🌳 Green Deal у кожен дім. Як змінить світ масштабна європейська кампанія та яким стане життя кожного українця 1

Спецпроєкт став можливим завдяки підтримці ДТЕК

Дізнатися більше

🌍 Про що взагалі мова

Щоб розібратися у питанні, спочатку потрібно познайомитися з новою термінологією. Останніми роками з’явилося багато нових слів, пов’язаних з екологією та боротьбою зі зміною клімату на планеті. Вони все частіше звучать з вуст політиків та вчених, лідерів суспільної думки та навіть блогерів. Зовсім скоро вони увійдуть і в наш повсякденний лексикон, оскільки проблема як ніколи на часі. Отже, давайте познайомимося з термінами:

🐄 Парникові гази — це група газів, які здатні поглинати тепло та утримувати його в земній атмосфері, через що середня температура Землі підвищується (парниковий ефект). Це призводить до цілої низки кліматичних змін, багато з яких є неочевидними та непередбачуваними через складність того, як влаштоване життя на Землі.

У контексті екології, найчастіше під парниковими газами мають на увазі вуглекислий газ (CO2; у подальшому ми називатимемо його «вуглець») та метан, які є найбільшими чинниками у кліматичних змінах на планеті. Збільшення частки цих газів у атмосфері на 45% відбулося через діяльність людини.

🦜 Біорізноманіття — це певна міра, яка визначає розмаїття живих організмів в рамках певної екосистеми чи у світі в цілому.

А простими словами: уявімо ліс, де росте трава, живуть зайці і вовки. Через зміну клімату трава пожовкла і висохла — біорізноманіття зменшилося. Зайцям тепер нема що їсти і де ховатися, тому вовки прискорено їх ловлять і їдять. Так, популяція зайців врешті вимре і тепер вже нема чого їсти вовкам, і вимирають в свою чергу вони.

Це дуже спрощена модель того як порушене біорізноманіття призводить до розбалансування всієї системи та врешті зникнення всього живого. Уявіть те ж саме в масштабах десятків, сотень тисяч видів. Тому так важливо берегти біорізноманіття.

〽️ Декарбонізація — тут все просто. Термін походить від «карбону» — іншої назви вуглецю. Відповідно, декарбонізація — це позбавлення від викидів вуглецю в атмосферу. Наприклад, за допомогою заміни палива чи переходу на відновлювані джерела енергії.

🚗 Вуглецевий слід — теж досить просто. Це викиди вуглецю, які виникають у результаті будь-якої діяльності. Наприклад, ви проїхалися автівкою з дому на роботу і таким чином лишили вуглецевий слід.

🌴 Кліматична нейтральність — це відсутність вуглецевого сліду у результаті діяльності. Щоб досягти кліматичної нейтральності у своєму житті, вам не обов’язково жити в шалаші і ходити на роботу пішки 15 кілометрів. Бути кліматично нейтральними можна, компенсувавши викиди парникових газів певною корисною діяльністю так, щоб у підсумку вуглецевий слід дорівнював нулю.

Умовно: полюбляєш кататися на машині кожен день — саджай по 10 дерев на рік або відмовся від м’яса (тваринництво — найбільший виробник метану, що також шкодить нашій атмосфері).

🌞 Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) — найзвичнішими для нас є, звісно, сонячна енергія та енергія вітру. Сонячні батареї можна побачити навіть у містах та на приватних будинках, а вітряки вже стали звичною частиною пейзажу півдня України. Крім цього, до відновлюваних джерел енергії можна віднести гідроелектростанції — теж знайомий українцям спосіб виробництва енергії.

Але це не вичерпний список. Люди навчилися також використовувати енергію морських хвиль, геотермальну енергію (гарячі джерела). Крім того, є біоенергетика — коли для отримання енергії використовують рослини, продукти життєдіяльності чи навіть звичайні побутові відходи.

🌍 Цілі сталого розвитку — це глобальна програма ООН, що спрямована на покращення життя на Землі. Серед 17 цілей — також досягнення повної кліматичної нейтральності на планеті.

♻️ Економіка замкнутого циклу (або інакше циркулярна економіка) — це такий підхід до виробництва чи надання послуг, що передбачає мінімальний вплив людини на довкілля. В ідеалі, в такій економіці будь що, зроблене людиною, можна буде переробити та повторно використати, не створюючи відходів.

У цілому, це все, що необхідно знати, щоб розібратися у питанні. Не складно, еге ж? Тепер давайте до суті.

🤔 Що таке European Green Deal

У грудні 2019 року новообрана Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн запропонувала широкомасштабний план законодавчих змін та інвестицій під назвою European Green Deal («Європейський Зелений Курс»).

План передбачає зменшення викидів парникових газів у Європейському Союзі на 50-55% до 2030 року та досягнення повної кліматичної нейтральності до 2050 року. Для цього змінюватимуть законодавство, інвестуватимуть у зелені технології та їх імплементацію, а також допомагатимуть найбільш вразливим регіонам ЄС почати жити по-новому.

Наше суспільство і наша планета стануть більш здоровими, якщо ми будемо інвестувати у відновлювану енергетику, їздити на чистих автомобілях, модернізувати наші будівлі та зробимо їх більш енергоефективними, якщо купуватимемо сталу їжу, повторно використовуватимемо матеріали, а не викидатимемо їх, чи вироблятимемо сталь з низькими викидами вуглецю

Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії

На реалізацію програми планували виділити 1 трильйон євро протягом наступних 10 років. Окремо, Європейський Союз виділяє ще 100 мільярдів на так званий The Just Transition Mechanism — Механізм справедливого переходу. Ці гроші підуть на те, щоб згладити наслідки переходу до нової економіки для людей.

Водночас, ці витрати не будуть марними, і мають дуже швидко принести значущі результати. Наприклад, реалізація цілей програми дасть щорічне збільшення ВВП кожної країни ЄС у середньому на 2%. Це серйозні темпи — наприклад, у 2019 економіка Франції виросла на 1,3%, а Польщі — на 4,1%. До речі, що таке ВВП, як його рахують та що він показує, читайте у нашому матеріалі🌳 Green Deal у кожен дім. Як змінить світ масштабна європейська кампанія та яким стане життя кожного українця 2🤑 Як бути в курсі того, що відбувається в економіці. Пояснюємо за 10 хвилин.

Крім того, у ЄС вважають, що імпорт енергоносіїв таким чином знизиться на 70%, що заощадить країнам ЄС до 3 трильйонів євро кожного року, і це точно позначиться на гаманцях європейців у позитивний бік.

Чому Green Deal так називається

Як не дивно, але історія цього поняття бере свій початок у Америці початку XX століття. Не хвилюйтеся, зараз не буде нудної лекції з історії. Якщо коротко, то президент США Франклін Рузвельт у 30-х роках минулого століття запропонував низку масштабних заходів для виходу американської економіки з Великої депресії під загальною назвою New Deal («Нова угода»). Реформи виявилися настільки успішними, що США врешті решт стали країною-лідером вільного світу, а президент Рузвельт — національним героєм.

У 2007 році журналіст Томас Фрідман вперше застосував термін Green New Deal для того, щоб пояснити як зелена енергетика може стати новим двигуном американської економіки. Обсяги необхідної підтримки та законодавчих змін для реалізації цієї мети порівнюють з програмою Рузвельта. Сьогодні у США Green New Deal перетворилася на політичну платформу.

Але поки у Америці тривають суперечки навколо програми, у Європі взяли термін на озброєння.

👨‍👨‍👧 Як на життя пересічного європейця вплине European Green Deal?

Радикально. Європейський Союз стикнеться з необхідністю повністю змінити свій спосіб життя, аби покращити екологію та стати на шлях сталого розвитку.

Курс складається з багатьох напрямів, більшість яких вплине на життя пересічних громадян безпосередньо — перерозподіл та створення робочих місць, зарплати, бізнес-можливості і зміна дуже багатьох звичних речей.

🔋 Чиста, доступна та безпечна енергія

Що буде
Що зроблять для цього Що зараз
Ринок енергії стане єдиним. Так, наприклад, родина з Іспанії зможе купляти електроенергію в постачальника з Польщі. Це збільшить конкуренцію та позитивно вплине на якість та вартість послуг
Остаточно сформують Енергетичний Союз та єдиний енергетичний внутрішній ринок Споживання енергії відповідає за 75% парникових газів, що викидає в атмосферу ЄС
Енергія для кінцевого споживача в цілому стане дешевшою через те, що її більшість вироблятиметься в межах ЄС
Об’єднають енергетичні мережі різних країн у єдину європейську мережу 94% транспорту використовує викопне паливо, 90% цього палива імпортується
Чистіше повітря, покращення здоров’я та якості життя громадян
Зменшать споживання та розвиватимуть побутові джерела енергії Попри те, що оптові ціни на закупи електроенергії для ЄС — досить низькі, ціни для кінцевого споживача постійно зростають
Інвестуватимуть у альтернативну енергетику та розробку нових технологій 53% енергії, що споживає ЄС, імпортується
Енергетичні системи застарілі і не підготовлені для викликів майбутнього
В середньому, лише 17,5% енергії отримується з відновлюваних джерел

⚙️ Промисловість чистої та замкнутої економіки

Що буде
Що зроблять для цього Що зараз
Товари мають стати дешевшими, адже потрібно буде менше нової сировини для їхнього виробництва
Посилять вимоги до якості: тривалості використання, змісту токсичних матеріалів, енергоефективності Виробники витрачають 40% своїх коштів на нові матеріали для виробництва товарів
Подешевшають зарядні пристрої, кабелі тощо
Забезпечать споживачеві «право на ремонт» — доступ до запчастин та ремонтопридатність в принципі Половина викидів парникових газів та 90% втрати біорізноманіття спричинена видобутком та обробкою ресурсів
Стане набагато менше сміття
Буде створений єдиний зарядний пристрій для всіх смартфонів незалежно від виробника Щорічні обсяги сміття збільшаться на 70% до 2050 року
Завдяки законодавчо встановленому «праву на ремонт», жоден виробник не зможе змусити вас купляти новий пристрій у разі, якщо старий зламався (наприклад, через недоступність певних запчастин для ремонту)
Збільшать частку переробленої сировини у складі товарів. Також викупатимуть стару електроніку для переробки і заборонять знищувати непродані товари Менш, ніж 1% одягу переробляється для повторного використання
Товари в цілому стануть більш надійними та довговічними
Менш, ніж 40% електронного сміття перероблюється
Перебудова індустрії за принципом циркулярної економіки може дати до 700 тис. робочих місць до 2030 року
В середньому, лише 17,5% енергії отримується з відновлюваних джерел

Іноді виробники вже на етапі виробництва закладають певний термін, після якого товар навмисне функціонуватиме гірше попри те, що ще має ресурс для нормального використання. Це робиться для того, аби стимулювати вас купувати нові моделі частіше. Це називається «заплановане застарівання».

В рамках Green Deal Європейський Союз планує протидіяти цьому маркетинговому прийому.

🏗 Енерго- та ресурсоефективні будівлі

Що буде
Що зроблять для цього Що зараз
Зменшені платіжки за опалення та кондиціонування (електрику)
Додатково виділять 325 мільярдів щорічно на масштабну програму реновації будівель 80% будівель, які існуватимуть у 2050, вже збудовано
Комфортні умови проживання — навіть у старих будинках
Інтеграція до будівель сонячних електростанцій або панелей та акумуляторних батарей 97% з них потребують реновації для того, щоб досягти цілей Курсу
Вагомий внесок до повної енергонезалежності ЄС
Реновація відбувається зі швидкістю 1% будівель на рік, тоді як потрібно не менш як 3% на рік

🚃 Стала та розумна мобільність

Що буде
Що зроблять для цього Що зараз
Розвинута інфраструктура для електрокарів
Більшу частину вантажів, що наразі перевозять по дорогах, перевозитимуть залізницею або річковим транспортом Забруднення повітря відповідає за 80 000 передчасних смертей на рік у Європі
Зменшення заторів, вільні дороги
Створять системи «розумного» керування дорожним трафіком — на основі цифрових технологій та штучного інтелекту Майже 72% викидів парникових газів від транспорту спричиняють автомобілі — пасажирські та вантажні
Більш вільний вибір транспорту, яким можна дістатися бажаної локації
Збільшать податкове навантаження на транспорт, який найбільше забруднює повітря
Зменшення транспортних витрат для бізнесу
Побудують більш як 1 мільйон станцій підзарядки та заправки для електромобілів — таких на дорогах очікують понад 13 мільйонів вже за 5 років
Чисте повітря у містах
Стимулюватимуть використання різного транспорту протягом однієї поїздки: на кожній ділянці — найбільш ефективний. Для цього створюватимуть транспортні хаби та єдині квитки на кілька видів транспорту.
Модернізація міського громадського транспорту та стимулювання використання велосипедів чи персонального електричного транспорту

🥬 «З ферми на виделку»

Це стратегія з незвичною назвою, що змінить індустрії виробництва та споживання їжі.

Що буде
Що зроблять для цього Що зараз
Більш якісні продукти
Зменшать на 50% використання хімічних пестицидів до 2030 Аграрна індустрія відповідальна за 10,3% викидів парникових газів, 70% з них припадають на тваринництво
Більша поінформованість споживача про те, що він споживає
Боротимуться з виснаженням грунтів, щоб овочі, фрукти, зернові не втрачали поживні речовини — це водночас зменшить використання добрив на 20% 68% сільськогосподарської землі віддано під тваринництво
Здешевшання органічної та корисної продукції, здорожчання «джанкфудів» — шкідливої їжі
Зменшать продажі антибіотиків для тварин на 50% Резистентність до антибіотиків, що викликана їх надмірним використанням у тваринництві, призвела до 33 тис. додаткових смертей на рік
Більше людей купуватиме продукти місцевих фермерів — це покращить становище малого та середнього бізнесу
Віддадуть 25% сільськогосподарської землі для органічного фермерства — без використання синтезованих добрив тощо Нездорове харчування стало причиною 950 000 смертей у 2017 році або приблизно 20% щорічно
Збільшать фокус на здоров’ї свійських тварин — якості їхньої їжі та догляду за ними, аби зменшити необхідність у медикаментах
Змусять виробників їжі змінювати рецептуру та формули з фокусом на виробництво більш здорової їжі
Обмежать маркетингові активності, які стимулюють споживання м’яса, а також цукру, жиру та солі
Країни ЄС розроблять більш гнучку систему ПДВ (податку на додану вартість), яка дозволить стимулювати виробництво органічної продукції Натомість, виробники, що лишають великий вуглецевий слід, можуть стикнутися з додатковими зборами
На упаковці деяких продуктів змусять вказувати місце походження його складових

🦖 Відновлення біорізноманіття

Що буде
Що зроблять для цього Що зараз
Ми і наші діти ще побачимо у дикій природі багатьох тварин, які вважаються близькими до вимирання
Щонайменше 30% землі та морів ЄС стануть захищеними територіями 75% виробництва рослинної їжі у світі залежить від запилення тваринами
Збереження популяцій риби та відповідальне рибальство призведе до збільшення прибутків на 49 мільярдів євро щорічно
До 2030 року висадять, щонайменше, 3 мільярди дерев За останні 40 років глобальні популяції тварин впали на 60% в результаті активності людини
Загалом, вигода від імплементації програми збереження біорізноманіття оцінюється у 1 до 100: тобто, кожне 1 євро, вкладене у програму, принесе 100 євро прибутку
Щонайменше 25 000 кілометрів річок повернуть до природного стану (приберуть греблі та інші перешкоди, що заважають вільній течії) 75% поверхні Землі було змінено людиною — жива природа залишилася лише на маленькому клаптику планети
На відновлення біорізноманіття виділятимуть щонайменше 20 мільярдів євро на рік Світ врачає до 18,5 трильйонів євро на рік через зміни ландшафту та до 10,5 трильйонів євро через деградацію грунтів
Зменшення біорізноманіття призводить до зменшення врожаю, вилову риби та збільшує втрати від потопів та інших катастроф

Окремо варто розповісти про ініціативу ЄС, яка введе вуглецеві тарифи. У Європейському Союзі розуміють, що вони не живуть у вакуумі. Будучи впливовим гравцем на міжнародній арені та величезним споживчим ринком, ЄС хоче спонукати і решту світу ставати кліматично нейтральною.

🛑 Вуглецеві тарифи

Вуглецевий тариф — це додаткове мито на імпорт товарів з великим вуглецевим слідом до ЄС. Тобто, якщо ви виробляєте свій товар у неекологічний спосіб та хочете його продавати громадянам Євросоюзу, вам потрібно буде заплатити додатковий податок. Це позначиться на ціні товару — для кінцевого споживача він стане дорожчим, а значить набагато менш привабливим за більш екологічну альтернативу.

💰 Механізм справедливого переходу

У керівництві ЄС розуміють, що зміни таких масштабів зачіпають всі верстви населення як всередині блоку, так і в країнах-партнерах. Тому там продумали низку заходів, об’єднаних у програмі Механізму справедливого переходу.

Це пільги, субсидії, інвестиції та пряма фінансова допомога, що призвані допомогти всім пережити перехід до кліматичної нейтральності безболісно. Для цього окремо виділять 150 мільярдів євро.

У ЄС проживає понад 400 мільйонів людей. У 2019 році блок імпортував товарів більш як на 2 трильйони євро. Це вкрай привабливий ринок з платоспроможним населенням. Тому вуглецеві тарифи ЄС можуть стати ключовим чинником змін на всій планеті.

Європейський Зелений Курс — це величезний виклик. Разом з тим, він відкриває безпрецедентні можливості, і це тим паче актуально для України, яка прагне вступити до ЄС. European Green Deal може стати нашим квитком на цей потяг.

💙💛 А що з цим в Україні?

Європейський Зелений Курс вперше був представлений у грудні 2019 року, а вже в січні участь української енергетики у цій програми обговорювали на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Компанія ДТЕК, найбільший приватний інвестор в енергетику України, організувала круглий стіл.

Ми хочемо і можемо розповісти світу власні історії успіхів, які побудовані на європейських цінностях та є прикладами відповідального ведення бізнесу

Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК

Попри те, що Україна поки не є членом ЄС, ми вже можемо не лише зробити вагомий внесок у Європейський Зелений Курс, але й отримати значні переваги у всіх вимірах: політичному, енергетичному, економічному та навіть персональному.

Не секрет, що Україна наразі не є найпрогресивнішою країною світу у питанні кліматичної нейтральності та екології. Проте, ситуація вже змінюється на краще і Зелений Курс, якщо правильно ним скористатися, може відкрити багато можливостей для покращення нашого життя, прискорення економіки та інтеграції України до ЄС.

Сьогодні в Україні фактично діють лише три суттєвих ініціативи, які наближають нас до статусу кліматично нейтральної країни.

  1. Запроваджений у 2011 році «екоподаток» на викиди СО2, інших шкідливих речовин, радіоактивні відходи тощо. Він діє на стаціонарні джерела викидів — тобто, здебільшого, промислові підприємства. У 2019 році ставка податку на викиди СО2 зросла у 25 разів — до 10₴ за тонну. Минулого року екоподатку зібрали сумарно трохи більш ніж на 6 мільярдів гривень. Ці гроші витрачаються на охорону довкілля.
  2. Пільги на імпорт електромобілів в Україну. Для того, щоб ввезти електромобіль, необхідно сплатити лише спеціальний акциз, що залежить від ємності акумулятора. А від сплати мита та ПДВ імпортерів звільнили, що робить ціну покупки автівки на електродвигуні привабливою. Пільги діятимуть до 31 грудня 2022 року, але мають шанс на подовження.
  3. «Зелений тариф». Це спеціальна ціна, за якою держава закуповує електроенергію, вироблену приватними сонячними та вітровими установками. Так держава стимулює будівництво нових потужностей відновлюваної енергетики. Установку може поставити собі будь-хто. Наприклад, домашня сонячна електростанція коштує від 140 000₴, а термін її окупності становить від 5 до 7 років.

Зелений тариф зазвичай є вищим за звичайні тарифи, за якими держава закуповує енергію. Це є розповсюдженою практикою стимулювання генерації ВДЕ.

Наприклад, у сусідній Польщі зелений тариф коливається від 4,95₴ до 5,94₴ за кіловат енергії в залежності від потужності вітряків та сонячних станцій. Ми не пасемо задніх у впровадженні зеленого тарифу, але після нещодавнього меморандуму між інвесторами у ВДЕ та урядом, зелений тариф дещо знизили.

Таким чином, український зелений тариф для збудованої, наприклад, у 2016 році СЕС буде становити від 4,95₴ до 5,57₴, тобто приблизно зрівняється з нашими західними сусідями. Проте, враховуючи гірший інвестклімат та інші перепони, експерти кажуть, що це знизить темпи переходу України на відновлювані джерела енергії.

Зелений тариф, за планами, діятиме до кінця 2029 року.

В цілому, згідно з проєктом Концепції «зеленого» енергетичного переходу України, який представили на початку 2020 року, ми також маємо стати повністю кліматично нейтральними до 2070 року. Проте, ця мета є менш амбітною порівняно з ЄС, а Зелений Курс може нести виклики для української економіки вже зараз. Для того, аби перетворити їх на можливості, потрібно докласти зусилля.

🛠 Що потрібно зробити

🛑 Вуглецеві тарифи

Головним викликом для української економіки сьогодні є вуглецеві тарифи. Вони можуть значно ускладнити український експорт до ЄС — від електроенергії до звичайних товарів.

Якщо українські виробники й надалі вироблятимуть товари у неекологічний спосіб, вони будуть змушені платити вуглецевий тариф. Це зробить їхні товари дорожчими і менш конкурентними.

Водночас, якщо ми швидко адаптуємося до нових вимог ЄС, то навпаки зможемо зайняти ніші тих країн, які просуватимуться повільніше у перетворенні свого виробництва за принципами сталого розвитку. Так, Україна може зайняти традиційне місце африканських та азійських країн, які сьогодні відповідають за 56% європейського імпорту та, здебільшого, не дуже опікуються питаннями екології.

♻️ Економіка замкнутого циклу

Сьогодні Україна навіть не починала перебудовувати свою економіку за цими принципами. Наприклад, за оцінками експертів, в Україні переробляють лише від 3 до 6% сміття — все інше відправляється на сміттєзвалища. А це взагалі попередній етап перед організацією економіки замкнутого циклу.

Проте, навіть за такого рівня розвитку циркулярної економіки, Україна може стати частиною перетворення європейської індустрії. Почати можна з того, що вбудувати свої підприємства у виробничі ланцюжки Європейського Союзу, стати ланкою промислових процесів.

🚛 Викиди з транспорту

90-95% викидів забруднюючих речовин до повітря у містах відбувається через транспорт. Транспортна стратегія України до 2030 року, схвалена у 2018, містить зменшення обсягу викидів парникових газів від транспорту до 60% від обсягів 1990 року. Також вона передбачає, що 75% внутрішнього транспорту буде електричним вже за 10 років.

🍽 Аграрна індустрія

Сільське господарство в Україні є однією з найважливіших галузей — в тому числі, експортних. Вона робить внесок до ВВП України на рівні 10%, та складає 40% всього українського експорту.

Тут для нас відкривається величезна можливість стати одним із головних експортерів органічної продукції до країн ЄС, не кажучи вже про розвиток внутрішнього ринку. Сільськогосподарської землі в України — більш ніж 41 мільйон га, з яких 79% — це землі, де щось вирощують. За оцінками експертів, 4 млн га таких земель вже можна використати під органічне виробництво. Натомість, наразі цей показник складає лише 309 тис. га, тобто потенціал збільшення органічної продукції — щонайменше у 10 разів!

💡 Енергетика

У 2019 році 3,6% електроенергії в Україні було згенеровано відновлюваними джерелами без урахування гідроелектростанцій. Якщо додати їх, вийде 8,7%.

Водночас, у ЄС ця частка складає 23,8% та 34,6% з ГАЕС. Ця частка лише збільшилася під час карантину: у першому півріччі 2020 частка зеленої енергії у загальній генерації ЄС становила 40% і вперше в історії перевищила видобуток енергії з викопних джерел, який становив 34%.

Цей сектор в Україні зростає дуже динамічно. Лише ДТЕК, найбільший приватний інвестор у зелену енергію в Україні, за 2019 рік побудував 740 МВт зелених потужностей, довівши загальний обсяг до 1 ГВт. Загалом минулого року в експлуатацію ввели 4,5 ГВт потужностей відновлюваної енергетики.

Меморандум, про який ми розповідали вище, знизить темпи розвитку галузі, оскільки інвестувати у ВДЕ стало не так вигідно як раніше.

***

Приєднання України до Європейського Зеленого Курсу докорінно змінить життя кожного українця вже у найближче десятиліття. Як саме, читайте далі — а детально ми розкриємо цю тему вже у недалекому майбутньому.

😱 Чого очікувати кожному українцю

Попри те, що Україна не входить до ЄС, Європейський Зелений Курс вплине не лише на наші відносини з сусідами — зміни чекають на нас і зсередини.

  • Вуглецеві тарифи призведуть до того, що українському бізнесу, який хоче вийти на ринки ЄС, доведеться адаптувати своє виробництво до нових екологічних стандартів. Заводи, фабрики, ферми та інші виробництва стануть менше забруднювати довкілля, а отже повітря, річки та моря стануть чистішими.
  • Нові вимоги до якості товарів також вплинуть на український ринок, адже тримати різні виробничі лінії для внутрішнього та зовнішнього ринку, найчастіше, недоцільно. Таким чином, товари стануть якіснішими.
  • Водночас, якщо бізнес успішно зможе адаптуватися до нових умов, можемо очікувати суттєве зростання українського експорту до ЄС. Зокрема, це стосується і величезного сектору державних закупівель країн ЄС, до якого український виробник, що дотримується певних стандартів, матиме доступ. Все це означає зростання української економіки, вищі зарплати та нові робочі місця.
  • Разом з тим, Європейський Зелений Курс передбачає нефінансову звітність підприємств — тепер бізнес звітуватиме перед державою не лише за прибутки та сплату податків, але й за вплив на довкілля. Це зробить бізнес більш відповідальним стосовно забруднення.
  • Робочі місця у неекологічних галузях скорочуватимуться. Зокрема, варто очікувати закриття вугільних шахт та трансформацію вугільних регіонів. Натомість, нові можливості з’являться у відновлюваній енергетиці — на будівництві потужностей та їх обслуговуванні
  • Вже у найближчі роки українці мають навчитися сортувати сміття та здавати його на переробку. Це також нові можливості для бізнесу та нові робочі місця у сфері циркулярної економіки
  • Українські міста ставатимуть «смарт»: трафіком, громадським транспортом, освітленням, водо-, тепло- та електропостачанням керуватимуть програмні алгоритми, орієнтовані на найефективніше використання ресурсів
  • Набере популярність органічна продукція. Замість експериментальних ініціатив окремих бізнесів органічні продукти стануть повноцінним та потужним ринком. Разом із зменшенням викидів у атмосферу та забруднення річок і землі, це призведе до покращення здоров’я українців

💪 Висновки

Пандемія COVID-19 та карантин не лише не зупинили Євросоюз у бажанні перетворитися на кліматично нейтральний блок, але навіть посилили мотивацію до переходу. Так, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен сказала:

Користуючись Європейським Зеленим Курсом як компасом, ми можемо перетворити кризу, яку спричинила ця пандемія, на можливість перебудувати наші економіки по-іншому та зробити їх більш пристосованими

Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії

Назвавши Курс «мотором відновлення», чиновниця підтвердила, що Європейський Союз не зійде зі шляху повної відмови від неекологічного способу життя.

Якщо ми вчасно застрибнемо на цей потяг змін, він може довезти нас до членства в ЄС, та головне — лише за одне десятиліття Україна може перетворитися на країну здорових, заможних та щасливих людей.

📱 Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.

Цей матеріал виготовлено та розміщено на комерційній основі.