Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

7 tez pro majbutnje — do čogo my jdemo

7 тез про майбутнє — до чого ми йдемо

Konspekt rozmovy iForum Futuristic Talks — pro te, ščo čekaje nas u najblyžčomu majbutńomu
Конспект розмови iForum Futuristic Talks — про те, що чекає нас у найближчому майбутньому
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Головними спікерами вечора були Олександр Ольшанський (венчурний інвестор, президент холдингу Internet Invest, ідеолог та один із ключових організаторів iForum) та Денис Довгополий (співзасновник першого українського бізнес-акселератора GrowthUP). На часі — ключові тези їхньої розмови Людський мозок та венчурний капіталізм. Наш мозок — продукт еволюції; але й капіталістичні взаємини та формування сучасної економіки — теж результат еволюційних перетворень. Сьогодні для успіху підприємці мають володіти навичками формування світоглядної моделі на основі того, який прогноз вони можуть скласти і як цей прогноз можуть втілити. Великі статки у сфері інновацій приходять до певних людей не тому, що ці люди не сплачують податки, занижують зарплати чи прибирають до рук чужі гроші. Просто ці підприємці вміють прогнозувати ризики та планувати свої подальші кроки, виходячи із власного бачення майбутнього. Саме такий шлях обрали Ілон Маск, Стів Джобс та Білл Гейтс. Не всі прогнози збуваються. Лише 3 роки тому були зовсім інші очікування щодо технологій, і чимало прогнозованих успішних історій так і не стали реальністю. Чи не головний провал — розумні окуляри Google Glass, які навіть не змогли досягнути того, що зробив Snapchat зі своїми окулярами. Не можна виключати, що всі функції Google Glass перемістяться до автомобіля — голосове керування, інтелектуальні помічники, управління відеокамерами. І збулися песимістичні прогнози щодо створення хімічних джерел живлення високої ємності — тут так і не було досягнуто значних зрушень із 2013 року. Ми перебуваємо між повстанням машин та головними помічниками людства. Обидва спікери погодилися, що ми стоїмо на порозі створення технології реплікації роботів іншими роботами. Поки що про це говорити зарано: навіть 3D-принтер не може повністю надрукувати інший 3D-принтер, бо витратні матеріали обходяться надто дорого, а швидкість такої роботи є низькою. Поки що роботизація людства нам не загрожує, а от автоматизація проникла за декілька років практично у всі сфери нашого життя. Наприклад, Uber та подібні стартапи на 50%-60% підміняю традиційні диспетчерські служби виклику таксі. Незабаром автоматизація та повністю автономне керування автомобілем теж стануть реальністю. Революція — Четверта промислова чи Перша економічна?. Ми перебуваємо на початку суттєвого соціального зламу: росте нова економіка, відмирають цілі сегменти традиційних професій та цілі пласти технологій — чимось це нагадує перехід із парової тяги та тяглового транспорту на двигуни внутрішнього згоряння та електрику. Поява нових луддитів станеться незабаром: протести таксистів проти Uber, протести банків проти криптовалют — це вже перші ознаки появи цифрових луддитів. Зміни в економіці тягнуть за собою зміни на кадровому ринку. Зараз спостерігається попит або на представників найбазовіших професій, або на фахівців складної інтелектуальної праці, зі специфічними навичками. Середня ланка менеджерів та спеціалістів ризикує залишитися без роботи на своєму ринку. Найслабкіше наше місце — не медицина, а освіта. Попри автоматизацію та прогрес науки, продовжує падати якість освіти (і не лише в країнах третього світу). Занепад критичного мислення та інтелектуальних здібностей спостерігається навіть у тих, хто має формальну вищу освіту: достатньо поглянути на популярність гомеопатії чи альтернативних практик лікування. Ідея гарантованого базового доходу, посткапіталізму та соціалізму підживлює низьку освіченість та нерозуміння процесів розвитку економіки — і це актуально, на жаль, навіть для таких розвинених країн, як США. Оптимісти говорять про те, що традиційну освіту можна повністю замінити онлайн-платформами. Але слід зрозуміти, що онлайн-освіта (попри єє доступність та універсальність) ніколи не зможе замінити очне викладання та засвоєння знань. Силами 1 викладача у офлайн-просторі можна навчити 10 учнів — всі спроби онлайн-платформ спростувати це співвідношення і навчити мільйони веде до зниження якості освіти. Інвестувати в освіту потрібно, але при цьому треба змінити методики такого інвестування, як і методики викладання. Йдеться не про надмірну якість освіти, а про створення балансу між кількістю викладачів та студентів. Єдине, що може змінити ситуацію на користь безкадрового навчання — надзвичайно потужний штучний інтелект, залучений до процесів викладання. Макроекономічні показники програють реаліям нового життя. Варто перестати покладатися на традиційні метрики успішності країни — такі, як ВВП, твердять Ольшанський та Довгополий. Обєктивнішим буде показник доданої вартості товарів та послуг: наукомісткі продукти мають вищу додану вартість, аніж металургія чи видобуток корисних копалин. Саме над цим працювали у США, поки соцтабір зосередився на ресурсній економіці. Інвестиції в науку дають незмінні результати з Другої Світової: допоки корпорації не вклали значні кошти та ризикнули із випуском пеніцилліну, лікування багатьох захворювань здавалося справою далекого майбутнього — а станом на вересень 1945-го масовий випуск антибіотиків вже став реальністю. До економічних трансформацій додається явище інтелектуального рабства та активізація полювання на мізки. Поява візових барєрів частково повязана із цим явищем. Ми стоїмо на порозі чисів, коли державі належатиме не продукт праці фізичної, але праці інтелектуальної. Також Олександр Ольшанський та Денис Довгополий наголосили, що ми живемо у світі, що фактично вже став однополярним — і цей полюс перебуває за межами Атлантичного океану. 10-15 років — це максимальний термін, який відведений Європі у її нинішньому вигляді; наступною країною, що вистрілить, стане не так Китай, як Індія. Що чекає на нас у найближчі декілька років?. Важливим елементом світових економічних змін стануть криптовалюти та технологія blockchain. Через неї зміниться не лише практика роботи із іноземними валютами, але й схеми оподаткування. Крім того, більшість державних реєстрів та юридичних операцій мають значні перспективи саме за умов переходу на blockchain. На тлі економічних стрибків онлайн-ЗМІ продовжать і надалі свою переможну ходу, бо в них виробництво контенту йде швидшими, дешевшими та масовішими темпами та обсягами, аніж у традиційних офлайн-ЗМІ. Зміни торкнуться і онлайн-медіа: тут можливі трансформації існуючих соцмереж із збільшенням частки голосового управління. Що стосується перспектив України у всьому цьому, то ми збережемо статус антикрихкої держави, хоча і платитимемо за це значну ціну не в останню чергу через війну та посягання сусідів, яким не подобається стійкість та перспективність нашої країни. Громадянам України треба буде зосередитися на розбудові інтелектуального потенціалу та розвиткові сучасної української культури як в цілому, так і культури підприємництва зокрема. На головній світлині — Олександр Ольшанський під час виступу на iForum-2016

Golovnymy spikeramy večora buly Oleksandr Oľšanśkyj (venčurnyj investor, prezydent holdyngu Internet Invest, ideolog ta odyn iz ključovyh organizatoriv iForum) ta Denys Dovgopolyj (spivzasnovnyk peršogo ukraїnśkogo biznes-akseleratora GrowthUP). Na časi — ključovi tezy їhńoї rozmovy

Ljudśkyj mozok ta venčurnyj kapitalizm

Naš mozok — produkt evoljuciї; ale j kapitalistyčni vzajemyny ta formuvannja sučasnoї ekonomiky — tež rezuľtat evoljucijnyh peretvoreń. Sogodni dlja uspihu pidpryjemci majuť volodity navyčkamy formuvannja svitogljadnoї modeli na osnovi togo, jakyj prognoz vony možuť sklasty i jak cej prognoz možuť vtilyty. Velyki statky u sferi innovacij pryhodjať do pevnyh ljudej ne tomu, ščo ci ljudy ne splačujuť podatky, zanyžujuť zarplaty čy prybyrajuť do ruk čuži groši. Prosto ci pidpryjemci vmijuť prognozuvaty ryzyky ta planuvaty svoї podaľši kroky, vyhodjačy iz vlasnogo bačennja majbutńogo. Same takyj šljah obraly Ilon Mask, Stiv Džobs ta Bill Gejts.

Ne vsi prognozy zbuvajuťsja

Lyše 3 roky tomu buly zovsim inši očikuvannja ščodo tehnologij, i čymalo prognozovanyh «uspišnyh istorij» tak i ne staly reaľnistju. Čy ne golovnyj proval — rozumni okuljary Google Glass, jaki naviť ne zmogly dosjagnuty togo, ščo zrobyv Snapchat zi svoїmy okuljaramy. Ne možna vyključaty, ščo vsi funkciї Google Glass peremistjaťsja do avtomobilja — golosove keruvannja, intelektuaľni pomičnyky, upravlinnja videokameramy. I zbulysja pesymistyčni prognozy ščodo stvorennja himičnyh džerel žyvlennja vysokoї jemnosti — tut tak i ne bulo dosjagnuto značnyh zrušeń iz 2013 roku.

My perebuvajemo miž «povstannjam mašyn» ta golovnymy pomičnykamy ljudstva

Obydva spikery pogodylysja, ščo my stoїmo na porozi stvorennja tehnologiї replikaciї robotiv inšymy robotamy. Poky ščo pro ce govoryty zarano: naviť 3D-prynter ne može povnistju nadrukuvaty inšyj 3D-prynter, bo vytratni materialy obhodjaťsja nadto dorogo, a švydkisť takoї roboty je nyźkoju.

Poky ščo robotyzacija ljudstva nam ne zagrožuje, a ot avtomatyzacija pronykla za dekiľka rokiv praktyčno u vsi sfery našogo žyttja. Napryklad, Uber ta podibni startapy na 50%-60% pidminjaju tradycijni dyspetčerśki služby vyklyku taksi. Nezabarom avtomatyzacija ta povnistju avtonomne keruvannja avtomobilem tež stanuť reaľnistju.

Revoljucija — Četverta promyslova čy Perša ekonomična?

My perebuvajemo na počatku suttjevogo sociaľnogo zlamu: roste nova ekonomika, vidmyrajuť cili segmenty tradycijnyh profesij ta cili plasty tehnologij — čymoś ce nagaduje perehid iz parovoї tjagy ta tjaglovogo transportu na dvyguny vnutrišńogo zgorjannja ta elektryku. Pojava novyh luddytiv staneťsja nezabarom: protesty taksystiv proty Uber, protesty bankiv proty kryptovaljut — ce vže perši oznaky pojavy «cyfrovyh luddytiv».

Zminy v ekonomici tjagnuť za soboju zminy na kadrovomu rynku. Zaraz sposterigajeťsja popyt abo na predstavnykiv najbazovišyh profesij, abo na fahivciv skladnoї intelektuaľnoї praci, zi specyfičnymy navyčkamy. Serednja lanka menedžeriv ta specialistiv ryzykuje zalyšytysja bez roboty na svojemu rynku.

Najslabkiše naše misce — ne medycyna, a osvita

Popry avtomatyzaciju ta progres nauky, prodovžuje padaty jakisť osvity (i ne lyše v kraїnah treťogo svitu). Zanepad krytyčnogo myslennja ta intelektuaľnyh zdibnostej sposterigajeťsja naviť u tyh, hto maje formaľnu vyšču osvitu: dostatńo pogljanuty na populjarnisť gomeopatiї čy «aľternatyvnyh praktyk» likuvannja. Ideja garantovanogo bazovogo dohodu, postkapitalizmu ta socializmu pidžyvljuje nyźku osvičenisť ta nerozuminnja procesiv rozvytku ekonomiky — i ce aktuaľno, na žaľ, naviť dlja takyh rozvynenyh kraїn, jak SŠA.

Optymisty govorjať pro te, ščo tradycijnu osvitu možna povnistju zaminyty onlajn-platformamy. Ale slid zrozumity, ščo onlajn-osvita (popry jeje dostupnisť ta universaľnisť) nikoly ne zmože zaminyty očne vykladannja ta zasvojennja znań. Sylamy 1 vykladača u oflajn-prostori možna navčyty 10 učniv — vsi sproby onlajn-platform sprostuvaty ce spivvidnošennja i navčyty miľjony vede do znyžennja jakosti osvity. Investuvaty v osvitu potribno, ale pry ćomu treba zminyty metodyky takogo investuvannja, jak i metodyky vykladannja. Jdeťsja ne pro nadmirnu jakisť osvity, a pro stvorennja balansu miž kiľkistju vykladačiv ta studentiv. Jedyne, ščo može zminyty sytuaciju na korysť «bezkadrovogo» navčannja — nadzvyčajno potužnyj štučnyj intelekt, zalučenyj do procesiv vykladannja.

Makroekonomični pokaznyky prograjuť realijam novogo žyttja

Varto perestaty pokladatysja na tradycijni metryky uspišnosti kraїny — taki, jak VVP, tverdjať Oľšanśkyj ta Dovgopolyj. Ob’jektyvnišym bude pokaznyk dodanoї vartosti tovariv ta poslug: naukomistki produkty majuť vyšču dodanu vartisť, aniž metalurgija čy vydobutok korysnyh kopalyn. Same nad cym pracjuvaly u SŠA, poky «soctabir» zoseredyvsja na resursnij ekonomici. Investyciї v nauku dajuť nezminni rezuľtaty z Drugoї Svitovoї: dopoky korporaciї ne vklaly značni košty ta ryzyknuly iz vypuskom penicyllinu, likuvannja bagaťoh zahvorjuvań zdavalosja spravoju dalekogo majbutńogo — a stanom na vereseń 1945-go masovyj vypusk antybiotykiv vže stav reaľnistju.

Do ekonomičnyh transformacij dodajeťsja javyšče intelektuaľnogo rabstva ta aktyvizacija poljuvannja na «mizky». Pojava vizovyh bar’jeriv častkovo pov’jazana iz cym javyščem. My stoїmo na porozi čysiv, koly deržavi naležatyme ne produkt praci fizyčnoї, ale praci intelektuaľnoї.

Takož Oleksandr Oľšanśkyj ta Denys Dovgopolyj nagolosyly, ščo my žyvemo u sviti, ščo faktyčno vže stav odnopoljarnym — i cej poljus perebuvaje za mežamy Atlantyčnogo okeanu. 10-15 rokiv — ce maksymaľnyj termin, jakyj vidvedenyj Jevropi u її nynišńomu vygljadi; nastupnoju kraїnoju, ščo «vystrilyť», stane ne tak Kytaj, jak Indija.

Ščo čekaje na nas u najblyžči dekiľka rokiv?

Važlyvym elementom svitovyh ekonomičnyh zmin stanuť kryptovaljuty ta tehnologija blockchain. Čerez neї zminyťsja ne lyše praktyka roboty iz inozemnymy valjutamy, ale j shemy opodatkuvannja. Krim togo, biľšisť deržavnyh rejestriv ta jurydyčnyh operacij majuť značni perspektyvy same za umov perehodu na blockchain.

Na tli ekonomičnyh «strybkiv» onlajn-ZMI prodovžať i nadali svoju peremožnu hodu, bo v nyh vyrobnyctvo kontentu jde švydšymy, deševšymy ta masovišymy tempamy ta obsjagamy, aniž u tradycijnyh oflajn-ZMI. Zminy torknuťsja i onlajn-media: tut možlyvi transformaciї isnujučyh socmerež iz zbiľšennjam častky golosovogo upravlinnja.

Ščo stosujeťsja perspektyv Ukraїny u vśomu ćomu, to my zberežemo status antykryhkoї deržavy, hoča i platytymemo za ce značnu cinu ne v ostannju čergu čerez vijnu ta posjagannja susidiv, jakym ne podobajeťsja stijkisť ta perspektyvnisť našoї kraїny. Gromadjanam Ukraїny treba bude zoseredytysja na rozbudovi intelektuaľnogo potencialu ta rozvytkovi sučasnoї ukraїnśkoї kuľtury jak v cilomu, tak i kuľtury pidpryjemnyctva zokrema.

Na golovnij svitlyni — Oleksandr Oľšanśkyj pid čas vystupu na iForum-2016

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: