fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Izraїľśka osvita ta praktyky STEAM — čogo varto povčytysja Ukraїni

Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні

Nadija Andruščenko najbiľše vidoma zavdjaky iniciatyvi KidIT — navčannju ditej osnovam programuvannja ta rozrobky za dopomogy igrovyh program ta servisiv, kotre ohopylo vže nyzku mist Ukraїny. Ce z її podači pryvitni «nindzja» u futbolkah zi smišnymy personažamy (same tak nazyvajuť vykladačiv u cyh nezvyčnyh klasah iz programuvannja) staly uljublenymy gostjamy u školah ta sered baťkiv, jaki hočuť dolučyty svoje čado do programuvannja
Надія Андрущенко найбільше відома завдяки ініціативі KidIT — навчанню дітей основам програмування та розробки за допомоги ігрових програм та сервісів, котре охопило вже низку міст України. Це з її подачі привітні «ніндзя» у футболках зі смішними персонажами (саме так називають викладачів у цих незвичних класах із програмування) стали улюбленими гостями у школах та серед батьків, які хочуть долучити своє чадо до програмування
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Нещодавно Надія повернулася із Ізраїлю, де проходила навчання за програмою Education for Science and Math – STEM Framework. Розповідь про це стала приводом для низки її поїздок українськими містами. Ми упіймали її у Вінниці і послухали, що і як роблять із освітою дітей, підлітків та молоді у Ізраїлі і чого нам варто повчитися, а що в нас вже є — і треба лише це розвивати. Якою ж є освіта сучасна? Коротко про STEM / STEAM. Насправді, в Україні чимало організацій та ініціатив вже практикують STEM, просто не знають, що цей підхід до освіти та розвитку дитини називається саме так (як би це парадоксально не звучало). Зявилося це скорочення від Science, technology, engineering and mathematics (STEM). Воно символізує мультидисциплінарний підхід до освіти та виокремлення ключових наук, довкола яких має будуватися освітній процес у школах, коледжах та університетах. Вперше саме про таких підхід заговорили у США ще у 1980-х. Рух з STEM до STEAM впроваджується протягом останніх кількох років в світі. Зростання популярності в якості позитивного способу дії по-справжньому задовольнити потреби економіки XXI століття. STEM одна містить в собі кілька ключових компонентів, що і багато роботодавців, викладачів та батьків озвучують як ключові для дітей. Ізраїль багато докладає зусиль, коштів та життєвої філософії, аби цей підхід із красивої абревіатури став частиною реальності. Чи варто скаржитися на українські реалії. В чому ж полягає успіх і сила інноваційності в Ізраїлі? Є декілька головних причин. Вони креативні, оскільки треба знайти способи вижити. Ця причина яскраво проявляється у створенні технології очищення води, вирощування овочів та фруктів, альтернативні джерела енергії. Сонячні батареї, колектори тут не масове, але досить звичне явище. Саме тому вони інвестують в технології. Вони живуть посеред пустелі. Вони не мають природних ресурсів, єдиний їх ресурс — це люди. Вони інвестують в освіту. Можливості в Україні щодо розвитку таких же підходів, практик та реалій набагато більші, аніж ми звикли вважати. STEM — не панацея, але одна із можливостей цього досягти. Про те, яким був STEM-процес для учасників із різних країн та континентів. Перший тиждень учасники вивчали культуру, поведінку, чим живуть люди — і які інструменти для освіти вони використовують. Без культури та взаємозвязків важко розуміти, як відбувається формування соціуму та освітньої системи. Саме цьому в першу чергу вчать волонтерів. В програмі однією із важливих складових була робота в міжнародних групах, із обговоренням викликів в країнах, про те, які проекти ми вже робимо. Була можливість ділитися маленькими історіями успіху. Ізраїльтяни вірять, що чим більше ти віддаєш, тим більше ти отримуєш. Головне — це відкритість і готовність змінюватися. Втім, програма нікого не змушує до розповідей. Головним є здобуття навичок та формування корпусу цінностей, які можуть трансформувати повсякденні підходи до освіти, перетворити її на цікаву гру. Треба показати, що можливості є у кожного — варто лише не боятися діяти. Де гроші?. Українці звикли вважати освіту справою, яка потребує бездонних бочок Данаїд із фінансування. У Ізраїлі освіта є повністю державною — вони вважають ці витрати виправданими. Туризм у Ізраїлі? У ньому важливу роль відіграють гуманітарні дисципліни. Військова справа? Тут не обійтися не лише без вогневої чи фізичної підготовки (мязи ЦАХАЛ), але й без мізків. Вміння орієнтуватися, високі технології, комунікативні навички та ті, хто досягає у всіх цих сферах значних успіхів ще зі школи, роблять у подальшому свій внесок не лише у мирні, але й у військові технологічні відкриття. Якщо йдеться про аерокосмічну галузь — тут рулять точні науки, математика-фізика, іноземні мови, креативне мислення, сила волі, концентрація, навик вирішення проблем. Вміння вчитися на помилках. Ізраїль — країна, якій довелося дуже швидко вчитися виживати, змінюватися і вчитися на власних помилках. Серед ключових історій, які розповідали учасникам під час STEM-стажування — реальні епізоди із минулого Ізраїлю. Ці моменти навчили їх тримати оборонні технології під замком. До минулого року країна не експортувала жодних військових напрацювань та технологій за кордон, залишаючи все під пильним контролем і жорстко регулюючи взаємодію навіть із військовими партнерами. Ізраїль — країна стартапів: як і чому. Поширене уявлення про цю країну як оазис для стартап-культури відповідає дійсності. Для запуску стартапу в Ізраїлі вам стануть у нагоді структурність мислення, командотворення, креативність, англійська, іспанська, німецька та французька мови. Усі ті виклики, що виникають перед стартапами та компаніями, виникають і перед школами. Кадри тут виковують ще із середніх класів. Рівень знання щодо технологій та володіння ними у кожного різний. Але середній рівень мають опанувати усі учні без винятку. Філософія проста: неуспішність учня — це не його недолік. Це не учень поганий, це система недопрацьовує, щось треба змінити у процесі викладання чи техніках освіти, а не в натурі учня. Ізраїльська школа — особлива. В основу всіх процесів навчання тут покладено концепцію освіта для всіх — попри соціальний статус, релігію чи інші аспекти виховання. Надія зауважує, що за сприйняттям ізраїльтян, для дітей освіта — це право, але і обовязок. Робота дітей — це вчитися і здобувати знання. Бути розумним — означає у подальшому чогось досягати, стати розумним — це круто. В країні триває адаптація системи оцінювання, аби можна було вимірювати не лише абсолютний рівень знань. Умовно кажучи, в перегонах мавп, слонів, равликів та риб на швидкість хто скоріше видереться на верхівку дерева риби точно програють, та це не означає, що вони гірші за мавп. Просто вони — різні. Армія як обовязкова складова життя суспільства. Ізраїль — країна, яка вже півстоліття захищається. Тож недивно, що тут після 12 класу школи всі мають відслужити в армії. Є виняток у низці випадків лише для дівчат і для ортодоксальних євреїв. Але й тоді категорії тих, хто не служать, мають виконувати так звану альтернативну службу, яка не повязана із потребою брати до рук зброю. Це — соціальні роботи. Армія — це теж неперервна система вдосконалення теорії і практики, як і решта сфер життя у Ізраїлі. Постійне поновлення знань та навичок в армії йде циклами. Хто платить за те, аби всі були освіченими. В країні є державна освіта, недержавні (громадські) освітні ініціативи (від 75% фінансування від держави), але вони мають співпрацювати зі школами та Міносвіти в будь-якому випадку. Є тут також приватні школи та інституції. Вони зазвичай створені для дітей із високим рівнем знань чи навичок (середня та старша школа, там учні живуть і навчаються на території кампусу). Всі школи тут змішані (тобто вчаться і хлопці, і дівчата). Від 50% витрат на навчання покриває держава. Такі школи для найздібніших учнів виступають своєрідними R&D центрами. Вони розробляють нові методики, впроваджують нові активності. Ці ж школи навчають вчителів-менторів і свої методики потім використовують для інших шкіл та інших вчителів. Попри відкритість до дітей та демократичність відносин тут повністю прописана вся методичка та манера викладання, особливо якщо йдеться про STEM / STEAM. В програмі навчання є окремі сценарії і для талановитих, і для тих, хто відстає у навчанні. 30% програми вчитель може змінювати на власний розсуд. При цьому результат має відповідати запланованому загальною програмою. Всі зміни обов’язково узгоджувати із департаментом у Міносвіти. Є ще також ортодоксальні школи, є арабські школи. Тут обовязковою складовою є релігійна освіта. Кожна дитина має отримати відповіді на свої запитання, вважають ізраїльтяни. Тому у таких освітніх закладах на окремих уроках вивчають Тору, Коран, Біблію залежно від конфесії учнів. Інклюзивність освіти як запорука впровадження STEM / STEAM. Ізраїльска система освіти передбачає наявність окремих спеціалізованих шкіл та класів, де є спеціальні терапевти для дітей із особливими потребами. Напівінклюзивна освіта також присутня. 1-2 дитини із особливими потребами у класі на 25-30 учнів. Цих дітей обирають за рекомендаціями медиків, психологів. Зазвичай у класі вчаться 25-28 дітей (у початковій школі). 30-40 учнів вчаться у середніх та старших класах — і з ними працює 1 вчитель. Реалії ізраїльського вчительства. Фокус у ізраїльській освітній системі зроблено на професійний розвиток вчителів, впровадження точних наук та технологій в освітні плани. В країні функціонує на високому рівні як загальна, так і спеціальна та прогресивна освіта, потреба у збалансованості тут стоїть як ніколи гостро. Тому Ізраїль з часом створив національні навчальні центри на базі регіону. Фахові центри підвищення кваліфікації вчителів намагаються урегулювати проблему, яка існує, відколи було запроваджено прогресивну шкалу виплат від кількості годин та учнів. Головна мета роботи із вчителями у цих центрах — щоби вони не гналися за ставками. Саме тому в Ізраїлі було розроблено нову систему мотивації вчителів. За цією системою передбачено регулярну атестація кожні 2-3 роки. Якщо її результати свідчать, що вчитель стоїть на місці із фахової точки зору — тоді проводиться оцінювання та пошук можливостей покращити навички та прагнення вчителя, Кожен вчитель має 26-32 години викладання в класах на тиждень. Також передбачено 5-9 невчительських годин, коли викладачі самі вчаться . І ще є 5-4 індивідуальні години навчання для дітей із особливими потребами чи розвитком чи діти які вириваються вперед. Оцінювання знань і вихід у світ. Багато роботи — багато заохочень. Учнів активно долучають до спільних проектів, дебатних клубів, експериментів та створення власних проектів — від демонстраційних таблиць до експериментальних теплиць. Взаємодія та навчання, експеримент та його наслідки, відкритість до спілкування та взаємоповага різних поглядів і точок зору — ключові елементи навчального процесу. Наприкінці шкільної освіти передбачено обовязковий фінальний іспит. Система балів за кожен предмет у підсумковому екзамені передбачає мінімум 21 бал. Отримання атестату після школи є обовязковим. Без атестату ви не вступите до університету. До університету повз армію можна потрапити лише у тому випадку, якщо ви — вкрай обдарований чи обдарована. Тоді сама армія оплачує за вас навчання в університеті: цінні кадрі потрібні оборонній сфері. Йдеться не лише про математиків, фізиків чи хіміків. Після армії молодих ізраїльтян, за словами Надії, заохочують побути волонтером чи мандрувати по світу. Країна живе в умовах, коли будь-якого року може статися будь-що, і резервісти можуть знадобитися на своїх постах, у своїх танках, літаках, за компютерами чи у штабах. А тому, поки ситуація є відносно спокійною, варто розвиватися та бачити світ, бо ніколи не знаєш, якою ситуація стане надалі. Концентрація шкільної освіти довкола наукових центрів. Ізраїль — справжнє диво-місце для системи шкіл. Тут є низка обєднаних освітніх центрів, які спільно використовують кампуси, наукові лабораторії та потужності для експериментів та навчання. Наприклад, Science Technology Center — науковий центр Північного Єрусалиму. Це — великий захищений конгломерат шкіл і наукових лабораторій. Вражають не лише його території та потужності, але й та єдність місії та цінностей, які сповідує кожен вчитель та кожна дитина. Експерименти як запорука засвоєння матеріалу. У освітніх процесах великий акцент зроблено на візуальній подачі для вчителів, як і для учнів. Надія наводить приклад, як учні самостійно виготовляють експериментальні стенди, проводять наукові та біохімічні практики, моделюють погоду, спостерігають за птахами. Наприклад, у Eshkol Science Center учні власними силами під керівництвом викладача хімії реалізували науковий проект про подолання звички до солодкої газованої води. Вони взяли типові продукти, які вживають діти під час перерв, виокремили із них внаслідок реакцій цукор. Далі створили демонстраційний стенд із продуктами та порівняльним вмістом чисого цукру у кожному із них. Як і в усіх школах (навіть в Україні), тут є проблема, коли діти майже не пють воду, надаючи перевагу сокам, содовій тощо. Вживають надто багато багато цукру на добу. І от ця проблема отримала наочну ілюстрацію. А самі учні почали переконувати однолітків і молодших колег не пити популярні солодкі газовані напої, бо це шкідливо. Вони самі це змогли побачити, не маючи потреби слухати нотації дорослих. Чого варто повчитися українцям. Не слухати нудних лекцій, настанов чи переконань, а спробувати і переконатися самому, як, що і чому працює — це одна із ключових рис ізраїльської освіти. В ORT Melton School діти робили інтервю та практикувалися у мистецтві створення фотографій. А потім зробили виставку свого бачення толерантності між різними культурами. Регулярні STEAM challenges із учнями допомагають зрозуміти, що насправді відбувається у світі, який їх оточує. Надія Андрущенко зауважує: в Україні реалізувати такі практики можна навіть вже на базі існуючих потужностей. Потрібно просто подивитися під іншим кутом на підходи до викладання. Прибрати директивність, навязливість чи наказовість у процесі викладання, дати більше можливостей до пізнання та творчості. І звісно, потрібне молоде покоління викладачів та сучасні технології на підтримку до теоретичної бази навичок та знань.
20.05.2017,19:00
1
Anna Savčynśka

Neščodavno Nadija povernulasja iz Izraїlju, de prohodyla navčannja za programoju Education for Science and Math – STEM Framework. Rozpoviď pro ce stala pryvodom dlja nyzky її poїzdok ukraїnśkymy mistamy. My «upijmaly» її u Vinnyci i posluhaly, ščo i jak robljať iz osvitoju ditej, pidlitkiv ta molodi u Izraїli i čogo nam varto povčytysja, a ščo v nas vže je — i treba lyše ce rozvyvaty. Jakoju ž je osvita sučasna?

Korotko pro STEM / STEAM

Naspravdi, v Ukraїni čymalo organizacij ta iniciatyv vže praktykujuť STEM, prosto ne znajuť, ščo cej pidhid do osvity ta rozvytku dytyny nazyvajeťsja same tak (jak by ce paradoksaľno ne zvučalo). Z’javylosja ce skoročennja vid Science, technology, engineering and mathematics (STEM). Vono symvolizuje muľtydyscyplinarnyj pidhid do osvity ta vyokremlennja ključovyh nauk, dovkola jakyh maje buduvatysja osvitnij proces u školah, koledžah ta universytetah. Vperše same pro takyh pidhid zagovoryly u SŠA šče u 1980-h.

Ruh z STEM do STEAM vprovadžujeťsja protjagom ostannih kiľkoh rokiv v sviti. Zrostannja populjarnosti v jakosti pozytyvnogo sposobu diї po-spravžńomu zadovoľnyty potreby ekonomiky XXI stolittja. STEM odna mistyť v sobi kiľka ključovyh komponentiv, ščo i bagato robotodavciv, vykladačiv ta baťkiv ozvučujuť jak ključovi dlja ditej. Izraїľ bagato dokladaje zusyľ, koštiv ta žyttjevoї filosofiї, aby cej pidhid iz krasyvoї abreviatury stav častynoju reaľnosti.

Čy varto skaržytysja na ukraїnśki realiї

V čomu ž poljagaje uspih i syla innovacijnosti v Izraїli? Je dekiľka golovnyh pryčyn. Vony kreatyvni, oskiľky treba znajty sposoby vyžyty. Cja pryčyna jaskravo projavljajeťsja u stvorenni tehnologiї očyščennja vody, vyroščuvannja ovočiv ta fruktiv, aľternatyvni džerela energiї. Sonjačni batareї, kolektory tut ne masove, ale dosyť zvyčne javyšče. Same tomu vony investujuť v tehnologiї. Vony žyvuť posered pusteli. Vony ne majuť pryrodnyh resursiv, jedynyj їh resurs — ce ljudy. Vony investujuť v osvitu. Možlyvosti v Ukraїni ščodo rozvytku takyh že pidhodiv, praktyk ta realij nabagato biľši, aniž my zvykly vvažaty. STEM — ne panaceja, ale odna iz možlyvostej ćogo dosjagty.

Izraїľśka osvita ta praktyky STEAM — čogo varto povčytysja Ukraїni 1

Lekcija Nadiї pro izraїľśku osvitu vidbuvalasja u iHUB Vinnytsia

Pro te, jakym buv STEM-proces dlja učasnykiv iz riznyh kraїn ta kontynentiv

Peršyj tyždeń učasnyky vyvčaly kuľturu, povedinku, čym žyvuť ljudy — i jaki instrumenty dlja osvity vony vykorystovujuť. Bez kuľtury ta vzajemozv’jazkiv važko rozumity, jak vidbuvajeťsja formuvannja sociumu ta osvitńoї systemy. Same ćomu v peršu čergu včať volonteriv. V programi odnijeju iz važlyvyh skladovyh bula robota v mižnarodnyh grupah, iz obgovorennjam vyklykiv v kraїnah, pro te, jaki proekty my vže robymo. Bula možlyvisť dilytysja maleńkymy «istorijamy uspihu». Izraїľtjany virjať, ščo čym biľše ty viddaješ, tym biľše ty otrymuješ. Golovne — ce vidkrytisť i gotovnisť zminjuvatysja. Vtim, programa nikogo ne zmušuje do «rozpovidej». Golovnym je zdobuttja navyčok ta formuvannja korpusu cinnostej, jaki možuť transformuvaty povsjakdenni pidhody do osvity, peretvoryty її na cikavu gru. Treba pokazaty, ščo možlyvosti je u kožnogo — varto lyše ne bojatysja dijaty.

De groši?

Ukraїnci zvykly vvažaty osvitu spravoju, jaka potrebuje bezdonnyh bočok Danaїd iz finansuvannja. U Izraїli osvita je povnistju deržavnoju — vony vvažajuť ci vytraty vypravdanymy.

Turyzm u Izraїli? U ńomu važlyvu roľ vidigrajuť gumanitarni dyscypliny. Vijśkova sprava? Tut ne obijtysja ne lyše bez vognevoї čy fizyčnoї pidgotovky («m’jazy» CAHAL), ale j bez «mizkiv». Vminnja orijentuvatysja, vysoki tehnologiї, komunikatyvni navyčky ta ti, hto dosjagaje u vsih cyh sferah značnyh uspihiv šče zi školy, robljať u podaľšomu svij vnesok ne lyše u myrni, ale j u vijśkovi tehnologični vidkryttja. Jakščo jdeťsja pro aerokosmičnu galuź — tut «ruljať» točni nauky, matematyka-fizyka, inozemni movy, kreatyvne myslennja, syla voli, koncentracija, navyk vyrišennja problem.

Vminnja včytysja na pomylkah

Izraїľ — kraїna, jakij dovelosja duže švydko včytysja vyžyvaty, zminjuvatysja i včytysja na vlasnyh pomylkah. Sered ključovyh istorij, jaki rozpovidaly učasnykam pid čas STEM-stažuvannja — reaľni epizody iz mynulogo Izraїlju. Ci momenty navčyly їh trymaty oboronni tehnologiї «pid zamkom». Do mynulogo roku kraїna ne eksportuvala žodnyh vijśkovyh napracjuvań ta tehnologij za kordon, zalyšajučy vse pid pyľnym kontrolem i žorstko reguljujučy vzajemodiju naviť iz vijśkovymy partneramy.

Izraїľśka osvita ta praktyky STEAM — čogo varto povčytysja Ukraїni 2

Sered sluhačiv buly i vinnyćki «nindzja» KidIT u firmovyh futbolkah komandy

Izraїľ — kraїna startapiv: jak i čomu

Pošyrene ujavlennja pro cju kraїnu jak oazys dlja startap-kuľtury vidpovidaje dijsnosti. Dlja zapusku startapu v Izraїli vam stanuť u nagodi strukturnisť myslennja, komandotvorennja, kreatyvnisť, anglijśka, ispanśka, nimećka ta francuźka movy.

Usi ti vyklyky, ščo vynykajuť pered startapamy ta kompanijamy, vynykajuť i pered školamy. Kadry tut «vykovujuť» šče iz serednih klasiv. Riveń znannja ščodo tehnologij ta volodinnja nymy u kožnogo riznyj. Ale serednij riveń majuť opanuvaty usi učni bez vynjatku. Filosofija prosta: neuspišnisť učnja — ce ne jogo nedolik. Ce ne učeń poganyj, ce systema nedopraćovuje, ščoś treba zminyty u procesi vykladannja čy tehnikah osvity, a ne v naturi učnja.

Izraїľśka škola — osoblyva

V osnovu vsih procesiv navčannja tut pokladeno koncepciju «osvita dlja vsih» — popry sociaľnyj status, religiju čy inši aspekty vyhovannja. Nadija zauvažuje, ščo za spryjnjattjam izraїľtjan, dlja ditej osvita — ce pravo, ale i obov’jazok. Robota ditej — ce včytysja i zdobuvaty znannja. Buty rozumnym — označaje u podaľšomu čogoś dosjagaty, staty rozumnym — ce kruto. V kraїni tryvaje adaptacija systemy ocinjuvannja, aby možna bulo vymirjuvaty ne lyše absoljutnyj riveń znań. Umovno kažučy, v peregonah mavp, sloniv, ravlykiv ta ryb na švydkisť «hto skoriše vydereťsja na verhivku dereva» ryby točno prograjuť, ta ce ne označaje, ščo vony girši za mavp. Prosto vony — rizni.

Armija jak obov’jazkova skladova žyttja suspiľstva

Izraїľ — kraїna, jaka vže pivstolittja zahyščajeťsja. Tož nedyvno, ščo tut pislja 12 klasu školy vsi majuť vidslužyty v armiї. Je vynjatok u nyzci vypadkiv lyše dlja divčat i dlja ortodoksaľnyh jevreїv. Ale j todi kategoriї tyh, hto ne služať, majuť vykonuvaty tak zvanu aľternatyvnu službu, jaka ne pov’jazana iz potreboju braty do ruk zbroju. Ce — sociaľni roboty.

Armija — ce tež neperervna systema vdoskonalennja teoriї i praktyky, jak i rešta sfer žyttja u Izraїli. Postijne ponovlennja znań ta navyčok v armiї jde cyklamy.

Hto platyť za te, aby vsi buly osvičenymy

V kraїni je deržavna osvita, nederžavni (gromadśki) osvitni iniciatyvy (vid 75% finansuvannja vid deržavy), ale vony majuť spivpracjuvaty zi školamy ta Minosvity v buď-jakomu vypadku. Je tut takož pryvatni školy ta instytuciї. Vony zazvyčaj stvoreni dlja ditej iz vysokym rivnem znań čy navyčok (serednja ta starša škola, tam učni žyvuť i navčajuťsja na terytoriї kampusu). Vsi školy tut zmišani (tobto včaťsja i hlopci, i divčata). Vid 50% vytrat na navčannja pokryvaje deržava.

Taki školy dlja najzdibnišyh učniv vystupajuť svojeridnymy R&D centramy. Vony rozrobljajuť novi metodyky, vprovadžujuť novi aktyvnosti. Ci ž školy navčajuť včyteliv-mentoriv i svoї metodyky potim vykorystovujuť dlja inšyh škil ta inšyh včyteliv. Popry vidkrytisť do ditej ta demokratyčnisť vidnosyn tut povnistju propysana vsja metodyčka ta manera vykladannja, osoblyvo jakščo jdeťsja pro STEM / STEAM.

V programi navčannja je okremi scenariї i dlja talanovytyh, i dlja tyh, hto vidstaje u navčanni. 30% programy včyteľ može zminjuvaty na vlasnyj rozsud. Pry ćomu rezuľtat maje vidpovidaty zaplanovanomu zagaľnoju programoju. Vsi zminy obov’jazkovo uzgodžuvaty iz departamentom u Minosvity.

Je šče takož ortodoksaľni školy, je arabśki školy. Tut obov’jazkovoju skladovoju je religijna osvita. Kožna dytyna maje otrymaty vidpovidi na svoї zapytannja, vvažajuť izraїľtjany. Tomu u takyh osvitnih zakladah na okremyh urokah vyvčajuť Toru, Koran, Bibliju zaležno vid konfesiї učniv.

Inkljuzyvnisť osvity jak zaporuka vprovadžennja STEM / STEAM

Izraїľska systema osvity peredbačaje najavnisť okremyh specializovanyh škil ta klasiv, de je speciaľni terapevty dlja ditej iz osoblyvymy potrebamy. Napivinkljuzyvna osvita takož prysutnja. 1-2 dytyny iz osoblyvymy potrebamy u klasi na 25-30 učniv. Cyh ditej obyrajuť za rekomendacijamy medykiv, psyhologiv. Zazvyčaj u klasi včaťsja 25-28 ditej (u počatkovij školi). 30-40 učniv včaťsja u serednih ta staršyh klasah — i z nymy pracjuje 1 včyteľ.

Izraїľśka osvita ta praktyky STEAM — čogo varto povčytysja Ukraїni 3

«—Golovne, čogo včať ditej u Izraїli — ce te, ščo robyty pomylky ne soromno; soromno — ce ničogo ne robyty»

Realiї izraїľśkogo včyteľstva

Fokus u izraїľśkij osvitnij systemi zrobleno na profesijnyj rozvytok včyteliv, vprovadžennja točnyh nauk ta tehnologij v osvitni plany. V kraїni funkcionuje na vysokomu rivni jak zagaľna, tak i speciaľna ta progresyvna osvita, potreba u zbalansovanosti tut stoїť jak nikoly gostro. Tomu Izraїľ z časom stvoryv nacionaľni navčaľni centry na bazi regionu.

Fahovi centry pidvyščennja kvalifikaciї včyteliv namagajuťsja ureguljuvaty problemu, jaka isnuje, vidkoly bulo zaprovadženo progresyvnu škalu vyplat vid kiľkosti godyn ta učniv. Golovna meta roboty iz včyteljamy u cyh centrah — ščoby vony ne gnalysja za stavkamy. Same tomu v Izraїli bulo rozrobleno novu systemu motyvaciї včyteliv.

Za cijeju systemoju peredbačeno reguljarnu atestacija kožni 2-3 roky. Jakščo її rezuľtaty svidčať, ščo včyteľ «stoїť na misci» iz fahovoї točky zoru — todi provodyťsja ocinjuvannja ta pošuk možlyvostej pokraščyty navyčky ta pragnennja včytelja,

Kožen včyteľ maje 26-32 godyny vykladannja v klasah na tyždeń. Takož peredbačeno 5-9 nevčyteľśkyh godyn, koly vykladači sami včaťsja . I šče je 5-4 indyviduaľni godyny navčannja dlja ditej iz osoblyvymy potrebamy čy rozvytkom čy dity jaki vyryvajuťsja vpered.

Ocinjuvannja znań i «vyhid u svit»

Bagato roboty — bagato zaohočeń. Učniv aktyvno dolučajuť do spiľnyh proektiv, debatnyh klubiv, eksperymentiv ta stvorennja vlasnyh proektiv — vid demonstracijnyh tablyć do eksperymentaľnyh teplyć. Vzajemodija ta navčannja, eksperyment ta jogo naslidky, vidkrytisť do spilkuvannja ta vzajemopovaga riznyh pogljadiv i točok zoru — ključovi elementy navčaľnogo procesu.

Naprykinci škiľnoї osvity peredbačeno obov’jazkovyj finaľnyj ispyt. Systema baliv za kožen predmet u pidsumkovomu ekzameni peredbačaje minimum 21 bal. Otrymannja atestatu pislja školy je obov’jazkovym. Bez atestatu vy ne vstupyte do universytetu. Do universytetu povz armiju možna potrapyty lyše u tomu vypadku, jakščo vy — vkraj obdarovanyj čy obdarovana. Todi sama armija oplačuje za vas navčannja v universyteti: cinni kadri potribni oboronnij sferi. Jdeťsja ne lyše pro matematykiv, fizykiv čy himikiv.

Pislja armiї molodyh izraїľtjan, za slovamy Nadiї, zaohočujuť pobuty volonterom čy mandruvaty po svitu. Kraїna žyve v umovah, koly buď-jakogo roku može statysja buď-ščo, i rezervisty možuť znadobytysja na svoїh postah, u svoїh tankah, litakah, za komp’juteramy čy u štabah. A tomu, poky sytuacija je vidnosno spokijnoju, varto rozvyvatysja ta bačyty svit, bo nikoly ne znaješ, jakoju sytuacija stane nadali.

Koncentracija škiľnoї osvity dovkola naukovyh centriv

Izraїľ — spravžnje dyvo-misce dlja systemy škil. Tut je nyzka ob’jednanyh osvitnih centriv, jaki spiľno vykorystovujuť kampusy, naukovi laboratoriї ta potužnosti dlja eksperymentiv ta navčannja. Napryklad, Science Technology Center — naukovyj centr Pivničnogo Jerusalymu. Ce — velykyj zahyščenyj konglomerat škil i naukovyh laboratorij. Vražajuť ne lyše jogo terytoriї ta potužnosti, ale j ta jednisť misiї ta cinnostej, jaki spoviduje kožen včyteľ ta kožna dytyna.

Eksperymenty jak zaporuka zasvojennja materialu

U osvitnih procesah velykyj akcent zrobleno na vizuaľnij podači dlja včyteliv, jak i dlja učniv. Nadija navodyť pryklad, jak učni samostijno vygotovljajuť eksperymentaľni stendy, provodjať naukovi ta biohimični praktyky, modeljujuť pogodu, sposterigajuť za ptahamy. Napryklad, u Eshkol Science Center učni vlasnymy sylamy pid kerivnyctvom vykladača himiї realizuvaly naukovyj proekt pro podolannja zvyčky do solodkoї gazovanoї vody. Vony vzjaly typovi produkty, jaki vžyvajuť dity pid čas pererv, vyokremyly iz nyh vnaslidok reakcij cukor. Dali stvoryly demonstracijnyj stend iz produktamy ta porivnjaľnym vmistom čysogo cukru u kožnomu iz nyh. Jak i v usih školah (naviť v Ukraїni), tut je problema, koly dity majže ne p’juť vodu, nadajučy perevagu sokam, sodovij toščo. Vžyvajuť nadto bagato bagato cukru na dobu. I ot cja problema otrymala naočnu iljustraciju. A sami učni počaly perekonuvaty odnolitkiv i molodšyh «koleg» ne pyty populjarni solodki gazovani napoї, bo ce škidlyvo. Vony sami ce zmogly pobačyty, ne majučy potreby sluhaty notaciї doroslyh.

Čogo varto povčytysja ukraїncjam

Ne sluhaty nudnyh lekcij, nastanov čy perekonań, a sprobuvaty i perekonatysja samomu, jak, ščo i čomu pracjuje — ce odna iz ključovyh rys izraїľśkoї osvity. V ORT Melton School dity robyly interv’ju ta praktykuvalysja u mystectvi stvorennja fotografij. A potim zrobyly vystavku svogo bačennja tolerantnosti miž riznymy kuľturamy. Reguljarni STEAM challenges iz učnjamy dopomagajuť zrozumity, ščo naspravdi vidbuvajeťsja u sviti, jakyj їh otočuje.

Nadija Andruščenko zauvažuje: v Ukraїni realizuvaty taki praktyky možna naviť vže na bazi isnujučyh potužnostej. Potribno prosto podyvytysja pid inšym kutom na pidhody do vykladannja. Prybraty dyrektyvnisť, nav’jazlyvisť čy nakazovisť u procesi vykladannja, daty biľše možlyvostej do piznannja ta tvorčosti. I zvisno, potribne molode pokolinnja vykladačiv ta sučasni tehnologiї na pidtrymku do teoretyčnoї bazy navyčok ta znań.

Teğy: istoriї, osvita

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: