fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня

🇺🇦 Ministerstvo jak garaž. Jak deržupravlinci stvorjujuť startapy nacionaľnogo rivnja

Цього квітня на українському ринку стартапів стало на п’ять проектів більше. І не традиційних стартапів, про які ми чуємо щодня, а ініційованих та створених безпосередньо державними службовцями. І це все — найближча реальність. Розповідаємо про нові проекти, їхню цінність для кожного українця та плани команд на наступний рік.
Cogo kvitnja na ukraїnśkomu rynku startapiv stalo na p’jať proektiv biľše. I ne tradycijnyh startapiv, pro jaki my čujemo ščodnja, a inicijovanyh ta stvorenyh bezposeredńo deržavnymy službovcjamy. I ce vse — najblyžča reaľnisť. Rozpovidajemo pro novi proekty, їhnju cinnisť dlja kožnogo ukraїncja ta plany komand na nastupnyj rik.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Вже зовсім скоро в українців буде нагода у декілька кліків подати скаргу онлайн за несправний фен чи дитячу іграшку, зрозуміти у якому музеї шукати відому пектораль, швиденько залагодити непорозуміння з банком, отримати найбільш повну інформацію про власників бізнесу, а організаторам тендерів обирати підрядників, спираючись не лише на ціну, а й екологічність чи безпечність продукції. Такі можливості надаватимуть стартапи, створені держслужбовцями. Влітку 2018 року Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС (GIZ) спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки 1991 Open Data Incubator ініціювали EU Association Lab — першу інкубаційну програму для державних управлінців. Запускаючи саме такий експериментальний формат програми, ініціатори ставили перед собою декілька задач: трансформувати спосіб мислення держслужбовців на підприємницький та розвивати тенденцію співпраці між державним сектором, громадськими організаціями та бізнесом. Окрім того, важливим був і сам фокус програми — підтримка ідей, які базуються на можливостях, що закладені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Влітку стартував конкурс проектів і з-поміж 114 отриманих заявок журі відібрало п’ять команд, які протягом наступних шести місяців розвивали свої ідеї на базі 1991 Open Data Incubator за підтримки менторів. Програма інкубації включала тренінги з бізнес-моделювання, командоутворенню, маркетингу та комунікацій. Окремий фокус організатори зробили на роботі з менторами щодо підбору необхідного ІТ-рішення та консультаціях з експертами з євроінтеграції для кристалізації змістовного наповнення інструментів. Державні стартапи — хто ці 5 команд?. Хто вони — команди держслужбовців з гнучким мисленням, умінням змінювати думку, дослухатися до критики, бажанням розуміти свою аудиторію та спиратися на її потреби у розробці рішення? Мобільний додаток Купуй безпечне — механізм перевірки безпеки нехарчових продуктів, формування скарг про сумнівну продукцію та обробки скарг. Ініціатор — Міністерство економічного розвитку та торгівлі України Для чого потрібен додаток?. Уявіть: ви купуєте дитині іграшку, однак на пакуванні немає жодної інформації про норми безпеки товару. Що робити? Саме тут, за задумом команди, на допомогу покликаний прийти додаток Купуй безпечне. Команда представників Мінекономрозвитку взялася будувати новий формат взаємодії між громадянами, бізнесом та державою щодо контролю безпеки нехарчової продукції. Ідея зародилася з розуміння того, що певна кількість виробників безвідповідально ставиться до розповсюдження небезпечної продукції, а, з іншого боку, самі споживачі часом несвідомо та легковажно підходять до вибору. Творці додатку Купуй безпечне вирішення проблеми бачать у якісному інформуванні споживача, підприємця та інспектора з ринкового нагляду. Завдяки сервісу кожен громадянин зможе легко надіслати звернення про сумнівну продукцію до відповідного органу, а також власноруч перевірити товар за ступенем небезпеки. Органи ринкового нагляду, своєю чергою, зможуть швидше адресно обробляти скарги, зокрема, завдяки зручному чек-лісту. Для інспекторів же сервіс — спосіб покращити якість роботи та підвищити рівень довіри споживачів до органів контролю. У результаті — процес перевірки стане прозорішим для всіх сторін. Як працюватиме додаток?. Якщо є підозра з приводу безпеки конкретного товару (вибухнув фен, згоріла праска, на іграшці немає необхідного маркування), споживач може створити скаргу. Необхідно буде вибрати тип продукції, вказати найменування чи марку товару, описати проблему та прикріпити фото. Протягом декількох днів органи ринкового нагляду розглянуть скаргу, ініціюють перевірку та нададуть відповідь. Додаток буде доступний для користувачів Android, iOS та матиме веб-інтерфейс. Що вже зроблено та що далі по плану?. Просування на ринок команда розпочинає з категорії товарів Іграшки, оскільки це категорія, до якої належить найуразливіша група споживачів – діти. Додаток працює в тестовому режимі за цією категорією. Реліз додатку відбудеться у вересні 2019 року з наповненням контенту до 70 %. Поступово мобільний додаток буде поповнюватися інформацією щодо 11 груп товарів та охопить сферу захисту прав споживачів. Також запланований запуск сервісів онлайн-перевірка чеків, QR-перевірка продукції та трекінг скарг. За перший місяць команда прагне отримати 500 завантажень, а до кінця року реалізувати додаток з повним наповненням та мати 1000 користувачів. Наразі можна слідкувати за новинами на ФБ-сторінці проекту. Проект команди – онлайн-платформа для цифровізації реєстру культурної спадщини України. Ресурс реалізує Міністерство культури України спільно з Українським центром культурних досліджень та іншими галузевими ГО. Чому це важливо?. Проект виник як відповідь на сучасні реалії у культурній сфері: незалежній Україні вже 27 років, але у нас досі діє радянський перелік памяток культури, а його облік все ще ведеться у паперовій формі. Наразі працівники міністерства витрачають біля 4 годин робочого часу, аби дати відповідь на запит про приналежність того чи іншого об’єкту до культурної спадщини. Створення електронного реєстру культурної спадщини допоможе зібрати, обробити, проаналізувати та оптимізувати процес переміщення 14+ мільйонів предметів музейного фонду та 130+ тисяч обєктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Цим самим ресурс сприятиме виконанню Угоди про асоціацію з ЄС у контексті збереження і оцінки культурної та історичної спадщини. Крім того, команда прагне допомогти вирішити проблему повернення культурних цінностей з тимчасово окупованих територій. А глобальна мрія ініціаторів ресурсу — сприяти самоідентифікації українців через збереження і популяризацію культурного надбання. Як це працюватиме?. За задумом, проект працюватиме на трьох рівнях. Так, поціновувачі мистецтва через систему пошуку отримають дані про будь-яку цікаву памятку культурної спадщини. Галузеві фахівці дізнаватимуться аналітику та ділитимуться тематичними подіями. Більш того, в онлайн-кабінеті ресурсу можна буде отримати онлайн 12 адмінпослуг, які надає Міністерство культури України. Команда вже презентувала прототип реєстру культурної спадщини України. При цьому найбільшим викликом став пошук оптимального поєднання теоретичних завдань і їхніх практичних IT-рішень. Інформація з ресурсу зможе прямо потрапити до європейського ресурсу Europeana, що допоможе презентувати українську культурну спадщину світові. Міністерство культури планує прийняти ресурс на свій баланс та розвивати як сучасний державний портал, який надає доступ до комплексної інформації у сферах культури, мистецтв, історії та орієнтований, у першу чергу, на інтерес кінцевого споживача, в тому числі для отримання адмінпослуг. Електронна система Нецінові критерії Prozorro — проект від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, ДП ProZorro, Міністерства екології та природних ресурсів України, команди підтримки реформ Мінекономрозвитку, ВГО Жива планета, GoLocal, Центру екологічної стандартизації Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, GPA in UA. для впровадження нових стандартів у державних закупівлях. Проблема. Наразі публічні закупівлі — найбільший ринок в країні — тут щороку відбувається більше мільйона процедур з оборотом 700 млрд грн. За аналізом команди, майже всі закупівлі здійснюються лише за показником ціни, без урахування якості, енергоефективності та екологічності. І на противагу – лише піввідсотка закупівель проводяться із використанням нецінових критеріїв. Команда провела опитування серед п’яти тисяч замовників і з’ясувала, що витоки ситуації у тому, що замовники елементарно не знають як це робити. Як працюватиме новий підхід?. Команда створює сервіс, що допоможе замовникам тендерів використовувати при відборі підрядника не лише критерій найменшої ціни, а й екологічності та енергоефективності. Такий підхід матиме подвійний ефект: держава при закупівлі керуватиметься ознакою якості, екологічності, безпеки та ефективним використанням публічних коштів, а бізнес буде мотивований пропонувати інноваційні, енергоощадні та екологічні рішення. І замість п’яти днів експертної роботи, тепер це потребуватиме лише п’ять хвилин роботи закупівельника. Своєю аудиторією ініціатори сервісу бачать усі школи, лікарні та адміністрації країни. Замовник під свій товар обирає необхідні йому категорії нецінових критеріїв, далі вибирає конкретні показники та встановлює їхнє вагове значення. Далі закупівельник отримує консолідований текст нецінових критеріїв, який він використовує далі при оголошенні закупівлі. Для старту проекту було обрано 12 пілотних категорій товарів. Під кожну з них команда розробила набір нецінових критеріїв з обґрунтуванням застосування та конкретними показниками. Ці експертні набори критеріїв стали базовим контентом розробленого електронного сервісу, інтегрованого з системою ProZorro та кабінетами замовників на електронних майданчиках. Адмініструють та підтримують сервіс ProZorro та Мінекономрозвитку. Перспектива розвитку. У найближчих планах команди — проведення пілотних закупівель по усім пілотним категоріям, розробка офіційних методичних рекомендацій від Мінекономрозвитку, просування та навчання серед потенційних користувачів та інтеграція з іншими сервісами ProZorro. Команда поставила собі за мету за перший рік збільшити частку процедур закупівель з використанням нецінових критеріїв до 5%, а в перспективі двох років після запуску — зекономити для країни понад 10 млрд на рік. Для подальшого технічного розвитку сервісу ініціатори сервісу розраховують на донорську підтримку. Портал GoodFin – опрацювання скарг у сфері фінансових послуг. Ініціатори – Національний банк України, Нацкомфінпослуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Проектний офіс з підтримки реформ фінансового сектору, профільні експерти з питань євроінтеграції, захисту прав споживачів фінансових послуг, корпоративного управління. Яку ситуацію на фінансовому ринку вирішує команда?. Кожен дорослий українець щоденно користується фінансовими послугами (карткові операції, перекази, обмін валюти, депозити, кредити, страховки, інвестиції). Так само постійно виникають ситуації, коли потрібно отримати консультацію, звернутися до установи чи регулятора для вирішення проблеми з отриманою послугою або ж елементарно порівняти пропозиції фінустанов. Але частіше за все споживачі не знають, наскільки можливо довіряти установам, які працюють на ринку фінансових послуг. А у разі виникнення проблем з послугою – до кого конкретно потрібно звернутись за допомогою та як вирішити свою проблему. Який новий підхід пропонують фінрегулятори?. Розуміючи проблему відсутності регулювання ринкової поведінки, як в окремому органі, так і в структурі чинних регуляторів, команда прийшла на інкубацію з ідеєю розробки кодексу ринкової поведінки для всіх учасників фінансового ринку. Проте, у процесі роботи команда віддала пріоритет розробці ІТ елементу – інтернет порталу Єдине вікно. Аудиторія порталу – споживачі, постачальники та регулятори на ринку фінансових послуг. Сервіс має обєднати інформацію щодо продуктів та послуг банків та інших фінансових організацій. Проект, у першу чергу, покликаний заповнити прогалини в захисті споживачів фінансових послуг, а також підвищити рівень проактивності основних регуляторів ринку. Наразі для запуску порталу учасники команди вже здійснили польове опитування цільової аудиторії, розробили проектну документацію, визначили основний набір параметрів для наповнення порталу, розробили бізнес модель, інтеграцію з іншими системами. Першими задачами команда ставить собі забезпечення створення єдиної точки входу запитів та скорочення строків для вирішення проблеми споживача до 5 днів. Для регуляторів портал – можливість мати централізовану платформу, єдину точку входу та систематизацію всіх скарг та запитів, історичну статистику, моніторинг роботи фінансових установ з користувачем фінпослуг. Державна концепція створення системної перевірки інформації про власників бізнесу — ініціатива Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, ГО Разом проти корупції, Центр протидії корупції. З яким викликом бореться команда?. Фіктивне підприємництво та приховування реальних власників компаній є одним із суттєвих ризиків системи боротьби з відмиванням коштів. За минулий рік рівень тіньової економіки України склав 1,1 трлн грн. Базою тіньової економіки, на думку команди, у першу чергу, є фіктивне підприємництво та неможливість його оперативно прослідкувати. Попри те, що у 2015 році Україна стала однією з перших країн у світі, чий централізований реєстр юридичних осіб став загальнодоступним, 20% інформації в реєстрі про власників компаній є неправдивими (дані Ради Європи). Більш того, наразі до компетенцій фіскальної служби не входить зобов’язання перевірки правдивості власників. А як такої системи виявлення реальних власників немає загалом. Яке рішення пропонують?. Команда розробила концепцію, яка пропонує 33 цілеспрямовані кроки уряду, направлені на зміну законодавства, його ефективну імплементацію та розробку ІТ-рішень (агрегацію та консолідацію наявних сервісів). Основні напрямки передбачають впровадження введення валідації інформації з заявок вже на стадії реєстрації, подальшу перевірку операційної діяльності бізнесу та надання компаніям можливості виправляти надану раніше інформацію. Окрім цього, концепція передбачає введення відповідальності за подання правдивої інформації до реєстру, адже наявний штраф у 8000₴, на думку команди, є недостатньо переконливим. Паралельно команда планує провести масштабну інформаційну кампанію, в рамках якої планує тісно співпрацювати з бізнесом та провести навчання відповідальних осіб, які здійснюють реєстрацію. За планом ініціаторів До100%Вірно, концепція буде реалізована до кінця цього року. Що далі?. Поки команди працюють над запуском та удосконаленням своїх продуктів, вже в червні буде оголошений набір на другий цикл програми. Слідкуйте за новинами на сайті EU Association Lab та сторінках Advisory Fund for EU Association of Ukraine та 1991 Open Data Incubator. А поки можна подивитися ще й фінальні презентації команд. Довідка: Програма EU Association Lab створена спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Вона є складовим компонентом проекту Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС, який фінансується Федеральним Урядом Німеччини. Читайте також 5 історій молодих українських інноваторів, що змінюють світ.

Вже зовсім скоро в українців буде нагода у декілька кліків подати скаргу онлайн за несправний фен чи дитячу іграшку, зрозуміти у якому музеї шукати відому пектораль, швиденько залагодити непорозуміння з банком, отримати найбільш повну інформацію про власників бізнесу, а організаторам тендерів обирати підрядників, спираючись не лише на ціну, а й екологічність чи безпечність продукції. Такі можливості надаватимуть стартапи, створені держслужбовцями.

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 1
Передісторія. Як все починалось?

Влітку 2018 року Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС (GIZ) спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки 1991 Open Data Incubator ініціювали EU Association Lab — першу інкубаційну програму для державних управлінців. Запускаючи саме такий експериментальний формат програми, ініціатори ставили перед собою декілька задач: трансформувати спосіб мислення держслужбовців на підприємницький та розвивати тенденцію співпраці між державним сектором, громадськими організаціями та бізнесом. Окрім того, важливим був і сам фокус програми — підтримка ідей, які базуються на можливостях, що закладені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Влітку стартував конкурс проектів і з-поміж 114 отриманих заявок журі відібрало п’ять команд, які протягом наступних шести місяців розвивали свої ідеї на базі 1991 Open Data Incubator за підтримки менторів. Програма інкубації включала тренінги з бізнес-моделювання, командоутворенню, маркетингу та комунікацій. Окремий фокус організатори зробили на роботі з менторами щодо підбору необхідного ІТ-рішення та консультаціях з експертами з євроінтеграції для кристалізації змістовного наповнення інструментів.

Державні стартапи — хто ці 5 команд?

Хто вони — команди держслужбовців з гнучким мисленням, умінням змінювати думку, дослухатися до критики, бажанням розуміти свою аудиторію та спиратися на її потреби у розробці рішення?

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 2
Борці за правдивість інформації про продукцію

Мобільний додаток «Купуй безпечне»

Мобільний додаток «Купуй безпечне» — механізм перевірки безпеки нехарчових продуктів, формування скарг про сумнівну продукцію та обробки скарг. Ініціатор — Міністерство економічного розвитку та торгівлі України

Для чого потрібен додаток?

Уявіть: ви купуєте дитині іграшку, однак на пакуванні немає жодної інформації про норми безпеки товару. Що робити? Саме тут, за задумом команди, на допомогу покликаний прийти додаток «Купуй безпечне». Команда представників Мінекономрозвитку взялася будувати новий формат взаємодії між громадянами, бізнесом та державою щодо контролю безпеки нехарчової продукції. Ідея зародилася з розуміння того, що певна кількість виробників безвідповідально ставиться до розповсюдження небезпечної продукції, а, з іншого боку, самі споживачі часом несвідомо та легковажно підходять до вибору.

Творці додатку «Купуй безпечне» вирішення проблеми бачать у якісному інформуванні споживача, підприємця та інспектора з ринкового нагляду. Завдяки сервісу кожен громадянин зможе легко надіслати звернення про сумнівну продукцію до відповідного органу, а також власноруч перевірити товар за ступенем небезпеки. Органи ринкового нагляду, своєю чергою, зможуть швидше адресно обробляти скарги, зокрема, завдяки зручному чек-лісту. Для інспекторів же сервіс — спосіб покращити якість роботи та підвищити рівень довіри споживачів до органів контролю. У результаті — процес перевірки стане прозорішим для всіх сторін.

Як працюватиме додаток?

Якщо є підозра з приводу безпеки конкретного товару (вибухнув фен, згоріла праска, на іграшці немає необхідного маркування), споживач може створити скаргу. Необхідно буде вибрати тип продукції, вказати найменування чи марку товару, описати проблему та прикріпити фото. Протягом декількох днів органи ринкового нагляду розглянуть скаргу, ініціюють перевірку та нададуть відповідь. Додаток буде доступний для користувачів Android, iOS та матиме веб-інтерфейс.

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 3

Що вже зроблено та що далі по плану?

Просування на ринок команда розпочинає з категорії товарів «Іграшки», оскільки це категорія, до якої належить найуразливіша група споживачів – діти. Додаток працює в тестовому режимі за цією категорією. Реліз додатку відбудеться у вересні 2019 року з наповненням контенту до 70 %.

Поступово мобільний додаток буде поповнюватися інформацією щодо 11 груп товарів та охопить сферу захисту прав споживачів. Також запланований запуск сервісів «онлайн-перевірка чеків», «QR-перевірка продукції» та трекінг скарг. За перший місяць команда прагне отримати 500 завантажень, а до кінця року реалізувати додаток з повним наповненням та мати 1000 користувачів.
Наразі можна слідкувати за новинами на ФБ-сторінці проекту.

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 4

Онлайн-платформа «Культурна спадщина»

Проект команди – онлайн-платформа для цифровізації реєстру культурної спадщини України. Ресурс реалізує Міністерство культури України спільно з Українським центром культурних досліджень та іншими галузевими ГО.

Чому це важливо?

Проект виник як відповідь на сучасні реалії у культурній сфері: незалежній Україні вже 27 років, але у нас досі діє радянський перелік пам’яток культури, а його облік все ще ведеться у паперовій формі. Наразі працівники міністерства витрачають біля 4 годин робочого часу, аби дати відповідь на запит про приналежність того чи іншого об’єкту до культурної спадщини.

Створення електронного реєстру культурної спадщини допоможе зібрати, обробити, проаналізувати та оптимізувати процес переміщення 14+ мільйонів предметів музейного фонду та 130+ тисяч об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Цим самим ресурс сприятиме виконанню Угоди про асоціацію з ЄС у контексті збереження і оцінки культурної та історичної спадщини. Крім того, команда прагне допомогти вирішити проблему повернення культурних цінностей з тимчасово окупованих територій. А глобальна мрія ініціаторів ресурсу — сприяти самоідентифікації українців через збереження і популяризацію культурного надбання.

01/ 02

Як це працюватиме?

За задумом, проект працюватиме на трьох рівнях. Так, поціновувачі мистецтва через систему пошуку отримають дані про будь-яку цікаву пам’ятку культурної спадщини. Галузеві фахівці дізнаватимуться аналітику та ділитимуться тематичними подіями. Більш того, в онлайн-кабінеті ресурсу можна буде отримати онлайн 12 адмінпослуг, які надає Міністерство культури України.

Команда вже презентувала прототип реєстру культурної спадщини України. При цьому найбільшим викликом став пошук оптимального поєднання теоретичних завдань і їхніх практичних IT-рішень. Інформація з ресурсу зможе прямо потрапити до європейського ресурсу Europeana, що допоможе презентувати українську культурну спадщину світові. Міністерство культури планує прийняти ресурс на свій баланс та розвивати як сучасний державний портал, який надає доступ до комплексної інформації у сферах культури, мистецтв, історії та орієнтований, у першу чергу, на інтерес кінцевого споживача, в тому числі для отримання адмінпослуг.

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 5
Лицарі зелених закупівель

Сервіс «Нецінові критерії в публічних закупівлях»

Електронна система «Нецінові критерії Prozorro» — проект від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, ДП ProZorro, Міністерства екології та природних ресурсів України, команди підтримки реформ Мінекономрозвитку, ВГО «Жива планета», GoLocal, Центру екологічної стандартизації Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, GPA in UA. для впровадження нових стандартів у державних закупівлях.

Проблема

Наразі публічні закупівлі — найбільший ринок в країні — тут щороку відбувається більше мільйона процедур з оборотом 700 млрд грн. За аналізом команди, майже всі закупівлі здійснюються лише за показником ціни, без урахування якості, енергоефективності та екологічності. І на противагу – лише піввідсотка закупівель проводяться із використанням нецінових критеріїв. Команда провела опитування серед п’яти тисяч замовників і з’ясувала, що витоки ситуації у тому, що замовники елементарно не знають як це робити.

Як працюватиме новий підхід?

Команда створює сервіс, що допоможе замовникам тендерів використовувати при відборі підрядника не лише критерій найменшої ціни, а й екологічності та енергоефективності.

Такий підхід матиме подвійний ефект: держава при закупівлі керуватиметься ознакою якості, екологічності, безпеки та ефективним використанням публічних коштів, а бізнес буде мотивований пропонувати інноваційні, енергоощадні та екологічні рішення. І замість п’яти днів експертної роботи, тепер це потребуватиме лише п’ять хвилин роботи закупівельника. Своєю аудиторією ініціатори сервісу бачать усі школи, лікарні та адміністрації країни.

Замовник під свій товар обирає необхідні йому категорії нецінових критеріїв, далі вибирає конкретні показники та встановлює їхнє «вагове значення». Далі закупівельник отримує консолідований текст нецінових критеріїв, який він використовує далі при оголошенні закупівлі.

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 6

Для старту проекту було обрано 12 пілотних категорій товарів. Під кожну з них команда розробила набір нецінових критеріїв з обґрунтуванням застосування та конкретними показниками. Ці експертні набори критеріїв стали базовим контентом розробленого електронного
сервісу, інтегрованого з системою ProZorro та кабінетами замовників на електронних майданчиках.

Адмініструють та підтримують сервіс ProZorro та Мінекономрозвитку.

Перспектива розвитку

У найближчих планах команди — проведення пілотних закупівель по усім пілотним категоріям, розробка офіційних методичних рекомендацій від Мінекономрозвитку, просування та навчання серед потенційних користувачів та інтеграція з іншими сервісами ProZorro. Команда поставила собі за мету за перший рік збільшити частку процедур закупівель з використанням нецінових критеріїв до 5%, а в перспективі двох років після запуску — зекономити для країни понад 10 млрд на рік. Для подальшого технічного розвитку сервісу ініціатори сервісу розраховують на донорську підтримку.

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 7

Портал GoodFin

Портал GoodFin – опрацювання скарг у сфері фінансових послуг. Ініціатори – Національний банк України, Нацкомфінпослуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Проектний офіс з підтримки реформ фінансового сектору, профільні експерти з питань євроінтеграції, захисту прав споживачів фінансових послуг, корпоративного управління.

Яку ситуацію на фінансовому ринку вирішує команда?

Кожен дорослий українець щоденно користується фінансовими послугами (карткові операції, перекази, обмін валюти, депозити, кредити, страховки, інвестиції). Так само постійно виникають ситуації, коли потрібно отримати консультацію, звернутися до установи чи регулятора для вирішення проблеми з отриманою послугою або ж елементарно порівняти пропозиції фінустанов. Але частіше за все споживачі не знають, наскільки можливо довіряти установам, які працюють на ринку фінансових послуг. А у разі виникнення проблем з послугою – до кого конкретно потрібно звернутись за допомогою та як вирішити свою проблему.

Який новий підхід пропонують фінрегулятори?

Розуміючи проблему відсутності регулювання ринкової поведінки, як в окремому органі, так і в структурі чинних регуляторів, команда прийшла на інкубацію з ідеєю розробки кодексу ринкової поведінки для всіх учасників фінансового ринку. Проте, у процесі роботи команда віддала пріоритет розробці ІТ елементу – інтернет порталу «Єдине вікно». Аудиторія порталу – споживачі, постачальники та регулятори на ринку фінансових послуг.

Сервіс має об’єднати інформацію щодо продуктів та послуг банків та інших фінансових організацій. Проект, у першу чергу, покликаний заповнити прогалини в захисті споживачів фінансових послуг, а також підвищити рівень проактивності основних регуляторів ринку. Наразі для запуску порталу учасники команди вже здійснили «польове» опитування цільової аудиторії, розробили проектну документацію, визначили основний набір параметрів для наповнення порталу, розробили бізнес модель, інтеграцію з іншими системами.

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 8

Першими задачами команда ставить собі забезпечення створення єдиної точки входу запитів та скорочення строків для вирішення проблеми споживача до 5 днів.

Для регуляторів портал – можливість мати централізовану платформу, єдину точку входу та систематизацію всіх скарг та запитів, історичну статистику, моніторинг роботи фінансових установ з користувачем фінпослуг.

🇺🇦 Міністерство як гараж. Як держуправлінці створюють стартапи національного рівня 9
Адепти прозорості даних про власників компаній

Ресурс «До100%Вірно»

Державна концепція створення системної перевірки інформації про власників бізнесу — ініціатива Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, ГО Разом проти корупції, Центр протидії корупції.

З яким викликом бореться команда?

Фіктивне підприємництво та приховування реальних власників компаній є одним із суттєвих ризиків системи боротьби з відмиванням коштів. За минулий рік рівень тіньової економіки України склав 1,1 трлн грн. Базою тіньової економіки, на думку команди, у першу чергу, є фіктивне підприємництво та неможливість його оперативно прослідкувати.

Попри те, що у 2015 році Україна стала однією з перших країн у світі, чий централізований реєстр юридичних осіб став загальнодоступним, 20% інформації в реєстрі про власників компаній є неправдивими (дані Ради Європи). Більш того, наразі до компетенцій фіскальної служби не входить зобов’язання перевірки правдивості власників. А як такої системи виявлення реальних власників немає загалом.

Яке рішення пропонують?

Команда розробила концепцію, яка пропонує 33 цілеспрямовані кроки уряду, направлені на зміну законодавства, його ефективну імплементацію та розробку ІТ-рішень (агрегацію та консолідацію наявних сервісів).

Основні напрямки передбачають впровадження введення валідації інформації з заявок вже на стадії реєстрації, подальшу перевірку операційної діяльності бізнесу та надання компаніям можливості виправляти надану раніше інформацію. Окрім цього, концепція передбачає введення відповідальності за подання правдивої інформації до реєстру, адже наявний штраф у 8000₴, на думку команди, є недостатньо переконливим. Паралельно команда планує провести масштабну інформаційну кампанію, в рамках якої планує тісно співпрацювати з бізнесом та провести навчання відповідальних осіб, які здійснюють реєстрацію.

За планом ініціаторів До100%Вірно, концепція буде реалізована до кінця цього року.

Що далі?

Поки команди працюють над запуском та удосконаленням своїх продуктів, вже в червні буде оголошений набір на другий цикл програми. Слідкуйте за новинами на сайті EU Association Lab та сторінках Advisory Fund for EU Association of Ukraine та 1991 Open Data Incubator.
А поки можна подивитися ще й фінальні презентації команд.

Довідка: Програма EU Association Lab створена спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Вона є складовим компонентом проекту «Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС», який фінансується Федеральним Урядом Німеччини.

Читайте також 5 історій молодих українських інноваторів, що змінюють світ.

Анна Балацька

PR-директор в SocialBoost

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: