Чи повинна школа розвивати лідерів. Як є & як має бути

Лідія Білас, співзасновниця мережі шкіл повного дня КМДШ

Лідерство – це спроможність надихати та організовувати інших людей досягати спільних поставлених ціліей Це всеохоплююче поняття включає в себе наполегливість, вміння швидко приймати рішення, ризикувати та нести відповідальність за свої дії. А також такі «м’які» навички, як вміння слухати, емпатія, терпіння, розуміння, проникливість. У будь-якому випадку, лідер надихає, змушує поважати себе вже здобутими результатами своєї роботи, досягає мети та веде за собою інших. Чи виховує українська школа лідерів сьогодні? На жаль, більше схоже на те, що освіта в нашій країні спрямована на придушення лідерських якостей, а не на їх розкриття.

Чому варто розвивати лідерські якості у двадцять першому столітті?

Лідерство – не вроджений талант, а якість, яку можна розвинути. Воно допомагає не лише в кар’єрі, але й в особистому житті, адже це вміння вчить вибудовувати якісну та ефективну взаємодію з людьми навколо. Лідер не розгубиться в ресторані, якщо йому принесуть не ту страву, зуміє налагодити стосунки із шумними сусідами, відстояти власні кордони в черзі, проявить фінансову грамотність, отримуючи гроші – його поведінка завжди буде спрямована для досягнення особистої цілі – виграти. Лідер перемагає не лише конкурентів, але й себе – свої лінощі, страхи, невпевненість, перетворюючи кожен день у маленькій витвір мистецтва, зростання над собою або задоволення.

Погодьтесь, бути лідером у сучасному світі приємно та корисно. Адже саме завдяки цій навичці можна задовольнити багато внутрішніх потреб, таких як свобода, визнання, повага, зростання, влада, творчість. Спеціалісту-фрілансеру лідерські якості допоможуть ефективно організувати власний день, встигнути поєднати виконання обов’язків перед замовниками з подорожами, спортом, сміливо попросити підвищення оплати в замовників, відчути смак свободи у власному житті. Керівнику лідерські якості допомагають згуртовувати людей навколо єдиної цілі та швидко досягати її, проявляючи креативність, закохуючи в компанію кожного співробітника, дотримуючись зобов’язань перед клієнтами та отримуючи повагу людей навколо, а також зростання фінансового та репутаційного успіху компанії.

Школа, яка формує лідерів

Частина дітей є природженими лідерами. Вони проявляють свої якості ще в дитячому садочку та майданчиках, згуртовуючи інших будувати замки із піску або грати в запропоновані ігри. Але цей талант виживає не в кожного, адже державна школа в нашій країні ніби навмисно намагається зламати лідерство дітей.

Шкільна освіта в Україні побудована на базі освіти індустріального суспільства. Тоді учбові заклади виховували зручних для соціуму працівників, які мали б зайняти робочі місця на фабриках та заводах. Суспільству не потрібні були лідери. Освіта в Союзі продовжила виховувати слухняних виконавців та спеціалістів, які після випуску мали б зайняти своє тихе та спокійне місце в суспільстві та вірно йому слугувати до пенсії. Сьогоднішній світ – це світ можливостей та зростання. Це світ, якому потрібні лідери, неординарні особистості, різноманітність та вибір. І світ, де освітні установи формують лідерів.

Типові промахи української освіти, що вбивають лідерські якості

Як є?

Запам’ятовування інформації. У багатьох шкільних закладах нашої країни не розвивають навички дітей, а розповідають інформацію з підручників, вимагають її запам’ятовування та демонстрацію знань на заняттях, під час контрольних робіт. Водночас ігнорується власна думка учня. Складається враження, що школа тренує лише пам’ять дітей, нівелюючи розвиток інших важливих навичок та подавлюючи вміння та навіть бажання мати свою точку зору. Школа не пропонує розв’язання проблем в умовах, коли немає чорного та білого.

Як має бути?

Розвиток критичного мислення та креативності. На противагу типовим, прогресивні школи занурюють дітей у вирішення справжніх проблем, де не існує єдиної вірної точки зору. Там їм показують сірі зони і змушують мислити, як вирішити задачу ще й в етичному вимірі. Наприклад, як розподілити гроші між державними інституціями. Підтримати бізнес, який дає робочі місця або допомогти соціально незахищеним верствам населення. Корисно ставити питання, де не одна, а кілька правильних відповідей, кожна з яких неідеальна. Але учень, захищаючи свою думку та свій вибір, зможе навчитись аргументувати, краще зрозуміє свої цінності та поважатиме протилежну думку. Наприклад, заняття в мережі шкіл КМДШ частіше за все розпочинаються із запитання вчителя. Тобто, не з готової відповіді, а із проблематики, до аналізу якої долучається весь клас: учні досліджують певні процеси, кожен висуває власний аргумент, командою доходять певних висновків. У результаті такого підходу учні отримують розуміння, як ці знання працюють у житті, вміють командно працювати та якісно занурюватися в будь-яке питання.

Як є?

Лише теорія. У більшості шкіл дітей навантажують теорією, яка ніколи не знадобиться їм у житті. Натомість практиці майже не приділяють увагу.

Як має бути?

Багато практики. Найкраще мозок запам’ятовує інформацію, коли використовує її на практиці. Знання всіх часів англійської мови не допоможе пояснити іноземцю, як пройти до найближчого метро. А практичне занурення та розмова з носіями мови допоможе школярам заговорити англійською. У школі Ілона Маска Astra Nova дітям не розповідають про двигун, їм дають його та пропонують розібрати й зібрати. Більшість батьків чудово знають, що діти інтуїтивно вчаться користуватись смартфонами та розбираються в гаджетах, нових додатках та налаштуваннях навіть краще за батьків. При цьому діти не читають інструкцій користування. Тож навіщо витрачати роки на теорію, ігноруючи практику?

Як є?

Придушення талантів. Застаріла освіта не направлена на розкриття талантів. У школі зазвичай присутні лише фахові викладачі й немає менторів, які б виявляли особливості кожної дитини та допомагали розвинути таланти. Будь-які особливості в школі намагаються придушити та вважають незручними.

Як має бути?

Розкриття талантів. У мережі приватних шкіл КМДШ за кожним учнем закріплений ментор, який враховує індивідуальні особливості дитини та виявляє найкращий спосіб навчання для учня. Школа не підлаштовує учня під себе, школа підлаштовується під учня, розкриває його таланти, а ментор супроводжує дитину.

Загалом школи КМДШ були створені для того, щоби виховувати творців та лідерів цього світу. Людей, які б могли гармонійно балансувати між щастям та успіхом, почали пізнавати себе вже зі шкільних пар, а не в кабінетах психотерапевтів, наступивши на тисячні граблі. Ще одна важлива навичка, яку формують у КМДШ – адаптивність. Спеціалісти стверджують, що у світі часів пандемії, коли стабільності більше не існує і про планування варто забути, саме адаптивність допомагає лідерам втримати на ногах свій бізнес.

Команди шкіл, як приклад успішного лідерства

Найкращим способом виховати лідера є приклад впевненого керівника, що надихає та змушує брати приклад. У КМДШ виховують лідерські якості не лише в дітях, але в працівників школи. Від директорів шкіл до вчителів – кожен співробітник займається розвитком професійних компетенцій та аналізом своєї роботи.

Лідер, який постійно змінюється та адаптується, не відстаючи від темпів розвитку світу, є чудовим прикладом для наслідування в молодшого покоління.

Українським освітнім установам варто залучати та утримувати справжніх лідерів для кращої організації навчального процесу. А управлінським структурам варто докласти зусиль для створення належних стимулів та умов для підтримки їх успіху.

• Необхідно забезпечити належну підготовку лідерів для керування школами, особливо звернути увагу на школи з поганою успішністю та переглянути принципи управління та організації навчального процесу саме там.
• Покращити відбір на посаду директорів, надаючи перевагу педагогам із яскравим лідерським потенціалом.
• Стажування, які підвищать ефективність управління лідерів.

Формувати лідерів має почати як кожна окрема школа у своїх учнях, так і освітня галузь у цілому, працюючи з директорами шкіл.