčytysja Ukraїni.

Investyciї ta raundy — šče ne vse

Ukraїnśki startapy pidnimajuť groši, vony aktyvno proslavljajuť Ukraїnu po vśomu svitu, ale naspravdi ce ne zovsim tak. Oskiľky ti groši, jaki vy možete pidnjaty v Ukraїni, najčastiše ne dosyť korysni. A ti velyki groši, jaki vy možete pidnjaty za mežamy Ukraїny, vymagajuť obov’jazkovoї inkorporaciї za kordonom. I vyhodyť, ščo zasnovnykiv startapiv z Ukraїnoju pov’jazuje tiľky biografija cyh samyh ljudej. Ce — amerykanśki, poľśki, čeśki, brytanśki jurydyčni osoby, jaki otrymaly otrymaly finansuvannja vid zakordonnyh fondiv.

Krim vśogo inšogo, je analityka, jaku robyly u PricewaterhouseCoopers: biľša častyna našyh talanovytyh ljudej vse ž taky zadijana v autsorsyngu. Diapazon zarplat vid $2 do $4 tys na misjać zmušuje talanty pracjuvaty na korysť zakordonnyh kompanij, ale ne stvorjuvaty produkty «tut i zaraz», tomu ščo ce dovgo, ryzykovano, nezrozumilo toščo. Krim togo, konvertuvaty tyh, hto zadijanyj v autsorsyngu, v startapy praktyčno nemožlyvo. Ci ljudy znahodjaťsja v nadto «teplomu» i pryjemnomu misci.

— U nas je frilansery, i sudjačy z uśogo, frilansery — ce ljudy, jaki zvykly braty na sebe vidpovidaľnisť, vony stvorjujuť produkty sami, vony sami nesuť povnu materiaľnu i jakisnu vidpovidaľnisť za produkt, jakyj їm dovodyťsja rozrobljaty, i oś vony možuť staty potencijnymy startapamy.

Problemy, porodženi problemamy

Denys Gurśkyj nagološuje: v Ukraїni nemaje voronky, jaka dostatńo potužna, dlja togo, ščob zabezpečyty kraїnu dostatńoju kiľkistju proektiv. Universytety ne zalučeni, miśkyh inkubatoriv duže malo — i mista ne beruť učasti u tomu, ščoby stvorjuvaty ekosystemy vseredyni mist. Krim uśogo ćogo, nyźkomaržynaľni možlyvosti eksportu pryzvodjať do togo, ščo proekty abo pereprodajuťsja zadeševo, naviť jakščo podyvytysja na sumu ugody, i vona zdajeťsja vysokoju. Takož čymalo fahivciv obyrajuť autsorsyng porivnjano zi startapamy. Krim togo, nemaje posivnogo finansuvannja abo jogo malo.

— Z togo ščo my v «1991» namagalysja vyrišyty i daty vidpovidi na ci problemy, u nas vyjšlo nastupne: my aktyvno zajmalysja reformoju vidkrytyh danyh, a vidkryti dani vony zavždy ukraїnśki, vony dozvoljajuť rozvernuty proekty v našij kraїni dosyť švydko. Vzjav odyn nabir danyh, drugyj nabir danyh, zrobyv dodatok po pošuku najdeševšogo poblyzu insulinu v odyn klik – ce robota dlja programista na dva dni, i ty vže zapustyvsja na rynku, vže testuješsja, i vže maješ, ščo eksportuvaty, u tebe je terabajt danyh.

Krim togo, startapy, jaki narodžujuťsja v Ukraїni, namagajuťsja odrazu vyrišuvaty jakiś velyki problemy – Gurśkyj vvažaje, ščo ćogo robyty ne slid. Ne treba dotjaguvaty svoje bačennja iz rivnja Hersona, Odesy abo Lvova do rivnja jakoїś globaľnoї ekosystemy: sprobujte vyrišyty hoča by ščoś lokaľne, sprobujte pobačyty ti vyklyky, jaki stojať pered Ukraїnoju i počniť vyrišuvaty odyn iz nyh. Ce te, ščo potribno, te, ščo zabezpečyť švydke zrostannja.

— U nas problemy kudy ne pogljań: medycyna, infrastruktura, energetyka… Startapy, jaki vyručajuť galuzi i veduť їh do uspihu – їh na paľcjah možna pererahuvaty, їh zovsim nebagato. Tomu ce — toj «blakytnyj okean», kotryj možna braty i v jakomu možna «plavaty».

Ne varto takož ignoruvaty potencial donorśkyh koštiv ta dolučennja deržavnyh instytucij, pidkresljuje Denys Gurśkyj: «Ja vpevnenyj, ščo abo vy znajete osobysto jakyhoś ljudej, jaki zaraz pryjšly do vlady, abo u vas je znajomi, jaki točno znajuť kogoś u ministerstvi, v miśkij administraciї, abo v departamenti jakogoś miśkogo pidpryjemstva, ce vse ljudy, jaki z namy razom vyrosly i zaraz šukajuť jakogoś rišennja dlja kraїny. Odna sprava stvorjuvaty startap samostijno, a inša sprava – robyty jogo razom iz jakojuś velykoju instytucijeju».

Denys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne» 3

Potencial rynku

Rynok danyh v JevrosojuziDenys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne» 4Ščo vam varto znaty pro rouminğ u kraїnah JeS ocinjujeťsja majže v $300 mlrd za kiľka rokiv. Kiľkisť ljudej, zadijanyh u ńomu – kolosaľna. Po-perše, ce dozvoljaje ekonomyty košty v tradycijnyh biznesah za rahunok pryjnjattja pravyľnyh rišeń, po-druge, dozvoljaje švydko rozvertaty dodatky i novi absoljutno servisy dlja rynku. Krim ćogo, Ukraїna zajmaje čempionśki pozyciї: reforma vidkrytyh danyhDenys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne» 5Vidkrytyj miľjon: Open Data Incubator dasť 1,5 mln grn dlja startapiv pryzvela do togo, ščo deržsektor počynaje povertatysja oblyččjam do IT-spiľnoty i biznesu v cilomu. Možlyvo, ce ne zavždy pracjuje takym čynom, ščo vy pišly v deržsektor i tam prjamo vse vidkryto, i vy berete z cym grajetesja. Ale je možlyvisť potrapyty i vidkryty te, ščo v pryncypi davno vže malo by buty vidkryto, vy ce počynajete vykorystovuvaty i ci dani vže ne pryhovani. Taka možlyvisť je i cja systema pracjuje. Biľše togo, je portal vidkrytyh danyh, na jakomu možna znajty duže bagato vśogo cikavogo. Za zakonom v Ukraїni maje buty vidkryto biľše 300 rejestriv:

— Ja pam’jataju toj žahlyvyj 2015 rik, koly dovodylosja kožnogo dnja prosto nogamy vybyvaty ci dani, cej spysok, i ci pidpysy, ale ce stalosja, ci dokumenty je i my z vamy majemo pravo na nyh. Krim togo, zajava administraciї Trampa govoryť pro te, ščo Ukraїna vse-taky bude otrymuvaty velyku kiľkisť dopomogy. $200 mln buduť vydileni Ukraїni na nastupnyj rik na provedennja ključovyh reform, i ce — ne oboronna galuź, a vse te, ščo ja zgaduvav do ćogo. Ce ohorona zdorov’ja, infrastuktura, antykorupcija, innovaciї – vse, na čomu v pryncypi možna buduvaty proekty.

Jak deržava može staty učasnyceju procesiv

Naostanok Gurśkyj naviv nyzku prykladiv — proektiv, ščo vypustylysja z «1991». AGRIEYE — odeśkyj startap — rozrobyv spektraľnu kameru dlja drona, jaka dozvoljaje vymirjuvaty temperaturu ta vologisť ğruntu, i Ministerstvo agropolitykyDenys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne» 6Blockchain zapustjať dlja zemkadastru Ukraїny vidkrylo dlja nyh nabir danyh, jakyj nazyvajeťsja «Agrohimpasporty» (himičnyj sklad ğruntu, jakyj zamirjujeťsja raz v pivroku). Shrestyvšy vsi ci dani razom, komanda zrobyla dodatok dlja ukraїnśkyh fermeriv, zalučyla lokaľnogo investora ta zaraz prodovžuje rozvyvatysja.

Šče odyn iz proektiv NAVIZOR — ce komanda z Ivano-Frankivśka, jaka zbyraje informaciju zi smartfoniv i dajuť її Ministerstvu infrastrukturyDenys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne» 7Mininfrastruktury planuje zapustyty nyzku potjagiv do kraїn JeS ta onovyty porty pro jakiś dorožńogo pokryttja. Na akselerometri vydno, koly i skiľky raziv vaša mašyna pidstrybnula, koly u vas baza zi 100 tys klijentiv – možna robyty jakiś vysnovky.

Digital Police domovylysja zi ľvivśkoju policijeju pro te, ščo vony očyščujuť i depersonalizujuť rejestr pro zločyny — i u vas je tiľky adresa, typ zločynu i čas jogo skojennja. Vony ne staly nanosyty ci dani na kartu, a rozrobyly simejni pakety, kotri prodajuť dodatok, i vlasne kažučy, vy možete otrymaty spoviščennja na smartfon, koly vy vhodyte v nebezpečnu zonu. Abo vy možete pereviryty čy nebezpečno parkuvatysja v ćomu misci i zalyšaty avto na nič, bo možlyvo na cij vulyci v mynulomu roci vykraly mašynu.

Odyn iz proektiv, jakyj vizualizuje dani Deržkaznačejstva i daje povnu analityku po tranzakcijah vsih deržpidpryjemstv, maje nazvu «007». Vony pracjujuť tiľky z vidkrytymy danymy — i ce odyn iz serjoznyh big-data proektiv, jakyj śogodni pracjuje z deržsektorom. Usi ci proekty buly pidtrymani, otrymaly jakeś finansuvannja.

— Na žaľ, my sami ne možemo davaty finansuvannja tym startapam, jaki do nas zahodjať na programu, my možemo lyše dopomogty znajty finansuvannja. Za mynulyj rik my dopomogly našym startapam-vypusknykam zibraty trohy biľše pivmiľjona dolariv iz donorśkyh j investycijnyh džerel.

Denys Gurśkyj zaklykaje zvernuty uvagu na robotu z danymy ta spivpracju z deržavoju v plani polityčnoї pidtrymky, piaru, prohannja pro rekomendaciju po znahodžennju švydkyh pilotovanyh klijentah. Ce — odyn iz tyh sposobiv, jakym čynom startapy v Ukraїni možuť buty uspišnymy, pilotujučyś tut, pidnimajučy nevelykyj raund tut, i počynajučy svoju dijaľnisť povnocinno tut, potim eksportujučy, zalyšajučy tut R&D.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: