Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

У Львові Фабрику повидла перетворять на арт-простір

U Lvovi Fabryku povydla peretvorjať na art-prostir

Львівську Фабрику повидла, яку у 2015 році придбав австрійський історик Гаральд Біндер, реставруватимуть за проектом австрійського архітектурного ательє. Львівська мерія погодила створення арт-простору на Фабриці повидла, повідомляє  ZAXID.net
Lvivśku Fabryku povydla, jaku u 2015 roci prydbav avstrijśkyj istoryk Garaľd Binder, restavruvatymuť za proektom avstrijśkogo arhitekturnogo ateľje. Lvivśka merija pogodyla stvorennja art-prostoru na Fabryci povydla, povidomljaje  ZAXID.net
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Авторка матеріалу Катерина Родак пише, що австрійський меценат Гаральд Біндер купив напівзруйнований комплекс, щоб створити некомерційний культурний простір, який розташовується по вул. Богдана Хмельницького, 124. Що відомо про історичну будівлю. Комплекс Фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків Кронік і син звели наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. За радянських часів у фабричних приміщеннях розташовувався винзавод Укрголоввино – тут привезене з Алжиру та Молдови вино розливали у пляшки. Протягом пізнього радянського періоду комплекс був перетворений на фабрику з виробництва повидла та вареного товару. Назву Фабрика повидла було придумано художниками, які почали використовувати будівлі в 2009-2010 роках. У 2015 році Фабрику повидла придбав австрійський меценат Гаральд Біндер. Він запланував створити тут некомерційний культурний простір, в якому експонуватимуть сучасне мистецтво, облаштують мистецьку резиденцію-майстерню, кафе, а також дворик зі сценою, де проводитимуть кінопокази та концерти. Ось як прокоментував австрієць свої наміри стосовно реконструкції будівлі: Я планую облаштувати там мистецький простір, де будуть представлені абсолютно різні культурні напрямки. У головному холі буде експонуватися сучасне мистецтво, живопис, у іншому залі будуть аудіовізуальні інсталяції.  Ще в одному приміщенні ми плануємо зробити, постійно функціонуючу, мистецьку резиденцію-майстерню, де будуть проводитися різні майстер-класи й лекції. Це буде зона, де митці зможуть вільно працювати і навчатися. Крім того, в будівлі буде кафе, а в дворику ми думаємо поставити сцену й проводити там різні концерти та кінопокази. Кінцевою метою є створити таку мистецьку платформу, яка, в першу чергу, буде слугувати українській молоді, що цікавиться мистецтвом. Важливим для нас є також зробити цей центр відкритим і для європейських митців. Ми дуже хочемо налагодити міжнародну культурну співпрацю. Двері закладу не мають закриватися, центр має постійно функціонувати і об’єднувати навколо себе зацікавлених людей. Як виглядатиме Фабрика після реконструкції. Проект реконструкції розробила компанія Atelier Stephan Rindler із Відня, яка перемогла на закритому конкурсі. У конкурсі також брали участь архітектурні бюро Baumhauer Gesellschaft із Берліна, Drozdov&Partners із Харкова, Urban Куратори з Києва та Зелемінь зі Львова. Торцеву прибудову 1930-х років планують перебудувати. Натомість центральну будівлю і вежу реставрують. Прибудови не мають перевищувати 23,6 м. До речі, чим запамятався 2018 рік усім, хто стежить за креативними індустріями ми розповідали в підсумках 2018-го року.

Авторка матеріалу Катерина Родак пише, що австрійський меценат Гаральд Біндер купив напівзруйнований комплекс, щоб створити некомерційний культурний простір, який розташовується по вул. Богдана Хмельницького, 124.

Що відомо про історичну будівлю

Комплекс Фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків «Кронік і син» звели наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. За радянських часів у фабричних приміщеннях розташовувався винзавод «Укрголоввино» – тут привезене з Алжиру та Молдови вино розливали у пляшки. Протягом пізнього радянського періоду комплекс був перетворений на фабрику з виробництва повидла та вареного товару. Назву «Фабрика повидла» було придумано художниками, які почали використовувати будівлі в 2009-2010 роках.

У 2015 році Фабрику повидла придбав австрійський меценат Гаральд Біндер. Він запланував створити тут некомерційний культурний простір, в якому експонуватимуть сучасне мистецтво, облаштують мистецьку резиденцію-майстерню, кафе, а також дворик зі сценою, де проводитимуть кінопокази та концерти.

Ось як прокоментував австрієць свої наміри стосовно реконструкції будівлі:

«Я планую облаштувати там мистецький простір, де будуть представлені абсолютно різні культурні напрямки. У головному холі буде експонуватися сучасне мистецтво, живопис, у іншому залі будуть аудіовізуальні інсталяції.  Ще в одному приміщенні ми плануємо зробити, постійно функціонуючу, мистецьку резиденцію-майстерню, де будуть проводитися різні майстер-класи й лекції. Це буде зона, де митці зможуть вільно працювати і навчатися. Крім того, в будівлі буде кафе, а в дворику ми думаємо поставити сцену й проводити там різні концерти та кінопокази.

Кінцевою метою є створити таку мистецьку платформу, яка, в першу чергу, буде слугувати українській молоді, що цікавиться мистецтвом. Важливим для нас є також зробити цей центр відкритим і для європейських митців. Ми дуже хочемо налагодити міжнародну культурну співпрацю. Двері закладу не мають закриватися, центр має постійно функціонувати і об’єднувати навколо себе зацікавлених людей».

Як виглядатиме Фабрика після реконструкції

Проект реконструкції розробила компанія Atelier Stephan Rindler із Відня, яка перемогла на закритому конкурсі. У конкурсі також брали участь архітектурні бюро Baumhauer Gesellschaft із Берліна, Drozdov&Partners із Харкова, «Urban Куратори» з Києва та Зелемінь зі Львова.

Торцеву прибудову 1930-х років планують перебудувати. Натомість центральну будівлю і вежу реставрують. Прибудови не мають перевищувати 23,6 м.

01/ 08

До речі, чим запам’ятався 2018 рік усім, хто стежить за креативними індустріями ми розповідали в підсумках 2018-го року.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: