fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

8 faktiv pro odnu iz najstarišyh observatorij Shidnoї Jevropy

8 фактів про одну із найстаріших обсерваторій Східної Європи

Gadaju, biľšisť našyh čytačiv naviť ne zdogadujeťsja, ščo Mykolaїvśka astronomična observatorija — ne prosto peršyj podibnyj zaklad v našij kraїni, a šče j odna iz najstarišyh observatorij Shidnoї Jevropy. 27 travnja vona vidznačaje čergovu ričnycju vid dnja svogo zasnuvannja — ščo varto znaty pro cej istoryčnyj i naukovyj centr?
Гадаю, більшість наших читачів навіть не здогадується, що Миколаївська астрономічна обсерваторія — не просто перший подібний заклад в нашій країні, а ще й одна із найстаріших обсерваторій Східної Європи. 27 травня вона відзначає чергову річницю від дня свого заснування — що варто знати про цей історичний і науковий центр?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Миколаївська обсерваторія — одна з найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована 27 травня 1821 року. Із 1912 року вона стає Миколаївським відділенням Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії (ГАО). У 1935 році була включена в мережу наукових установ як Миколаївське відділення ГАО. А вже із 1992 році стає самостійним науковим закладом України, а з 2002 року - Науково-дослідним інститутом Миколаївська астрономічна обсерваторія (НДІ МАО). Головні факти та цифри. Обсерваторію розташована в старому центрі міста Миколаєва, що на Півдні України на висоті 52 м над рівнем моря з географічними координатами: 31°58 східної довготи і 46° 58 північної широти. ОБ’єкт цей настільки цінний, що навіть був включений до Попереднього списку обєктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України (Tentative list # 5116, Tentative list # 5267). Станом на сьогодні співробітники обсерваторії ведуть роботи та дослідження у кількох напрямках. Тут вивчають динаміку тіл Сонячної системи, займаються дослідженням обєктів навколоземного простору, а також створюють астрометричних каталоги зірок та надають підтримку астрономічним дослідженням та збереженню історії астрономії, Морська обсерваторія (1821–1912). Миколаївська астрономічна обсерваторія була заснована у 1821 році наприкінці травня адміралом Олексієм Самуїловичом Грейгом. Основним її завданням було забезпечувати Чорноморський флоту точним часом, картами та проводити навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування. Споруджено обсерваторію на верхівці Спаського кургану. Так називається найвищий пагорб Миколаєва (52 м). Спроектував головну частину споруди провідний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770–1836). Першим очільником обсерваторії став Карл Христофорович Кнорре (1801–1883), якому тоді ще не було й 20 років. Обійнявши посаду у такому юному віці, Кнорре очолював цей науково-дослідницький заклад упродовж 50 років. Окрім підготовки офіцерів до особливостей морської навігації, Кнорре почав займатися науковими астрономічними дослідженнями, — і це принесло йому славу як автора 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук, за допомогою якої потім були відкриті малі планети 5 Астрея і 8 Флора. Другий директор обсерваторії, Івано Єгорович Кортацці (1837–1903), теж відзначився на науковому ґрунті: створив каталог положень зірок, згодом названий Миколаївська зона. У морський період діяльності обсерваторії обидва очільники обсерваторії забезпечили  виконання гідрографічних робіт на Азовському, Чорному і Мармуровому морях. Тоді ж проведені описи та визначені більш точні географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів. Таким чином тодішній флот був забезпечений точними інструментами і досконалими методами визначення часу (довготи) і широти. Миколаївське відділення Пулково (1912–1991). Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця та тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. Відродження обсерваторії після важких випробувань на початку XX століття  повязане з імям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878–1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу. В часи Другої Світової. Під час Другої Світової обсерваторія перебувала у зоні німецької окупації. Тогочасному очільникові Л. І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань. Із 1960-х обсерваторія отримує зонного астрографа фірми Карл Цейс — відтоді Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших у світі. У 1970-1980-ті роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген, в умовах високогіря на Кавказі. У загальній складності в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил. Сучасність. У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. У 1995 році в МАО створено і введено в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем. У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК), на якому ведуться регулярні спостереження обєктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю та аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп Мобітел, що складається з 4 самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу.

Mykolaїvśka observatorija — odna z najstarišyh observatorij Shidnoї Jevropy, zasnovana 27 travnja 1821 roku. Iz 1912 roku vona staje Mykolaїvśkym viddilennjam Golovnoї (Pulkovśkoї) astronomičnoї observatoriї (GAO). U 1935 roci bula vključena v merežu naukovyh ustanov jak Mykolaїvśke viddilennja GAO. A vže iz 1992 roci staje samostijnym naukovym zakladom Ukraїny, a z 2002 roku – Naukovo-doslidnym instytutom «Mykolaїvśka astronomična observatorija» (NDI MAO).

Golovni fakty ta cyfry

Observatoriju roztašovana v staromu centri mista Mykolajeva, ščo na Pivdni Ukraїny na vysoti 52 m nad rivnem morja z geografičnymy koordynatamy: 31°58′ shidnoї dovgoty i 46° 58′ pivničnoї šyroty. OB’jekt cej nastiľky cinnyj, ščo naviť buv vključenyj do Poperedńogo spysku ob’jektiv Vsesvitńoї spadščyny JuNESKO vid Ukraїny (Tentative list # 5116, Tentative list # 5267). Stanom na śogodni spivrobitnyky observatoriї veduť roboty ta doslidžennja u kiľkoh naprjamkah. Tut vyvčajuť dynamiku til Sonjačnoї systemy, zajmajuťsja doslidžennjam ob’jektiv navkolozemnogo prostoru, a takož stvorjujuť astrometryčnyh katalogy zirok ta nadajuť pidtrymku astronomičnym doslidžennjam ta zberežennju istoriї astronomiї,

Morśka observatorija (1821–1912)

Mykolaїvśka astronomična observatorija bula zasnovana u 1821 roci naprykinci travnja admiralom Oleksijem Samuїlovyčom Grejgom. Osnovnym її zavdannjam bulo zabezpečuvaty Čornomorśkyj flotu točnym časom, kartamy ta provodyty navčannja morśkyh oficeriv astronomičnym metodam orijentuvannja.

Sporudženo observatoriju na verhivci Spaśkogo kurganu. Tak nazyvajeťsja najvyščyj pagorb Mykolajeva (52 m). Sproektuvav golovnu častynu sporudy providnyj arhitektor Čornomorśkogo admiraltejstva Fedir Ivanovyč Vunš (1770–1836). Peršym očiľnykom observatoriї stav Karl Hrystoforovyč Knorre (1801–1883), jakomu todi šče ne bulo j 20 rokiv. Obijnjavšy posadu u takomu junomu vici, Knorre očoljuvav cej naukovo-doslidnyćkyj zaklad uprodovž 50 rokiv.

Okrim pidgotovky oficeriv do osoblyvostej morśkoї navigaciї, Knorre počav zajmatysja naukovymy astronomičnymy doslidžennjamy, — i ce pryneslo jomu slavu jak avtora 5-go arkuša zorjanoї karty Berlinśkoї akademiї nauk, za dopomogoju jakoї potim buly vidkryti mali planety 5 Astreja i 8 Flora.

Drugyj dyrektor observatoriї, Ivano Jegorovyč Kortacci (1837–1903), tež vidznačyvsja na naukovomu ğrunti: stvoryv katalog položeń zirok, zgodom nazvanyj «Mykolaїvśka zona». U morśkyj period dijaľnosti observatoriї obydva očiľnyky observatoriї zabezpečyly  vykonannja gidrografičnyh robit na Azovśkomu, Čornomu i Marmurovomu morjah. Todi ž provedeni opysy ta vyznačeni biľš točni geografični koordynaty bagaťoh opornyh punktiv kart zaznačenyh moriv. Takym čynom todišnij flot buv zabezpečenyj točnymy instrumentamy i doskonalymy metodamy vyznačennja času (dovgoty) i šyroty.

Mykolaїvśke viddilennja Pulkovo (1912–1991)

Golovnym zavdannjam observatoriї v cej period bulo pošyrennja systemy Pulkovśkyh absoljutnyh zorjanyh katalogiv na pivdenne nebo i vykonannja reguljarnyh sposterežeń Soncja ta til Sonjačnoї systemy. Dlja osnaščennja novogo viddilennja z Odesy buly perevezeni Vertykaľnyj krug Repsoľda i pasažnyj instrument Frejberga-Kondraťjeva. Vidrodžennja observatoriї pislja važkyh vyprobuvań na počatku XX stolittja  pov’jazane z im’jam četvertogo dyrektora Leonida Ivanovyča Semenova (1878–1965), jakyj očolyv observatoriju v 1923 roci. U 1931 roci v MAO bula stvorena vysokotočna Služba času, jaka brala učasť u nacionaľnyh i mižnarodnyh programah z vyznačennja točnogo času.

V časy Drugoї Svitovoї

Pid čas Drugoї Svitovoї observatorija perebuvala u zoni nimećkoї okupaciї. Togočasnomu očiľnykovi L. I. Semenovu vdalosja zberegty її vid serjoznyh poškodžeń i rujnuvań. Iz 1960-h observatorija otrymuje zonnogo astrografa firmy «Karl Cejs» — vidtodi Mykolaїvśki fotografični sposterežennja til Sonjačnoї systemy znahodjaťsja v čysli odnyh z najtočnišyh u sviti. U 1970-1980-ti roky observatorija bula iniciatorom i osnovnym vykonavcem dekiľkoh naukovyh ekspedycij dlja sposterežeń v umovah poljarnoї noči na ostrovi Zahidnyj Špicbergen, v umovah vysokogir’ja na Kavkazi. U zagaľnij skladnosti v MAO bulo stvoreno blyźko 35 riznyh katalogiv položeń nebesnyh svityl.

Sučasnisť

U 1992 roci Mykolaїvśka astronomična observatorija zdobula status samostijnoї naukovoї ustanovy, v 2002 roci otrymala oficijnyj status naukovo-doslidnogo instytutu. U 1995 roci v MAO stvoreno i vvedeno v diju avtomatyčnyj teleskop z PZZ pryjmačem. U 2004 roci buv vvedenyj v ekspluataciju Švydkisnyj avtomatyčnyj kompleks (ŠAK), na jakomu veduťsja reguljarni sposterežennja ob’jektiv blyžńogo kosmosu v ramkah učasti u vykonanni Nacionaľnoї kosmičnoї programy Ukraїny z kontrolju ta analizu kosmičnoї obstanovky. U 2009 roci stvoreno peršyj v Ukraїni mobiľnyj teleskop «Mobitel», ščo skladajeťsja z 4 samostijnyh montuvań, osnaščenyh sučasnymy PZZ kameramy i systemoju programnogo keruvannja v režymi viddalenogo dostupu.

Džerelo: sajt MAO

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: