Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć

Na chasi разом з українцями, які змінюють нашу країну, розповідає про ключові перемоги українського суспільства, щоб довести, що ми маємо чим пишатися.
Na chasi razom z ukraїncjamy, jaki zminjujuť našu kraїnu, rozpovidaje pro ključovi peremogy ukraїnśkogo suspiľstva, ščob dovesty, ščo my majemo čym pyšatysja.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Гортаючи стрічку новин, ми часто спостерігаємо суцільний негатив. Ціни ростуть, перспектив та можливостей ніяких, а найкращий вихід – втекти до іншої країни. Знайома ситуація? Але це неправда. За 28 років незалежності Україна переживала і злети, і падіння, проте завжди поруч були люди, які своїми діями доводили, що ми маємо чим пишатися. Разом з такими українцями Na chasi розповідає про ключові перемоги нашого суспільства. На сьогодні благодійність – це одна з головних складових успішного розвитку держави, бо саме зміцнення економіки та покращення рівня життя змушує компанії та людей замислитися над доброчинністю. Так минулого року Україна вперше офіційно долучилася до всесвітнього благодійного руху #GivingTuesday. Також не забуваймо про початок роботи SMS, які дозволяють переказувати гроші на благодійність за допомогою звичайних повідомлень. Завдяки цим та багатьом іншим проєктам Україна посіла випередила Польщу, Естонію, Грузію та посіла найвищу сходинку у світовому рейтингу благодійності World Giving Index за роки незалежності. Про це розповідає Марія Артеменко, засновниця Центру розвитку благодійності, БФ Клуб Добродіїв, одна із ініціаторок #ЩедрийВівторок в Україні. За результатами останніх досліджень, в Україні розпочався етап нового усвідомлення ролі екології у житті людини.  93% українців вважають охорону довкілля важливою проблемою, а 87% впевнені, що можуть особисто відігравати роль у захисті українського довкілля. Такі самі показники спостерігаються у країнах ЄС.  Важливо, що українці не лише почали замислюватися над ситуацією, а й робити конкретні дії для поліпшення екологічної ситуації. 78% готові сортувати сміття, а 60% купувати товари в упакуванні, що переробляється. А ще цьогоріч в Україні відбувся День без поліетилену, у який всі охочі спробували обійтися без пластикових пакетів. Про це розповідає Анна Михайлицька, екоблогер, автор проєкту Купуй свідомо. За два роки дії безвізу українці здійснили понад 42 млн поїздок до країн ЄС. Скасування віз не тільки зробило подорожі простішими, але й вплинуло на ринок пасажирських перевезень в країні. На ринок зайшло багато нових авіаперевізників та кілька лоукостів, серед яких — два українських. Збільшення кількості авіакомпаній призвело до зростання конкуренції та відповідно зниженню цін на квитки. Сьогодні українці можуть полетіти за кордон всього за 500 грн чи навіть дешевше. Що далі казати, якщо авторка матеріалу редагує останні фрагменти цього тексту в літаку на шляху до Дортмунда. Головна перевага безвізу – це простота мандрівок. Якщо раніше поїздка у Європу сприймалася, як виняткова подія, то зараз це інколи швидше, ніж поїхати мандрувати Україною на Інтерсіті. Про це розповідає Андрій Буренок, засновник сервісу TripMyDream. У глобальному суспільному житті дедалі більшу роль відіграють міста, що подекуди стають впливовішими, ніж держави. Україна також достатньо урбанізована країна. За даними Держстату, сьогодні близько 70% українців проживають саме у містах. Тож урбаністика наразі одна з найважливіших сфер для будь-якого міського муніципалітету. Як зробити так, щоб кільком мільйонам осіб комфортно жилося в одному місті? Після революції у 2014 році в Україні спостерігається бум місцевого активізму. З‘являється багато ініціатив, впроваджуються електронні системи, розробляються нові концепції проєктування та запозичуються кращі приклади європейських міст. Позитивні зміни відбуваються постійно. Наприклад, 5 серпня на Подолі відкрили наземний пішохідний перехід через вулиці Нижній і Верхній Вал на перехресті з Костянтинівською. Про це розповідає Іван Вербицький, керівник урбаністичних проєктів Аналітичного центру CEDOS, редактор Mistosite. Ми живемо у час, коли технології змінюють світ щосекунди. Не даремно, слова штучний інтелект, стартап та IT можна почути звідусіль не тільки у світі, але і в Україні. За останні декілька років стартап-індустрія в Україні значно зросла. Минулий рік став рекордним за обсягом коштів, які привернули технологічні стартапи в Україну — близько $290 млн інвестицій. Майже $20 млн було інвестовано лише у стартап PETCUBE (компанія, яка виробляє гаджети для дистанційного нагляду за домашніми тваринами). Ще один міжнародний стартап Ring (з потужним українським R&D офісом) був придбаний компанією Amazon $1 млрд. Про це розповідає Кирило Мазур, CEO та засновник Center42. Гастрономічна культура — це не лише про де смачно поїсти, але і можливість розвитку через гастрономічний туризм, який приносить великий дохід. Цікаво, що Єврокомісія вже розробила перший пілотний гастротур по Бессарабії. Його будуть тестувати протягом двох років. А поки можна поговорити про інші успішні гастрономічні проєкти, які привертають туристів. Одним з них є бюджетні моноформати по 1 євро, що заполонили простір Києва. Стрімко набирає популярності в Україні світовий тренд вегетаріанських та вегенських закладів, які пропонують страви на соєвому молоці, бургери з котлетою з буряку або нуту та багато іншого. Окремої уваги заслуговують кав‘ярні третьої хвилі, які пропонують свіже обсмажування та помел кави безпосередньо перед приготуванням. Українські бариста перемагають на світових чемпіонатах та варять каву, що не поступається тій, що подають у Берліні. Розвиток переживає українська національна кухня, яка з формату їдалень та звичних бабусиних страв перенароджується у вишукані страви, здатні здивувати кожного. Про це розповідає Марія Сердюк, журналістка Bit.ua. За останні п’ять років в Україні було розпочато більше сотні реформ у всіх сферах. І хоча багато з них можуть бути непомітними в нашому щоденному житті, усі вони змінюють країну в середньо- та довгостроковій перспективі. Вже зараз ми живемо у зовсім іншій державі, ніж до Революції гідності. Процес реформування держави насправді є нескінченним, а тим більше зараз — коли технології й світ міняються хіба не щодня. У червні 2019 року переважна більшість українців (60,5%) повірила в успішність реформ в Україні: переконані в успіху 16,5%, ще 44% загалом вірять, хоча є й деякі сумніви. Про це розповідає Іван Примаченко, засновник онлайн-платформи Prometheus. Сучасна українська культура набуває ще більшої популярності в нашій країні. Якщо раніше з колонок підлітків та студентів часто лунала російська попса, то зараз на її місце приходять треки від alyona alyona або Jerry Heil. А ще українські виконавці виступають на найкращих фестивалях світу — від угорського Sziget до британського Glastonbury. Особливої уваги заслуговує українське кіно, яке з кожним роком розвивається. Відтепер у кінотеатрах можна знайти українські фільми на будь-який смак: від комедії до історичного екшну. Успіх відзначають і міжнародні кінофестивалі, з яких українські режисери привозять численні нагороди. Про це розповідає Катерина Гладка, журналістка. На перший погляд, Україна та наука співіснують у паралельному світі. Попри низьке фінансування та загальні проблеми, українська наука займає не останнє місце на світовій арені. Зазвичай, це спільні міжнародні наукові проєкти, у яких українці відіграють одні з ключових ролей. Ще одним кроком на шляху до покращення ситуації є можливість України брати участь у програмі Європейського Союзу Horizon 2020, яка займається фінансуванням та заохоченням дослідницьких та інноваційних проектів. Відомих українських науковців багато, серед них такі зірки, як: Олег Кришталь, Марина В‘язовська, Юрій Гогоці, Леонід Пономаренко, Юрій Ізотов та Сергій Шарапов. Про це розповідає Кирило Бескоровайний, співзасновник науково-популярного журналу Куншт. ***. Наше майбутнє у наших руках — цю фразу ви часто можете чути. Насправді, головніше навіть не майбутнє, а в першу чергу сьогодення. Робіть те, що любите, якнайкраще, тут і зараз. І тоді у вас також будуть приводи пишатися собою та своєю країною, яку ви зробили трошки кращою. З Днем незалежності!

Гортаючи стрічку новин, ми часто спостерігаємо суцільний негатив. Ціни ростуть, перспектив та можливостей ніяких, а найкращий вихід – втекти до іншої країни. Знайома ситуація?

Але це неправда. За 28 років незалежності Україна переживала і злети, і падіння, проте завжди поруч були люди, які своїми діями доводили, що ми маємо чим пишатися.

Разом з такими українцями Na chasi розповідає про ключові перемоги нашого суспільства.

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 1
Благодійність

На сьогодні благодійність – це одна з головних складових успішного розвитку держави, бо саме зміцнення економіки та покращення рівня життя змушує компанії та людей замислитися над доброчинністю.

Так минулого року Україна вперше офіційно долучилася до всесвітнього благодійного руху #GivingTuesday. Також не забуваймо про початок роботи SMS, які дозволяють переказувати гроші на благодійність за допомогою звичайних повідомлень.

Завдяки цим та багатьом іншим проєктам Україна посіла випередила Польщу, Естонію, Грузію та посіла найвищу сходинку у світовому рейтингу благодійності World Giving Index за роки незалежності.

Про це розповідає Марія Артеменко, засновниця Центру розвитку благодійності, БФ Клуб Добродіїв, одна із ініціаторок #ЩедрийВівторок в Україні.

Ми все більше говоримо про професійність сектору, а благодійники та волонтери стають більш усвідомленими та націленими на результат. Ця позитивна тенденція формує запит і я переконана, що в найближчі роки відбудеться важливий прорив у цій сфері. Адже благодійність дарує сенс життя — «недаремно існую в цьому світі» і цим стимулює бути кращим.

Щоправда, в Україні існують стереотипи ніби-то благодійність — це привілеї багатих, волонтерство тільки для молоді та домогосподарок, а змінювати країну можуть тільки обрані. Насправді більшість змін починаються із кожного з нас, і якщо кожен українець робитиме добрі справи у межах своїх можливостей, то можливості стануть безмежними. А ще міжнародна спільнота в захваті від нашого інноваційного та креативного підходу у вирішенні соціальних проблем.

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 2
Екосвідомість

За результатами останніх досліджень, в Україні розпочався етап нового усвідомлення ролі екології у житті людини. 

93% українців вважають охорону довкілля важливою проблемою, а 87% впевнені, що можуть особисто відігравати роль у захисті українського довкілля. Такі самі показники спостерігаються у країнах ЄС. 

Важливо, що українці не лише почали замислюватися над ситуацією, а й робити конкретні дії для поліпшення екологічної ситуації. 78% готові сортувати сміття, а 60% купувати товари в упакуванні, що переробляється.

А ще цьогоріч в Україні відбувся День без поліетилену, у який всі охочі спробували обійтися без пластикових пакетів.

Про це розповідає Анна Михайлицька, екоблогер, автор проєкту «Купуй свідомо».

Мене дуже тішить, що екосвідомість стала справжнім трендом у нашій країні. Тема свідомого життя активно висвітлюється у соцмережах та ЗМІ, частіше можна зустріти людей з текстильними торбинками та екосумками в магазині, все більше екологічної продукції з‘являється на полицях супермаркетів, а люди набагато більше сортують вторсировину.

І це важливо, адже створює попит, на який реагує бізнес, та запит громадськості, на який реагує влада. Вирішення екологічної кризи можливе лише завдяки взаємодії цих трьох компонентів — людей, бізнесу та влади. Тому я вважаю, що навіть найменшими вчинками кожен з нас може вносити свою краплю в океан змін.

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 3
Подорожі без меж

За два роки дії безвізу українці здійснили понад 42 млн поїздок до країн ЄС. Скасування віз не тільки зробило подорожі простішими, але й вплинуло на ринок пасажирських перевезень в країні. На ринок зайшло багато нових авіаперевізників та кілька лоукостів, серед яких — два українських.

Збільшення кількості авіакомпаній призвело до зростання конкуренції та відповідно зниженню цін на квитки. Сьогодні українці можуть полетіти за кордон всього за 500 грн чи навіть дешевше.

Що далі казати, якщо авторка матеріалу редагує останні фрагменти цього тексту в літаку на шляху до Дортмунда.

Головна перевага безвізу – це простота мандрівок. Якщо раніше поїздка у Європу сприймалася, як виняткова подія, то зараз це інколи швидше, ніж поїхати мандрувати Україною на «Інтерсіті».

Про це розповідає Андрій Буренок, засновник сервісу TripMyDream.

Безвіз в Україні діє трохи більше, ніж два роки, але вже і не віриться, що колись було інакше. Можу сказати, що відкриті кордони змінили мислення українців. Все більше людей перетворюються з туристів у мандрівників. Що це означає?

Люди не бояться самостійно організовувати свій відпочинок. Вони знають, що замість походу до туроператора і покупки путівки у звичні Туреччину-Єгипет, тепер можуть запросто поїхати на будь-який європейський курорт. Мислення українців стало ширше і вільніше, а це вирішальний фактор не тільки для розвитку туризму, але і для розвитку країни в цілому.

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 4
Розвиток міст

У глобальному суспільному житті дедалі більшу роль відіграють міста, що подекуди стають впливовішими, ніж держави. Україна також достатньо урбанізована країна. За даними Держстату, сьогодні близько 70% українців проживають саме у містах.

Тож урбаністика наразі одна з найважливіших сфер для будь-якого міського муніципалітету. Як зробити так, щоб кільком мільйонам осіб комфортно жилося в одному місті?

Після революції у 2014 році в Україні спостерігається бум місцевого активізму. З‘являється багато ініціатив, впроваджуються електронні системи, розробляються нові концепції проєктування та запозичуються кращі приклади європейських міст.

Позитивні зміни відбуваються постійно. Наприклад, 5 серпня на Подолі відкрили наземний пішохідний перехід через вулиці Нижній і Верхній Вал на перехресті з Костянтинівською.

Про це розповідає Іван Вербицький, керівник урбаністичних проєктів Аналітичного центру CEDOS, редактор Mistosite.

По-перше, шість міст України розробляють концепції інтегрованого розвитку. Це новий інструмент, який дозволяє планувати міста, зважаючи на всі сфери міського життя.

Також у нас є програма співфінансування оновлення міського транспорту з Європейським банком реконструкції та розвитку, до якого залучені два десятки міст. Позитивними є реформи паркування та впровадження електронного квитка, але говорити про реальні успіхи там поки зарано, тому чекаємо.

Приємно, що нові зміни впроваджуються не тільки в міському дизайні Києва, але й в інших містах. Наприклад, у Вінниці відремонтували одну з вулиць згідно з останніми європейськими стандартами.

Завдяки реформі децентралізації, громади й міста отримають більше повноважень та ресурсів та можливості впливати на процеси. А велика кількість людей стали драйверами змін. Вони ведуть боротьбу за покращення міст, повз яку не можуть пройти навіть муніципалітети, вимушені спілкуватися з мешканцями.

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 5
Стартапи

Ми живемо у час, коли технології змінюють світ щосекунди. Не даремно, слова штучний інтелект, стартап та IT можна почути звідусіль не тільки у світі, але і в Україні.

За останні декілька років стартап-індустрія в Україні значно зросла. Минулий рік став рекордним за обсягом коштів, які привернули технологічні стартапи в Україну — близько $290 млн інвестицій.

Майже $20 млн було інвестовано лише у стартап PETCUBE (компанія, яка виробляє гаджети для дистанційного нагляду за домашніми тваринами). Ще один міжнародний стартап Ring (з потужним українським R&D офісом) був придбаний компанією Amazon $1 млрд.

Про це розповідає Кирило Мазур, CEO та засновник Center42.

Ринок б'є рекорди в загальній кількості грошей. У цьому велика заслуга Grammarly, сервісу, який впевнено став візитною карткою країни серед закордонних інвесторів. Ще один великий крок - відкриття першого в Україні інноваційного парку UNIT.City — з відкриттям нової будівлі восени він стане більше, ніж Station F в Парижі (а вони називають себе найбільшим стартап-кампусом в Європі).

Також відчувається новий виток попиту від великих компаній на запуск інновацій та роботу зі стартапами — у всьому світі розвиток цієї ніші давало великий поштовх для всього ринку. Якщо корпоративні інновації створять критичну масу змін, а UNIT.City і Grammarly продовжать зростання і піар країни, то ми отримаємо великий приплив нових інвестицій, у яких є всі шанси зробити нашу країну одним з топ-5 місць для створення міжнародних digital-бізнесів в Європі.

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 6
Гастрономічна культура

Гастрономічна культура — це не лише про «де смачно поїсти», але і можливість розвитку через гастрономічний туризм, який приносить великий дохід. Цікаво, що Єврокомісія вже розробила перший пілотний гастротур по Бессарабії. Його будуть тестувати протягом двох років.

А поки можна поговорити про інші успішні гастрономічні проєкти, які привертають туристів. Одним з них є бюджетні моноформати по 1 євро, що заполонили простір Києва. Стрімко набирає популярності в Україні світовий тренд вегетаріанських та вегенських закладів, які пропонують страви на соєвому молоці, бургери з котлетою з буряку або нуту та багато іншого.

Окремої уваги заслуговують кав‘ярні третьої хвилі, які пропонують свіже обсмажування та помел кави безпосередньо перед приготуванням. Українські бариста перемагають на світових чемпіонатах та варять каву, що не поступається тій, що подають у Берліні.

Розвиток переживає українська національна кухня, яка з формату їдалень та звичних бабусиних страв перенароджується у вишукані страви, здатні здивувати кожного.

Про це розповідає Марія Сердюк, журналістка Bit.ua.

Гастрономічна культура в Україні наразі переживає епоху Відродження. Все більше шефів звертається до витоків наших кулінарних традицій: Євген Клопотенко у ресторані «100 років тому вперед» переосмислює старовинні рецепти на новий лад, Дмитро Борисов у Varenyky Now популяризує вареники та борщ на рівні фаст-фуду, Юрій Ковриженко готує автентичні українські страви на міжнародних кулінарних форумах.

Я щиро вірю, що з такими темпами за кілька років про українську кухню говоритиме весь світ. І туристи їхатимуть до нас не тому, що в нас красиво та дешево, а щоби скуштувати вареники, борщ, деруни, налисники та голубці. Упевнена, нам є чим пишатися в сфері гастрономії, врешті решт найкрутіші помідори, з яких потім можна зробити найсмачніший червоний суп (так борщ називають іноземці), ростуть саме у нас!

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 7
Реформи

За останні п’ять років в Україні було розпочато більше сотні реформ у всіх сферах. І хоча багато з них можуть бути непомітними в нашому щоденному житті, усі вони змінюють країну в середньо- та довгостроковій перспективі. Вже зараз ми живемо у зовсім іншій державі, ніж до Революції гідності.

Процес реформування держави насправді є нескінченним, а тим більше зараз — коли технології й світ міняються хіба не щодня.

У червні 2019 року переважна більшість українців (60,5%) повірила в успішність реформ в Україні: переконані в успіху 16,5%, ще 44% загалом вірять, хоча є й деякі сумніви.

Про це розповідає Іван Примаченко, засновник онлайн-платформи Prometheus.

Успіх залежить від того, про які реформи йде мова. Ми точно можемо пишатися розбудовою потужної армії, тим, що Україна злізла з газової голки Росії, безвізом, ProZorro та оздоровленням банківської галузі. І все це під час широкомасштабної російської агресії. З іншого боку, реформи судів, прокуратури, поліції провалені, а земельна й досі не розпочата.

Нова українська школа заклала фундамент для серйозної трансформації української освіти на краще. Тепер лише від спільних зусиль уряду, парламенту і освітян залежить, чи вдасться на цьому фундаменті збудувати якісно нову будівлю української школи.

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 8
Культура та мистецтво

Сучасна українська культура набуває ще більшої популярності в нашій країні. Якщо раніше з колонок підлітків та студентів часто лунала російська попса, то зараз на її місце приходять треки від alyona alyona або Jerry Heil. А ще українські виконавці виступають на найкращих фестивалях світу — від угорського Sziget до британського Glastonbury.

Особливої уваги заслуговує українське кіно, яке з кожним роком розвивається. Відтепер у кінотеатрах можна знайти українські фільми на будь-який смак: від комедії до історичного екшну. Успіх відзначають і міжнародні кінофестивалі, з яких українські режисери привозять численні нагороди.

Про це розповідає Катерина Гладка, журналістка.

Найуспішніше в Україні розвинене візуальне мистецтво: є окремі постановки театру, але переважно кіно. Ми маємо два основних кінофестивалі — Одеський кінофестиваль та Молодість. Вони переналаштовують свою фестивальну арену не просто на майданчик, де є традиційна національна програма, а на такого собі посередника для виходу українських фільмів на західний ринок. Щодо інших фестивалей та багатьох проєктів, то вони відбуваються відокремлено від держави. Через це багато талановитих людей залишаються окремими одиницями, які не підтримуються державою.

Найбільша цінність української сучасної культури — це митці, які своїми перформансами представляють Україну на міжнародній арені. Вони роблять це від себе, своїм баченням та продуктом, але якісно та круто.

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець 9
Наука

На перший погляд, Україна та наука співіснують у паралельному світі. Попри низьке фінансування та загальні проблеми, українська наука займає не останнє місце на світовій арені.

Зазвичай, це спільні міжнародні наукові проєкти, у яких українці відіграють одні з ключових ролей.

Ще одним кроком на шляху до покращення ситуації є можливість України брати участь у програмі Європейського Союзу Horizon 2020, яка займається фінансуванням та заохоченням дослідницьких та інноваційних проектів.

Відомих українських науковців багато, серед них такі зірки, як: Олег Кришталь, Марина В‘язовська, Юрій Гогоці, Леонід Пономаренко, Юрій Ізотов та Сергій Шарапов.

Про це розповідає Кирило Бескоровайний, співзасновник науково-популярного журналу «Куншт».

На відміну від розповсюдженого стереотипу, що в Україні немає науки, наука є і вона розвивається. Це відбувається попри низьке фінансування (менше 1% ВВП, у порівнянні з 4% в Ізраїлі та, наприклад, 2.7% в США). З позитиву – це прийнятий у 2015 закон про «Наукову та науково-технічну діяльність», який передбачає створення дорадчого органу, Нацраду, та Національного фонду дослідень. Наскільки мені відомо, впровадження рухається повільно, але рухаєтисяч. Коли вона буде йти повним ходом, то фінансування отримуватимуть ті вчені, які дійсно займаються наукою, а не профанацією.

Нам в Куншт не бракує тем і досягнень української науки, про які писати. От, наприклад, нещодавно українські біолог Павло Хоєцький, зоологи Марина Шквиря та Ігор Дикий опублікувалися у журналі Scientific Reports (який входить в групу дуже авторитетного Nature). Стаття вийшла на тему конфлікту бурого ведмедя та людини у світі. Над матеріалом працювали понад 50 вчених з усього світу в тому числі наші науковці.

***

«Наше майбутнє у наших руках» — цю фразу ви часто можете чути. Насправді, головніше навіть не майбутнє, а в першу чергу сьогодення. Робіть те, що любите, якнайкраще, тут і зараз. І тоді у вас також будуть приводи пишатися собою та своєю країною, яку ви зробили трошки кращою.

З Днем незалежності!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: