Марія Варлигіна
Вже десять років український художник Гамлет Зіньківський, відомий широкому загалу перш за все як стріт-артист, створює графічний нотатник, у якому поденно фіксує своє життя.
Нащо митцю така практика та чому проєкт отримав значну популярність?
Стріт-арт. Послідовність. Публічність.
Вулична культура в Україні в останні десятиліття знаходить все більшу підтримку як у арт-середовищі, так і у широкого загалу. Сьогодні на вулицях можна побачити багатий спектр стріт-арту: стікер-арт, трафарети, вуличні плакати, намальовані та в’язані графіті, мурали тощо. Стріт-арт як свавільне мистецтво, що не питає дозволу, а проявляє себе де схоче, та паблік-арт як узгоджена робота художника у публічному просторі все більше проявляють себе та підсилюють одне одного, адже популяризують вуличну культуру.
І хоча кожен з напрямів має власні “фішки”, об’єднує їх представників спільне прагнення — діалог з “непідготовленим” глядачем та взаємодія з міським середовищем.
Перш за все вуличне мистецтво для багатьох символізує свободу.
Скріншот гугл-карти Івана Пономаренко, де позначено роботи Гамлета Зіньківського.
Гамлет Зіньківський малює на вулицях Харкова з 2008 року. З того часу він створив мережу вуличної графіки, і цей монохромний світ став частиною міської культури. Дослідник Харкова Іван Пономаренко навіть розробив карту робіт, щоб в кожного була можливість скласти тематичний маршрут і оцінити масштаб діяльності 🙂
Багаторічна художня інтервенція у міський простір вплинула на всю творчість митця. Стріт-арт — це не тільки вибір творчості, а й вибір публічності.
Джерело: стаття “Харьковский стрит-арт Гамлета Зиньковского” медіа-проєкту “Харьков манящий”. Фото: Іван Пономаренко.
Поза стріт-артом. Щоденник як дисципліна.
Історія Гамлета не є шляхом від стріт-арту до виставкових зал. Вона про балансування між художніми середовищами як рушійну силу митця. Вулиця випробовує зустріччю з невідомим та часом ворожим, винагороджує прихильністю аудиторії, що сягає далеко за межі постійних відвідувачів галерей, вимагає впевненості у самооприявленні. “Стріт-арт ‒ це моя данина людям, моя спроба зробити щось краще”. Разом з тим, діалог із глядачем і художні пошуки Гамлет веде одразу у декількох площинах. Вулицю як простір для роботи він доповнює “білим кубом” виставкових залів. Так, наприклад, у 2013 році художник був учасником 53-го Венеційського бієнале з графічною серією “Наодинці з собою” та інсталяцією “Книга людей”. Окрім стріт-арту та виставкових проєктів митець знайшов для себе ще один художній вимір — книжкову ілюстрацію: працював над творами Андрія Платонова та Сергія Жадана.
Винайдена візуальна мова Гамлета об’єднує всі його практики. Стріт-арт, графіка, фотографія, колаж, інсталяція мають спільні візуальні риси: монохромність, урбаністичний сетінг, включення авторського тексту.
Гамлет — митець, що працює з часом. Його стріт-арт наче калейдоскопічний цикл про плинність буття і екзистенційну самотність людини у життєвоу вирі. Є й інший довготривалий проєкт.
Вже багато років митець працює над великим щоденниковим циклом. Все почалося із завершеної у 2013 році серії “Щоденник”. Тоді виникла концепція для подальшої роботи. Впродовж року художник кожного дня фіксує одне переживання і втілює його у невеликому малюнку, після чого бере рік перерви, а далі починає новий виток робочого циклу. Наразі Гамлет створив вже 5 серій: 2013 — “Щоденник”, 2015 — “Полароїди”, 2017 — “7-е правило”, 2019 — “3652019”, 2021 — “⅔”. 19 січня у харківському центрі сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” відкрилася виставка “⅔” з 365 роботами останньої серії. 18 лютого в київському Центрі сучасного мистецтва М17 митець покаже одразу два роки свого життя “3652019 + ⅔”. Презентація кожної нової щоденникової серії — обов’язковий етап у розвитку циклу.
Відкриття виставки “⅔” Гамлета Зіньківського у ЦСМ “ЄрміловЦентр”. 19 січня 2022. Фото: Андрій Яригін.
Дисцлипліна — одна з головних причин існування цього проєкту. Гамлет культивує у собі наполегливість та дисциплінованість. Проєкт, який вимагає щоденної праці, створює ідеальні умови для творчого загартовування. Особливо, коли твоя задача стати хронікером власного життя.
Цівочка спогадів, низка образів та ланцюг слів.
Відкриття виставки “⅔” Гамлета Зіньківського у ЦСМ “ЄрміловЦентр”. 19 січня 2022. Фото: Андрій Яригін.
Один день, одна ситуація, одна робота = 365 лаконічних візуальних нотаток.
Дисциплінованість проєкту має силу не тільки для митця — черга глядачів тягнеться у прихованому ритмі “від січня до грудня”. Суголосно своїй лінійній природі роботи упорядковують виставковий простір — сповільнюють хаотичне пересування залою та єднають у спільному русі, як простором, так і часом. Якщо винирнути з цієї течії, впадає в око, яке різнобарв’я людей приходить дивитися ці нотатки. Хто за естетичною насолодою, а хто, може, для того, аби дізнатися, що робив митець в його день народження.
Художник малює. Письменник пише. Гамлет малює і пише. Хто він?
У творчому доробку Гамлет зіштовхує дві повнокровні мови — слово та образ.
З позиції графіки вони обидві народжуються з лінії, але кожна розвивається в окрему систему символів. Ілюстрація, каліграфія, фігурна поезія, лубок, комікс — тільки частина найрізноманітніших способів взаємодії тексту та зображення у світовому мистецтві. Твори Гамлета стають у цей ряд пошуків співіснування двох мов.
Для митця авторський напис чи підпис — обов’язковий елемент роботи. Це не назва, не коментар чи виноска до роботи, це і не десемантизований графічний образ. Слова мають значення, вони включені до зображення і продовжують працювати як текст.
Колаж з фото робіт: Марія Варлигіна.
Цікаво, що говорити про графічний цикл Гамлета можна не тільки через призму візуальних жанрів, а й літературних.
Художник звертається одразу до двох жанрів — щоденника та нотаток. Від першого він переймає довготривалість проєкту, часову ритмічність творення та моментальність фіксації пережитого.
Автор володіє магією лаконічного нарису: “Сьогодні я зайвий”, “До вершин не дошли — только до заката”, “Новый мертвий сосед в подъезде”, “Півгодини слідкував за помаранчевим жучком”, “Добре, коли друг не старіє, а дорослішає”, “Сам собі ходив по Сам Собі Фесту”, “Шлагбаум — найцікавіше за день”… І це стисле до однієї фрази переживання для читача має вибухову силу власних асоціацій. Гамлет говорить про своє так, що воно близько відлунює у життєвому досвіді кожного. Меланхолія, іронія та сміх, замисленність, легкість, відчуття самотності, любов та сум — такі різні настрої відкривають за образом митця живу людину.
Двійник Гамлета переходить з листка на листок. Показує, але обмежує, коментує, але не пояснює. Він ніби пропонує приміряти власну оптику, але глядач не може зайняти його місце насправді — бо насправді він стає власною версією цього двійника.
Другий жанр, до якого звертається Гамлет — нотатки. Він дає митцю повну тематичну свободу, гнучкість у самооприявленні в матеріалі, підтримує афористичність. Нотатка дозволяє створити більшу дистанцію між автором та розкритою ним ситуацією, проговорювати більш завуальовано.
Фрагментарність і лаконічність кожної роботи підсвічують неоприявлене, полишене натяком, невичерпане.
Фото: Марія Варлигіна.
Що з того всього вийшло?
Якщо ви досі читаєте цей текст, то авторка статті задоволена — їй вдалося зацікавити вас у тому, що цікаво їй. Спробуємо підбити підсумки.
- Гамлет Зіньківський — художник, який працює зі стріт-артом, станковою графікою, книжковою ілюстрацією, фотографією, інсталяцією, але яку б художню площину він не обрав, перш за все відчувається його погляд як графіка.
- Дисциплінованість, послідовність, діалогічність — ключові риси митця, мінімалістичність форми, лаконічність думки — загальний підхід до роботи.
- Щоденниковий цикл, над яким митець працює вже 10 років, як і його стріт-арт, є довготривалим проєктом про зануреність у час та плинність буття.
- Гамлет виходить за межі суто візуального і працює на перетині двох мов — слова та образу. Залишаючись у полі візуального мистецтва, він продуктивно використовує літературні жанри, аби розповісти історію “одного проілюстрованого життя”.
Але що казати — треба йти та дивитися.
Відкриття виставки “⅔” Гамлета Зіньківського у ЦСМ “ЄрміловЦентр”. 19 січня 2022. Фото: Андрій Яригін.
Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту: