За декілька останніх років бізнес та громадськість створили десятки ІТ-продуктів на основі відкритих даних. Найбільш знаними прикладами є OpenDataBot, YouControl, EasyWay, bihus.декларації, DOZORRO та інші. Їх сумарна щомісячна аудиторія оцінюється від 1.4 до 4.9 млн користувачів.
Органи влади також все частіше починають упроваджувати подібні застосунки. Однак великим викликом таких проєктів є ефективність, сталість та антикорупційний вплив.
Для того, щоб підвищити спроможність державного сектору до створення ІТ-продуктів з використанням відкритих даних, була започаткована програма Open Data Mastermind. Вона допоможе держслужбовцям перетворити ідеї сервісів на готові до втілення концепції та прототипи. Проєкти, що будуть розроблені у межах програми, зможуть запобігати корупції, підвищувати ефективність і прозорість органів влади, допомагати у прийнятті управлінських рішень.
Дізнатися більше про умови участі можна за посиланням — https://odm.data.gov.ua/. Реєстрація триває до 25 січня 2021 року. Програма реалізується USAID/UK aid проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» спільно з Міністерством цифрової трансформації України. Партнер проєкту — 1991 Open Data Incubator.
Цей тест допоможе розібратися, наскільки ви володієте необхідними теоретичними знаннями та практичними навичками для створення застосунків на основі відкритих даних. Тест орієнтований переважно на державних службовців. Однак він стане також цікавим для представників бізнесу та громадськості.
1. Перший крок у створенні будь-якого IT-продукту — це визначення проблеми, яку він вирішуватиме. З якими викликами допомагають впоратись сервіси на основі відкритих даних?
Сервіси на основі відкритих даних допомагають органам влади бути прозорими й підзвітними перед бізнесом та громадськістю, що у свою чергу, допомагає боротися з корупцією і посилювати довіру громадян.
2. Проблему визначили — тепер дані! Як потрібно оприлюднювати датасети, на основі яких працюватиме сервіс?
Відповідно до статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відкриті дані мають бути машиночитаними. Тому для їхньої публікації слід використовувати формати електронних таблиць (XLS, XLSX, ODS), відкриті машиночитані формати (CSV, JSON, XML) або API. Завдяки цьому бізнес і громадськість зможуть легко включити датасети до власних вебсервісів, застосунків для смартфонів, дашбордів та інших ІТ-продуктів.
3. Гюстоне, у нас проблеми! Датасет містить брудні дані. Наприклад, дати записуються у різному форматі: 10.11.2020, 10/11/2020, 10 жовтня 2020. Однакові категорії позначаються різними назвами: «Виконано», «Виконаний», «Викон.». А ще купа інших негараздів. Яку функціональність потрібно запланувати в сервісі, щоб це більше не повторилося?
Автоматична валідація значень на основі попередньо визначених варіантів та логічних правил введення є найбільш ефективним рішенням. До речі, її можна легко налаштувати в Microsoft Excel, Google Таблицях або Libre/OpenOffice Calc.
4. Тепер переходимо до аналізу бізнес-процесів та створення моделі даних. Що ви зробите для того, щоб сервіс працював ефективно?
Варто впорядкувати процеси збору, обробки, зберігання та обміну даними. Інформація не має надлишково дубюватися. А для моделювання даних потрібно використовувати міжнародні стандарти. Наприклад, Базові словники ISA, OCDS, Popolo, Akoma Ntoso, GTFS, SDMX, DCMI Metadata Terms, Schema.org та інші.
5. Ймовірно, ваш сервіс буде працювати з інформацією про компанії. Час визначити, які дані про юридичних осіб доречно першочергово зберігати в базі даних?
Першочергово необхідно зберігати код ЄДРПОУ та найменування компаній. Найменування можна використати для зручного пошуку. А завдяки коду ЄДРПОУ легко приєднати будь-яку інформацію із зовнішніх реєстрів, зокрема розширені дані про юридичну особу з ЄДР.
6. Настав час розібратися, що ж робити з персональними даними?
Відповідно до статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». персональні дані можна оприлюднювати в датасетах за умови знеособлення або коли це безпосередньо передбачено законодавством.
7. Переходимо до прототипування функціональності. Важливо, щоб електронний сервіс допомагав боротися з корупцією. Наприклад, виявляв підозрілі записи або шахрайство. Завдяки яким технологіям це найкраще реалізувати?
Система ризик-індикаторів на основі логічних правил — це найефективніший спосіб виявляти підозрілі записи або шахрайство. Цей підхід успішно працює в багатьох сервісах, наприклад, YouControl, DOZORRO, bihus.декларації, UrbanData.
8. Час додати трохи штучного інтелекту до вашого сервісу! Однак для цього потрібно вибрати підходящий алгоритм. Що з переліченого належить до методів машинного навчання?
Алгоритмом машинного навчання є випадковий ліс (random forest). У спрощеному розумінні він допомагає здійснити класифікацію шляхом побудови численних дерев прийняття рішень.
9. Фінальна перевірка! Ваш сервіс повинен мати потужний та стійкий антикорупційний вплив. Що з переліченого є важливим для цього?
Важливими є всі три компоненти: співпраця з бізнесом та громадськістю та врахування їх думки стосовно покращення якості даних; аналіз даних і прийняття обґрунтуваних рішень для запобігання корупції (так званий evidence-based policy-making for corruption prevention); проведення заходів із заохочення використання даних, окрім того, хакатони та конкурси – важливе джерело інновацій.
10. Настав час презентації сервісу! Ваша аудиторія як ніколи серйозна — представники бізнесу, журналісти, колеги з інших органів влади. Для того, щоб їх вразити, ви вирішили розповісти про OSINT. Що ж це таке?
Open Source Intelligence або скорочено OSINT — це розвідка на основі відкритих джерел. Вона використовується для виявлення корупції та інших зловживань. Прикладом OSINT є журналістські розслідування на основі відкритих даних.
Поширити результат:
Публікацію створено у межах проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», що фінансується урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та урядом Великої Британії через UK aid. Думки та погляди, висловлені у матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства USAID, Уряду США та Уряду Великої Британії.
Автор тесту: Богдан Тишкевич
📱 Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.
Додати коментар