Реклама

😒 Як стрес змінює мозок та що допоможе впоратися з ним

Якщо ви нервуєте під час складання іспиту чи виступу на конференції, турбуватися не варто, адже невеликий стрес у таких ситуаціях — це нормальна частина повсякденного життя. Проте, хронічний або постійний стрес має величезний вплив на наш мозок, збільшуючи ризики фізичних та психологічних проблем.
Čytaty latynkoju
😒 Як стрес змінює мозок та що допоможе впоратися з ним
  1. Головна
  2. Суспільство
  3. 😒 Як стрес змінює мозок та що допоможе впоратися з ним
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Якщо ви нервуєте під час складання іспиту чи виступу на конференції, турбуватися не варто, адже невеликий стрес у таких ситуаціях — це нормальна частина повсякденного життя. Проте, хронічний або постійний стрес має величезний вплив на наш мозок, збільшуючи ризики фізичних та психологічних проблем.

❓ Чим небезпечний хронічний стрес

Постійний стрес запускає хронічні запалення в організмі, які можуть призвести до проблем зі здоров’ям, серед яких захворювання серця та діабет.

Крім цього, запалення негативно впливають на мозкові системи, пов’язані з мотивацією та розумовою спритністю. Наприклад, підвищення рівня гормону кортизолу, спричинене стресом, перешкоджає здоровому сну.

До того ж, хронічний стрес часто призводить до депресії, що є провідною причиною інвалідності у всьому світі. Люди, які одного разу пережили депресію, схильні до рецидивів (повторних проявів депресії у майбутньому).

? Наслідки депресії

Депресія спричиняє проблеми як у неемоційних сферах, таких як планування та вирішення проблем, так і в емоційних та соціальних сферах, наприклад з’являється упередження до негативної інформації, яку ви просто відмовляєтеся помічати.

Стрес також може порушити баланс між раціональним мисленням та емоціями. Наприклад, стресова новина про глобальне поширення нового коронавірусу змусила людей накопичувати засоби для дезінфекції рук та туалетний папір. Магазини спорожніли, попри запевнення уряду, що товарів вистачить на всіх.

Причину такої поведінки пояснити досить просто, адже в умовах стресу ділянки нашого мозку активізують функції пов’язані з патологічним накопиченням. Тобто стрес підвищує ірраціональні страхи, які перевершують звичну здатність мозку до холодного та раціонального ухвалення рішень.

Окрім депресії та тривоги, хронічний стрес є однією з головних причин появи симптомів вигорання на роботі. Згадайте, коли ви востаннє з радістю йшли на роботу. Якщо давно, то можливо, саме зараз час змінити щось у житті.

? Що допоможе подолати стрес

Найперше — це фізичні вправи, які збільшують нейрогенез (вироблення нових клітин головного мозку) у таких важливих областях, як гіпокамп. Це частина головного мозку, яка відбповідає за перехід короткочасної пам’яті у довготривалу та бере участь у формуванні ваших емоцій. Зменшення об’єму гіпокампу є однією з перших ознак хвороби Альцгеймера. Тому фізичні вправи допоможуть покращити ваш настрій, пам’ять, загальне самопочуття та, звичайно, фізичне здоров’я.

Ще один ключовий спосіб подолати стрес — спілкуватися з близькими людьми навколо вас, наприклад, з родиною, друзями чи навіть сусідами. Відпочинок та взаємодія з людьми відволікають вас від негативних думок та, головне, допомагають зменшити почуття стресу.

Навчання — менш очевидний, але не менш ефективний спосіб, який призводить до пізнавального резерву. Дослідження доводять, що запас наукових здібностей забезпечує захист під час негативних життєвих подіях.

Також пам’ятайте про волонтерську діяльність або пожертвування на благодійність, які активізують систему винагород у вашому мозку та сприяють позитивним почуттям у житті.

❗ Важливо

Коли ви переживаєте хронічний стрес, не чекайте, що все вирішиться само собою, бо «час лікує». Раннє виявлення проблеми та ефективне лікування — це запорука хорошого результату та самопочуття. 

Дійте цілісно, ​​одночасно поліпшуючи настрій, мислення та фізичне здоров’я. Тоді не доведеться чекати, поки вас переповнить стрес. Зрештою, важливо, щоб ми вчилися з раннього віку підтримувати наш мозок протягом всього життєвого шляху.

Адаптований переклад зі статті на сайті The Conversatiom Барбари Жаклін Саакян, професорки клінічної нейропсихології Кембриджського університету; Крістель Ленглі, наукового співробітника докторантури, когнітивної нейрології Кембриджського університету, та Музаффер Касер, клінічного викладача Кембриджський університет за ліцензією Creative Commons.

Na chasi активно висвітлює тему пандемії коронавірусу у світі та в Україні. Ми ретельно перевіряємо всю інформацію перед публікацією. Всі матеріали за цією темою ви можете знайти під спеціальним тегом.

А найважливіше ми зберемо для вас тут:

Самоізоляція — не дуже веселе заняття. Як краще проводити час вдома, ми теж знаємо і розповідаємо:

Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.

Share
Написати коментар
loading...