fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

🥊 Помилитися аби виграти. Марина Мороз: Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися»

🥊 Pomylytysja aby vygraty. Maryna Moroz: Ja vidčula, jak krov počala zalyvaty meni oči, ta podumala: «Golovne — ne zupynjatysja»
«Помилитися аби виграти» — новий спецпроєкт головного меценату українського спорту Parimatch та видання Na chasi. В межах проєкту представники українського спорту, розповідають про те, з чим свого часу не впоралися і які життєві уроки засвоїли зі своїх невдач.
«Pomylytysja aby vygraty» — novyj specprojekt golovnogo mecenatu ukraїnśkogo sportu Parimatch ta vydannja Na chasi. V mežah projektu predstavnyky ukraїnśkogo sportu, rozpovidajuť pro te, z čym svogo času ne vporalysja i jaki žyttjevi uroky zasvoїly zi svoїh nevdač.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  За підтримки головного меценату українського спорту. Parimatch. Своєю некласичною історією успіху, за якою стоїть шкільний булінг, безгрошів’я, численні травми та важка праця ділиться бійчиня ММА, перша українка в UFC Марина Мороз. Фото: Денис Лісовець. . 🤨 У тебе нічого не вийде, ти з села. Я виросла у селі в Дніпропетровській області. Мої батьки займалися фермерським господарством. Кожного дня я прокидалася о шостій ранку, аби встигнути на шкільний автобус, бо навчалася у Вільногірську. В одній з місцевих шкіл я вчилася до девятого класу. Вона вважалася в нашому місті найелітнішим навчальним закладом, там навчалися діти із заможних родин. За мене в дитинcтві замовили словечко. Але я не знайшла у цій школі підтримки ні від однолітків, ні від вчителів. Мене часто ображали, через те, що я була з села — і цим виділялася. Я любила вчитися, але через страх, приниження і постійне переживання цих образ — почала прогулювати школу. Досі не розумію, чому я це терпіла.. . . У девятому класі мене викликали до директора і сказали: Або платіть гроші за навчання, або ми не зможемо перевести тебе у десятий клас. Відповідно, ніхто не платив за цю освіту. Батьки віддали мене у сусідню школу. В той час я уже активно тренувалася й постійно мала чітку ціль: ось я закінчу школу, вирвуся з Вільногірська та поїду в Дніпропетровськ. Фото: Денис Лісовець. . 😪 Ти не прорвешся. Зараз побоксуєш трохи і підеш тренером працювати. Коли я вступила до Інституту фізкультури, думала: Я буду знаменитою спортсменкою. Хотілося прорватися на ринг. Коли ж почала займатися боксом, тренери постійно на мене тиснули, мовляв: Ти не прорвешся. Зараз побоксуєш трохи і підеш тренером працювати. В той час я зрозуміла: мені потрібно щось робити, десь брати кошти і якось заробляти на життя. У збірній мені давали папірець, на якому потрібно розписатися за костюм, кросівки, рукавиці та інші речі. І ти думаєш: А за що розписатися? Мені нічого такого ж не дали по суті. . . Забезпечити мінімально нормальне життя та тренування мені допомагали батьки. Я також мала підробіток у вільний час — мила підлоги в кав’ярні. Деякі гроші відкладала, бо хотілося собі щось купити, як будь-якій дівчині — косметику, взуття, одяг. Фото: Олег Тарануха. . Коли університетські тренери дізналися, що я пішла в ММА, говорили: Тебе там убють або покалічать. Довго мені нагадували, що у мене нічого не вийде. Навіть коли я потрапила в UFC. За час моєї кар’єри в ММА у мене було 13 боїв і 10 з них завершилися перемогами. Але були й поразки. . . Після першого бою, який програла в UFC, я була психологічно вбита і навіть боялася вийти на люди. Тоді здавалося, що мене всі знають і зараз будуть тикати і обговорювати. До того, я отримала серйозну травму. Моя помилка в тому, що я не послухала чоловіка і себе. Натомість дослухалась до свого першого менеджера. Зараз розумію, що цього не потрібно було робити. Треба завжди відчувати себе в плані боїв. Таким же був другий бій, коли я сильно захворіла. Це був тиждень після отруєння і крапельниць. Я відчувала, що не треба брати у ньому участь. Але все ж вийшла на ринг, хоч ледве стояла на ногах. Після програшів я дуже замкнулася в собі. Щоб побороти цей стан, я почала працювати з психологом. . Фото: Олег Тарануха. Мене діставали хейтери в соціальних мережах і для мене це був дуже непростий період. Після недовгої роботи з психологом мені стало краще. Але чоловік каже, що я стала жорсткішою. І завжди, коли я до цього підходжу максимально близько, мене чомусь відкидає назад. Але я знаю, що завжди знайдеться який-небудь план. Якби не було труднощів, напевно не було б так цікаво жити. Я не хочу зупинятися і сидіти в чотирьох стінах: що ти там побачиш? Потрібно завжди рухатися далі. Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: Головне — не зупинятися. . . ММА дуже травмуючий вид спорту. Травми у мене бувають дуже часто. Мені потрібно місяць-два, щоб зник страх знову виходити на ринг і боротися. У мене була дірка в нозі — мяз стиснулася і трапилася деформація. Перший час було дискомфортно і дуже страшно знову пошкодити ногу. На кожен спаринг я виходила, як на розстріл. Згодом зі мною трапилася травма ліктя. Під час бою мене вдарили в лікоть і утворилася велика гематома. Лише через місяці два я змогла працювати цією рукою. Дуже боялася, що це може повторитися. Фото: Олег Тарануха. . Всупереч усім випробуванням, мені реально подобається те, чим я займаюся. Так, я отримую травми, але й емоції також. Мені хочеться відчувати виграш. Фінансово мені теж цікаво. А кому ні? Всі говорять своїм менеджерам — давай кращий контракт з більшою сумою. За просто так я б не пішла битися і знищувати своє тіло. Дуже не люблю, коли зі мною розмовляють: Не тупи!. . . Хоч і ММА не зовсім мирний вид спорту, в житті я терпіти не можу агресії. Серед спортсменок є різні дівчата. Є ті, які часто в спортзалі спілкуються мат через мат. Я людина ніжна і мяка. Зі мною треба правильно говорити. Через це я собі дуже довго шукала тренерів. У мене нікнейм Iron Lady, тож усі вже знають, що до мене потрібно звертатися, як до Леді. Був у мене тренер в Чикаго, який постійно тюкав мене: От у тебе не така зачіска, Мені не подобатися колір твоєї кофти. Я не люблю таких людей, але вони є, і їх дуже багато. Я така найс дівчинка, але є інші дівчата. Тренери можуть на них сказати bitch!, а їм — нормально, навіть смішно. Зі мною так не можна поводитися. . Фото: Олег Тарануха. Мені ось нещодавно тренер каже: Треба тобі новину розповісти. Але після тренування. Я весь час буду ходити і думати про це. Що він хоче сказати? Може є якась неприємність? Може щось із документами не вийшло? Я плаксива взагалі. Можу спарингувати, боксувати і плакати. Тренер питає: З тобою все нормально?. А я плачу і відповідаю: Так! Хочеться відчувати, що за тебе переживають на батьківщині. . . Мені прикро, що в Україні мене мало підтримують. Дуже хочеться відчувати, що за тебе переживають на батьківщині. Адже я єдина українка в UFC. Від держави я досі ніякої допомоги не отримала. В Україні дуже повільно розвивається спортивна сфера. Багато спортсменів скаржаться, тому їдуть за кордон і не хочуть повертатися. Немає ніякої підтримки згори. Я стукаю в ці двері, але поки без результату. Наразі в Україні мене підтримує тільки бізнес, зокрема компанія Parimatch. Хоча на боях я завжди маю із собою прапор України. Виносити чужий прапор я ніколи не стану — я ж з дитинства тут. І буду продовжувати його виносити, навіть якщо мені держава не допомагатиме. Наступний поєдинок на турнірі UFС Марини Мороз проведе 5-го грудня у Лас-Вегасі проти спортсменки з Бразилії Таїли Сантос. . 💪🏻 Поради від Марини Мороз.Фото: Денис Лісовець. . 😴 Завжди знаходити час на відпочинок і відновлення. .   🤝 Працювати з командою, яка тебе підтримує. .   🥰 Слухати своє серце. .   🎯 Дізнатися, чого ти хочеш досягти, і поступово до цього йти. .
🥊 Помилитися аби виграти. Марина Мороз: Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися» 1

За підтримки головного меценату українського спорту

Parimatch

Своєю «некласичною» історією успіху, за якою стоїть шкільний булінг, безгрошів’я, численні травми та важка праця ділиться бійчиня ММА, перша українка в UFC Марина Мороз.

Досьє

Марина Мороз — Чемпіонка України та Кубка світу з кікбоксингу, чемпіонка України з боксу серед юніорів. Дебютувала у змішаних єдиноборствах у 2013 році на турнірі Oplot Challenge 89. Вона достроково перемогла і наступних п’ять поєдинків.

У 2015 році Марина підписала контракт з UFC — найпрестижнішою в світі спортивною організацією зі змішаних єдиноборств та стала першою українкою у цій лізі.

З 2019 року Марина Мороз — амбасадорка бренду Parimatch.

🥊 Помилитися аби виграти. Марина Мороз: Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися» 2

Фото: Денис Лісовець

🤨 «У тебе нічого не вийде, ти з села»

Я виросла у селі в Дніпропетровській області. Мої батьки займалися фермерським господарством. Кожного дня я прокидалася о шостій ранку, аби встигнути на шкільний автобус, бо навчалася у Вільногірську.

В одній з місцевих шкіл я вчилася до дев’ятого класу. Вона вважалася в нашому місті найелітнішим навчальним закладом, там навчалися діти із заможних родин. За мене в дитинcтві замовили словечко. Але я не знайшла у цій школі підтримки ні від однолітків, ні від вчителів.

Мене часто ображали, через те, що я була з села — і цим виділялася. Я любила вчитися, але через страх, приниження і постійне переживання цих образ — почала прогулювати школу. Досі не розумію, чому я це терпіла.

У дев’ятому класі мене викликали до директора і сказали: «Або платіть гроші за навчання, або ми не зможемо перевести тебе у десятий клас». Відповідно, ніхто не платив за цю освіту. Батьки віддали мене у сусідню школу. В той час я уже активно тренувалася й постійно мала чітку ціль: ось я закінчу школу, вирвуся з Вільногірська та поїду в Дніпропетровськ.

У мене завжди було багато мрій. Я не просто сиділа та скаржилась, що мене образили. Так, це неприємно. Але у мене було прагнення — вирватися у кращий світ і чогось добитися. Усі говорили: «Та в тебе нічого не вийде, бо ти з села. Твоїм батькам не вистачить грошей тебе кудись прилаштувати». Єдине, що у мене на той час було — тренування та сильне бажання.

Марина Мороз на рингу

Фото: Денис Лісовець

😪 «Ти не прорвешся. Зараз побоксуєш трохи і підеш тренером працювати»

Коли я вступила до Інституту фізкультури, думала: «Я буду знаменитою спортсменкою». Хотілося прорватися на ринг. Коли ж почала займатися боксом, тренери постійно на мене тиснули, мовляв: «Ти не прорвешся. Зараз побоксуєш трохи і підеш тренером працювати».

В той час я зрозуміла: мені потрібно щось робити, десь брати кошти і якось заробляти на життя.

У збірній мені давали папірець, на якому потрібно розписатися за костюм, кросівки, рукавиці та інші речі. І ти думаєш: «А за що розписатися? Мені нічого такого ж не дали по суті»

Забезпечити мінімально нормальне життя та тренування мені допомагали батьки. Я також мала підробіток у вільний час — мила підлоги в кав’ярні. Деякі гроші відкладала, бо хотілося собі щось купити, як будь-якій дівчині — косметику, взуття, одяг.

Під кінець п’ятого курсу мені набрид постійний стан безгрошів’я. Мені сказали: «Ти в збірній України? Тоді шукай гроші їхати на змагання!». Я розлютилася і відповіла: «Нічого я шукати не буду». Пішла — і два тижні не приходила на тренування.

Мені дзвонять тренери: «Якщо ти не повернешся в інститут на тренування, ми тебе “завалимо” на іспитах. Повертайся, бо на збори потрібно їхати, потрібно виступати». Я їм відповідаю: «У мене фінансів немає». А вони мені: «Через пару днів знайдемо». От знаходять вони мені гроші, я йду на іспити, складаю все, забираю документи — і більше в тих стінах не з’являюся.

🥊 Помилитися аби виграти. Марина Мороз: Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися» 3

Фото: Олег Тарануха

В той час я уже почала займатися ММА. Подумала, зможу підзаробити грошей, побачити світ. Так і сталося. Мій перший виграш був 500 доларів. Я віддала відсоток своєму тренеру і купила велосипед. Не знаю чому, але мені дуже хотілося мати гірський велосипед. Після перших боїв, за один поєдинок мені почали пропонувати уже 2000 доларів. Так усе й пішло-поїхало.

Коли університетські тренери дізналися, що я пішла в ММА, говорили: «Тебе там уб’ють або покалічать». Довго мені нагадували, що у мене нічого не вийде. Навіть коли я потрапила в UFC.

За час моєї кар’єри в ММА у мене було 13 боїв і 10 з них завершилися перемогами. Але були й поразки

Після першого бою, який програла в UFC, я була психологічно вбита і навіть боялася вийти на люди. Тоді здавалося, що мене всі знають і зараз будуть «тикати» і обговорювати. До того, я отримала серйозну травму. Моя помилка в тому, що я не послухала чоловіка і себе. Натомість дослухалась до свого першого менеджера.

Зараз розумію, що цього не потрібно було робити. Треба завжди відчувати себе в плані боїв. Таким же був другий бій, коли я сильно захворіла. Це був тиждень після отруєння і крапельниць. Я відчувала, що не треба брати у ньому участь. Але все ж вийшла на ринг, хоч ледве стояла на ногах. Після програшів я дуже замкнулася в собі. Щоб побороти цей стан, я почала працювати з психологом.

🥊 Помилитися аби виграти. Марина Мороз: Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися» 4

Фото: Олег Тарануха

Мене діставали хейтери в соціальних мережах і для мене це був дуже непростий період. Після недовгої роботи з психологом мені стало краще. Але чоловік каже, що я стала жорсткішою.

За весь період своєї кар’єри я зрозуміла, що в житті потрібно весь час боротися, тому що труднощі будуть завжди. Хочеться до чогось прийти, побудувати своє життя: щоб був будинок, сім’я, машина.

І завжди, коли я до цього підходжу максимально близько, мене чомусь відкидає назад. Але я знаю, що завжди знайдеться який-небудь план. Якби не було труднощів, напевно не було б так цікаво жити. Я не хочу зупинятися і сидіти в чотирьох стінах: що ти там побачиш? Потрібно завжди рухатися далі.

Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися»

ММА дуже травмуючий вид спорту. Травми у мене бувають дуже часто. Мені потрібно місяць-два, щоб зник страх знову виходити на ринг і боротися.
У мене була дірка в нозі — м’яз стиснулася і трапилася деформація. Перший час було дискомфортно і дуже страшно знову пошкодити ногу. На кожен спаринг я виходила, як на розстріл. Згодом зі мною трапилася травма ліктя. Під час бою мене вдарили в лікоть і утворилася велика гематома. Лише через місяці два я змогла працювати цією рукою. Дуже боялася, що це може повторитися.

Я весь час плакалась своєму чоловікові: «А якщо не пройде?» А він: «Пройде! Уже заживає. Чи мені потрібно заплатити 150 доларів за візит до лікаря, щоб він тобі ще раз про це сказав?» Я собі думаю: «150 доларів? Ні, краще ти поговори зі мною». Усе поступово проходить. З кожним тренуванням ти забуваєш про травму.

Під час одного з останніх боїв мені потрапили в голову. Я відчула, як кров почала заливати мені очі і подумала: «Головне — не зупинятися». На одну секунду мені здалося, що програла. А насправді — я встановила рекорд і всі три раунди виграла одноголосно. Мені піднімають руку — і думаю: «Боже, невже це я?». А кров — «кап-кап». У ці кілька секунд все в моїй голові перекрутилося.

🥊 Помилитися аби виграти. Марина Мороз: Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися» 5

Фото: Олег Тарануха

Всупереч усім випробуванням, мені реально подобається те, чим я займаюся. Так, я отримую травми, але й емоції також. Мені хочеться відчувати виграш. Фінансово мені теж цікаво. А кому ні? Всі говорять своїм менеджерам — давай кращий контракт з більшою сумою. За «просто так» я б не пішла битися і знищувати своє тіло.

Дуже не люблю, коли зі мною розмовляють: «Не тупи!»

Хоч і ММА не зовсім «мирний» вид спорту, в житті я терпіти не можу агресії. Серед спортсменок є різні дівчата. Є ті, які часто в спортзалі спілкуються «мат через мат». Я людина ніжна і м’яка. Зі мною треба правильно говорити. Через це я собі дуже довго шукала тренерів. У мене нікнейм Iron Lady, тож усі вже знають, що до мене потрібно звертатися, як до Леді.

В Україні є лише три тренери, яким я довіряю і які мені підходять. Раніше, скільки б я не тренувалася: у Дніпропетровську, в Чикаго, в Нью-Джерсі, я тренуюся — і терплю. Дуже не люблю, коли зі мною розмовляють: «Не тупи!», або «Що ти знову ці лосіни одягла». Наприклад, якщо вони вже старі. Ну немає у мене зараз інших. Коли я на початку кар’єри почала заробляти, намагалася все нажите відкладати. Якщо б я витрачала кошти на все підряд, нічого з цього не вийшло.

Був у мене тренер в Чикаго, який постійно тюкав мене: «От у тебе не така зачіска», «Мені не подобатися колір твоєї кофти». Я не люблю таких людей, але вони є, і їх дуже багато. Я така «найс дівчинка», але є інші дівчата. Тренери можуть на них сказати “bitch!”, а їм — нормально, навіть смішно. Зі мною так не можна поводитися.

🥊 Помилитися аби виграти. Марина Мороз: Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися» 6

Фото: Олег Тарануха

Мені ось нещодавно тренер каже: «Треба тобі новину розповісти. Але після тренування». Я весь час буду ходити і думати про це. Що він хоче сказати? Може є якась неприємність? Може щось із документами не вийшло? Я плаксива взагалі. Можу спарингувати, боксувати і плакати. Тренер питає: «З тобою все нормально?». А я плачу і відповідаю: «Так!»

Хочеться відчувати, що за тебе переживають на батьківщині

Мені прикро, що в Україні мене мало підтримують. Дуже хочеться відчувати, що за тебе переживають на батьківщині. Адже я єдина українка в UFC. Від держави я досі ніякої допомоги не отримала. В Україні дуже повільно розвивається спортивна сфера. Багато спортсменів скаржаться, тому їдуть за кордон і не хочуть повертатися. Немає ніякої підтримки згори. Я стукаю в ці двері, але поки без результату. Наразі в Україні мене підтримує тільки бізнес, зокрема компанія Parimatch.

Хоча на боях я завжди маю із собою прапор України. Виносити чужий прапор я ніколи не стану — я ж з дитинства тут. І буду продовжувати його виносити, навіть якщо мені держава не допомагатиме.

Наступний поєдинок на турнірі UFС Марини Мороз проведе 5-го грудня у Лас-Вегасі проти спортсменки з Бразилії Таїли Сантос.

🥊 Помилитися аби виграти. Марина Мороз: Я відчула, як кров почала заливати мені очі, та подумала: «Головне — не зупинятися» 7
💪🏻 Поради від Марини Мороз

Фото: Денис Лісовець

😴 Завжди знаходити час на відпочинок і відновлення

Чоловік мені постійно каже: «Відпочинь». А я не слухаю і пашу, як кінь. Мама дзвонить: «Та відпочинь». А я — як кінь. Ще чотири тренування до передишки. Я вже не йду, а повзу, бо м’язи не працюють. З часом я зрозуміла, що потрібно уміти відпочити. Інакше наслідки плачевні. Мене втома приводила до таких травм, що я думала — більше не зможу ходити. Але Бог зі мною і мені допомагає.

 

🤝 Працювати з командою, яка тебе підтримує

Колись у Чикаго в мене була команда, яка мене зовсім не підтримувала. Мені хотілося вийти на бій, відпрацювати і піти від усіх геть. Це були люди-інтригани. Скажімо, хтось із команди дивиться відео моїх минулих поєдинків, щоб зробити аналіз і сміється. «Ось, що це ти там таке робиш?», — каже мені один мексиканець. Мені неприємно. Якщо це аналіз, то давайте говорити, що потрібно виправити і на що звернути увагу, а не просто обговорювати.

 

🥰 Слухати своє серце

Потрібно йти до своєї мрії та не слухати інших. Багато людей в моєму житті намагалися нав’язати мені свою думку. Зараз я намагаюся обмежувати спілкування з людьми, які відверто маніпулюють. Мій чоловік виходив зі мною на всі бої, крім одного. Якось мені навіть нав’язали не взяти чоловіка з собою. Сказали з пресингом, кого потрібно взяти з собою на бій, а кого ні. І тоді я не чула голосу чоловіка перед боєм і програла. Я повелася на чужу думку, і це була моя велика помилка.

 

🎯 Дізнатися, чого ти хочеш досягти, і поступово до цього йти

Я дуже дисциплінована. Я завжди планую, чого хочу досягти протягом тижня, місяця та року. Весь час у мене в голові є ціль та мотивація. Без цього, напевно, я б нічого не змогла. Впевнена, так легше йти до мети.

📱 Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.

Цей матеріал виготовлено та розміщено на комерційній основі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: