Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Dunajśka Dolyna zamisť Kremnijevoї — startap-možlyvosti Slovaččyny

Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини

Malo hto ne čuv pro dosjagnennja ta možlyvosti Kremnijevoї Dolyny. Natomisť zovsim poruč iz Ukraїnoju rozvyvajeťsja «nova Dolyna» — tiľky ot znahodyťsja vona poruč iz Dunajem, a ne zatokoju San-Francysko, i distatysja tudy možna zvyčajnym potjagom, a šče ne potribna viza
Мало хто не чув про досягнення та можливості Кремнієвої Долини. Натомість зовсім поруч із Україною розвивається «нова Долина» — тільки от знаходиться вона поруч із Дунаєм, а не затокою Сан-Франциско, і дістатися туди можна звичайним потягом, а ще не потрібна віза
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Пітер Тіль, один із провідних венчурних інвесторів Кремнієвої Долини та співзасновник PayPal, свого часу скаржився, що вкладаючи в інновації, люди очікували на появу літаючих автівок. Натомість отримали 140 символів тексту — прозоро натякаючи на Twitter та інші соцмережі. Втім, йому та тим, хто скептично ставиться до здатності інноваційних компаній вирішувати справжні проблеми, слід завітати до Братислави. Адже цілком ймовірно, що нова Долина вже формується тут. Сан-Франциско на Дунаї. Столиця Словаччини із середньовічними церквами та традиційною архітектурою зараз намагається стати чимось на кшталт Сан-Франциско, тільки у Європі — таким собі центральноєвропейським варіантом Долини. Для своїх технологічних спроб та проектів вони навіть придумали визначення Дунайська Долина (The Danube Valley). Економіка цієї країни значною мірою залежить від автомобільної індустрії. Адже майже половина промисловості тут — це виробництво автівок. Volkswagen, Kia, Peugeot і навіть Jaguar Land Rover — всі вони володіють заводами у цій країні. За декілька минулих років стартапи намагаються перевести економіку Словаччини на інші рейки і позбавити її жорсткої залежності від важкої промисловості. Якщо Тіль шукав літаючу машину, йому час завітати сюди. Юрай Вакулік (Juraj Vaculik), очільник Aeromobil, може прозповісти йому все про літаючі автомобілі. Адже саме цим він і займається. Будучи одним зі студентських лідерів оксамитової революції 1989-го, яка звільнила колишню Чехословаччину від комуністичної диктатури, він досяг успіху у маркетинґовій сфері. Аж допоки 2010 року його друг не запропонував йому ідею створення літаючої автівки. В Долині чимось подібним займається стартап Kitty Hawk, який підтримує співзасновник Google Ларрі Пейдж. Словаччина — батьківщина глобальних стартапів. Є й інші приклади успішних інноваційних компаній у цій країні. Eset, розробник програмного забезпечення для кіберзахисту, розпочав свою роботу в Братиславі на початку 1990-х, а зараз є постачальником однієї із найбільших антивірусних систем у світі. Sygic розробляє популярні навігаційні додатки, якими на планеті користуються 200 млн осіб. Словацький розробник ігор Pixel Federation створює такі хіти соцмереж, як Train Station та Diggy’s Adventure. Основна перевага, якою користуються словаки у своїх стартапах, — це нижчі витрати, аніж у конкуруючих сусідніх економіках. Тут в достатньому обсязі можна знайти випускників технічних вишів — а ринок є доволі обмеженим, і чимало підприємців змушені одразу запускати свої проекти із орієнтацією на міжнародні продажі, тому доводиться одразу запускати такий проект, який зможе виграти на глобальному ринку, зауважує Міхал Штенкл (Michal Stencl), засновник Sygic. Молоді та амбітні проти системи. Молодше покоління засновників стартапів не відстає від старших підприємців. Стартап Photoneo, наприклад, створив 3D-камеру, здатну розпізнавати об’єкти на високій швидкості — так роботи, наприклад, зможуть ефективно працювати на заводах під час збирання автомобілів чи устаткування. Інший стартап, GA Drilling, оприлюднив технологію використання електроплазми для ефективного буріння та видобутку нафти й газу. Низка інтернет-компаній, таких як Slido, додаток для взаємодії із аудиторією, закріпилися на ринках США та Великобританії зі своїми послугами. Петер Колесар (Peter Kolesar), очільник інноваційної консалтингової аґенції Neulogy, зауважує, що за минулі декілька років екосистема інновацій в країні зросла та зміцніла. Є низка прикладів, які надихають на продовження роботи — а також зявилися успішні інвестори. До Словаччини надійшов потік інвестицій з ЄС на інновації та дослідження — загальний розмір капіталовкладень сягнув позначки в €4 млрд від часів приєднання країни до ЄС 13 років тому. Але залучення приватного капіталу все ще лишається низьким, і це — критично важливо для стартапів на стадії зростання. Основний виклик, який зараз стоїть перед словаками — це створення такої екосистеми інвестування та розвитку інновацій, яка дала би змогу забезпечити масштабування проектів та їхнє подальше зростання. Вплив різних факторів все ще сильний. І хоча стартапи можуть отримати вигоду від капіталовкладень в рамках урядових програм підтримки бізнесу, законодавче та податкове регулювання часто слугують механізмами стримування інновацій. Все ще податкові преференції надаються в бік більшого бізнесу; все ще пільгова ставка податку надається в першу чергу тим, хто заводить в країну виробництво та пов’язані із ним робочі місця, а не просто невеличкі інноваційні компанії. Інша проблема — нестача кваліфікованих кадрів із відковідним бізнесовим досвідом та фаховими навичками в технічній сфері. Хоча чимало експатів зі Словаччини могли би принести у свою рідну країну цінний досвід ведення бізнесу з інших країн, політичний клімат країни у поєднанні із корупційними скандалами навряд чи може слугувати заохоченням для масштабного притоку кадрів та ідей. І з цією проблемою країні ще належить боротися у подальшому. Дехто із підприємців вже перетворюють такі обмеження на можливості. Ініціативи щодо подолання корупції, переведення громадських сервісів у цифровий формат та розвитку сучасної шкільної освіти та створення програм заохочення словацьких громадян до повернення у рідну країну вже набули доволі помітних масштабів — їх підтримують чи фінансують власним коштом успішні підприємці. Також словаки охоче долучаються до нашлядових рад у стартапах або стають бізнес-янголами. Для словаків це — не лише спосіб розвивати локальне підприємництво, але також і зробити свою країною кращим місцем для життя і розвитку.

Piter Tiľ, odyn iz providnyh venčurnyh investoriv Kremnijevoї Dolyny ta spivzasnovnyk PayPal, svogo času skaržyvsja, ščo vkladajučy v innovaciї, ljudy očikuvaly na pojavu litajučyh avtivok. Natomisť otrymaly «140 symvoliv tekstu» — prozoro natjakajučy na Twitter ta inši socmereži. Vtim, jomu ta tym, hto skeptyčno stavyťsja do zdatnosti innovacijnyh kompanij vyrišuvaty spravžni problemy, slid zavitaty do Bratyslavy. Adže cilkom jmovirno, ščo nova Dolyna vže formujeťsja tut.

«San-Francysko na Dunaї»

Stolycja Slovaččyny iz seredńovičnymy cerkvamy ta tradycijnoju arhitekturoju zaraz namagajeťsja staty čymoś na kštalt San-Francysko, tiľky u Jevropi — takym sobi centraľnojevropejśkym variantom Dolyny. Dlja svoїh tehnologičnyh sprob ta proektiv vony naviť prydumaly vyznačennja «Dunajśka Dolyna» (The Danube Valley). Ekonomika cijeї kraїny značnoju miroju zaležyť vid avtomobiľnoї industriї. Adže majže polovyna promyslovosti tut — ce vyrobnyctvo avtivok. Volkswagen, Kia, Peugeot i naviť Jaguar Land Rover — vsi vony volodijuť zavodamy u cij kraїni.

Za dekiľka mynulyh rokiv startapy namagajuťsja «perevesty» ekonomiku Slovaččyny «na inši rejky» i pozbavyty її žorstkoї zaležnosti vid važkoї promyslovosti. Jakščo Tiľ šukav litajuču mašynu, jomu čas zavitaty sjudy. Juraj Vakulik (Juraj Vaculik), očiľnyk Aeromobil, može prozpovisty jomu vse pro litajuči avtomobili. Adže same cym vin i zajmajeťsja. Budučy odnym zi studentśkyh lideriv «oksamytovoї revoljuciї» 1989-go, jaka zviľnyla kolyšnju Čehoslovaččynu vid komunistyčnoї dyktatury, vin dosjag uspihu u marketynğovij sferi. Až dopoky 2010 roku jogo drug ne zaproponuvav jomu ideju stvorennja litajučoї avtivky. V Dolyni čymoś podibnym zajmajeťsja startap Kitty Hawk, jakyj pidtrymuje spivzasnovnyk Google Larri Pejdž.

Slovaččyna — baťkivščyna globaľnyh startapiv

Je j inši pryklady uspišnyh innovacijnyh kompanij u cij kraїni. Eset, rozrobnyk programnogo zabezpečennja dlja kiberzahystu, rozpočav svoju robotu v Bratyslavi na počatku 1990-h, a zaraz je postačaľnykom odnijeї iz najbiľšyh antyvirusnyh system u sviti. Sygic rozrobljaje populjarni navigacijni dodatky, jakymy na planeti korystujuťsja 200 mln osib. Slovaćkyj rozrobnyk igor Pixel Federation stvorjuje taki hity socmerež, jak Train Station ta Diggy’s Adventure.

Osnovna perevaga, jakoju korystujuťsja slovaky u svoїh startapah, — ce nyžči vytraty, aniž u konkurujučyh susidnih ekonomikah. Tut v dostatńomu obsjazi možna znajty vypusknykiv tehničnyh vyšiv — a rynok je dovoli obmeženym, i čymalo pidpryjemciv zmušeni odrazu zapuskaty svoї proekty iz orijentacijeju na mižnarodni prodaži, tomu dovodyťsja odrazu zapuskaty takyj proekt, jakyj zmože vygraty na globaľnomu rynku, zauvažuje Mihal Štenkl (Michal Stencl), zasnovnyk Sygic.

Dunajśka Dolyna zamisť Kremnijevoї — startap-možlyvosti Slovaččyny 1

Pokaznyky ta naprjamky prjamyh inozemnyh investycij u Jevropi

Molodi ta ambitni proty «systemy»

Molodše pokolinnja zasnovnykiv startapiv ne vidstaje vid staršyh pidpryjemciv. Startap Photoneo, napryklad, stvoryv 3D-kameru, zdatnu rozpiznavaty ob’jekty na vysokij švydkosti — tak roboty, napryklad, zmožuť efektyvno pracjuvaty na zavodah pid čas zbyrannja avtomobiliv čy ustatkuvannja. Inšyj startap, GA Drilling, opryljudnyv tehnologiju vykorystannja elektroplazmy dlja efektyvnogo burinnja ta vydobutku nafty j gazu. Nyzka internet-kompanij, takyh jak Slido, dodatok dlja vzajemodiї iz audytorijeju, zakripylysja na rynkah SŠA ta Velykobrytaniї zi svoїmy poslugamy.

Peter Kolesar (Peter Kolesar), očiľnyk innovacijnoї konsaltyngovoї ağenciї Neulogy, zauvažuje, ščo za mynuli dekiľka rokiv ekosystema innovacij v kraїni zrosla ta zmicnila. Je nyzka prykladiv, jaki nadyhajuť na prodovžennja roboty — a takož z’javylysja uspišni investory. Do Slovaččyny nadijšov potik investycij z JeS na innovaciї ta doslidžennja — zagaľnyj rozmir kapitalovkladeń sjagnuv poznačky v €4 mlrd vid časiv pryjednannja kraїny do JeS 13 rokiv tomu. Ale zalučennja pryvatnogo kapitalu vse šče lyšajeťsja nyźkym, i ce — krytyčno važlyvo dlja startapiv na stadiї zrostannja. Osnovnyj vyklyk, jakyj zaraz stoїť pered slovakamy — ce stvorennja takoї ekosystemy investuvannja ta rozvytku innovacij, jaka dala by zmogu zabezpečyty masštabuvannja proektiv ta їhnje podaľše zrostannja.

Dunajśka Dolyna zamisť Kremnijevoї — startap-možlyvosti Slovaččyny 3

Pozycija kraїn Centraľnoї ta Shidnoї Jevropy u Globaľnomu rejtyngu innovacij

Vplyv riznyh faktoriv vse šče syľnyj

I hoča startapy možuť otrymaty vygodu vid kapitalovkladeń v ramkah urjadovyh program pidtrymky biznesu, zakonodavče ta podatkove reguljuvannja často slugujuť mehanizmamy strymuvannja innovacij. Vse šče podatkovi preferenciї nadajuťsja v bik biľšogo biznesu; vse šče piľgova stavka podatku nadajeťsja v peršu čergu tym, hto «zavodyť» v kraїnu vyrobnyctvo ta pov’jazani iz nym roboči miscja, a ne prosto nevelyčki innovacijni kompaniї.

Inša problema — nestača kvalifikovanyh kadriv iz vidkovidnym biznesovym dosvidom ta fahovymy navyčkamy v tehničnij sferi. Hoča čymalo ekspativ zi Slovaččyny mogly by prynesty u svoju ridnu kraїnu cinnyj dosvid vedennja biznesu z inšyh kraїn, polityčnyj klimat kraїny u pojednanni iz korupcijnymy skandalamy navrjad čy može sluguvaty zaohočennjam dlja masštabnogo prytoku kadriv ta idej. I z cijeju problemoju kraїni šče naležyť borotysja u podaľšomu.

Dehto iz pidpryjemciv vže peretvorjujuť taki obmežennja na možlyvosti. Iniciatyvy ščodo podolannja korupciї, perevedennja gromadśkyh servisiv u cyfrovyj format ta rozvytku sučasnoї škiľnoї osvity ta stvorennja program zaohočennja slovaćkyh gromadjan do povernennja u ridnu kraїnu vže nabuly dovoli pomitnyh masštabiv — їh pidtrymujuť čy finansujuť vlasnym koštom uspišni pidpryjemci. Takož slovaky ohoče dolučajuťsja do našljadovyh rad u startapah abo stajuť «biznes-jangolamy». Dlja slovakiv ce — ne lyše sposib rozvyvaty lokaľne pidpryjemnyctvo, ale takož i zrobyty svoju kraїnoju kraščym miscem dlja žyttja i rozvytku.

Džerelo: FT

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: