fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Восени в Україні запустять Creative Practice — освітню платформу для креативних фахівців. Навіщо і хто це робить

Voseny v Ukraїni zapustjať Creative Practice — osvitnju platformu dlja kreatyvnyh fahivciv. Naviščo i hto ce robyť

Публікуємо колонку Анатолія Попеля, CEO POPEL Agency про проблеми залучення нових фахівців до креативних індустрій та як Creative Practice збирається їх вирішувати.
Publikujemo kolonku Anatolija Popelja, CEO POPEL Agency pro problemy zalučennja novyh fahivciv do kreatyvnyh industrij ta jak Creative Practice zbyrajeťsja їh vyrišuvaty.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Все частіше можна почути термін креативні індустрії. Якщо декілька років тому про них в Україні майже не говорили, то наразі розмов про них виникає все більше, і вони виходять з царини абстракцій, отримуючи все більш конкретні риси. В червні 2018 року цьому терміну було дане визначення вже на рівні Верховної Ради України. До креативних індустрій зокрема відносять художнє мистецтво, архітектуру, розробку комп’ютерних ігор, сферу IT, графічний дизайн тощо. Інакше кажучи, продукти творчої праці. І попри те, що деякі люди схильні трохи зверхньо ставитись до самого терміну творча праця, недооцінювати її сьогоднішній внесок у економіку України та майбутній потенціал, м’яко кажучи, недалекоглядно. За оцінкою, озвученою прем’єром України Володимиром Гройсманом у 2018 році, креативні індустрії складають 4% ВВП України. Але це, певно, навіть не половина потенціалу, які вони в собі мають. Адже експорт творчої праці можливо організовувати швидко. Щоб продавати дизайн, немає потреби налагоджувати логістичні поставки, склади та таможенні декларації. І це робить експортний потенціал таких індустрій просто шаленим. При цьому все частіше українські компанії згадуються в якості переможців на міжнародних фестивалях та конкурсах. І такі перемоги змушують звертати на Україну увагу навіть таких міжнародних брендів, як Apple, який залучав до роботи український продакшн Radioaktive Film, та артистів на кшталт Майлі Сайрус, що їздила повз київські пейзажі у кліпі Nothing Breaks Like a Heart, створеного за участі ще однієї української команди, Limelite. https://youtu.be/A9hcJgtnm6Q На фоні всього цього, залучення до індустрії нових фахівців — питання вкрай важливе. Адже коли зростає попит, щоб його задовольнити, має виникати й пропозиція. І попри те, що дехто може думати, що творчому мисленню і баченню навчитись неможливо, фундамент творчого фаху без якісної освіти настільки ж хиткий, наскільки хиткий безосвітній фундамент будь-якого фаху. Підготовка творчого фахівця завжди була викликом. Більшість опитувань останніх років незмінно вказують на те, що понад половини фахівців не працюють за освітою. Інакше кажучи, їхні дипломи або не відповідають покликанню людини, або не відповідають потребам ринку. Особисто мені невідомі креативні компанії, в яких під час співбесіди суттєва увага приділялась б питанням вищої освіти. Адже за деякими напрямками сама система вищої освіти не відповідає сучасній реальності. Наприклад, веб-дизайнера виш підготувати не може. Концептуально не може. Тому що протягом чотирьох років підготовки фахівця програма навчання просто перестане бути актуальною через темп розвитку технологій. А крім того, у більшості креативних компаній просто немає довіри до системи вищої освіти. Адже люди, що викладають у вишах, нерідко позбавлені реального досвіду. Вони навчають тому, про що у кращому випадку читали у книжках. А оскільки вища освіта відірвана від реальності вже не один десяток років, такий стан речей поступово став сприйматись ними як певна норма. Але все це нагадує гру. Лектори роблять вигляд, що навчають, а студенти — що навчаються. Як певна альтернатива цій системі виникли незалежні курси. Так звані альтернативні школи. В них термін навчання зазвичай коротший — лише 3-4 місяці. І це робить їх більш гнучкими, а викладають на таких курсах представники індустрії. Але такий формат сам по собі не є повноцінною відповіддю на проблему креативної освіти. Адже професійна освіта має бути частиною кар’єри фахівця. А короткотривалі курси зазвичай не мають інфраструктури для ефективної взаємодії з ринком. Сьогодні ці курси радше зосереджені на студентах, аніж на забезпечені потреб роботодавців. А питання працевлаштування значною мірою стає питанням самого студента таких курсів. Ми вирішили, що наш проект, Creative Practice, з самого початку буде іншим. Коли ми замислювали проект, то тримали в голові досить чітку послідовність. За мету ми ставили собі не створення курсів як таких, а радше створення освітньої інфраструктури і її подальшу інтеграцію у ринок. Ось на що ми спирались: Навчальні курси мають максимально відповідати сучасним потребам ринку та тим процесам, з якими реально працюють креативні компанії. Щоб уникнути суб’єктивності у цьому питанні, ми хотіли, щоб над освітніми продуктами працювала широка робоча група, з різних компаній. Відтак з самого початку ми проектували курс так, щоб на виході студент мав такі навички і розуміння, з якими роботодавцю було б комфортно працювати. Для забезпечення ринку дійсно якісними фахівцями нам потрібен конкурс. І чим цей конкурс більший, тим вища вірогідність віднайти дійсно талановитих та мотивованих фахівців. А відтак, чим більше студентів, тим кращі в нас шанси. Тому курси для молодих фахівців ми робимо безкоштовними і розраховуємо отримати декілька тисяч студентів. Одночасна робота з тисячами студентами має бути ефективною. Відтак ми вирішили зробити суттєву ставку на автоматизацію процесів. Відеозаписи лекцій замість живих лекцій, онлайн-опитування, тощо. Для цього ми понад два роки працювали над технічною платформою, і цьогоріч представимо її загалу. Після завершення курсів студенти мають отримувати максимальні шанси на працевлаштування, тому в межах проекту Creative Practice ми будемо постійно працювати з залученням у проект нових і нових партнерів. З усіх куточків України. Щоб створити максимум можливостей для студентів. Одного курсу для створення системи, вочевидь, мало. І крім того, ми не хотіли обмежувати систему якимось одним продуктом. Тому вже на старті студенти матимуть доступ не лише до курсів від Creative Practice, а й до продуктів від наших партнерів. Частина матеріалів на платформі буде безкоштовною, а інша — платною. Ми не хочемо, щоб після завершення курсу ми втрачали контакт зі студентом. Навіть якщо він не досягне мети з першої спроби, він міг би повторити спроби і продовжувати — знов і знов. Відтак, ми хотіли створити щось на кшталт соціальної мережі, яка б допомогала фахівцям і роботодавцям ефективно знаходити один одного. Створити подібний проект силами однієї команди навіть концептуально неможливо. Ми щасливі, що вже сьогодні наш проект — це об’єднання зусиль. І до ініціативи вже долучилась група сильних компаній — Aimbulance, Galagan, GRAPE, POPEL Agency, Postmen. Але ми щодня спілкуємось про розширення робочої групи. І з боку індустрії інтерес є. Ми сподіваємось, що щомісяця будемо звітувати про нові і нові доповнення робочої групи. Разом робоча група буде забезпечувати: розробку освітніх програм продакшн освітніх продуктів промоцію проекту систему працевлаштування Окрім компаній партнерів, ми плануємо залучати до створення курсу окремих фахівців. Наша мета — створити реальний освітній прецедент. Вже сьогодні ми приймаємо заявки від студентів. Їх можна подати на сайті проекту — http://creativepractice.com.ua Запуск перших курсів ми плануємо вже на осінь. Але до того часу будемо починати потроху взаємодіяти зі студентами. Також до того часу і після того будемо вести діалог з ринком, з роботодавцями та фахівцями.

Що таке креативні індустрії і чому вони важливі

Все частіше можна почути термін «креативні індустрії». Якщо декілька років тому про них в Україні майже не говорили, то наразі розмов про них виникає все більше, і вони виходять з царини абстракцій, отримуючи все більш конкретні риси. В червні 2018 року цьому терміну було дане визначення вже на рівні Верховної Ради України.

До креативних індустрій зокрема відносять художнє мистецтво, архітектуру, розробку комп’ютерних ігор, сферу IT, графічний дизайн тощо. Інакше кажучи, продукти творчої праці. І попри те, що деякі люди схильні трохи зверхньо ставитись до самого терміну «творча праця», недооцінювати її сьогоднішній внесок у економіку України та майбутній потенціал, м’яко кажучи, недалекоглядно.

За оцінкою, озвученою прем’єром України Володимиром Гройсманом у 2018 році, креативні індустрії складають 4% ВВП України. Але це, певно, навіть не половина потенціалу, які вони в собі мають. Адже експорт творчої праці можливо організовувати швидко. Щоб продавати дизайн, немає потреби налагоджувати логістичні поставки, склади та таможенні декларації. І це робить експортний потенціал таких індустрій просто шаленим.

При цьому все частіше українські компанії згадуються в якості переможців на міжнародних фестивалях та конкурсах. І такі перемоги змушують звертати на Україну увагу навіть таких міжнародних брендів, як Apple, який залучав до роботи український продакшн Radioaktive Film, та артистів на кшталт Майлі Сайрус, що їздила повз київські пейзажі у кліпі Nothing Breaks Like a Heart, створеного за участі ще однієї української команди, Limelite.

На фоні всього цього, залучення до індустрії нових фахівців — питання вкрай важливе. Адже коли зростає попит, щоб його задовольнити, має виникати й пропозиція. І попри те, що дехто може думати, що творчому мисленню і баченню навчитись неможливо, фундамент творчого фаху без якісної освіти настільки ж хиткий, наскільки хиткий безосвітній фундамент будь-якого фаху.

Що не так з сьогоднішньою освітою креативних фахівців

Підготовка творчого фахівця завжди була викликом. Більшість опитувань останніх років незмінно вказують на те, що понад половини фахівців не працюють за освітою. Інакше кажучи, їхні дипломи або не відповідають покликанню людини, або не відповідають потребам ринку. Особисто мені невідомі креативні компанії, в яких під час співбесіди суттєва увага приділялась б питанням вищої освіти.

Адже за деякими напрямками сама система вищої освіти не відповідає сучасній реальності. Наприклад, веб-дизайнера виш підготувати не може. Концептуально не може. Тому що протягом чотирьох років підготовки фахівця програма навчання просто перестане бути актуальною через темп розвитку технологій.

А крім того, у більшості креативних компаній просто немає довіри до системи вищої освіти. Адже люди, що викладають у вишах, нерідко позбавлені реального досвіду. Вони навчають тому, про що у кращому випадку читали у книжках. А оскільки вища освіта відірвана від реальності вже не один десяток років, такий стан речей поступово став сприйматись ними як певна норма. Але все це нагадує гру. Лектори роблять вигляд, що навчають, а студенти — що навчаються.

Як певна альтернатива цій системі виникли незалежні курси. Так звані альтернативні школи. В них термін навчання зазвичай коротший — лише 3-4 місяці. І це робить їх більш гнучкими, а викладають на таких курсах представники індустрії. Але такий формат сам по собі не є повноцінною відповіддю на проблему креативної освіти.

Адже професійна освіта має бути частиною кар’єри фахівця. А короткотривалі курси зазвичай не мають інфраструктури для ефективної взаємодії з ринком. Сьогодні ці курси радше зосереджені на студентах, аніж на забезпечені потреб роботодавців. А питання працевлаштування значною мірою стає питанням самого студента таких курсів.

Ми вирішили, що наш проект, Creative Practice, з самого початку буде іншим.

Ми створюємо не просто освітню, ми створюємо кар’єрну інфраструктуру

Коли ми замислювали проект, то тримали в голові досить чітку послідовність. За мету ми ставили собі не створення курсів як таких, а радше створення освітньої інфраструктури і її подальшу інтеграцію у ринок.

Ось на що ми спирались:

  1. Навчальні курси мають максимально відповідати сучасним потребам ринку та тим процесам, з якими реально працюють креативні компанії. Щоб уникнути суб’єктивності у цьому питанні, ми хотіли, щоб над освітніми продуктами працювала широка робоча група, з різних компаній. Відтак з самого початку ми проектували курс так, щоб на виході студент мав такі навички і розуміння, з якими роботодавцю було б комфортно працювати.
    Для забезпечення ринку дійсно якісними фахівцями нам потрібен конкурс. І чим цей конкурс більший, тим вища вірогідність віднайти дійсно талановитих та мотивованих фахівців. А відтак, чим більше студентів, тим кращі в нас шанси. Тому курси для молодих фахівців ми робимо безкоштовними і розраховуємо отримати декілька тисяч студентів.
  2. Одночасна робота з тисячами студентами має бути ефективною. Відтак ми вирішили зробити суттєву ставку на автоматизацію процесів. Відеозаписи лекцій замість живих лекцій, онлайн-опитування, тощо. Для цього ми понад два роки працювали над технічною платформою, і цьогоріч представимо її загалу.
  3. Після завершення курсів студенти мають отримувати максимальні шанси на працевлаштування, тому в межах проекту Creative Practice ми будемо постійно працювати з залученням у проект нових і нових партнерів. З усіх куточків України. Щоб створити максимум можливостей для студентів.
  4. Одного курсу для створення системи, вочевидь, мало. І крім того, ми не хотіли обмежувати систему якимось одним продуктом. Тому вже на старті студенти матимуть доступ не лише до курсів від Creative Practice, а й до продуктів від наших партнерів. Частина матеріалів на платформі буде безкоштовною, а інша — платною.
  5. Ми не хочемо, щоб після завершення курсу ми втрачали контакт зі студентом. Навіть якщо він не досягне мети з першої спроби, він міг би повторити спроби і продовжувати — знов і знов. Відтак, ми хотіли створити щось на кшталт соціальної мережі, яка б допомогала фахівцям і роботодавцям ефективно знаходити один одного.

Creative Practice об’єднує креативні компанії, щоб працювати над проектом спільно. І це важливо

Восени в Україні запустять Creative Practice — освітню платформу для креативних фахівців. Навіщо і хто це робить 1

Створити подібний проект силами однієї команди навіть концептуально неможливо.

Ми щасливі, що вже сьогодні наш проект — це об’єднання зусиль. І до ініціативи вже долучилась група сильних компаній — Aimbulance, Galagan, GRAPE, POPEL Agency, Postmen. Але ми щодня спілкуємось про розширення робочої групи. І з боку індустрії інтерес є. Ми сподіваємось, що щомісяця будемо звітувати про нові і нові доповнення робочої групи.

Разом робоча група буде забезпечувати:

  • розробку освітніх програм
  • продакшн освітніх продуктів
  • промоцію проекту
  • систему працевлаштування

Окрім компаній партнерів, ми плануємо залучати до створення курсу окремих фахівців. Наша мета — створити реальний освітній прецедент.

Заявки на участь вже приймаються, а запуск проекту заплановано на осінь

Вже сьогодні ми приймаємо заявки від студентів.

Їх можна подати на сайті проекту — http://creativepractice.com.ua

Запуск перших курсів ми плануємо вже на осінь. Але до того часу будемо починати потроху взаємодіяти зі студентами.

Також до того часу і після того будемо вести діалог з ринком, з роботодавцями та фахівцями.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: