🧐 Як крипта регулюється в Україні?

Україна посідає не останню позицію в щорічних рейтингах використання криптовалют у різних країнах світу. Так, найбільш відомим з них є Глобальний рейтинг криптовалют, який щорічно створюється американською аналітичною компанією Chainalysis.

Згідно з рейтингом організації, український ринок займає перше місце у світі за активністю користувачів та кількістю операцій із криптовалютою. Україна також вважається однією з найбільш сприятливих країн для інтеграції криптовалютних стартапів та іноземного партнерства.

Мапа Індексу прийняття криптовалют у світі від Chainalysis Blog. 

Індекс прийняття криптовалют у країнах світу — рейтинг від Chainalysis Blog.

В українському законодавстві є як прогалини, так і можливості для стійкого розвитку цієї індустрії. Розбираємося, чого саме нам не вистачає, та що робити, якщо вам кортить заснувати свій крипто-стартап.

Хто займається визначенням правового статусу криптовалют в Україні?

Дослідженням юридичних та законодавчих можливостей криптовалюти в Україні зараз займається декілька інституцій.

Blockchain4Ukraine — це депутатське міжфракційне об’єднання для розв’язання проблем легального статусу віртуальних активів в Україні. Туди входять представники таких партій як «Слуга Народу», «Європейська Солідарність», «Голос» і «Батьківщина».

Фото — Фейсбук.

22 листопада у Києві підписали протокол про створення союзу «Віртуальні активи України», який включає Blockchain4Ukraine, блокчейн-біржу Binance, а також українські юридичні компанії Juscutum та Arzinger. Генеральним директором новоутворення обрали засновника та CEO Blockchain4Ukraine Констянтина Ярмоленка.

Засновник об’єднання Blockchain4Ukraine Констянтин Ярмоленко. Фото — Фейсбук.

Міністерство цифрової трансформації України також частково займається інтеграцією блокчейн-технологій на державному рівні. На сьогодні ще жодна з наявних криптовалют не набула офіційного статусу в законодавстві України.

Які законопроєкти регулюють криптовалюти в Україні?

Наразі існують декілька документів та законопроєктів, що певним чином визначають правові межі використання криптовалют.

Зокрема, це проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами» від 15.11.2019. За цим проєктом, по-перше, визначається порядок оподаткування осіб, що володіють криптовалютою, а саме, інвестиційний прибуток від операцій з криптовалютою.

По-друге, законопроєкт нарешті надає визначення в українському законодавстві таким важливим поняттям як віртуальний актив, криптоактив, операція з криптоактивами, розподілений реєстр, токен та токен-актив (що є дуже важливим кроком).

Зокрема, віртуальний актив визначається як особливий вид майна, який є цінністю у цифровій формі, що створюється, обліковується та відчужується електронно. За визначенням, криптоактив — це вид віртуального активу в формі токену, який створюється, обліковується та відчужується в розподіленому реєстрі та не посвідчує майнових та/або немайнових прав власника криптоактиву.

2 грудня 2020 року Верховна Рада Україна у першому читанні прийняла проєкт Закону «Про віртуальні активи». Законопроєкт був розроблений Мінцифрою спільно з об’єднанням Blockchain4Ukraine та Блокчейн Асоціацією України. Цей документ визначає криптовалюти як «нематеріальне благо».

На додаток до положень законопроєкту про оподаткування операцій із криптоактивами, у документі описуються наступні поняття: гаманець віртуального активу, забезпечений віртуальний актив, ключ віртуального активу, незабезпечений віртуальний актив, постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, ринок віртуальних активів, система обігу віртуальних активів.

Що не менш важливо, у законопроєкті уперше визначається головний керівний орган ринку віртуальних валют — Міністерство цифрової трансформації України. Водночас Мінцифра зобов’язується формувати та забезпечувати реалізацію політики регуляції сфери обігу віртуальних активів, захищати права учасників ринку, взаємодіяти з іншими державними органами з приводу функціонування сфери і т.д.

«Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні» № 9083 та № 9083-1 теж стосуються визначення правового статусу криптовалют, але були розглянуті та прийняті дещо раніше.

Так, в оновленій версії законопроєкту 9083-1 дається визначення блокчейну, читаємо: «Блокчейн — технологія досягнення консенсусу відносно стану розподіленої бази даних у визначений момент часу в умовах взаємної недовіри сторін або сам розподілений реєстр транзакцій (дій) в системі».

Однак цими двома законопроєктами не передбачено оподаткування операцій з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи.

Певним чином тематики криптовалют стосується і законопроєкт №2179 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». У ньому докладно описується система санкцій за недотримання умов попередження відмивання коштів, які накладаються, зокрема, на суб’єктів немайнової власності (віртуальні активи).

Як щодо криптовалютних бірж та стартапів?

Для організації криптовалютного проєкту із залученням ICO вам знадобиться якісна юридична підтримка, адже наразі в Україні відсутні окремі коди КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності) для криптовалюти.

Водночас, ніяких нормативних актів, які б забороняли майнінг як спосіб заробітку криптовалют, поки що немає. Єдине що — необхідно знайти підходяще джерело дешевої електроенергії. Тобто, для запуску проєкту вам необхідно закупити нерухомість, укласти договір із приватними постачальниками енергії, оформити корпоративну документацію із відповідною юридичною підтримкою.

Рік тому Міністерство цифрової трансформації України запропонувало ідею інтеграції «надлишку» електроенергії, згенерованої АЕС, у майнінг. Якщо ця ідея реалізується — існує вигідна для інвесторів ймовірність повної легалізації добування криптовалют під наглядом держави. Зараз, за відсутності юридичного контролю, нелегальні майнінг-ферми крадуть ресурси з державного сектору електроенергії, чим завдають великі збитки українській економіці.

Чого бракує у законодавстві?

Зараз немає жодного законопроєкту, що б чітко визначив права учасників криптовалютного ринку. Особливо це стосується юридичних осіб — криптовалютні стартапи та блокчейн-підприємства України знаходяться у найбільш невизначеному стані.

Важливих змін має зазнати і банківське законодавство. Зараз криптовалюти розглядаються як віртуальні активи, що можуть використовуватися як платіжні та інвестиційні засоби. У статті №1, пункті 13 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” читаємо: «Віртуальний актив — це цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей».

Тобто, наразі законом визначено лише умови протидії відмиванню грошей, де криптовалюта може бути використана як один із інструментів легалізації коштів. При цьому, права учасників ринку криптовалют все ще не захищаються, так само як і не існує законопроєкту, що б регулював діяльність українських бірж та криптовалютних банків.

Висновки

Отже, якщо ваша діяльність як фізичної чи юридичної особи пов’язана із криптовалютою, Вам корисно буде зважати на наступні пункти:

1. Попри те, що правовий статус криптовалют та заробітку на віртуальних активах все ще залишається невизначеним, фізичні та юридичні особи все ще підлягають оподаткуванню з цих доходів за стандартним режимом. Криптовалюти мають декларуватися, а сплата ПДФО за їх продаж складає 18% від доходу та 1,5% військового збору.
2. Поки в Україні відсутня адекватна система регулювання, для ведення операцій із криптовалютою краще користуватися порадами юридичних експертів та консультантів.
3. Якщо ви займаєтесь розробкою криптовалютного стартапу, важливо розробити якісну систему захисту активів у відповідності із Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Ваш бізнес може використовуватися у цілях відмивання коштів, за що законодавством України передбачені штрафи. Саме тому важливо розробити якісну систему моніторингу транзакцій, перевірки особистості користувачів та захисту фінансової установи.