Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Čy navčyť Facebook čytaty dumky

Чи навчить Facebook читати думки

Neščodavno internet-gigant Facebook zajavyv, ščo sociaľna mereža čerez kiľka rokiv zumije «drukuvaty» ljudśki dumky bez dopomižnyh zasobiv na kštalt klaviatury. Utim, taki vyslovljuvannja slid spryjmaty oberežno, adže ljudstvo vže ne perše stolittja namagajeťsja rozpiznaty u ljudśkij pryrodi paraleli z tehničnym mehanizmom i poky ne maje u ćomu žodnyh uspihiv
Нещодавно інтернет-гігант Facebook заявив, що соціальна мережа через кілька років зуміє «друкувати» людські думки без допоміжних засобів на кшталт клавіатури. Утім, такі висловлювання слід сприймати обережно, адже людство вже не перше століття намагається розпізнати у людській природі паралелі з технічним механізмом і поки не має у цьому жодних успіхів
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  У розробників соціальної мережі Facebook амбіційний і водночас моторошний план — навчитися читати людські думки. Інтернет-гігант має намір побудувати безпосередній міст між мозком і комп’ютером. Що якби ваші думки одразу з’являлися друком?, — риторично запитує Регіна Дуган, глава групи Building 8, яка у складі Facebook відповідає за розробку експериментального обладнання. Виступаючи на конференції розробників, вона продемонструвала відео, на якому жінка друкує вісім слів за хвилину безпосередньо зі сцени. За словами Дуган, за кілька років її команда сподівається представити систему, яка здатна буде беззвучно перетворювати на текст до ста слів за хвилину, пише редакція Gizmondo. Це у п’ять разів швидше, ніж ви можете друкувати на вашому смартфоні й записуватимуться безпосередньо ваші думки, — зазначила вона. Такого роду інтерфейси — не новина. Зазвичай ця технологія використовується для лікування психічних захворювань або відновлення пам’яті. Наприклад, так реабілітують солдатів, які пережили потрясіння під час війни. Але пропозиція Facebook може виявитися більш революційною — технологія, яка дозволяє не відволікатися на клавіатуру або слухавку, коли хочеться передати інформацію друзям. Схоже, наступний крок — це світ, у якому комунікація здійснюватиметься лише силою думки. Крім того, під час конференції Дуган показала технологію, яка дозволяє чути і бачити за допомогою вібрацій на шкірі. Це щось на кшталт шрифту Брайля, який, однак, працює за допомогою системи сенсорів. Представниця Facebook показала відео, у якому жінка змогла точно ідентифікувати, які об’єкти обрані на тачскіні, ґрунтуючись на сигналах, які їй передав комп’ютер на спеціальний браслет. Поки лише мрії. Однак візії про те, телепатія стане реальністю, поки що залишаються лише амбітними планами. Нині науковцям вдалося використати інтерфейс мозок-компютер, тобто побудувати функціонуючий безпосередній зв’язок, лише для того, щоб людина могла контролювати кінцівки-протези. Стимулювати кору головного мозку технологічно набагато простіше, ніж читати людські думки й перекладати їх у код, який зможе зрозуміти комп’ютер. Кінцева мета цих планів — створити онлайн-світ, який у більшій мірі пов’язаний з реальністю. Наш мозок створює стільки інформації, якої вистачить для того, щоб передавати онлайн 4 фільми у якості HD щосекунди. Проблема у тому, що спосіб, у який ми найкраще отримуємо інформацію — усна мова — може передавати такий обсяг інформації, як модем 1980х років, — зазначив глава компанії Facebook Марк Цукерберг. Цукерберг також уточнив, що, імовірно, ця технологія буде впроваджена у формі аксесуару і вироблятиметься масово. Не все так просто. Мета поєднати людський мозок з комп’ютером — доволі оптимістична і відкриває багато можливостей. Але не слід забувати, що все ж таки організм працює за зовсім іншими правилами. Його не можна перемотати, перезавантажити чи оновити. Утім, принцип роботи людського мозку передусім відрізняється тим, що він не зберігає інформації так, як це робить комп’ютер і неможливо просто переглянути інформацію, коли заманеться. Адже якби це було так, то можна було би без проблем пригадати, що ви їли на обід в конкретний день 20 років тому. Власне біологічний механізм — людський мозок — функціонує набагато складніше, ніж добре налагоджений технічний механізм. Поки що наука не досягнула успіхів у тому, щоб винайти спосіб, як його контролювати чи вплинути на його роботу. Коли-небудь науковці сподіваються, що таки вдасться підключати електроди та таким чином допомогти побороти депресію. Впродовж десятиліть DAPRA інвестувала десятки мільйонів доларів на те, аби дослідити цю сфери. І нині досі невідомо навіть те, у які ділянки мозку потрібно втрутитися для того, щоби взятися за лікування депресії. Тому інформацію про те, що Facbook за кілька років навчиться читати думки слід сприймати з долею скепсису. Крім того, слід пам’ятати, що спроба налагодити безпосередній зв’язок між техніком і людською свідомістю — далеко не новина. Навпаки, це доволі давня традиція. Ще в уявленні фізика й філософа Рене Декарта в VI столітті організм людини чи тварини був не машиною і людським механізмом. З його точки зору, сприйняття та пам’ять, думки й внутрішні прагнення здійснюються в цій машині, як рух коліщат годинника. У XIX столітті математик Герман фон Гельмгольц порівняв мозок людини з телеграфом. Інший математик — Джон Нойманн у своїй книзі Комп’ютер і мозок зазначив, що людська нервова система в першу чергу цифрова. З часом технології змінюються, а разом з ними риторика й метафори. Утім, поки що наукові досягнення не зуміли спростувати тезу про те, що біологічний організм не функціонує за принципами складного механізму.
05.06.2017,11:20
0
Pixabay, CC

U rozrobnykiv sociaľnoї mereži Facebook ambicijnyj i vodnočas motorošnyj plan — navčytysja čytaty ljudśki dumky. Internet-gigant maje namir pobuduvaty bezposerednij mist miž mozkom i komp’juterom. «Ščo jakby vaši dumky odrazu z’javljalysja drukom?», — rytoryčno zapytuje Regina Dugan, glava grupy Building 8, jaka u skladi Facebook vidpovidaje za rozrobku eksperymentaľnogo obladnannja. Vystupajučy na konferenciї rozrobnykiv, vona prodemonstruvala video, na jakomu žinka «drukuje» visim sliv za hvylynu bezposeredńo zi sceny. Za slovamy Dugan, za kiľka rokiv її komanda spodivajeťsja predstavyty systemu, jaka zdatna bude bezzvučno peretvorjuvaty na tekst do sta sliv za hvylynu, pyše redakcija Gizmondo.

«Ce u p’jať raziv švydše, niž vy možete drukuvaty na vašomu smartfoni j zapysuvatymuťsja bezposeredńo vaši dumky», — zaznačyla vona.

Vaša mozkova dijaľnisť mistyť biľše informaciї, niž te, jak zvučyť slovo i jak vono pyšeťsja, ale j semantyčnu informaciju pro te, ščo ce slovo označaje

Takogo rodu interfejsy — ne novyna. Zazvyčaj cja tehnologija vykorystovujeťsja dlja likuvannja psyhičnyh zahvorjuvań abo vidnovlennja pam’jati. Napryklad, tak reabilitujuť soldativ, jaki perežyly potrjasinnja pid čas vijny. Ale propozycija Facebook može vyjavytysja biľš revoljucijnoju — tehnologija, jaka dozvoljaje ne vidvolikatysja na klaviaturu abo sluhavku, koly hočeťsja peredaty informaciju druzjam. Shože, nastupnyj krok — ce svit, u jakomu komunikacija zdijsnjuvatymeťsja lyše syloju dumky.

Krim togo, pid čas konferenciї Dugan pokazala tehnologiju, jaka dozvoljaje «čuty» i «bačyty» za dopomogoju vibracij na škiri. Ce ščoś na kštalt šryftu Brajlja, jakyj, odnak, pracjuje za dopomogoju systemy sensoriv. Predstavnycja Facebook pokazala video, u jakomu žinka zmogla točno identyfikuvaty, jaki ob’jekty obrani na tačskini, ğruntujučyś na sygnalah, jaki їj peredav komp’juter na speciaľnyj braslet.

Poky lyše mriї

Odnak viziї pro te, telepatija stane reaľnistju, poky ščo zalyšajuťsja lyše ambitnymy planamy. Nyni naukovcjam vdalosja vykorystaty interfejs «mozok-komp’juter», tobto pobuduvaty funkcionujučyj bezposerednij zv’jazok, lyše dlja togo, ščob ljudyna mogla kontroljuvaty kincivky-protezy.

Stymuljuvaty koru golovnogo mozku tehnologično nabagato prostiše, niž «čytaty» ljudśki dumky j «perekladaty» їh u kod, jakyj zmože «zrozumity» komp’juter. Kinceva meta cyh planiv — stvoryty onlajn-svit, jakyj u biľšij miri pov’jazanyj z reaľnistju. «Naš mozok stvorjuje stiľky informaciї, jakoї vystačyť dlja togo, ščob peredavaty onlajn 4 fiľmy u jakosti HD ščosekundy. Problema u tomu, ščo sposib, u jakyj my najkrašče otrymujemo informaciju — usna mova — može peredavaty takyj obsjag informaciї, jak modem 1980h rokiv», — zaznačyv glava kompaniї Facebook Mark Cukerberg.

My pracjujemo nad systemoju, jaka dozvolyť vam drukuvaty vaši dumky bezposeredńo. Ce u p’jať raziv švydše, niž vy možete śogodni drukuvaty z telefona

Cukerberg takož utočnyv, ščo, imovirno, cja tehnologija bude vprovadžena u formi aksesuaru i vyrobljatymeťsja masovo.

Ne vse tak prosto

Meta pojednaty ljudśkyj mozok z komp’juterom — dovoli optymistyčna i vidkryvaje bagato možlyvostej. Ale ne slid zabuvaty, ščo vse ž taky organizm pracjuje za zovsim inšymy pravylamy. Jogo ne možna «peremotaty», «perezavantažyty» čy «onovyty». Utim, pryncyp roboty ljudśkogo mozku peredusim vidriznjajeťsja tym, ščo vin ne «zberigaje» informaciї tak, jak ce robyť komp’juter i nemožlyvo prosto peregljanuty informaciju, koly zamaneťsja. Adže jakby ce bulo tak, to možna bulo by bez problem prygadaty, ščo vy їly na obid v konkretnyj deń 20 rokiv tomu.

Vlasne biologičnyj mehanizm — ljudśkyj mozok — funkcionuje nabagato skladniše, niž dobre nalagodženyj tehničnyj mehanizm. Poky ščo nauka ne dosjagnula uspihiv u tomu, ščob vynajty sposib, jak jogo kontroljuvaty čy vplynuty na jogo robotu. Koly-nebuď naukovci spodivajuťsja, ščo taky vdasťsja pidključaty elektrody ta takym čynom dopomogty poboroty depresiju. Vprodovž desjatyliť DAPRA investuvala desjatky miľjoniv dolariv na te, aby doslidyty cju sfery. I nyni dosi nevidomo naviť te, u jaki diljanky mozku potribno «vtrutytysja» dlja togo, ščoby vzjatysja za likuvannja depresiї.

Tomu informaciju pro te, ščo Facbook za kiľka rokiv navčyťsja «čytaty» dumky slid spryjmaty z doleju skepsysu. Krim togo, slid pam’jataty, ščo sproba nalagodyty bezposerednij zv’jazok miž tehnikom i ljudśkoju svidomistju — daleko ne novyna. Navpaky, ce dovoli davnja tradycija. Šče v ujavlenni fizyka j filosofa Rene Dekarta v VI stolitti organizm ljudyny čy tvaryny buv ne mašynoju i ljudśkym mehanizmom. Z jogo točky zoru, spryjnjattja ta pam’jať, dumky j vnutrišni pragnennja «zdijsnjujuťsja v cij mašyni, jak ruh koliščat godynnyka». U XIX stolitti matematyk German fon Geľmgoľc porivnjav mozok ljudyny z telegrafom. Inšyj matematyk — Džon Nojmann u svoїj knyzi «Komp’juter i mozok» zaznačyv, ščo ljudśka nervova systema «v peršu čergu cyfrova».

Z časom tehnologiї zminjujuťsja, a razom z nymy rytoryka j metafory. Utim, poky ščo naukovi dosjagnennja ne zumily sprostuvaty tezu pro te, ščo biologičnyj organizm ne funkcionuje za pryncypamy skladnogo mehanizmu.

Džerelo: Gizmodo

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: