Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak guculka stala fotografyneju-dokumentalistkoju — istorija Parasky Plytky

Як гуцулка стала фотографинею-документалісткою — історія Параски Плитки

4 tys svitlyn — takyj arhiv vidnajšly kyїvśki entuziasty u dalekomu gucuľśkomu seli. Unikaľnisť jogo — ne lyše u fiksuvanni pobutu guculiv, ale j u tomu, ščo vsi ci svitlyny robyla misceva meškanka
4 тис світлин — такий архів віднайшли київські ентузіасти у далекому гуцульському селі. Унікальність його — не лише у фіксуванні побуту гуцулів, але й у тому, що всі ці світлини робила місцева мешканка
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Історія Параски Плитки-Горицвіт, яка фотографувала в гуцульському селі Криворівня, унікальна із багатьох причин. І серед них — архів народної фотохудожниці, котрий виявили та допомогли відновити і презентувати громадськості троє мешканців столиці:  художниця Інга Леві, кінооператор Максим Руденко і Катерина Бучацька. Що варто знати про історію гуцулки-фотографині? Жила у місці сили. Криворівня — не просто село на гуцульщині. Тут зупинялися і жили багато українських поетів та письменників, а Сергій Параджанов знімав Тіні забутих предків. Талант, про який ніхто не знав. Параска Плитка-Горицвіт відома як народна художниця, поетка, фольклористка та філософиня — але ніколи не йшлося публічно про те, що вона робила документальні фото. Світлини, зроблені нею, виявили випадково під ліжком у хаті-музеї, негативи та плівки увесь час там зберігалися багато років без належних умов і фактично забуті і дослідниками, і навіть працівниками музею. Загалом до віднайденої колекції входить близько 4 тис світлин, котрі наразі зберігаються у Києві. Архів також оцифровано, а матеріальні копії і далі належатимуть сільській громаді. Група Ініціативна група зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт, буде займатися систематизацією фотоархіву та організацією виставок. Коли і як гуцулка почала знімати. За словами дослідників, Параска Плитка-Горицвіт почала знімати в 1970-х роках — і робила це регулярно понад 30 років. Переважають світлини святкувань, пейзажі та портретна зйомка. Увесь цей час вона жила у селі, ніколи його не покидала — тому наприклад великодня фотозйомка перетворилася на окремий жанровий цикл. Наскільки давні ці знімки. Попри те, що більшість ранніх знімків — це 1970-і, люди на них виглядають доволі нетипово як для того часу і — як зауважили дослідники — немов позують для вічності. Через це навіть висловлюється припущення, що у неї була своя, особлива манера створення фотографій, особлива педантичність у підходах до зйомки. Дещо про життя фотохудожниці. Замолоду Плитка-Горицвіт допомагала УПА (була звязковою з позивним Ластівка) — після 1945 року це коштувало їй свободи: вона отримала 10 років табірного заслання у Казахстані від комуністичної влади. Народилася вона 1927 році в родині коваля Штефана і вишивальниці Ганни на прізвище Плитка. Дуже рано, здається, їй було 16 років, вона поїхала до Німеччини — після чого повернулася додому, і тоді ж опинилася у лавах УПА. Окрім світлин, вона також створила кілька поетичних збірок, займалася фольклористикою, сама переплітала свої книги і дарувала їх односельцям. Ув’язнення у таборах ГУЛАГу стало причиною відстороненого ставлення до неї з боку односельців, тож повернути довіру до себе вона змогла поступово саме завдяки фотомистецтву. Як виглядає музей сьогодні. Музей розташовано у хаті, в якій вона жила — а також частина робіт зберігається у музеях Івана Франка в Криворівні, Верховини та ще в кількох музеях України. Архівом творів опікується місцева громада. Дослідники сподіваються, що музей зможе отримати вищий статус і збережеться — а поки що працюватимуть над фотовиставкою.
10.05.2017,16:00
0
Pixabay, CC

Istorija Parasky Plytky-Gorycvit, jaka fotografuvala v gucuľśkomu seli Kryvorivnja, unikaľna iz bagaťoh pryčyn. I sered nyh — arhiv narodnoї fotohudožnyci, kotryj vyjavyly ta dopomogly vidnovyty i prezentuvaty gromadśkosti troje meškanciv stolyci:  hudožnycja Inga Levi, kinooperator Maksym Rudenko i Kateryna Bučaćka. Ščo varto znaty pro istoriju guculky-fotografyni?

Žyla u «misci syly»

Kryvorivnja — ne prosto selo na gucuľščyni. Tut zupynjalysja i žyly bagato ukraїnśkyh poetiv ta pyśmennykiv, a Sergij Paradžanov znimav «Tini zabutyh predkiv».

Talant, pro jakyj nihto ne znav

Paraska Plytka-Gorycvit vidoma jak narodna hudožnycja, poetka, foľklorystka ta filosofynja — ale nikoly ne jšlosja publično pro te, ščo vona robyla dokumentaľni foto.

Jak guculka stala fotografyneju-dokumentalistkoju — istorija Parasky Plytky 1

Svitlyny, zrobleni neju, vyjavyly vypadkovo pid ližkom u hati-muzeї, negatyvy ta plivky uveś čas tam zberigalysja bagato rokiv bez naležnyh umov i faktyčno zabuti i doslidnykamy, i naviť pracivnykamy muzeju.

Zagalom do vidnajdenoї kolekciї vhodyť blyźko 4 tys svitlyn, kotri narazi zberigajuťsja u Kyjevi. Arhiv takož ocyfrovano, a materiaľni kopiї i dali naležatymuť siľśkij gromadi. Grupa «Iniciatyvna grupa zi zberežennja fotoarhivu Parasky Plytky-Gorycvit», bude zajmatysja systematyzacijeju fotoarhivu ta organizacijeju vystavok.

Koly i jak guculka počala znimaty

Za slovamy doslidnykiv, Paraska Plytka-Gorycvit počala znimaty v 1970-h rokah — i robyla ce reguljarno ponad 30 rokiv. Perevažajuť svitlyny svjatkuvań, pejzaži ta portretna zjomka. Uveś cej čas vona žyla u seli, nikoly jogo ne pokydala — tomu napryklad velykodnja fotozjomka peretvorylasja na okremyj žanrovyj cykl.

Jak guculka stala fotografyneju-dokumentalistkoju — istorija Parasky Plytky 3

Naskiľky davni ci znimky

Popry te, ščo biľšisť rannih znimkiv — ce 1970-i, ljudy na nyh vygljadajuť dovoli netypovo jak dlja togo času i — jak zauvažyly doslidnyky — «nemov pozujuť dlja vičnosti». Čerez ce naviť vyslovljujeťsja prypuščennja, ščo u neї bula svoja, osoblyva manera stvorennja fotografij, osoblyva pedantyčnisť u pidhodah do zjomky.

Deščo pro žyttja fotohudožnyci

Zamolodu Plytka-Gorycvit dopomagala UPA (bula zv’jazkovoju z pozyvnym «Lastivka») — pislja 1945 roku ce koštuvalo їj svobody: vona otrymala 10 rokiv tabirnogo zaslannja u Kazahstani vid komunistyčnoї vlady.

Narodylasja vona 1927 roci v rodyni kovalja Štefana i vyšyvaľnyci Ganny na prizvyšče Plytka. Duže rano, zdajeťsja, їj bulo 16 rokiv, vona poїhala do Nimeččyny — pislja čogo povernulasja dodomu, i todi ž opynylasja u lavah UPA.

Okrim svitlyn, vona takož stvoryla kiľka poetyčnyh zbirok, zajmalasja foľklorystykoju, sama pereplitala svoї knygy i daruvala їh odnoseľcjam. Uv’jaznennja u taborah GULAGu stalo pryčynoju vidstoronenogo stavlennja do neї z boku odnoseľciv, tož povernuty doviru do sebe vona zmogla postupovo same zavdjaky fotomystectvu.

Jak guculka stala fotografyneju-dokumentalistkoju — istorija Parasky Plytky 5

Baťky Parasky Plytky-Gorycvit

Jak vygljadaje muzej śogodni

Muzej roztašovano u hati, v jakij vona žyla — a takož častyna robit zberigajeťsja u muzejah Ivana Franka v Kryvorivni, Verhovyny ta šče v kiľkoh muzejah Ukraїny. Arhivom tvoriv opikujeťsja misceva gromada. Doslidnyky spodivajuťsja, ščo muzej zmože otrymaty vyščyj status i zberežeťsja — a poky ščo pracjuvatymuť nad fotovystavkoju.

Teğy: istoriї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: