fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Klaviatura proty pera — jak tehnologiї zminyly navyčky pyśma

Клавіатура проти пера — як технології змінили навички письма
Jak davno vy pysaly lysta vid ruky? Čy vytisnyť klaviatura papir zi škiľnyh audytorij? I čym stane pysannnja tekstiv — rozvagoju dlja estetiv čy elementom nostaľgiї?
Як давно ви писали листа від руки? Чи витіснить клавіатура папір зі шкільних аудиторій? І чим стане писанння текстів — розвагою для естетів чи елементом ностальгії?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Минулими вихідними ви, цілком можливо, накидали список покупок на зворотному боці конверта або наліпили собі стікер із нагадуваннями від руки на робочому столі. Можливо, ви додали письмовий коментар у щоденнику свого сина чи дочки. А може, зробили декілька поміток у діловому щоденнику на робочій зустрічі. На цьому зазвичай всі наші досвіди із написанн тексту від руки закінчуються. Як давно ви писали по-справжньому довгий текст, лист чи статтю, використовуючи лише аркуш паперу та чорнило? Навички письма від руки відмирають чи не швидшими темпами, аніж поширюються клавіатури та планшети. Що відбувається і як клавіатура змінює наше життя? Наскільки клавіатура обійшла перо?. Ніхто не може точно сказати, скільки людей вже не пишуть від руки. Та згідно із результатами дослідження, замовленого Docmail, кожен третій респондент нічого не написав від руки за попередні 6 місяців. В середньому вони не записували нічого від руки упродовж попередніх 41 днів. Пишуть люди, звісно, більше, аніж пам’ятають про сам випадок письма; та можна упевнено сказати: рукописи не горять, але зникають, на робочому місці вже ніхто не користуватиметься щоденно чорнилом та папером. У Сполучених Штатах вже враховано цю тенденцію. З огляду на, що електронна пошта і текстові повідомлення замінили листування звичайною поштою, а студенти стали занотовувати лекції своїх ноутбуках, скоропис на папері — навичка занотовувати тексти без відриву пера від поверхні аркуша — вже виключено зі стандартного курсу шкільної програми. Із 2013 року американські діти почали в обов’язковому порядку вивчати друк на клавіатурі і перестали зубрити, як виводити заголовні літери на папері. Полеміка про друк і письмо у школах не вщухає. Ця реформа спонукала жваву полеміку. У статті, опублікованій 4 вересня 2013, редакція Лос-Анджелес Таймс розцінила таку зміну як крок уперед, мовляв, держава і шкільна освіта не має триматися за ідею навчання скоропису на основі романтичної ідеї, що це — традиція, форма мистецтва або основний навик, зникнення якого буде трагедією для національної культури. У деяких штатах, таких як Індіана, вирішили залишити навчання скоропису у школах. Без цієї навички, твердять представники освітньої системи, молоді американці більше не будуть мати можливість читати вітальні листівки від своїх бабусь і дідусів, коментарі вчителів щодо виконаних домашніх завдань чи оригінальний рукопис тексту Конституції США та Декларації про незалежність. Стів Ґрем, професор освіти в Університеті штату Арізона, налаштований скептичніше за своїх колег із Інідіани: Мушу сказати вам, що я не можу згадати останній раз, коли читав Конституцію. Дискусія про зміни у звичках і традиціях письма — не перша і не остання. Від часів, коли десь 6 тисячоліть тому винайшли сучасний аналог письма (сталося це у Месопотамії), ця навичка пережила чимало технологічних трансформацій. Інструменти і засоби масової інформації, які використовуються для фіксування подій та фактів, змінилися багато разів: від шумерських табличок до фінікійського алфавіту першого тисячоліття до нашої ери; від винайдення паперу в Китаї близько тисячоліття тому до перших книг; від винаходу друкарства у XV-XVI столітті до появи кулькових ручок у 1940-х роках. На перший погляд, боротьба між клавіатурою і ручкою — не більше, ніж останній поворот у дуже довгій історії інструментів письма. Важливо не те, як ми створюємо текст, а якої якості тексти виникають внаслідок цього письма. Слово науковцям. Але фахівці не згодні із надто оптимістичними оцінками і непотрібністю письма від руки. На їхню думку, писання ручкою та друк на клавіатурі задіюють різні когнітивні механізми нашої свідомості. Писати від руки є складною операцією, яка вимагає різних навичок — відчуття ручки і паперу, переміщення інструменту письма та визначення напрямку руху руки відповідно до ваших думок, — зауважує Едуард Ґентаз, професор психології в Університеті Женеви. Робота з клавіатурою не ідентична написанню тексту від руки. ДІтям простіше навчитися друкувати, аніж писати. перехід до автоматизованого письма за допомогою клавіатур — значна зміна, — упевнений Ролан Жювен, очільник психіатричного відділу госпіталю для дорослих у Парижі. За його словами, почерк є результатом особливого руху тіла, набір текстів на клавіатурі відрізняється від цього. Фахівці також зауважують, що ви можете змінити макет сторінки і перемкнути шрифти, але не можете придумати форму, не передбачену текстовим редактором, коли користуєтеся ноутбуком чи компютером. Папір дозволяє набагато більшу графічну свободу: ви можете писати у різних напрямках, самостійно визначати поля, інтервали, писати зліва направо чи навпаки, спотворювати текст чи придумувати авторські розділові знаки. До того ж, усі примітки та сліди редагування не є наочними, як це відбувається на письмі. Зміни у письмі — зміни у читацьких звичках?. Але чи може ця технологічна революція насправді змінити наше ставлення до читання та письма? Прихильники цифрових документів переконані в тому, що немає ніякої різниці: і шумери, і сучасні європейці хочуть одного — спростити собі роботу із фіксування знань чи фактів, довести все до автоматизму та ефективніше працювати над текстами, вивільнивши собі час, упевнена Енн Трабек, доцентка риторики у коледжі Оберлін в Огайо. Деякі нейрофізіологи не так впевнені у тому, що друком можна замінити письмо від руки. Вони вважають, що відмова від почерку та письма від руки буде впливати на те, як майбутні покоління вчитимуться читати. Двоє дослідників коґнітивної лабораторії нейробіології провели дослідження 76 дітей у віці від 3 до 5 років. Група, яка навчилася писати листи від руки, краще розпізнавала тексти, аніж ті, хто навчився набирати їх на компютері. Після повторення експерименту на дорослих результати були приблизно такі ж. Мовляв, причиною цього є пам’ять тіла, коли мозок швидше запам’ятовує образи та символи, до яких вже був причетний шляхом створення цих же образів та символів за допомогою рук. Чи ми висловлюємося вільніше та якісніше із ручкою в руках, аніж з клавіатурою? Деякі дослідження припускають, що це дійсно може бути так. У статті журналу Psychological Science американські дослідники Пем Мюллер і Деніел Оппенгеймер стверджують, що для створення заміток за допомогою ручки та паперу, а не ноутбуку, дає студентам краще розуміння предмета. Такі висновки було отримано внаслідок дослідження більш ніж 300 студентів у Прінстоні та Каліфорнійському університеті у Лос-Анджелесі. Для вчених причина зрозуміла: ті, хто працює на папері, вміють перефразувати інформацію під час занотовування та робити швидкі узагальнення, на відміну від тих, хто працює на клавіатурі і дослівно занотовують зміст лекцій чи статей. Емоційна складова. Поки науковці та освітяни сперечаються, естети зауважують: перехід виключно на клавіатури та відмова від писання текстів на папері спричиняє втрату тактильної естетичної складової, відмиранню цілого пласту культури листування — де було місце гармонії, малюванню, створенню візуальних форм та композицій, чимось співзвучних із тим, як створюється музика або танець. У своїх книгах історик Філіп Артьерс змальовує, як лікарі та детективи наприкінці XIX століття виявляли ознаки девіації серед божевільних і злочинців, просто розглядаючи те, яким почерком вони писали свої листи. Графологи кажуть, що особливості інтелекту та емоційного стану відбиваються у рукописах, а за допомогою комп’ютера такі речі одразу не помітиш. Зрештою, навіть в часи всеохоплюючих технологій, сенсорні екрани, стилуси та планшети для малювання продовжують привчати нас до навичок письма. У повсякденному житті ми продовжуємо щодня хоча би щось записувати від руки, хоч і не помічаємо цього. Навіть графіті та написання плакатів для демонстрацій — це теж частина сучасної культури рукописного писання текстів. Можливо, це — наша данина потребі писати від руки у часи повсюдного панування клавіатури? Хтозна.
Реклама 👇 Замовити

Mynulymy vyhidnymy vy, cilkom možlyvo, nakydaly spysok pokupok na zvorotnomu boci konverta abo nalipyly sobi stiker iz nagaduvannjamy vid ruky na robočomu stoli. Možlyvo, vy dodaly pyśmovyj komentar u ščodennyku svogo syna čy dočky. A može, zrobyly dekiľka pomitok u dilovomu ščodennyku na robočij zustriči. Na ćomu zazvyčaj vsi naši dosvidy iz napysann tekstu vid ruky zakinčujuťsja. Jak davno vy pysaly po-spravžńomu dovgyj tekst, lyst čy stattju, vykorystovujučy lyše arkuš paperu ta čornylo? Navyčky pyśma vid ruky vidmyrajuť čy ne švydšymy tempamy, aniž pošyrjujuťsja klaviatury ta planšety. Ščo vidbuvajeťsja i jak klaviatura zminjuje naše žyttja?

Naskiľky klaviatura obijšla pero?

Nihto ne može točno skazaty, skiľky ljudej vže ne pyšuť vid ruky. Ta zgidno iz rezuľtatamy doslidžennja, zamovlenogo Docmail, kožen tretij respondent ničogo ne napysav vid ruky za poperedni 6 misjaciv. V seredńomu vony ne zapysuvaly ničogo vid ruky uprodovž poperednih 41 dniv. Pyšuť ljudy, zvisno, biľše, aniž pam’jatajuť pro sam vypadok pyśma; ta možna upevneno skazaty: rukopysy ne gorjať, ale znykajuť, na robočomu misci vže nihto ne korystuvatymeťsja ščodenno čornylom ta paperom.

U Spolučenyh Štatah vže vrahovano cju tendenciju. Z ogljadu na, ščo elektronna pošta i tekstovi povidomlennja zaminyly lystuvannja zvyčajnoju poštoju, a studenty staly zanotovuvaty lekciї svoїh noutbukah, «skoropys» na paperi — navyčka zanotovuvaty teksty bez vidryvu pera vid poverhni arkuša — vže vyključeno zi standartnogo kursu škiľnoї programy. Iz 2013 roku amerykanśki dity počaly v obov’jazkovomu porjadku vyvčaty druk na klaviaturi i perestaly zubryty, jak vyvodyty zagolovni litery na paperi.

Polemika pro druk i pyśmo u školah ne vščuhaje

Cja reforma sponukala žvavu polemiku. U statti, opublikovanij 4 veresnja 2013, redakcija «Los-Andželes Tajms» rozcinyla taku zminu jak krok upered, movljav, deržava i škiľna osvita ne maje trymatysja za ideju navčannja skoropysu na osnovi romantyčnoї ideї, ščo ce — tradycija, forma mystectva abo osnovnyj navyk, «znyknennja jakogo bude tragedijeju dlja nacionaľnoї kuľtury».

U dejakyh štatah, takyh jak Indiana, vyrišyly zalyšyty navčannja skoropysu u školah. Bez cijeї navyčky, tverdjať predstavnyky osvitńoї systemy, molodi amerykanci biľše ne buduť maty možlyvisť čytaty vitaľni lystivky vid svoїh babuś i didusiv, komentari včyteliv ščodo vykonanyh domašnih zavdań čy oryginaľnyj rukopys tekstu Konstytuciї SŠA ta Deklaraciї pro nezaležnisť. Stiv Ğrem, profesor osvity v Universyteti štatu Arizona, nalaštovanyj skeptyčniše za svoїh koleg iz Inidiany: «Mušu skazaty vam, ščo ja ne možu zgadaty ostannij raz, koly čytav Konstytuciju».

Dyskusija pro zminy u zvyčkah i tradycijah pyśma — ne perša i ne ostannja. Vid časiv, koly deś 6 tysjačoliť tomu vynajšly sučasnyj analog pyśma (stalosja ce u Mesopotamiї), cja navyčka perežyla čymalo tehnologičnyh transformacij. Instrumenty i zasoby masovoї informaciї, jaki vykorystovujuťsja dlja fiksuvannja podij ta faktiv, zminylysja bagato raziv: vid šumerśkyh tablyčok do finikijśkogo alfavitu peršogo tysjačolittja do našoї ery; vid vynajdennja paperu v Kytaї blyźko tysjačolittja tomu do peršyh knyg; vid vynahodu drukarstva u XV-XVI stolitti do pojavy kuľkovyh ručok u 1940-h rokah.

Na peršyj pogljad, boroťba miž klaviaturoju i ručkoju — ne biľše, niž ostannij povorot u duže dovgij istoriї instrumentiv pyśma. Važlyvo ne te, jak my stvorjujemo tekst, a jakoї jakosti teksty vynykajuť vnaslidok ćogo pyśma.

Klaviatura proty pera — jak tehnologiї zminyly navyčky pyśma

Slovo naukovcjam

Ale fahivci ne zgodni iz nadto optymistyčnymy ocinkamy i «nepotribnistju» pyśma vid ruky. Na їhnju dumku, pysannja ručkoju ta druk na klaviaturi zadijujuť rizni kognityvni mehanizmy našoї svidomosti. «Pysaty vid ruky je skladnoju operacijeju, jaka vymagaje riznyh navyčok — vidčuttja ručky i paperu, peremiščennja instrumentu pyśma ta vyznačennja naprjamku ruhu ruky vidpovidno do vašyh dumok,» — zauvažuje Eduard Ğentaz, profesor psyhologiї v Universyteti Ženevy.

Robota z klaviaturoju ne identyčna napysannju tekstu vid ruky. DItjam prostiše navčytysja drukuvaty, aniž pysaty. «perehid do avtomatyzovanogo pyśma za dopomogoju klaviatur — značna zmina,» — upevnenyj Rolan Žjuven, očiľnyk psyhiatryčnogo viddilu gospitalju dlja doroslyh u Paryži. Za jogo slovamy, počerk je rezuľtatom osoblyvogo ruhu tila, nabir tekstiv na klaviaturi vidriznjajeťsja vid ćogo.

Fahivci takož zauvažujuť, ščo vy možete zminyty maket storinky i peremknuty šryfty, ale ne možete prydumaty formu, ne peredbačenu tekstovym redaktorom, koly korystujetesja noutbukom čy komp’juterom. Papir dozvoljaje nabagato biľšu grafičnu svobodu: vy možete pysaty u riznyh naprjamkah, samostijno vyznačaty polja, intervaly, pysaty zliva napravo čy navpaky, spotvorjuvaty tekst čy prydumuvaty avtorśki rozdilovi znaky. Do togo ž, usi prymitky ta slidy redaguvannja ne je naočnymy, jak ce vidbuvajeťsja na pyśmi.

Zminy u pyśmi — zminy u čytaćkyh zvyčkah?

Ale čy može cja tehnologična revoljucija naspravdi zminyty naše stavlennja do čytannja ta pyśma? Pryhyľnyky cyfrovyh dokumentiv perekonani v tomu, ščo nemaje nijakoї riznyci: i šumery, i sučasni jevropejci hočuť odnogo — sprostyty sobi robotu iz fiksuvannja znań čy faktiv, dovesty vse do avtomatyzmu ta efektyvniše pracjuvaty nad tekstamy, vyviľnyvšy sobi čas, upevnena Enn Trabek, docentka rytoryky u koledži Oberlin v Ogajo.

Dejaki nejrofiziology ne tak vpevneni u tomu, ščo drukom možna zaminyty pyśmo vid ruky. Vony vvažajuť, ščo vidmova vid počerku ta pyśma vid ruky bude vplyvaty na te, jak majbutni pokolinnja včytymuťsja čytaty. Dvoje doslidnykiv koğnityvnoї laboratoriї nejrobiologiї provely doslidžennja 76 ditej u vici vid 3 do 5 rokiv. Grupa, jaka navčylasja pysaty lysty vid ruky, krašče rozpiznavala teksty, aniž ti, hto navčyvsja nabyraty їh na komp’juteri. Pislja povtorennja eksperymentu na doroslyh rezuľtaty buly pryblyzno taki ž. Movljav, pryčynoju ćogo je «pam’jať tila», koly mozok švydše zapam’jatovuje obrazy ta symvoly, do jakyh vže buv pryčetnyj šljahom stvorennja cyh že obraziv ta symvoliv za dopomogoju ruk.

Klaviatura proty pera — jak tehnologiї zminyly navyčky pyśma

Čy my vyslovljujemosja viľniše ta jakisniše iz ručkoju v rukah, aniž z klaviaturoju? Dejaki doslidžennja prypuskajuť, ščo ce dijsno može buty tak. U statti žurnalu Psychological Science amerykanśki doslidnyky Pem Mjuller i Deniel Oppengejmer stverdžujuť, ščo dlja stvorennja zamitok za dopomogoju ručky ta paperu, a ne noutbuku, daje studentam krašče rozuminnja predmeta. Taki vysnovky bulo otrymano vnaslidok doslidžennja biľš niž 300 studentiv u Prinstoni ta Kalifornijśkomu universyteti u Los-Andželesi. Dlja včenyh pryčyna zrozumila: ti, hto pracjuje na paperi, vmijuť perefrazuvaty informaciju pid čas zanotovuvannja ta robyty švydki uzagaľnennja, na vidminu vid tyh, hto pracjuje na klaviaturi i doslivno zanotovujuť zmist lekcij čy statej.

Emocijna skladova

Poky naukovci ta osvitjany sperečajuťsja, estety zauvažujuť: perehid vyključno na klaviatury ta vidmova vid pysannja tekstiv na paperi spryčynjaje vtratu taktyľnoї estetyčnoї skladovoї, vidmyrannju cilogo plastu kuľtury lystuvannja — de bulo misce garmoniї, maljuvannju, stvorennju vizuaľnyh form ta kompozycij, čymoś spivzvučnyh iz tym, jak stvorjujeťsja muzyka abo taneć.

U svoїh knygah istoryk Filip Arťers zmaľovuje, jak likari ta detektyvy naprykinci XIX stolittja vyjavljaly oznaky deviaciї sered boževiľnyh i zločynciv, prosto rozgljadajučy te, jakym počerkom vony pysaly svoї lysty. Grafology kažuť, ščo osoblyvosti intelektu ta emocijnogo stanu vidbyvajuťsja u rukopysah, a za dopomogoju komp’jutera taki reči odrazu ne pomityš.

Zreštoju, naviť v časy vseohopljujučyh tehnologij, sensorni ekrany, stylusy ta planšety dlja maljuvannja prodovžujuť pryvčaty nas do navyčok pyśma. U povsjakdennomu žytti my prodovžujemo ščodnja hoča by ščoś zapysuvaty vid ruky, hoč i ne pomičajemo ćogo. Naviť grafiti ta napysannja plakativ dlja demonstracij — ce tež častyna sučasnoї kuľtury rukopysnogo pysannja tekstiv. Možlyvo, ce — naša danyna potrebi pysaty vid ruky u časy povsjudnogo panuvannja klaviatury? Htozna.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: