fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Terminator čy pomičnyk — pravda ta mify pro nadljudśkyj intelekt

Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект
Koly sposterigaješ za dyskusijamy u media, staje motorošno — nevdovzi štučnyj intelekt povnistju zmože zaminyty ljudynu i vykonuvaty її funkciї švydše i jakisniše. Vtim, ne vse tak prosto i ce ne staneťsja odrazu, zasterigajuť u redakciї Backchannel. Dali — filosofśki rozdumy pro te, ščo kryjeťsja u rozmovah pro štučnyj intelekt
Коли спостерігаєш за дискусіями у медіа, стає моторошно — невдовзі штучний інтелект повністю зможе замінити людину і виконувати її функції швидше і якісніше. Втім, не все так просто і це не станеться одразу, застерігають у редакції Backchannel. Далі — філософські роздуми про те, що криється у розмовах про штучний інтелект
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. Робочі місця будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, Ілона Маска, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах. Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту. 1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко. 2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок). 3. Вже є носій, на якому є можливість розробляти ШІ. 4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку. 5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем. Що ж відбувається насправді?. 1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт розумніші за людину — це концепція, позбавлена сенсу. 2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде. 3. Поки незрозуміло, на якому саме носії можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями. 4. Ресурси інтелекту не безкінечні. 5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку.. . . По-перше, на думку Кевіна Келлі, чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити більш розвинену і менш розвинену версії. Просто через те, що йдеться про взаємоповязану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних. По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі. По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії компютеризації, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої працює система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть розумнішими за людей хибне. Скоріше — інакше. По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту. Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, носії завжди мають обмежений ресурс. По-пяте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми зможемо вирішити чимало проблем. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і кількість ризиків та загроз, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.
Реклама 👇 Замовити

Rozmov pro te, ščo ot-ot ljudśkyj rozum zaminyť štučnyj intelekt, jakyj v desjatky raziv švydše ta efektyvniše pracjuvatyme — doshoču. Maljujuť leď ne apokaliptyčnu kartynu. Roboči miscjaTerminator čy pomičnyk — pravda ta mify pro nadljudśkyj intelekt 1Jak zminyťsja volodinnja avtomobiljamy? buduť zamineni avtomatyzovanymy systemamy, a ljudstvo leď ne vymre. Čy spravdi ce tak? Takogo rodu zapytannja lunajuť ne vid buď-kogo, a najsvitlišyh goliv našogo času — Stivena Gokinğa, Ilona MaskaTerminator čy pomičnyk — pravda ta mify pro nadljudśkyj intelekt 25 mifiv, jaki zrujnuvav Ilon Mask — ta knyga pro ńogo, Maksa Tegmarka, Sema Herrisa ta Billa Gejtsa. Na їhnju dumku, cej scenarij može staty reaľnistju u dovoli korotkyj termin času. Utim, jak stverdžuje ekspert Kevin Kelli u materiali dlja vydannja Backchannel, ci ostrahy peredčasni ta ne ğruntujuťsja na faktah.

Dekiľka krytyčnyh idej, jaki ukorinylysja v nynišnih dyskusijah navkolo štučnogo intelektu

1. Štučnyj intelekt (ŠI) vže staje rozumnišyj za ljudśkyj — i cej proces rozgortajeťsja nadzvyčajno švydko.
2. Zavdannja, jaki pokladatymuťsja na ŠI — universaľni (tobto taki ž, jaki zazvyčaj vykonuje ljudśkyj mozok).
3. Vže je «nosij», na jakomu je možlyvisť rozrobljaty ŠI.
4. Intelekt maje neobmeženyj resurs dlja rozvytku.
5. ŠI, koly my počnemo jogo vykorystovuvaty, vyrišyť čymalo našyh problem.

Ščo ž vidbuvajeťsja naspravdi?

1. Rozum — ponjattja, jake važko vymirjaty, pojasnyty j okreslyty. Tomu tverdžennja na kštalt «rozumniši za ljudynu» — ce koncepcija, pozbavlena sensu.
2. Ljudśkyj rozum ne universaľnyj — tož i štučnyj intelekt takym takož ne stane i ne bude.
3. Poky nezrozumilo, na jakomu same «nosiї» možna stvoryty systemu, blyźku do ljudśkogo mozku za svoїmy možlyvostjamy.
4. Resursy intelektu ne bezkinečni.
5. Intelekt ne lyše vyrišuje, ale j stvorjuje problemy

Jakščo ideja pro štučnyj intelekt pobudovana na 5 tverdžennjah, jaki ne majuť reaľnogo pidğruntja, to ce radše shože na religiju čy mif, a ne naukovu dumku.

Po-perše, na dumku Kevina Kelli, čymalo hybnyh idej vynykaje čerez nepravyľne vyznačennja ponjattja intelektu zagalom. Kelli stverdžuje, ščo rozum — duže kompleksne i nelinijne javyšče. Jogo progres važko označyty, a otže i vyjavyty «biľš rozvynenu» i «menš rozvynenu» versiї. Prosto čerez te, ščo jdeťsja pro vzajemopov’jazanu systemu bagaťoh kognityvnyh procesiv, jaki odnočasno zadijani j zminjujuťsja. Prymirom, zaraz nemožlyvo naviť ranžuvaty stupiń intelektu riznyh tvaryn — papugy, deľfina, konja, biločky toščo. Pryčyna — vidsutnisť masštabu ta naukovyh danyh.

Po-druge, my zvykly vvažaty, ščo ljudśkyj rozum — universaľnyj i može vykonuvaty buď-jaku funkciju. Vidpovidno, i štučnyj intelekt zmože včytysja j otrymuvaty navyčky na buď-jakyj smak. Ce ne zovsim tak. Ljudśkyj rozum evoljucionuvav u specyfičnomu rusli, otrymujučy ti navyčky, jaki potribni buly dlja vyžyvannja. Tak samo i buď-jaka systema specializujeťsja na obmeženomu koli zavdań. Tomu navrjad čy vdasťsja stvoryty muľtyfunkcionaľnu mašynu, jaka zmože vse na sviti.

Po-tretje, častyna usih cyh hybnyh interpretacij kryjeťsja v teoriї komp’juteryzaciї, vperše ozvučenoї u 1950 rokah. Todi zdavalosja, ščo pravyla, zgidno z jakymy pracjujuť občysljuvaľni mašyny vidpovidajuť i biologičnym procesam ljudśkogo mozku. Tomu pytannja stvorennja štučnogo intelektu zaležyť vid najavnyh potužnostej. Ce — ne zovsim tak. Adže u ljudyny odni j ti ž myslenevi procesy možuť protikaty po-riznomu u zaležnosti vid času j obstavyn, za jakyh vony vidbuvajuťsja. Krim togo, vplyvaje materija, na bazi jakoї «pracjuje» systema. Sylikon čy biologična rečovyna? Imovirno, ce takož matyme vplyv na protikannja rozumovyh procesiv. Otže, same tverdžennja pro mašyny, jaki stanuť «rozumnišymy za ljudej» hybne. Skoriše — «inakše».

Po-četverte, ne varto zabuvaty pro meži intelektu. Čomuś pryjnjato vvažaty, ščo jogo resurs bezkinečnyj. I naviť jakščo tak vyhodyť u matematyčnyh formulah, to vse ž fizyčna reaľnisť, «nosiї» zavždy majuť obmeženyj resurs.

Po-p’jate, isnuje nadija, ščo za dopomogoju štučnogo intelektu (jakyj teoretyčno koly-nebuď bude u stani obrobljaty biľše informaciї nabagato švydše, niž ljudyna) my zmožemo vyrišyty čymalo problem. Utim, jak pokazuje istorija — tehnologičnyj progres može rozvyvatysja švydko, ale razom z nym zrostaje i kiľkisť ryzykiv ta zagrozTerminator čy pomičnyk — pravda ta mify pro nadljudśkyj intelekt 3Jak internet može obmežyty svobodu slova — i jak ćomu zapobigty, z jakymy dovodyťsja spravljatysja ljudstvu. Tomu ne varto spodivatysja na mesiju čy Terminatora.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: