fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit

5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ
Kožna kraїna maje svoїh geroїv, jaki svoїmy včynkamy, znannjamy, vynahodamy dopomogly proslavyty deržavu. V Ukraїni takož je taki, ale ne usi znajuť pro nyh, tomu cja dobirka — pro 5 ukraїnśkyh vynahidnykiv
Кожна країна має своїх героїв, які своїми вчинками, знаннями, винаходами допомогли прославити державу. В Україні також є такі, але не усі знають про них, тому ця добірка — про 5 українських винахідників
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Щорічно українські вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому, і перед вами — 5 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі. Анатолій Малихін. Харківський вчений Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад Біопромінь для аналізу крові. Свою роботу присвятив впровадженню приладу для діагностики за новітньою методикою. Закінчивши Харківське медичне училище, у 1964 році вступив одночасно у два виші — Харківський медичний інститут за спеціальністю Лікувальна справа і Харківський університет ім. В.Н. Каразіна на факультет біології на спеціальність Біохімія. Із 1972-го і до наших днів є співробітником Інституту неврології, психіатрії і наркології  НАМН України, пройшов шлях від нейрохірурга до завідуючого нейрохірургічним відділенням, яке очолював протягом 13 років. Крім того, з 1991 р. він є автором багатьох наукових публікацій: понад 100 наукових праць, монографій і методичних рекомендацій, ряду патентів. У 2000 — 2005 роках захистив кандидатську і докторську дисертації. Петро Бобонич. Науковець із Ужгорода запропонував глюкометр у вигляді наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв, попри те, що не був фаховим медиком. Ідею детектора рівня глюкози почав розробляти, коли 2003 року на цукровий діабет захворіла його дружина. Федір Піроцький. Український вчений, який винайшов трамвай, — так, той самий, який є тепер звичним транспортом для більшості міст Європи. В часи, коли народився Федір Аполлонович Піроцький, про такий вид транспорту ще ніхто й помріяти не міг — а народився майбутній конструктор у родині військових лікарів, будучи нащадком козаків. Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. У 1871 року він повернувся з Петербурґу і почав працювати у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління, де виявив неабиякі здібності винахідника. 1874 рік — саме тоді Піроцький розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на деревяних стовпах. 1875 року винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію. В Берліні вже за рік рушив перший трамвай, створений за схемою українця. Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей. Сергій Корольов. Знаний конструктор ракетно-космічної техніки і один із тих, завдяки кому людство змогло вийти у космос. Попри складну долю та репресії зумів таки зберегти напрацювання — і вже із 1958 року очолив ракетну програму тодішньої комуністичної наддержави. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, було здійснено перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос. На його честь названо астероїд 1855 Корольов. Наталія Сергівна, донька Корольова розповідала, що слово Україна вимовляли в їхній родині трепетно, з великою любов’ю: Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. Дивлюсь я на небо, Реве та стогне Дніпр широкий — улюблені пісні батька. . . Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню Дивлюсь я на небо…. Ігор Сікорський. Авіаконструктор, котрий мігрував за кордон — і винахідник гелікоптерів. Талановита люди, знавець своєї справи, саме він перший у світі збудував чотирьохмоторного літака Руський витязь (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака Ілля Муромець (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера із одногвинтовою схемою (1942). Він емігрував 1918 року до США, де 1923 року заснував компанію Sikorsky Aircraft. Автор літаків-велетнів Ілля Муромець, Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. У 1931 році він презентував проект літального апарату з двома пропелерами — горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300. 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Американська армія зацікавилася таким винаходом, і замовила собі кілька гелікоптерів. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Sikorsky.
Реклама 👇 Замовити

Ščorično ukraїnśki včeni stvorjujuť čymalo vynahodiv; odnak vony zminjuvaly svit i v mynulomu, i pered vamy — 5 fahivciv, čyї rozrobky vplynuly na rozvytok nauky ne lyše v Ukraїni, ale j v uśomu sviti.

Anatolij Malyhin

5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit 1

Harkivśkyj včenyj Anatolij Malyhin vynajšov unikaľnyj prylad «Biopromiń» dlja analizu krovi. Svoju robotu prysvjatyv vprovadžennju pryladu dlja diagnostyky za novitńoju metodykoju. Zakinčyvšy Harkivśke medyčne učylyšče, u 1964 roci vstupyv odnočasno u dva vyši — Harkivśkyj medyčnyj instytut za speciaľnistju «Likuvaľna sprava» i Harkivśkyj universytet im. V.N. Karazina na fakuľtet biologiї na speciaľnisť «Biohimija». Iz 1972-go i do našyh dniv je spivrobitnykom Instytutu nevrologiї, psyhiatriї i narkologiї  NAMN Ukraїny, projšov šljah vid nejrohirurga do zavidujučogo nejrohirurgičnym viddilennjam, jake očoljuvav protjagom 13 rokiv. Krim togo, z 1991 r. vin je avtorom bagaťoh naukovyh publikacij: ponad 100 naukovyh prać, monografij i metodyčnyh rekomendacij, rjadu patentiv. U 2000 — 2005 rokah zahystyv kandydatśku i doktorśku dysertaciї.

Petro Bobonyč

5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit 2

Naukoveć iz Užgoroda zaproponuvav gljukometr u vygljadi naručnogo godynnyka, za dopomogoju jakogo hvoryj na diabet može operatyvno vymirjaty riveń gljukozy u krovi. Pracjuvav na kafedri tverdotiľnoї elektroniky fizyčnogo fakuľtetu Užgorodśkogo nacionaľnogo universytetu. Iz 1976-go zapatentuvav ponad 25 medyčnyh j fizyko-tehničnyh prystroїv, popry te, ščo ne buv fahovym medykom. Ideju detektora rivnja gljukozy počav rozrobljaty, koly 2003 roku na cukrovyj diabet zahvorila jogo družyna.

Fedir Piroćkyj

5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit 3

Ukraїnśkyj včenyj, jakyj vynajšov tramvaj5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit 4Odeśka kompanija vypustyla energoefektyvnyj tramvaj, — tak, toj samyj, jakyj je teper zvyčnym transportom dlja biľšosti mist Jevropy. V časy, koly narodyvsja Fedir Apollonovyč Piroćkyj, pro takyj vyd transportu šče nihto j pomrijaty ne mig — a narodyvsja majbutnij konstruktor u rodyni vijśkovyh likariv, budučy naščadkom kozakiv.

Zakinčyv Kostjantynivśkyj kadetśkyj korpus i Myhajlivśku vijśkovu artylerijśku akademiju (1866 rik) i prohodyv artylerijśku službu v Kyjevi. U 1871 roku vin povernuvsja z Peterburğu i počav pracjuvaty u viddili tehničnyh zvitiv i koštorysiv Golovnogo artylerijśkogo upravlinnja, de vyjavyv neabyjaki zdibnosti vynahidnyka. 1874 rik — same todi Piroćkyj rozrobyv proekt mašyny zminnogo strumu ta systemy peredači elektroenergiї čerez zaliznyj drit, zakriplenyj telegrafnymy izoljatoramy na derev’janyh stovpah.

1875 roku vynahidnyk na diljanci Sestrorećkoї zaliznyci zapustyv vagony na elektryčnij tjazi — i proklav peršu elektryfikovanu liniju.

V Berlini vže za rik rušyv peršyj tramvaj, stvorenyj za shemoju ukraїncja. Piroćkyj takož buv avtorom proektu centralizovanoї pidzemnoї miśkoї elektromereži i zaproponuvav novi konstrukciї metalurgijnyh, domašnih i pekarnyh pečej.

Sergij Koroľov

5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit 5

Znanyj konstruktor raketno-kosmičnoї tehniky i odyn iz tyh, zavdjaky komu ljudstvo zmoglo vyjty u kosmos. Popry skladnu dolju ta represiї zumiv taky zberegty napracjuvannja — i vže iz 1958 roku očolyv raketnu programu todišńoї komunistyčnoї nadderžavy. Pid jogo kerivnyctvom bulo zapuščeno peršu mižkontynentaľnu balistyčnu raketu, peršyj štučnyj suputnyk Zemli, bulo zdijsneno peršyj polit ljudyny v kosmos ta vyhid ljudyny u vidkrytyj kosmos. Na jogo česť nazvano asteroїd 1855 Koroľov.

Natalija Sergivna, dońka Koroľova rozpovidala, ščo slovo «Ukraїna» vymovljaly v їhnij rodyni trepetno, z velykoju ljubov’ju:

Vin duže її ljubyv. Poljubljav ukraїnśki pisni, ukraїnśku movu. Ce točno. «Dyvljuś ja na nebo», «Reve ta stogne Dnipr šyrokyj» — uljubleni pisni baťka

Koly Koroľov zapustyv raketu z peršym ukraїnśkym kosmonavtom Pavlom Popovyčem, toj zaspivav z kosmosu dlja golovnogo konstruktora jogo uljublenu pisnju «Dyvljuś ja na nebo…».

Igor Sikorśkyj

5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit 6

Aviakonstruktor, kotryj migruvav za kordon — i vynahidnyk gelikopteriv. Talanovyta ljudy, znaveć svojeї spravy, same vin peršyj u sviti zbuduvav čotyŕohmotornogo litaka «Ruśkyj vytjaź» (1913 rik), važkogo čotyrymotornogo bombarduvaľnyka i pasažyrśkogo litaka «Illja Muromeć» (1914), transatlantyčnogo gidroplana (1934), serijnogo gelikoptera iz odnogvyntovoju shemoju (1942).

Vin emigruvav 1918 roku do SŠA, de 1923 roku zasnuvav kompaniju Sikorsky Aircraft. Avtor litakiv-veletniv «Illja Muromeć», Sikorsky S-29-A. Konstruktor peršogo v SŠA litaka-amfibiї. U 1931 roci vin prezentuvav proekt litaľnogo aparatu z dvoma propeleramy — goryzontaľnym na dahu i vertykaľnym na hvosti. U veresni 1939-go počalysja vyprobovuvannja gelikoptera VS-300. 13 travnja 1940-go konstruktor vperše pidnjav svoju mašynu u viľnyj polit. Amerykanśka armija zacikavylasja takym vynahodom, i zamovyla sobi kiľka gelikopteriv. Ponad pivstolittja vsi prezydenty SŠA korystujuťsja gelikopteramy Sikorsky.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: