fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak internet može obmežyty svobodu slova — i jak ćomu zapobigty

Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти
Internet asocijujeťsja zi svobodoju. Polityky i jurysty ne znajuť, jak jogo reguljuvaty i jak efektyvno vstanovljuvaty zaborony. Značno uspišni u cij sferi mižnarodni korporaciї. #Na_časi diznatysja, čomu internet perestaje buty prostorom viľnogo vyslovlennja dumok — i pomirkuvaty, ščo iz cym možna zrobyty
Інтернет асоціюється зі свободою. Політики і юристи не знають, як його регулювати і як ефективно встановлювати заборони. Значно успішні у цій сфері міжнародні корпорації. #На_часі дізнатися, чому інтернет перестає бути простором вільного висловлення думок — і поміркувати, що із цим можна зробити
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  В інтернеті публікують антикорупційні дослідження, активісти в державах з репресивними режимами мають можливість обєднуватися й обмінюватися інформацією. У багатьох країнах, де діє цензура в традиційних засобах масової інформації, Мережа залишається останнім острівцем свободи слова. Навіть у найжорсткіших диктатурах на кшталт Китаю чи Ірану прогресивні користувачі мають можливість за допомогою програм для обходу цензури отримати доступ до альтернативних джерел інформації. Контролювати інтернет складно — ба навіть більше: майже неможливо. Однак обмеження свободи не можна назвати проблемою лише відверто репресивних режимів. Загроза існує й для традиційно демократичних суспільств. Відрізняє її те, що вона походить не від злої волі відомств і політиків, а з боку великих корпорацій. Монополія GAFA. Загрозу для дотримання прав людини та стандартів свободи слова може створити своєрідна монополія великих телекомунікаційних компаній, які нині встановлюють свої правила гри у цифровому просторі. Належить ця монополія так званій четвірці GAFA — Google, Amazon, Facebook, Alibaba. Наочний приклад: алгоритми Facebook замість вас вирішують, які саме новини показувати у вашій стрічці. Так само Google може обирати, яка інформація зявиться у відповідь на ваш пошуковий запит. Отже, система, відштовхуючись від зібраних про вас даних, фактично може вирішити, показувати вам критичну інформацію про того чи іншого політика чи ні. Або якщо ви, наприклад, дотримуєтеся праворадикальних (чи ліворадикальних) поглядів, то у вашій стрічці зявлятимуться матеріали лише на цю тематику. З великою ймовірністю погляди стануть ще жорсткішими, адже альтернативна інформація, яка могла б змінити думку, автоматично відфільтровується. Як бачите, виникає підґрунтя для маніпуляцій громадською думкою. Звісно, можна вдатися до простого контраргументу: користувач сам обирає, на кого підписуватися у соціальній мережі. Навіть більше, ніхто не забороняє йому отримувати інформацію з альтернативних джерел. Така аргументація звучить справедливо, але все ж варто памятати, що якщо згадані інтернет-компанії тримають монополію в онлайн-просторі, то користувачеві значною мірою ускладнюється доступ до інших джерел. Саме з цієї причини у політичних та наукових колах заговорили про потребу збереження балансу і неприпустимість лише однієї групи компаній визначати інформаційну політику: Ми стаємо свідками нової абсолютної влади. Google переміщує свою радикальну політику з кіберпростору у реальність. Компанія зароблятиме гроші за рахунок того, що знатиме, маніпулюватиме та контролюватиме реальність до найдрібніших деталей,. . . —вважає дослідниця Шошанна Зубов, яка вивчає особливості інформаційного суспільства. Ефект заборон. Політикум вже давно розмірковує над питанням, як саме реагувати на виклики, які приносить собою інформаційне суспільство. Facebook, Goolge, Alibaba, Amazon – цим компаніям неможна дозволяти формувати новий світовий порядок. Вони не отримували на це дозволу! Визначення правил гри та їх укріплення в законах має залишатися обовязком демократично обраних представників народу, — зазначив під час однієї з промов колишній глава європейського парламенту Мартін Шульц. Він вважає, що технології та інтернет потрібно регулювати юридичними методами, які забезпечили б захист демократичних цінностей. Такий план безумовно підкріплений добрими намірами, однак його практична імплементація малоймовірна. Технологічний прогрес важко піддається регулюванню, вважає науковець Роджер Браунсворд, автор дослідження Права, регулювання та технологічна революція. Він пояснює, чому система регулювання-технології доволі складна. Перш за все, дослідник звертає увагу на те, що технології розвиваються швидше, ніж пишеться закон. Тож, якщо ми сьогодні ухвалимо правило, згідно з яким інтернет-гіганти змушені будуть публікувати алгоритми формування новинної стрічки, можна розраховувати на те, що невдовзі ці компанії знайдуть спосіб інакше впливати на те, як ця стрічка новин формуватиметься.
Реклама 👇 Замовити

V interneti publikujuť antykorupcijni doslidžennja, aktyvisty v deržavah z represyvnymy režymamy majuť možlyvisť ob’jednuvatysja j obminjuvatysja informacijeju. U bagaťoh kraїnah, de dije cenzura v tradycijnyh zasobah masovoї informaciї, Mereža zalyšajeťsja ostannim ostrivcem svobody slova. Naviť u najžorstkišyh dyktaturah na kštalt Kytaju čy Iranu progresyvni korystuvači majuť možlyvisť za dopomogoju program dlja obhodu cenzury otrymaty dostup do aľternatyvnyh džerel informaciї. Kontroljuvaty internet skladno — ba naviť biľše: majže nemožlyvo.

Odnak obmežennja svobody ne možna nazvaty problemoju lyše vidverto represyvnyh režymiv. Zagroza isnuje j dlja tradycijno demokratyčnyh suspiľstv. Vidriznjaje її te, ščo vona pohodyť ne vid zloї voli vidomstv i politykiv, a z boku velykyh korporacij.

Monopolija GAFA

Zagrozu dlja dotrymannja prav ljudyny ta standartiv svobody slova može stvoryty svojeridna «monopolija» velykyh telekomunikacijnyh kompanij, jaki nyni vstanovljujuť svoї «pravyla gry» u cyfrovomu prostori. Naležyť cja monopolija tak zvanij «četvirci GAFA» — Google, Amazon, Facebook, Alibaba. Naočnyj pryklad: algorytmy Facebook zamisť vas vyrišujuť, jaki same novyny pokazuvaty u vašij stričci. Tak samo GoogleJak internet može obmežyty svobodu slova — i jak ćomu zapobigty 1Pivgodyny bez Google — ščo staneťsja, jakščo vidključyty pošukovyk može obyraty, jaka informacija z’javyťsja u vidpoviď na vaš pošukovyj zapyt. Otže, systema, vidštovhujučyś vid zibranyh pro vas danyh, faktyčno može vyrišyty, pokazuvaty vam krytyčnu informaciju pro togo čy inšogo polityka čy ni. Abo jakščo vy, napryklad, dotrymujetesja pravoradykaľnyh (čy livoradykaľnyh) pogljadiv, to u vašij stričci z’javljatymuťsja materialy lyše na cju tematyku. Z velykoju jmovirnistju pogljady stanuť šče žorstkišymy, adže aľternatyvna informacija, jaka mogla b zminyty dumku, avtomatyčno «vidfiľtrovujeťsja». Jak bačyte, vynykaje pidğruntja dlja manipuljacij gromadśkoju dumkoju.

Zvisno, možna vdatysja do prostogo kontrargumentu: korystuvač sam obyraje, na kogo pidpysuvatysja u sociaľnij mereži. Naviť biľše, nihto ne zaboronjaje jomu otrymuvaty informaciju z aľternatyvnyh džerel. Taka argumentacija zvučyť spravedlyvo, ale vse ž varto pam’jataty, ščo jakščo zgadani internet-kompaniї trymajuť monopoliju v onlajn-prostori, to korystuvačevi značnoju miroju uskladnjujeťsja dostup do inšyh džerel. Same z cijeї pryčyny u polityčnyh ta naukovyh kolah zagovoryly pro potrebu zberežennja balansu i neprypustymisť lyše odnijeї grupy kompanij vyznačaty informacijnu polityku:

My stajemo svidkamy novoї absoljutnoї vlady. Google peremiščuje svoju radykaľnu polityku z kiberprostoru u reaľnisť. Kompanija zarobljatyme groši za rahunok togo, ščo znatyme, manipuljuvatyme ta kontroljuvatyme reaľnisť do najdribnišyh detalej,

vvažaje doslidnycja Šošanna Zubov, jaka vyvčaje osoblyvosti informacijnogo suspiľstva.

Jak internet može obmežyty svobodu slova — i jak ćomu zapobigty

Efekt zaboron

Politykum vže davno rozmirkovuje nad pytannjam, jak same reaguvaty na vyklyky, jaki prynosyť soboju informacijne suspiľstvo. «Facebook, Goolge, Alibaba, Amazon – cym kompanijam nemožna dozvoljaty formuvaty novyj svitovyj porjadok. Vony ne otrymuvaly na ce dozvolu! Vyznačennja pravyl gry ta їh ukriplennja v zakonah maje zalyšatysja obov’jazkom demokratyčno obranyh predstavnykiv narodu,» — zaznačyv pid čas odnijeї z promov kolyšnij glava jevropejśkogo parlamentu Martin Šuľc. Vin vvažaje, ščo tehnologiї ta internet potribno reguljuvaty jurydyčnymy metodamy, jaki zabezpečyly b zahyst demokratyčnyh cinnostej.

Takyj plan bezumovno pidkriplenyj dobrymy namiramy, odnak jogo praktyčna implementacija malojmovirna. Tehnologičnyj progres važko piddajeťsja reguljuvannju, vvažaje naukoveć Rodžer Braunsvord, avtor doslidžennja «Prava, reguljuvannja ta tehnologična revoljucija». Vin pojasnjuje, čomu systema «reguljuvannja-tehnologiї» dovoli skladna. Perš za vse, doslidnyk zvertaje uvagu na te, ščo tehnologiї rozvyvajuťsja švydše, niž pyšeťsja zakon. Tož, jakščo my śogodni uhvalymo pravylo, zgidno z jakym internet-giganty zmušeni buduť publikuvaty algorytmy formuvannja novynnoї stričky, možna rozrahovuvaty na te, ščo nevdovzi ci kompaniї znajduť sposib inakše vplyvaty na te, jak cja strička novyn formuvatymeťsja.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: