Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

👨‍💻 «Імпакт-інвестування не є заміною благодійності», — Денис Гурський, SocialBoost та 1991 Open Data Incubator

👨‍💻 «Impakt-investuvannja ne je zaminoju blagodijnosti», — Denys Gurśkyj, SocialBoost ta 1991 Open Data Incubator

Те, що бізнес може займатися благодійністю, — не новина. Інша справа, коли позитивний вплив може стати дієвою бізнес-моделлю, приносячи прибуток власникам та користь суспільству й середовищу. Це явище називають імпакт інвестуванням, про яке ми й поговорили з Денисом Гурським, головою правління ГО SocialBoost та співзасновником 1991 Open Data Incubator.
Te, ščo biznes može zajmatysja blagodijnistju, — ne novyna. Inša sprava, koly pozytyvnyj vplyv može staty dijevoju biznes-modellju, prynosjačy prybutok vlasnykam ta korysť suspiľstvu j seredovyšču. Ce javyšče nazyvajuť impakt investuvannjam, pro jake my j pogovoryly z Denysom Gurśkym, golovoju pravlinnja GO SocialBoost ta spivzasnovnykom 1991 Open Data Incubator.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Насправді, імпакт-інвестування не такий вже і новий тренд. Перша хвиля бере початок ще наприкінці 90х-початку 2000х. Значення імпакт-інвестування зводиться до того, що це модель інвестицій, в якій важливість суттєвого вимірюваного впливу на соціальні питання або навколишнє середовище йде нога в ногу з ціллю отримання прибутку. Ринок імпакт-інвестицій забезпечує капітал для вирішення найгостріших світових проблем у таких секторах, як стале сільське господарство, відновлювані джерела енергії, збереження навколишнього середовища, доступ до освіти, мікрофінансування, доступ до базових послуг, включаючи житло та охорону здоровя. Серед ключових ознак цієї моделі інвестицій можна назвати: чіткий намір інвестора підтримувати саме соціально важливі та/або екологічні ініціативи, при цьому закладена модель повернення капіталу (у цьому відмінність від філантропії) та необхідність чітко вимірювати вплив проєкту. За цією моделлю працює, наприклад, Bridge International Academies, проєкт, у який проінвестував фонд Luminate. Це мережа прибуткових початкових шкіл у Кенії, де для тих сімей, що живуть менше ніж на $2 на день, навчання коштує біля $5 на місяць. Ще цікавий кейс — Inigral, ініціатива, профінансована фондом Білла та Мелінди Гейтс. Компанія допомагає університетам створювати й розвивати інструменти для взаємодії онлайн — і таким чином сприяє спілкуванню між студентами, викладачами та академічною спільнотою. Це, у свою чергу, впливає на загальну успішність студентів та залучення в навчальний процес. В Африці та Азії працює проєкт Sproxil, що дозволяє перевіряти лікарські засоби на відповідність стандартам — і виявляти контрафакт. Проєкт допомагає зменшити відсоток підроблених лікарських засобів у країнах, що розвиваються - наразі, за даними ВОЗ, він становить біля 30%. У проєкт проінвестував фонд Acumen. Як явище, імпакт-інвестування існує в багатьох країнах світу та актуальне як у сферах, що тільки зароджуються та розвиваються, так і для вже розвинених ринків. Більш того — існує навіть окрема спеціалізована мережа — Global Impact Investing Network (GIIN). На своєму сайті GIIN діляться великою кількістю практичних матеріалів по темі, історіями успіху, каталогом фондів та спеціалізованим інструментарієм для інвесторів (наприклад, рекомендації з вимірювання впливу та моніторингу результатів). Наразі мережа об’єднує понад 400 фондів та організацій, пріоритетами котрих є саме імпакт-інвестування. Загалом екосистема імпакт-інвестицій приваблює достатньо широке коло інвесторів, як і інституційних, так і індивідуальних. Для деяких фундацій це профільна діяльність, інша частина організацій — це колишні класичні благодійні фонди, які вирішили спробувати для себе новий підхід у розподілі коштів. Імпакт-інвесторами також виступають профільні фонди, які підтримують стартапи (і для диверсифікації свого портфеля обирають імпакт-інвестиції), інституції фінансового розвитку, приватні та сімейні фундації, пенсійні фонди та страхові компанії, релігійні інституції і навіть громадські організації. Окрема цікава категорія — мілленіали, які все частіше стають інвесторами та для яких ключовою мотивацією є саме дотичність до проєктів, які мають позитивний соціальний ефект. До речі, переважну кількість молодих людей серед імпакт-інвесторів підтвердив і Bank of America у своєму минулорічному звіті U.S. Trust Study of High Net Worth Philanthropy series. Відповідно до звіту, частка мілленіалів та покоління Х складає 42.7%, 35.1% - бебі бумери і 22.9% — вже більш старші покоління. Що ж стосується об’ємів ринку імпакт-інвестицій, то у своєму нещодавньому звіті Sizing the Impact Investing Market, GIIN оцінює його поточний розмір у 502 мільярди доларів, а розмір активної спільноти сягає близько 1340 інвесторів. Благодійність у її чистому форматі працює та працюватиме надалі. Проте, як ми вже говорили до того, особливість імпакт-інвестування (крім соціальної направленості) саме у тому, що від проєктів очікують стійкості. Тобто на певному етапі ініціатива має досягти того рівня, щоб генерувати прибуток і надалі існувати без грантових коштів та інвестицій. Насправді, навіть у спільноті класичних фондів та інвесторів немає негативного ставлення до того, що соціальні проєкти можуть шукати шляхи монетизації. Ми у програмах 1991 Open Data Incubator також пояснюємо стартапам, що соціальне не завжди має бути у мертвій зв’язці з поняттям безоплатно. Зокрема, якщо мова йде про проєкти, у яких закладені довготривалі цілі. Звісно, у питаннях, які стосуються вирішення нагальних потреб, таких як надання прихистку біженцям, гуманітарної допомоги, санітарних питань, відсутність фінансових очікувань при підтримці таких ініціатив очевидна. Проте, навіть і тут можуть бути виключення. Наприклад, проєкт ДонорUA — автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові — команда на початку існувала за підтримки донорів, але на певному етапі знайшла декілька способів монетизації (спонсорські пакети, корпоративний день донора, залучення партнерів для бонусної програми донорів). При цьому проєкт має неабиякий соціальний вплив — за час існування сервісу ДонорUA допомогли понад 2,5 тис. реципієнтам, а 20 тисяч здач крові — це приблизно 60 тисяч врятованих життів. Імпакт-інвестування не є заміною благодійності. Вони цілком можуть, та навіть мають, йти нога в ногу для спільного творення справжніх змін. У кожному окремому випадку конкретний інвестор або фонд можуть керуватися різними мотивами, проте ключовим фактором для всіх є дотичність до проєктів, які мають сталий та довготривалий вплив. Для левової частки інвесторів імпакт-інвестиції — головний або один з основних пріоритетів діяльності. Тобто через імпакт-інвестиції фонд реалізує свою місію сприяння позитивним змінам у суспільстві. Інші можуть бути зацікавлені у розвитку актуальних сфер чи заповненню нових ніш. Частина організацій експериментує з імпакт-інвестиціями з метою диверсифікації свого портфеля. Для банків, західних пенсійних фондів важливим також є створення можливостей для капіталовкладень для своїх клієнтів та партнерів. А для фінансових інституцій розвитку додатковою мотивацією, окрім покриття своїх специфічних завдань, є можливість підтвердити свою економічну ефективність перед приватним сектором. Пріоритетними, згідно дослідження GIIN 2018 року (The State of Impact Measurement & Management Practice) є сфери економічного розвитку та створення нових робочих місць, здоров’я та благополуччя, якісної освіти, відновлювальної енергетики, інновацій, розвитку міст та спільнот, сфера гендерних питань та сталих партнерств. Якщо говорити щодо фондів, що працюють з Україною — тут є свої додаткові специфічні фактори. У більшості інвестори підтримують проєкти, пов’язані з громадянськими технологіями (civic tech), а останні є безпосереднім інструментом для боротьби з корупцією, підвищення рівня залучення громадян у процеси управління містами та країною загалом. Тому тут для фондів мотивом є також реальна можливість підсилення реформ та виявлення слабких місць. Так, пошук свого імпакт-інвестора — справа не з простих. Проте, якщо якісно зробити домашню роботу та вивчити пріорітети та портфелі інвесторів, то цілком реалістично знайти свій perfect match. З наявних спеціалізованих фондів, що працюють з Україною, можна назвати Luminate (у минулому Omidyar Network), який має достатньо чіткі сфери та виокремлені пріоритетні напрями, у які вони інвестують. Такими є, переважно, ІТ-ініціативи чи проєкти з інноваційним елементом у сферах громадянського суспільства та посилення громадських ініціатив. Також, в моєму розумінні, імпакт-інвестором є Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) — одним з векторів фонду є підтримка ініціатив, які у майбутньому будуть доінвестовані більшими фондами та донорами. При виборі проєктів фонд звертає увагу на модель стійкості. Фонд Відродження все частіше підтримує проєкти, в яких центральною складовою є соціальний вплив або робота з проблемами навколишнього середовища. Потроху в бік імпакт-інвестування рухаються і українські родинні фонди — Фонд родини Загорій та Фонд Віктора Пінчука. У сучасних реаліях варто дивитися на своє рішення не у розрізі моделі сума інвестиції-прибуток, а як проєкт, який має позитивний ефект на суспільство та цілі конкретні індустрії. Тільки при кристалізації соціального елементу варто переходити до бізнес складової вашої ініціативи та планувати способи зробити його прибутковим. А моделей, які дозволять зробити цю модель sustainable та прибутковою у світі вже вигадано достатньо. Можна диверсифікувати прибуток в рамках одного проєкту і при цьому досягати 1-2 імпакт цілей. З власного досвіду можу дати кілька рекомендацій: по-перше, перед зверненням до інвестора важливо дослідити його портфель та пріоритети — це допоможе уникнути ситуації, що фонд відхилить заявку ще на початковому етапі. По-друге — одразу пропишіть показники, яких хочете досягти та запропонуйте способи, якими будете моніторити результати. Навіть якщо у фонду/інвестора є свої напрацьовані методології та метрики, такий підхід однозначно оцінять. Супер бонусом може спрацювати факт наявності пілотних клієнтів, наявних користувачів/споживачів чи попередніх домовленостей про партнерства. Я думаю, що це все дуже індивідуально. Загальна практика показує, що більша частина проєктів починають з грантових коштів (при цьому не дуже великих) і після того, як вони підтверджують свою модель і стають більш-менш впізнаваними на ринку, то вже великі партнерства витягують їх на самоокупність. Так було, наприклад, у випадку з нашим 1991 Civic Tech Center. Ми почали з імпакт інвестицій від Luminate $480 000. Від нас очікували моделі стійкості, і зараз, за результатами другого року ми показуємо результат, ми вийшли на певні результати по sustainability. Інший приклад з нашого власного досвіду — кейс монетизації Громадського проєкту. У 2016, на хвилі децентралізації в Україні, ми отримали грантову інвестицію від USAID. Інвестиції на два роки склали трохи менше 200 тисяч доларів на розробку методології, бізнес-аналіз, розробку самого продукту та його системні доопрацювання, рефакторинг, службу технічної підтримки та менеджмент. З моменту запуску інструментом скористалися понад 80 українських містах та громадах, які загалом виділили понад 390 млн грн на реалізацію прєектів-переможців. У 2017 нам вдалося запартнеритися з ПриватБанком, що стало потужним поштовхом для подальшого розвитку стійкості проєкту. Віднедавна, з грудня минулого року, ми вийшли на монетизацію і зараз міста платять за використання сервісу. Зараз на платній основі Громадським проєктом користуються 40 міст, серед яких Львів, Чернівці, Маріуполь, Каховка та інші. При цьому, обслуговування системи для решти, як і раніше, оплачується грантами. Цей кейс, можливо, є першим прецедентом в історії USAID в Україні, коли проєкт став повноцінно стійким та вийшов на комерційну модель після отримання грантових коштів. Насправді, варіантів достатньо — багато залежить від типу проєктів. Це може бути абонентська плата або оренда (якщо мова йде про ІТ-рішення або користування просторами), спонсорські пакети, залучення партнерів для бонусної програми. Також можу назвати ще такі моделі як PaaS (Product as a service, продукт як послуга) та платформи обміну (sharing platforms). Наприклад, в 1991 Сivic Tech Center модель монетизації полягає у місячній орендній платі для резидентів центру та оренді івент-зони для проведення тематичних подій. При цьому для державного та громадського сектору у нас особливі умови — у більшості випадків ми надаємо івент-зону на безоплатній основі. У кожного фонду зазвичай є власний випрацюваний підхід до виставлення цілей моніторингу результатів. Все залежить від напряму, у якій реалізується проєкт. Якщо мова йде про соціальний ефект, то метриками може бути кількість людей, на яких вплинув проєкт, кількість створених нових робочих місць. Якщо мова йде про екологічний вплив — то там можуть бути конкретні екологічні чи політичні метрики. Та все ж багато залежить і від специфіки фонду, який надає кошти. У грудні минулого року на Сivic Tech Summit ми якраз обговорювали це питання з ключовими гравцями, які працюють в Україні та отримали багато інсайтів. Фонд Відродження, наприклад, оцінює додану вартість проєкту на основі аналітики по первинним та кінцевим показниками щодо рівня партисипації громадян, конкретної економії державного бюджету, кількості створених smart партнерств. Також для фонду важлива можливість масштабізації рішення на національний рівень. Для інвесторів Aspen Institute важлива кількість та конкретні навички нових лідерів, які випустяться з програм. У випадку з 1991 Сivic Tech Center для нашого інвестора була важливою репутація організації та попередні досягнення, для того щоб скласти певну перспективу розвитку. Знову ж таки, треба звернутися до Global Impact Investing Network. Організація розробила окремий ресурс, повністю присвячений рекомендаціям та інструментарію по вимірюванню та оптимізації роботи з імпакт-проєктами. У залежності від фокусу (соціального чи екологічного), для кожної тематичної категорії — таких на ресурсі 16, кожна з під-категоріями — пропонується окремий набір метрик за декількома вимірами: стандарти ООН зі сталого розвитку (UN Sustainable Development Goals) та показники вимірювання за аудиторіями, набір метрик за масштабом (how much scale, how much depth та сontribution depth). Специфічні метрики представлені для інвесторів гендерно орієнтованих проєктів, ініціатив для меншин та проєктів, пов’язаних з малим та середнім бізнесом. Загальна схема, яку пропонує GIIN виглядає приблизно так: Головна мета проєкту (goal) - Ціль 1 (target) — Показник за SDG (SDG Level of Alignment) — Показник за іншими ключовими практиками - Тематичні метрики (Thematic taxonomy). Наприклад, рівень впливу проєктів у сфері освіти інвестор може вимірювати: за кількістю годин конкретних тренінгів; відсотком школярів, які отримують соціальне харчування; кількістю студентів з інвалідністю, які змогли отримати освіту; метрики за гендером та географією; кількістю та якістю залучених фахівців; кількістю мов, на які перекладені матеріали; кількість сталих партнерств; охоплення освітніх платформ; кількість наданих стипендій... І це далеко не кінець переліку. Тобто, ми бачимо, що оцінка впливу імпакт-інвестицій — ціла наука. Як я вже говорив, в Україні серед активних імпакт-інвесторів є Luminate. Окрім 1991 Сivic Tech Center, фонд також підтримує ініціативи Center UA, проєкт Відкрите довкілля, ініціативу Artificial Intelligence (AI) for Kyiv (Штучний інтелект для Києва) та програми Aspen Institute. Серед відомих регіональних проєктів, звісно, варто назвати Промприлад. Реновація у Івано-Франківську — ініціатори перетворюють територію колишнього заводу на цілу екосистему офісних просторів, арт-майданчиків, тренінгових центрів, дитячих розвиваючих центрів, готелів та ресторацій. Команді вдалося залучити $1,8 млн інвестицій. Також можу назвати проєкти, що, на мою думку, мають великий потенціал отримати імпакт-інвестиції в силу наявності сильної соціальної складової та продуманої моделі сталого розвитку. Наприклад, один з проєктів, що цього року пройшов на Open Data Challenge — Waste Ukraine Analytics. Команда працює над розробкою веб-платформи, що ілюструватиме рівень промислових відходів (зараз проєкт знаходиться на стадії створення прототипу). Сервіс інтегрує всі доступні дані, що прямо чи опосередковано стосуються теми відходів, від регіональних реєстрів до ліцензійного реєстру. На ресурсі можна буде отримати дані про компанії (наявність ліцензій, виробничі потужності тощо), зробити оголошення щодо купівлі-продажу вторсировини, дізнатись про тарифи та їх структуру в певному регіоні та порівняти їх з іншими містами. Своїми користувачами команда бачить компанії-генератори, переробників, представників органів місцевого самоврядування та активних громадян. Також таким проєктом бачу Донор.ua, про яких говорили раніше та український соціальний стартап для допомоги незрячим Open World. Для інвесторів варто дивитися на своє портфоліо не просто як на машину, яка заробляє кошти, а на портфель, який може бути привабливіший ніж у конкурентів, провокувати вашу організацію бути більш відкритою та орієнтованою на щось більше, ніж гроші — на позитивні проєкти. Підприємцям і стартапам я би порадив дивитися на свої ідеї через свою особисту призму — для досягнення певних змін у світі навколо вас. Проєкти, серцевиною яких є пристрасть до змін певних парадигм та особисте чому , апріорі є імпакт орієнтованими. Цю щирість відчує аудиторія і почне користуватись вашим рішенням. Адже варто розуміти, що активний виток змін неможливий без активної спільноти. Для суспільства мій месседж, а скоріше прохання одне — використовуйте наявні сервіси, адже вони не лише полегшать життя, а допоможуть зробити середовище навколо кращим — дізнатися чи можете ви стати донором крові, перевіряти маршрути транспорту, перевіряти забудовника, у кого плануєте придбати житло, розвивати свої ідеї у просторах, де зібралися ваші однодумці. А зробити так, щоб ви про них дізналися — то вже завдання impact та сivic tech організацій, у тому числі нашої SocialBoost. 5 вимірів імпакт-інвестування Приклади вимірювання впливу імпакт-проєктів за галузями Імпакт-інвестиції та благодійність мають працювати разом

— Денисе, імпакт-інвестування — це порівняно новий термін, а тим більше для України. І мало де можна прочитати простими словами про те, як все це працює і навіщо потрібно. Розкажіть трохи про це.

Насправді, імпакт-інвестування не такий вже і новий тренд. Перша хвиля бере початок ще наприкінці 90х-початку 2000х. Значення імпакт-інвестування зводиться до того, що це модель інвестицій, в якій важливість суттєвого вимірюваного впливу на соціальні питання або навколишнє середовище йде нога в ногу з ціллю отримання прибутку. Ринок імпакт-інвестицій забезпечує капітал для вирішення найгостріших світових проблем у таких секторах, як стале сільське господарство, відновлювані джерела енергії, збереження навколишнього середовища, доступ до освіти, мікрофінансування, доступ до базових послуг, включаючи житло та охорону здоров’я.

— Чим відрізняється імпакт-інвестування від, так би мовити, традиційного? Давайте на конкретних прикладах, щоб було зрозуміліше.

Серед ключових ознак цієї моделі інвестицій можна назвати: чіткий намір інвестора підтримувати саме соціально важливі та/або екологічні ініціативи, при цьому закладена модель повернення капіталу (у цьому відмінність від філантропії) та необхідність чітко вимірювати вплив проєкту.

У сучасних реаліях варто дивитися на своє рішення не у розрізі моделі «сума інвестиції-прибуток», а як проєкт, який має позитивний ефект на суспільство та цілі конкретні індустрії.

Денис Гурський

За цією моделлю працює, наприклад, Bridge International Academies, проєкт, у який проінвестував фонд Luminate. Це мережа прибуткових початкових шкіл у Кенії, де для тих сімей, що живуть менше ніж на $2 на день, навчання коштує біля $5 на місяць. Ще цікавий кейс — Inigral, ініціатива, профінансована фондом Білла та Мелінди Гейтс. Компанія допомагає університетам створювати й розвивати інструменти для взаємодії онлайн — і таким чином сприяє спілкуванню між студентами, викладачами та академічною спільнотою. Це, у свою чергу, впливає на загальну успішність студентів та залучення в навчальний процес. В Африці та Азії працює проєкт Sproxil, що дозволяє перевіряти лікарські засоби на відповідність стандартам — і виявляти контрафакт. Проєкт допомагає зменшити відсоток підроблених лікарських засобів у країнах, що розвиваються – наразі, за даними ВОЗ, він становить біля 30%. У проєкт проінвестував фонд Acumen.

— А наскільки така модель є розвиненою в світі загалом?

Як явище, імпакт-інвестування існує в багатьох країнах світу та актуальне як у сферах, що тільки зароджуються та розвиваються, так і для вже розвинених ринків. Більш того — існує навіть окрема спеціалізована мережа — Global Impact Investing Network (GIIN). На своєму сайті GIIN діляться великою кількістю практичних матеріалів по темі, історіями успіху, каталогом фондів та спеціалізованим інструментарієм для інвесторів (наприклад, рекомендації з вимірювання впливу та моніторингу результатів).

Наразі мережа об’єднує понад 400 фондів та організацій, пріоритетами котрих є саме імпакт-інвестування. Загалом екосистема імпакт-інвестицій приваблює достатньо широке коло інвесторів, як і інституційних, так і індивідуальних. Для деяких фундацій це профільна діяльність, інша частина організацій — це колишні «класичні» благодійні фонди, які вирішили спробувати для себе новий підхід у розподілі коштів. Імпакт-інвесторами також виступають профільні фонди, які підтримують стартапи (і для диверсифікації свого портфеля обирають імпакт-інвестиції), інституції фінансового розвитку, приватні та сімейні фундації, пенсійні фонди та страхові компанії, релігійні інституції і навіть громадські організації.

Окрема цікава категорія — мілленіали, які все частіше стають інвесторами та для яких ключовою мотивацією є саме дотичність до проєктів, які мають позитивний соціальний ефект. До речі, переважну кількість молодих людей серед імпакт-інвесторів підтвердив і Bank of America у своєму минулорічному звіті U.S. Trust Study of High Net Worth Philanthropy series. Відповідно до звіту, частка мілленіалів та покоління Х складає 42.7%, 35.1% – «бебі бумери» і 22.9% — вже більш старші покоління.

Що ж стосується об’ємів ринку імпакт-інвестицій, то у своєму нещодавньому звіті Sizing the Impact Investing Market, GIIN оцінює його поточний розмір у 502 мільярди доларів, а розмір активної спільноти сягає близько 1340 інвесторів.

👨‍💻 «Імпакт-інвестування не є заміною благодійності», — Денис Гурський, SocialBoost та 1991 Open Data Incubator 1

— Зазвичай, благодійність та отримання прибутку — це поняття з різних світів, а їхнє поєднання хтось може назвати навіть «аморальним». Як ви ставитеся до цієї моральної дилеми? Чи працює в принципі ще звична всім нам благодійність?

Благодійність у її «чистому» форматі працює та працюватиме надалі. Проте, як ми вже говорили до того, особливість імпакт-інвестування (крім соціальної направленості) саме у тому, що від проєктів очікують стійкості. Тобто на певному етапі ініціатива має досягти того рівня, щоб генерувати прибуток і надалі існувати без грантових коштів та інвестицій. Насправді, навіть у спільноті «класичних» фондів та інвесторів немає негативного ставлення до того, що соціальні проєкти можуть шукати шляхи монетизації.

Ми у програмах 1991 Open Data Incubator також пояснюємо стартапам, що «соціальне» не завжди має бути у мертвій зв’язці з поняттям «безоплатно». Зокрема, якщо мова йде про проєкти, у яких закладені довготривалі цілі.

— Але чи можливо поєднувати досягнення якихось фінансових цілей для бізнеса з необхідністю надавати допомогу людям, що її потребують?

Звісно, у питаннях, які стосуються вирішення нагальних потреб, таких як надання прихистку біженцям, гуманітарної допомоги, санітарних питань, відсутність фінансових очікувань при підтримці таких ініціатив очевидна. Проте, навіть і тут можуть бути виключення. Наприклад, проєкт ДонорUA — автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові — команда на початку існувала за підтримки донорів, але на певному етапі знайшла декілька способів монетизації (спонсорські пакети, корпоративний день донора, залучення партнерів для бонусної програми донорів). При цьому проєкт має неабиякий соціальний вплив — за час існування сервісу ДонорUA допомогли понад 2,5 тис. реципієнтам, а 20 тисяч здач крові — це приблизно 60 тисяч врятованих життів.

Імпакт-інвестування не є заміною благодійності. Вони цілком можуть, та навіть мають, йти нога в ногу для спільного творення справжніх змін.

— Окей, це все-таки інвестиції, тож прибуток має значення, але у цьому випадку він може бути не на першому місці. В чому є мотив інвестора, який вирішив вкласти гроші в соціальне підприємство?

У кожному окремому випадку конкретний інвестор або фонд можуть керуватися різними мотивами, проте ключовим фактором для всіх є дотичність до проєктів, які мають сталий та довготривалий вплив. Для левової частки інвесторів імпакт-інвестиції — головний або один з основних пріоритетів діяльності. Тобто через імпакт-інвестиції фонд реалізує свою місію сприяння позитивним змінам у суспільстві. Інші можуть бути зацікавлені у розвитку актуальних сфер чи заповненню нових ніш. Частина організацій експериментує з імпакт-інвестиціями з метою диверсифікації свого портфеля. Для банків, західних пенсійних фондів важливим також є створення можливостей для капіталовкладень для своїх клієнтів та партнерів. А для фінансових інституцій розвитку додатковою мотивацією, окрім покриття своїх специфічних завдань, є можливість підтвердити свою економічну ефективність перед приватним сектором.

— У що такі інвестори, зазвичай, вкладають гроші?

Пріоритетними, згідно дослідження GIIN 2018 року (The State of Impact Measurement & Management Practice) є сфери економічного розвитку та створення нових робочих місць, здоров’я та благополуччя, якісної освіти, відновлювальної енергетики, інновацій, розвитку міст та спільнот, сфера гендерних питань та сталих партнерств.

Якщо говорити щодо фондів, що працюють з Україною — тут є свої додаткові специфічні фактори. У більшості інвестори підтримують проєкти, пов’язані з громадянськими технологіями (civic tech), а останні є безпосереднім інструментом для боротьби з корупцією, підвищення рівня залучення громадян у процеси управління містами та країною загалом. Тому тут для фондів мотивом є також реальна можливість підсилення реформ та виявлення слабких місць.

Civic tech, вони ж громадянські технології — сервіси, що розвивають цифрове громадянське суспільство та виводять комунікацію держави з ІТ, бізнесом та громадянами на новий рівень

— Чи важко знайти таких інвесторів в Україні? Де шукати?

Так, пошук свого імпакт-інвестора — справа не з простих. Проте, якщо якісно зробити домашню роботу та вивчити пріорітети та портфелі інвесторів, то цілком реалістично знайти свій perfect match.

З наявних спеціалізованих фондів, що працюють з Україною, можна назвати Luminate (у минулому Omidyar Network), який має достатньо чіткі сфери та виокремлені пріоритетні напрями, у які вони інвестують. Такими є, переважно, ІТ-ініціативи чи проєкти з інноваційним елементом у сферах громадянського суспільства та посилення громадських ініціатив.

Також, в моєму розумінні, імпакт-інвестором є Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) — одним з векторів фонду є підтримка ініціатив, які у майбутньому будуть доінвестовані більшими фондами та донорами. При виборі проєктів фонд звертає увагу на модель стійкості. Фонд Відродження все частіше підтримує проєкти, в яких центральною складовою є соціальний вплив або робота з проблемами навколишнього середовища.

Потроху в бік імпакт-інвестування рухаються і українські родинні фонди — Фонд родини Загорій та Фонд Віктора Пінчука.

👨‍💻 «Імпакт-інвестування не є заміною благодійності», — Денис Гурський, SocialBoost та 1991 Open Data Incubator 2

— На чому варто зосередитися соціальним стартаперам, щоб успішно «запітчити» інвестора?

У сучасних реаліях варто дивитися на своє рішення не у розрізі моделі «сума інвестиції-прибуток», а як проєкт, який має позитивний ефект на суспільство та цілі конкретні індустрії. Тільки при кристалізації соціального елементу варто переходити до бізнес складової вашої ініціативи та планувати способи зробити його прибутковим. А моделей, які дозволять зробити цю модель sustainable та прибутковою у світі вже вигадано достатньо. Можна диверсифікувати прибуток в рамках одного проєкту і при цьому досягати 1-2 імпакт цілей.

Імпакт-інвестування не є заміною благодійності. Вони цілком можуть, та навіть мають, йти нога в ногу для спільного творення справжніх змін.

Денис Гурський

З власного досвіду можу дати кілька рекомендацій: по-перше, перед зверненням до інвестора важливо дослідити його портфель та пріоритети — це допоможе уникнути ситуації, що фонд відхилить заявку ще на початковому етапі. По-друге — одразу пропишіть показники, яких хочете досягти та запропонуйте способи, якими будете моніторити результати. Навіть якщо у фонду/інвестора є свої напрацьовані методології та метрики, такий підхід однозначно оцінять. Супер бонусом може спрацювати факт наявності пілотних клієнтів, наявних користувачів/споживачів чи попередніх домовленостей про партнерства.

— Інвестиції мають, принаймні, повернутися. Тож на якому етапі соціальному стартапу варто замислитися над монетизацією?

Я думаю, що це все дуже індивідуально. Загальна практика показує, що більша частина проєктів починають з грантових коштів (при цьому не дуже великих) і після того, як вони підтверджують свою модель і стають більш-менш впізнаваними на ринку, то вже великі партнерства «витягують» їх на самоокупність. Так було, наприклад, у випадку з нашим 1991 Civic Tech Center. Ми почали з імпакт інвестицій від Luminate $480 000. Від нас очікували моделі стійкості, і зараз, за результатами другого року ми показуємо результат, ми вийшли на певні результати по sustainability.

Інший приклад з нашого власного досвіду — кейс монетизації Громадського проєкту. У 2016, на хвилі децентралізації в Україні, ми отримали грантову інвестицію від USAID. Інвестиції на два роки склали трохи менше 200 тисяч доларів на розробку методології, бізнес-аналіз, розробку самого продукту та його системні доопрацювання, рефакторинг, службу технічної підтримки та менеджмент. З моменту запуску інструментом скористалися понад 80 українських містах та громадах, які загалом виділили понад 390 млн грн на реалізацію прєектів-переможців.

У 2017 нам вдалося запартнеритися з ПриватБанком, що стало потужним поштовхом для подальшого розвитку стійкості проєкту. Віднедавна, з грудня минулого року, ми вийшли на монетизацію і зараз міста платять за використання сервісу. Зараз на платній основі Громадським проєктом користуються 40 міст, серед яких Львів, Чернівці, Маріуполь, Каховка та інші. При цьому, обслуговування системи для решти, як і раніше, оплачується грантами. Цей кейс, можливо, є першим прецедентом в історії USAID в Україні, коли проєкт став повноцінно стійким та вийшов на комерційну модель після отримання грантових коштів.

— Які моделі монетизації є прийнятними для такого стартапа, щоб з одного боку повернути інвестиції, а з іншого не перестати нести свою соціальну місію?

Проєкти, серцевиною яких є пристрасть до змін певних парадигм та особисте «чому» , апріорі є імпакт орієнтованими.

Денис Гурський

Насправді, варіантів достатньо — багато залежить від типу проєктів. Це може бути абонентська плата або оренда (якщо мова йде про ІТ-рішення або користування просторами), спонсорські пакети, залучення партнерів для бонусної програми. Також можу назвати ще такі моделі як PaaS (Product as a service, продукт як послуга) та платформи обміну (sharing platforms).

Наприклад, в 1991 Сivic Tech Center модель монетизації полягає у місячній орендній платі для резидентів центру та оренді івент-зони для проведення тематичних подій. При цьому для державного та громадського сектору у нас особливі умови — у більшості випадків ми надаємо івент-зону на безоплатній основі.

— До речі, про бенефіти і вплив. З грошами все зрозуміло. А як виміряти той самий позитивний вплив? За яким принципом варто обирати метрики, щоб отримати реальну картину?

У кожного фонду зазвичай є власний випрацюваний підхід до виставлення цілей моніторингу результатів. Все залежить від напряму, у якій реалізується проєкт. Якщо мова йде про соціальний ефект, то метриками може бути кількість людей, на яких вплинув проєкт, кількість створених нових робочих місць. Якщо мова йде про екологічний вплив — то там можуть бути конкретні екологічні чи політичні метрики. Та все ж багато залежить і від специфіки фонду, який надає кошти.

У грудні минулого року на Сivic Tech Summit ми якраз обговорювали це питання з ключовими гравцями, які працюють в Україні та отримали багато інсайтів. Фонд Відродження, наприклад, оцінює додану вартість проєкту на основі аналітики по первинним та кінцевим показниками щодо рівня партисипації громадян, конкретної економії державного бюджету, кількості створених smart партнерств. Також для фонду важлива можливість масштабізації рішення на національний рівень. Для інвесторів Aspen Institute важлива кількість та конкретні навички нових лідерів, які випустяться з програм.

У випадку з 1991 Сivic Tech Center для нашого інвестора була важливою репутація організації та попередні досягнення, для того щоб скласти певну перспективу розвитку.

— Але ж є вже, напевно, якісь усталені та узагальнені стандарти й практики

Знову ж таки, треба звернутися до Global Impact Investing Network. Організація розробила окремий ресурс, повністю присвячений рекомендаціям та інструментарію по вимірюванню та оптимізації роботи з імпакт-проєктами. У залежності від фокусу (соціального чи екологічного), для кожної тематичної категорії — таких на ресурсі 16, кожна з під-категоріями — пропонується окремий набір метрик за декількома вимірами: стандарти ООН зі сталого розвитку (UN Sustainable Development Goals) та показники вимірювання за аудиторіями, набір метрик за масштабом (how much scale, how much depth та сontribution depth). Специфічні метрики представлені для інвесторів гендерно орієнтованих проєктів, ініціатив для меншин та проєктів, пов’язаних з малим та середнім бізнесом.

Загальна схема, яку пропонує GIIN виглядає приблизно так: «Головна мета проєкту (goal) – Ціль 1 (target) — Показник за SDG (SDG Level of Alignment) — Показник за іншими ключовими практиками – Тематичні метрики (Thematic taxonomy)».

Наприклад, рівень впливу проєктів у сфері освіти інвестор може вимірювати: за кількістю годин конкретних тренінгів; відсотком школярів, які отримують соціальне харчування; кількістю студентів з інвалідністю, які змогли отримати освіту; метрики за гендером та географією; кількістю та якістю залучених фахівців; кількістю мов, на які перекладені матеріали; кількість сталих партнерств; охоплення освітніх платформ; кількість наданих стипендій… І це далеко не кінець переліку. Тобто, ми бачимо, що оцінка впливу імпакт-інвестицій — ціла наука.

— Наскільки в України розвинуте імпакт-інвестування та інфраструктура для нього?

Як я вже говорив, в Україні серед активних імпакт-інвесторів є Luminate. Окрім 1991 Сivic Tech Center, фонд також підтримує ініціативи Center UA, проєкт Відкрите довкілля, ініціативу Artificial Intelligence (AI) for Kyiv (Штучний інтелект для Києва) та програми Aspen Institute.
Серед відомих регіональних проєктів, звісно, варто назвати «Промприлад. Реновація» у Івано-Франківську — ініціатори перетворюють територію колишнього заводу на цілу екосистему офісних просторів, арт-майданчиків, тренінгових центрів, дитячих розвиваючих центрів, готелів та ресторацій. Команді вдалося залучити $1,8 млн інвестицій.

Також можу назвати проєкти, що, на мою думку, мають великий потенціал отримати імпакт-інвестиції в силу наявності сильної соціальної складової та продуманої моделі сталого розвитку. Наприклад, один з проєктів, що цього року пройшов на Open Data Challenge — Waste Ukraine Analytics. Команда працює над розробкою веб-платформи, що ілюструватиме рівень промислових відходів (зараз проєкт знаходиться на стадії створення прототипу). Сервіс інтегрує всі доступні дані, що прямо чи опосередковано стосуються теми відходів, від регіональних реєстрів до ліцензійного реєстру. На ресурсі можна буде отримати дані про компанії (наявність ліцензій, виробничі потужності тощо), зробити оголошення щодо купівлі-продажу вторсировини, дізнатись про тарифи та їх структуру в певному регіоні та порівняти їх з іншими містами. Своїми користувачами команда бачить компанії-генератори, переробників, представників органів місцевого самоврядування та активних громадян.

Також таким проєктом бачу Донор.ua, про яких говорили раніше та український соціальний стартап для допомоги незрячим Open World.

— Давайте під фінал нашої розмови — три месседжа всім стейкхолдерам індустрії імпакт-інвестування: інвесторам, стартапам, суспільству

Для інвесторів варто дивитися на своє портфоліо не просто як на машину, яка заробляє кошти, а на портфель, який може бути привабливіший ніж у конкурентів, провокувати вашу організацію бути більш відкритою та орієнтованою на щось більше, ніж гроші — на позитивні проєкти.

Підприємцям і стартапам я би порадив дивитися на свої ідеї через свою особисту призму — для досягнення певних змін у світі навколо вас. Проєкти, серцевиною яких є пристрасть до змін певних парадигм та особисте «чому» , апріорі є імпакт орієнтованими. Цю щирість відчує аудиторія і почне користуватись вашим рішенням. Адже варто розуміти, що активний виток змін неможливий без активної спільноти.

Для суспільства мій месседж, а скоріше прохання одне — використовуйте наявні сервіси, адже вони не лише полегшать життя, а допоможуть зробити середовище навколо кращим — дізнатися чи можете ви стати донором крові, перевіряти маршрути транспорту, перевіряти забудовника, у кого плануєте придбати житло, розвивати свої ідеї у просторах, де зібралися ваші однодумці. А зробити так, щоб ви про них дізналися — то вже завдання impact та сivic tech організацій, у тому числі нашої SocialBoost.

Бонустрек — що почитати, щоб поглибитись в тему

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
любавческий ребе

Благодiйником легко бути, коли багато грошей!

Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: