Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

«Kuľturni proekty dopomagajuť vporatyś iz vidčuttjam zagublenosti» — Olena Pravylo

«Культурні проекти допомагають впоратись із відчуттям загубленості» — Олена Правило

Olena Pravylo, očiľnycja Kongresu Aktyvistiv Kuľtury ta fasylitatorka u programi Active Citizens vid British Council, dilyťsja svoїm bačennjam togo, jak kreatyvni industriї ta mystećki praktyky dopomagajuť Ukraїni stavaty kraščym miscem dlja žyttja
Олена Правило, очільниця Конгресу Активістів Культури та фасилітаторка у програмі Active Citizens від British Council, ділиться своїм баченням того, як креативні індустрії та мистецькі практики допомагають Україні ставати кращим місцем для життя
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Розмова про культуру — це зазвичай скарги на недофінансування, брак кадрів чи надлишок бюрократії. Але не в тому випадку, коли ви говорите із Оленою Правило. Ця дівчина примудряється не лише очолювати Конгрес Активістів Культури, але й бути учасницею, координаторкою та партнеркою багатьох ініціатив, які допомагають представникам креативних сфер в Україні. І вважає, що насправді із культурою у нас все буде добре — як і з рештою питань. Навіть якщо вони не піддаються одномоментному вирішенню. —Чому ти свого часу обрала культуру, як потрапила в цю сферу?. Для мене продюсування мистецьких та культурних подій почалось з вистави Отак загинув Гуска за п’єсою Миколи Куліша у Центрі Леся Курбаса. У виставі грали обидві мої сестри. Це була постановка викладачів Київського національного університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого. Вони готували до показу виставу, яка вийшла дуже сильною і хотіли показати її не просто як залікову в університеті, а запросити широкого глядача до переживання Куліша. Тоді я підключилась з допомогою. Разом з усією нашою родиною ми зробили велике прийняття на честь вистави, організували поліграфію, запросили різноманітних партнерів в тому числі з бізнес та дипломатичних кіл. Я працювала із 2001 року у різних бізнес-структурах, багато часу до того комунікуючи з різними компаніями із питань піару, маркетингу, працювала над тренінгами, організацією подій. Моїми клієнтами були різні компанії в Україні та закордоном. Тож це був момент поєднання бізнес досвіду з потребами культури. Потім ми вирішили знімати кіно на плівку в Грузії, де моя сестра Ірина Правило була режисером. Це був її проект-мрія. Дуже багато людей навколо казали, що не вийде. Тож я мала її підтримати. І фільм Кров за мотивами оповідання Нодара Думбадзе зрештою побачив чимало аудиторій та фестивалів. Отримав визнання в Грузії та в Італії. Іра навіть має спеціальний орден від Президента Грузії За внесок у розбудову грузино-українських відносин. — І ти почала це розвивати.... Це все переросло для мене в організацію культурних подій та фестивалів Дні грузинського кіно у 8 містах України, міжнародний фестиваль Транскавказія, зйомки різних кінопроектів. Завжди паралельно я працювала в бізнесі. Часто вкладала у культурні події власні кошти або кошти спонсорів. Спонсорський ринок не такий відкритий для нішевих подій, тож це був доволі складний досвід з фінансового боку. Тільки після революції у 2014 році, коли моя нова команда запропонувала створити громадську організацію, я почала розуміти, що цей інструмент був доступний і раніше, — але я просто не знала про нього. Не знала, що можна робити те, що тобі подобається, те, що змінює життя інших — і при цьому не потерпати через відкачку ресурсів із родини. Так я стала працювати над змінами в культурі, але переважно роблячи це на волонтерських засадах. Пройшло майже три роки — і тільки зараз ми почали нарешті конвертувати власну експертизу та навички у гроші. І ми обрали для себе вектор розвитку та підтримки культурних і креативних індустрій. Саме для того, щоби такі люди, як ми, могли робити свої проекти сталими і довготривалими, мали би ресурси для втілення реальних змін. —Три головних тренди креативних індустрій в Україні, які ти спостерігаєш. Нові простори, мережа. Відкриття неймовірної кількості просторів у містах та містечках України. Молодь надихається прикладами просторів і створюють свої власні. З наших подій для креативних просторів та індустрій ми дізналися, що понад половину просторів виникло напередодні літа 2016 року. Певно й цьогоріч літо надихне молодих підприємців створювати свої майданчики. Посилення зв’язків та кластерізація. Раніше зібрати дизайнерів, — а тим паче змусити їх розмовляти та ділитись інформацією один із одним, — було вкрай важко. Ми як організація намагались ініціювати розмови про культурну політику, про креативні індустрії, про стратегію культури та роль креативних індустрій у ній. І не могли досягти жодних результатів, бо приходили тільки маленькі кола дизайнерів-друзів. Наразі відбувається цікава історія: коли було оголошена пропозиція дизайнерам зібратись нещодавно, вони почали приходити, їм стало цікавим говорити. Не можу поки для себе це пояснити в деталях, але схоже, з’явилась тенденція для спілкування не тільки серед активістів і соціальних інноваторів, але й для бізнесу з креативного середовища. Освітні проекти. Стало зрозумілим, що відкриття просторів не вирішує питання розвитку креативних індустрій саме по собі. Для того, щоби розвиватись, потрібно зрозуміти, куди і як розвиватись. Тому надзвичайно посилилась роль освіти; і кількість проектів у цьому напрямку дуже зросла. Ще додам не тільки про культурні та креативні індустрії, але й про те, що дуже сприяє їхньому розвиткові — про роль міст. Все більше активних учасників ринку та громадських організацій звертають свою увагу на міста. І зараз креативні індустрії творяться саме на місцях. Немає якоїсь загальнонаціональної програми, але навколо місць у містах та проектів окремих з’являються спільноти, які готові змінювати ці міста і робити їх креативними. —Чи не здається тобі поняття самих креативних індустрій зараз надто розмитим? Часто сюди відносять і частково соцпідприємництво, і чисті творчі проекти, і мейкерів, і художні майстерні — як зорієнтуватися в усьому цьому і виокремити ключові напрямки?. Поняття це, звісно, ще не визначене для України, для того збирали цілу конференцію — щоби домовитись про спільне розуміння індустрій та про класифікатор (які саме напрямки діяльності ми відносимо до цих індустрій). Наразі домовилися, що ми використовуємо трохи ширший термін. Не просто креативні індустрії, але означаємо Культурні та Креативні індустрії (ККІ). Тут власне лежить шлях до розуміння. Трохи нижче наведу найпоширеніший варіант пояснення, по суті ж треба зрозуміти, що креативні індустрії включають в себе і культурні. Те, що може продати галерея мистецтв чи театральна вистава, є їхнім творчим продуктом, який унікальний за своєю природою і продається в обмеженій кількості, має власні специфічні властивості. Креативні ж індустрії охоплюють ширшу тему. По суті це — бізнеси, де найбільшу додану вартість продукту робить унікальна ідея (креативна); але це не просто одна вистава чи картина, це вже виробництво у більших масштабах, і сам характер продукту може бути не повязаний безпосередньо із культурою чи мистецтвом. До креативних індустрій відносять й архітектуру, і кінематографію, і дизайн, навіть IT. Саму ж класифікацію і визначення активно обговорюють у колах підприємців практиків та науковців-теоретиків. Ми для себе вирішили, що оберемо спільне визначення для практиків перед усім, порадимо його ж міністерству, далі для нас головне — це працювати. І щоб визначення та класифікація зявились у законодавчій площині. Чому? Тому що без цього неможливо впроваджувати будь-які ініціативи на державному рівні: ані спеціальні програми підтримки ККІ, ані можливості для взаємодії зі світовими ринками. —Менеджер у креативній індустрії — це такий же менеджер, як в стартапі чи компанії, чи є відмінності? Якщо є — які вони, у чому саме?. Це — такий самий менеджер. Єдине, що йому треба — добре розумітись на тому, що відбувається саме на цьому ринку, а ще вміти мотивувати та працювати з креативними людьми. Бо такі люди за форматом роботи дуже відрізняються від звичайних офісних працівників. Якщо простими словами, то треба враховувати їхнє тяжіння до свободи і неприйняття керівництва та контролю. Для цього менеджеру доведеться засвоювати інші методи і враховувати особистісні характеристики кожного учасника команди. —Як із менеджера-одинака стати стейкхолдером і обєднати навколо себе адекватних людей у спільноту?. Стейкхолдер — по суті той, хто виявляє зацікавленість. Тож щоби бути зацікавленою стороною, не потрібні обов’язково складні комбінації — просто нарощуй власний вплив. Якщо це нарощення відбувається через кількість людей навколо – добре. Але може бути і набуття спеціальної експертизи, й інші варіанти посилення власної ролі. Коли йдеться про формування спільноти, у мене є проста рекомендація: з’ясуйте, в чому ваша ключова ідея / проблема; навколо чого ви збираєте людей, — і зберіть їх, не зволікаючи. Потім потрібні регулярні зустрічі і обговорення. В якийсь момент частина спільноти почне робити щось разом і домовиться. Це — великий початок. —Наскільки ефективно постійно говорити про? Де кінчається говоріння і починається виконання — і як вчасно перейти від одного до іншого?. Для нас у Конгресі Активістів Культури говоріння — це поширення досвіду, це його аналіз та актуалізація. Ми постійно працюємо над формуванням спільноти активістів, над посиленням компетенцій менеджерів культури — і для нас це щоденна робота. Прокачка навичок створення та реалізації проектів приводить до нових проектів, які реалізуються під керівництвом менторів Конгресу. Наприклад, прямо зараз одна з ідей втілюється на заході України. Разом із ГО Родини Героїв Небесної Сотні ми робимо Мистецьку резиденцію ім. Назарія Войтовича, — і наша менеджерка Людмила Ничай в щоденному режимі відпрацьовує механізми проектної діяльності, залучення стейкхолдерів, локальної громади на практиці, розповідаючи про це у презентаціях та надихаючи інших. Для мене самої дуже цікава ця комбінація: коли ти закріплюєш дію рефлексією, методологічним аналізом, а наступну дію шукаєш, як підвязати під певну теорію. —Чи не здається тобі, що справжні культурні проекти мають тривати довго а не лише до кінця ґранту — і як ставишся до факту, що довгострокові результати будуть помітні за 10-15 років?. Ми ніколи не орієнтувались на ґрантові обмеження. Всі найчудовіші речі дістаються нам в житті безкоштовно, найбільш чудові синергетичні проекти робляться не завдяки грошам, а людям та їхньому спільному баченню, їхнім мріям. Тому наша стратегія ніколи не крутилась навколо ґрантів. Ми дивимось на потреби поля, на те що потрібно активістам культури, що потрібно нам самим, що потрібно суспільству, країні — і робимо те, що маємо робити. Саме тому ми заглибились у багато досліджень в містах та країні, тому брали участь у групах Асамблеї культури України, тому писали разом з колегами Довготривалу стратегію розвитку культури 2016-2025, тому створили Альянс культури, тому працюємо з адвокацією культурних і креативних індустрій. Ми хочемо розуміти, що відбувається насправді, які є потреби, до чого прагне суспільство, — і посприяти широкому вирішенню цих питань. І це не залежить від ґрантів. А вже сама проектна діяльність у містах і для спільноти активістів базується на ідеї, що втілюється, та ресурсах, що знаходяться під неї. Ми проти того, коли проекти створюються виключно, щоби задовільнити ґрант: це — типова ситуація, коли хвіст крутить собакою. Для нас постають інші виклики: як не брати свій вектор зашироко, як працювати найбільш ефективно. Але це — хороша проблема. —Культурна карта відчутно змінилася за 5 минулих років? Що буде далі?. Прям у грудні під час Революції Гідності, ще до страшних подій, в мене відбувався черговий концерт, де приїхали грузинська група Зумбаленд та синегальський виконавець з Польщі Пако Сарр. І я ще працювала по-старому, друкуючи афіші, використовуючи медіа та розсилки, запрошуючи різні групи глядачів. Але вже був складний момент в країні; зрештою ми запросили дуже багато людей прямо з числа активістів Майдану, і вони були на концерті безкоштовно. Тоді вже відчувалося, що часи почали змінюватись. З того моменту ми вже не жили спокійно. У суспільстві постійно присутня напруга, стрес, люди змушені жити на межі власних емоцій. І це не може не створювати різноманітних особистих проблем. Саме мистецькі практики та культурні проекти тепер допомагають впоратися з вигорянням, втомою, відчуттям загубленості — вони сприяють пошуку нових рішень. Зараз напевно вперше за останні роки культура так близько наблизилась до освіти. У містах дуже багато альтернативних оствітніх проектів, і часто вони є мультидисциплінарними та використовують інструменти креативності. Культурним та креативним проектам та інституціям стали доступнішими ґрантові кошти та — завдяки процесам децентралізації — кошти громад міст. Виникають нові простори та креативні бізнеси. Культурним проектам перестає бути соромно заробляти, аудиторія зацікавлена платити за культурні продукти. Змін дуже багато, — та найголовніше для мене з фахового боку (і ми знаємо, що в цьому частково є і наша заслуга): культурні та креативні бізнеси й організації почали співпрацювати між собою, почали створювати власні сильні звязки. Це призведе до справжнього оновлення поля і посилить вплив та роль культури.
15.05.2017,12:15
0
arhiv Oleny Pravylo
Реклама 👇 Замовити

Rozmova pro kuľturu — ce zazvyčaj skargy na «nedofinansuvannja», brak kadriv čy nadlyšok bjurokratiї. Ale ne v tomu vypadku, koly vy govoryte iz Olenoju Pravylo. Cja divčyna prymudrjajeťsja ne lyše očoljuvaty Kongres Aktyvistiv Kuľtury, ale j buty učasnyceju, koordynatorkoju ta partnerkoju bagaťoh iniciatyv, jaki dopomagajuť predstavnykam kreatyvnyh sfer v Ukraїni. I vvažaje, ščo naspravdi iz kuľturoju u nas vse bude dobre — jak i z reštoju pytań. Naviť jakščo vony ne piddajuťsja odnomomentnomu vyrišennju.

—Čomu ty svogo času obrala kuľturu, jak potrapyla v cju sferu?

Dlja mene prodjusuvannja mystećkyh ta kuľturnyh podij počaloś z vystavy «Otak zagynuv Guska» za p’jesoju Mykoly Kuliša u Centri Lesja Kurbasa. U vystavi graly obydvi moї sestry. Ce bula postanovka vykladačiv Kyїvśkogo nacionaľnogo universytet teatru, kino i telebačennja im. Karpenko-Karogo. Vony gotuvaly do pokazu vystavu, jaka vyjšla duže syľnoju i hotily pokazaty її ne prosto jak zalikovu v universyteti, a zaprosyty šyrokogo gljadača do perežyvannja Kuliša. Todi ja pidključylaś z dopomogoju. Razom z usijeju našoju rodynoju my zrobyly velyke pryjnjattja na česť vystavy, organizuvaly poligrafiju, zaprosyly riznomanitnyh partneriv v tomu čysli z biznes ta dyplomatyčnyh kil.

Ja pracjuvala iz 2001 roku u riznyh biznes-strukturah, bagato času do togo komunikujučy z riznymy kompanijamy iz pytań piaru, marketyngu, pracjuvala nad treningamy, organizacijeju podij. Moїmy klijentamy buly rizni kompaniї v Ukraїni ta zakordonom. Tož ce buv moment pojednannja biznes dosvidu z potrebamy kuľtury. Potim my vyrišyly znimaty kino na plivku v Gruziї, de moja sestra Iryna Pravylo bula režyserom. Ce buv її proekt-mrija. Duže bagato ljudej navkolo kazaly, ščo ne vyjde. Tož ja mala її pidtrymaty. I fiľm «Krov» za motyvamy opovidannja Nodara Dumbadze zreštoju pobačyv čymalo audytorij ta festyvaliv. Otrymav vyznannja v Gruziї ta v Italiї. Ira naviť maje speciaľnyj orden vid Prezydenta Gruziї «Za vnesok u rozbudovu gruzyno-ukraїnśkyh vidnosyn».

— I ty počala ce rozvyvaty…

Ce vse pereroslo dlja mene v organizaciju kuľturnyh podij ta festyvaliv «Dni gruzynśkogo kino» u 8 mistah Ukraїny, mižnarodnyj festyvaľ «Transkavkazija», zjomky riznyh kinoproektiv. Zavždy paraleľno ja pracjuvala v biznesi. Často vkladala u kuľturni podiї vlasni košty abo košty sponsoriv. Sponsorśkyj rynok ne takyj vidkrytyj dlja niševyh podij, tož ce buv dovoli skladnyj dosvid z finansovogo boku.

Tiľky pislja revoljuciї u 2014 roci, koly moja nova komanda zaproponuvala stvoryty gromadśku organizaciju, ja počala rozumity, ščo cej instrument buv dostupnyj i raniše, — ale ja prosto ne znala pro ńogo. Ne znala, ščo možna robyty te, ščo tobi podobajeťsja, te, ščo zminjuje žyttja inšyh — i pry ćomu ne poterpaty čerez «vidkačku» resursiv iz rodyny. Tak ja stala pracjuvaty nad zminamy v kuľturi, ale perevažno robljačy ce na volonterśkyh zasadah.

Projšlo majže try roky — i tiľky zaraz my počaly narešti konvertuvaty vlasnu ekspertyzu ta navyčky u groši. I my obraly dlja sebe vektor rozvytku ta pidtrymky kuľturnyh i kreatyvnyh industrij. Same dlja togo, ščoby taki ljudy, jak my, mogly robyty svoї proekty stalymy i dovgotryvalymy, maly by resursy dlja vtilennja reaľnyh zmin.

«Kuľturni proekty dopomagajuť vporatyś iz vidčuttjam zagublenosti» — Olena Pravylo 1

—Try golovnyh trendy kreatyvnyh industrij v Ukraїni, jaki ty sposterigaješ

Novi prostory, mereža. Vidkryttja nejmovirnoї kiľkosti prostoriv u mistah ta mistečkah Ukraїny. Moloď nadyhajeťsja prykladamy prostoriv i stvorjujuť svoї vlasni. Z našyh podij dlja kreatyvnyh prostoriv ta industrij my diznalysja, ščo ponad polovynu prostoriv vynyklo naperedodni lita 2016 roku. Pevno j ćogorič lito nadyhne molodyh pidpryjemciv stvorjuvaty svoї majdančyky.

Posylennja zv’jazkiv ta klasterizacija. Raniše zibraty dyzajneriv, — a tym pače zmusyty їh rozmovljaty ta dilytyś informacijeju odyn iz odnym, — bulo vkraj važko. My jak organizacija namagalyś inicijuvaty rozmovy pro kuľturnu polityku, pro kreatyvni industriї, pro strategiju kuľtury ta roľ kreatyvnyh industrij u nij. I ne mogly dosjagty žodnyh rezuľtativ, bo pryhodyly tiľky maleńki kola dyzajneriv-druziv. Narazi vidbuvajeťsja cikava istorija: koly bulo ogološena propozycija dyzajneram zibratyś neščodavno, vony počaly pryhodyty, їm stalo cikavym govoryty. Ne možu poky dlja sebe ce pojasnyty v detaljah, ale shože, z’javylaś tendencija dlja spilkuvannja ne tiľky sered aktyvistiv i sociaľnyh innovatoriv, ale j dlja biznesu z kreatyvnogo seredovyšča.

Osvitni proekty. Stalo zrozumilym, ščo vidkryttja prostoriv ne vyrišuje pytannja rozvytku kreatyvnyh industrij same po sobi. Dlja togo, ščoby rozvyvatyś, potribno zrozumity, kudy i jak rozvyvatyś. Tomu nadzvyčajno posylylaś roľ osvity; i kiľkisť proektiv u ćomu naprjamku duže zrosla.

Šče dodam ne tiľky pro kuľturni ta kreatyvni industriї, ale j pro te, ščo duže spryjaje їhńomu rozvytkovi — pro roľ mist. Vse biľše aktyvnyh učasnykiv rynku ta gromadśkyh organizacij zvertajuť svoju uvagu na mista. I zaraz kreatyvni industriї tvorjaťsja same «na miscjah». Nemaje jakoїś zagaľnonacionaľnoї programy, ale navkolo misć u mistah ta proektiv okremyh z’javljajuťsja spiľnoty, jaki gotovi zminjuvaty ci mista i robyty їh kreatyvnymy.

—Čy ne zdajeťsja tobi ponjattja samyh kreatyvnyh industrij zaraz nadto rozmytym? Často sjudy vidnosjať i častkovo socpidpryjemnyctvo, i čysti tvorči proekty, i mejkeriv, i hudožni majsterni — jak zorijentuvatysja v uśomu ćomu i vyokremyty ključovi naprjamky?

Ponjattja ce, zvisno, šče ne vyznačene dlja Ukraїny, dlja togo zbyraly cilu konferenciju — ščoby domovytyś pro spiľne rozuminnja industrij ta pro klasyfikator (jaki same naprjamky dijaľnosti my vidnosymo do cyh industrij). Narazi domovylysja, ščo my vykorystovujemo trohy šyršyj termin. Ne prosto «kreatyvni industriї», ale označajemo Kuľturni ta Kreatyvni industriї (KKI). Tut vlasne ležyť šljah do rozuminnja. Trohy nyžče navedu najpošyrenišyj variant pojasnennja, po suti ž treba zrozumity, ščo kreatyvni industriї vključajuť v sebe i kuľturni.

Te, ščo može prodaty galereja mystectv čy teatraľna vystava, je їhnim tvorčym produktom, jakyj unikaľnyj za svojeju pryrodoju i prodajeťsja v obmeženij kiľkosti, maje vlasni specyfični vlastyvosti. Kreatyvni ž industriї ohopljujuť šyršu temu. Po suti ce — biznesy, de najbiľšu dodanu vartisť produktu robyť unikaľna ideja (kreatyvna); ale ce ne prosto odna vystava čy kartyna, ce vže vyrobnyctvo u biľšyh masštabah, i sam harakter produktu može buty ne pov’jazanyj bezposeredńo iz kuľturoju čy mystectvom. Do kreatyvnyh industrij vidnosjať j arhitekturu, i kinematografiju, i dyzajn, naviť IT. Samu ž klasyfikaciju i vyznačennja aktyvno obgovorjujuť u kolah pidpryjemciv praktykiv ta naukovciv-teoretykiv. My dlja sebe vyrišyly, ščo oberemo spiľne vyznačennja dlja praktykiv pered usim, poradymo jogo ž ministerstvu, dali dlja nas golovne — ce pracjuvaty. I ščob vyznačennja ta klasyfikacija z’javylyś u zakonodavčij ploščyni. Čomu? Tomu ščo bez ćogo nemožlyvo vprovadžuvaty buď-jaki iniciatyvy na deržavnomu rivni: ani speciaľni programy pidtrymky KKI, ani možlyvosti dlja vzajemodiї zi svitovymy rynkamy.

—Menedžer u kreatyvnij industriї — ce takyj že menedžer, jak v startapi čy kompaniї, čy je vidminnosti? Jakščo je — jaki vony, u čomu same?

Ce — takyj samyj menedžer. Jedyne, ščo jomu treba — dobre rozumityś na tomu, ščo vidbuvajeťsja same na ćomu rynku, a šče vmity motyvuvaty ta pracjuvaty z kreatyvnymy ljuďmy. Bo taki ljudy za formatom roboty duže vidriznjajuťsja vid zvyčajnyh ofisnyh pracivnykiv. Jakščo prostymy slovamy, to treba vrahovuvaty їhnje tjažinnja do svobody i nepryjnjattja kerivnyctva ta kontrolju. Dlja ćogo menedžeru dovedeťsja zasvojuvaty inši metody i vrahovuvaty osobystisni harakterystyky kožnogo učasnyka komandy.

«Kuľturni proekty dopomagajuť vporatyś iz vidčuttjam zagublenosti» — Olena Pravylo 3

—Jak iz menedžera-odynaka staty stejkholderom i ob’jednaty navkolo sebe adekvatnyh ljudej u spiľnotu?

Stejkholder — po suti toj, hto vyjavljaje zacikavlenisť. Tož ščoby buty zacikavlenoju storonoju, ne potribni obov’jazkovo skladni kombinaciї — prosto naroščuj vlasnyj vplyv. Jakščo ce naroščennja vidbuvajeťsja čerez kiľkisť ljudej navkolo – dobre. Ale može buty i nabuttja speciaľnoї ekspertyzy, j inši varianty posylennja vlasnoї roli. Koly jdeťsja pro formuvannja spiľnoty, u mene je prosta rekomendacija: z’jasujte, v čomu vaša ključova ideja / problema; navkolo čogo vy zbyrajete ljudej, — i zberiť їh, ne zvolikajučy. Potim potribni reguljarni zustriči i obgovorennja. V jakyjś moment častyna spiľnoty počne robyty ščoś razom i domovyťsja. Ce — velykyj počatok.

—Naskiľky efektyvno postijno «govoryty pro»? De kinčajeťsja govorinnja i počynajeťsja vykonannja — i jak včasno perejty vid odnogo do inšogo?

Dlja nas u Kongresi Aktyvistiv Kuľtury govorinnja — ce pošyrennja dosvidu, ce jogo analiz ta aktualizacija. My postijno pracjujemo nad formuvannjam spiľnoty aktyvistiv, nad posylennjam kompetencij menedžeriv kuľtury — i dlja nas ce ščodenna robota. Prokačka navyčok stvorennja ta realizaciї proektiv pryvodyť do novyh proektiv, jaki realizujuťsja pid kerivnyctvom mentoriv Kongresu. Napryklad, prjamo zaraz odna z idej vtiljujeťsja na zahodi Ukraїny. Razom iz GO «Rodyny Geroїv Nebesnoї Sotni» my robymo Mystećku rezydenciju im. Nazarija Vojtovyča, — i naša menedžerka Ljudmyla Nyčaj v ščodennomu režymi vidpraćovuje mehanizmy proektnoї dijaľnosti, zalučennja stejkholderiv, lokaľnoї gromady na praktyci, rozpovidajučy pro ce u prezentacijah ta nadyhajučy inšyh. Dlja mene samoї duže cikava cja kombinacija: koly ty zakripljuješ diju refleksijeju, metodologičnym analizom, a nastupnu diju šukaješ, jak pidv’jazaty pid pevnu teoriju.

«Kuľturni proekty dopomagajuť vporatyś iz vidčuttjam zagublenosti» — Olena Pravylo 5

—Čy ne zdajeťsja tobi, ščo spravžni kuľturni proekty majuť tryvaty dovgo a ne lyše do kincja ğrantu — i jak stavyšsja do faktu, ščo dovgostrokovi rezuľtaty buduť pomitni za 10-15 rokiv?

My nikoly ne orijentuvalyś na ğrantovi obmežennja. Vsi najčudoviši reči distajuťsja nam v žytti bezkoštovno, najbiľš čudovi synergetyčni proekty robljaťsja ne zavdjaky grošam, a ljudjam ta їhńomu spiľnomu bačennju, їhnim mrijam. Tomu naša strategija nikoly ne krutylaś navkolo ğrantiv. My dyvymoś na potreby «polja», na te ščo potribno aktyvistam kuľtury, ščo potribno nam samym, ščo potribno suspiľstvu, kraїni — i robymo te, ščo majemo robyty. Same tomu my zaglybylyś u bagato doslidžeń v mistah ta kraїni, tomu braly učasť u grupah Asambleї kuľtury Ukraїny, tomu pysaly razom z kolegamy Dovgotryvalu strategiju rozvytku kuľtury 2016-2025, tomu stvoryly Aľjans kuľtury, tomu pracjujemo z advokacijeju kuľturnyh i kreatyvnyh industrij. My hočemo rozumity, ščo vidbuvajeťsja naspravdi, jaki je potreby, do čogo pragne suspiľstvo, — i pospryjaty šyrokomu vyrišennju cyh pytań. I ce ne zaležyť vid ğrantiv. A vže sama proektna dijaľnisť u mistah i dlja spiľnoty aktyvistiv bazujeťsja na ideї, ščo vtiljujeťsja, ta resursah, ščo znahodjaťsja pid neї. My proty togo, koly proekty stvorjujuťsja vyključno, ščoby «zadoviľnyty» ğrant: ce — typova sytuacija, koly «hvist krutyť sobakoju». Dlja nas postajuť inši vyklyky: jak ne braty svij vektor zašyroko, jak pracjuvaty najbiľš efektyvno. Ale ce — horoša problema.

—Kuľturna karta vidčutno zminylasja za 5 mynulyh rokiv? Ščo bude dali?

Prjam u grudni pid čas Revoljuciї Gidnosti, šče do strašnyh podij, v mene vidbuvavsja čergovyj koncert, de pryїhaly gruzynśka grupa «Zumbalend» ta synegaľśkyj vykonaveć z Poľšči Pako Sarr. I ja šče pracjuvala po-staromu, drukujučy afiši, vykorystovujučy media ta rozsylky, zaprošujučy rizni grupy gljadačiv. Ale vže buv skladnyj moment v kraїni; zreštoju my zaprosyly duže bagato ljudej prjamo z čysla aktyvistiv Majdanu, i vony buly na koncerti bezkoštovno. Todi vže vidčuvalosja, ščo časy počaly zminjuvatyś. Z togo momentu my vže ne žyly spokijno.

U suspiľstvi postijno prysutnja napruga, stres, ljudy zmušeni žyty na meži vlasnyh emocij. I ce ne može ne stvorjuvaty riznomanitnyh osobystyh problem. Same mystećki praktyky ta kuľturni proekty teper dopomagajuť vporatysja z vygorjannjam, vtomoju, vidčuttjam zagublenosti — vony spryjajuť pošuku novyh rišeń. Zaraz napevno vperše za ostanni roky kuľtura tak blyźko nablyzylaś do osvity. U mistah duže bagato aľternatyvnyh ostvitnih proektiv, i často vony je muľtydyscyplinarnymy ta vykorystovujuť instrumenty kreatyvnosti. Kuľturnym ta kreatyvnym proektam ta instytucijam staly dostupnišymy ğrantovi košty ta — zavdjaky procesam decentralizaciї — košty gromad mist. Vynykajuť novi prostory ta kreatyvni biznesy. Kuľturnym proektam perestaje buty «soromno» zarobljaty, audytorija zacikavlena platyty za kuľturni produkty. Zmin duže bagato, — ta najgolovniše dlja mene z fahovogo boku (i my znajemo, ščo v ćomu častkovo je i naša zasluga): kuľturni ta kreatyvni biznesy j organizaciї počaly spivpracjuvaty miž soboju, počaly stvorjuvaty vlasni syľni zv’jazky. Ce pryzvede do spravžńogo onovlennja «polja» i posylyť vplyv ta roľ kuľtury.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: