fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

«Українські студенти не бояться невдач», – естонська бізнес-тренерка Марет Ахонен

«Ukraїnśki studenty ne bojaťsja nevdač», – estonśka biznes-trenerka Maret Ahonen

Марет Ахонен, керівниця центру підприємництва Idea Lab в Тартуському університеті, ментор мережі інкубаторів YEP!, працює з українськими студентами регулярно протягом останніх 2 років.
Maret Ahonen, kerivnycja centru pidpryjemnyctva Idea Lab v Tartuśkomu universyteti, mentor mereži inkubatoriv YEP!, pracjuje z ukraїnśkymy studentamy reguljarno protjagom ostannih 2 rokiv.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  В університеті Тарту ми зрозуміли, що готувати студентів до працевлаштування тепер недостатньо, треба давати їм можливість самим створювати бізнеси. Так при Школі економіки з’явився Idea Lab. Ми проводимо преінкубаційні програми для студентів з усієї Естонії. В центрі студенти розвивають ідею до стадії валідованої бізнес моделі. У цьому їм допомагають засновники стартапів та підприємці з досвідом. Крім навчальної програми Тартуський університет також організовує Startup Day, найбільшу стартап-подію Балтійських країн. Щороку цей фестиваль відвідує близько 3000 молодих підприємців з усієї Європи. Далі завдяки Європейському соціальному фонду ми створили освітню програму Starter. Це тримісячна програма для студентів в Тартуському університеті – STARTERtartu і Талліннському технологічному університеті STARTERtallin. Але в програмі беруть участь студенти 8 університетів і 40 інших освітніх організацій з Естонії. Ми навчаємо проектному менеджменту, креативності, роботі в команді, маркетингу, бізнес моделям. Decomer Technology – студентський стартап, який розробив біоупаковку, що розчиняється у воді. Зараз їх найпопулярнішим продуктом є медові гранули, які можна кидати у чай замість використання традиційних стіків з цукром. Відомий в Україні стартап Move on Miles, який був резидентом Unit.City і займався рекрутингом девелоперів для західних компаній, це також випускники програми STARTER. Студентська команда FictionFeel створила компанію, яка тепер розробляє мобільні додатки. Найпопулярніший – туристичний гід містом Тарту. Майже 2 роки тому програму STARTER ми запустили в Україні разом з мережею інкубаторів YEP!. Випускники YEP!Starter постійно потрапляють в рейтинги молодих підприємців українських онлайн видань. В Україні ми з колегами буваємо часом кілька разів на місяць. Ми проводимо тренінги з креативності для студентів. Але крім цього також тренуємо команди університетських стартап-клубів. Цю ініціативу в Україні підтримує Міністерство освіти і науки. Суть у тому, що студенти власними силами за підтримки адміністрації університетів створюють місця тусовки всіх, хто цікавиться підприємництвом і стартапами. Університет лише дає приміщення для організації спейсу, а за контент клубу відповідають студентські команди. Вони проводять зустрічі з локальними підприємцями, дивляться фільми про стартаперів. Два роки тому ми запустили таких 4 клуби, сьогодні їх вже 30. В когось виходіть краще, в когось – гірше, але це серйозний поштовх для розвитку стартап культури серед молоді. Ще ми навчаємо викладачів інтегрувати підприємницьку освіту в їхні курси. Такі навчання вже пройшли 200 українських викладачів. Але, звичайно, найбільше ми спілкуємося зі студентами і тому я можу зробити деякі висновки про зміни в ментальності студентів за ці два роки. Є велика різниця між студентами 2 роки тому і зараз. Змінилася мотивація їх участі у програмах з розвитку підприємництва. Раніше вони шукали тут друзів і спілкування, нового досвіду. Тепер студенти йдуть, щоб робити власні стартапи. Вони бачать новини про Маска, фоловлять у твіттері засновників Google, Facebook і Amazon. Вони більше не хочуть йти на роботу, а хочуть так само зробити стартап і стати мільйонерами. Але тепер студенти і вимагають більшого від навчання. Вони хочуть більш глибоких знань, їх вже не влаштовує теорія, яку вони можуть знайти онлайн, послухати в подкастах. Їх цікавлять інсайти бізнесів. Практичні питання, індивідуальні поради щодо їх ідей. Сьогодні студенти менше бояться поразки. Але, якщо і бояться невдач, то відкритіше про це говорять, визнають, що це нормально і що вони мають намір цей страх подолати. Два роки тому провал вважався чимось трагічним в молодіжному середовищі. Тепер студенти спокійно ставляться до різних можливих результатів своєї роботи. Молодь стала більш самостійною і частіше хоче починати власну справу. Вони не чекають, що хтось буде за них визначати їхній шлях, майбутню роботу. Власне, вони розглядають найману роботу скоріше як спосіб тимчасово заробити грошей. Між студентами в Україні та Естонії насправді не дуже велика різниця. Найбільша проблема для всіх — це знайти хорошу ідею для стартапу. Тому в програмах з підприємництва важливо приділяти багато уваги тренінгам з креативності та дизайн мислення. Ми вчимо, що ідеї народжуються з проблем, які треба вирішити. Студенти і у вас, і у нас схильні шукати проблеми для вирішення локально. Ідеї студентських стартапів зазвичай фокусуються на тих незручностях, з якими студент зустрічається особисто. Я помітила, що часто українські студенти хочуть вирішувати освітні проблеми. Під час занять в Україні ми чуємо дуже багато ідей освітніх стартапів. В Естонії такого явища немає. Ваші студенти часто незадоволені освітньою системою і відчувають власну відповідальність за це, хочуть змінити ситуацію. Але так і має бути. Коли ми вчимо студентів робити стартапи, найперше, що ми кажемо — знайдіть проблему і вирішіть її, тоді у вас буде шанс на успіх. Ми не достатньо знайомі з освітньою системою України і склали своє враження виключно зі слів студентів і викладачів, з якими працюємо. Проте, мені здається, що те що вам потрібно, це нові свіжі методи викладання. Потрібно впроваджувати інтерактивне навчання, робити студентів більш залученими в освітній процес. Університети повинні бути дуже гнучкими, як інноваційні підприємства, інакше, вони не встигнуть за змінами в головах людей.

В університеті Тарту ми зрозуміли, що готувати студентів до працевлаштування тепер недостатньо, треба давати їм можливість самим створювати бізнеси. Так при Школі економіки з’явився Idea Lab.

Ми проводимо преінкубаційні програми для студентів з усієї Естонії. В центрі студенти розвивають ідею до стадії валідованої бізнес моделі. У цьому їм допомагають засновники стартапів та підприємці з досвідом. Крім навчальної програми Тартуський університет також організовує Startup Day, найбільшу стартап-подію Балтійських країн. Щороку цей фестиваль відвідує близько 3000 молодих підприємців з усієї Європи.

Далі завдяки Європейському соціальному фонду ми створили освітню програму Starter. Це тримісячна програма для студентів в Тартуському університеті – STARTERtartu і Талліннському технологічному університеті STARTERtallin. Але в програмі беруть участь студенти 8 університетів і 40 інших освітніх організацій з Естонії. Ми навчаємо проектному менеджменту, креативності, роботі в команді, маркетингу, бізнес моделям.

«Українські студенти не бояться невдач», – естонська бізнес-тренерка Марет Ахонен 1
«У нас вже є декілька зіркових випускників»

Decomer Technology – студентський стартап, який розробив біоупаковку, що розчиняється у воді. Зараз їх найпопулярнішим продуктом є медові гранули, які можна кидати у чай замість використання традиційних стіків з цукром.

Відомий в Україні стартап Move on Miles, який був резидентом Unit.City і займався рекрутингом девелоперів для західних компаній, це також випускники програми STARTER.

Студентська команда FictionFeel створила компанію, яка тепер розробляє мобільні додатки. Найпопулярніший – туристичний гід містом Тарту.

Майже 2 роки тому програму STARTER ми запустили в Україні разом з мережею інкубаторів YEP!. Випускники YEP!Starter постійно потрапляють в рейтинги молодих підприємців українських онлайн видань.

В Україні ми з колегами буваємо часом кілька разів на місяць. Ми проводимо тренінги з креативності для студентів. Але крім цього також тренуємо команди університетських стартап-клубів. Цю ініціативу в Україні підтримує Міністерство освіти і науки. Суть у тому, що студенти власними силами за підтримки адміністрації університетів створюють місця тусовки всіх, хто цікавиться підприємництвом і стартапами. Університет лише дає приміщення для організації спейсу, а за контент клубу відповідають студентські команди.

Вони проводять зустрічі з локальними підприємцями, дивляться фільми про стартаперів. Два роки тому ми запустили таких 4 клуби, сьогодні їх вже 30. В когось виходіть краще, в когось – гірше, але це серйозний поштовх для розвитку стартап культури серед молоді. Ще ми навчаємо викладачів інтегрувати підприємницьку освіту в їхні курси. Такі навчання вже пройшли 200 українських викладачів.

Але, звичайно, найбільше ми спілкуємося зі студентами і тому я можу зробити деякі висновки про зміни в ментальності студентів за ці два роки. Є велика різниця між студентами 2 роки тому і зараз. Змінилася мотивація їх участі у програмах з розвитку підприємництва. Раніше вони шукали тут друзів і спілкування, нового досвіду. Тепер студенти йдуть, щоб робити власні стартапи. Вони бачать новини про Маска, фоловлять у твіттері засновників Google, Facebook і Amazon. Вони більше не хочуть йти на роботу, а хочуть так само зробити стартап і стати мільйонерами.

Але тепер студенти і вимагають більшого від навчання. Вони хочуть більш глибоких знань, їх вже не влаштовує теорія, яку вони можуть знайти онлайн, послухати в подкастах. Їх цікавлять інсайти бізнесів. Практичні питання, індивідуальні поради щодо їх ідей.

«Українські студенти не бояться невдач», – естонська бізнес-тренерка Марет Ахонен 2

Сьогодні студенти менше бояться поразки. Але, якщо і бояться невдач, то відкритіше про це говорять, визнають, що це нормально і що вони мають намір цей страх подолати. Два роки тому провал вважався чимось трагічним в молодіжному середовищі. Тепер студенти спокійно ставляться до різних можливих результатів своєї роботи.

Молодь стала більш самостійною і частіше хоче починати власну справу. Вони не чекають, що хтось буде за них визначати їхній шлях, майбутню роботу. Власне, вони розглядають найману роботу скоріше як спосіб тимчасово заробити грошей.

Між студентами в Україні та Естонії насправді не дуже велика різниця. Найбільша проблема для всіх — це знайти хорошу ідею для стартапу. Тому в програмах з підприємництва важливо приділяти багато уваги тренінгам з креативності та дизайн мислення. Ми вчимо, що ідеї народжуються з проблем, які треба вирішити.

Студенти і у вас, і у нас схильні шукати проблеми для вирішення локально. Ідеї студентських стартапів зазвичай фокусуються на тих незручностях, з якими студент зустрічається особисто.

Я помітила, що часто українські студенти хочуть вирішувати освітні проблеми. Під час занять в Україні ми чуємо дуже багато ідей освітніх стартапів. В Естонії такого явища немає. Ваші студенти часто незадоволені освітньою системою і відчувають власну відповідальність за це, хочуть змінити ситуацію. Але так і має бути. Коли ми вчимо студентів робити стартапи, найперше, що ми кажемо — знайдіть проблему і вирішіть її, тоді у вас буде шанс на успіх.

Ми не достатньо знайомі з освітньою системою України і склали своє враження виключно зі слів студентів і викладачів, з якими працюємо. Проте, мені здається, що те що вам потрібно, це нові свіжі методи викладання. Потрібно впроваджувати інтерактивне навчання, робити студентів більш залученими в освітній процес.

Університети повинні бути дуже гнучкими, як інноваційні підприємства, інакше, вони не встигнуть за змінами в головах людей.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: