fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben

Що таке blockchain і для чого він потрібен

Ščo take blockchain, jak vin pracjuje i naviščo potribna cja tehnologija — korotko i po suti
Що таке blockchain, як він працює і навіщо потрібна ця технологія — коротко і по суті
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Ви напевно бачили потік новин про криптовалюти, їхній немаленький курс та постійне згадування незрозумілого слова blockchain. Спробуємо розібратися, чому про це всі говорять і навіщо потрібна ця технологія. Що таке blockchain (блокчейн, або ланцюжок транзакцій)?. Блок транзакцій — спеціальна структура для запису групи транзакцій. Транзакція при цьому здійснюється лише тоді, коли вважається підтвердженою. Це зручно і надійно, якщо йдеться про здійснення платежів чи передачу конфіденційних даних. Аби транзакція вважалася достовірною (підтвердженою), її формат і підписи мають бути перевірені. Після цього групу транзакцій записують в спеціальну структуру  (так званий блок). В цих блоках інформацію можна швидко перевірити. А ще в кожному наступному зберігається інформація про попередній. При операціях із криптовалютами, наприклад, у ланцюжку блоків міститься інформація про всі вчинені коли-небудь операції з біткойнами. В блок входять заголовок та список транзакцій. Заголовок блоку включає в себе свій геш, геш попереднього блоку, геши транзакцій та додаткову службову інформацію. Першою транзакцією в блоці завжди вказується отримання комісії, яка стане нагородою користувачеві за створений блок. Для проведення транзакцій в блоці використовують деревоподібне гешування, аналогічне формуванню геш-суми файлу в протоколі BitTorrent (тому самому, який використовується в роботі торент-трекерів). Транзакції, крім нарахування комісії за створення блоку, містять всередині атрибута input посилання на транзакцію, за якою на цей рахунок були отримані біткойни (або інші дані чи цифрові валюти). Комісійні операції можуть містити в атрибуті будь-яку інформацію (для них це поле носить назву Coinbase parameter), оскільки у них немає батьківських транзакцій. Створений блок буде прийнятий іншими користувачами, якщо числове значення гешу заголовка дорівнює або нижче певного числа, величина якого періодично коригується. Оскільки результат гешування (функції SHA-256) непередбачуваний, немає алгоритму отримання бажаного результату, окрім випадкового перебору. Якщо геш не задовольняє умову, то довільно змінюється блок службової інформації в заголовку — і геш перераховується. Після співпадіння варіантів вузол розсилає отриманий блок іншим підключеним вузлам, які перевіряють блок. Якщо помилок немає, то блок вважається доданим в ланцюжок і наступний блок повинен включити в себе його геш. А тоді все починається спочатку. Чи можливі зміни всередині блоку. Величина цільового числа, з яким порівнюється геш, коригується через кожні 2016 блоків. Заплановано, що вся мережа буде витрачати на генерацію одного блоку приблизно 10 хвилин, на 2016 блоків — близько двох тижнів. Якщо 2016 блоків сформовані швидше, то мета трохи зменшується і досягти її стає важче, в іншому випадку мета збільшується. Зміна складності обчислень не впливає на надійність криптовалют (наприклад, Bitcoin) і потрібна лише для того, щоб система генерувала блоки майже з постійною швидкістю незалежно від потужності. Найчастіше умисна зміна інформації в будь-якій з копій бази або навіть в досить великій кількості копій не буде визнана істинною, оскільки не відповідатиме правилам. Деякі зміни можуть бути прийняті, якщо будуть внесені в усі копії бази (наприклад, видалення кількох останніх блоків через помилку в їхньому формуванні). Як бачите, такий підхід робить blockchain дуже захищеним способом генерування та передачі даних чи коштів через будь-які канали інтернет-зєднання. Що дає blockchain?. Основна фішка blockchain — можливість створювати на його базі не лише щось, пов’язане із криптовалютами, а будь-який сервіс, ця технологія лежатиме в його основі. Поки що виглядає blockchain на кшталт інтернету 1990-х. Штука крута, але місцями дуже зелена і незрозуміла для пересічної аудиторії. Щоби зрозуміти, як саме це працюватиме, наведу низку цікавих проектів, котрі не пов’язані з криптовалютами (привіт, Bitcoin) і про них за межами blockchain-тусовки не знають користувачі. Чому ж тоді ми чуємо про blockchain саме у зв’язці із Bitcoin?. Bitcoin — насправді лише один із проектів, а загалом їх сотні. Найпоширенішими стали численні родичі та клони біткоїнів — криптовалюти під різними брендами. Першим з’явилася саме технологія — ланцюжок blockchain — а тоді вже бренд та назва Bitcoin. Зверніть увагу: Coinmarketcap — один із так званих агрегаторів проектів на блокчейні — найкраще місце для новачка, абе переглянути перелік основних blockchain-проектів та посилання на існуючі офіційні ресурси цих стартапів. Також важливо пам’ятати: Кожен окремий blockchain — це спільнота чи певна екосистема, або публічна, або приватна. Найрозповсюдженішою є модель публічного blockchain. Як змінювалася динаміка інтересу аудиторії до blockchain?. Глобально світ не знав про blockchain як технічне рішення до середини 2012-го — до того часу, поки не виникла критична маса зацікавлених у новій технології. Наприкінці 2013-го відбувається сплеск інтересу до Bitcoin — і тут же усі починають говорити і про blockchain. Саме у цей час відбувався потужний інфошторм на тему загальнодоступності криптовалют. Хоча вперше говорити про них почали у вузькому колі ще наприкінці 2008 року. В заключній декаді 2015 року відбувається експонентне зростання інтересу в інтернеті — і далі вже про цю технологію стабільно говорять. Зв’язка із криптовалютами технології blockchain відобразилася і на коливаннях зацікавленості з боку інвестиційних фондів та компаній. Це чітко можна простежити на графіку від CB Insights. На початку 2016 року відбувається бум інвестиційної активності. Хоча до того широкі маси користувачів та інвесторів нічого практично не знали про цю технологію. Перші інституційні інвестори почали заходити в нішу blockchain ще 2011-го. Пік активності припав на 2016 рік. Ситуація, котра розгортається зараз довкола блокчейну, може бути описана класичним графіком проривних фундаментальних технологій, де різні стадії приваблюють різні сегменти аудиторії: Blockchain подолав стадію інноваторів, але ще не перейшов до ранньої більшості. Де може використовуватися blockchain. Один із актуальних для України прикладів — реєстр права власності. Якщо його побудувати із залученням публічного blockchain, отримаємо найстійкіший цифровий реєстр планети при низькій вартості реалізації. Більше того —  для забезпечення цілісності реєстру це є безальтернативним технічним рішенням. Це рішення доступне будь-кому і практично нічого не коштуватиме. І це — в той час як корпорації та держави вкидають мільярдні бюджети на забезпечення цілісності даних різного рівня. Основна перевага крім вартості — непідконтрольність баз даних публічних блокчейнів жодній окремій організації, нації чи державі. Разом із цим активне впровадження blockchain знімає потребу в технічних посередниках та інституціях для регулювання. Перспектива значна, і недаремно Стенфорд, Гарвард, MIT почали вивчення можливостей blockchain із 2016 року. Де можна побачити роботу блокчейну на практиці. Proofofexistence.com  — cервіс, який дозволяє без будь-яких посередників (наприклад, нотаріуса) на 100% підтвердити, що оформлений договір в цифровому вигляді існував, а його текст та умовиповністю ідентичні оригіналові. Steemit.com — блогерська мережа, де винагороду за контент отримує кожен автор, а цензури та блокувань контенту немає. Emercoin.com — багатофункціональна платформа, на якій можна повністю виключити реалізацію товарів-підробок чи обману покупців. Authorizer.io — послуга авторизації, схожа на логін за допомогою облікового запису у Facebook. ТІльки у цьому випадку цифровий ID забезпечений стійкістю бази даних blockchain, і ви (а не компанія Цукерберґа) контролюєте свої дані. Де можна поповнити теоретичні знання про цю технологію. Для тих, кого цікавить не лише практична, але й теоретична сторона питання, найбільш рекомендованим є курс Принстонського університету на платформі Coursera — він розпочнеться 12 червня 2017 року.
Реклама 👇 Замовити

Vy napevno bačyly potik novyn pro kryptovaljuty, їhnij nemaleńkyj kurs ta postijne zgaduvannja nezrozumilogo slova «blockchain». Sprobujemo rozibratysja, čomu pro ce vsi govorjať i naviščo potribna cja tehnologija.

Ščo take blockchain (blokčejn, abo lancjužok tranzakcij)?

Blok tranzakcij — speciaľna struktura dlja zapysu grupy tranzakcij. Tranzakcija pry ćomu zdijsnjujeťsja lyše todi, koly vvažajeťsja pidtverdženoju. Ce zručno i nadijno, jakščo jdeťsja pro zdijsnennja plateživ čy peredaču konfidencijnyh danyh. Aby tranzakcija vvažalasja dostovirnoju («pidtverdženoju»), її format i pidpysy majuť buty perevireni. Pislja ćogo grupu tranzakcij zapysujuť v speciaľnu strukturu  (tak zvanyj blok). V cyh blokah informaciju možna švydko pereviryty. A šče v kožnomu nastupnomu zberigajeťsja informacija pro poperednij. Pry operacijah iz kryptovaljutamy, napryklad, u lancjužku blokiv mistyťsja informacija pro vsi včyneni koly-nebuď operaciї z bitkojnamy.

V blok vhodjať zagolovok ta spysok tranzakcij. Zagolovok bloku vključaje v sebe svij geš, geš poperedńogo bloku, gešy tranzakcij ta dodatkovu službovu informaciju. Peršoju tranzakcijeju v bloci zavždy vkazujeťsja otrymannja komisiї, jaka stane nagorodoju korystuvačevi za stvorenyj blok. Dlja provedennja tranzakcij v bloci vykorystovujuť derevopodibne gešuvannja, analogične formuvannju geš-sumy fajlu v protokoli BitTorrent (tomu samomu, jakyj vykorystovujeťsja v roboti torent-trekeriv). Tranzakciї, krim narahuvannja komisiї za stvorennja bloku, mistjať vseredyni atrybuta input posylannja na tranzakciju, za jakoju na cej rahunok buly otrymani bitkojny (abo inši dani čy cyfrovi valjuty). Komisijni operaciї možuť mistyty v atrybuti buď-jaku informaciju (dlja nyh ce pole nosyť nazvu Coinbase parameter), oskiľky u nyh nemaje baťkivśkyh tranzakcij. Stvorenyj blok bude pryjnjatyj inšymy korystuvačamy, jakščo čyslove značennja gešu zagolovka dorivnjuje abo nyžče pevnogo čysla, velyčyna jakogo periodyčno korygujeťsja.

Oskiľky rezuľtat gešuvannja (funkciї SHA-256) neperedbačuvanyj, nemaje algorytmu otrymannja bažanogo rezuľtatu, okrim vypadkovogo pereboru. Jakščo geš ne zadovoľnjaje umovu, to doviľno zminjujeťsja blok službovoї informaciї v zagolovku — i geš pererahovujeťsja. Pislja spivpadinnja variantiv vuzol rozsylaje otrymanyj blok inšym pidključenym vuzlam, jaki perevirjajuť blok. Jakščo pomylok nemaje, to blok vvažajeťsja dodanym v lancjužok i nastupnyj blok povynen vključyty v sebe jogo geš. A todi vse počynajeťsja spočatku.

Čy možlyvi zminy vseredyni bloku

Velyčyna ciľovogo čysla, z jakym porivnjujeťsja geš, korygujeťsja čerez kožni 2016 blokiv. Zaplanovano, ščo vsja mereža bude vytračaty na generaciju odnogo bloku pryblyzno 10 hvylyn, na 2016 blokiv — blyźko dvoh tyžniv. Jakščo 2016 blokiv sformovani švydše, to meta trohy zmenšujeťsja i dosjagty її staje važče, v inšomu vypadku meta zbiľšujeťsja. Zmina skladnosti občysleń ne vplyvaje na nadijnisť kryptovaljut (napryklad, Bitcoin) i potribna lyše dlja togo, ščob systema generuvala bloky majže z postijnoju švydkistju nezaležno vid potužnosti.

Najčastiše umysna zmina informaciї v buď-jakij z kopij bazy abo naviť v dosyť velykij kiľkosti kopij ne bude vyznana istynnoju, oskiľky ne vidpovidatyme pravylam. Dejaki zminy možuť buty pryjnjati, jakščo buduť vneseni v usi kopiї bazy (napryklad, vydalennja kiľkoh ostannih blokiv čerez pomylku v їhńomu formuvanni). Jak bačyte, takyj pidhid robyť blockchain duže zahyščenym sposobom generuvannja ta peredači danyh čy koštiv čerez buď-jaki kanaly internet-z’jednannja.

Ščo daje blockchain?

Osnovna «fiška» blockchain — možlyvisť stvorjuvaty na jogo bazi ne lyše ščoś, pov’jazane iz kryptovaljutamy, a buď-jakyj servis, cja tehnologija ležatyme v jogo osnovi. Poky ščo vygljadaje blockchain na kštalt internetu 1990-h. Štuka kruta, ale miscjamy duže «zelena» i nezrozumila dlja peresičnoї audytoriї. Ščoby zrozumity, jak same ce pracjuvatyme, navedu nyzku cikavyh proektiv, kotri ne pov’jazani z kryptovaljutamy (pryvit, Bitcoin) i pro nyh za mežamy blockchain-tusovky ne znajuť korystuvači.

Čomu ž todi my čujemo pro blockchain same u «zv’jazci» iz Bitcoin?

Bitcoin — naspravdi lyše odyn iz proektiv, a zagalom їh sotni. Najpošyrenišymy staly čyslenni «rodyči» ta «klony» bitkoїniv — kryptovaljuty pid riznymy brendamy. Peršym z’javylasja same tehnologija — «lancjužok» blockchain — a todi vže brend ta nazva Bitcoin.

Zverniť uvagu: Coinmarketcap — odyn iz tak zvanyh agregatoriv proektiv na blokčejni — najkrašče misce dlja novačka, abe peregljanuty perelik osnovnyh blockchain-proektiv ta posylannja na isnujuči oficijni resursy cyh startapiv.

Takož važlyvo pam’jataty: Kožen okremyj blockchain — ce spiľnota čy pevna ekosystema, abo publična, abo pryvatna. Najrozpovsjudženišoju je modeľ publičnogo blockchain.

Jak zminjuvalasja dynamika interesu audytoriї do blockchain?

Globaľno svit ne znav pro blockchain jak tehnične rišennja do seredyny 2012-go — do togo času, poky ne vynykla krytyčna masa zacikavlenyh u novij tehnologiї. Naprykinci 2013-go vidbuvajeťsja splesk interesu do Bitcoin — i tut že usi počynajuť govoryty i pro blockchain. Same u cej čas vidbuvavsja potužnyj «infoštorm» na temu zagaľnodostupnosti kryptovaljut. Hoča vperše govoryty pro nyh počaly u vuźkomu koli šče naprykinci 2008 roku. V zaključnij dekadi 2015 roku vidbuvajeťsja eksponentne zrostannja interesu v interneti — i dali vže pro cju tehnologiju stabiľno govorjať.

Zv’jazka iz kryptovaljutamy tehnologiї blockchain vidobrazylasja i na kolyvannjah zacikavlenosti z boku investycijnyh fondiv ta kompanij. Ce čitko možna prostežyty na grafiku vid CB Insights.

Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben 1

Dynamika interesu investoriv

Na počatku 2016 roku vidbuvajeťsja «bum» investycijnoї aktyvnosti. Hoča do togo šyroki masy korystuvačiv ta investoriv ničogo praktyčno ne znaly pro cju tehnologiju. Perši instytucijni investory počaly zahodyty v nišu blockchain šče 2011-go. Pik aktyvnosti prypav na 2016 rik.

Sytuacija, kotra rozgortajeťsja zaraz dovkola blokčejnu, može buty opysana klasyčnym grafikom proryvnyh fundamentaľnyh tehnologij, de rizni stadiї pryvabljujuť rizni segmenty audytoriї:

Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben 2

Rozpodil interesu do tehnologiї čy servisu

Blockchain podolav stadiju «innovatoriv», ale šče ne perejšov do «ranńoї biľšosti».

De može vykorystovuvatysja blockchain

Odyn iz aktuaľnyh dlja Ukraїny prykladiv — rejestr prava vlasnosti. Jakščo jogo pobuduvaty iz zalučennjam publičnogo blockchain, otrymajemo najstijkišyj cyfrovyj rejestr planety pry nyźkij vartosti realizaciї. Biľše togo —  dlja zabezpečennja cilisnosti rejestru ce je bezaľternatyvnym tehničnym rišennjam. Ce rišennja dostupne buď-komu i praktyčno ničogo ne koštuvatyme. I ce — v toj čas jak korporaciї ta deržavy vkydajuť miľjardni bjudžety na zabezpečennja cilisnosti danyh riznogo rivnja.

Osnovna perevaga krim vartosti — nepidkontroľnisť baz danyh publičnyh blokčejniv žodnij okremij organizaciї, naciї čy deržavi. Razom iz cym aktyvne vprovadžennja blockchain znimaje potrebu v tehničnyh poserednykah ta instytucijah dlja reguljuvannja. Perspektyva značna, i nedaremno Stenford, Garvard, MIT počaly vyvčennja možlyvostej blockchain iz 2016 roku.

De možna pobačyty robotu blokčejnu na praktyci

Proofofexistence.com  — cervis, jakyj dozvoljaje bez buď-jakyh poserednykiv (napryklad, notariusa) na 100% pidtverdyty, ščo oformlenyj dogovir v cyfrovomu vygljadi isnuvav, a jogo tekst ta umovypovnistju identyčni oryginalovi.

Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben 3

Steemit.com — blogerśka mereža, de vynagorodu za kontent otrymuje kožen avtor, a cenzury ta blokuvań kontentu nemaje.

Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben 4

Emercoin.com — bagatofunkcionaľna platforma, na jakij možna povnistju vyključyty realizaciju tovariv-pidrobok čy obmanu pokupciv.

Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben 5

Authorizer.io — posluga avtoryzaciї, shoža na login za dopomogoju oblikovogo zapysu u Facebook. TIľky u ćomu vypadku cyfrovyj ID zabezpečenyj stijkistju bazy danyh blockchain, i vy (a ne kompanija Cukerberğa) kontroljujete svoї dani.

Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben 6

De možna popovnyty teoretyčni znannja pro cju tehnologiju

Dlja tyh, kogo cikavyť ne lyše praktyčna, ale j teoretyčna storona pytannja, najbiľš rekomendovanym je kurs Prynstonśkogo universytetu na platformi Coursera — vin rozpočneťsja 12 červnja 2017 roku.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: