Головне про MBA та MIM — інсайти від випускниці IE Business School

— Коли Ви задумалися над тим, що вищої освіти в України недостатньо?

Ще в 16 років після школи в мене було дуже сильне бажання отримати освіту за кордоном. Тоді мій вибір впав на Швейцарську школу готельного менеджменту. Але через низку причин здійснити свою мрію я змогла вже в 25 років, коли розпочала навчання в IE Business School.

Багато подорожуючи і спілкуючись із тими, хто все-таки поїхав, я розуміла, що між українською і європейською освітою — прірва. Чому? У першу чергу, тому що наша освіта не розвиває в людині основного – самого процесу мислення: аналітичного, критичного і творчого. Окрім того, я завжди по-доброму дивувалась внутрішній легкості людей за кордоном та їхнім посмішкам на обличчі. Як на мене, люди в Києві дуже напружені, це відчувається. Я хотіла пожити за кордоном не туристом і приміряти на себе їхній стиль життя.

— Вам вдалося вступити на магістратуру і навчатися в Іспанії. Розкажіть, у чому відмінність між МІМ та МВА? Бо ці 2 абревіатури зустрічаються поруч досить часто

Основна і найбільша різниця між цими двома програмами — це вік студентів та їхній професійний досвід.

Програма Master in Management (MIM) була створена в Європі для молодих спеціалістів віком від 20 до 26 років з мінімальним досвідом роботи до 3 років.

Master of Business Administration (MBA) була започаткована у Штатах. Це — програма для людей старшого віку, в середньому від 27 до 35 років із досвідом роботи від 5 років. Але слід пам’ятати, що завжди бувають винятки. Для прикладу, у моєму класі була 19-річна дівчинка із Китаю, а паралельно на MBA навчалися двоє хлопців, яким було 25 років. Все залежить від того, наскільки професійно сильний у вас профайл.

— А тепер, мабуть, про найскладніше, найпоширеніше і те, про що можна розповідати вічно. Як готувалися до вступу і з чого взагалі варто починати «beginner-ам»?

Я би виокремила 4 етапи:

Перше і найважливіше — це сам вибір університету і програми. Майбутній студент повинен бути максимально проінформований щодо свого вибору. Cлід взяти до уваги такі рейтинги, як ті, що складають The Financial Times, The Guardian, The Economist та Forbes. Також зважуйте на відгуки самих випускників обраних шкіл. Це допоможе зорієнтуватися серед широкого вибору начальних закладів і дасть реальну картину про навантаження, можливі складнощі і виклики в процесі навчання.

Друге — це, звичайно, підготовка до складання іспитів. Для бізнес-шкіл це — IELTS чи TOEFL: іспити для визначення рівня володіння англійською мовою. А також варто підготуватися до GMAT чи GRE. Це — іспити із визначення математичних, аналітичних та логічних навичок.

Для ретельної самостійної підготовки я б рекомендувала низку сайтів:

• Manhattanprep.com — для GMAT та GRE. Із цікавого: дає можливість безкоштовно спробувати онлайн-заняття.
• GMATClub.com — мабуть, найпопулярніший сайт із підготовки до GMAT з купою цікавих статей, порад, форумів для дискусій та рекомендованою літературою.
• IELTSBuddy.com має всю необхідну інформацію за кожним із розділів іспиту, а також приклади, тестові завдання, поради.

Третій етап полягає в підготовці таких документів як есе, рекомендаційні листи, резюме, презентація та відеозапис на задані теми. Також університет вимагатиме оригінал та переклад диплому про першу освіту разом із додатком.

Останній етап — це підготовка документів на візу. Приймальна комісія університету та консульський відділ країни, у яку ви подаєтесь, проінформують вас, які саме документи потрібні для переїзду.

— Що було для Вас найважчим у підготовці?

Я думаю, тут моя відповідь не відрізнятиметься від відповіді більшості студентів, які хоч раз в своєму житті готувалися до здачі GMAT. Згадуючи про підготовку до цього іспиту, бачу, як зараз, ті 3 місяці безвилазних занять: у групі, з репетитором — і наодинці із підручником. Не знаю нікого, хто склав із першого разу на достатній прохідний бал. Не знаю нікого, хто готувався менше 3 місяців, зазвичай час підготовки до цього іспиту триває півроку.

Не без підстав GMAT вважається жорстким і вимогливим іспитом, оскільки це — основний критерій відсіювання слабких профайлів. Із низьким результатом по GMAT двері у будь-яку топову бізнес школу вам зачинені. Перша хороша новина – результат дійсний протягом 5 років. Друга хороша новина – IE Business School є єдиною школою в рейтингу, яка приймає на розгляд альтернативу GMAT і GRE, а саме – IEGAT. Це — розроблений внутрішній тест школи, який можна скласти лише раз — і якщо ти його провалюєш, то «привіт, GMAT».

— Розвійте міф або підтвердіть здогадки та теорії багатьох вступників: чи можливо вступити на МВА безкоштовно?

Так, це можливо. У першу чергу, завдяки наявності різних видів фінансової допомоги. Безкоштовне навчання може бути реальним завдяки комбінації стипендій, грантів та кредитів. Це означає, що кожен університет має не менше 30 фондів для фінансової підтримки кандидатів. Єдина умова –  ви вже повинні бути зараховані на програму.

Якщо ви не знайшли потрібний вам фонд під крилом університету, ви завжди можете це зробити поза його межами — для прикладу, звернувшись до організації Seedgrant.org, державного фонду країни, в яку ви подаєтеся, чи фонду публічної особи.

Крім цього, університети часто пропонують fellowships. Це — вид стипендії, яку ви відпрацьовуєте на кафедрі. Це мінімальна кількість годин адміністративної роботи. Далі — Prodigy finance. Це — молода кредитна організація, що була створена випускниками школи INSEAD і наразі фінансує студентів з усього світу для здобуття бізнес-освіти. До кредитування також слід віднести банки та самі міжнародні компанії, що фінансують навчання своїх менеджерів на MBA для підвищення їхньої кваліфікації.

— Чи не найболючіше питання: як зберегти здоровий ґлузд під час навчання з високою інтенсивністю занять та складними предметами?

Півроку — 4 години сну на добу, їжа де і коли доведеться, групова і індивідуальна робота нон-стоп в будні і на вихідних, декілька нервових зривів. Чесно кажучи, я думала, що ні морально, ні фізично я такого навантаження не витримаю. Одразу скажу, що легко не було нікому, але найважче все-таки тим, хто, по-перше, до цього не отримував освіти англійською, по-друге, у кого попередня освіта була далека від менеджменту, економіки чи маркетингу. І по-третє, просто нашим людям. Бо європейські стандарти і вимоги до якості і швидкості роботи не йдуть ні в яке порівняння з тим, що ми маємо в Україні.

Ще я иб додала, що коли на твоїх очах відраховують однокласників за неуспішність, то, знаєте, дуже мотивує не закінчити так само. Але разом із тим я вважаю, що саме такі бізнес-школи є найкращими школами життя. Це — свого роду армія в її сучаснішому і тоншому вигляді. І безперечно — це найкращий досвід, який ви можете собі подарувати.

Чому Іспанія? Я не прив’язувалась до конкретної країни при виборі. Якщо під мої критерії підпала би інша школа в іншій країні, то я б, не задумуючись, поїхала і в Штати, і в Англію, і в Швейцарію. Любов з Іспанією в мене не склалася. Чого не скажеш про університет.

— А скільки загалом триває навчання?

У моїй школі Master in Management — це 10 місяців, Master of Business Administration – 11 місяців. Але інші універсітети дадуть вам інші цифри. В Штатах, для прикладу, програми MIM не існує, а MBA — це 2 роки.

— Навчання навчанням, але ж про особисте життя ніхто не забуває, правда? Яка історія вам найбільше запам’яталася?

О, зараз буде лав-сторі! Але перед цим розкажу про те, як зазвичай проходить підготовка до іспитів в такій бізнес-школі.

Це був останній іспит другого семестру – корпоративні фінанси, моє пекло наяву. Я вам зараз поясню. У таких школах ніколи немає ніякого переліку питань, що будуть на іспиті. Підручника також немає. На одне заняття ви зазвичай готуєтесь по трьом джерелам: кейс, стаття, слайди викладача. До цього додайте відео і книги, плюс вам треба бути дуже уважним на заняттях, бо викладач може поділитися інформацію, якої немає в жодних із ресурсів.

Тепер уявіть таку підготовку до кожного із 20-30 занять в семестрі — і вам стане ясно, що готувати все (а це — неосяжний океан інформації) просто неможливо. І хоча з часом я знайшла свої алгоритми поглинання, засвоєння і аналізу інформації велетенських масштабів, в моменти відчаю, коли нічого не допомагало і ми з цифрами дивилися один на одного, як прибульці, я розуміла, що мені потрібна була допомога зі сторони.

Це якраз був той момент, коли я вперше сконтактувала з CIS Connection Club. Цей клуб об’єднував вихідців із пострадянського простору — і, як я потім дізналася, був групкою рідних мені людей. Я списалася із президентом клубу і пояснила, що мені вкрай потрібна була допомога із фінансами, а на підготовку був лише один день. Так, між іспитами ніколи не має вільних днів, сьогодні ви складаєте один іспит, завтра — одразу другий, і так увесь тиждень. При цьому ніхто не відміняє класних занять, здачі презентацій і домашнього завдання.

Президент клубу обіцяв охоче допомогти, чим зможе, і через брак вільного часу направив до мене одного з «наших». Цим «нашим» виявився студент MBA Рамі. У нас відбулась коротка ознайомча розмова — і ми швидко приступили до mock exam. Тут хочу зробити відступ: коли мова стосується будь-якого іспиту із цифрами, за тиждень вам розсилають fake exam. Це — задачі на формули, аналітику та теорії, що будуть використовуватись на іспиті. Зазвичай вони абсолютно не допомагають, бо на самому іспиті ви не побачите нічого вам знайомого із цих задач. Але це хоча б щось, аби потренувати мозок у правильному напрямку.

Це були 6 годин безперервної інтелектуальної роботи до 22:00. На «познайомитися по-людськи» вже не було ні часу, ні сил. Зранку я написала фінанси, в обід склала валізу і окрилена тим, що нарешті лечу додому, раніше ввечері лягла спати (після хронічного недосипу спати я могла тоді по 15 годин щодоби). Вуаля, 1 серпня я зустріла вже вдома.

А за місяць, коли я верталася до Мадриду, Рамі запропонував зустріти мене в аеропорту. Ми поїхали закинути речі в мою квартиру, пішли прогулятись в парк — і з того дня почали жити разом. Ось. Так і досі живемо, тільки зараз вже в Києві. Так що в бізнес-школах можна знайти навіть те, чого і не шукаєш (сміється).

— Устино, ось Ви в Києві. Куди рухатися далі після MBA тут? Наскільки допомагає освіта розвиватися далі в Україні?

Ви отримуєте повний апгрейд. Одночасно трансформуєтесь у трьох напрямках: професійно, особистісно, психологічно. Ваш менталітет змінюється. Для вас етика набирає іншого значення, ви починаєте якісно по-іншому мислити.

У мене, для прикладу, напрацювались сильні ораторські навички. Тепер для мене розмір аудиторії не має ніякого значення. Однозначно тайм-менеджмент буде у вас на найвищому рівні. Всього і не перелічиш.

Оскільки туди відбирають найкращих, рік ви будете жити серед топового інтелектуального сегменту світу. Це — можливість вчитися у найкращих представників бізнес професій, у людей із як мінімум 50 країн світу. Можливість отримати безкоштовно будь-які консультації щодо свого або сімейного бізнесу, зустріти однодумців і разом з ними створити свій стартап. До ваших послуг завжди будуть ментори, що допоможуть вести процес, якщо у вас виникнуть складнощі. Вони ж допомагають виводити стартапи на міжнародну арену до зацікавлених інвесторів.

І я не кажу вже про елементарне: ви отримаєте якісну освіту, дізнаєтесь про найсучасніші розробки, тенденції, пройдете не менше 500 реальних кейсів світових компаній, збільшите в сотні разів свій нетворкінг. Можливостей — море. Головне знати, що вам треба і як цими можливостями скористатися. Чи можливо отримати увесь цей пакет (перелічене не складає і половину такого пакету) за настільки короткий строк в будь-якому іншому місці? Ні. Інакше бізнес-школи не користувалися би таким попитом.

— Чим займаєтеся зараз у професійному контексті?

Наразі я залюбки консультую тих, хто вагається і хоче зрозуміти, чи потрібна йому бізнес-освіта. На своїх семінарах та приватних консультаціях я піднімаю завісу і розказую, що сховане за сайтами, брошурами і стінами університетів. На своїй бізнес-сторінці на Facebook під назвою Educate.yourself я ділюся цікавими статями, рейтингами, а також анонсами заходів.

Разом з тим, після такої освіти важко не задуматись про свій бізнес, чим зараз я і займаюся. Поки що не буду ділитися деталями, все на стадії переговорів. Також мене можна знайти в стартапі Discoperi. Він пропонує революційний підхід до дорожньої безпеки. Коли побачила презентацію – зачарувалася ідеєю, а для мене це головне. Мені подобається одночасно займатись декількома проектами, це допомагає тренувати мозок, залишатись гнучкою і швидко рости. Я готова до будь-яких життєвих поворотів і не маю чітких планів на майбутнє. Що точно знаю, це те, що я отримую нестримне задоволення, коли створюю.

— Чи можна після закінчення освіти працевлаштуватися за кордоном?

Можливості, звичайно, є. Все залежить від вашого профайлу: яка у вас перша освіта, де і ким ви працювали до цього, чи знаєте ви мову країни, в яку подаєтесь, і чи є хтось, хто може вас рекомендувати. Це якщо коротко.

Працевлаштування українця за кордоном — це, в першу чергу, стратегія. Ви повинні чітко знати, чим ви можете бути корисні тій чи іншій компанії та чим ви кращі за сотні і тисячі аплікантів. Це — договір купівлі-продажу, де ви і продавець, і товар, а свій товар ви повинні знати досконально. Так, українцю набагато складніше отримати менеджмент-позицію за кордоном, але це реально (і я знаю такі приклади).

Великим плюсом таких бізнес-шкіл є ярмарки вакансій, що проходять декілька разів на рік. Це — суперможливість познайомитись з рекрутером тієї компанії, що вас цікавить, показати себе і одразу пройти співбесіду. Нерідко студентів забирають прямо зі школи. Такі компанії зазвичай набирають студентів із обраних ними шкіл, бо мають довіру, перевірену часом, до цих навчальних закладів та їхніх кращих кадрів.